Теоретичне обґрунтування підстав проведення експертизи у кримінальному провадженні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретичне обґрунтування підстав проведення експертизи у кримінальному провадженні

THEORETICAL REASONING OF REASONS FOR EXAMINATION IN CRIMINAL PROCEEDINGS

Калініна І.В.,

кандидат юридичних наук, завідувач кафедри спеціально-правових дисциплін Донецького державного університету управління

У статті досліджуються основні погляди на особливості залучення судового експерта в кримінальне провадження. Проаналізовано особливості та види підстав проведення експертиз у кримінальному провадженні.

Визначено, що під час вирішення питання про необхідність залучення судового експерта в кримінальне провадження необхідно керуватися предметом експертизи даного роду або виду. Правильне вирішення питання про предмет судової експертизи має важливе теоретичне значення, бо пов'язує процесуальні поняття з їх філософською основою, а також з більш загальними процесуальними поняттями - предметом і об'єктом кримінального процесу, предметом і об'єктом процесуального доказування. Тож, правильне визначення предмета судової експертизи виключає в більшості випадків можливість будь-якої альтернативи у вирішенні питань, які належать до її предмету, що й дає можливість чітко визначати підстави залучення судового експерта для проведення даного виду, роду експертизи.

Предметом конкретної експертизи у статті зазначається експертне завдання, яке необхідно розв'язати експертові під час проведення експертизи і за результатами дослідження на основі відповідного обсягу спеціальних знань із використанням засобів і методів, що перебувають у його розпорядженні, дати обґрунтований та об'єктивний висновок.

У статті аргументовано, що залучати судового експерта в кримінальне провадження необхідно не тільки тоді, коли виникає необхідність проведення судової експертизи, а й коли в момент її проведення є тактично доцільним і реально можливим (тобто якщо зібрані всі необхідні для експертизи матеріали кримінального провадження тощо). Під необхідністю у статті розуміється потреба вирішення певних питань розслідування за допомогою спеціальних пізнань.

Установлено, що необхідність у використанні спеціальних знань для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення матеріалів кримінального провадження, визначається фактичною підставою залучення судового експерта в кримінальне провадження для проведення судової експертизи. А ця фактична підстава втілюється в дійсність у процесуальному документі, яким може бути призначена судова експертиза, і який є правовою (юридичною) підставою її проведення.

Ключові слова: кримінальне провадження, предмет експертизи, проведення експертизи, залучення експерта, фактична підстава, правова підстава.

судовий експерт кримінальний провадження

The article examines the main views on the peculiarities of involving a forensic expert in criminal proceedings. The peculiarities and types of grounds for expert examination in criminal proceedings are analyzed.

It is determined that when deciding on the need to involve a forensic expert in criminal proceedings, it is necessary to be guided by the subject matter of examination of this kind or type. The correct solution to the issue of the subject of forensic examination has an important theoretical significance, since it relates procedural concepts with their philosophical basis, as well as with more general procedural notions - the subject and object of the criminal process, the subject and object of procedural proof. Therefore, the correct definition of the subject matter of forensic examination excludes in most cases the possibility of any alternative in resolving issues that belong to its subject, which makes it possible to clearly determine the grounds for involving a forensic expert for this type of examination.

The subject of a specific examination in the article is an expert task that should be solved by the expert during the examination and based on the results of the study, based on the appropriate volume of special knowledge, using the means and methods at his disposal, to provide a substantiated and objective conclusion.

The article argues that involvement of a judicial expert in criminal proceedings is necessary not only when it is necessary to conduct a forensic examination, but also at the moment when it is conducted tactically and expediently (that is, if all the necessary materials for criminal proceedings are collected, etc.). Needless to say, the article refers to the need to resolve certain issues of inquiry with the help of special knowledge.

It has been established that the necessity of using special knowledge for determining the circumstances relevant for the correct resolution of criminal proceedings is determined by the actual reason for involving a forensic expert in criminal proceedings for judicial review. And this factual basis is embodied in the procedural document, which can be appointed forensic examination, and which is the legal basis for its conduct.

Key words: criminal proceedings, subject of examination, conducting an examination, engaging an expert, actual reason, legal basis.

Вступ

Правовий інститут судової експертизи є комплексним міжгалузевим інститутом, який об'єднує в різних видах процесуальних галузей права низку схожих нормативних положень, покликаних регулювати суспільні відносини, які виникають із приводу призначення і провадження експертизи та отримання за її результатами висновку. В умовах правової та адміністративної реформ, глибоких інтеграційних процесів у науці проблема міжгалузевих досліджень набуває особливої актуальності та значимості. Це повною мірою відноситься і до розвитку правового інституту судової експертизи, теоретичні, правові, організаційні та моральні засади якого потребують переосмислення у відповідності з духом і велінням часу [1, с. 5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій показує, що до питань підстав проведення експертизи у кримінальному провадженні зверталися багато вчених і практиків. Так, ці питання певним чином висвітлювалися у роботах Т.В. Авер'янової, В.Д. Арсеньєва, А.І. Вінберга, В.Г. Гончаренка, Н.І. Клименко та багатьох інших, які присвятили свої праці окремим питанням використання спеціальних знань у кримінальному процесі. Проте слід констатувати, що проблеми підстав проведення експертизи врегульовані недостатньо. Особливої актуальності вони набувають після внесення значних змін до Кримінального процесуального кодексу України.

Постановка завдання. У статті ми маємо на меті дослідити особливості та види підстав проведення експертиз у кримінальному провадженні, окреслити роль предмета судової експертизи для визначення підстав залучення судового експерта для проведення даного виду, роду експертизи у кримінальному провадженні.

Виклад основного матеріалу

У перебігу розвитку теорії судової експертизи створювалися її принципи, її методологічні, правові та організаційні засади, виникали наукові основи нових видів судових експертиз, що викликаються до життя практичною потребою правоохоронних органів у вирішенні питань, які потребують спеціальних знань обізнаних осіб - експертів.

Для всього інституту судової експертизи характерним є постійний творчий пошук, спрямований на вирішення все більш складних експертних завдань, що неухильно призводило і призводить до розширення існуючих та розроблення нових методів, засобів і методик досліджень, що охоплюють усе більше коло різноманітних об'єктів - речових доказів у провадженні [2, с. 6].

Під час детального вивчення питання щодо визначення підстав для призначення судової експертизи випливає висновок, що формула «судова експертиза призначається у випадках, коли під час кримінального провадження необхідні спеціальні знання», не дає вичерпної відповіді на питання щодо необхідності її проведення в конкретному кримінальному провадженні, оскільки потребує тлумачення поняття необхідності [3, с. 181].

Чинним кримінальним процесуальним законодавством не визначені конкретні підстави для залучення судового експерта. Винятком із даної обставини є передбачення КПК України випадків обов'язкового призначення судової експертизи з метою вирішення певних питань (ч. 2 ст. 242 КПК України).

У літературі та практиці питання про підстави залучення судового експерта також тлумачиться неоднозначно. Підставою призначення експертизи вважають необхідність спеціальних знань (у науці та інших областях) для з'ясування певних обставин кримінального провадження. А кримінальний процесуальний закон, який лише в загальній формі зумовлює необхідність використання у кримінальному провадженні судових експертиз, не вносить ясності у вирішення питання про підстави залучення судового експерта. Безперечним є те, що висновок експерта не є «обов'язковим» для слідчого і суду.

Виходячи з цього, М.П. Шаламов робить висновок про те, що будь-який факт, котрий затверджується експертом, може бути встановлений за допомогою інших джерел доказів [4, с. 157].

І.Л. Петрухін також не бачить підстав для призначення експертизи в тих випадках, коли певна обставина вже цілком достовірно встановлена за допомогою інших зібраних у провадженні доказів (за винятком випадків обов'язкового призначення експертизи, зазначених у законі) [5, с. 36].

На думку О.Р. Шляхова, не слід призначати експертизу, коли з її допомогою передбачається отримати відомості про факти, які вже достовірно були встановлені іншими засобами доказування. Аргументи науковець наводив такі. Відомо, що один і той же факт може бути встановлений різними засобами доказування, хоча на практиці нерідко виникають питання, які можна вирішити тільки шляхом експертного дослідження. А судового експерта необхідно залучати тоді, якщо фактичні дані, отримані під час проведення інших слідчих дій, викликають сумніви або ж засновані тільки на визнанні вини обвинуваченим і в тому подібних обставинах [6, с. 62-63].

Підставою для залучення судового експерта у кримінальне провадження в літературі також називають необхідність установлення фактів саме за допомогою висновку експерта - особливого джерела доказів. Питання про наявність такої необхідності в кожному конкретному випадку вирішується суб'єктом, що залучає експерта, з урахуванням усієї наявної сукупності доказів. Коли певний факт поза всяким сумнівом доведений показаннями свідків, свідченнями самого підозрюваного тощо, підстава для проведення експертизи відсутня. Альтернативою залучення експерта у кримінальне провадження автори називають і використання результатів деяких непроцесуальних досліджень. Так, якщо в розпорядженні слідчого є, наприклад, акт документальної ревізії, в якому даються відповіді (що не викликають сумнівів з точки зору своєї повноти і достовірності) на його питання, залучення експерта, як правило, автори визнають зайвим [7, с. 50].

Як бачимо, названі науковці вважають, що необхідність у спеціальних знаннях (яка в чинному КПК України вказана у ст. 242) як підстава залучення експерта у кримінальне провадження є умовною і має як альтернативу можливість вирішення питань, встановлення певних обставин кримінального провадження і без використання спеціальних знань у формі експертизи. З таким трактуванням підстав залучення судового експерта в кримінальне провадження не можна погодитися.

Слушною є думка В.М. Махова, що і в тих ситуаціях, коли використання знань обізнаних осіб (залучення судового експерта в кримінальне провадження для проведення експертизи) залежить від розсуду слідчого, він не має права ігнорувати проведення експертизи. Невипадково законодавець і для цих факультативних випадків уживає термін «необхідність». Слідчий так само повинен зібрати всі сліди на місці події, допитати всіх свідків тощо. Тільки таким чином можна провести повне розслідування. Вибірковий метод збору доказів не прийнятний для досягнення мети доказування у кримінальному провадженні. Звичайно ж, досягти цю мету під час можливо і без залучення судового експерта для проведення певної (необов'язкової) експертизи, діючи як би «екстенсивними» методами. Але шлях до досягнення мети доказування при цьому значно подовжується і часом стає нереальним [8, с. 93].

Слід розрізняти два рівня встановлення фактів за допомогою висновку експерта: а) перший рівень - у разі доказування обставин, що входять безпосередньо в предмет експертизи (наприклад, ідентичності слідів); б) другий рівень - у разі доказування обставин кримінального провадження, які можуть установлюватися з урахуванням фактів першого рівня (наприклад, перебування підозрюваного на місці події). Встановлення за допомогою висновку експерта фактів другого рівня - питання доцільності; обставини ж першого рівня повинні, на думку В.Д. Арсеньєва, встановлюватися експертним шляхом [9, с. 6].

Існує думка, що на відміну від ситуації, коли виникає необхідність в інституті спеціальних знань (потрібної і відсутньої інформації), потреба в інституті експертизи (необхідності залучення експерта для проведення судової експертизи у кримінальному провадженні) виникає тоді, коли потрібні докази (інформація, що має статус доказів) для прийняття обґрунтованого рішення [10, с. 30].

Під час вирішення питання про необхідність залучення судового експерта у кримінальне провадження необхідно керуватися предметом експертизи даного роду або виду. Правильне вирішення питання про предмет судової експертизи має важливе теоретичне значення, бо пов'язує процесуальні поняття з їх філософською основою, а також з більш загальними процесуальними поняттями - предметом і об'єктом кримінального процесу, предметом і об'єктом процесуального доказування. Таке рішення має і практичне значення - служить засадою для правильного трактування підстави залучення судового експерта [11, с. 21-22].

Тож, правильне визначення предмета судової експертизи виключає в більшості випадків можливість будь-якої альтернативи у вирішенні питань, які належать до її предмету, що й дає можливість чітко визначати підстави залучення судового експерта для проведення даного виду, роду експертизи.

Відсутність досить чіткого розуміння предмета експертизи в науці призводить до помилок під час залучення експертів у кримінальне провадження для проведення судових експертиз на практиці. Вони виражаються: а) в необґрунтованих відмовах від призначення експертиз у разі наявності необхідності в їх проведенні; б) в необґрунтованій заміні проведення експертиз іншими формами використання спеціальних знань; в) у необґрунтованому призначенні експертиз або необґрунтованій постановці експертам окремих питань, що виходять за межі предмета певної експертизи [11, с. 23-24].

На нашу думку, залучати судового експерта в кримінальне провадження необхідно не тільки тоді, коли виникає необхідність проведення судової експертизи, а й коли в даний момент її проведення є тактично доцільним і реально можливим (тобто якщо зібрані всі необхідні для експертизи матеріали кримінального провадження тощо). Під необхідністю тут розуміється потреба вирішення певних питань розслідування за допомогою спеціальних пізнань.

Предметом конкретної експертизи є експертне завдання, яке необхідно розв'язати експертові під час проведення експертизи і за результатами дослідження на основі відповідного обсягу спеціальних знань з використанням засобів і методів, що перебувають у його розпорядженні, дати обґрунтований та об'єктивний висновок.

У понятті предмета (галузевого і конкретного) експертизи (як і предмета будь-якої іншої пізнавальної діяльності) синтезуються до того ж поняття: 1) об'єкта експертизи - фактичних обставин, які пізнаються засобами експертизи, а також матеріальних носіїв інформації про них; 2) методів (методик) експертного дослідження; 3) експертних завдань (цілей) або питань, які підлягають вирішенню [11, с. 19].

Таким чином, необхідність у використанні спеціальних знань для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення матеріалів кримінального провадження, визначається фактичною підставою залучення судового експерта в кримінальне провадження для проведення судової експертизи. А ця фактична підстава втілюється в дійсність у процесуальному документі, яким може бути призначена судова експертиза, і який є правовою (юридичною) підставою її проведення [12, с. 63].

Фактичною підставою призначення експертизи є потреба у використанні спеціальних знань, якими володіють експерти, для з'ясування обставин, що можуть бути встановлені тільки з їх допомогою. Про це правильно зазначає і В.М. Галкін [13, с. 8].

Дещо інший підхід щодо підстав залучення судового експерта у кримінальне провадження у Т.В. Сах- нової. Вона пропонує відрізняти підстави проведення та підстави призначення судової експертизи, зазначаючи, що в певному сенсі саме призначення виступає однією з юридичних підстав проведення експертизи. Авторка пропонує розрізняти загальноправову підставу призначення, спеціальну підставу призначення та процесуальну підставу проведення експертизи [14, с. 91-92]. Так, загальноправовою підставою призначення експертизи, на думку Т.В. Сахнової, виступає необхідність спеціальних знань для отримання доказової інформації в кримінальному провадженні. Спеціальна ж підстава, на її думку, є індивідуальною для кожного виду експертизи; вона похідна від загального предмета експертизи, науково обґрунтованої компетенції дослідження. Водночас у ній повинен відображатись потенційний об'єктивний зв'язок між окремим предметом дослідження та юридичним фактом, який підлягає з'ясуванню [14, с. 95]. Процесуальною підставою проведення судової експертизи авторка вважає процесуальний документ про її призначення [14, с. 97].

На думку О.Ю. Татарова, одними з найсуперечливіших, хоча їх було немало, є наразі діючі положення ст. ст. 242-244 КПК України, які передбачають, що сторони кримінального провадження можуть призначити експертизу виключно шляхом подання відповідного клопотання до слідчого судді. Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання самостійно визначає експерта, якого необхідно залучити, або експертну установу, якій необхідно доручити проведення експертизи, і направляє відповідну ухвалу. У разі задоволення клопотання про залучення експерта слідчий суддя за необхідності має право за клопотанням особи, яка звернулася з клопотанням про залучення експерта, вирішити питання про отримання зразків для експертизи відповідно до положень ст. 245 КПК України [15, с. 397].

Ми також погоджуємося із О.М. Калужною, що доцільності в переданні на вирішення слідчого судді питання про залучення експерта на стадії досудового розслідування нема. Такий крок за великим рахунком майже ніяк не впливатиме на захист конституційних прав учасників процесу, на запобігання затягуванню строків досудового розслідування, натомість невиправдано розширюватиме межі судового втручання в діяльність органів досудового розслідування та «паралізуватиме» її [16, с. 123].

Висновки

Таким чином, питання, які стосуються підстав призначення експертиз у кримінальному провадженні, вимагають подальшого наукового розроблення. Комплексне вивчення зазначеного питання дозволить не тільки сформувати правову основу судово-експертної діяльності в Україні, а й підвищити ефективність експертного супроводу кримінального судочинства.

Список використаних джерел

Зайцева Е.А. Концепция развития института судебной экспертизы в условиях состязательного уголовного судопроизводства : автореф. дисс. ... д-ра юрид. наук : 12.o0.09. Москва, 2008. 52 с.

Винберг А.И., Малаховская Н.Т Судебная экспертология. Общетеоретические и методологические проблемы судебных экспертиз : учебное пособие. Волгоград, 1979. 183 с.

Бондаренко О.О. Підстави призначення судової експертизи за новим КПК України. Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства України та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі : матеріали всеукр. наук.-практ. конф. (Харків, 5 жовтня 2012 р.). С. 181-184.

Шаламов М.П. Теория улик. Москва, 1960. 182 с.

Петрухин И.Л. Экспертиза как средство доказывания в советском уголовном процессе. Москва, 1964. 266 с.

Шляхов А.Р Судебная экспертиза. Организация и проведение. Москва, 1979. 168 с.

Смирнов А.В., Калиновский К.Б. Следственные действия в российском уголовном процессе : учебное пособие. Санкт-Петербург, 2004. 73 с.

Махов, В.Н. Использование знаний сведущих лиц при расследовании преступлений. Москва, 2000.296 с.

Арсеньев В.Д. Основания назначения судебной экспертизы. Актуальные теоретические и общеметодические проблемы судебной экспертизы. : сборник научных трудов. 1975. № 16. С. 3-17.

Нестеров А.В. Основы экспертной деятельности : учеб. пособие. Москва, 2009. 167 с.

Арсеньев В.Д., Заблоцкий В.Г. Использование специальных знаний при установлении фактических обстоятельств уголовного дела. Красноярск, 1986. 152 с.

Клименко Н.І., Біленчук П.Д. Судова експертиза в розслідуванні комп'ютерних злочинів як форма використання спеціальних знань. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики : зб. матер. міжнар. наук.-практ. конф. Харків, 2002. Вип. 2. С. 62-66.

Галкин В.М. Средства доказывания в уголовном процессе. Москва, 1968. Ч. 2. 126 с.

Сахнова Т.В. Судебная экспертиза. Москва, 1999. 368 с.

Татаров О.Ю. Проблеми призначення експертиз у кримінальному провадженні. Актуальні проблеми криміналістики та судовоїекспертології: матеріали міжвідом. наук.-практ. конф. (Київ, 22 листоп. 2018 р.). С. 396-400.

Калужна О.М. Залучення експерта на досудовому розслідуванні за законом №2147^Ш від 03.10.2017 р.: проблеми та недалекоглядність законодавця. Теорія і практика судової експертизи і криміналістики: матер.всеукр.конфер. (Київ-Маріуполь, 27.02.2019). С. 121-123.

Размещено на Allbest.ru