Сутність та зміст інституту господарсько-правової відповідальності в системі правової відповідальності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сутність та зміст інституту господарсько-правової відповідальності в системі правової відповідальності

О.В. Онишко,

к.ю.н., доцент,

Стаття присвячена одній із центральних проблем господарського права - господарсько-правовій відповідальності, що одночасно є досить дискусійною. Зроблена спроба з використанням ключових положень юридичної науки у сфері відповідальності усунути прогалини чинного законодавства, що полягають у площині відсутності чіткого законодавчого визначення господарсько-правової відповідальності. З'ясовані сутність і зміст господарсько-правової відповідальності у контексті розбудови інституту господарсько-правової відповідальності в системі правових інститутів господарського права. Обґрунтовано, що подібна розбудова повинна здійснюватися на основі однопорядкових відносин, підстав і принципів, закладених у правових базисних, базисно-господарських та господарсько-функціональних правових інститутах, кожен з яких займає відповідне місце, пов'язане з феноменом правової відповідальності.

O. V. Onyshko. The nature and essence of economic and legal liability in system of legal responsibility

The article is devoted to one of the central and highly debatable problem of economic law - economic and legal liability. It is underlined that this type of liability is crucial for the establishment and observance of economic law, which, in turn, is a guarantee of the rights and legitimate interests protection for citizens, organizations and the state, including compensation for losses incurred by economic relations participants that caused by an offense.

Based on the analysis of legal science key provisions in the area of responsibility, gaps in current legislation have been identified regarding the lack of nature and essence identification of the economic and legal liability.

We identified the inconsistency of the essence or the term “liability”, namely, the mixing its content and form, as well as the ignoring the peculiarities of the manifestation of the essence of economic and legal liability, which does not contribute to its disclosure and adequate implementation.

In the context of identifying the essence and content of economic and legal liability, the analysis of the relations between the concepts of “responsibility” and “duty” is recognized in principle. Within the framework of legal liability as a basic legal institution of the national system of social relations regulation, we justified economic and legal liability (as a separate form of legal responsibility) to be attributed to the basic economic law institutes. To ensure full responsibility, the institute of responsibility must be supplemented by other institutions.

It is noted that a significant aspect of legal responsibility is the economic and functional needs of economic entities. Unlike basic institutions, business entities have the opportunity to change and modify certain institutional forms of responsibility. In addition to the own property sanctions it is possible to use those that cause the consequences to property and organizational nature of company, and the legal basis of liability may be not only a legal act, but also a contract signed. It is possible to apply measures of influence on offenders also on the basis of written orders (prescriptions).

From the point of view of the institute of economic and legal liability, in the system of legal institutes in economic law it is substantiated that under the influence of instability the requirements and complexity of the legal responsibility institute development are objectively analyzed. It is proved that such a development should be carried out on the basis of one- stop relations, the grounds and principles laid down in the legal bases, basic economic and economic-functional legal institutions, each of which occupies an appropriate place, associated with the phenomenon of legal responsibility.

Key words: responsibility, economic and legal responsibility, institute of legal responsibility, offense, subject of management.

О.В. Онышко. Сущность и содержание института хозяйственно-правовой ответственности в системе правовой ответственности

Статья посвящена одной из центральных проблем хозяйственного права - хозяйственно-правовой ответственности, которая одновременно является достаточно дискуссионной. Сделана попытка с использованием ключевых положений юридической науки в сфере ответственности действующего законодательства, которые лежат в плоскости отсутствия четкого законодательного определения хозяйственно-правовой ответственности. Определены сущность и содержание хозяйственно-правовой ответственности в контексте построения института хозяйственно-правовой ответственности в системе правовых институтов хозяйственного права. Обосновано, что такое построение должно осуществляться на основе однопорядковых отношений, условий и принципов, заложенных в правовых базисных, базисно-хозяйственных и хозяйственно-функциональных правовых институтах, каждый из которых занимает соответствующее место, связанное с феноменом правовой ответственности.

Мета статті. На основі узагальнення ключових положень юридичної науки у сфері відповідальності з'ясувати сутність і зміст господарсько-правової відповідальності у контексті розбудови інституту господарсько-правової відповідальності в системі правових інститутів господарського права.

Постановка проблеми

Згідно із ст. 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором. Зазначений вид відповідальності має вирішальне значення у встановленні та дотриманні господарського правопорядку, який, у свою чергу, становить запоруку гарантій захисту прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих унаслідок правопорушення. Тому проблема господарсько-правової відповідальності належить до однієї із центральних проблем господарського права.

Разом з тим зазначена проблема одночасно є однією з дискусійних. І не тільки тому, що зачіпає багатогранні інтереси суб'єкта господарювання і здатна по-різному впливати на його економічну діяльність. У переліку інших вагомих причин - відсутність чіткого законодавчого визначення господарсько-правової відповідальності, що природно не сприяє пізнанню і реалізації її сутності. Зважаючи, що сутність предмета (відносин, явища) вбачається у сукупності закладених у предметі можливостей [1, с. 4, 29], можна очікувати складнощі щодо виявлення адекватності відображення його змісту у нормативноправовому полі з метою сприяння як здійсненню господарської діяльності, так і стану дотримання встановлених господарсько-правових відносин для оцінки достатності й ефективності заходів впливу на правопорушників, як підстави для визначення міри відповідальності за порушення законодавчих господарсько-правових норм.

Зазначеним пояснюється велика увага науковців і практиків до проблематики відповідальності у нормативно-правовому полі та в юридичній літературі. Серед науковців, які досліджували проблему юридичної відповідальності, у тому числі господарсько-правової, зокрема, як невід'ємної складової господарського права загалом, виділяються праці А. Бобкової, Н. Вітрук, О. Заярного, І. Коваль, В. Мамутова, Т. Мацелик, В. Мілаша, Л. Мілімко, Н. Никитченко, В. Новошицької, Ю. Павлюченко, А. Попової, В. Примака, З. Татькової, В. Щербини та багатьох інших.

Разом з тим складно стверджувати про остаточну вирішеність цього питання з огляду навіть на об'єктивні підстави. Господарсько-правова відповідальність належить до тих проблем, які перебувають під впливом постійно змінних умов господарювання, що, відповідно, впливає і на її практичне розв'язання та регулювання. Водночас різний прояв сутності господарсько-правової відповідальності не може змінювати, власне, її сутність як правового інституту, а тому потребує подальших наукових розвідок. господарський право відповідальність інститут

Виклад основного матеріалу

Достатньо поширеним є трактування господарсько- правової відповідальності як несення (потерпання) учасником господарських відносин - правопорушником негативних економічних наслідків у результаті застосування до нього передбачених або санкціонованих законом господарських санкцій, обумовлених характером вчиненого правопорушення [2, с. 280], або в іншому трактуванні перетерплювання учасниками господарських відносин несприятливих економічних та(або) правових наслідків у результаті застосування до них господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених чинним законодавством та господарським договором [3, с. 377]. Уже навіть з наведеного простежуються певні відмінності щодо наслідків господарсько-правової відповідальності, коріння яких, на нашу думку, полягає в площині неузгодженості сутнісного наповнення цього поняття, а саме у змішуванні змісту та форми такої відповідальності. Йдеться про те, що господарсько-правова відповідальність за своїм змістом є економічною, а за формою - юридичною. Її прояв у першому випадку - в застосуванні господарських санкцій, що зачіпають економічні інтереси правопорушника, а в другому - в забезпеченні (безпосередньо або опосередковано) державним примусом. Ігнорування особливостей багатозначності прояву сутності господарсько-правової відповідальності не сприяє її розкриттю та адекватній реалізації. Так, у сукупності причин неоднозначного ставлення науковців і практиків до господарсько-правової відповідальності зазначається відсутність єдиного законодавчого і доктринального підходу щодо встановлення юридичного змісту цього виду відповідальності [4, с. 411]. Це важливо з позицій і сприяння здійсненню господарської діяльності і виявленню стану дотримання встановлених господарсько-правових відносин для оцінки достатності й ефективності заходів впливу на правопорушників як підстави для визначення заходу відповідальності за порушення законодавчих господарсько-правових норм.

Якщо звернутися до тлумачного словника української мови, то відповідальність - це покладений на когось або взятий на себе обов'язок відповідати за певну ділянку роботи, справу, за чиїсь дії, вчинки, слова [5, с. 317]. За буквальним тлумаченням наведеного, відповідальність можна розглядати не лише як обов'язок, але і як право у випадку взяття його на себе. На це вказує й бачення науковцями змісту норм Господарського кодексу України, об'єднаних в інститут господарсько-правової відповідальності, а саме коли застосування санкцій до порушника розглядається правом управненого суб'єкта, але не його обов'язком, крім реалізації адміністративно-господарських санкцій [4, с. 413]. Відповідальність також розглядають і як санкцію, застосування якої призводить до настання певного обтяження у формі додаткового або зміни існуючого обов'язку новим обов'язком чи позбавленні певних прав [6, с. 549].

Методологічно важливим для проникнення в сутність господарсько-правової відповідальності постає розуміння, власне, сутності. При цьому якщо в загальному підході вона трактується як найголовніше, основне, істотне в будь-кому, будь-чому, то у філософському розумінні це - головне, визначальне в предметі, що зумовлене глибинними зв'язками й тенденціями розвитку і пізнається на рівні теоретичного мислення. Філософія права, як вже зазначалося вище, вбачає сутність предмета (відносин, явища) в сукупності можливостей, закладених у предметі [1, с. 4, 29]. Відтак побудова алгоритму дій щодо розуміння сутності і змісту господарсько-правової відповідальності передбачає першим кроком звернення до феномену відповідальності та до юридичної відповідальності зокрема.

У контексті закладених можливостей, в яких і проявляється сутність предмета, в нашому випадку відповідальності, інтерес викликає визначення господарсько- правової відповідальності, запропоноване колективом авторів у навчальному виданні за редакцією В. Щербини [4, с. 419]. Зокрема, зазначається, що це передбачений нормами закону чи умовами договору обов'язок, що може покладатися потерпілим або компетентним державним органом на учасника господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, виконання якого має наслідком вплив на його економічні інтереси і породжує негативні майново-організаційні наслідки. Однак не менший інтерес викликає здійснений зазначеним колективом авторів ґрунтовний аналіз співвідношення понять «відповідальність» і «обов'язок», що дозволяє виокремити нам ряд принципових для розкриття сутності положень щодо поняття «відповідальність». Серед них: 1) відповідальність кореспондує до безвідповідальності; 2) відповідальність є поєднанням позитивного та ретроспективного аспектів; 3) юридична відповідальність являє собою зазнання правопорушником несприятливих наслідків у результаті застосування до нього санкцій; 4) настання господарсько-правової відповідальності не є автоматичним наслідком правопорушення, а залежить від волевиявлення управненої сторони зобов'язання або рішення компетентного державного органу, на якого покладений обов'язок щодо застосування санкцій; 5) господарсько-правова відповідальність реалізується у межах охоронних відносин і виступає як додатковий обов'язок для зобов'язаної сторони, виконання якого породжує для нього відповідні наслідки майново-організаційного характеру, а для управненої сторони є способом захисту суб'єктивних прав; 6) відповідальність та господарське правопорушення мають майново-організаційний характер.

З наведених положень чітко простежуються можливості, пов'язані з феноменом відповідальності, а відтак з пізнанням її сутності. Одночасно з вищенаведеного існують підстави у межах розгляду юридичної відповідальності як базисного правового інституту загальнодержавної системи регулювання суспільних відносин віднести господарсько- правову відповідальність (як окремий вид юридичної відповідальності) до базисно- господарських правових інститутів. Якщо відповідальність загалом у її певних формах завжди торкається інтересів суб'єкта суспільних відносин, то господарсько-правова відповідальність позначається на економічних інтересах суб'єкта господарських відносин. При цьому важливо наголосити, що для забезпечення повної відповідальності інститут відповідальності доповнюється й іншими інститутами, наприклад банкрутства, боргових зобов'язань, довіри тощо, які, однак, взаємно пов'язані загальними положеннями законодавства про господарсько-правову відповідальність.

Подібне бачення утім залишає відкритим питання про межі «співпраці» законодавця із суб'єктами господарювання та її впливу на фінансово-господарські рішення на рівні останніх. Більш конкретно питання полягає у тому, що на відміну від базових інститутів у суб'єктів господарювання існують можливості зміни та модифікації окремих інституційних форм відповідальності. Це втілюється, зокрема, в застосуванні, крім, власне, майнових санкцій, також таких, що викликають наслідки майново-організаційного характеру, а юридичною підставою відповідальності може бути не тільки нормативно- правовий акт, але й укладений договір. У світлі нестабільності нормативного поля, недостатнього в окремих випадках рівня регламентації дій можливе застосування заходів впливу на правопорушників на основі письмових розпоряджень (приписів). Наприклад, існує загроза того, що з посиленням державного впливу такі рішення здатні знизити ініціативу щодо самостійних в умовах ринку суб'єктів господарювання або змістити її у бік неправомірних рішень, що не узгоджуються із законодавчими господарсько- правовими нормами. Варто зауважити, що подібні загрози особливо імовірні, коли господарська діяльність провадиться під впливом нестабільності - характерної ознаки сьогодення, що об'єктивно підвищує вимоги та одночасно визначає складність розбудови юридичного інституту відповідальності та її окремих форм.

Окремим, проте вельми значимим аспектом проблематики правової відповідальності під час її вирішення є врахування господарсько-функціональних потреб суб'єктів господарювання. Враховуючи думку, згідно з якою інститут господарсько-правової відповідальності «...концентрує в собі більш дрібні правові утворення (підінститути), тотожні формам відповідальності, але при цьому не посягає на їх самостійність» [4, с. 422], на нашу думку, особливого значення набуває виділення в системі інститутів відповідальності окремих господарсько-функціональних правових інститутів, що відображатимуть правове регулювання відносин відповідальності в окремих сферах діяльності та окремих галузях господарювання. Це корелює з практикою, про яку зазначалося вище, коли для забезпечення повної відповідальності інститут відповідальності доповнюється й іншими інститутами. За зазначених умов виникають підстави свідчити й про комплексність загального інституту господарсько-правової відповідальності, що базується на її природі - сукупності основних якостей, властивостей.

Висновок

Підсумовуючи, потрібно зазначити, що розбудова інституту «господарсько- правова відповідальність» через поняття «господарські санкції», що випливає із положень ч. 1 ст. 216 та ст. 217 ГК України, внаслідок можливості певних змін заходу відповідальності у кількісному вираженні через зміни властивостей конкретного предмета є обмеженим. У реальній дійсності така розбудова повинна здійснюватися значно ширше виходячи з однопорядкових відносин, підстав і принципів, закладених у правових базисних, базисно-господарських та господарсько-функціональних правових інститутах, кожен з яких займає відповідне місце, пов'язане з феноменом правової відповідальності. Перетворення інституту господарсько-правової відповідальності у комплексний інститут сприятиме детальнішому дослідженню природи відносин відповідальності як основи реалізації відповідних правових норм та забезпеченню правопорядку у сфері господарювання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Малахов В. П. Философия права. Идеи и предположения : учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по специальностям «Юриспруденция» и «Философия» / В. П. Малахов. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2012. - 391 с.

2. Господарське право : практикум / А. Г. Бобкова (кер. авт. кол.), Ю. О. Моісєєв, Ю. М. Павлюченко та ін. ; за заг. ред. А. Г. Бобкової. - Харків : Право, 2018. - 592 с.

3. Мілаш В. С. Господарське право : курс лекцій : у 2-х ч. - Ч. 2 / В. С. Мілаш. - Х. : Право, 2008. - 496 с.

4. Актуальні проблеми господарського права : навч. посіб. / за ред. В. С. Щербини. - К. : Юрінком Інтер, 2012. - 528 с.

5. Новий тлумачний словник української мови. - Т. 1. - Київ : Видавництво «Аконіт», 2008. - 926 с.

6. Гражданское право : учебник / под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. - 3-е изд., перераб. и допол. - Ч. 1. - М. : ПРОСПЕКТ, 1998.

REFERENCES

1. Malakhov V. P. Fylosofyia prava. Ydey y predpolozhenyia: ucheb. posobye dlia studentov vuzov, obuchaiushchykhsia po spetsyalnostiam «Iurysprudentsyia» y «Fylosofyia» / V. P. Malakhov. - M. : YuNYTY-DANA, 2012. - 391 s.

2. Hospodarske pravo : praktykum / A. H. Bobkova (ker. avt. kol.), Yu. O. Moisieiev, Yu. M. Pavliuchenko ta in. ; za zah. red. A. H. Bobkovoi. - Kharkiv : Pravo, 2018. - 592 s.

3. Milash V S. Hospodarske pravo : kurs lektsii : u 2 ch. - Ch. 2 / V. S. Milash. - Kh. : Pravo, 2008. - 496 s.

4. Aktualni problemy hospodarskoho prava : navch. posib. / za red. V. S. Shcherbyny. - K. : Iurinkom Inter, 2012. - 528 s.

5. Novyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy. - T. 1. - Kyiv : Vydavnytstvo «Akonit», 2008. - 926 s.

6. Hrazhdanskoe pravo : uchebnyk / pod red. A. P. Serheeva, Yu. K. Tolstoho. - 3-e yzd., pererab. y dopol. - Ch. 1.- M. : PROSPEKT, 1998.

Размещено на Allbest.ru