Кримінологічна характеристика осіб, які вчиняють злочини шляхом незаконного заволодіння паспортом або іншим важливим особистим документом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія внутрішніх справ

Кримінологічна характеристика осіб, які вчиняють злочини шляхом незаконного заволодіння паспортом або іншим важливим особистим документом

Гетьман А.Д. - здобувач кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права

м. Київ

Анотація

Метою статті є здійснення кримінологічного аналізу особи злочинця, який незаконно заволодіває паспортом або іншим особистим важливим документом. Для реалізації мети було виконано низку завдань, зокрема: здійснено кримінологічну характеристику осіб, які вчиняють злочини шляхом незаконного заволодіння паспортом або іншим важливим особистим документом; розглянуто біологічну сутність злочинців, психологічний аспект їхньої поведінки, соціально-демографічні ознаки; розроблено їх морально-психологічну характеристику. Слушною є думка про те, що особа злочинця - це складне поняття, яке охоплює біологічні, психологічні та соціальні аспекти людини. Також акцентовано на психологічних аномаліях, їх впливі на особу та формування злочинної поведінки. У статті розглянуто соціально-демографічні та морально-психологічні характеристики злочинця, який здійснює незаконне посягання на паспорт або інший особистий важливий документ, і вплив таких характеристик на формування особи злочинця. Методологія. У процесі дослідження застосовано конкретно-соціологічні методи: масове опитування; вивчення документів, зокрема судових рішень і матеріалів кримінальних проваджень, що дало змогу ґрунтовніше висвітлити соціально-психологічні причини злочинної поведінки осіб, які посягали на особисті важливі документи. Шляхом використання статистичного методу було порівняно висновки, отримані на підставі результатів застосування соціологічних методів. Завдяки цьому було з'ясовано, чи є типовими й обґрунтованими закономірності, встановлені під час масових опитувань і вивчення документів. Наукова новизна публікації полягає в тому, що вперше запропоновано детальний кримінологічний портрет особи злочинця, який посягає на паспорт або інший особистий важливий документ, що сприятиме розробленню ефективних заходів запобігання злочинам цієї категорії, зниженню рівня злочинності та розвитку міжнародного співробітництва в зазначеній сфері. Висновки. На підставі здійсненого аналізу було виокремлено найпоширеніші кримінологічні характеристики злочинця, який посягає на паспорт або інший особистий важливий документ.

Ключові слова: особа злочинця; кримінологічна характеристика; психологічний аспект; соціально- демографічні ознаки; морально-психологічна характеристика.

Annotation

Hetman A. - Postgraduate Student of the Department of Criminology and Criminal and Executive Law of the National Academy of Internal Affairs, Kyiv, Ukraine

Criminological Characteristics of Persons who Committing Crimes Through Unlawful Possession of a Passport or Other Important Personal Document

The purpose of this article is to criminological analyze the person of the offender who unlawfully seizes the passport or other personally identifiable document. To accomplish this, the following tasks have been accomplished, namely the criminological characterization of the perpetrators of the crimes through the misappropriation of a passport or other important personal document. In particular, the author examines the biological nature of criminals, the psychological side of their behavior, socio-demographic characteristics, the moral and psychological characteristics. The author's opinion is true that the identity of the offender is a complex concept that includes both biological, psychological and social aspects of the person. Particular attention is paid to psychological anomalies and their impact on the individual and the formation of criminal behavior. The article deals with the socio-demographic and moral-psychological characteristics of the offender, who commits an illegal encroachment on a passport or other important personal document and the influence of such characteristics on the formation of the offender's personality. Methodology. In the course of the research specific sociological methods were used: mass questioning and examination of documents, including court decisions and materials of criminal proceedings, which made it possible to penetrate more deeply into the social and psychological causes of criminal behavior of persons who violated personal important documents. The statistical method made it possible to compare the conclusions drawn from the sociological methods, which helped to determine whether the regularities established in the mass surveys and study of documents are typical and justified. The scientific novelty of the publication is that for the first time a detailed criminological portrait of an offender has been offered, encroaching on a passport or other personally identifiable document, which will further help to develop effective measures to prevent crimes in this category, reduce crime rates and develop international cooperation in the field. Conclusions. Based on the analysis, we were able to identify the prevailing criminological significant characteristics of the offender who encroaches on the passport or other personally identifiable document.

Keywords: personality of the offender; criminological characteristics; psychological side; socio-demographic characteristics; moral and psychological characteristics.

Вступ

Особистість злочинця є однією з головних кримінологічних проблем. Вона посідає головне місце серед детермінант певного злочину та злочинності загалом і насамперед є відправною точкою під час аналізу причин злочинної поведінки й основним об'єктом профілактичного впливу з метою запобігання злочинам. Особистість злочинця відіграє важливу роль серед чинників злочинної поведінки. У криміногенних рисах особистості зосереджено негативний вплив різноманітних умов, обставин і ситуацій, у яких особа жила та виховувалася. Тому вивчення особистості людини, яка вчинила злочин, має важливе значення для ретроспективного аналізу чинників злочинної поведінки, надає можливість ґрунтовно й усебічно визначити умови вчинення злочину та справжню вину особи (Khramtsov, 2004, p. 64-65).

Мета і завдання дослідження

Метою статті є здійснення кримінологічного аналізу особи злочинця, який незаконно заволодіває паспортом або іншим особистим важливим документом. Для реалізації окресленої мети виконано низку завдань, зокрема здійснено кримінологічну характеристику осіб, які вчиняють злочини шляхом незаконного заволодіння паспортом або іншим важливим особистим документом.

Виклад основного матеріалу

Дослідження особи злочинця посідає чільне місце в кримінологічній науці. Однією з новацій у кримінології є вивчення особистості злочинця шляхом складання його кримінологічного портрета, що відображає основні ознаки особистості злочинця. Кримінологічний портрет злочинця - описовий процес створення штучного образу конкретної людини із застосуванням соціологічних, психологічних, кримінологічних прийомів і способів для встановлення об'єктивних індивідуальних рис злочинця, якого досліджують з метою розроблення конкретних індивідуальних, групових або загально- соціальних запобіжних заходів (Matskevich, 2008, p. 1430).

З позицій кримінологічного вивчення особи злочинця очевидно, що сукупність особистих якостей, які спричиняють учинення злочину, з'являється не в момент його вчинення, а формується в процесі життєдіяльності індивіда. Важливим є те, що особисті властивості, які

позначаються на вчиненні злочину, є значущими й надалі. Хоча вони згодом і зазнають змін, проте становлять кримінологічний інтерес. Загальне поняття особи злочинця є абстрактною категорією та використовується здебільшого як робочий інструментарій у процесі здійснення наукового аналізу конкретних осіб. Дослідник С. А. Тарарухін обстоює думку, що відправною точкою під час вивчення будь-якої особи є розуміння її як цілісного утворення, сукупності всіх властивостей та якостей, що відображають взаємозв'язок і взаємозалежність особи й соціального середовища, у якому людина живе, виховується та виявляє себе. Жодна якість людини, взята окремо, не може визначати зміст поведінки, її соціальну або антисуспільну спрямованість (Tararukhin, 2004, p. 18).

На підставі загальної теоретичної бази вчення про особу злочинця кримінологи здійснили низку досліджень стосовно вивчення осіб злочинців певних категорій. Проте здебільшого ці дослідження є загальними, в яких не завжди зауважено про вивчення осіб, що посягають на особистий важливий документ. Вивчення особи злочинця, яка посягає на особистий важливий документ передбачає виявлення її специфічних рис. У кримінології існує декілька концепцій структури особи злочинця.

Ми поділяємо погляд О. Г. Кальмана щодо системи основних ознак кримінологічної характеристики особи злочинця, який виокремив таку її структуру:

1. Соціально-демографічна характеристика - певний статус особи, визначений належністю особи до того чи іншого класу (соціального прошарку) та групи із соціально-демографічною характеристикою (стать, вік, освіта, сімейний стан, службове становище, національна та професійна належність, рівень матеріального достатку тощо).

2. Кримінально-правова характеристика - спрямованість і характер учиненого злочину, наявність судимості, учинення злочину в складі організованої групи або злочинної організації, роль у злочинній організації тощо.

3. Морально-психологічна характеристика - спрямованість особи, система ціннісних орієнтацій, моральні якості особи, її соціальні позиції та інтереси, основні потреби, ставлення до норм моралі, рівень правосвідомості, звички; основні психічні та психофізіологічні особливості; соціальна поведінка, взаємини в колективі, сім'ї, освітньому закладі, найближчому оточенні, а також зв'язки з антисуспільним елементом та самооцінка (Ivanov, & Dzhuzha, 2006, p. 113; Kalman, 2004, p. 133).

Попри те, що деякі кримінологи пропонують інші структури, суттєво вони не різняться. Зокрема, А. П. Закалюк та Ю. М. Антонян у структурі вивчення особи злочинця виокремлюють чотири групи ознак (соціально-рольові, соціально- демографічні, морально-психологічні, римінально- правові); О. М. Джужа - п'ять груп (соціально- демографічні, кримінально-правові, соціальні вияви в різних сферах суспільного життя, моральні, психологічні) (Dzhuzha et al., 2009).

На підставі результатів вивчення 300 кримінальних справ цієї категорії, а також опитування працівників правоохоронних органів особу злочинця, яка посягає на особистий важливий документ, можна схарактеризувати так:

1. За соціально-демографічними ознаками: стать, вік, освіта, сімейний стан, місце проживання, громадянство, матеріальне забезпечення, професійна належність тощо. Ці ознаки притаманні для будь-якої особи й не мають кримінологічного значення. Проте в статистичній звітності стосовно осіб, які вчинили злочини, соціально-демографічні ознаки містять важливу інформацію, без якої неможливо сформулювати повну кримінологічну характеристику особи злочинця (Dzhuzha, 2009, p. 136).

Аналіз вивчених кримінальних справ засвідчує про те, що в 73,87 % злочинцями були чоловіки, а в 26,13 % - жінки. Особи жіночої статі зазвичай можуть допомагати в групових злочинах, учинених у змові з чоловіками.

Ще однією з ключових ознак є співвідношення осіб за громадянством і національністю: 98,49 % - громадяни України, 1,51 % громадяни інших держав (на підставі результатів вибіркового дослідження - це країни колишнього СРСР). Учинення досліджуваної групи злочинів переважно громадянами спричинене подальшою злочинною діяльністю, на яку спрямований злочинний умисел.

Суб'єктом незаконного заволодіння паспортом або іншим особистим важливим документом є загальний суб'єкт, а тому неповнолітню особу не може бути розглянуто як правопорушника. Найбільш криміногенною стосовно вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 357 КК України, виявилася група осіб від 30 до 50 років - 51,75 % правопорушників. Майже однакову питому вагу мають представники вікових груп від 18 до 25 років (16,58 %), від 25 до 30 років (15,57 %) та від 50 до 65 років (14,07 %) ("Sudova statystyka").

Аналіз освітньо-професійного рівня засвідчує, що незаконне заволодіння паспортом або іншим особистим важливим документом вчиняють здебільшого особи з рівнем загальної освіти. Вивчення архівних кримінальних справ, матеріалів кримінальних проваджень засвідчує, що освітній рівень осіб, які посягали на особисті важливі документи, схарактеризовано так: мали повну загальну середню освіту - 45,72 %, професійно- технічну - 21,6 %, базову загальну середню - 21,1 %, повну вищу - 7,03 % ("Sudova statystyka").

Соціальний статус

Найвищий відсоток осіб, які вчинили злочини, передбачені ч. 3 ст. 357 КК України, ніде не навчалися та не працювали, хоча були працездатними (77,88 %). Пенсіонери становлять 7,03 % загальної кількості злочинців. Аналіз виду діяльності осіб, які вчиняли ці злочини, засвідчує, що майже однаковою є кількість робітників (5 %) і безробітних (4,51 %).

2. За кримінально-правовою характеристикою. Підвищений інтерес для складання кримінологічного портрета особи злочинця становить аналіз попередніх судимостей, тобто за вчинення яких злочинів раніше притягали до кримінальної відповідальності. Згідно зі статистичними даними, 26,13 % осіб були засуджені за вчинення злочинів зазначеної категорії та мали незняту або непогашену судимість, з яких 61,53 % злочинців мали одну судимість, 25 % - три й більше, 13,46 % - дві. 65,38 % злочинців раніше вчиняли злочини проти власності, 19,23 % - злочини проти життя та здоров'я особи.

Отже, здебільшого особи, засуджені за ч. 3 ст. 357 КК України, учиняли переважно корисливі та корисливо-насильницькі злочини.

Лише 1,5 % злочинів, спрямованих на незаконне заволодіння паспортом або іншим особистим важливим документом, мали груповий характер і були вчинені в складі групи осіб без попередньої змови та групи осіб за попередньою змовою або в складі організованої групи. За аналізований період не було випадків засудження осіб за вчинення таких злочинів у складі злочинної організації. Окреслені дані підтверджують, що злочинну діяльність здійснюють переважно одноособово.

Також слід дослідити кримінальне покарання, якому підлягали злочинці. Найбільшу питому вагу серед осіб, вироки (постанови) щодо яких набрали чинності, становлять засуджені (79,41 %). Водночас високим є відсоток тих, справи щодо яких закрито, - 20,22 %. Основною підставою для закриття справи було примирення винного з потерпілим (36,36 %). 12,72 % справ було закрито у зв'язку з дійовим каяттям. Звільнено від відбування покарання з випробуванням 30,09 % осіб, у результаті амністії - 1,85 % ("Sudova statystyka").

Найбільшу питому вагу становить призначення засудженим за вчинення злочинів за ч. 3 ст. 357 кК України такого покарання, як штраф (54,16 %), арешт (7,40 %), обмеження волі (4,16 %) та позбавлення волі на строк від 1 до 10 років (2,31 %).

Морально-психологічна характеристика особи злочинця