Проблемні питання реалізації концепції гідної праці на національному рівні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут права Сумського державного університету

Проблемні питання реалізації концепції гідної праці на національному рівні

Скорик А.Д., студентка

Янішевська к.д., кандидат юридичних наук, доцент, старший викладач кафедри кримінально-правових дисциплін та судочинства

У статті схарактеризовано нормотворчу діяльність Міжнародної організації праці, досліджено правову природу Концепції гідної праці, схарактеризовано поняття гідної праці, її основоположні складники, зокрема продуктивність, безпеку, повагу прав працівників та соціальний захист, гідну винагороду за працю, соціальне партнерство. Проаналізовано конституційні положення щодо регулювання гідної праці, акцентовано увагу на проблемних питаннях, які виникають на ринку праці України, зокрема й щодо поширення безробіття, незадекпарованої зайнятості у суспільстві, низького рівня безпеки праці, відсутності реальних можливостей для повноцінного розвитку малого та середнього бізнесу через високі ставки податків, зростання показників трудової міграції за кордон, відсутності належного механізму захисту прав працівників у разі визнання роботодавця неплатоспроможним. У роботі, крім цього, проаналізовано реальний стан реалізації Концепції гідної праці на національному рівні. Зокрема, досліджено положення актуальної на сьогодні Програми гідної праці МОП для України на 2016-2019 роки, спрямованої на сприяння зайнятості та розвитку сталих підприємств задля стабільності та зростання, сприяння ефективному соціальному діалогу, а також на покращення соціального захисту й умов праці. З'ясовано стан виконання Програми гідної праці МОП в Україні, закцентовано увагу на позитивних зрушеннях в напрямі реалізації Концепції в нашій державі. У статті зазначено, що Україна потребує поліпшення трудових прав громадян, удосконалення сфери праці. Для цього наша держава має активно співпрацювати з МОП, ратифікувати її конвенції та реалізувати Концепцію МОП. Успішним кроком у цій сфері стало прийняття Програми гідної праці МОП для України, але актуальним завданням для нашої держави є подальше впровадження положень цього документа у національне законодавство та практику.

Ключові слова: Міжнародна організація праці, Концепція гідної праці, Програма гідної праці, ринок праці, працівник.

Problems of implementing the decent work concept at the national level

The article deals with the regulatory activity of the International Labour Organization, investigates the legal nature of the Concept of Decent Work, describes the concept of decent work, its basic components, including, productivity, safety, respect for workers' rights and social protection, decent remuneration, social partnership, analysis of the regulation of decent work, focuses on problematic issues that arise in the Ukrainian labor market, in particular, the spread of unemployment, undeclared employment in society, low levels of job security, lack of real opportunities for full-fledged development of small and medium-sized businesses through high tax rates, increase in labor migration rates abroad, lack of a proper mechanism to protect workers' rights in the event of employer recognition. Moreover, the article analyzes the state of implementation of the Concept of Decent Work at the national level, in particular, investigates the provisions of the relevant ILO Decent Work Program for Ukraine for 2016-2019, which is aimed at promoting employment and sustainable enterprise development for stability and growth, as well as promoting effective social dialogue, improving social protection and working conditions, clarifies the status of implementation of the ILO Decent Work Program in Ukraine, focuses on the positive aspects of the implementation of the Concept in our country. The article states that Ukraine needs improvement of citizens' labor rights, improvement of the sphere of work. For this purpose, our state must actively cooperate with the ILO, ratify its Convention and implement the ILO Concept. The adoption of the ILO Decent Work Program for Ukraine has been a successful step in this area but the urgent task for our country is to further implement the provisions of this document in national legislation and practice of its implementation.

Key words: International Labour Organization, Concept of Decent Work, Decent Work Program, labor market, employee.

Вступ

Постановка проблеми. Міжнародне регулювання праці є провідним механізмом гарантії та забезпечення трудових прав громадян кожної країни, яка проголошує себе демократичною, соціальною та правовою державою. Міжнародна спільнота бере участь у регулюванні праці під егідою Міжнародної організації праці (далі - МОП), яка виступає важливою інституцією, що відстоює трудові права громадян.

Діяльність МОП є надзвичайно важливою рушійною силою розвитку соціальної справедливості, забезпечення трудових прав працівників та існування міцних міжнародних зв'язків задля недопущення порушень чи незаконних обмежень у трудовій сфері. З огляду на високу місію МОП у процесі її діяльності актуальною стала Концепція гідної праці, положення якої логічно випливають із основних засад функціонування МОП.

Важливим практичним завданням для України є дійсна реалізація концепції, тобто створення нових робочих місць, створення умов для безпечної праці, запровадження високої винагороди за трудову функцію, надання реальних гарантій соціального захисту кожному працівнику тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. вивченню питань реалізації концепції гідної праці на національному рівні присвятили свої розробки А.М. Колот, Т.А. Коляда, Л.Д. Яценко та інші нау- ковці-правники. Проте слід зауважити, що на доктринальному рівні відсутні праці щодо об'єктивного аналізу застосування положень Програми гідної праці МОП для України. Саме на дослідженні положень цього документа буде зосереджена увага в даній статті.

Метою нашого дослідження є правовий аналіз Концепції гідної праці та з'ясування реального стану і перспектив її реалізації на національному рівні.

Виклад основного матеріалу

МОП є важливою міжнародною інституцією, яка була створена у 1919 році урядами різних країн з метою підтримки міжнародного співробітництва у сфері забезпечення гідних умов праці, захисту трудових прав громадян, сприяння соціальній справедливості. У рамках нор- мотворчої діяльності МОП приймаються конвенції, які ратифікуються державами-членами МОП та імп- лементуються у національне законодавство.

У процесі діяльності МОП сформувалася така звана Концепція гідної праці, яка теоретично несе в собі глибоке змістовне навантаження та має важливе практичне значення у сфері регулювання праці на міжнародному рівні. гідний праця законодавство

Правова природа Концепції гідної праці зумовлюється тим, що така Концепція діє на засадах справедливості, гуманізму, рівності та безпеки. Основною метою Концепції є забезпечення трудових прав громадян, створення умов для гідної праці кожного, впровадження продуктивної праці в умовах безпеки на робочому місці, поваги та людяності, гідної оплати праці, реального соціального захисту працівника, щоб кожен відчував себе захищеним на у разі форс-мажорних обставин, що можуть виникати при виконанні посадових обов'язків тощо.

Деякі науковці під концепцією гідної праці розуміють заклик МОП до політичних еліт країн світу та соціальних партнерів об'єднати зусилля та спрямувати їх на зниження дефіциту гідної праці [1, с. 10].

На нашу думку, Концепцію гідної праці слід розглядати як систему взаємопов'язаних переконань, постулатів щодо правової сутності гідної праці, значення та ролі в правовому регулюванні праці міжнародної спільноти, а також імплементації засад гідної праці у національне законодавство держав-членів МОП.

У 1999 році МОП започаткувала Програму гідної праці. Відповідно до визначення МОП гідна праця - це продуктивна праця чоловіків та жінок в умовах свободи, рівності, безпеки та поваги до людської гідності. Гідна праця забезпечує справедливий заробіток, безпеку на робочому місці та соціальний захист працівників та членів їхніх сімей, сприяє особистому зростанню працівників та їхній соціальній інтеграції, дає людям свободу висловлювати свої погляди, об'єднуватися, щоб впливати на рішення, що стосуються їхнього життя, гарантує рівне ставлення та рівні можливості для всіх і кожного [2].

ТА. Коляда зазначає: «Створення належних умов для гідної результативної праці є одним із імперативів розбудови соціально орієнтованої держави. Реалізація права на працю сприяє, з одного боку, самовдосконаленню і розвитку творчих здібностей людини, а з іншого - підвищенню рівня життя широких верств населення. Сприяючи ствердженню сучасних соціально-трудових стандартів, держава зобов'язана постійно вдосконалювати правове регулювання ринку праці, оптимізувати структуру зайнятості та трансформувати систему оплати праці» [3, с. 201].

Конституція України [4] як Основний Закон держави проголошує право кожного на працю. Стаття 43 встановлює, що право на працю включає можливість заробляти собі на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Конституція, безперечно, забороняє використання примусової праці. Крім цього, Основний Закон держави гарантує кожному громадянину право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, що є не нижчою, ніж це визначено законом.

Як бачимо, правові засади, які стали основою для визначення гідної праці МОП, трансформувалися і в положення Основного Закону України. На жаль, через несприятливу ситуацію на ринку праці в Україні Концепція гідної праці не може бути належним чином реалізована в умовах напруженого політичного, економічного та соціального клімату всередині держави. Через нестабільність політичної ситуації та зниження унаслідок цього рівня економічного розвитку спостерігається негативна динаміка і на ринку праці.

Так, сьогодні, ринку праці в Україні притаманні такі проблемні питання:

1) поширення безробіття через несприятливий інвестиційний клімат, що пояснюється політичною картиною держави (анексія Криму, збройний конфлікт на Сході України), тобто тими факторами, що прямо впливають на економіку, інвестиції, отже, й на робочі місця в країні;

2) неможливість розвитку малого та середнього бізнесу через високі ставки податків. Щоб займатися власною справою, необхідно сплачувати податкові платежі до державного бюджету. Ставка податку на прибуток становить 18%, додатково необхідно сплачувати ПДВ, якщо суб'єкт господарювання здійснює господарські операції з ПДВ;

3) поширення незадекларованої зайнятості через високі податки. Ця проблема веде за собою іншу, якою є нелегальне працевлаштування, яке не створює ні для роботодавця, ні для працівника жодних декларованих законодавством гарантій. Тобто працівнику не гарантується право на безпечні умови праці, адже юридично жодних правовідносин між сторонами не виникає. У роботодавця також немає гарантій якісного виконання працівником роботи вчасно і з дотриманням всіх обговорених вимог тощо.

Як зазначає Л.Д. Яценко, значна частина працездатного населення в Україні зайнята у неформальному секторі. У І півріччі 2017 р. кількість неформально зайнятого населення становила 3,7 млн осіб, тобто 22,7% від кількості всього зайнятого населення. Критичним залишається рівень неформальної зайнятості серед молоді. Частка зайнятої у неформальному секторі молоді віком 15-24 р. становить 34,7%, віком 25-29 р. - 23,8%. Негативними наслідками цього явища є обмеження можливостей реалізації більшості соціальних прав, передбачених конституцією та трудовим законодавством; підвищення ризику нестабільної зайнятості та отримання доходу; гальмування процесу ефективного використання наявного трудового потенціалу [5];

4) низький рівень безпеки праці. Недобросовісні роботодавці не бажають приділяти часові та матеріальні ресурси для організації і створення безпечних умов праці. Це призводить до негативних наслідків у вигляді травматизму на підприємствах. Згідно з даними МОП рівень травматизму на виробництві в Україні є одним з найвищих у Європі. Так, в країнах північного регіону Європи (включаючи Великобританію та Німеччину) на 100 тис. працівників у середньому стається 1,7 нещасних випадків, у Центральній Європі (включаючи Францію та Австрію) - подібних випадки, на Півдні Європи та у країнах Середземномор'я - 5,1. Натомість у Східній Європі (включаючи пострадянські держави) цей показник складає 10,7 випадків на 100 тис. працівників. Слід зауважити, що в Україні ця цифра є дещо нижчою за середню у регіоні та сягає 9,3 [3];

5) зростання показників трудової міграції за кордон. останнім часом практика виїзду громадян за межі України у пошуках кращої долі стала дуже поширеною. люди масово від'їжджають у країни Європейського Союзу, такі як Польща, чехія, Німеччина, які мають досить ліберальне трудове законодавство для працевлаштування українців, маючи на меті працевлаштуватися та заробити кошти. Збільшення обсягу трудової міграції також пов'язують з впровадженням у 2017 році безвізового режиму з країнами ЄС. Безвізовий режим дозволяє перебувати у країнах ЄС не більше 90 днів протягом 180-денного періоду, але не надає права на роботу. Зловживаючи цим, частина населення має можливість використовувати цей час для нелегального працевлаштування, виїжджаючи на три місяці кожні півроку. Така ситуація свідчить про неможливість України створити умови для працевлаштування своїх громадян, щоб вони не залишали сім'ї, власні домівки та не подорожували світом з метою матеріального забезпечення себе та своєї сім'ї. отже, через велику різницю у рівні оплати праці в Україні та країнах Європи українці стають трудовими мігрантами;

6) відсутність належного механізму захисту прав працівників у разі визнання роботодавця неплатоспроможним. Так, згідно з чинним законодавством встановлена черговість задоволення вимог кредиторів у разі банкрутства (визнання неплатоспроможним) підприємства. При цьому на практиці часто виникають ситуації, коли засобів у роботодавця не вистачає для погашення заборгованості перед всіма кредиторами, а також працівниками у частині виплати їм заробітної плати.

У рамках співробітництва України з МОП на початку 2016 р. було схвалено чергову Програму гідної праці для України на 2016-2019 рр., спрямовану на сприяння зайнятості та розвитку сталих підприємств задля стабільності та зростання економіки, сприяння ефективному соціальному діалогу, а також на покращення соціального захисту і умов праці.

Меморандум про взаєморозуміння щодо реалізації Програми [6] спільно підписали Директор Регіонального бюро МОП для країн Європи та Центральної Азії Хайнц Колер та Голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради, Міністр соціальної політики України Павло Розенко, співголова НТСЕР від сторони роботодавців Олексій Мірошниченко, співголова НТСЕР від профспілкової сторони Григорій Осовий.

Програма гідної праці МОП для України на 2016-2019 роки [7] спрямована на просування гідної праці і як ключового компонента політики розвитку, і як цілі національної політики уряду та соціальних партнерів. Програма гідної праці є системою серед- ньострокового планування, що спрямовує роботу МОП у країні відповідно до пріоритетів і завдань, погоджених із тристоронніми партнерами МОП.

У Програмі наголошується на тому, що Україна є країною з доходами нижче середнього рівня, окреслюються такі структурні проблеми, як слабке економічне зростання, низькі темпи створення робочих місць, заборгованість із заробітної плати, велика частка неформальної економіки та неформальної зайнятості, слабке управління ринком праці та обтяжливе регулювання, анексія Криму та дестабілізація ситуації у Донецькій та Луганській областях.

Проаналізуємо положення Програми гідної праці на предмет їх виконання в Україні.

Програма наголошує на тому, що факт підвищення мінімальної заробітної плати в Україні з 1 вересня 2015 року не компенсував інфляційного знецінення доходів громадян. Так, наразі спостерігається та ж ситуація. Мінімальна заробітна плата сьогодні становить 4173 гривні згідно зі ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.03.2019 р. № 2629-УШ [8]. Спостерігається активне зростання ціни на газ, електричну енергію, продукти харчування, пальне тощо.

У Програмі піднімається питання трудової міграції. При цьому наголошується на нелегальному працевлаштуванні громадян за кордоном, що призводить до порушення трудових прав. Особливо вразливими до порушень своїх трудових прав є ті трудові мігранти, які працюють домашніми працівниками (18,3% трудових мігрантів були зайняті у домашніх господарствах у 2013 році). Ця категорія українських мігрантів (переважно жінки), як правило, не формалізує свої трудові відносини (у 16,5% випадків) у письмовій формі.

Але в нашій державі є і позитивні зрушення в напрямі реалізації Концепції МОП. Так, у Програмі наголошується на необхідності реформування служби зайнятості. В цьому напрямі простежуються успіхи. Наприклад, у Новобузькому районному центрі зайнятості, як і у всіх центрах зайнятості України, повністю був змінений регламент обслуговування клієнтів, що дозволило пришвидшити пошук роботи безробітним і краще укомплектовувати вакансії. За сприяння служби зайнятості протягом січня - листопада 2016 року роботу отримали 845 осіб, що на 52 особи (6,6%) більше, ніж протягом відповідного періоду минулого року. Отримали роботу (у тому числі за договорами ЦПХ та самостійно) 459 безробітних, що становить 24,5% від загальної чисельності безробітних (проти 23,7% у січні - листопаді 2015 року). Протягом січня - листопада 2016 року до служби зайнятості щодо компенсації витрат у розмірі єдиного внеску звернулося 7 роботодавців, за їхніми зверненнями були прийняті рішення щодо виплати компенсації за 30 осіб [9].

На базі Косівської районної філії обласного центру зайнятості розпочав роботу семінар-навчання з працівниками міських, районних та міськрайонних філій обласного центру зайнятості на тему «Впровадження сучасних форм та методів роботи з роботодавцями у рамках реформування державної служби зайнятості» [10].

Одним із пунктів Програми гідної праці є сприяння ефективному соціальному діалогу. Передбачається вимога про адаптацію українського законодавства до міжнародних норм і директив ЄС. На практиці спостерігається активна робота над про- єктом Трудового кодексу України. Новий кодекс містить основні норми понад 60 ратифікованих Україною конвенцій МОП, Європейської соціальної хартії, директив Європейського Союзу у сфері праці.

Отже, наведений приклад свідчить про дійсне виконання Програми та перспективу подальшої її реалізації.

Висновки

Трудова сфера в нашій державі характеризується невпорядкованістю, непослідовністю, відсутністю належного нагляду, контролю, низьким рівнем безпеки праці тощо. Україна потребує поліпшення трудових прав громадян, удосконалення сфери праці. Для цього, наша держава має активно співпрацювати з МОП, ратифікувати її конвенції та реалізувати Концепцію МОП. Успішним кроком у цій сфері стало прийняття Програми гідної праці МОП для України. Важливим є подальше впровадження положень цього документа у національне законодавство та практику.

Якщо коротко охарактеризувати складники поняття «гідна праця» та прояв цих структурних елементів в Україні, то слід констатувати таке:

1) продуктивність як складник гідної праці є низькою, оскільки працівник не є зацікавленим у високому показнику продуктивності своєї праці через низьку винагороду власної роботи;

2) безпека є низькою, адже роботодавці не забезпечують належний рівень безпеки праці;

3) повага прав працівників та соціальний захист не достатньо реалізовані в Україні. Соціальний захист, який передбачає гарантії для вагітних жінок, заборону роботи окремих категорій осіб вночі, обов'язкову квоту для працевлаштування інвалідів, страхування на випадок безробіття тощо, не дотримується в Україні. Часто інвалідам, вагітним жінкам відмовляють у працевлаштуванні, посилаючись на їх фізіологічний стан. Непоодинокі випадки нелегального працевлаштування, яке призводить до залучення до нічних робіт, наприклад, неповнолітніх осіб тощо;

4) гідна винагорода за працю. Заробітна плата більшості українців тримається на рівні мінімальної;

5) соціальне партнерство. Трапляються випадки, коли на підприємствах навіть не створюють профспілки, комісії з вирішення трудових спорів, роботодавці відмовляються від участі у колективних переговорах тощо.

Для реалізації Концепції гідної праці на національному рівні нам необхідно пройти ще довгий та тернистий шлях, щоб і в нас запрацював механізм забезпечення трудових прав працівників на гідному й високому рівні. Проте, попри низку проблем у зазначеному напрямі, є й позитивні зрушення. Головне - йти вперед, не зупиняючись та не відступаючи від поставлених цілей, тоді й наша держава зможе носити звання розвиненої та передової європейської країни.

Список використаних джерел

1. Колот А.М., Герасименко О.О. Концепт гідної праці як теоретико-прикладна платформа розвитку соціально-трудової сфери. Проблеми економіки та політичної економії. 2017. № 2. С. 7-55. и^: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pepe_2017_2_3.

2. Що таке гідна праця? URL: http://fpsu.org.ua/pro-fpu/155-vsesvitnij-den-dij-za-gidnu-pratsyu-7-zhovtnya-2013-roku/2228- shcho-take-gidnapratsya.

3. Коляда Т.А. Концепція гідної праці у трудовому праві України. Форум права. 2010. № 3. С. 201-205. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index.htm_2o10_3_29.

4. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

5. Яценко Л.Д. Реалізація концепції гідної праці в Україні: актуальні проблеми та перспективи в контексті послаблення соціальної напруженості в суспільстві. URL: http://old2.niss.gov.ua/content/artides/files/pratsia-b7816.pdf.

6. Україна і МОП підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо реалізації Програми гідної праці для України на період 2016-2019 рр. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/news/248947884.

7. Програма гідної праці МОП для України на 2016-2019 роки. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---europe/- --ro-geneva/---srobudapest/documents/genericdocument/wcms_470684.pdf.

8. Про Державний бюджет України на 2019 рік: Закон України від 28 лютого 2019 р. / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2019. № 3-4. Ст. 26.

9. Реформована служба зайнятості - сфокусована на послугах. URL: https://tytinfo.in.ua/index.php/uk/business/economy/ item/1420-reformovana-sluzhba-zainiatosti-sfokusovana-na-posluhakh.

10. Працівники Центру зайнятості вчаться працювати у реформованій установі. URL: http://frankivchany.if.ua/47206- pratsivnyky-tsentru-zainiatosti-vchatsia-pratsiuvaty-u-reformovanii-ustanovi.

Размещено на Allbest.ru