Компетенція місцевих державних адміністрацій у сфері транскордонного співробітництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Компетенція місцевих державних адміністрацій у сфері транскордонного співробітництва

Фетько Ю.І., асистент кафедри міжнародного права юридичного факультету Ужгородський національний університет

Анотація

Компетенція місцевих державних адміністрацій у сфері транскордонного співробітництва визначена нормами Законів України "Про місцеві державні адміністрації" та "Про транскордонне співробітництво". Заходи транскордонного співробітництва місцеві державні адміністрації можуть здійснювати при реалізації повноважень, передбачених пунктами статті 26 Закону України "Про місцеві державні адміністрації". Також заходи транскордонного співробітництва при реалізації повноважень, передбачених пунктами статті 7 Закону України "Про транскордонне співробітництво". Компетенція місцевих державних адміністрацій у сфері транскордонного співробітництва складає сукупність предметів відання та повноважень місцевих державних адміністрацій і їх посадових осіб, які встановлені нормами Законів України "Про місцеві державні адміністрації" та "Про транскордонне співробітництво". адміністрація транскордонний державний

Місцеві державні адміністрації можуть укладати угоди про транскордонне співробітництво з відповідним органом влади сусідньої держави в таких сферах як екологічна, економічна, культурна і культурно-освітня, наукова, науково-технічна, соціальна, технологічна, а також у питаннях щодо надання взаємної допомоги під час надзвичайних ситуацій. Крім того, положення національного законодавства визначають, що місцеві державні адміністрації можуть співпрацювати в інших сферах, тобто перелік цих сфер транскордонного співробітництва не є вичерпним.

Ключові слова: компетенція, місцеві державні адміністрації, міжнародне співробітництво, транскордонне співробітництво, угоди про транскордонне співробітництво.

COMPETENCE OF LOCAL STATE ADMINISTRATIONS IN THE SPHERE OF CROSS-BORDER COOPERATION

Consolidating competences of local state administrations in sphere of cross-border cooperation is one of the ways of state regulation of their actions, organization and streamlining of their activities which allows to determine how and to what extent they can perform their role in the relevant sphere. The evolution of the legislative competence of local state administrations in the sphere of cross-border cooperation has been analyzed and traced in this article. Emergence and normative consolidation of the competence of local state administrations in the sphere of cross-border cooperation related with the provisions of the European Outline Convention on Transfrontier Cooperation between Territorial Communities or Authorities and its Additional Protocols.

The competence of local state administrations in the sphere of cross-border cooperation is determined by the norms of the Laws of Ukraine "On Local State Administrations" and "On Cross-Border Cooperation". Local state administrations can implement cross-border cooperation activities during implementation powers provided in paragraphs of Article 26 of the Law of Ukraine "On Local State Administrations". Also, cross-border cooperation activities during implementation powers provided in paragraphs of Article 7 of the Law of Ukraine "On Cross-Border Cooperation". The competence of local state administrations in the sphere of cross-border cooperation, is a set of subject matter and powers of local state administrations and officials of local state administrations, regulated by the provisions of the Laws of Ukraine "On Local State Administrations" and "On Cross-Border Cooperation".

Local state administrations may conclude agreements on cross-border cooperation with the relevant authority of a neighboring state in such sphere, as ecological, economic, cultural, educational, scientific, technical, social, technological and in issues mutual assistance during emergencies. In addition, provisions of national legislation determine that local state administrations can cooperate in other areas, a list of these areas of cross-border cooperation is not exhaustive.

Key words: competence, local state administrations, international cooperation, cross-border cooperation, agreements on cross-border cooperation.

Постановка проблеми. Міжнародне співробітництво становить невід'ємну частину сучасних відносин між державами незалежно від їхнього політичного, економічного і соціально-культурного устрою і є принциповою засадою підтримки міжнародного миру, безпеки та розвитку. Ідея запровадження міжнародного співробітництва в різних галузях суспільних відносин спонукала до створення міжнародних організацій, таких як Рада Європи, Організація Об'єднаних Націй, Організація з безпеки та співробітництва в Європі, Організація економічного співробітництва та розвитку, Світова організація торгівлі, а також Європейського Союзу. В установчих договорах і статутах наведених вище інституцій положення щодо міжнародного співробітництва є одним із основоположних [1, с. 75].

Україна відповідно до норм і принципів міжнародного права в статті 18 Основного Закону - Конституції - закріпила, що зовнішньополітична діяльність держави спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства [2]. Нині Україна є членом відразу декількох загальносвітових і регіональних європейських організацій, а також співпрацює в рамках міжнародних договорів з Європейським Союзом, Радою Європи та іншими.

Нинішня державна політика характеризується євроін- теграційним пріоритетом, реалізація якого є не можливою поза форматом співробітництва з європейськими міжнародними організаціями, інституціями та державами. Натепер міжнародне співробітництво, зокрема транскордонне та міжтериторіальне, є одним із ключових напрямів діяльності нашої держави, органів влади центрального, регіонального та місцевого рівнів, установ, організацій та громадських об'єднань [1, с. 77].

Закріплення за місцевими державними адміністраціями компетенції є одним із способів державного регулювання їх дій, організації і впорядкування їх діяльності, яка дозволяє визначити, як та наскільки вони можуть виконувати свою роль. Важливим є визначити компетенцію місцевих державних адміністрацій у сфері транскордонного співробітництва, оскільки місцеві державні адміністрації виявляють необхідність у вибудовуванні транскордонного співробітництва з метою ефективного вирішення питань місцевого значення. Таке співробітництво місцевих державних адміністрацій сприяє соціально-економічному розвитку регіонів, пом'якшенню територіальних диспропорцій, вирішенню екологічних, культурних, наукових, науково-технічних і транспортно-комунікаційних та інших проблем [3, с. 69-70].

Стан опрацювання. Компетенцію місцевих державних адміністрацій у сфері транскордонного співробітництва досліджували вчені як М.О. Баймура- тов, О.К. Вишняков, Ю.О. Волошин, І.В. Жилінкова, Л.В. Козлова, Н.А. Мікула, С.В. Папаяні, О.М. Петренко, І.О. Прус, Н.О. Сидоренко, О.Б. Циклаурі, Ю.В. Чистякова, Л.С. Чмир та інші. Однак дискусійним залишається закріплення компетенції місцевих державних адміністрацій у сфері транскордонного співробітництва в нормативно-правових актах.

Метою статті є визначити компетенцію місцевих державних адміністрацій у сфері транскордонного співробітництва.

Виклад основного матеріалу. З приєднанням України до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями та Додаткових протоколів до неї виникло питання щоло компетенції місцевих державних адміністрацій у сфері міжнародного співробітництва, зокрема транскордонного та міжтериторіального, бо Конвенція закріпила міжнародну правосуб'єктність місцевих державних адміністрації. Відповідно до статті 2 Конвенції таке співробітництво здійснюється в межах компетенції територіальної общини або власті, визначеної внутрішнім законодавством [3, с. 134; 4].

Важливі питання, які віднесені до сфери управління місцевих державних адміністрацій, визначаються в Конституції україни. Відповідно до статті 119 Основного Закону місцева державна адміністрація на відповідній території забезпечує виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади; законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян; виконання державних і регіональних програм соціально- економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - програм їх національно- культурного розвитку; підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів; звіт про виконання відповідних бюджетів і програм; взаємодію з органами місцевого самоврядування; реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень. При цьому стаття 118 визначила питання їхньої підзвітності, встановивши, що в частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами - органами місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам; загалом же ці органи підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня [2; 3, с. 145].

В законах та підзаконних нормативно-правових актах, які стосуються організації діяльності органів влади, здебільшого закріплюється компетенція суб'єктів правовідносин. При цьому норми, які належать до компетенції, виділяються в окрему главу або розділ.

Компетенція місцевих державних адміністрацій деталізується та конкретизується в Законі України "Про місцеві державні адміністрації". Відповідний нормативно- правовий акт закріпив компетенцію місцевих державних адміністрацій відповідно до принципів розподілу повноважень: окремо законодавчим актом визначено компетенцію місцевих державних адміністрацій і компетенцію голови місцевої державної адміністрації. Цей закон визначив компетенцію місцевої державної адміністрації та компетенцію голови місцевої державної адміністрації в Розділі ІІІ. У статті 13 закону врегульовано, що до компетенції місцевих державних адміністрацій віднесено право розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією та законами нашої держави до їх відання.

Відповідно до статті 13 закону до відання місцевих державних адміністрацій належить вирішення низки таких питань: забезпечувати законність, охорону прав, свобод і законних інтересів громадян; соціально-економічного розвитку відповідної території; бюджету, фінансів і обліку; управління майном, приватизацією, сприяти розвитку підприємництва і здійснювати державну регуляторну політику; промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту та зв'язку; науки, освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури та спорту, сім'ї, жінок, молоді і дітей; використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля; зовнішньоекономічна діяльність; оборонна робота і мобілізаційна підготовка; питання соціального захисту, зайнятості населення, праці і заробітної плати [133].

Цей закон наділяє місцеві державні адміністрації основними галузевими повноваженнями. Глава 2 закону визначила основні галузеві повноваження місцевої державної адміністрації. До основних галузевих повноважень місцевої державної адміністрації закон визначив зокрема ті, які стосуються сфери соціально-економічного розвитку; галузі бюджету та фінансів; управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики; містобудування, житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку; використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля; науки, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім'ї та молоді; соціального забезпечення та соціального захисту населення; зайнятості населення, праці та заробітної плати; забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян; міжнародних і зовнішньоекономічних відносин; оборонної роботи; права місцевих державних адміністрацій; здійснення місцевими державними адміністраціями повноважень, делегованих їм обласними і районними радами [3, с. 145-147; 5].

Компетенція місцевих державних адміністрацій у сфері транскордонного співробітництва визначена нормами Закону України "Про місцеві державні адміністрації". Заходи транскордонного співробітництва місцеві державні адміністрації можуть здійснювати при реалізації повноважень, передбачених пунктами статті 26 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

Статтею 118 Конституції визначено, що районні та обласні ради можуть делегувати повноваження відповідній місцевій державній адміністрації, в частині виконання яких місцеві державні адміністрації є підзвітними та підконтрольними радам [1]. Відповідно до статті 44 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" окремі повноваження районної та обласної ради передаються відповідній місцевій державній адміністрації [6].

В науці існує думка, що це є імперативною нормою, яка зобов'язує районну та обласну раду делегувати зазначені вище повноваження. З цим твердженням не погоджуємось. Делегування повноваження є правом, а не обов'язком. Практика діяльності органів місцевого самоврядування свідчить про те, що є приклади, коли районні та обласні ради самостійно здійснюють повноваження, передбачені статтею 44 вказаного закону, без делегування повноважень відповідним місцевим державним адміністраціям [7, с. 367-368].

Недоліком Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є нечіткість розмежованих функцій і повноважень органів влади різного рівня щодо транскордонного співробітництва. Основною проблемою при реалізації норм законів, які стосуються делегування повноважень, є те, що не визначено, що є підставою поділу справ, які є загальнодержавними, а які - місцевими, також розмежування повноважень, які є власними, а які - делегованими. Врешті критерієм такого розмежування є воля законодавця [7, с. 367-368].

Безумовно, Закон України "Про транскордонне співробітництво" розширив повноваження та механізм співпраці місцевих державних адміністрацій у сфері транскордонного співробітництва. Цей нормативно-правий акт у статті 7 визначив повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері транскордонного співробітництва. Так, місцеві державні адміністрації в межах своїх повноважень та відповідно до законів держави зобов'язані:

1) укладати угоди про транскордонне співробітництво та забезпечувати їх виконання;

2) забезпечувати виконання зобов'язань нашої держави, які вона взяла на себе відповідно до міжнародних договорів, що стосуються транскордонного співробітництва;

3) брати участь при розробці та реалізації спільних проектів, програм;

4) приймати рішення стосовно вступу у відповідні міжнародні асоціації та інші об'єднання;

5) вносити пропозиції із запровадження спеціального порядку пропуску через державний кордон;

6) вносити за потреби, у відповідному порядку пропозиції, які стосуються внесення змін до актів законодавства, що стосуються сфери транскордонного співробітництва [8].

Крім того, Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо транскордонного співробітництва" також розширив повноваження та механізм співпраці місцевих державних адміністрацій у сфері транскордонного співробітництва. Цей нормативно-правий акт розширив положення Закону України "Про транскордонне співробітництво" в тій частині, яка стосується повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері транскордонного співробітництва. Зокрема, статтю 7 закону було доповнено новими частинами, якими визначено, що місцеві державні адміністрації в межах своїх повноважень та відповідно до законів держави зобов'язані:

1) дотримуватися зобов'язань України, які вона взяла на себе відповідно до міжнародних договорів, що стосуються транскордонного співробітництва;

2) брати участь при розробці та реалізації спільної ініціативи, заходу, проекту, програми та стратегії;

3) створювати органи транскордонного співробітництва;

4) вносити пропозиції з організації прикордонної торгівлі, створювати транскордонні об'єднання;

5) здійснювати інші повноваження, які стосуються сфери транскордонного співробітництва, відповідно до законів нашої держави та міжнародних договорів, право на обов'язковість яких надала Верховна Рада України [3, с. 148-150; 9].

Компетенція місцевих державних адміністрацій у сфері транскордонного співробітництва визначена нормами Законів України "Про місцеві державні адміністрації" та "Про транскордонне співробітництво". Заходи транскордонного співробітництва місцеві державні адміністрації можуть здійснювати при реалізації повноважень, передбачених пунктами статті 26 Закону України "Про місцеві державні адміністрації". Також заходи транскордонного співробітництва місцеві державні адміністрації можуть здійснювати при реалізації повноважень, передбачених пунктами статті 7 Закону України "Про транскордонне співробітництво". компетенція місцевих державних адміністрацій у сфері транскордонного співробітництва складає сукупність предметів відання та повноважень місцевих державних адміністрацій та їх посадових осіб, які встановлені нормами Законів України "Про місцеві державні адміністрації" та "Про транскордонне співробітництво".

До повноважень місцевих державних адміністрацій у пункті 3 статті 26 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" віднесли повноваження з укладення "договорів" [5; 6]. Додаток до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями містить рамкові угоди, статути та договори для місцевих державних адміністрацій, спрямовані на безпосередню реалізацію транскордонного співробітництва місцевими державними адміністраціями. Такі договори стосуються основних принципів поставки товарів або надання послуг між прикордонними місцевими державними адміністраціями типу "приватне право", основних принципів поставки товарів або надання послуг між прикордонними місцевими державними адміністраціями типу "публічне право", основних принципів створення органів транскордонного співробітництва між місцевими державними адміністраціями [4].

Однак Додаток до Конвенції має рекомендаційний характер, він не має сили договору, що чітко визначено в статті 3 Конвенції. І навіть не всі типові рамкові угоди, статути і договори місцевих державних адміністрацій, які є у Додатку до Конвенції, отримали офіційний переклад, що стало причиною того, що вони практично не використовуються в нашій державі. Перелік типових рамкових угод, статутів і договорів місцевих державних адміністрацій, які є у Додатку до Конвенції, є значно ширшим [10, с. 1-49; 11, с. 1-39].

Згідно положень Додатку місцеві державні адміністрації можуть укладати договори, які стосуються основних принципів поставки товарів або надання послуг між прикордонними місцевими державними адміністраціями типу "приватне право", основних принципів поставки товарів або надання послуг між прикордонними місцевими державними адміністраціями типу "публічне право", основних принципів створення органів транскордонного співробітництва між місцевими державними адміністраціями та іншого [4].

Однак положення національного законодавства не повністю конкретизують питання, які можуть стати предметом договорів. Положення національного законодавства визначають, що місцеві державні адміністрації можуть укладати угоди про транскордонне співробітництво в різних сферах. Такий висновок випливає з певних законодавчих положень.

По-перше, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про транскордонне співробітництво" транскордонне співробітництво означає, що це "спільні дії, спрямовані на встановлення і поглиблення економічних, соціальних, наукових, технологічних, екологічних, культурних і інших відносин"; по-друге, відповідно до частини 1 статті 5 таке співробітництво реалізовується в межах повноважень його суб'єктів, якими відповідно до частини 5 статті 1 Закону є територіальна громада, її представницький орган та їх об'єднання, місцевий орган виконавчої влади України, які взаємодіють з територіальною громадою та відповідним органом влади сусідньої держави в межах своєї компетенції, встановленої чинним законодавством України та угодами про транскордонне співробітництво [8]. Відповідно співробітництво може реалізовуватися в таких сферах, як економічна, соціальна, науково-технічна, культурно-освітня, екологічна, а також у питаннях щодо надання взаємної допомоги під час надзвичайних ситуацій та іншого, тобто перелік цих сфер транскордонного співробітництва не є вичерпним [3, с. 153-155].

Місцеві державні адміністрації можуть укладати угоди про транскордонне співробітництво із відповідним органом влади сусідньої держави в таких сферах, як екологічна, економічна, культурна і культурно-освітня, наукова, науково-технічна, соціальна, технологічна, а також у питаннях щодо надання взаємної допомоги під час надзвичайних ситуацій. Крім того, положення національного законодавства визначають, що місцеві державні адміністрації можуть співпрацювати в інших сферах, тобто перелік цих сфер транскордонного співробітництва не є вичерпним.

Висновки

Проаналізовано та простежено еволюцію закріплення на законодавчому рівні компетенції місцевих державних адміністрацій у сфері транскордонного співробітництва. Поява та нормативне закріплення компетенції місцевих державних адміністрацій у сфері транскордонного співробітництва пов'язана із положеннями Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями та Додаткових протоколів до неї.

Компетенція місцевих державних адміністрацій у сфері транскордонного співробітництва визначена нормами Законів України "Про місцеві державні адміністрації" та "Про транскордонне співробітництво". Заходи транскордонного співробітництва місцеві державні адміністрації можуть здійснювати при реалізації повноважень, передбачених пунктами статті 26 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", також при реалізації повноважень, передбачених пунктами статті 7 Закону України "Про транскордонне співробітництво". компетенція місцевих державних адміністрацій у сфері транскордонного співробітництва складає сукупність предметів відання та повноважень місцевих державних адміністрацій та їх посадових осіб, які встановлені нормами Законів України "Про місцеві державні адміністрації" та "Про транскордонне співробітництво".

Місцеві державні адміністрації можуть укладати угоди про транскордонне співробітництво з відповідним органом влади сусідньої держави в таких сферах, як екологічна, економічна, культурна і культурно-освітня, наукова, науково- технічна, соціальна, технологічна, а також у питаннях щодо надання взаємної допомоги під час надзвичайних ситуацій. крім того, положення національного законодавства визначають, що місцеві державні адміністрації можуть співпрацювати в інших сферах, тобто перелік цих сфер транскордонного співробітництва не є вичерпним.

Література