Правове регулювання квазіфіскальних платежів в Україні на прикладі портових зборів

Кошти від адміністративного збору використовуються відповідно до приписів бюджетного законодавства. Статтею 29 Бюджетного кодексу України [2] закріплюється вичерпний перелік податків та зборів, які надходять до доходів загального фонду Державного бюджету України. Згідно із п. 37 ч. 2 зазначеної статті портовий (адміністративний) збір віднесено до складу таких доходів. Відповідно, використання таких коштів не зумовлене наявністю конкретних видів витрат, на які спрямовуються кошти від портового (адміністративного) збору.

Зважаючи на це, можна констатувати, що до ознак портового адміністративного збору можна віднести: 1) обов'язковість сплати відповідно до положень спеціального закону, що регулює діяльність у морських портах України; 2) безумовний та нецільовий характер платежу;

3) безоплатний та безповоротний платіж;

4) зарахування до Загального фонду Державного бюджету України; 5) визначення ставок і порядку сплати здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту; 6) сплачується адміністрації морських портів України.

Таким чином, адміністративний збір, справляння якого передбачене ст. 22 Закону України «Про морські порти», за своєю правовою природою є подібним до платежів податкового характеру, за винятком процедурного забезпечення сплати цього збору, а саме відсутності його у переліку податків та відсутності спеціальних податкових процедур для виконання обов'язку зі сплати такого платежу.

Зважаючи на викладене, до характерних рис портових зборів (за винятком адміністративного) належать: обов'язковість сплати; закріплення на рівні спеціального закону, що регулює діяльність у морських портах України; справляння за процедурами, визначеними підзакон ним актом; умовою сплати є юридичний факт, пов'язаний із перебуванням судна у порту, отриманням у порту певної послуги; цільовий характер, оскільки надходження мають бути витрачені на конкретно визначені напрями; портові збори сплачуються суб'єктам господарювання і не зараховуються до бюджету; несплата портового збору не тягне за собою настання відповідальності.

Отже, відмінними ознаками портових зборів (за винятком адміністративного) порівняно із зборами, що сплачуються за ПК України, є відсутність їх нормативного закріплення на рівні податкового закону, відсутність спеціальних податкових процедур для виконання обв'язку зі сплати, сплата не до бюджетних фондів, а на користь суб'єктів господарювання; наявність нормативно закріплених напрямів, на які акумульовані кошти мають бути витрачені. Відповідно, за рисами, які законодавчо визначені на сьогодні для портових зборів, такі платежі мають ознаки квазіфіскальних платежів.

Висновки і пропозиції

На сьогодні справляння портових зборів на законодавчому рівні видається рамковим та таким, що не враховує повною мірою правової сутності різних за призначенням видів портових зборів. Зважаючи на те, що адміністративний збір має справлятися відповідно до норм спеціального закону за надання адміністративних послуг, необхідно законодавчо закріпити перелік таких послуг та ставки збору відповідно до їх вартості. Оскільки кошти від адміністративного портового збору зараховуються до бюджетного фонду коштів, зважаючи на інші ознаки, що є характерними для податків, у сучасному вигляді такий збір за своєю правовою суттю є наближеним до податкових платежів. Водночас такий підхід суперечить як чинним нормам податкового законодавства, так і нормам, що регулюють відносини у сфері надання адміністративних послуг. Зважаючи на важливість портових зборів, інших видів для підтримання у належному стані портової інфраструктури та забезпечення безпеки судноплавства, правове регулювання їх справляння має бути чітким і визначати їх правовий зміст та обґрунтований порядок розрахунку таких зборів. Натепер портові збори належать за своїми ознаками до квазіфіскальних платежів, однак принципи їх справляння потребують удосконалення як з огляду на інституційне забезпечення цього процесу, так і з огляду на потребу у розробці обґрунтованої методики обчислення ставок зазначених платежів.

портовий збір квазіфіскальний правовий

Список використаної літератури

1. Конституція України від 28.06.1996 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80# Text.

2. Бюджетний кодекс України від 08.07.10 р. № 2456-VI. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17# Text.

3. Кодекс торговельного мореплавства України від 23.05.1995 р. № 176/95-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 176/95-%D0%B2%D1%80.

4. Податковий кодекс України від 02.12.20 р. № 2755-IV. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17# Text.

5. Про морські порти : Закон України від 17.05.2012 р. № 4709-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 4709-17#Text.

6. Про адміністративні послуги : Закон України від 06.09.2012 р. № 5203-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 5203-17#Text.

7. Наказ Міністерства інфраструктури України «Про портові збори» від 27.05.2013 р. № 316. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/z0930-13#Text.

8. Гетманцев Д.О. До питання про правовий статус квазіподатків на прикладі плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Часопис Київського університету права. 2012. № 3. С. 136-139.

9. Монаєнко А. Морські перевезення та законність нарахування портових зборів. Юридична газета. 2017. № 48 (598). и^: https://yur-gazeta.com/publications/ practice/transportne-pravo/morskiperevezennya-ta-zakonmst-narahuvannya portovih-zboriv-.html.

10. Ромащенко Л.В. Правовая природа парафискальных платежей : автореф. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.04 «Финансовое право, налоговое право, бюджетное право». Москва, 2013. 26 с.

11. Податкове право України : підручник / О.О. Головашевич, А.М. Котенко, Є.М. Смичок та ін. ; за ред. М.П. Кучерявенка. Харків : Право, 2018. 512 с.

12. Якимчук Н.Я. Фіскальні неподаткові платежі до бюджетів: проблеми правового змісту та правового регулювання. Публічне право. № 1 (13). 2014. С. 68-76.

13. Маринчак Є.С. Наукові погляди на сутність правового явища «обов'язкові неподаткові платежі». Державне управління та адміністрування, сфера обслуговування, економіка та міжнародні відносини як рушійні сили економічного зростання держав XXI століття : колективна наукова монографія. 2020. С. 2-15.

14. Review of Port Tariff Structure and Levels in Indonesia. IFC, World bank group, September, 2019. URL: https://www.ifc.org/.

15. Comparative Analysis of Port Tariff Levels in ESCAP Region. Economic and social Commission for Asia and the Pacific, United Nations. URL: https://www.unescap.org.

Размещено на Allbest.ru