Уявні колізії в конституційному праві

Анотація

У статті розглянута проблема уявних колізій у конституційному праві. Наголошується, що неправильна кваліфікація ситуації як колізії дає змогу суб'єкту правозастосування нехтувати наявністю існуючих правових норм та здійснювати їх довільне застосовування, виходячи з політичної доцільності та власних політичних інтересів. До того ж, хибне сприйняття співвідношення між нормами як колізії може створювати ілюзію вакууму правового регулювання в конституційно-правовій сфері, наслідком чого можуть бути політичні кризи

Ключові слова: колізія в конституційному праві, прогалина в законодавстві, уявна колізія, тлумачення норм права

Abstract

The subject of conflicts in the legislation has been repeatedly considered in legal literature. At the same time, the problem of imaginary conflicts remains in the domestic legal literature.

Under the conflict is meant a variety of legal contradictions that arise in the presence of at least two legal norms (legal provisions), which regulate the same social relations, but due to the difference in these legal provisions in content, it is necessary choose only one norm. In its turn, an imaginary conflict is a phenomenon in which one of the listed signs of conflicts is absent, while the decision maker of the legal norm is convinced of the necessity to give priority to one of the legal norms.

For constitutional law, the problem of imagine conflicts becomes of particular importance, since constitutional law is the most political branch of law, which is closely linked to the struggle for power. This means that imagined conflicts may occur not only as a result of an error in interpreting the rules of law by the subjects of the legal relationship, but also as a consequence of the deliberate representation of the correlation between the norms as conflicts. In this case, the incorrect qualification of the situation as a conflict enables the subject of law enforcement to neglect the essence of existing legal norms and to exercise their violent application, based on political expediency and their own political interests.

However, even a false interpretation of the situation as a conflict creates serious threats to the full functioning of constitutional and legal relations. This is explained by the fact that the false perception of the correlation between norms as a conflict can create an illusion of a vacuum of legal regulation in the constitutional and legal sphere. At the same time, this is particularly dangerous for constitutional law, inasmuch as the limited potential for such instruments to overcome gaps as an analogy of statute and the analogy of law. In this case, the perception of the situation as a conflict can lead to the blocking of constitutional-legal relations, and hence the emergence of a political crisis.

Key words: conflict in constitutional law, gap in legislation, imagine conflict, interpretation of law

Основна частина

Тема колізій у законодавстві неодноразово висвітлювалася в юридичній літературі. Водночас у вітчизняній юридичній літературі залишається не розглянутою проблема уявних колізій.

Під колізією розуміється різновид юридичних протиріч, що виникають за наявності як мінімум двох правових норм (правових приписів), які врегульовують одні і ті самі суспільні відносини, але внаслідок розходження цих правових приписів за змістом необхідно обрати лише одну норму. У свою чергу, уявна колізія є явищем, при якому одна з перелічених ознак колізій є відсутня, натомість суб'єкт вибору правової норми переконаний у необхідності надання пріоритету одній з правових норм

Для конституційного права проблема уявних колізій набуває особливого значення, адже конституційне право є найбільш політичною галуззю права, яка тісно пов'язана з боротьбою за владу. Це означає, що уявні колізії можуть виникати не лише внаслідок помилки при тлумаченні норм права суб'єктами правовідносин, а і як наслідок умисного представлення співвідношення між нормами як колізії. У цьому випадку неправильна кваліфікація ситуації як колізії дає змогу суб'єкту правозастосування нехтувати наявністю існуючих правових норм та здійснювати їх довільне застосовування, виходячи з політичної доцільності та власних політичних інтересів.

Втім, навіть помилкове тлумачення ситуації як колізії створює серйозні загрози для повноцінного функціонування конституційно-правових відносин. Пояснюється це тим, що хибне сприйняття співвідношення між нормами як колізії може створювати ілюзію вакууму правового регулювання в конституційно-правовій сфері. При цьому для конституційного права це особливо небезпечно, зважаючи на обмежений потенціал застосування таких інструментів подолання прогалин як аналогія закону та аналогія права. - У такому випадку сприйняття ситуації як колізії може призводити до блокування конституційно-правових відносин, а отже, і до виникнення політичної кризи.

Постановка проблеми

Тема колізій у законодавстві неодноразово висвітлювалася в юридичній літературі. - В першу чергу, варто відмітити роботи В. Ротаня, С. Погребяка та А. Мірошниченка. Що стосується проблем колізій у конституційному законодавстві, то насамперед привертає увагу публікація І. Пономаренко «Динаміка підходів до розуміння колізій у конституційному праві: аналітична і синтетична школи». Водночас у вітчизняній юридичній літературі залишається нерозглянутою проблема уявних колізій. Між тим розмежування колізій і уявних колізій має важливе не лише теоретичне, але і практичне значення, оскільки неправильна кваліфікація ситуації як колізії призводить до помилок у правозастосуванні. Відтак, метою статті є аналіз правозастосовчих ситуацій у конституційному праві, уявлення про які, як про колізії, може призводити хибного вибору правової норми.

Виклад основного матеріалу

На теоретичному рівні розмежувати колізії та уявної колізії здійснюється наступним чином. Під колізією розуміється різновид юридичних протиріч, що виникають за наявності як мінімум двох правових норм (правових приписів), які врегульовують одні і ті самі суспільні відносини, але внаслідок розходження цих правових приписів за змістом необхідно обрати лише одну норму. У свою чергу, уявна колізія є явищем, при якому одна з перелічених ознак колізій є відсутня, натомість суб'єкт вибору правової норми переконаний у необхідності надання пріоритету одній з правових норм [1, с. 336].

У практичній площині уявні колізії призводять до значних проблем. Для пояснення звернемося до наступного прикладу. Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 21 Закону «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України призначає на посаду перших заступників і заступників міністрів за поданням Прем'єр-міністра України. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 44 міністр України вносить Прем'єр-міністру України подання щодо призначення на посаду першого заступника і заступників міністра та звільнення зазначених осіб з посади. Розгляд співвідношення наведених норм як колізії означає необхідність здійснити вибір на користь однієї з них, фактично нехтуючи іншою.

Втім, з наведеного нами вище визначення слідує, що колізія існує внаслідок взаємови - ключності правових норм. Як вказує Т. Ще - колаєва, при колізії виключається сумісне застосування норм права, оскільки вони передбачають різні моделі поведінки, тому суб'єкт реалізації права зобов'язаний вибрати одну із декількох норм лише одну [2, с. 109]. Якщо правове регулювання суспільних відносин може бути здійснене одночасно двома нормами, то в цьому випадку не можна говорити про наявність колізії норм у конституційному праві. До того ж слід враховувати, що в процесі тлумачення, інтерпретатор повинен шукати можливість такого тлумачення, за якого в міру можливостей уникати суперечностей між нормами права [3, с. 105].

Аналіз Закону «Про Кабінет Міністрів України» дозволяє зробити висновок, що при призначенні перших заступників та заступників міністрів обидві наведені правові норми повинні застосовуватися одночасно. Своєрідне «примирення» правових норм передбачатиме трьохступеневу процедуру призначення заступників міністра - тобто міністр робить подання Прем'єр-міністру, глава уряду робить подання Кабінету Міністрів, а уряд затверджує призначення. Слід також враховувати і те, що кваліфікація процедури призначення на посаду заступників міністрів як колізії передбачає для вибору правової норми використання колізійних принципів «кожний наступний акт скасовує попередній» та спеціальний закон (норма) скасовує загальний». Наведені норми не співвідносяться як загальна і спеціальна та розміщені в одному нормативно-правовому акті. Відтак фактично кваліфікація ситуації як колізії дозволяє обґрунтовувати вибір правової норми, виходячи з критеріїів політичної доцільності, а не існуючих правил тлумачення.

Втім, можливі випадки, коли застосування колізійних принципів внаслідок хибного сприйняття ситуації як колізії може призводити до блокування конституційно-правових відносин. Звернемося до такого прикладу. Згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулюються виключно Законом «Про публічні послуги». Таким чином закупівлю послуг з виготовлення виборчих бюлетенів необхідно проводити за процедурою відкритих торгів з дотриманням визначених законом строків. Натомість частина друга статті 39 Закону «Про вибори Президента України» передбачає, що закупівля товарів, оплата робіт, послуг для підготовки і проведення виборів Президента України під час виборчого процесу здійснюються виборчими комісіями за рахунок коштів Державного бюджету України без застосування тендерних (конкурсних) процедур у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією. Якщо розглядати цю ситуацію як колізію, то слід виходити з наступного.

Колізія між нормами рівної юридичної сили може долатися шляхом використання змістовного чи темпорального критерію. При цьому при подоланні змістовних колізій необхідно виходити зі спеціального характеру саме норми права, а не нормативно-правового акту, оскільки критерієм спеціальності є спеціальний характер норми. - У процесі застосування здійснюється вибір не нормативного акту, а конкретної правової норми (нормативного припису). Проблема ж вибору нормативного акту є похідною від проблеми вибору норми права і виникає внаслідок розміщення норм, які можуть бути застосовані до конкретних фактичних обставин, у різних нормативних актах. Як слушно зазначається у виданні «Проблемні питання у застосуванні Цивільного і Господарського кодексів України»: «Коли мова йде про переважне застосування спеціального закону, то мається на увазі перш за все не закон як нормативно-правовий акт, а відповідна правова норма чи її частина, за змістом якої визначається, є ця норма (її частина) спеціальною чи загальною. Це не виключає повністю врахування тієї обставини, яку назву має закон чи його структурний підрозділ, до якого включена правова норма, але ж головним є не те, до якого закону включена певна правова норма, що має бути визначена як загальна чи спеціальна, а який зміст ця норма має»-/ [4, с. 396, 397, 399, 401; 5, с. 9; 6, с. 133].

Зважаючи на викладене, вказані норми Закону «Про вибори Президента України» не можуть бути визначені як спеціальні відносно норм Закону «Про публічні закупівлі». Фактично, наведені норми співвідносяться між собою як спеціальні: вони є частково загальними, а частково - спеціальними одна по відношенню до іншої. З цієї причини надання пріоритету одній з норм на підставі змістовного критерію видається неможливим.

У теорії права пропонуються використовувати наступні критерії для подоланні колізії спеціальних норм: 1) особливості, властиві застосуванню норм права в залежності від їх галузевої належності; 2) застосовується пізніше видана норма; 3) застосовується норма, яка точніше регулює відповідні відносини, іншими словами, застосовується більш спеціальна норма [7, с. 66; 8, с. 121-122]. Серед названих критеріїв найбільш обґрунтованим є той, який передбачає застосування більш пізньої у часі норми, тобто застосування темпорального правила подолання змістовних колізій. Пізніше прийнятим законом є саме Закон «Про публічні закупівлі». Додатковим аргументом, хоча і недостатньо переконливим, на користь застосування Закону «Про публічні закупівлі» може бути те, що відповідно до вже згаданої нами частини другої статті 2 Закону «Про публічні закупівлі» умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг регулюються встановлюватися або змінюватися іншими законами України.

У той же час застосування такого формального підходу до вирішення цієї ситуації на практиці означало б наступне. Згідно із - Законом «Про публічні закупівлі» мінімальний строк для закупівлі послуг з виготовлення виборчих бюлетенів для проведення виборів Президента України, виходячи з їх орієнтовної вартості - 93 557 380 гривен, становить 48 календарних днів. Згідно із Законом «Про вибори Президента України» ЦВК має забезпечити виготовлення виборчих бюлетенів не пізніше як за 7 днів до дня виборів. Формат виборчого бюлетеня залежить від кількості зареєстрованих кандидатів на пост Президента України. Реєстрація кандидатів на пост Президента України під час підготовки та проведення чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року завершилася 8 лютого 2019 року (частина десята статті 51 Закону України «Про вибори Президента України»). Рішення про скасування реєстрації кандидата на пост Президента України Центральна виборча комісія приймає не пізніше як за 22 дні до дня виборів (частина перша статті 56 зазначеного Закону), тобто до 8 березня 2019 року включно. Враховуючи вимоги Закону «Про вибори Президента України», Комісія повинна забезпечити виготовлення виборчих бюлетенів протягом 16 календарних днів.

Таким чином, застосування вказаних норм Закону «Про публічні закупівлі» унеможливило б проведення виборів, оскільки виготовлення бюлетенів мало б відбутися вже після дати їх закінчення. Однак, розгляд такої ситуації, як колізії не враховує принципово важливий нюанс. Згідно зі статтею 71 Закону України «Про вибори Президента України», виборчі бюлетені є документами суворої звітності, які містять ступені захисту. Відповідно до Листа, наданого у відповідь на звернення ЦВК, від 29 грудня 2018 року №3241-06/57997-03 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повідомило, що у сфері його управління знаходиться єдине підприємство, що володіє матеріально-технічною базою та виробничими потужностями, необхідними для виготовлення виборчих бюлетенів - державне підприємство «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів». Відповідно до пункту 2 частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи, застосовується переговорна процедура закупівлі. Оскільки виготовити виборчі бюлетені у необхідній кількості та в строки, встановлені Законом України «Про вибори Президента України», може лише державне підприємство «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів», то відповідно до пункту 2 частини другої статті 35 Закону необхідно застосувати переговорну процедуру закупівлі [9].

Для конституційного права проблема уявних колізій набуває особливого значення, адже конституційне право є найбільш політичною галуззю права, яка тісно пов'язана з боротьбою за владу. Це означає, що уявні колізії можуть виникати не лише внаслідок помилки при тлумаченні норм права суб'єктами правовідносин, а і як наслідок умисного представлення співвідношення між нормами як колізії. У цьому випадку неправильна кваліфікація ситуації як колізії дає змогу суб'єкту правозастосування нехтувати наявністю існуючих правових норм та здійснювати їх довільне застосовування, виходячи з політичної доцільності та власних політичних інтересів.

Втім, навіть помилкове тлумачення ситуації як колізії створює серйозні загрози для повноцінного функціонування конституційно-правових відносин. Пояснюється це тим, що хибне сприйняття співвідношення між нормами як колізії може створювати ілюзію вакууму правового регулювання в конституційно-правовій сфері. При цьому для конституційного права це небезпечно, зважаючи на обмежений потенціал застосування таких інструментів подолання прогалин як аналогія закону та аналогія права. У такому випадку сприйняття ситуації як колізії може призводити до блокування конституційно-правових відносин, а отже, і до виникнення політичної кризи.

Література

колізія право конституційний

1. Толстик В.А. Коллизии и псевдоколлизии в праве: проблема разграничения / В.А. Толстик // Юридическая техника. - 2017. - №11. - С. 336-341.

2. Щеколаева Т.А. Коллизионные нормы: теория и опыт конструирования в конституционных актах / Т.А. Щеколаева // Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского. Серия Право. - 2003. - №1. - с. 109-114.

3. Циппеліус Р. Методика правозастосування / Р. Циппеліус. - К.: ТОВ «ВО Юстіні - ан»», 2016. - 192 с.

4. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: [в 4 т.] / [Т. 4] Методологія тлумачення нормативно - правових актів [Ротань В.Г. та ін.; відп. ред. В.Г. Ротань]. - К.: Юридична книга, 2008 - 848 с.

5. Проблемні питання у застосуванні Цивільного і Господарського кодексів України / А.Г. Ярема [та ін.]; ред. А.Г. Ярема,-

B. Г. Ротань. - К.: Реферат, 2005. - 336 с.

6. Самсін І.Л. Тлумачення актів законодавства про оподаткування України: дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / І.Л. Самсін. - Одеса, 2009. - 224 с.

7. Сенякин И.Н. Специальные нормы советского права / И.Н. Сенякин. - Саратов: Изд-во Сарат. Ун-та, 1987. - 97 с.

8. Погребняк С.П. Колізії в законодавстві України та шляхи їх переборення: дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» /

C. П. Погребняк. - Х., 2001. - 201 с.

9. Обґрунтування застосування переговорної процедури [Електронний ресурс].

Размещено на Allbest.ru