Шляхи розвитку правового регулювання фінансування загальної середньої освіти в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет ДФС України

Шляхи розвитку правового регулювання фінансування загальної середньої освіти в Україні

О.О. Сластьоненко,

к.ю.н., доцент, с.н.с.,

Б.В. Андрощук,

здобувач вищої освіти

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблем правового регулювання фінансування загальної середньої освіти в Україні та визначенню шляхів залучення інвестицій. Досліджується нормативно-правове забезпечення загальної середньої освіти та основні шляхи її фінансування. Визначено напрями удосконалення законодавства України в цій сфері, а також шляхи розвитку фінансування загальної середньої освіти.

Ключові слова: правове регулювання фінансування освіти, загальна середня освіта, залучення інвестицій, освіта, фінансування, освітні послуги.

Аннотация

О.А. Сластьоненко, Б. В. Андрошук. Пути развития правового регулирования финансирования общего среднего образования в Украине

Статья посвящена исследованию проблем правового регулирования финансирования общего среднего образования в Украине и определению путей привлечения инвестиций. Исследуется нормативно-правовое обеспечение общего среднего образования и основные пути его финансирования. Определены направления совершенствования законодательства Украины в этой сфере, а также пути развития финансирования общего среднего образования.

Ключевые слова: правовое регулирование финансирования образования, общее среднее образование, привлечение инвестиций, образование, финансирование, образовательные услуги.

Annotation

O. О. Slastionenko, B. V. Androshchuk. The ways of development of legal regulation of compulsory secondary education financing in Ukraine

The article is devoted to the important topic in the development of our country - the study of the problems of legal regulation of compulsory secondary education financing, as well as determination of ways of attracting investments in this direction. Taking into account the fact that Ukraine recognizes compulsory secondary education as one of the most important spheres ofpublic life, we believe that special attention should be paid to the development of the child's personality. However, it is impossible to achieve significant results in this process without a well-established andfinancially-secured education system, in which the financing of compulsory secondary education plays an important role. At the current stage, we can note that the process of providing educational services is deteriorating due to insufficient financing of secondary education in Ukraine. In this regard, the problem of financing of compulsory secondary education is currently relevant in our country.

The article analyzes in detail the legislation, which provides legal base of the provision of compulsory secondary education and the main ways of its financing. Having analyzed the legal acts regulating this issue, positive and negative points can be highlighted. In particular, it is necessary to draw attention to the fact that in connection with the reforms in the sphere of education in general and compulsory secondary education particularly, there is a need for improvement of financing of compulsory secondary education in Ukraine.

As a result of the study, the directions of improvement of the legislation in this area were determined, as well as the ways of financing the development of compulsory secondary education in Ukraine. In our opinion, this will ensure the improvement of the implementation process of the «New Ukrainian School» by attracting additional funds from private business into our educational process and improving the financing of compulsory secondary education in Ukraine

Key words: legal regulation of education financing, general secondary education, attraction of investments, education, financing, educational services.

Мета статті

Метою цієї статті є розробка шляхів удосконалення фінансування загальної середньої освіти на підставі аналізу чинного законодавства України, наукових праць та досвіду зарубіжних країн.

Постановка проблеми

Розвинену правову державу з конкурентоспроможною економікою може створити лише суспільство, яке згуртоване спільною метою та вміє ефективно застосовувати технічний прогрес. Кожна дитина з народження має свій потенціал, а її громадська позиція, моральні якості, соціальні та політичні переконання формуються впродовж навчання. Україна визнає загальну середню освіту як одну з найважливіших сфер суспільного життя, закріплюючи обов'язковість її отримання в Основному Законі нашої держави - Конституції України [1]. Особливу увагу у сфері загальної середньої освіти необхідно звернути на формування особистості дитини. Однак досягнути значних результатів у цьому процесі неможливо без сформованої та фінансово забезпеченої системи навчання, в якій важливе місце відіграє фінансування загальної середньої освіти. Проблема фінансування загальної середньої освіти наразі актуальна в нашій державі. Важливим кроком у цьому напрямі було створення 2018 року «Нової української школи». Ця реформа триватиме до 2030 року [2]. Однак на сучасному етапі можемо зазначити, що відбувається погіршення процесу надання освітніх послуг у зв'язку з недостатнім фінансуванням загальної середньої освіти в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженню питань, пов'язаних з освітою, приділяли свою увагу багато вчених. Становлення та розвиток освіти знайшли відображення у працях таких науковців, як В. Андріанова-Перетц, О. Апанович, М. Грушевський, Я. Ісаєвич, О. Леонтович, І. Павловський, С. Сірополко, М. Ярмаченко та ін. Питанням удосконалення правового регулювання фінансування соціальних видатків присвячені фундаментальні праці українських вчених-юристів, а саме Є. Алісова, А. Берлача, Л. Воронової, Е. Дмитренко, С. Іловайського, Л. Касьяненко, І. Криницького, М. Кучерявенка, Т. Латковської, О. Лукашева, А. Монаєнка, О. Музики-Стефанчук, А.Нечай, С. Ніщимної, О. Орлюк, Н. Пришви, О. Семчик, О. Сластьоненко, О. Солдатенко, І.Чеховської, Н. Якимчук, Р. Якубовського, А. Ярош та ін. Проблеми державного управління загальної середньої освіти також досліджувались такими українськими вченими, як Б. Деревянко, О. Машков, Н. Нижник, О. Рябченко, Р. Шаповал. Дослідженню розвитку фінансового забезпечення освіти присвячені праці таких українських вчених-економістів та педагогів, як В. Андрієнко, Є. Бойко, О. Василик, І. Каленюк, В. Кравченко, В. Кремень, Куценко, В. Малишко, С. Ніколаєнко. Теоретичні та практичні дослідження проблем фінансового забезпечення освіти здійснювали також і зарубіжні вчені: Н. Барр, Г. Беккер, Г. Боуен, М. Боумен, А. Вифлеємський, О. Врублевська, О. Грачова, Р. Зоді, М. Карасьова, Дж. Мінцер, В. Родіонова, А. Трофімов, Д. Чупрунов, Р. Хадек, Н. Хімічева.

Однак у зв'язку з проведення реформування у сфері освіти загалом та загальної середньої освіти безпосередньо виникає необхідність удосконалення правового регулювання фінансування загальної середньої освіти в Україні.

Виклад основного матеріалу

Стаття 53 Конституції України передбачає, що повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам [1].

Відповідно до статті 13 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права Україна визнає право на освіту за кожною людиною, незалежно від її статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, стану здоров'я та інших обставин. Це положення реалізовується широкою мережею освітніх закладів [3].

Закон України «Про загальну середню освіту» передбачає, що держава здійснює фінансування здобуття особою загальної середньої освіти у приватному чи корпоративному закладі освіти, що має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі такому закладу освіти цільового обсягу коштів у розмірі фінансового нормативу (з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів) бюджетної забезпеченості одного учня, який здобуває повну загальну середню освіту, та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України [4].

Показники, що стосуються фінансування загальної середньої освіти в Україні закріплюються в Законі України «Про державний бюджет України на 2019 рік». Відповідно до додатка 6 цього закону освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам 2019 року становить 69,6 млрд гривень, що, у свою чергу, на 13 % більше за обсяг, ніж у попередньому році [5]. правовий освіта фінансування інвестиція

Загалом можна стверджувати, що фінансування загальної середньої освіти покращилося, проте якщо брати досвід зарубіжних країн, то можна виділити десятку лідерів за фінансуванням цієї сфери: перше місце - Південна Корея; друге - Японія; третє - Сінгапур; четверте - Гонконг; п'яте місце посідає Фінляндія; шосте - Великобританія; сьоме - Канада; на восьмому місці - Нідерланди; дев'яте - Ірландія; десяте місце посідає Польща [6].

Як бачимо, четвірка лідерів - це високорозвинені країни, які ухвалили рішення інвестувати в освіту і натомість отримали молоде розумне покоління, яке і створило сильну економіку і технічний прогрес у цих країнах.

В Україні 2010 року було ухвалено Бюджетний кодекс, згідно з яким система фінансування освіти набула прозорості та формується для областей, районів і міст обласного значення за чіткими правилами [7]. Однак для повноцінного і стабільного фінансування загальної середньої освіти в Україні потрібно мати певну розроблену нормативно-правову базу. Як уже зазначалося вище, основне місце в цій сфері посідає Конституція України, а також Закон України «Про загальну середню освіту», а доповнює - Закон України «Про Державний бюджет на 2019 рік».

До підзаконних нормативно-правових актів у сфері надання освітніх послуг належать:

-укази Президента України : від 17.04.2002 № 347/2002 «Про затвердження національної програми розвитку освіти», від 04.07.2005 № 1013/2005 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні», від 20.03.2008 № 244/2008 «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», від 30.09.2010 № 926 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні», від 08.04.2011 № 410/2011 «Про затвердження Положення про Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України», від 25.06.2013 № 344/213 «Про Національну стратегію розвитку освіти на період до 2021 року», від 12.01.2015 № 5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку «Україна - 2020»;

- постанови КМУ : від 03.11.1993 № 896 «Про державну національну програму «Освіта» («Україна ХХІ століття»), від 05.04.1994 № 228 «Про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів», від 20.01.1998 № 65 «Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)», від 22.08.2000 № 1326 «Про затвердження Типового положення про Головне управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації, управління освіти і науки обласної, Севастопольської міської державної адміністрації», від 29.11.2001 № 51614 «Про затвердження Положення про державну інспекцію навчальних закладів», від 08.08.2007 № 1019 «Про ліцензування діяльності з надання 43 освітніх послуг», від 27.08.2010 № 778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад», від 27.08.2010 № 796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами освіти, що належать до державної і комунальної форми власності», від 27.08.2010 № 777 «Про затвердження Положення про освітній округ», від 03.11.2010 № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», від 02.02.2011 № 116 «Про затвердження Порядку надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно- технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість», від 15.08.2011 № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»;

- акти Міністерства освіти і науки України: від 20.07.1995 № 217 «Інструкція про організацію та діяльність гімназії», від 20.07.1995 № 217 «Інструкція про організацію та діяльність ліцею», від 09.04.1997 № 106 «Про Положення про вечірню (змінну) середню загальноосвітню школу», від 19.01.1994 № 13 «Про Положення про навчальний та навчально-науково-виробничий комплекси», від 05.02.2001 № 45 «Про затвердження Положення про піклувальну раду загальноосвітнього навчального закладу», від 24.07.2001 № 553 «Про затвердження Порядку державної атестації загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів», від 11.03.2002 № 183 «Про затвердження Типового договору про надання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації або про надання додаткових освітніх послуг навчальними закладами», від 29.04.2002 № 284 «Про затвердження Примірного статуту загальноосвітнього навчального закладу», від 24.04.2002 № 284 «Примірний статут загальноосвітнього навчального закладу (рекомендації)», від 21.09.2004 № 747/460 «Про Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування».

Проаналізувавши викладені вище нормативно-правові акти, вважаємо за необхідне зазначити, що модель фінансування ЗСО та її правове регулювання в Україні пройшло тривалий та складний шлях становлення, що пов'язано із впливом політичних, економічних та інших суспільних процесів. Однак ще дотепер вона перебуває в стані реформування. Новелою стало ухвалення Закону України «Про освіту» 2017 року. Саме цей закон закріплює основні засади нової освітньої системи [9].

Основні засади реформи шкільної освіти викладено в Концепції Нової української школи, яка передбачає, що «держава забезпечує асигнування на освіту в розмірі не меншому 7 відсотків валового внутрішнього продукту за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством» [2].

Відповідно до додатка 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачені 2019-го такі види трансфертів місцевим бюджетам, як:

- субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази закладів професійно-технічної освіти у розмірі 50 млн гривень;

- субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» - 1,3 млрд гривень;

- субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами - 504 млн гривень;

- субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення та ремонт існуючих спортивних комплексів при загальноосвітніх навчальних закладах усіх ступенів - 150 млн гривень;

- субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення якості освіти, - 1,5 млрд гривень [5].

Провідні країни світу розглядають сферу освіти як пріоритетний напрям інвестицій, який повертається новими технологіями, знаннями і прибутками від інноваційної діяльності. Україна, перебуваючи територіально в центрі Європи, не може залишатися осторонь від провідних світових інноваційних тенденцій, які активно інвестують освітній процес. Однак якщо аналізувати фінансування загальної середньої освіти України порівняно з іншими країнами, то його потрібно щороку збільшувати. Тому важливим кроком у цій сфері є залучення інвестицій. Провівши аналіз, можемо стверджувати, що Міністерство освіти і науки України продовжує здійснювати реформу, виділяючи на це кошти. Зокрема, Закон України «Про Державний бюджет на 2019 рік» відображає тенденції, порівняно з 2018 роком, на зростання фінансування загальної середньої освіти, що повинно забезпечити покращення якості надання освітніх послуг.

Однак сьогодні законодавство України ніяк не стимулює вкладення коштів у розвиток школи з боку приватного бізнесу. Відсутні податкові пільги для бажаючих стати інвесторами. Цікавою є думка Б. В. Дерев'янка, який пропонує запровадити для потенційних інвесторів, які передають матеріальні цінності або виконують роботи для навчальних закладів ЗСО, податкову пільгу, зокрема передбачити в Податковому кодексі України норму, згідно з якою із суми чистого прибутку суб'єкта, що дорівнює остаточній вартості майна, переданого НЗ як перспективний майновий актив, податок на прибуток стягуватиметься за ставкою 0 % [10].

Заслуговує уваги той факт, що є проект Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 рр., розроблений Стратегічною дорадчою групою «Освіта» (СДГ «Освіта»), створеною в рамках спільного проекту Міжнародного фонду «Відродження» та БФ «Інститут розвитку освіти» в липні 2014 р. для надання консультативної й експертної підтримки Міністерства освіти і науки України в розробці Дорожньої карти освітньої реформи [2].

Політику у галузі освітньої діяльності, у т.ч. систему фінансування навчальних закладів запропоновано переглянути та вжити заходів щодо:

- законодавчого забезпечення фінансування державою виконання НЗ недержавної форми власності державних стандартів освіти, оптимізації оподаткування та інших фінансових умов діяльності цих закладів;

- розробки і запровадження системи фінансування, яка забезпечуватиме фінансування додаткових послуг, потрібних для дітей/дорослих з особливими освітніми потребами в процесі навчання, зокрема через надання спеціальних ваучерів для цієї групи осіб;

- запровадження принципу субсидіарності, зокрема перегляду обсягу і меж повноважень центральних і місцевих органів управління освітою, скорочення контрольно-наглядових функцій, жорсткої і чіткої регламентації процедур і повноважень інституцій, пов'язаних з контролем і наглядом;

- переходу від адміністративно-розпорядчого управління навчальних закладів до системи освітнього менеджменту (запровадження школоцентричного (school-based) менеджменту, перенесення «центру ваги» в процесі ухвалення рішень на операційний рівень (рівень школи) тощо [8].

Висновок

У результаті проведеного дослідження можемо стверджувати, що Україна чітко визначила шлях розвитку у сфері освіти. Саме у загальній середній освіті можна побачити впровадження європейських принципів під час проведення реформи. Закон України «Про освіту» включає в себе фундаментальні принципи, які відображають європейський досвід, а саме розподіл компетенції між органами управління різних рівнів, перенесення оперативного управління закладами на базовий рівень, тобто до НЗ; самостійне вирішення кадрових, організаційних, фінансових питань та питань методологічного забезпечення навчального закладу; персоніфікація відповідальності за надання якісних освітніх послуг, розвитку НЗ; закріплення правосуб'єктності школи. Щодо позитивних кроків, то це нормативне закріплення фінансування загальної середньої освіти, рівність усіх шкіл у фінансуванні, незалежно від населеного пункту, здійснюється децентралізація освітньої системи, започатковуються елементи реальної фінансової самостійності та розширення їхнього повноваження завдяки нормативному закріпленню, створено нові системи оплати праці вчителів як основи будь-якого освітнього процесу.

Однак нормативно-правове забезпечення фінансування загальної середньої освіти в Україні потребує удосконалення. Насамперед пропонуємо виділити такі шляхи розвитку фінансування загальної середньої освіти:

- потрібно удосконалити сам процес впровадження «Нової української школи»;

- необхідно створити ефективну систему розподілу коштів на освітні потреби;

- нормативно закріпити право на інвестиції та розробити різні способи залучення їх до інвестування саме в нашу країну і освітній процес, тобто створити ефективну систему пільг для інвесторів (зменшення або звільнення від оподаткування тощо).

Список використаних джерел

1. Конституція України : станом на 1 вересня 2016 р. : відповідає офіц. тексту. - Харків : Право, 2016. - 82 с.

2. Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років [Електронний ресурс].

3. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права : ратифікований Указом Президії Верховної Ради Української РСР : від 19.10.73 № 2148-VIII (2148-08) [Електронний ресурс].

4. Про загальну середню освіту : Закон України : від 13.05.1999 № 651-XIV [Електронний ресурс].

5. Про державний бюджет України на 2019 рік : Закон України : від 23 листопада 2018 року № 2629-Vin [Електронний ресурс].

6. Курець В. С. Планування фінансових видатків загальноосвітніх шкіл в умовах трансформації економіки України / В. С. Курець // Фінансова система України : збірник наукових праць. - Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2008. - Випуск 10, ч. 2. - 350 с.

7. Бюджетний кодекс України : Відомості Верховної Ради України : від 8 липня 2010 року № 2456-VI [Електронний ресурс].

8. Ярош А. О. Правове регулювання фінансування загальної середньої освіти : дис. ... канд. юр. наук / Ярош А. О. - Ірпінь, 2017. - 223 с.

9. Про освіту : Закон України : від 05.09.2017 № 2145-VIII [Електронний ресурс].

10. Деревянко Б. В. Адміністративно-правове регулювання надання послуг у сфері освіти : монографія / Б. В. Деревянко. - Донецьк : Донецький юридичний інститут, 2012. - 527 с.

References

1. Konstytutsiia Ukrainy : stanom na 1 veresnia 2016 r. : vidpovidaie ofits. tekstu. - Kharkiv : Pravo, 2016. - 82 s.

2. Kontseptsiia rozvytku osvity Ukrainy na period 2015-2025 rokiv.

3. Mizhnarodnyi pakt pro ekonomichni, sotsialni i kulturni prava : ratyfikovanyi Ukazom Prezydii Verkhovnoi Rady Ukrainskoi RSR : vid 19.10.73 № 2148-VIII (2148-08).

4. Pro zahalnu seredniu osvitu : Zakon Ukrainy : vid 13.05.1999 № 651-XIV

5. Pro derzhavnyi biudzhet Ukrainy na 2019 rik : Zakon Ukrainy : vid 23 lystopada 2018 roku № 2629-VIII.

6. Kurets V. S. Planuvannia finansovykh vydatkiv zahalnoosvitnikh shkil v umovakh transformatsii ekonomiky Ukrainy /V S. Kurets // Finansova systema Ukrainy : zbirnyk naukovykh prats. - Ostroh : Vydavnytstvo Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia», 2008. - Vypusk 10, сh. 2. - 350 s.

7. Biudzhetnyi kodeks Ukrainy : Vidomosti Verkhovnoi Rady : vid 8 lypnia 2010 roku № 2456-VI.

8. Iarosh A. O. Pravove rehuliuvannia finansuvannia zahalnoi serednoi osvity : dys. kand. yur. nauk / A. O. Iarosh. - Irpin, 2017. - 223 s.

9. Pro osvitu : Zakon Ukrainy : vid 05.09.2017 № 2145-VIII.

10. Derevianko B. V. Administratyvno-pravove rehuliuvannia nadannia posluh u sferi osvity : monohrafiia / B. V Derevianko. - Donetsk : Donetskyi yurydychnyi instytut, 2012. - 527 s.

Размещено на Allbest.ru