Аксіологічний підхід у дослідженні релігійно-правових традицій як правових явищ

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Аксіологічний підхід у дослідженні релігійно-правових традицій як правових явищ

Ірина Володимирівна Міма, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри цивільного та трудового права Криворізького економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Досліджується процес формування різних напрямів об'єктивного наукового аналізу проблем теорії держави і права; проведено аналіз аксіологічного підходу як одного з підходів до пізнання правових явищ. Акцентується увага на тому, що аксіологічний підхід є обов'язковим елементом методології правознавства з огляду на соціокультурність права. Проводиться зв'язок між аксіологічним підходом та правовим поліцентризмом. Згідно з аксіологічним підходом, людські діяння можуть бути осмислені лише у співвіднесенні з цінностями (благами), якими визначаються норми і цілі поведінки людей. Аксіологічний (ціннісний) підхід в дослідженні релігійно-правових традицій як правових явищ виражається в осмисленні їх значущості для права та правової культури, суспільної корисності релігійно-правових традицій як соціально-нормативних регуляторів суспільних відносин. Акцентується увага на тому, що застосування ціннісного підходу в дослідженні релігійно-правових традицій є надзвичайно важливим. Він виховує моральність та ціннісні орієнтири у свідомості суб'єктів суспільних відносин, спонукає їх неухильно дотримуватися правових приписів та формує високоморальні внутрішні переконання. Застосування ціннісного підходу передбачає розгляд релігійно-правових традицій в ідеальному та об'єктивному вимірі, як складову (мету й мотив) поведінки, свідомої діяльності людини та суспільства в цілому, що передбачає результат і можливий шлях реалізації правової діяльності за допомогою певних засобів. Ціннісний (аксіологічний) підхід в дослідженні релігійно-правових традицій - це загальна стратегія дослідження, що визначає розгляд релігійно-правових традицій як правового явища крізь призму їх відповідної можливості бути певними цінностями, що можуть забезпечуватись правом та бути його основою.

Ключові слова: правова система, християнсько-правова традиція, аксіологія, аксіологічний підхід, методологія правознавства, пізнання правових явищ, правовий поліцентризм, правосвідомість.

Mima I. V. Axiological approach in the study of religious and legal traditions as legal phenomena

The article examines the process of forming various directions of objective scientific analysis of the problems of the theory of state and law; the analysis of the axiological approach as one of the approaches to the knowledge of legal phenomena is carried out. Attention is focused on the fact that the axiological approach is a mandatory element of the methodology of jurisprudence, taking into account the socio - cultural nature of law. A link is drawn between the axiological approach and legal polycentrism. According to the Axio - logical approach, human actions can be understood only in relation to the values (goods) that determine the norms and goals of human behavior. The axiological (value) approach in the study of religious and legal traditions as legal phenomena is expressed in understanding their significance for law and legal culture, the social utility of religious and legal traditions as socio-normative regulators of Public Relations. Attention is focused on the fact that the application of a value approach in the study of religious and legal traditions is extremely important. It educates morality and value orientations in the minds of subjects of Public Relations, encourages them to strictly adhere to legal prescriptions and forms highly moral internal beliefs.

The application of the value approach involves the consideration of religious and legal traditions in an ideal and objective dimension, as a component (goal and motive) of behavior, conscious activity of a person and society as a whole, which implies the result and possible way of implementing legal activity through certain means.

The value (axiological) approach in the study of religious and legal traditions is a general research strategy that determines the consideration of religious and legal traditions as a legal phenomenon through the prism of their corresponding ability to be certain values that can be provided by law and be its basis.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Розуміння різновидів ціннісного підходу до права та їхніх філософських витоків є настільки важливою проблемою, що завжди спостерігається нагальна потреба в дослідженнях у цій сфері. Це знаходить відображення в працях О. Бандури, X. Бехруза, П. Гайденко, В. Дудченко, А. Козловського, С. Максимова, О. Мартишіна, В. Нерсе-сянца, Ю. Оборотова, А. Полякова, П. Рабіновича, А. Чефранова та інших провідних сучасних вчених. Різноманітні аспекти означеної проблеми знайшли своє відображення як філософське вчення про цінності (А. Берелехис, Г. Ільїнська, М. Підлісний, В. Шубін та інших) та методологія права (В. Баранов, М. Баранова, А. Крижанівський, Р. Лукачта інші). Питання аксіології та системи соціального-нормативного регулювання суспільних відносин було предметом розгляду значної кількості мислителів і науковців як у філософська категорія (М. Бердяєв, М. Владимирський, І. Ільїн, Б. Кістяківський, Л. Петражицький, В. Соловйов, П. Сорокін, Ю. Хабермас, Б. Чичерін, О. Шпенглєр, П. Юркевич та інші), так і в межах правового дискурсу, які займалися проблемами аксіології права, взаємозв'язку людини, права і цінностей (В. Бігун, М. Патей-Братасюк, К. Горобець, Д. Гудима, А. Козловський, М. Козюбра, М. Костицький, С. Максимов та інші). Однак питання аксіологічного підходу в аналізі саме релігійно-правових традицій як правових явищ системно не досліджувалось. Метою статті є висвітлення основних положень аксіологічного підходу як засобу пізнання релігійно-правових традицій як правових явищ. Адже у наш час на тлі процесів глобалізації інтенсифікується процес діалогу правових культур, що актуалізує необхідність дослідження різноманіття традицій права та вимагає знаходження відповідних методологічних підходів. Все це потенціює дослідження у сфері удосконалення методології юриспруденції, активізує пошуки в напрямку більш широкого використання аксіологічного підходу, зокрема в дослідженнях релігійно-правових традицій.

Культурно-історичний релятивізм протистоїть трансцендентальному розумінню цінностей. В. Дільтей вважає, що системи цінностей є рівнозначними та обумовлені культурно-історичним досвідом. Він робить спробу ввести до теорії філософського знання зсередини принцип історизму, ґрунтуючись на тезі про історичну відносність усякої форми людського життя, усіх культурно-історичних досягнень і духовних цінностей, релігійних традицій [4, с. 115-116].

У перекладі з грецької слово «аксіос» означає цінність. Відповідно, аксіологія - це вчення про цінності. Згідно з аксіологічним підходом, людські діяння можуть бути осмислені лише у співвіднесенні з цінностями (благами), якими визначаються норми і цілі поведінки людей. У юриспруденції цей підхід використовується при дослідженнях цінності права, правової культури, суспільної значущості (суспільної користі і суспільної небезпеки) діянь у сфері дії права. Аксіологічний (ціннісний) підхід в дослідженні релігійно-правових традицій як правових явищ виражається в осмисленні їх значущості для права та правової культури, суспільної корисності релігійно-правових традицій як соціально-нормативних регуляторів суспільних відносин. Застосування ціннісного підходу в дослідженні релігійно-правових традицій є надзвичайно важливим. Він виховує моральність та ціннісні орієнтири у свідомості суб'єктів суспільних відносин, спонукає їх неухильно дотримуватися правових приписів та формує високоморальні внутрішні переконання.

Аксіологія дуже тісно пов'язана зі світоглядом та ідеологією. Тематика цінностей і права детермінує використання понять «менталітет», «культура», «цивілізація» тощо [2, с. 4]. У зв'язку із цим не можна оминути увагою вплив релігійно-правових традицій на формування, становлення та розвиток правової культури, правосвідомості, праворозуміння та права в цілому [5, с. 117]. Релігійно-правові традиції мають розглядатися як елемент правової культури, як соціокультурний феномен. Саме такий підхід дозволяє говорити про релігійно-правові традиції як цінність, пов'язувати з ними можливість досягнення правопорядку у соціумі, врахування інтересів особистості, реалізацію можливостей останньої. Релігійно-правові традиції можуть сприяти та бути засобом розв'язання суперечностей, релігійних конфлікті, у суспільстві, посилаючись на сформовані у ньому систему цінностей і норм, забезпечуючи їх ефективну реалізацію у сфері соціально-нормативного регулювання суспільних відносин, ґрунтуючись на різних традиціях, зокрема через право, релігію, мораль, економіку, тощо. Спираючись на східнослов'янську філософію, релігійно-правові традиції можна сприймати по-різному: за першим підходом - релігійно-правові традиції не визнаються явищем культури відповідного народу, а другий - визнає релігійно-правові традиції цінністю, розглядаючи їх як елемент культури, духовним осмисленням культури, за своїм основним змістом православної. Європейська філософія сприяла становленню логічного мислення, східнослов'янська філософія - становленню духовного освоєння дійсності [3, с. 10]. А як відомо, релігійно-правовий традиціоналізм є сильним впливовим фактором формування свідомості та ідеології, правової зокрема, засобом соціально-нормативного та культурного регулювання, яке поширюється фактично на всі сторони життя людини. Наведене знову таки актуалізує необхідність використання аксіологічного підходу в дослідженнях релігійно-правових традицій як правових явищ і вказує на зв'язок аксіології та правового поліцентризму, розкриваючи особливості релігійно-правових явищ і самого права конкретних народів, точніше культур (цивілізацій). І цей постулат має слугувати наріжною ідеєю у пізнанні права, проведенні компаративних досліджень.

Аксіологія права безпосередньо пов'язана з концепцією праворозуміння. Адже фундаментом різних ціннісних підходів до права є різноманітні типи розуміння та тлумачення права як особливого соціального регулятора, його значення в суспільному житті. Парадигма, зразок, смислова модель пізнання релігійно-правових традицій як правових явищ та їх ціннісна оцінка зумовлюються певним типом праворозуміння. Через свою дуалістичну природу, релігійно-правові традиції можуть трактуватися, з одного боку, як трансцендентальна цінність, а з іншого - як конкретний ціннісний засіб соціально-нормативного регулювання суспільних відносин. Тобто цінність релігійно-правових традицій визнається як позитивізмом в його соціологічному різновиді, так і з філософської точки зору - ракурсі визнання його абсолютною цінністю.

Позитивістським елементом у релігійно-правових традиціях є те, що вони формуються: суспільством та можуть бути санкціоновані державою або безпосередньо походять від держави, залежно від того до якого типу правової сім'ї належить країна (романо-германської чи релігійної-традиційної). В цьому сенсі релігійно-правові традиції є імперативом, наказом, в конкретній ситуації вимагають дотримання певної моделі поведінки [14, с. 23]. Так, релігійно-правові традиції виступають як регулятори суспільних відносин, що є підставою визначити в них інструментальні цінності. Інструментальна цінність релігійно-правових традицій виражена в їх здатності закріплювати існуючі цінності, ієрархізувати їх у нормативну систему, інформувати про свої цінності, охороняти існуючі цінності, виходячи з принципу справедливості, розподіляти цінності [9, с. 34]. Водночас, не заперечуючи цінність соціального призначення релігійно-правових традицій, з позицій природно-правового та лібертарно-юридичного підходів на перше місце висувається власне ціннісне наповнення змісту релігійно-правових традицій, зокрема свобода, рівність та справедливість, що є ціннісною загальною основою, формою буття та виразом суспільного життя людей [8, с. 4] та набувають особливого значення в контексті держави і права. Іншої точки зору дотримується російський дослідник А. В. Поляков, у співвідношенні права та цінностей вчений застосовує трансцендентальний підхід в його некласичному варіанті. Він розділяє правові цінності на ейдичні та соціокультурні. Ейдичні правові цінності неподільно пов'язані з правом, вони випливають з його ідеї та не залежать від конкретно-історичного втілення, від цілей самого законодавця. Водночас їхнє виділення можливе тільки в результаті феноменологічної редукції. При цьому в соціальному житті права вони завжди набувають конкретну соціокультурну інтерпретацію та не тільки інтелектуальне, а й емоційне значення, що є відповідним до специфічних умов життєвого світу конкретного суспільства. Саме тому, як зазначає А. В. Поляков, усі соціокультурні цінності мають яскраво виражений комунікативний характер, що відповідає комунікативній природі самого права [11, с. 336], заперечуючи при цьому включення права до сфери цінностей, та виокремлення в його складі таких цінностей, як рівність, свобода, права людини, загальні блага, справедливість тощо.

Визнання свободи, рівності та справедливості універсальними правовими цінностями має велике значення для методології сучасної юриспруденції та аксіологічного дослідження релігійно-правових традицій як правових явищ зокрема. Ціннісний підхід передбачає осягнення релігійно-правових традицій як мету, рушійну силу поведінки людини. Так предмет правового регулювання, а також релігійно-правові традиції як соціальні передумови, що викликали появу права, досліджуються аксіологією крізь призму їхнього значення для обґрунтування духовної цінності права. В межах ціннісного підходу релігійно-правові традиції досліджується як спонукальні мотиви для вчинків людини. Завданням ціннісного виміру права є надання визначенню релігійно-правових традицій суті їх змісту, що надає безпосереднє функціональне й інструментальне наповнення правових норм [7, с. 16-17]. Релігійно-правові традиції в межах ціннісного підходу потрібно розглядати як частину життєвого світу людини, що передбачає реалізацію певних принципів, цінностей і цілей. Також в межах ціннісного підходу релігійно-правові традиції відображають соціальну дійсність, розкривають змістовне наповнення джерел права, виступають як ідея чи принцип, справжня мета та спонукальний мотив поведінки людини,тобто цінність, благо.

Застосування ціннісного підходу передбачає розгляд релігійно-правових традицій в ідеальному та об'єктивному вимірі, як складову (мету й мотив) поведінки, свідомої діяльності людини та суспільства в цілому, що передбачає результат і можливий шлях реалізації правової діяльності за допомогою певних засобів [10, с. 17].

Висновки

правовий традиціоналізм юриспруденція релігійний

Отже, ціннісний (аксіологічний) підхід в дослідженні релігійно-правових традицій - це загальна стратегія дослідження, що визначає розгляд релігійно-правових традицій як правового явища крізь призму їх відповідної можливості бути певними цінностями, що можуть забезпечуватись правом та бути його основою. Це зумовлюється існуванням філософської концепції цінностей, яка залежить від змістовної сутності права, та типом праворозуміння, що безпосередньо впливає на тлумачення зв'язків між релігійно-правовими традиціями та правом, визнання їх цінностей для людини та суспільства.

Література

1. Баранов В. М. Место и роль метода материалистической диалектики в юридическом исследовании / В. М. Баранов, В. Б. Першин, М. В. Баранова // Философия права. - 2007. - № 3. - С. 7-12.

2. Бігун В. С. Людина в праві: аксіологічний підхід: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.12 / В. С. Бігун ; Нац. акад. внутр. справ України МВС України. - К., 2004. - 19 с.

3. Історія східнослов'янської філософії: державно-правовий контекст (XVII-XX століття): навч. посіб. / за заг. ред. В. В. Кузьменка. - Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2013. - 303 с.

4. Кошарний С. О. Біля джерел філософської герменевтики (В. Дільтей і Е. Гуссерль) / С. О. Кошарний. - K.: Наук, думка, 1992. - 123 с.

5. Кучук А. Аксіологічний підхід до дослідження правових явищ / А. Кучук // Підприємництво, господарство і право. - № 9. - 2016. - С. 116-120.

6. Лукач Р.Методология права / Р. Лукач [Пер. с сербско-хорват. В. М. Кулистикова]; Подред. и с вступ. ст. Д. А. Керимова. - М.: Прогресс, 1981. - 224 с.

7. Мартышин О. В. Проблема ценностей в теории государства и права / О. В. Мартышин // Государство и право. - 2004. - № 10. - С. 5-14.

8. Нерсесянц В. С.Ценности права как триединство свободы, равенства и справедливости / В. С. Нерсесянц // Проблемы ценностного подхода в праве: традиции и обновление. - М., 1996. - C. 4-11. - 89 с.

9. Оборотов Ю. М.Традиції та оновлення у правовий сфері: питання теорії (від пізнання до розуміння права): моногр. / ОборотовЮ. М. - О.: Юрид. л-ра, 2002. - 280 с.

10. Пашинский А. И. Особенности аксиологического и деонтологического подходов к изучению права / А. И. Пашинский // Проблемы ценностного подхода в праве: традиции и обновление. - М., 1996. - С. 15-20.

11. Поляков А. В. Общая теория права: Проблемы интерпретации в контексте коммуникативного подхода: курс лекций / А. В. Поляков. - СПб.: Изд. дом С.-Петерб. гос. ун-та, 2004. - 864 с.

12. Рабінович П. М. Наука філософії права: до характеристики предмета й методологїі/ П. М. Рабінович// Проблеми філософії права. - К.; Чернівці, 2003. - Т. 1. - 228 с. (С. 22-26).

13. Радбрух Густав. Философия права / Г Радбрух [Пер. с нем.]. - М.: Междунар. отношения, 2004. - 240 с.

14. Сорокина Ю. В. К вопросу о ценности права / Ю. В. Сорокина // Философия права. - 2007. - № 2(22). - С. 11-19.

References

1. Baranov V. M. The place and role of the method of materialistic dialectics in legal research / V. M. Baranov, V. B. Pershin, M. V. Baranova / / Philosophy of Law. - 2007. - No. 3. - pp. 7-12.

2. Bigun V. S. Lyudina in pravi: aksiologichny pidhid: autoref. dis. ... kand. yurid. sciences': 12.00.12 / V. S. Bigun ; Nats. akad. ext. spravka Ukrainy MVS Ukrainy. - K., 2004. - 19 p.

3. Istoria schidnoslov'yanskoy filosofii: the state-legal context (XVII-XX tables): navch. posib. / for the zag. ed. by V. V. Kuzmenka. - Dnipro: Dnipro derzhavny univer-sity vnutrishnikh spravnik, 2013. - 303 p.

4. Kosharny S. O. Bilya dzherel filosofsky hermeneutics (V. Diltei i E. Husserl) / S. O. Kosharny. - K.: Nauk, dumka, 1992. - 123 p.

5. Kuchuk A. Aksiologichny pidhid to doslidzhennya pravovikh yavishch / A. Kuchuk / / Pidpriemnitstvo, gospodarstvo i pravo. - No. 9. - 2016. - pp. 116-120.

6. Lukach R. Methodology of law / R. Lukach [Trans. with Serbian-Croat. V. M. Kulistikova]; Subreddit. and with an introduction by D. A. Kerimov. - M.: Progress, 1981. - 224 p.

7. Martyshin O. V. The problem of values in the theory of state and law / O. V. Martyshin / / State and law. - 2004. - No. 10. - p. 5-14.

8. Nersesyants V. S. Values of law as a trinity of freedom, equality and justice / V. S. Nersesyants / / Problems of the value approach in law: traditions and renewal. - M., 1996. - C. 4-11. - 89 p.

9. Oborotov Yu. M. Tradition of the onovlenya u pravoviy sferi: pitannya teorii (vid pisnannya do rozuminnya prava): monogr. / Oborotovyu. M.-O.: Yurid. l-ra, 2002. - 280 p.

10. Pashinsky A. I. Features of axiological and deontological approaches to the study of law / A. I. Pashinsky / / Problems of the value approach in law: traditions and renewal. - M., 1996. - pp. 15-20.

11. Polyakov A.V. General theory of law: Problems of interpretation in the context of a communicative approach: a course of lectures / A.V. Polyakov. - St. Petersburg: Publishing house of St. Petersburg State University, 2004. - 864 p.

12. Rabinovich P. M. The science of philosophy of law: up to the characteristics of the subject and methodology/ P. M. Rabinovich// Problems of philosophy of law. - K.; Chernivtsy, 2003. - Vol. 1. - 228 p. (pp. 22-26).

13. Radbruch Gustav. Philosophy of Law / G. Radbruch [Trans. from German]. - M.: Mezhdunar. relations, 2004. - 240 p.

14. Sorokina Yu. V. On the question of the value of law / Yu. V. Sorokina / / Philosophy of law. - 2007. - № 2(22). - Pp. 11-19.

Размещено на Allbest.ru