Правова охорона водних об’єктів, що віднесені до категорії лікувальних

Размещено на http://www.allbest.ru

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

Правова охорона водних об'єктів, що віднесені до категорії лікувальних

Махно Н.В., аспірант 4-го року навчання

Стаття присвячена актуальним проблемам правової охорони водних об'єктів, що віднесені до категорії лікувальних. У світлі сучасних екологічних проблем питання правової охорони таких водних об'єктів набуває особливого значення. Вказується, що правова охорона водних об'єктів, що належать до категорії лікувальних, характеризується комплексністю правового регулювання (нормами природоресурсного та природоохоронного права), необхідністю врахування режиму цих об'єктів як природних об'єктів, що перебувають у тісному екологічному зв'язку з іншими природними об'єктами та навколишнім природним середовищем в цілому. Відтак, необхідно комплексно, системно та уніфіковано урегулювати відносини щодо охорони водних об'єктів, що віднесені до категорії лікувальних, та узгодити галузеві норми, якими б посилювались вимоги щодо їх раціонального використання та охорони.

Особливо варто наголосити, що правова охорона водних об'єктів, що віднесені до категорії лікувальних, є комплексом та системою різноманітних заходів, насамперед, правових, але також економічних, організаційних тощо, і повинна бути спрямована, насамперед, на запобігання негативному впливу на води (водні об'єкти), враховуючи їх важливе значення для лікування та оздоровлення людей. Відтак, превентивна функція охорони водних об'єктів, що віднесені до категорії лікувальних, повинна стати пріоритетною, як з урахуванням унікальних природних властивостей цих об'єктів, так і мети їх використання.

Згідно із законодавством України необхідно розмежовувати правовий режим охорони водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних, які знаходяться на території курорту чи лікувально-оздоровчої місцевості, і тих, які знаходяться поза межами курортів. У першому випадку правовий режим охорони водних об'єктів, що віднесені до категорії лікувальних, підпорядковується правовому режиму охорони курортів. У випадку розташування водних об'єктів, що віднесені до категорії лікувальних, за межами курортів та лікувально-оздоровчої місцевості (за межами земель оздоровчого призначення), їх правова охорона регламентується відповідно до ст. 93 Водного кодексу України. Проте незалежно від місця розташування водних об'єктів, що віднесені до категорії лікувальних, їх режим використання та охорони повинен бути уніфікованим, і законодавчі вимоги та обмеження щодо правової охорони цих об'єктів мають бути рівнозначними.

Ключові слова: правова охорона вод (водних об'єктів); водні об'єкти, що віднесені до категорії лікувальних; округ санітарної охорони курортів; округ санітарно-гірничої охорони.

LEGAL PROTECTION OF THERAPEUTIC WATER OBJECTS, WHICH ARE CATEGORIZED AS THERAPEUTIC

The article deals with the actualite issues of legal protection of water objects, which are considered as therapeutic. In the light of current environmental issues, the issue of legal protection of such water objects have a particular importance. It is stated that the legal protection of water objects belonging to the category of therapeutic is characterized by the complexity of its legal regulation (norms of natural resources and norms of nature resources protection law) and by the need to take into account the regime of these objects as natural objects that are in close ecological connection with other natural objects and the environment as a whole. Therefore, it is necessary to comprehensively, systematically and uniformly regulate relations on the protection of water objects, which are categorized as therapeutic and harmonize related norms, which would enhance the requirements for their rational use and protection.

It important to emphasize that the legal protection of water objects, which are categorized as therapeutic, is a complex and a system of various measures, first of all, legal, but also economic, organizational, etc., and them should be aimed, first of all, at preventing the negative impact on the waters (water objects), taking into account their importance for the treatment and healing of people. Therefore, the preventive function of the protection of water bodies, which belong to the category of therapeutic, should be given the priority, both taking into account the unique natural properties of these objects and the purpose of their use.

According to the legislation of Ukraine, it is necessary to distinguish the legal regime of protection of water objects, which are categorized as therapeutic and located within the territory of a resort or health-improving area, and those outside the resorts areas. In the first case, the legal regime for the protection of water objects, which are categorized as therapeutic, is a subject of the legal regime for the protection of resorts. In the case of the location of water bodies, which are categorized as therapeutic, outside resorts and health areas (outside the lands of health purpose), their legal protection is regulated in accordance with Art. 93 of the Water Code of Ukraine. However, irrespective of the location (both inside and outside resort areas) of water objects that are classified as therapeutic, their use and protection should be unified, and the legal requirements and restrictions on the legal protection of these facilities should be equivalent.

Key words: legal protection of waters (water objects); water objects belonging to the category of medical; resort sanitary district; district of sanitary and mountain protection.

1. Постановка проблеми

Критичний екологічний стан водних об'єктів України, який визнається і на законодавчому рівні [1] вимагає впровадження та ведення збалансованої державної політики у сфері використання та охорони вод та водних об'єктів. Водночас, водні об'єкти, які характеризуються певними унікальними природними властивостями, зокрема, які віднесені до категорії лікувальних, повинні мати пріоритетний правовий режим та, відповідно, посилену правову охорону.

Важливим засобом охорони водних об'єктів є вже сама наявність відповідного законодавчого регулювання відповідних відносин. Але аналіз спеціальної правової літератури свідчить, що в Україні проблема охорони водних об'єктів, що віднесені до категорії лікувальних, не розглядається загалом як самостійна проблема, яка має комплексний характер. Переважно ця проблема ототожнюється з проблемою охорони вод у цілому чи підземних вод зокрема. Проте водні об'єкти, що віднесені до категорії лікувальних, характеризуються унікальними властивостями, відтак, потребують особливої правової охорони.

Сьогодні збільшення антропогенного навантаження на водні об'єкти, які віднесені до категорії лікувальних, в процесі їх використання, а також можливість безповоротної втрати їх корисних властивостей, що унеможливить їх подальше використання, призводять до необхідності посилення правового регулювання відносин у сфері охорони цих об'єктів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливим засобом охорони водних об'єктів є вже сама наявність відповідного законодавчого регулювання відповідних відносин. Але аналіз спеціальної правової літератури свідчить, що в Україні проблема охорони водних об'єктів, що віднесені до категорії лікувальних, не розглядається загалом як самостійна проблема, яка має комплексний характер.

Переважно ця проблема ототожнюється з проблемою охорони вод загалом, чи підземних вод зокрема. У той же час, емпіричною базою цього дослідження стали праці сучасних українських науковців А.П. Гетьмана, Н.Р. Кобецької, ГВ Анісімової, О.А. Грицан, Ю.С. Петлюка.

Метою статті є з'ясування поняття та сутності правової охорони водних об'єктів, що віднесені до категорії лікувальних задля їх збереження та запобігання негативному впливу антропогенних чи інших факторів.

2. Виклад основного матеріалу

Враховуючи ст. 62 Водного кодексу України [2] та постанову Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996 р. № 1499 «Про затвердження переліку водних об'єктів, що відносяться до категорії лікувальних» [3] до водних об'єктів, що віднесені до категорії лікувальних, належать підземні (родовища мінеральних вод, родовища лікувальних грязей), а також поверхневі водні об'єкти (соляні озера (лимани)) загальнодержавного значення, які мають природне походження, та включені до відповідного переліку.

Важливість правової охорони вод проявляється в прийнятті та реалізації правових норм, спрямованих на здійснення заходів по їх охороні від забруднення, засмічення і виснаження, попередження шкідливих дій вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів [4, с. 356].

Водночас, у юридичній літературі немає єдності поглядів щодо самого розуміння поняття «правова охорона вод» чи «правова охорона водних об'єктів». На думку Н.Р. Кобецької, правова охорона вод - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання водних ресурсів, запобігання і ліквідацію забруднення, виснаження вод, поліпшення їх стану, забезпечення особливого режиму користування водними об'єктами для природоохоронних, лікувальних, курортних і оздоровчих цілей [5, с. 200]. На підставі узагальнення різних підходів до розуміння поняття «правова охорона вод» А.Ю. Бойчук запропонував розуміти це поняття як законодавчо визначену систему (системний критерій - Н. М.) правових, економічних, організаційних та інших заходів (нормативно-управлінський критерій - Н. М.), спрямованих на раціональне використання вод, попередження та запобігання забрудненню, засміченню й виснаженню вод, забезпечення особливого режиму користування водними об'єктами для лікувальних, курортних та оздоровчих цілей, а також ліквідацію негативних явищ та покращення стану вод (телеологічний критерій. - Н. М.) [6, с. 93].

Тим не менше, на наше переконання, правова охорона вод як комплекс різноманітних заходів, насамперед, правових, повинна бути спрямована пріоритетно на запобігання негативному впливу на води (водні об'єкти), здійснюючи, таким чином, превентивну функцію, хоча і не виключає здійснення інших заходів, пов'язаних із збереженням та відновленням водних об'єктів. Збереження водних об'єктів необхідно пов'язувати, насамперед, із необхідністю виконання усіма своїх природоохоронних обов'язків, а також тих обов'язків, які безпосередньо пов'язані із раціональним використанням та охороною водних об'єктів та водних об'єктів, що віднесені до категорії лікувальних.

Загалом правова охорона вод (водних об'єктів) може реалізовуватися в або у формі заборони здійснення певних дій, або встановлення відповідних обмежень.

Так, перелік основних водоохоронних заходів передбачено Водним кодексом України [2]. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 95 Водного кодексу України, усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод. Ч.2 ст. 95 Водного кодексу України передбачено, що діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об'єктам), може бути припинена за рішенням суду.

Всі визначені водним законодавством України заходи охорони вод повною мірою поширюються і на водні об'єкти, що віднесені до категорії лікувальних.

Водночас Водний кодекс України (ч. 1 ст. 104) містить спеціальні норми, якими регулюється охорона водних об'єктів, що віднесені до категорії лікувальних. Згідно із цими нормами, охорона водних об'єктів, що віднесені до категорії лікувальних, здійснюється в порядку, встановленому для санітарної охорони курортів. З цією метою встановлюються округи санітарної охорони курортів з особливим режимом у порядку, передбаченому законодавством про охорону здоров'я.

Звідси, можна припустити, що охорона водних об'єктів, що віднесені до категорії лікувальних, здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про курорти, що не може вважатися вірним підходом до регулювання відносин з охорони таких об'єктів. Адже якась частина цих об'єктів може не охоплюватися правовим режимом округу санітарної охорони курортів.

Подальший аналіз законодавства України дає підстави для висновку про можливість виділяти правовий режим охорони водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних, які знаходяться на території курорту чи лікувально-оздоровчої місцевості, і тих, навколо (біля) яких курорти не створені.

У першому випадку правовий режим охорони водних об'єктів, що віднесені до категорії лікувальних, підпорядковується правовому режиму охорони курортів. Відповідно до ст. 27 Закону України від 05 жовтня 2000 р. «Про курорти» [7] метою санітарної охорони курортів є збереження природних властивостей наявних лікувальних ресурсів, запобігання забрудненню, пошкодженню та передчасному виснаженню цих ресурсів. З цією метою в межах курорту встановлюється округ санітарної (гірничо-санітарної) охорони. Поняття округу санітарної охорони наведено в частині 1 ст. 28 вище згаданого закону, - це територія земної поверхні, зовнішній контур якої збігається з межею курорту. В межах цієї території забороняються будь-які роботи, що призводять до забруднення грунтів, повітря, води, завдають шкоди лісу, іншим зеленим насадженням, сприяють розвитку ерозійних процесів і негативно впливають на природні лікувальні ресурси, санітарний та екологічний стан природних територій курортів. Ч. 2 ст. 28 Закону України «Про курорти» визначає, що для курортів, які використовують родовища корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів (підземні мінеральні води, лікувальні грязі тощо), встановлюються округи санітарно-гірничої охорони. Проте, очевидно, є відмінність у правовому режимі округу санітарної охорони та округу санітарно-гірничої охорони. На це звертає увагу також О.А. Грицан. На її думку, чітка норма про встановлення округу санітарно- гірничої охорони саме для територій з підземними лікувальними ресурсами свідчить про відмінність правових режимів округів санітарної та округів гірничо-санітарної охорони [8, с. 39].

Закон України «Про курорти» деталізує порядок і правовий режим встановлення тільки округу санітарної охорони. Згідно ст. 30 Закону України «Про курорти» округ санітарної охорони поділяється на три зони: перша зона (зона суворого режиму), друга зона (зона обмежень), третя зона (зона спостережень). Відповідно до ст. 31 цього закону перша зона (зона суворого режиму) охоплює місця виходу на поверхню мінеральних вод, території, на яких розташовані родовища лікувальних грязей, мінеральні озера, лимани, вода яких використовується для лікування, пляжі, а також прибережну смугу моря і прилеглу до пляжів територію шириною не менш як 100 метрів. Відповідно до ст. 32 Закону друга зона (зона обмежень) охоплює: територію, з якої відбувається стік поверхневих і ґрунтових вод до місця виходу на поверхню мінеральних вод або до родовища лікувальних грязей, до мінеральних озер та лиманів, місць неглибокої циркуляції мінеральних та прісних вод, які формують мінеральні джерела; природні та штучні сховища мінеральних вод і лікувальних грязей; територію, на якій знаходяться санаторно-курортні заклади та заклади відпочинку і яка призначена для будівництва таких закладів; парки, ліси та інші зелені насадження, використання яких без дотримання вимог природоохоронного законодавства та правил, передбачених для округу санітарної охорони курорту, може призвести до погіршення природних і лікувальних факторів курорту. Відповідно до ст. 33 даного Закону, третя зона (зона спостережень) охоплює всю сферу формування і споживання гідромінеральних ресурсів, лісові насадження навколо курорту, а також території, господарське використання яких без дотримання встановлених для округу санітарної охорони курорту правил може несприятливо впливати на гідрогеологічний режим родовищ мінеральних вод і лікувальних грязей, ландшафтно-кліматичні умови курорту, на його природні та лікувальні фактори.

У випадку розташування водних об'єктів, що віднесені до категорії лікувальних, за межами курортів та лікувально-оздоровчої місцевості (за межами земель оздоровчого призначення), їх правова охорона здійснюватиметься відповідно до ст. 93 Водного кодексу України, згідно із якою з метою охорони таких об'єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму. Правовий режим зон санітарної охорони визначається постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. № 2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів» [9], відповідно до якої в межах зон санітарної охорони встановлюються три пояси особливого режиму: перший (суворого режиму), другий (обмежень) і третій (спостережень) (п. 4). Аналіз норм законодавства про курорти і вищеназваних норм вказує, що правові вимоги, якими встановлюються заборони та обмеження з метою охорони водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних, є подібними, проте не тотожними. Проте все ж, не залежно від місця розташування водних об'єктів, що віднесені до категорії лікувальних, їх режим використання та охорони повинен би бути однаковим, і ознака місця розташування не повинна б була бути істотно важливою, оскільки значення мають, насамперед природні лікувальні властивості цих об'єктів. Відтак, необхідно уніфікувати законодавчі вимоги та обмеження щодо правової охорони водних об'єктів, що віднесені до категорії лікувальних незалежно від їхнього місця розташування.

Висновки

правовий охорона водний лікувальний

Таким чином, правова охорона водних об'єктів, що належать до категорії лікувальних, характеризується комплексністю правового регулювання (нормами природоресурсного та природоохоронного права), необхідністю врахування режиму цих об'єктів як природних об'єктів, що перебувають у тісному екологічному зв'язку з іншими природними об'єктами та навколишнім природним середовищем в цілому. Правова охорона вище вказаних об'єктів з урахуванням їх природних лікувальних властивостей, які формувалися впродовж тривалого еволюційного розвитку у взаємодії із навколишнім природним середовищем та його окремими компонентами, пріоритетно повинна забезпечувати превентивні заходи різноманітного характеру (правові, організаційні, економічні тощо) та охоплювати всі водні об'єкти, віднесені до категорії лікувальних, а не лише ті, на які поширюється правовий режим курортів, зокрема округів санітарної охорони курортів. З цією метою доцільно комплексно, системно та уніфіковано підійти до регулювання відносин щодо охорони водних об'єктів, що віднесені до категорії лікувальних та узгодити галузеві норми, якими б посилювались вимоги щодо їх раціонального використання та охорони.

Список використаних джерел

1. Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року № 2697^Ш: Закон України від 28.02 2019 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19 (дата звернення: 05.12.2oi9).

2. Водний кодекс України № 213/95-ВР від 6 червня 1995 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 05.12.2019).

3. Про затвердження переліку водних об'єктів, що відносяться до категорії лікувальних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996 р. № 1499. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/1499-96-%D0%BF (дата звернення: 05.12.2019).

4. Екологічне право України. Академічний курс : підручник / за ред. Ю.С. Шемшученка. Київ : Юридична думка, 2008. 720 с.

5. Кобецька Н.Р Екологічне право України : навчальний посібник. Київ : Юрінком Інтер, 2007. 352 с.

6. Бойчук А.Ю. Юридична відповідальність за правопорушення у сфері охорони водних об'єктів: до питання ідентифікаційної характеристики. Часопис Київського університету права. 2017. № 4. С. 93.

7. Про курорти: Закон України від 5.10.2000 р. № 2026-Ш. Офіційний вісник України. 2000. № 44. Ст. 35.

8. Грицан О.А. Окремі питання правового регулювання використання та охорони лікувальних ресурсів надр. Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: збірник наукових праць. Івано-Франківськ, 2017. Вип. 45. С. 33-43.

9. Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів : постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. № 2024. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2024-98-%D0%BF (дата звернення: 05.12.2019).

Размещено на Allbest.ru