Морально-етичні засади у професійній діяльності нотаріуса

Размещено на http://www.allbest.ru/

Морально-етичні засади у професійній діяльності нотаріуса

Маркович Х.М.,

асистент кафедри цивільного права та процесу Національного університету «Львівська політехніка»

У статті висвітлюються погляди науковців щодо визначення двох основних понять, які формують понятійний апарат морально-етичних засад нотаріальної діяльності, - етики та моралі. Розкрито підходи вчених до з'ясування поняття професійної етики нотаріуса. Визначено роль морально-етичних засад у діяльності органів нотаріату. Розглянуто Правила професійної етики нотаріусів України та з'ясовано їх правове значення. Прийняття цих Правил врегулювало багато етичних аспектів у здійсненні нотаріальної діяльності та стало визначним кроком для розбудови українського нотаріату. У статті підкреслено значущість моральних норм як важливого регулятора суспільних відносин. Акцентовано на обов'язку підвищення нотаріусами рівня правової культури, професійної компетентності, дотримання етичних вимог і моральних принципів. Обґрунтовано необхідність додержуватися принципу законності при вчиненні будь-якої нотаріальної дії.

Показано, що недотримання закону, неправильне його застосування є аморальним, оскільки суперечить правовим і моральним засадам та професійній етиці нотаріуса. Тому нотаріус, вчиняючи нотаріальні дії та надаючи правову допомогу, повинен дотримуватися правил професійної етики, не відступати від засад моралі та моральності. Відзначено, що нормативно-правова база України містить юридичні засоби щодо забезпечення високого рівня моральності у поведінці нотаріуса. Насамперед виділено інститут відповідальності за порушення нотаріусами правил професійної етики. Наголошено на важливості дотримання нотаріусами принципу законності, який здійснює значний вплив на моральний аспект нотаріальної діяльності. Досліджено, що професійна етика нотаріуса повинна базуватися на тісній взаємодії правових норм і моральних принципів, а діяльність нотаріуса тільки тоді буде корисна суспільству, коли матиме моральне підґрунтя. Дотримання морально-етичних засад нотаріусами під час здійснення професійної діяльності є одним із показників стану захищеності прав людини.

Ключові слова: етика, мораль, моральні принципи, професійна етика, нотаріус.

PRINCIPLES OF ETHICS AND MORALITY IN NOTARY PROFESSIONAL ACTIVITIES

The article covers views of scientists on definitions of two basic concepts: ethics and morality, that form the conceptual apparatus of the moral and ethical foundations of notarial activity. The approaches of scientists in explaining the notion of the notary professional ethics are disclosed. The role of moral and ethical principles in the activity of notary authority is determined. The Rules of Ukrainian Notaries Professional Ethics are reviewed, and their legal significance is clarified. Adoption of the Rules has regulated many ethical aspects in the performance of notarial activities and is a significant step in the development of the Ukrainian notary. In the article, the importance of moral norms as an important regulator of social relations is emphasized. In the article the importance of moral norms as an important regulator of social relations is emphasized. The emphasis is placed on the notaries' obligation to increase the level of legal culture, professional competence, ethical requirements, and moral principles. The need to follow the legality principle by committing any notarial act is justified. It is shown that non-observance of the law and its misapplication is immoral, as it contradicts the legal and moral principles and the notary professional ethics. Therefore, a notary, when performing notarial acts and providing legal assistance, must follow the rules of professional ethics, not deviate from the moral principles and morality. It is noted that the regulatory framework of Ukraine contains legal means to ensure a high level of morality in the notary behavior. First of all, the institute of responsibility for violation of the professional ethics rules by notaries has been singled out. The importance of notaries' observance of the principle of legality, which has a significant impact on the moral aspect of the notarial activity, is emphasized. It has been researched that the notary professional ethics should be based on the close interaction of legal norms and moral principles, and the notary activity is only then beneficial to society if it has a moral basis. The observance of moral and ethical principles by notaries in the exercise of their professional activity is one of the indicators of the state of human rights protection.

Key words: ethics, morality, moral principles, professional ethics, notary.

Актуальність теми дослідження

моральний етичний професійний нотаріус

Проголошення Конституцією України людини, її життя і здоров'я, честі та гідності, недоторканості і безпеки найвищою соціальною цінністю зумовлює необхідність у забезпеченні захисту її прав та основоположних свобод. Одне з провідних місць на сторожі захисту прав людини відводиться нотаріату як інституту превентивного правосуддя. Сьогодні професійне здійснення нотаріальної діяльності полягає не лише у чіткому знанні й оперуванні правовими нормами. Чільне місце на шляху до формування професійної майстерності нотаріуса займають морально-етичні засади, рівень дотримання яких є одним із показників стану захищеності прав людини. Впродовж життя нотаріус стикається з проблемами морального характеру, для вирішення яких йому доводиться вибудовувати свою лінію поведінки, дотримуючись законодавства та професійної етики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

На сучасному етапі розвитку нашої держави дедалі помітнішими стають науково-технічний прогрес, економічний розвиток і ринкові відносини, тоді як проблеми духовності, цінностей, моралі відходять на другий план. Тому питання морально-етичного характеру потребують більш детального вивчення та інтересу наукової спільноти. Теоретичним підґрунтям нашої статті слугували наукові доробки таких вчених, як В. Комаров, В. Баранкова, С. Маляренко, В. Шерстюк, О. Соломахіна, І. Сердюк, О. Калганова, Л. Гапоненко, О. Тітарчук. Попри цінні здобутки науковців у вивченні понять етики та моралі, дослідженню морально-етичних засад, власне нотаріальної діяльності присвячена невелика кількість наукових праць. Це зумовило необхідність дослідження питань, пов'язаних із професійною етикою нотаріусів, дотримання етичних вимог і моральних принципів під час здійснення нотаріальної діяльності.

Метою статті є висвітлення та правовий аналіз морально-етичних засад нотаріальної діяльності, визначення ролі Правил професійної етики нотаріусів України у нотаріальній практиці.

Виклад основного матеріалу

Високі моральні якості завжди, за будь-яких умов були невід'ємною складовою частиною юридичної професії, професійного статусу працівника, необхідним елементом виконання ним своїх фахових функцій, і, навпаки, низька моральна культура юриста - один із показників його професійної непридатності. Особливої гостроти моральні вимоги до представників юридичного фаху набувають у часи звернення суспільства до правових гуманітарних цінностей, до проблем розбудови суспільства та держави на правових засадах [1, с. 4]. Незважаючи на те, що нотаріальна етика є частиною професійної етики юристів, специфіка організації та діяльності інституту нотаріату вимагає окремого етичного регулювання.

Насамперед хочемо акцентувати увагу на двох основних поняттях, які формують понятійний апарат морально-етичних засад нотаріальної діяльності, - етиці та моралі.

В етичній теорії склалося два основні поняття для позначення феномена людяності: етика та мораль.

Поняття етики здебільшого було предметом дослідження філософської науки. На думку Ю.А. Шрейдера, етика - це розділ філософії, що вивчає феномен моралі. Цей феномен грає важливу роль в людській поведінці, співвідносячи його з орієнтирами, що виходять за межі безпосередніх мотивів і цілей здійснюваних вчинків [2, с. 173]. Етика постає однією з найдревніших галузей філософії, яка досліджує поняття, структуру та роль моралі, вивчає систему моральних норм.

Традиційно мораль осмислювалася як сукупність чеснот, що у сумі становила образ досконалої людини, та водночас як сукупність норм поведінки, які формують досконалу організацію суспільного життя. О. Тітарчук наголошує на двох аспектах моралі, що переходять один в одного. У першому випадку йдеться про особисті риси, або моральні якості (щедрість, чесність тощо) індивіда, які залежать від його свідомих зусиль і за які він міг би бути покараний. У другому випадку мораль постає як сукупність суспільних норм поведінки (не вбивай, не кради тощо) й оціночних понять (добро, справедливість тощо). Отже, і моральні якості, і моральні норми мають своїм змістом відносини між індивідами, їх суспільний зв'язок. Автор наголошує на місці моралі у соціальній дійсності, суспільних зв'язках між індивідами, зазначаючи, що мораль присутня при кожному міжособистісному контакті, у кожній сфері суспільного життя. Будь-яка людська дія має свою моральну глибину, свою міру моральності. Нарівні зі специфічним у кожному окремому випадку результатом така дія виробляє і відтворює певні моральні цінності [3, с. 179]. Нотаріус, вчиняючи нотаріальні дії та надаючи правову допомогу, зобов'язаний не лише брати до уваги, а й неухильно дотримуватися професійної етики, не відступати від засад моралі та моральності.

Сучасна мораль резонує систему цінностей у соціальному житті. На норми моралі впливає не лише стабільний суспільний порядок, вони підтримуються «силою звичок і громадської думки». До основ моралі віднесені «свобода людини, соціальна справедливість у суспільних відносинах тощо». Акцентуючи на моралі, В. Головченко зосереджує увагу на тому, що мораль справляє «істотний вплив на зміст права, звичаї, традиції і т. ін.». Автор диференціює мораль і право як різні категорії зі своїми особливостями. головна з них полягає у тому, що норми права фіксуються у письмових нормативно-правових актах, є результатом законотворчості держави і забезпечуються силою державного примусу. Моральні ж вимоги формуються у практиці колективної поведінки, у процесі взаємного спілкування людей і є відображенням життєвого та історичного досвіду [4, с. 770].

В. Малахов розглядає поняття моралі як «сукупність принципів, вимог, норм і правил, які регулюють поведінку людини в усіх сферах її суспільного життя. У моралі відображаються цінності, що склалися в суспільстві в нормах поведінки людей, які закріплені в поняттях добра, честі, совісті, справедливості тощо. Усі ці поняття мають оцінний і регулюючий характер» [5, с. 25].

Важко не погодитися з думкою І. Сердюка, котрий, досліджуючи питання взаємозв'язку моралі та права як регуляторів суспільних відносин у соціумі, зазначає, що метою як моральних, так і правових норм є регулювання суспільних відносин, утвердження в житті суспільства загальнолюдських цінностей, принципів свободи і справедливості. Автор доходить висновку, що моральний вплив на людину і суспільство є необхідним, однак він не може гарантувати благо і почуття безпеки. Право також не є абсолютним гарантом благополучного життя в суспільстві, але без нього це благополучне життя буде неможливим [6, с. 51]. Дослідник показує динамічний зв'язок права та моралі, адже обидва ці регулятори об'єднані спільною метою - регулюванням суспільних відносин, впливом на поведінку суб'єктів права, зміцненням загальнолюдських цінностей. Очевидним є те, що право та мораль - нерозривно пов'язані між собою феномени, адже правова держава визнає і закріплює найважливіші моральні цінності та ідеали.

Слід наголосити на понятті професійної моралі, яка, на думку В. Шерстюка, охоплює професійні моральні принципи суспільства, збагачує їх специфічними моральними нормами, що пред'являються тільки до представників цієї професії, й у такий спосіб професійна мораль виступає як комплекс зобов'язуючих, «більш суворих» моральних правил, ніж комплекс загальних моральних принципів [7, с. 137-138]. Безперечно, втілення лише загальних моральних принципів у поведінку нотаріуса є недостатнім, оскільки для різної правової діяльності властива певна специфіка. Тож професійна мораль конкретизує ті моральні засади, на які повинні опиратися нотаріуси у здійсненні своєї діяльності. Проте хочемо зазначити, що такі якості, як чесність, об'єктивність, неупередженість, толерантність прописані у Правилах професійної етики практично для усіх юридичних професій.

Питання дотримання етичних і моральних засад у нотаріальній діяльності вивчалося С. Маляренко, котра розглядала моральні принципи як одну з форм вираження етичних вимог, які в найбільш загальному вигляді розкривають зміст моральності, що існує в тому або іншому суспільстві. Вони виражають основоположні вимоги, які стосуються етичної суті людини, характеру взаємин між людьми, визначають загальний напрям діяльності людини і лежать в основі приватних, конкретних норм поведінки. У цьому плані вони слугують критеріями моральності [8, с. 43].

Основні принципи нотаріальної етики були затверджені Асамблеєю нотаріатів-членів МСЛН в 2004 р. Вони стосуються відповідної професійної підготовки, організації належного функціонування нотаріальної контори, відносин із колегами та професійними органами, заборони реклами, дотримання професійної таємниці тощо. Окрім того, на території Євросоюзу діє Європейський кодекс нотаріальної етики, затверджений Генеральною Асамблеєю РНЄС у 2009 р. з метою визначення спільних рис професії та правил співробітництва між нотаріусами різних країн [9, с. 11].

На теренах України морально-етичні аспекти нотаріальної діяльності регулюються Правилами професійної етики нотаріусів України, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 04 жовтня 2013 р. № 2104/5. Так, Правила закріплюють основні принципи професійної діяльності нотаріусів: незалежність, законність, об'єктивність і неупередженість, конфіденційність, добросовісність, чесність, повага до професії та культура поведінки. Визначено морально-етичні зобов'язання нотаріуса, врегульовано питання відносин нотаріуса з особами, які звертаються за вчиненням нотаріальних дій чи отриманням відповідних консультацій правового характеру, та нотаріальним співтовариством [10].

Як влучно відзначає Г. Перетятко, Правила нотаріальної етики характеризуються високим рівнем деталізації урегульованості цієї сфери відносин, а також «насиченістю» морально-оціночними поняттями. Автором акцентовано на уникненні проявів шкідливих звичок і особливостей поведінки нотаріуса, що можуть ображати людську гідність і негативно сприйматися суспільством. Наголошено на забороні здійснення прийому відвідувачів у нетверезому стані, паління під час прийому без згоди відвідувачів чи інших проявів зневажливого ставлення до осіб, із якими нотаріусові доводиться взаємодіяти у процесі своєї професійної діяльності. Так, діями, які підривають професійну гідність нотаріуса, визнаються, окрім іншого, пияцтво та наркоманія; аморальні дії стосовно своїх колег і представників інших юридичних професій. Нотаріус зобов'язаний уживати всіх доступних заходів із дотримання співробітниками нотаріальної контори вимог законодавства і морально-етичних принципів. Стосовно поведінки нотаріуса у позаслужбовий час передбачається, що нотаріус як особа, наділена довірою і відповідальністю перед державою і суспільством, зобов'язаний дотримуватися норм етики та моралі [11, с. 60]. Безперечно, закріплені етичні стандарти не гарантують уникнення неетичної ситуації, проте забезпечують цілком законне врегулювання неетичної поведінки. Так, нормативно-правова база України містить ряд юридичних засобів щодо забезпечення високого рівня моральності у поведінці нотаріуса. Насамперед варто виділити інститут відповідальності за порушення правил і принципів етики нотаріуса. Згідно зі ст. 12, ч. 2, п. «і» Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю може бути анульоване у разі неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України. Ст. 12 ч. 3 цього закону зазначає, що за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання нотаріальної палати України, свідоцтво нотаріуса також може бути анульовано у разі неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики [12]. Отже, ми бачимо, що Правила професійної етики є не лише закликом законодавця і клятвою нотаріусів дотримуватися моральних засад у професійній діяльності, а й абсолютно реальними нормами, за порушення яких може настати відповідаль-ність, передбачена чинним законодавством.

Як зазначає О. Соломахіна, важливе місце у переліку обов'язків нотаріуса займають етичні вимоги до нотаріальної діяльності, що стосуються насамперед виконання особливих обов'язків щодо колег. Зокрема, вони передбачають: взаємодопомогу, заміщення, заборону недобросовісної конкуренції, участь у професійній підготовці колег тощо. Автор наголошує на тому, що своєю діяльністю та поведінкою нотаріус зобов'язаний сприяти підвищенню позитивної громадської думки про професію нотаріуса, брати участь у розвитку правових відносин у суспільстві та забезпечувати законність у цивільно-правових відносинах [13, с. 156]. У будь-якому разі нотаріуси, виконуючи свої повноваження, повинні мати високу правову культуру, прагнути до професійного зростання, а також бути чесними, порядними, безкорисливими й об'єктивними. Звертаючись за правовою допомогою, особа передусім проявляє свою довіру до нотаріуса як до фахівця, а згодом і до інституту нотаріату загалом. Нотаріуси повинні бути свідомі того, що для досягнення професійного успіху недостатньо лише реалізувати себе як кваліфікованого фахівця з відповідним багажем знань і досвідом роботи. Поряд зі знаннями та досвідом повинні стояти моральні принципи й етичні правила, які матимуть вияв у кожній дії нотаріусів.

Питання професійної етики нотаріуса було предметом дослідження І. Левченко та В. Клемпарської. Так, автори відзначають, що публічно-правова діяльність нотаріуса, втілюючи у собі принципи гуманізму, справедливості, засновується, насамперед, на дотриманні морально-етичних вимог і професійних правил, які є стрижнем його професійної діяльності. Головні напрями реформування інституту нотаріату на сучасному етапі, зокрема, стосовно дотримання морально-етичних вимог і професійних правил поведінки у нотаріальній діяльності свідчать про прагнення зробити інститут нотаріату більш професійним, конкурентоздатним, а також на законодавчому рівні регулювати окремі аспекти діяльності нотаріуса, пов'язані з морально-етичним змістом [14, с. 49].

Ю. Желіховська розглядає професійну етику як сукупність правил поведінки визначеної соціальної групи, яка забезпечує моральний характер взаємовідносин, із професійною діяльністю. Автор зазначає, що нотаріус, реалізуючи правову і моральну вимогу справедливості, спирається на закон, наголошуючи, що принцип законності є загальноприйнятим у нотаріальній діяльності. Професійна етика нотаріуса взаємопов'язує та взаємозумовлює правові та моральні принципи, норми правового та морального пізнання [15, с. 195].

Нотаріуси як носії законності та владних повноважень змушені неухильно дотримуватися правових норм і моральних принципів. Звичайно, будь-яка нотаріальна дія повинна базуватися на законі, не суперечити йому та не спотворювати останнього. Вважаємо, що недотримання закону, неправильне його застосування вже є аморальним, оскільки суперечить правовим і моральним засадам і професійній етиці нотаріуса. Втім, не лише свідоме порушення правових норм є аморальним, сюди можна віднести й неповагу до права; незаконні дії, зумовлені непрофесіоналізмом; небажання докладати зусиль для самовдосконалення та підвищення кваліфікаційного рівня; відсутність самоорганізації та внутрішньої дисципліни. Як підсумок, професійна етика нотаріуса повинна базуватися на тісній взаємодії правових норм і моральних принципів.

Як слушно зазначають В. Комаров і В. Баранкова, за сучасних умов, враховуючи підвищення значущості юридичної професії, важливе значення мають етичні норми, які опосередковують відповідальність нотаріуса перед суспільством. У цьому аспекті вчені виділяють ряд етичних правил, яких повинен дотримуватися нотаріус: захищати інтереси людини, суспільства та держави, виконуючи вимоги закону; сприяти зміцненню в суспільстві віри в закон і справедливість, ідеї правосуддя. Авторами акцентовано на постійному процесі вдосконалення своїх знань і розвитку вміння застосовувати їх на практиці, що дасть змогу правильно реалізовувати свої функції. Нотаріус має дбати також про професійний рівень осіб, котрі співпрацюють із ним. Крім цього, нотаріус повинен виконувати вимоги закону, що забороняють йому сумісництво, заняття підприємницькою та посередницькою діяльністю, а також виконання іншої оплачуваної роботи [16, с. 55]. Хочемо зазначити, що професії нотаріуса притаманна презумпція знання законодавства, оскільки нотаріус не може відмовити у вчиненні нотаріальної дії лише з тієї причини, що він не володіє положеннями нормативно-правових актів або ж відсутністю практичного досвіду у вчиненні тих чи інших нотаріальних дій. Презумпція знання права визначає підвищені вимоги до рівня кваліфікації нотаріуса. Правила професійної етики закріплюють морально-етичні зобов'язання щодо необхідності підвищення професійного рівня, технічної компетенції, вивчення законодавства та нотаріальної практики. Це ще раз доводить беззаперечний факт, що нотаріус змушений постійно працювати над рівнем своєї кваліфікації та професіоналізмом.

Висновки

Підводячи підсумки, слід відзначити, що етичні відносини, принципи і правила діяльності нотаріусів в Україні доволі чітко регламентовані національним законодавством.

За сучасних умов розбудови правової держави морально-етичні засади посідають одне з провідних місць у правовій діяльності нотаріуса. Сьогодні до представників вказаної професії висуваються доволі високі вимоги, яким повинен відповідати сформований фахівець. У повсякденній діяльності нотаріус неодноразово стикається з питаннями етичного характеру, тому такі поняття, як «етика», «честь», «відповідальність» є характерними для його професії. Прийняття Правил професійної етики нотаріусів врегулювало багато етичних аспектів нотаріальної діяльності та стало визначним кроком у розбудові українського нотаріату. Запроваджені Правила забезпечують можливість громадян отримувати якісні послуги, тим самим покладаючи на нотаріусів обов'язок підвищувати свій кваліфікаційний рівень. Правилами визначено основні завдання, морально-етичні зобов'язання нотаріуса, відносини останнього з особами, котрі до нього звернулися, іншими нотаріусами та нотаріальним співтовариством.

Не менш важливим є дотримання нотаріусами принципу законності, що закладає фундаментальні основи у функціонування нотаріальної діяльності та значно впливає і на її моральний зміст. Професійна діяльність нотаріуса тільки тоді буде корисна суспільству, коли опиратиметься на моральні принципи та матиме моральне підґрунтя.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Калганова О.А., Гапоненко Л.В. Моральна культура юриста як складова юридичної професії. Розбудова держави і права: питання теорії та конституційної практики. 2013. № 1. С. 3-7.

2. Шрейдер Ю.А. Этика : учебное пособие. Москва : Текст, 1998. 271 с.

3. Тітарчук О. Етика, мораль, моральність: етимологія та співвідношення понять. Наукові записки. Серія «Філософія». 2011. Вип. 9. С. 175-184.

4. Юридична енциклопедія / ред. Ю.С. Шемшученко та ін. Київ, 2001. Т. 3. С. 789.

5. Малахов В.А. Етика: курс лекцій : навчальний посібник. Київ : Либідь, 2006. 384 с.

6. Сердюк І.В. Взаємозв'язок права і моралі як регуляторів суспільних відносин. Юридична психологія. 2016. № 1. Вип. 18. С. 48-57.

7. Шерстюк В.М. Професійна етика судового експерта. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2009. № 4-5. Вип. 90-91. С. 137-141.

8. Маляренко С.М. Про етику приватних нотаріусів та відповідальність за її порушення. Наука і правоохорона. 2013. № 2. Вип. 20. С. 40-46.

9. Професійна етика нотаріуса: від моралі до моральності. Нотаріат України. 2019. № 2. Вип. 33. С. 8-14.

10. Про затвердження Правил професійної етики нотаріусів України : Наказ Міністерства юстиції України від 04 жовтня 2013 р. № 2104/5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1730-13 (дата звернення: 19.10.2019).

11. Перетятко Г. Вплив моралі на правове регулювання в Україні: загальнотеоретичні аспекти : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. Львів, 2018. 271 с.

12. Про нотаріат : Закон України від 02 вересня 1993 р. № 39 / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/3425-12 (дата звернення: 19.10.2019).

13. Соломахіна О.М. Розвиток та вдосконалення загальних положень професійної етики нотаріусів. URL: http://dspace.onua.edu.ua/ bitstream/handle/ 11300/3687/Solomahina%20Rozvitok.pdf?sequence=1&isANowed=y (дата звернення: 19.10.2019).

14. Левченко І.В., Клемпарська В.В. Етика нотаріальної діяльності. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64. ехе?С21СОМ= 2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/bmju_2013_9_7.pdf (дата звер-нення: 19.10.2019).

15. Желіховська Ю.В. Етика нотаріуса у сфері професійної діяльності. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія ПРАВО. 2013. Т 1. Ч. ІІ. Вип. 21. С. 194-198.

16. Комаров В.В., Баранкова В.В. Нотаріат в Україні : підручник. Харків : Право, 2011.384 с.

Размещено на Allbest.ru