Господарсько-правове забезпечення діяльності саморегульованих організацій професійних учасників фондового ринку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Господарсько-правове забезпечення діяльності саморегульованих організацій професійних учасників фондового ринку

Руденко Л.Д.,

кандидат юридичних наук, доцент кафедри адміністративного, господарського права та фінансово-економічної безпеки Навчально-наукового інституту права Сумського державного університету

Лук'яненко М.П.,

студентка IV курсу Навчально-наукового інституту права Сумського державного університету

Гончаренко Я.Ю.,

студентка IV курсу Навчально-наукового інституту права Сумського державного університету

Досліджено види саморегулювання та моделі саморегулювання фінансового ринку (американська та європейська модель саморегулювання). Зазначено, що може бути делегована, добровільна та змішана система саморегулювання на ринку фінансових послуг залучення інвестицій. Уточнено, що національна система саморегулювання на ринку цінних паперів має делегований характер та будується за європейською моделлю саморегулювання. господарський правовий законодавство

ECONOMIC AND LEGAL SUPPORT OF THE ACTIVITIES OF THE SELF-REGULATED PROFESSIONAL PARTICIPANTS

The article investigates the current state of economic and legal support of SRO activities of professional stock market participants. On the basis of the conducted research the requirements for SRO activity, tasks, and function of SRO in the sphere of securities market regulation are specified. It is stated that SROs perform information, rulemaking and control functions. SROs implement an information function in the securities market, which provides analysis of information on the activities of SRO members; informing professional securities market participants about the SRO and the financial market as a whole; study, research and provision of relevant information to the NCSSMC; dissemination of information about the activities of professional participants in the securities market, market development etc.

It is the implementation of the information function that provides the advantage of self-regulation over state regulation. Types of self-regulation and models of self-regulation of the financial market (American and European model of self-regulation) are investigated. It is stated that there may be a delegated, voluntary and mixed system of self-regulation in the financial services market. attraction of investments. It is clarified that the national system of self-regulation in the securities market is delegated and is based on the European model of self-regulation.

Based on the analysis of the economic legislation and the practice of its application, it is determined that the SRO of professional stock market participants is a non-profitable association of stock market participants engaged in professional activity in the stock market in securities trading, asset management of institutional investors, depository activities, except for depositories created in accordance with the criteria and requirements set by the SSMSC. The characteristics of SROs are specified: non-commercial nature of activity, existence of legal entity status, dual purpose of formation (satisfaction of interests of SRO members and consumers of services of such members), regulation of SRO activity at the local level.

In order to strengthen the role of SROs in professional stock market participants, it is proposed to adopt a special law on self-regulation in the financial markets. In such a law it is expedient to enshrine the principles of sRo activity, the procedure of delegation of powers to supervise the observance of economic competition in the financial services market.

Key words: self-regulatory organization, professional stock market participant, financial market, state regulation, self-regulation, delegation of powers.

Постановка проблеми. Необхідність включення національного фондового ринку та ринку цінних паперів у міжнародну фондову торгівлю обумовлюють створення ефективного господарсько-правового механізму саморегулювання ринку фінансових послуг. Наразі вирішення поставленої проблеми потребує з'ясування сучасного стану господарсько-правового забезпечення діяльності саморегульованих організацій. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю визначення місця саморегулювання в системі управління фінансовими ринками, особливостей виконання саморегульованими організаціями їх функцій, а також стану саморегулювання на національних фінансових ринках.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика діяльності саморегульованих організацій професійних учасників фондового ринку (надалі - СРО), а саме їх поняття, функції, характерні риси, завдання, вимоги, моделі їх функціонування, основні проблеми діяльності та шляхи їх вирішення, займають значне місце в науковій спільноті України. Цьому питанню присвячено численні роботи вітчизняних науковців-правників, у тому числі В. Кочина [1], С.В. Міщенка [2], С.М. Січко [3], О.С. Яворської [4, 5] та інших. Проте комплексне дослідження господарсько-правового забезпечення діяльності саморегульованих організацій залишилося поза увагою науковців. У той же час, саморегулювання є невід'ємним складником функціонування розвинених фінансових ринків та є реальною альтернативою державному регулюванню.

Метою статті є визначення актуальних питань правового статусу саморегульованих організацій професійних учасників фондового ринку та здійснення їхньої діяльності в системі функціонування фінансового ринку України.

Виклад основного матеріалу дослідження. Розвиток фондового ринку призводить до зміни концепції регулювання у бік збільшення частки саморегулювання, заміни суто державного регулювання на взаємодію СРО з органами державної влади. Зростаюча роль СРО на міжнародних фінансових ринках потребує адекватного впровадження такої концепції у національне законодавство. Стан національного механізму саморегулювання фінансового ринку не виконує свого головного завдання: забезпечення стійкості та стабільності національної фінансової системи. Проблема ускладняється безсистемною законотворчістю у сфері господарювання. Адже саморегулювання на фондовому ринку є інститутом господарського законодавства. Саме тому нагальною є потреба з'ясування сучасного стану господарсько-правового забезпечення діяльності СРО на фондовому ринку України.

СРО діють на ринку оцінювачів, цінних паперів, фінансових послуг. Узагальнено під СРО розуміються некомерційні асоціації, інші добровільні об'єднання, що встановлюють умови ведення господарської діяльності на певному ринку та забезпечують дотримання таких умов суб'єктами господарювання.

СРО професійних учасників фондового ринку - це неприбуткове об'єднання учасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність, крім депозитаріїв, утворених відповідно до критеріїв та вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ст. 2 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" [6]). Слід зазначити, що українськими вченими висловлюються думки стосовно того, що основним і єдиним критерієм визнання суб'єкта господарювання комерційним повинен бути факт отримання прибутку, а напрям використання отриманих коштів не повинен братися за основу при прийнятті рішення відносно прибутковості суб'єкта [7, с. 239]. На прикладі кредитних спілок вони ставлять справедливе питання: "Чи можуть фінансові послуги надаватися безоплатно без мети отримання прибутку?" [8, с. 117]. Автори вважають, що взагалі питання про поділ суб'єктів господарювання, зокрема і СРО, на комерційні чи некомерційні не є пріоритетним порівняно з потребою вдосконалення основних елементів їх діяльності. Фактично, СРО професійних учасників фондового ринку встановлюють для своїх членів обов'язкові правила та процедури.

Аналіз нормативно-правових актів та наукової літератури вказує на наступні ознаки СРО: некомерційний характер діяльності, наявність статусу юридичної особи, подвійна мета утворення (задоволення інтересів членів СРО та споживачів послуг таких членів), регулювання діяльності СРО на локальному рівні. Слід погодитись з В. Кочиним, який зазначає, що наявність статусу СРО надає можливість лише організувати ринок, але не бути його активним учасником [1, с. 37].

СРО як професійний учасник фондового ринку не може здійснювати діяльність з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, організації торгівлі на фондовому ринку, депозитарну діяльність; клірингову діяльність. Проте СРО є регулятором діяльності інших професійних учасників ринку цінних паперів. Крім фондових бірж та депозитаріїв, всі учасники ринку цінних паперів повинні бути членами щонайменше одного СРО або об'єднання професійних учасників ринку цінних паперів. Наявність такого членства є умовою здійснення господарських операцій на ринку цінних паперів.

Порядок створення СРО визначається Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про цінні папери та фондовий ринок", Положенням про об'єднання професійних учасників фондового ринку, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі - НКЦПФР) від 27.12.2012 року № 1925. Об'єднання фінансових установ набуває статусу СРО після внесення запису про неї до відповідного реєстру, який ведеться НКЦПФР (ч. 2 ст. 16 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг") [9].

Необхідно враховувати, що для набуття статусу СРО об'єднання учасників повинно відповідати деяким вимогам, а саме:

1) повинно об'єднувати не менше 35% професійних учасників фондового ринку за кожним із видів професійної діяльності, які воно об'єднує;

2) мати статус неприбуткової організації;

3) мати затверджені та обов'язкові для виконання членами об'єднання професійних учасників правила і стандарти професійної діяльності на фондовому ринку;

4) мати у власності для забезпечення статутної діяльності активів у розмірі не менше 600 тисяч гривень;

5) керівник, заступник(и) керівника організації професійних учасників повинні мати сертифікат на право здійснення дій, пов'язаних із безпосереднім провадженням професійної діяльності на фондовому ринку, встановленого НКЦПФР зразка за тими видами професійної діяльності на фондовому ринку, за якими об'єднання має намір зареєструватися як об'єднання професійних учасників; повинні мати бездоганну ділову репутацію; не можуть перебувати у трудових відносинах із членами об'єднання та прямо або опосередковано бути пов'язаними відносинами контролю з членами об'єднання;

6) керівник повинен мати стаж роботи на фондовому ринку не менше трьох років. Документами, що підтверджують стаж роботи, є трудова книжка, у разі відсутності відповідних записів у трудовій книжці - копії наказів про призначення та звільнення, що підтверджують наявність стажу роботи на фондовому ринку;

7) наявність приміщення, розмір якого повинен відповідати санітарним нормам щодо площі приміщення на одного працівника;

8) наявність окремого телефонного, факсового, електронного зв'язку, у тому числі електронної пошти;

9) наявність власного вебсайту, на якому мають бути розміщені копії правил і стандартів професійної діяльності на фондовому ринку та положень об'єднання професійних учасників, засвідчені підписом уповноваженої особи такого об'єднання [10].

Набуття статусу СРО передбачає більш жорсткі умови. Зокрема, поряд із вимогами до приміщення, до керівника СРО висуваються наступні вимоги: об'єднання більше 75% професійних учасників фондового ринку з відповідного виду професійної діяльності на фондовому ринку, за яким об'єднання має намір отримати статус СРО; наявність затверджених уповноваженим органом заявника та погоджених НКЦПФР Правил (стандартів) професійної діяльності на фондовому ринку (за відповідним видом); внутрішніх документів заявника (внутрішні правила заявника, інші внутрішні документи заявника) для реалізації визначених статутом об'єднання функцій; наявність у власності для забезпечення статутної діяльності грошових коштів у розмірі не менше 1 мільйона гривень [10].

Більш жорсткі умови до СРО обумовлені тим, що саме таким організаціям делегуються повноваження щодо регулювання ринку цінних паперів. Зокрема, до завдань СРО належить встановлення правил, стандартів та вимог здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів; норм та правил поведінки, вимог до професійної кваліфікації членів СРО; впровадження нагляду та контролю за їх дотриманням членами організації; протегування здійсненню професійної діяльності учасників СРО; дослідження та впровадження форм та способів захисту прав членів СРО.

СРО реалізують інформаційну функцію на ринку цінних паперів, яка передбачає аналіз інформації про діяльність членів СРО; інформування професійних учасників ринку цінних паперів про СРО та фінансовий ринок в цілому; вивчення, дослідження та надання відповідної інформації НКЦПФР; розповсюдження інформації про діяльність професійних учасників ринку цінних паперів, розвиток ринку тощо. Саме реалізація інформаційної функції забезпечує перевагу саморегулювання порівняно із державним регулюванням. Функція контролю передбачає нагляд та контроль за дотриманням норм, вимог і стандартів діяльності на ринку цінних паперів членами СРО. Нормотворча функція полягає у прийнятті і узгодженні стандартів діяльності, правил, норм на ринку цінних паперів.

Розподіл таких функцій між СРО та органами державної влади передбачає наявність трьох видів саморегулювання: делегованого, добровільного та змішаного. За делегованого саморегулювання держава передає частину функцій щодо регулювання ринку (наприклад, ліцензування учасників ринку) СРО, визначає обсяг прав та обов'язків СРО. При делегованому саморегулюванні встановлюються вимоги обов'язкового членства професійних учасників ринку цінних паперів у СРО, створення компенсаційних фондів.

Добровільне саморегулювання дає можливість встановлення й дотримання правил діяльності на фондовому ринку учасниками СРО без спеціального захисту з боку держави. Нагляд за дотриманням добровільно прийнятих норм, а також застосування штрафних санкцій у випадку їх порушення здійснюється відповідним органом саморегулювання. Майнова відповідальність у сфері добровільного регулювання здійснюється на добровільних засадах, учасники ринку самостійно обирають форму забезпечення такої відповідальності.

Змішане саморегулювання поєднує ознаки як делегованого, так і добровільного типів. Воно має місце у випадку, коли державою на законодавчому рівні встановлено, що дотримання норм саморегулювання еквівалентно дотриманню закону. Для такого виду не встановлено ні обов'язкового членства, ні обов'язкового дотримання норм, але допускається перевірка дотримання норм і застосування санкцій за порушення правил діяльності на ринку цінних паперів.

Сучасній науці відомі дві моделі саморегулювання фінансового ринку: американська (США) і європейська (країни Європейського Союзу) модель. Американська модель саморегулювання передбачає індивідуальну свободу і обмеження втручання держави. Визначальною рисою є автономність і майже відсутність додаткового контролю з боку держави. Влада може здійснювати нагляд і надавати консультації професійним учасниками фінансового ринку, визначаючи загальні правила їх поведінки. Вчені вважають, що така модель накладає серйозні обмеження на дії державних органів.

Європейська модель передбачає, що держава покликана захищати права і свободи приватних осіб, підтримувати загальний добробут. Така модель саморегулювання є доповненням державного регулювання ринку цінних паперів. Держава встановлює певні межі саморегулювання для СРО та залишає за собою право перегляду правил і норм, розроблених СРО, з метою дотримання публічних інтересів.

Найбільш прогресивним у створенні інституту саморегулювання є ринок фінансових послуг та фондовий ринок. Особливістю сучасної взаємодій СРО та органів державного регулювання є те, що багато інститутів не мають офіційного статусу (реєстрації) СРО, але їм можуть бути делеговані повноваження з боку державних органів шляхом законодавчого закріплення. Також співпраця інколи будується на договірних засадах, у яких зазначаються повноваження кожного контрагента. Найбільш розвинутим у цьому контексті є фондовий ринок.

Аналіз Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вказує на делеговане саморегулювання на національному ринку фінансових послуг та побудову європейської моделі саморегулювання. Стаття 48 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" усуває множинність СРО на ринку цінних паперів за видами професійної діяльності на ринку цінних паперів. Серед причин такого законодавчого обмеження науковці називають проблему відсутності конкуренції СРО, яка виникла внаслідок утворення двох СРО: Професійної Асоціації учасників ринків капіталу та деривативів та Асоціаціації учасників фондового ринку. Остання не забезпечувала функції саморегулювання для її членів через невисокий розмір членських внесків та впровадження низьких стандартів професійної діяльності на ринку цінних паперів. Проте деякі науковці, у тому числі С.В. Міщенко, вважають, що таке положення про "єдність" створює одну із головних проблем забезпечення саморегулювання на ринку цінних паперів - монополію. Монополія може спричинити знецінення основних принципів добровільності та ініціативності, що впливатиме на ринок в цілому [2, с. 45].

Професійних учасників ринку цінних паперів об'єднують наступні СРО та об'єднання професійних суб'єктів ринку цінних паперів:

1) Асоціація "Українські фондові торговці" (АУФТ), метою діяльності якої є здійснення професійної діяльності на фондовому ринку високого рівня та захист прав та законних інтересів учасників фондового ринку України. Має статус СРО у сфері діяльності з торгівлі цінними паперами та депозитарної діяльності [11];

2) професійна Асоціація учасників ринків капіталу та деривативів (ПАРД), яка представляє інтереси всіх вітчизняних депозитарних установ та торговців цінними паперами;

3) Українська Асоціація Інвестиційного Бізнесу (УАБ), яка є найстаршою СРО та об'єднує всі компанії з управління активами інституційних інвесторів. Істотною рисою діяльності УАІБ є наявність делегованих державою повноважень [12].

Держава забезпечує комплекс заходів щодо впорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних і запобігання зловживанням, порушенням у цій сфері [13, с. 215]. Проте ефективність реалізації таких заходів залежить від їх оптимального розподілу між органами державної влади та СРО. Зокрема, система державного регулювання повинна стимулювати СРО на впровадження передових вимог професійної діяльності учасників фондового ринку та контролю за їх дотриманням.

Посилення ролі СРО професійних учасників фондового ринку може бути забезпечено шляхом розробки і прийняття спеціального закону про саморегулювання на фінансових ринках. У такому законі доцільно закріпити принципи діяльності СРО, порядок делегування повноважень щодо нагляду за дотриманням економічної конкуренції на ринку фінансових послуг.

Висновки

СРО професійних учасників фондового ринку - неприбуткове об'єднання учасників фондового ринку, що здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність, крім депозитаріїв, утворене відповідно до критеріїв та вимог, встановлених НКЦПФР Національна система саморегулювання на ринку цінних паперів має делегований характер та будується за європейською моделлю саморегулювання.

З метою посилення ролі СРО професійних учасників фондового ринку доцільно прийняти спеціальний закон про саморегулювання на фінансових ринках. У ньому слід закріпити принципи діяльності СРО, порядок делегування повноважень щодо нагляду за дотриманням економічної конкуренції на ринку фінансових послуг.

Список використаних джерел