Гендерна правова експертиза. Сучасні виклики та завдання
Розкриття питання здійснення гендерно-правової експертизи законодавства та нормативно-правових актів. Аналіз ефективності проведення гендерно-правової експертизи та визначення можливих шляхів її удосконалення. Вивчення механізмів проведення експертизи.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.10.2021 |
| Размер файла | 42,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України
ГЕНДЕРНА ПРАВОВА ЕКСПЕРТИЗА. СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА ЗАВДАННЯ
Наталія Олегівна Палій,
аспірантка відділу теорії держави і права
Постановка проблеми
В сучасній науці та практиці існує проблема розробки теоретичних та методологічних засад здійснення тендерно-правової експертизи, особливо в частині ефективності проведення такої експертизи. На даний час законодавство розрізняє гендерно-правову експертизу чинного законодавства та гендерно-правову експертизу проектів нормативно-правових актів. Водночас, слід звернути увагу на те, що деякі норми мають виключно декларативний характер, тому наукова складова має вкрай важливе значення для практичної реалізації встановлених законодавством норм.
Не можна не погодитись з твердженнями А. С. Олійник щодо важливості вивчення даного питання.
Тендерна експертиза Конституції України та конституційного законодавства свідчить, що конституційний принцип рівності прав і можливостей жінки і чоловіка де-юре визнано і закріплено, а де-факто він повсюдно порушується. На тлі соціально-економічних проблем Української держави проблема гендерної рівності не стала пріоритетним напрямком внутрішньої політики України, а отже, ще не можна вести серйозну мову про повне втілення міжнародних стандартів [1, c. 74].
Дослідження актуальності методології здійснення гендерно-правової експертизи допоможе удосконалити існуючі механізми проведення гендерно-правової експертизи. Наукові напрацювання в даній сфері мають практичну реалізацію та покликані покращити механізм практичної реалізації принципу рівності чоловіків та жінок.
Аналіз останніх досліджень та публікацій
Дослідженню процедури правової експертизи нормативно-правових актів, однією зі складових якої є гендерно-правова експертиза, присвятили свої праці В. О. Бутенко, Т О. Дідич, П. С. Корнієнко, Н. М. Пархоменко, О. О. Разуваєв, О. М. Шишпаренок, Н. В. Філик, Г. В. Рибікова та інші. Крім того, питання саме гендерно-правової експертизи досліджували такі науковці як Т М. Мельник, К. Б. Левченко, Н. Б. Болотіна, З. В. Ромовська, А. С. Олійник, В. Буроменський та інші.
Протягом 1999-2000 років в рамках Програми рівних можливостей Програми розвитку ООН в Україні науковцями та представниками громадських організацій була здійснена гендерна експертиза окремих галузей українського законодавства: трудового, міжнародного, конституційного, соціального тощо.
Погоджуємось із думкою Н. Б. Болотіної про застосування у якості концептуального підходу до тендерної експертизи законодавства категорії прав людини «саме такий підхід дає змогу: визначити зміст гендерного принципу у законотворенні та на стадії правозастосування; на основі проведеного таким чином аналізу законодавства, сформувати пропозиції щодо його удосконалення та практики застосування з метою забезпечення гендерного паритету» [2, с. 13].
Можна погодитись з твердженням З. В. Ромовської у дослідженні «Сімейне законодавство України. Гендерна експертиза», яка звертає увагу на важливість застосування гендерної експертизи в сфері сімейного права [3, с. 5].
Не можна не зауважити відсутність принципового ставлення до визначення часу проведення такої експертизи. Те саме можна зауважити і щодо дослідження Н. Б. Болотіної та А. С. Олійник.
А.С. Олійник у своїй праці «Конституційне законодавство України. Гендерна експертиза» відзначає важливість наукових досліджень в сфері гендерно-правової експертизи законодавства.
«У конституційний розвиток України, встановлення гарантій забезпечення рівних можливостей жінок і чоловіків щодо реалізації їх конституційних прав значний внесок повинна зробити юридична наука. Об'єктом її особливої уваги має стати зміст та складові принципу гендерної рівності, механізм його реалізації та забезпечення, вдосконалення гендерних аспектів права. З теоретичних позицій юридична наука повинна визначати загальну стратегію і пріоритетні напрями законодавчої діяльності щодо забезпечення рівних прав і свобод жінки і чоловіка, створення рівних можливостей їх реалізації відповідно до Конституції України та міжнародних зобов'язань України» [1, с. 6].
Т. М. Мельник вважає, що гендерна експертиза законодавства є одним із елементів гуманізації суспільствотворення та державотворення, визначення критеріїв їх оптимальності та демократичності [4, с. 18].
М. В. Буроменський, досліджуючи питання гендерної експертизи в площині міжнародного права, дійшов до наступних висновків.
«У ХХІ ст. світ увійшов з ідеєю і практикою оптимізації гендерного компонента в усіх сферах життя. На це спрямовано вироблення гендерних стандартів, принципів та напрямів діяльності. Вони зумовлені світовими процесами глобалізації, демократизації, гуманізації соціального життя, важливою складовою яких є соціально-статеві відносини. Вивчення і аналіз міжнародного законодавства, його гендерного конструкту та міжнародного досвіду гендерної діяльності розширює національний світогляд щодо вироблення механізмів впровадження міжнародних норм та нормотворення в українському законодавстві з гендерної проблематики» [5, с. 39].
Отже, аналіз основної літератури з питань гендерної політики дає підставу вважати, що ставиться, по суті, і вивчається законодавство про гендерну рівність, а отже, і необхідність проведення гендерно-правової експертизи, але не вивчається методологія і своєчастність проведення такої експертизи.
Метою статті є аналіз теоретичних та методологічних засад здійснення та ефективності проведення гендерно-правової експертизи.
З метою дослідження даного питання варто з'ясувати таке: проаналізувати дефініцію гендерноправової експертизи, визначити мету проведення гендерно-правової експертизи, проаналізувати ефективність проведення гендерно-правової експертизи, запропонувати можливі шляхи удосконалення гендерно-правової експертизи.
Виклад основного матеріалу
Гендерно-правова експертиза проводиться відповідно до статті 4 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 8 вересня 2005 року № 2866-IV [6] та постанови Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 року № 997 «Питання проведення гендерно-правової експертизи» [7].
Наказом Міністерства юстиції України від 27 листопада 2018 року №3719/5 затверджено Методичні рекомендації з проведення гендерно-правової експертизи актів законодавства та проектів нормативно-правових актів [8].
Для проведення аналізу ефективності реалізації тих чи інших норм права необхідно розглянути понятійний апарат. В першу чергу, слід звернути увагу на дефініцію «гендерна експертиза». Т М. Мельник дає визначення тендерної експертизи як «міжнародно-правовий підхід до оцінки чинного законодавства з позицій свободи, справедливості та рівностей статей» [4, с. 10].
У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» гендерно-правова експертиза - це аналіз чинного законодавства, проектів нормативно-правових актів, результатом якого є надання висновку щодо їх відповідності принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків [6].
Чинне законодавство, на відміну від твердження окремих науковців, встановлює необхідність аналізу не лише чинного законодавства, а й проектів нормативно-правових актів.
Відповідно до Методичних рекомендацій з проведення гендерно-правової експертизи актів законодавства та проектів нормативно-правових актів гендерно-правова експертиза полягає у проведенні критичної оцінки (аналізу) того, яким чином різниця в гендерних ролях, діяльності, потребах, можливостях та правах впливає на жінок, чоловіків, дівчат та хлопчиків, в існуючій або запропонованій політиці, ситуації або контексті, та формуванні пропозицій з усунення дискримінаційних положень.
Проведення гендерно-правової експертизи в усіх сферах законодавства має на меті формування ґендерно-чутливого законодавства для досягнення кінцевої мети - досягнення рівності прав та можливостей жінок та чоловіків [8].
Відповідно до Порядку проведення гендерно-правової експертизи метою проведення гендерно-правової експертизи є: проведення комплексного дослідження законодавства та проектів нормативно-правових актів у частині їх відповідності міжнародним договорам України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та резолюціям міжнародних конференцій, міжнародних організацій, їх органів з прав людини стосовно дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; та запобігання прийняттю та наявності нормативно-правових актів, положення яких не відповідають принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків [7].
Водночас чинне законодавство не встановлює необхідності запобігання прийняття законів, положення яких не відповідають принципу гендерної рівності, як і відповідальності за порушення цієї вимоги.
Гендерно-правова експертиза проектів нормативно-правових актів проводиться розробником проектів нормативно-правових актів та Міністерством юстиції України під час проведення правової експертизи. Гендерно-правова експертиза вже чинного законодавства (а саме законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та інших нормативно-правових актів) проводиться Міністерством юстиції України. Гендерно-правова експертиза законодавства проводиться щороку до 31 грудня згідно із планом, що затверджується уповноваженою особою (координатором) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків Мін'юсту.
Йдеться про чинне законодавство. Проте слід відмітити, що законопроекти, які подаються до Верховної Ради депутатами не проходять перевірку ні Міністерства юстиції ні іншого органу на предмет відповідності дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Фактично не відбувається запобігання появи в законодавстві дискримінаційних норм на етапі підготовки та обговорення законопроекту. Безперечно, недопущення наявності норм, які порушують права певних категорій осіб, є ефективнішим способом захисту прав та свобод, ніж перевірка законодавства після його прийняття.
Крім того, потрібно констатувати факт, що на даний час відсутня ефективна процедура виправлення недоліків в разі виявлення дискримінаційних норм у законодавстві.
Висновок про результати гендерно-правової експертизи законодавства протягом п'яти календарних днів після підписання уповноваженою особою (координатором) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків Мін'юсту оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мін'юсту.
У разі встановлення невідповідності акта законодавства принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків Мін'юст надсилає висновок з обґрунтованими зауваженнями органові, що прийняв такий акт.
Копія такого висновку також надсилається Мінсоцполітики та Кабінетові Міністрів України.
Мінсоцполітики протягом 30 календарних днів з дати отримання висновку за результатами його розгляду визначає доцільність внесення змін та ініціює перед Кабінетом Міністрів України таке завдання відповідному центральному органові виконавчої влади відповідно до вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 54, ст. 2180; 2011 р., № 88, ст. 3199) [7].
Таким чином, можна зробити висновок, що процедура виправлення недоліків у законодавстві внаслідок встановлення невідповідності акта законодавства принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків є тривалою та не завжди ефективною. Вбачається логічним виправлення недоліків на етапі створення законопроекту, особливо враховуючи той факт, що закони в ієрархії мають вищу юридичну силу в порівнянні з постановами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами міністерств та відомств.
Методичні рекомендації з проведення гендерно-правової експертизи актів законодавства та проектів нормативно-правових актів зобов'язують враховувати, що законодавство України - утворена на ієрархічній основі система нормативно-правових актів, тому рекомендується спочатку проводити гендерно-правову експертизу тих актів законодавства у відповідній сфері, що мають вищу юридичну силу, а потім переходити до актів нижчої юридичної сили [8].
Проте на практиці може виникнути ситуація коли здійснюється аналіз нормативно-правового акта, яких регулює відносини в цій же сфері, що і закон, стосовно якого гендерно-правова експертиза ще не була проведена, а тільки запланована.
Враховуючи вищевикладене, слід звернути увагу на законодавчу ініціативу, а саме Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гендерно-правової експертизи» від 20 квітня 2018 року № 8315, внесений народними депутатами Сусловою І. М., Луценко І. С., Заліщук С. П., Лещенко С. А., Костанкевич І. М., Агафоновою Н. В., Королевською Н. Ю., Ричковою Т. Б., Романовою А. А., Сотник О. С., Шкрум А. І. [9].
Абсолютно обґрунтованою є ініціатива щодо внесення законопроекту, метою якого є удосконалення існуючого механізму гендерно-правової експертизи законодавства та проектів нормативноправових актів задля попередження дискримінації за ознакою статі та дотримання принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Даним законопроектом пропонується доповнити статтю 4 Закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», а саме викласти її в наступній редакції:
«Порядок та методику проведення гендерно-правової експертизи чинного законодавства, проектів нормативно-правових актів, крім законопроектів, (504-2006-п) визначає Кабінет Міністрів України.
Порядок та методику проведення гендерно-правової експертизи законопроектів визначає Верховна Рада України.»
Законопроектом передбачається проведення гендерно-правової експертизи чинного законодавства, проектів нормативно-правових актів, крім законопроектів, Кабінетом Міністрів України, а обов'язок гендерно-правової експертизи законопроектів покладається на Верховну Раду України.
Пропонується включити до змісту пояснювальної записки, як одного із супровідних документів законопроекту, положення щодо обґрунтування його впливу на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Таким чином, буде здійснюватися запобігання прийняттю законів, положення яких не відповідають принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, що сприятиме досягненню гендерної рівності.
Слід розділити думку А. С. Олійник про те, що «від того, наскільки законодавець у своїй діяльності враховуватиме гендерний компонент, залежить прогрес у подоланні гендерної дискримінації і встановлення тендерної демократії в Україні» [1, с. 7].
Окрім зазначеного, необхідно удосконалити механізм усунення дискримінаційних норм. Адже наявність негативного висновку Міністерства юстиції України не є гарантією неприйняття Кабінетом Міністрів України акта, який містить дискримінаційні норми.
«У світовій практиці існує декілька підходів до реалізації негативних висновків експертів за результатами експертизи:
1. організатор експертизи направляє копію висновку в органи, уповноважені здійснювати контроль за діяльністю органу, що має усунути недоліки об'єкта експертизи (експертний висновок направляється органом, який проводив експертизу, в орган державної влади, який прийняв цей акт, а копії експертного висновку - в органи, які є вищими щодо органу, який прийняв акт, також у спеціалізовані органи з питань правотворчості, в прокуратуру, а за необхідності - і у відповідні органи виконавчої влади, а також вирішується питання про доцільність підготовки проекту запиту до суду конституційної юрисдикції або до президента щодо призупинення дії такого нормативно-правового акта);
2. нормативно-правовий акт не може бути внесеним до відповідного реєстру на підставі висновку експертизи (якщо нормативно-правовий акт не отримав позитивного висновку експертизи, він повертається до суб'єкта право творчості та не набирає чинності;
3. у випадку невідповідності проекту нормативно-правового акта Конституції в експертному висновку зазначається про неможливість його візування» [10, с. 63].
Висновки
Проведений аналіз дає змогу сформувати наступні рекомендації.
Важливим є дотримання принципу ієрархії законодавчих актів та здійснення запобігання попадання в законодавчу базу дискримінаційних норм. Для цього є обов'язкове запровадження тендерної експертизи законопроектів.
Необхідність комплексної відповідальності та контролю з боку не лише представників Міністерства юстиції України, а й Верховної ради України та центральних органів виконавчої влади, які відповідають за реалізацією (впровадження) обраного закону та здійснення контролю (нагляду) за його виконання щодо недопущення дискримінації.
Залучення громадських організацій, науковців, організація круглих столів, робочих зустрічей як з метою ефективної реалізації діючих норм законодавства, так і підготовки законопроектів та удосконалення проведення гендерно-правової експертизи.
Фіксація гендерної статистики задля розуміння динаміки і еволюції гендерних змін у праві, що дасть можливість правильно оцінювати розроблювані законодавчі акти.
Проведений аналіз показав необхідність проведення подальших досліджень та наукових розробок для підвищення ефективності та якості здійснюваної експертизи.
Список використаних джерел
1. Олійник А. С. Конституційне законодавство України. Гендерна експертиза. К.: Логос, 2001. 77 с.
2. БолотінаН. Б. Соціальне законодавство України. Гендерна експертиза. Відп. ред. Т М. Мельник. К.: Логос, 2001. 82 с.
3. Ромовська З. В. Сімейне законодавство України. Гендерна експертиза / Відп. ред. Т М.Мельник. К.: Логос, 2001. 40 с.
4. Гендерна експертиза українського законодавства (концептуальні засади) / Відп. ред. Т М. Мельник. К.: Логос, 2001. 120 с.
5. БуроменськийМ. В. Міжнародне право. Гендерна експертиза / Відп. ред. Т М. Мельник. К.: Логос, 2001. 40 с.
6. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 8 вересня 2005 року № 2866-IV [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 року №997 «Питання проведення гендерно-правової експертизи» [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997-2018-п
8. Методичні рекомендації з проведення гендерно-правової експертизи актів законодавства та проектів нормативно-правових актів, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 27 листопада 2018 року №3719/5.
9. Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гендерно-правової експертизи» від 20 квітня 2018 року № 831 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=63922
10. ФіликН. В., Рибікова Г В. Процедура проведенян правової експертизи нормативно-правових актів в Україні / Філик Н. В., Рибікова Г В. // Юридичний вісник. 2017. № 2 (43).
References
1. OliinykA. S. Constitutional legislation of Ukraine. Gender expertise. K.: Lohos, 2001. 77 s.
2. Bolotina N. B. Social legislation of Ukraine. Gender expertise / T. M. Melnyk. K.: Lohos, 2001. 82 s.
3. Romovska Z. V. Family law of Ukraine. Gender expertise / T.M.Melnyk. K.: Lohos, 2001. 40 s.
4. Gender examination of Ukrainian legislation (conceptual basis) / T. M. Melnyk. K.: Lohos, 2001. 120 s.
5. Buromenskyi M. V. International law. Gender expertise / T. M. Melnyk. K.: Lohos, 2001. 40 s.
6. The Law ofUkraine «On ensuring equal rights and opportunities for women and men» of September 8, 2005 № 2866IV: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15
7. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated November 28, 2018 No. 997 Issues of gender legal examination: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997-2018-p
8. Methodical recommendations for conducting a gender legal examination of acts of legislation and draft legal acts, approved by the Order of the Ministry of Justice of Ukraine dated November 27, 2018, No. 3719/5.
9. Draft Law «On Amending Certain Legislative Acts of Ukraine on Gender Legal Expertise» dated 20 April 2018 No. 831/: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_Upf3511=63922
10. Filyk N. V., Rybikova H. V Procedure for conducting legal expert examination of normative legal acts in Ukraine / Filyk N. V, Rybikova H. V/ Yurydychnyi visnyk - 2017 № 2 (43)
Анотація
Палій Н. О. Гендерна правова експертиза. Сучасні виклики та завдання
У статті розкриваються питання здійснення гендерно-правової експертизи законодавства та нормативно-правових актів. Метою дослідження є аналіз теоретичних та методологічних засад здійснення та ефективності проведення такої експертизи. В процесі дослідження було проаналізовано дефініцію гендерно-правової експертизи, визначено мету проведення гендерно-правової експертизи, досліджено ефективність проведення гендерно-правової експертизи та запропоновано можливі шляхи її удосконалення.
На даний час законодавство розрізняє гендерно-правову експертизу існуючого законодавства та гендерно-правову експертизу проектів нормативно-правових актів. Водночас, слід звернути увагу на те, що деякі норми мають виключно декларативний характер, тому наукова складова має вкрай важливе значення для практичної реалізації встановлених законодавством норм. гендерний правовий експертиза законодавство
Практичне значення даної статті полягає у дослідження методології здійснення гендерно-правової експертизи. Такі знання допоможуть удосконалити існуючі механізми проведення гендерно-правової експертизи. Наукові напрацювання в даній сфері можуть бути використані для забезпечення гендерної рівності, внесення змін в існуючу законодавчу базу для створення рівних прав та можливостей для жінок і чоловіків.
Подобные документы
Правова природа експертизи. Визначення та основні риси експертизи у кримінальному процесі України. Підстави призначення і проведення експертизи. Процесуальний порядок провадження експертизи. Види експертизи у кримінальному судочинстві.
курсовая работа [61,2 K], добавлен 16.03.2007Правова природа експертизи. Визначення та основні риси експертизи у кримінальному процесі України. Підстави призначення і проведення експертизи. Процесуальний порядок провадження експертизи. Висновок експерта.
курсовая работа [61,0 K], добавлен 15.08.2007Поняття судової експертизи, шляхи та головні етапи її проведення, вимоги до змісту та правове регулювання. Актуальні питання, пов’язані з проведенням судової експертизи за новим Кримінально-процесуальним кодексом України, пропозиції щодо вдосконалення.
курсовая работа [41,2 K], добавлен 22.09.2013Теоретико-методологічні засади проведення судових експертиз в адміністративному судочинстві. Сучасні проблеми класифікаційних систем в цій сфері. Судові експертизи в провадженнях порушення податкового, митного законодавства. Доказове значення експертів.
диссертация [214,0 K], добавлен 23.03.2019Поняття та призначення судово-бухгалтерської експертизи, основні принципи та підстави її здійснення, нормативно-законодавче обґрунтування. Стадії підготовки та реалізації судово-бухгалтерської експертизи на підприємстві, правила формування звіту.
контрольная работа [23,5 K], добавлен 06.11.2010Сутність судово-бухгалтерської експертизи (СБЕ), порядок її призначення та проведення. Джерела даних про операції та явища, фактичні обставини яких необхідно встановити в процесі проведення СБЕ. Комплексна класифікація об'єктів, методичні прийоми СБЕ.
реферат [73,0 K], добавлен 13.12.2011Поняття експертизи в кримінальному провадженні, її види. Система судово-експертних установ в Україні. Підготовка матеріалів і формулювання питань експерту. Види зразків і тактика їх отримання для проведення експертизи. Оцінка і використання висновку.
курсовая работа [53,5 K], добавлен 05.11.2013Основи патентознавства: об’єкти промислової власності та правової охорони. Право на одержання патенту на винахід. Проведення формальної експертизи. Міжнародні класифікації об’єктів промислової власності. Оформлення звіту про патентні дослідження.
курс лекций [439,5 K], добавлен 30.01.2012Види судових експертиз. Поняття та метод судово-бухгалтерської експертизи, її призначення та проведення, застосування при розслідуванні та розгляді кримінальних і цивільних справ, відмінності від ревізії. Взаємодія слідчого з експертом-бухгалтером.
контрольная работа [24,4 K], добавлен 12.03.2012Специфіка класифікації злочину в залежності від характеристики потерпілої від незаконного проведення аборту. Класифікація потерпілих, згода на проведення аборту, кримінологічна характеристика. Завдання судово-медичної експертизи при кримінальному аборті.
реферат [24,2 K], добавлен 28.02.2010
