Стандарти професійної та етичної поведінки персоналу міжнародного кримінального суду

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТАНДАРТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ТА ЕТИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ПЕРСОНАЛУ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ

STANDARDS OF PROFESSIONAL AND ETHICAL CONDUCT FOR STAFF OF THE INTERNATIONAL CRIMINAL COURT

суд міжнародний кримінальний

Шевченко А.Л.,

викладач кафедри міжнародного і європейського права

юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Статтю присвячено дослідженню стандартів професійної поведінки персоналу Міжнародного кримінального суду. Проаналізовано положення ключових документів Суду в означеній сфері, зокрема, Положення і Правила про персонал. Особливу увагу приділено аналізу положень Адміністративної інструкції ICC/AI/2011/002, яка являє собою Кодекс поведінки для персоналу МКС. Зроблено відповідні висновки.

Ключові слова: адміністративна інструкція, МКС, персонал, положення, правила, Римський статут, стандарти, Суд.

Статья посвящена исследованию стандартов профессионального поведения персонала Международного уголовного суда. Проанализированы положения ключевых документов Суда в данной области, включая Положения и Правила о персонале. Особое внимание уделено анализу положений Административной инструкции ICC/ AI/2011/002, которая является Кодексом поведения для персонала МКС. Сделаны соответствующие выводы.

Ключевые слова: административная инструкция, МУС, персонал, положения, правила, Римский статут, стандарты, Суд.

The article is devoted to research into the standards of professional conduct for staff members of the International Criminal Court. Certain provisions of key legal acts of the Court in this area are analyzed, in particular Staff Regulations and Rules. Close attention is paid to the analysis of provisions of Administrative Instruction ICC/AI/2011/002, which constitutes the Code of Conduct for Staff Members of ICC. Relevant conclusions are made.

Key words: administrative instruction, ICC, staff, regulations, rules, Rome Statute, standards, Court.

Постановка проблеми

Ефективна діяльність персоналу є ключовим складником належного функціонування органів міжнародної кримінальної юрисдикції, зокрема, Міжнародного кримінального суду (далі МКС). Виконання персоналом МКС своїх обов'язків на високому професійному рівні має на меті досягнення цілей, поставлених перед судовою структурою. Водночас робота персоналу безпосередньо пов'язана з низкою питань, що в кінцевому підсумку можуть вплинути на функціонування Суду в цілому.

Міжнародні цивільні службовці мають особливе покликання служити ідеалам миру, поваги до основних прав людини, економічного і соціального прогресу й міжнародного співробітництва. Саме тому поведінка міжнародних цивільних службовців має відповідати найвищим стандартам, адже саме на представників міжнародної цивільної служби покладається відповідальність за втілення високих ідеалів народів світу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вищеозначене свідчить про актуальність обраної тематики дослідження, її значимість для розвитку науки міжнародного права. Слід зазначити, що питанню міжнародної цивільної служби присвячено низку робіт таких вітчизняних і зарубіжних авторів, як А.Х. Абашидзе, Б.М. Ашавський., Є.А. Васько, О.В. Дьоміна, А.А. Еванс, І. Клод, Г.І. Морозов, Е. Ньюман, Т.Л. Сироїд, О.В. Тарасов, С.В. Черниченко, О.В. Шуліпа та інші. Однак висвітлення питання стандартів поведінки міжнародних цивільних службовців, зокрема МКС, не знайшло достатнього висвітлення в доктрині.

Формулювання цілей статті. Робота має на меті визначити стандарти професійної та етичної поведінки персоналу МКС; проаналізувати ключові положення установчих договорів і внутрішніх актів Суду в означеній сфері.

Виклад основного матеріалу

Необхідно зазначити, що принципи поведінки, якими керується у своїй роботі персонал МКС, викладено в Адміністративній інструкції ІССУАІ/2011/002 «Кодекс поведінки для співробітників» (далі Кодекс) [1], укладеній відповідно до Стандартів поведінки для міжнародних цивільних службовців (далі Стандарти ICSC) [2], розроблених Комісією з міжнародної цивільної служби.

Відповідно до Кодексу повсякденна поведінка співробітників МКС керується Стандартами ICSC, а сам Кодекс має на меті: а) захищати репутацію Суду та його співробітників; Ь) допомагати персоналу краще розуміти обов'язки, покладені на нього, відповідно до стандартів, регламентованих Римським статутом, Положеннями про персонал, Правилами про персонал та адміністративними інструкціями Суду; та с) надати ілюстративний перелік того, що може становити незадовільну поведінку в розумінні Положення про персонал 10.2 та Правил про персонал 110.1 [1].

Відповідно до Положення 1.1(а) Положень про персонал співробітники Суду є міжнародними цивільними службовцями. У тексті Положення зазначено, що поняття «співробітник» і «персонал» охоплюють усіх співробітників Суду за змістом ст. 44 Римського статуту, а Положення та правила про персонал поширюються на всіх співробітників МКС [3]. Вони повинні підтримувати найвищі стандарти працездатності, компетентності та сумлінності. Концепція сумлінності відповідно до Кодексу включає, але не обмежується, дотримання відповідних стандартів щодо конфіденційності, встановлених Судом, непідкупності, неупередженості, справедливості, чесності та правдивості щодо всіх питань, що випливають з їхньої роботи та статусу [1].

Слід зазначити, що відповідно до Стандартів ICSC погляди на роль організацій самими організаціями і їх персоналом повинні збігатися, адже тільки так забезпечується сумлінність і формується міжнародний світогляд міжнародних цивільних службовців. Міжнародний світогляд ґрунтується на розумінні цілей і завдань організацій системи ООН, викладених у їх правових документах, і відданості їм; передбачає, серед іншого, повагу права інших мати власну точку зору і слідувати власним культурним традиціям [2]. Так, співробітники міжнародних організацій, зокрема МКС, мають бути готовими без упередження працювати з особами будь-якої національності, культури і релігії, а отже, необхідно постійно враховувати те, як слова і дії можуть сприйматися іншими. Своєю чергою необхідно уникати будь-яких висловлювань, які можуть тлумачитися як прояв упередженості або нетерпимості. Оскільки методи роботи різних культур відрізняються, міжнародні цивільні службовці не повинні керуватися єдиним підходом до методів і стилю роботи, характерних для їх країни або регіону [2; 6, с. 370]. Положення 1.1(а) Положень про персонал у цьому контексті передбачає, що обов'язки персоналу МКС як співробітників Суду не є національними, але виключно міжнародними [3].

Особливу увагу приділено стандартам поведінки співробітників, які обіймають керівні посади. Так, керівники всіх рівнів, зважаючи на посаду, яку вони обіймають, несуть відповідальність за забезпечення гармонійних відносин у колективі, побудованих на взаємній повазі; вони повинні бути готові розглядати всі погляди і думки, а також забезпечувати належний облік досягнень персоналу. Керівники повинні надавати необхідну підтримку персоналу, що особливо важливо в тих випадках, коли співробітники піддаються критиці за дії, пов'язані з виконанням їх службових обов'язків. На керівників покладено також обов'язок спрямовувати роботу і мотивувати своїх співробітників, а також заохочувати їх професійне зростання [1].

Керівники всіх рівнів мають слугувати зразком, і тому на них покладається особливий обов'язок дотримання найвищих стандартів поведінки. Для них абсолютно неприпустимо приймати послуги, подарунки або позики від своїх співробітників; вони повинні бути неупередженими і не повинні вдаватися до фаворитизму або залякування. Крім того, керівники всіх рівнів повинні вміло спілкуватися зі своїми співробітниками і обмінюватися з ними відповідною інформацією. На міжнародних цивільних службовців, з іншого боку, покладено відповідальність за надання усіх відповідних фактів та інформації своїм керівникам і за виконання всіх прийнятих рішень, навіть якщо останні не співпадають з їхньою особистою думкою [1].

Персонал виконує розпорядження, одержані у зв'язку зі здійсненням своїх службових обов'язків, і у випадку виникнення сумнівів щодо відповідності того чи іншого розпорядження Статуту або будь-яким іншим установчим документам, рішенням керівних органів або адміністративним правилам і положенням вони перш за все повинні проконсультуватися зі своїми керівниками. Водночас співробітники не повинні виконувати усні або письмові вказівки, які явно несумісні з їх службовими обов'язками або ставлять під загрозу їхню безпеку або безпеку інших осіб. Крім того, персонал зобов'язаний доводити інформацію про будь-які порушення положень і правил Організації до відома посадових осіб та структур своїх організацій, які відповідають за прийняття належних заходів, і співпрацювати у проведенні належним чином санкціонованих ревізій і розслідувань. Співробітник, який сумлінно повідомляє про наявне порушення або який співпрацює у проведенні ревізії або розслідування, має право на захист від переслідування за такі дії [1; 2].

Стандарти ICSC містять положення щодо зловживання службовим становищем. Так, усі організації повинні забороняти будь-які форми зловживання службовим становищем і з цією метою зобов'язані встановлювати правила і передбачати директивні вказівки стосовно того, що є зловживанням службовим становищем, а також стосовно заходів, які будуть застосовуватися до службовця у разі незадовільної поведінки [1]. Відповідно до Правила 110.1 Правил про персонал незадовільна поведінка визначається як «недотримання співробітником положень будьякого офіційного документу Суду, який регламентує права та обов'язки співробітників, такого як Положення про персонал, Правила про персонал і Фінансові положення і правила, або будь-яких відповідних резолюцій і рішень Асамблеї держав-учасниць, або недотримання норм поведінки, яких має дотримуватися міжнародний цивільний службовець» [4].

Незадовільна поведінка може призвести до застосування дисциплінарних заходів відповідно до процедури, встановленої, зокрема, ст. X Положень про персонал, Главою X Правил про персонал та Адміністративною інструкцією ІСС/АІ/2008/001 про дисциплінарні процедури. Дисциплінарні дії можуть бути вжиті у разі відповідної дії або бездіяльності, які були умисними, безрозсудними або демонструють грубу недбалість.

Кодекс поведінки МКС надає невичерпний перелік незадовільної поведінки, щодо якої можуть застосовуватися дисциплінарні заходи, зокрема: а) дія або бездіяльність, що суперечать зобов'язанням співробітників, викладеним у Положеннях та Правилах про персонал та адміністративних інструкціях Суду; b) незаконні дії (наприклад, крадіжка, шахрайство, зберігання або продаж незаконних предметів, контрабанда) у приміщеннях Суду або поза них, а також факт перебування службовця на службі на той момент; с) невжиття негайних заходів та неповідомлення про це до відділу кадрів відповідно до ICC/AI/2008/004 про приватні правові зобов'язання співробітників, у разі позову проти персоналу щодо невиконання його / її приватних юридичних зобов'язань; d) введення в оману або неправдиве посвідчення у зв'язку з будь-якою претензією або отримання вигоди від Суду, зокрема приховування фактів, які мають суттєве значення для цієї претензії або вигоди; е) застосування сили або погроза застосування сили щодо інших співробітників, окрім випадків, регламентованих Адміністративною інструкцію ICC/AI/2004/003 про застосування фізичної сили та вогнепальної зброї співробітниками МКС із служби безпеки (ICC Security Officers); f) сексуальне домагання та інші форми переслідування, як визначено в Розділі 2 Адміністративної Інструкції ICC/AI/2005/005 про сексуальні та інші форми переслідування; g) дискримінація, як це визначено у Розділі 2 Адміністративної Інструкції ICC/ AI/2005/006 щодо забезпечення рівних можливостей працевлаштування і рівного ставлення; h) використання не за призначенням офісного обладнання, файлів, електронних файлів, документів або будь-яких активів Суду; i) зловживання владою, яке визначається як використання службовцем повноважень для цілей, непередбачених цими повноваженнями, і для того, щоб служити інтересам, які суперечать належному виконанню службових обов'язків працівника, зокрема будь-які порушення Розділу 4 цього Кодексу; j) порушення конфіденційності; k) порушення Адміністративної інструкції ICC/AI/2006/002 про політику МКС щодо захисту інформації; 1) порушення Адміністративної інструкції ICC/AI/2007/001 про політику захисту інформації Суду; m) зловживання привілеями та імунітетами Суду, зокрема, відступ від зобов'язань співробітників щодо дотримання чинних положень і правил; n) будь-які дії або бездіяльність, що суперечать фінансовим положенням та правилам; о) невиконання зобов'язань, встановлених у Розділі 4.4 цього Кодексу, щодо запобігання конфлікту інтересів; р) неналежне виконання контрактних зобов'язань та відносин з третіми особами, що призводять до втрати майна або активів або створення зобов'язань для Суду; q) порушення фідуціарних зобов'язань перед Судом; r) невиконання підрозділів 1.2(k) та 1.2(1) Положень про персонал або Правила 101.5 Правил про персонал щодо прийняття будь-якого почесного звання, нагороди, послуги, подарунків або винагороди; s) засоби впливу (репресалії) через будь-які прямі чи непрямі дії проти співробітника; t) складання звіту або надання інформації, яка є навмисно помилковою або вводить в оману; u) нездатність, без розумного виправдання, співпрацювати з розслідуванням компетентними органами Суду серйозних порушень, неналежної поведінки менш серйозного характеру або незадовільної поведінки [1].

Дисциплінарні санкції застосовуються, незважаючи на інші можливі заходи, які можуть бути вжиті до співробітника, такі як застосування заходів у Суді стосовно злочинів проти відправлення правосуддя відповідно до ст. 70 або неприпустимої поведінки у Суді відповідно до ст. 71 Римського статуту.

Секретар або Прокурор відповідним чином несуть відповідальність за вжиття дисциплінарних заходів щодо незадовільної поведінки / серйозного порушення відповідно до Глави X Правил про персонал. Співробітники Суду своєю чергою повинні сприяти будь-яким розслідуванням про наявність серйозних порушень, менш серйозних порушень або незадовільної поведінки. Невиконання означеної вимоги, без розумного виправдання, наприклад, ризику самообвинувачення, може призвести до дисциплінарної відповідальності відповідно до Кодексу поведінки МКС [1].

Окремий розділ Кодексу присвячено питанню конфлікту інтересів. Останні мають місце за умови виникнення протирічь між особистими інтересами співробітника міжнародної організації і виконуваних ним / нею службових обов'язків або сумнівів щодо сумлінності, незалежності і неупередженості співробітника, що є основними вимогами до проходження міжнародної цивільної служби. Конфлікти інтересів включають обставини, за яких співробітники прямо або опосередковано отримують вигоду неналежним чином або дозволяють третім особам отримувати вигоду таким чином за допомогою своїх зв'язків з організацією. Так, конфлікти інтересів можуть мати місце в результаті особистих або сімейних ділових відносин співробітника МКС з третіми сторонами, фізичними особами, бенефіціарами тощо. У разі виникнення конфлікту інтересів або можливості його виникнення, інформація про таке повинна оприлюднюватися, має бути приділено належну увагу даному питанню, а конфлікт повинен бути врегульований у найвищих інтересах організації [1; 2]. Питання, що становлять конфлікт інтересів, можуть мати достатньо делікатний характер, і тому дана проблема вимагає відповідного ставлення.

Значна увага Стандартів ICSC зосереджена довкола особистої поведінки персоналу. Зокрема зазначається, що приватне життя міжнародних цивільних службовців стосується лише їх, і організації не повинні в нього втручатися. Разом із тим можуть мати місце ситуації, за яких поведінка співробітника міжнародної організації може відображатися на самій організації. У зв'язку із цим міжнародні цивільні службовці повинні враховувати, що їх поведінка і діяльність поза службою, навіть якщо це не пов'язано з виконанням їх службових обов'язків, може підірвати авторитет і призвести до порушення інтересів організацій. Причиною цього може також стати поведінка членів їх сімей, саме тому міжнародні цивільні службовці повинні піклуватися про те, щоб члени їх сімей повною мірою це усвідомлювали.

Стандартами ICSC чітко визначено, що привілеї та імунітети, якими користуються міжнародні цивільні службовці, надаються їм виключно в інтересах організації. Вони не звільняють міжнародних цивільних службовців від дотримання місцевих законів і не є виправданням для невиконання особистих юридичних або фінансових зобов'язань. Слід також пам'ятати про те, що тільки керівник відповідного органу організації уповноважений позбавляти співробітників наданого їм імунітету, а також визначати його межі [2].

Висновки

Таким чином, міжнародні цивільні службовці мають сумлінно дотримуватися вищеозначених цінностей, принципів і стандартів поведінки.

МКС своєю чергою забезпечує дотримання цих стандартів за допомогою нормативної бази, зокрема, Положень і Правил про персонал та інших внутрішніх документів Суду (адміністративних інструкцій, президентських директив, інформаційних циркулярів). Від держав-учасниць, з іншого боку, очікується, що, слідуючи положенням Римського статуту та інших установчих документів Суду, вони зберігатимуть незалежність і неупередженість міжнародної цивільної служби.

Отже, дотримання стандартів професійної поведінки персоналом МКС є запорукою ефективності функціонування міжнародної цивільної служби, покликаної забезпечити виконання цілей і завдань, сформульованих установчими документами Суду.

Список використаних джерел

1. Code of Conduct for Staff Members (ICC/AI/2011/002). URL: https://www.icc-cpi.int/resource-library/Vademecum/ Code%20of%20Conduct% 20for%20Staff%20 Members.PDF.

2. Standards of Conduct for the International Civil Service. URL: https://www.icc-cpi.int/resource-library/Vademecum/ Standards%20of%20Conduct %20for%20the%20International%20Civil%20Service.pdf.

3. Staff Regulations (ICC-ASP/2/10). URL: https://www.icc-cpi.int/NR/rdonlyres/3119BD70-DFB6-4B8C-BC17-3019CC1D0E21/140182/ Staff_Regulations_120704 EN.pdf.

4. Staff Rules of the International Criminal Court (ICC/AI/2015/004/Cor.1). URL: https://www.icc-cpi.int/NR/rdonlyres/56F9B14BB682-4D9C-8762-A25B944FA214 /140109/270715AmmedSREng.pdf.

5. Римский статут Международного уголовного суда. URL: http://www.un.org/ru/law/icc/rome_statute(r).pdf.

6. Шуліпа О.В. Стандарти поведінки міжнародних цивільних службовців. Часопис Київського університету права, 2015. № 2. С. 368-371.

Размещено на Allbest.ru