Особа злочинця як елемент криміналістичної характеристики бандитизму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особа злочинця як елемент криміналістичної характеристики бандитизму

Ковальська М.Ю.,

старший викладач кафедри кримінального процесу та криміналістики

факультету № 1

Інституту з підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції Львівського державного університету внутрішніх справ

Наукову статтю присвячено висвітленню питання особи злочинця, як елементу криміналістичної характеристики бандитизму. Проведений аналіз поняття криміналістична характеристика та досліджено її кількісний склад. Встановлено, що вона об'єднує в собі найбільш типові та криміналістично-значущі ознаки злочинів певного виду, щоб дати змогу слідчому, який володіє певною орієнтовною типовою інформацією про злочин, ефективніше планувати розслідування.

Досліджено, що до елементів криміналістичної характеристики входять елементи, які характеризуються пошуковою спрямованістю: є час, місце та спосіб вчинення; обстановка і обставини вчинення; мотив та мета; відомості про типові сліди вчинення; особа злочинця; особа потерпілого. Підкреслено важливість дослідження саме особи злочинця, який являється центральним елементом криміналістичної характеристики бандитизму та виступає об'єктом дослідження багатьох наук кримінально-правового циклу, серед яких кримінологія, кримінальний процес, кримінальне право, криміналістика.

Досліджено концепт особа злочинця,з позиції науки кримінального права, кримінології та криміналістики. Встановлено, що при розслідуванні кримінального правопорушення значення мають такі відомості про особу злочинця, як стать, вік, професія, рід занять, особливості взаємин із жертвою злочину, характер злочинної групи та інше. З урахуванням саме цих елементів, проведено класифікацію особи, що вчиняє бандитизм. Підкреслено, що кримінальна відповідальність за вчинення бандитизму в Україні, встановлюється на рівні 14 років, що підкреслює важливість її дослідження. злочинець кримінальний бандитизм відальність

На підставі аналізу судової практики у кримінальних провадженнях щодо бандитизму, виокремлено особу злочинця, в залежності від функції, яку він виконує: організатор, керівник банди та її учасники та проведено аналіз їхніх функцій.

Ключові слова: кримінальне провадження, криміналістична характеристика, розслідування, бандитизм, особа злочинця.

The scientific article is devoted to illuminating the issue of the person of the offender as an element of the criminalistic characteristic of banditry. The concept of forensic characteristics has been analyzed and its quantitative composition has been investigated. It is established that it combines the most common and forensic features of a crime of a particular type to enable an investigator who possesses certain indicative, typical crime information to more effectively plan an investigation.

It has been investigated that elements of forensic characteristics include elements that are characterized by search orientation: a time, place and method of committing; the situation and circumstances of the act; motive and purpose; information about typical traces of the act; the person of the offender; the person of the victim. The importance of the study of the individual of the offender, which is the central element of the forensic characteristic of banditry and is the object of study of many sciences of the criminal-law cycle, including criminology, criminal process, criminal law, criminalistics.

The concept of a criminal person from the standpoint of the science of criminal law, criminology and criminology is investigated. It is established that in the investigation of a criminal offense such information about the identity of the offender, such as gender, age, profession, occupation, peculiarities of relations with the victim of the crime, character of the criminal group, and more, are important. With these elements in mind, the classification of the perpetrator of the banditry was carried out. It is emphasized that criminal responsibility for committing banditry in Ukraine is set at 14 years, which emphasizes the importance of its research.

Based on the analysis of the case law in criminal proceedings concerning banditry, the identity of the offender is distinguished, depending on the function he performs: the organizer, the leader of the gang and its participants and the analysis of their functions.

Key words: criminal proceedings, forensic characteristics, investigation, banditry, person of the offender.

Постановка проблеми

Злочини проти громадської безпеки є охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, що забезпечують захист суспільства від посягань на життя та здоров'я, а також забезпечена можливість нормального функціонування підприємств, установ та організацій. У зв'язку з нестабільною ситуацією в державі бандитизм, як злочин проти громадської безпеки, останнім часом все частіше шириться по всій території України. Тому розроблення методики його розслідування та характеристика окремих елементів криміналістичної характеристики, одним із яких є особа злочинця є актуальним та надзвичайно корисним для потреб слідчої практики.

Вивченням особи злочинця як елементу кри-міналістичної характеристики злочину займалися такі вчені криміналісти, як: В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, О.М. Васильєв, В.К. Гавло, В.С. Кузьмі- чов, О.Р. Лужецька, М.В. Салтевський, К.О. Чаплин- ський, С.Н. Чурілов, В.Ю. Шепітько та інші вчені.

Однак з боку науковців питанням розслідування бандитизму достатньо уваги приділено не було. Це вказує на необхідність удосконалення правоохоронної діяльності з позиції висвітлення відомостей про особу «бандита», що і визначає актуальність даної теми.

Метою наукової статті є визначення особи злочинця в системі криміналістичної характеристики бандитизму та його характеристика.

Виклад основних положень

Як кримінально- правове явище поняття бандитизму наводиться у кримінальному Кодексі (далі - КК) України, зокрема у ст. 257 та являє собою організацію озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі.

Під бандою слід розуміти стійку організовану й озброєну групу з двох або більше осіб, яка попередньо об'єдналась для вчинення одного або кількох нападів на громадян чи підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності [1].

Однією з основних умов існування банди є її цілісність, яка виражається в комплексі повного соціально-психологічного та емоційного порозуміння її учасників, що можна відобразити таким фундаментальним поняттям, як рівень консолідації членів банди [2, с. 4-5].

Згідно статистичних даних, в Україні протягом 2013 - серпня 2019 років зареєстровано 113 випадків бандитизму: 2013 - 14; 2014 - 12; 2015 - 17; 2016 - 18; 2017 - 30; 2018 - 22; протягом січня-серпня 2019 року - 9 [3]. Дані статистики переконливо свідчать про актуальність нашого дослідження.

Основою методики розслідування кримінальних правопорушень є встановлення всіх елементів криміналістичної характеристики з метою повноти розслідування. Особливе місце в системі криміналістичної характеристики злочинів полягає встановлення особи злочинця, не є виключенням і криміналістична характеристики бандитизму.

Слід підкреслити, що проблеми розроблення й удосконалення методики розслідування конкретного різновиду злочину пов'язані зі з'ясуванням зміст феномену криміналістичної характеристики цих злочинів, адже вона поєднує в собі найбільш типові та криміналістично-значущі ознаки злочинів певного виду, щоб дати змогу слідчому, який володіє певною орієнтовною типовою інформацією про злочин, ефективніше планувати розслідування. Поняття криміналістичної характеристики злочину доволі достатньо розроблена у криміналістичній науці, до прикладу Л.А. Сергєєв під криміналістичною характеристикою злочинів розуміє сукупність взаємопов'язаних чинників, що характеризують особливості способів вчинення і слідів відповідних видів злочинів, об'єкту посягань, обставин, які характеризують учасників злочинів та їх злочинні зв'язки, час, місце, умови й обстановку вчинення злочинів [4, с. 11].

На думку Л.Я. Драпкіна, «криміналістична характеристика злочинів - це наукова категорія, у якій з достатнім ступенем конкретності описані типові ознаки і властивості події, обстановки способу і механізму вчинення суспільно небезпечних дій певної класифікаційної групи, процесу утворення і локалізації доказів, типологічні якості особи і поведінки обвинувачуваних, потерпілих, а також стійкі особливості інших об'єктів замахів» [5, с. 16].

Ми ж погоджуємося із М.О. Селівановим, який криміналістичну характеристику визначив як систему, суму інформації про розслідуваний злочин, що має криміналістичне значення [6, с. 53].

До складу криміналістичної характеристики входять відомості, що обґрунтовують чи зумовлюють відповідні методичні рекомендації (тобто методику розслідування) або безпосередньо сприяють розслідуванню. Щодо складу криміналістичної характеристики, то О.Р Росинська називає наступні її елементи:

1) характеристика типових способів вчинення та приховування злочинів даного виду та інших обставин злочину; 2) відомості про коло осіб, серед яких слід шукати злочинця; 3) характеристика типового потерпілого; 4) описання типових обставин, що сприяли або перешкоджали таким злочинам [7, с. 242 243].

В.Ю. Шепітько до елементів криміналістичної характеристики відносить: 1) спосіб злочину;

2) місце і обстановку; 3) час вчинення злочину;

1) знаряддя і засоби вчинення злочину; 5) предмет злочинного посягання; 6) особистість потерпілого (жертви); 7) особистість злочинця; 8) типові сліди злочину [8, с. 318].

Під час дослідження було проведено анкетування практиків, які до елементів криміналістичної характеристики бандитизму віднесли: Спосіб вчинення - 78,9%; час та місце вчинення бандитизму - 59,1%; обставини та обстановку вчинення - 41,3%; мотив та мету діяння - 63%; особу злочинця та потерпілого - 80,4%; відомості про сліди злочину - 51,2%.

Враховуючи те, що до криміналістичної характеристики злочинів повинні бути віднесені лише ті елементи, котрі вирізняються чіткою направленістю, на нашу думку, до системи криміналістичної характеристики бандитизму, доцільно включити наступні елементи: 1. час, місце та спосіб вчинення; 2. обстановку і обставини вчинення; 3. мотив та мету; 3. відомості про типові сліди вчинення; 4 особу злочинця; 5. особу потерпілого.

Слід зауважити, що особа злочинця виступає об'єктом дослідження багатьох наук кримінально-правового циклу, серед яких кримінологія, кримінальний процес, кримінальне право, юридична психологія, криміналістика. Усі зазначені науки покликані дослідити особистість з юридичної точки зору, однак мета такого дослідження у кожної своя.

З позиції кримінального права та кримінології, особа злочинця - це особистість людини, яка умисно вчинила суспільно небезпечне діяння (чи бездіяльність), заборонене законом під погрозою кримінальної відповідальності. Морально-психологічні властивості особи злочинця знаходяться в діалектичній єдності з її соціальними властивостями і проявами. Специфічні риси, що її характеризують, знаходять свій прояв насамперед у поведінці, яка передує вчиненню злочину [9, с. 15-22].

З позиції криміналістики А.П. Шеремет зазначає, що особа злочинця - це поняття широке, містить опис людини як соціально-біологічної системи, властивості та ознаки якої відображаються в матеріальному середовищі та використовуються для розкриття і розслідування злочину, пошуку злочинця, його ідентифікації та викриття у вчиненому злочині [10, с. 345].

Погоджуючись з думкою науковців А.С. Кривошеєвим, П.П. Цветковим, що особа злочинця є об'єктом самостійного вивчення в криміналістиці, при чому характер вчиненого злочину знаходиться в тісному зв'язку з визначеними властивостями і якостями особи злочинця, його злочинним минулим, що створюють злочину індивідуальність і неповторність [11, с. 8].

Слід зауважити, що при розслідуванні кримінального правопорушення значення мають такі відомості про особу злочинця, як стать, вік, професія, рід занять, особливості взаємин із жертвою злочину, характер злочинної групи та інше.

У криміналістиці, на думку В.І. Комісарової, традиційно виділяють два напрями вивчення особистості злочинця. Перший передбачає отримання даних про особу злочинця по залишених на місці події слідах, як матеріальних, так і ідеальних. Виявлені сліди дозволяють швидко знайти і затримати злочинця, а згодом провести його ідентифікацію. Другий напрямок передбачає вивчення особистості підозрюваного (обвинувачуваного) у процесі досудового слідства з метою встановлення вичерпної криміналістичної характеристики особистості суб'єкта посягання [12, с. 8].

Таким чином, характеристика особи злочинця досліджуваного нами злочину включатиме такі дані: а) соціальні - соціальний стан, освіта, національність, сімейний стан, професія тощо; б) психологічні - світогляд, переконання, знання, навички, звички, емоції, почуття, темперамент; в) біологічні - стать, вік, фізичні дані, сила, зріст, вага; особливі прикмети.

Аналіз судової практики свідчить, що найчастіше бандитизм вчиняють особи чоловічої статі - 99%, переважно з неповною вищою освітою - 75,3%, не працюючі - 78,1%, розлучені - 53,2%, раніше судимі (розбої, грабежі, вбивства, заволодіння транспортними засобами, незаконне зберігання зброї) - 34,8%, особами в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння - 31,3%.. Що стосується взаємин особи злочинця та особи потерпілого то частіше вони між собою не знайомі - 64,7%, є випадки, коли особи відбували разом покарання в місцях позбавлення волі - 17,1%.

Певний інтерес становлять особливості вікових характеристик розглядуваного типу злочинців, оскільки на кожному віковому етапі розвитку соціальний зміст особистості змінюється. Вікові особливості певних періодів життя сприяють формуванню змін у психології конкретних осіб. Згідно дослідження, проведеного В.В. Бедриківським, серед засуджених членів банд вікові характеристики мають явно виражену специфіку. Зокрема, питома вага неповнолітніх лише 0,5%, хоча серед інших груп та категорій злочинів цей показник від 4 до 20 разів вищий. Для неповнолітніх характерним є вчинення спонтанних злочинів. Сучасні ж банди добре організовані, їхні керівники ретельно відбирають нових учасників серед тих, хто має певний життєвий досвід, авторитет, навички скоєння злочинів, здатність до досягнення злочинних цілей за допомогою насильства, добре фізично підготовлені тощо. Природно, такі якості ще не сформувались у неповнолітніх [13, с. 127].

Слід також наголосити на вік особи злочинця, що вчинив бандитизм. Згідно законодавства, такий вік становить з 14 років. Аналіз судової практики свідчить, що вік особи злочинця в більшості випадків становить 28-34 роки - 56,7%.

Слід зауважити, що банда, як збройне угрупування має кількісно-якісні ознаки: організованість, стійкість, розподіл ролей між учасниками (здійснює організатор), наявність злочинних планів, взаємна обізнаність членів групи про спільну злочинну діяльність, єдність умислу та намірів тощо.

В ході аналізу судової практики у кримінальних провадженнях щодо бандитизму, слід відокремити особу злочинця, в залежності від функції, яку він виконує:

1) організатор, та керівник банди здійснює: керівництво озброєною організованою групою, яке проявлялося в об'єднанні, спрямуванні та координації зусиль учасників злочинної групи на вчинення злочинів; планування та розподілі обов'язків між учасниками банди; контроль за виконанням запланованих злочинних дій; визначає об'єкт посягання; розробляє план вчинення злочину та злочинної діяльності групи в цілому; визначає ступінь участі кожного члена озброєної банди в злочинній діяльності та винагороди за неї; забезпечує існування рівня організованості, достатнього для існування групи й здійснення нею злочинів; керує підготовкою вчиненого бандою нападу, що проявляється в організації розвідувальних заходів, спрямованих на детальне вивчення обстановки та місця розташування об'єкта посягання; підшукує засоби та знаряддя для вчи-нення нападу; збирає, аналізує, оцінює відомості для реалізації злочинних дій; безпосередньо керує вчиненням нападу, що проявляється в наданні вказівок конкретним учасникам банди щодо виконання дій, які забезпечували здійснення злочинного задуму; безпосередньо бере участь у вчиненому бандою нападі; здійснює розподіл коштів нажитих злочинним шляхом.

2) учасники банди: беззаперечно виконували вказівки керівника банди, пов'язані з вчинюваним нападом; збирали інформацію про об'єкт озброєного нападу та передавали її керівнику; приймали участь у запланованому нападі; здійснювали фізичне та психічне подолання опору потерпілих; забезпечував діяльність банди автотранспортом; виготовлення засобів та знарядь для вчинення нападу. Учасник банди усвідомлює, що він є членом організованої групи, яка має в своєму розпорядженні зброю і має намір здійснювати напади із застосуванням чи погрозою застосування цієї зброї і бажає вступити в банду і брати участь в її діяльності. Вступаючи в банду, він усвідомлює, що входить в неї для вчинення злочинів, і бажає цього.

Висновки

Підсумовуючи викладене варто акцентувати увагу на тому, що розслідування будь-якого злочину багато в чому визначається вмінням проникнути не тільки в кримінально-правову, але й криміналістичну сутність. Характеристика особи злочинця є невід'ємним елементом криміналістичної характеристики бандитизму. Доказова інформації, отримана від особи яка вчинила злочин про ступінь організованості і стійкості злочинних груп, їх чисельності і спрямованості діяльності, наявності зброї, а також лідерів і осіб, які входять до складу банди сприяє досудовому розслідуванню. Володіючи такою інформацією, можна проводити заходи щодо запобігання злочинам які готуються або вчиняються бандами. Таким чином, нами встановлено, що при розслідуванні бандитизму значення мають такі відомості про особу злочинця, як стать, вік, професія, рід занять, особливості взаємин із жертвою злочину, характер злочинної групи та інше.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями. Дата оновлення: 23.12.2005. URL http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-95.

2. Голіна В.В. Сучасний бандитизм в Україні: стратегія і тактика боротьби: Соціально-правове і кримінологічне дослідження : Реферат наукової роботи. Харків, 2002. 17 с.

3. Єдині звіти про кримінальні правопорушення за 2013 - серпень 2019 роки. Дата оновлення: 30.08.2019. URL: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.gp.gov.ua.

4. Сергеев Л.А. Расследование и предупреждение хищений, совершаемых при производстве строительных работ : автореф. дисс... на соиск. учен. степени канд. юрид. наук / Л.А. Сергеев. М., 1966. 28 с.

5. Драпкин Л.Я. Предмет доказывания и криминалистические характеристики пре ступлений. Криминалистические характеристики в методике расследования преступлений. Свердловск : УрГУ, 1978. Вып. 69. С. 11-18.

6. Селиванов Н.А. Криминалистические характеристики преступлений и следственные ситуации в методике расследования. Социалистическая законность. М., 1977. № 2. С. 56-58.

7. Россинская Е.Р Криминалистика. Вопросы и ответы : учеб. пособие для вузов. М. : ЮНИТИ ДАНА, 2000. 351 с.

8. Шепитько В.Ю. Криминалистика: курс лекций. Х. : ООО «Одиссей», 2005. 368 с.

9. Волков Б.С. Личность преступника (уголовно-правовое и криминологическое исследование). Казань : Казанск. ун-т, 1972. 187 с.

10. Шеремет А.П. Криміналістика : навчальний посібник. К. : Центр навчальної літератури, 2005. 472 с.

11. Кривошеев А.С. Изучение личности обвиняемого в процессе расследования. М. : Юрид. литература, 1971. 80 с.

12. Божкова Н.Р, Быстряков Е.Н. и др. Расследование отдельных видов преступлений: учеб. пособие. Саратов : Изд-во ГОУ ВПО «Саратовская государственная академия прав», 2003. 232 с.

13. Бедриківський В.В. Особа злочинця в системі емпіричного дослідження бандитизму. Вісник Запоріз. юрид. ін-ту Дніпроп. держ. ун-ту внутр. справ. 2009. № 3. с. 125-131.

Размещено на Allbest.ru