Окремі аспекти проведення слідчих (розшукових) дій під час розслідування кібервандалізму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра криміналістики

Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Окремі аспекти проведення слідчих (розшукових) дій під час розслідування кібервандалізму

Some aspects of investigation's actions of cybervandalism

Латиш К.В.,

кандидат юридичних наук, асистент

Стаття присвячена висвітленню окремих аспектів розслідування кібервандалізму через призму проведення слідчих (розшукових) дій. Проаналізовано поняття кібервандалізму, визначено його ознаки, а також досліджено криміналістичні та психологічні складники особи кібервандала. Автор акцентує на врахуванні цих складників під час підготовки та подальшого проведення допиту. Розглянуто проблеми, які виникають під час розслідування кібервандалізму: 1) труднощі з узагальненням матеріалів слідчої та судової практики по кожному виду розглянутих злочинів; 2) дефіцит часу і динамічність обстановки в мережевому оточенні, які визначаються короткостроковою існування і високою мінливістю окремих видів доказів, що існують в електронній формі; 3) недостатньою кваліфікацією слідчих для роботи зі специфічними джерелами доказової інформації, оцифрованої у вигляді електронних повідомлень, сторінок, сайтів. Досить часто слідчий через недостатній рівень спеціальних знань, а у деяких випадках його повну відсутність, неспроможний «інтелектуально» протидіяти кібервандалу; 4) необхідність застосування під час проведення допиту знань юридичної психології в розслідуванні кібервандалів; 5) труднощі, пов'язані з термінологією. Як показує практика, не завжди слідчі володіють необхідними знаннями або мають їх у недостатньому обсязі, через що для повного розуміння відповідей допитуваного їм і потрібна допомога спеціаліста, а звідси й необхідність його залучення або використання спеціальних знань під час проведення допиту та інших слідчих (розшукових) дій. Так, у процесі розслідування кібервандалізму необхідні знання в області комп'ютерних технологій, телекомунікаційних систем і комп'ютерної техніки; 6) слідчому в процесі розслідування потрібно вивчити значний обсяг даних, переважно в електронному вигляді, частина з яких буде становити предмет слідчої (розшукової) дії й уточнюватися в процесі допиту.

Ключові слова: кібервандалізм, методика розслідування злочину, кібервандал, слідчі (розшукові) дії, допит.

The article is devoted to cover а certain aspects of the investigation of cyber vandalism through the investigative actions. The concept of cyber vandalism is analyzed, its features are defined, and the forensic and psychological components of cyber vandal person are investigated. The author focuses on taking these components during the preparation and questioning. The problems that rise during the investigation of cyber vandalism are considered. Among them: 1) difficulties in summarizing the materials of investigative and judicial practice for each type of crimes considered; 2) time deficit and dynamic conditions in a network environment, which are determined by the short-term existence and high variability of certain types of evidence in electronic form; 3) lack of qualification of investigators to work with specific sources of evidentiary information, digitized in the form of electronic messages, pages, sites. Often, an investigator, due to a lack of specialized knowledge, and in some cases his complete absence, is unable to “intellectually” counteract the cyber vandal; 4) the need for the use in the interrogation of knowledge of legal psychology in the investigation of cyber vandals; 5) difficulties related to terminology. As practice shows, investigators do not always have the necessary knowledge or lack of knowledge, so they need the specialist's help to fully understand the answers of the interviewee, and hence the need for their involvement or use of special knowledge during the interrogation and others investigative (search) actions. Yes, knowledge of computer technology, telecommunications systems and computer technology is required in the course of investigating cyber vandalism; 6) the investigator during the investigation needs to study a significant amount of data, mainly in electronic form, some of which will be the subject of investigative (investigative) action and to be specified during the interrogation.

Key words: cybervandalism, crime investigation technique, cybervandal, investigative actions, interrogation.

В епоху інформаційних технологій вандалізм набуває кібернетичного змісту через використання інформаційно-комунікаційних технологій, програмно-апаратних засобів, а також інших технологічних засобів та обладнання. Щороку кіберзлочинність завдає державам та приватним особам значної шкоди. На 73-й сесії Генеральної асамблеї 00Н генеральний секретар Антоніу Гуттереш оцінив щорічні збитки від кіберзлочинності у світі у 1,5 трлн доларів [1].

Кібервандалізм є високотехнологічним злочином та важливою міжнародною проблемою, заради боротьби з якою об'єдналися цілі країни та міжнародні організації. використання кібератак стало інструментом відстоювання та демонстрації своїх інтересів у публічній площині, при цьому як на мікрорівні (між пересічними громадянами, юридичними особами тощо), так і макрорівні цілими державами (наприклад, конфлікт між Північною Кореєю та компанією «Sony Pictures»). З'являються такі поняття, як «кібертероризм», «кібервійна» та інші.

Окремим аспектам розслідування кіберзлочи- нів присвячені наукові праці С.В. Веліканова [2], М.В. Карчевського [3], Н. Козак [4], А.І. Марущак [5], В.П. Шеломенцева [6], О.М. Хоменко [7], але відсутні дослідження, присвячені саме розслідуванню кібервандалізму.

Тому метою цієї статті є дослідження проблем, які виникають під час розслідування кібервандалізму та особливостей підготовки до проведення слідчих (розшукових) дій під час його розслідування.

Україна, як і всі країни світу, щодня зіштовхується з викликами у сфері кібербезпеки. Лише за останні кілька років державні установи неодноразово були атаковані з кіберпростору. Однією з таких атак був запуск 27.06.2017 р. різновиду вірусу Petya, який спричинив порушення роботи українських державних підприємств, установ, банків, медіа та інших. Внаслідок атаки була заблокована діяльність таких підприємств, як аеропорт «Бориспіль», ЧАЕС, «Укртелеком», «Укрпошта», «Ощадбанк», «Укрзалізниця» та багатьох інших великих підприємств. Також були заражені інформаційні системи Міністерства інфраструктури, Кабінету міністрів, сайти львівської міської ради, київської міської державної адміністрації, кіберполіції та служби спецзв'язку України [1].

Допит є важливою слідчою (розшуковою) дією, спрямованою, зокрема, на вирішення таких тактичних завдань, як викриття неправди в показаннях особи, перевірки висунутих версій, виявлення раніше невідомих обставин.

Фактор, що позитивно впливає на вибір тактики проведення допиту, є наявність певного обсягу інформації про злочинну подію, отриманого з різних джерел, а також про особливості механізму злочину, які залежать від застосовуваних для його реалізації знарядь і засобів (комп'ютерно-технічні засоби).

Результати проведеного анкетування співробітників Національної поліції України продемонстрували, що до особливостей тактики допиту підозрюваного (обвинуваченого) під час розслідування кібервандалізму слідчі зарахували: підготовку до слідчої (розшукової) дії (56,3%); складання питань для допиту за участю спеціаліста (72,7%); вивчення особистості допитуваного (59,6%); залучення спеціаліста до проведення слідчої (розшукової) дії у зв'язку з великою кількістю спеціальної термінології (49,7%).

Отже, під час підготовки до допиту необхідно ретельно вивчити особистість обвинуваченого і скласти план допиту. Необхідною умовою є наявність у слідчого знань комп'ютерних технологій.

На етапі підготовки до допиту для більш глибокого розуміння обставин вчиненого кібервандалізму слідчому доцільно ознайомитися з довідниками з комп'ютерної термінології та спеціальною літературою, присвяченою технологіям, що можуть використовуватися під час вчинення кібервандалізму, а також проконсультуватися зі спеціалістом для кваліфікації події: це був збій чи ненавмисна помилка від наслідків дії вірусів тощо. крім того, допомога спеціаліста дасть змогу розмежувати технічні питання, як, наприклад, чи було здійснено копіювання інформації, чи відбулася її модифікація у процесі виконання певної дії.

Таким чином, відсутність у слідчого спеціальних знань може викликати складнощі під час вирішення основних завдань допиту: виявлення елементів криміналістичної характеристики кібервандалізму, виходячи зі «слідової картини»; встановлення обстановки вчинення кібервандалізму, способів і мотивів його вчинення. Зокрема, можна виділити такі способи приховування злочинів: видалення інформації, що знаходиться в пам'яті комп'ютера і на машинних носіях; використання помилкової поштової адреси або анонімної пошти; шифрування електронної пошти та/або файлів, встановлення програм віддаленого користування, програм захисту інформації від несанкціонованого доступу; використання шкідливих програм для видалення файлів; використання програми зміни (приховування) ІР-адреси комп'ютера. Тому у разі появи нових обставин слідчому необхідно переглядати справу, з метою виявлення нової важливої інформації, у зв'язку з новими обставинами, що стали відомими.

Саме ця обставина, за загальним правилом, зумовлює необхідність присутності під час провадження слідчих (розшукових) дій спеціаліста у сфері комп'ютерних технологій, який зможе роз'яснити слідчому незрозумілі технічні терміни та надати відповідну допомогу.

Також одним з етапів підготування до проведення тих чи інших слідчих (розшукових) дій під час розслідування кібервандалізму є вивчення особистості допитуваного.

До джерел інформації про особу допитуваного можна зарахувати: вивчення біографічних матеріалів про особистість; збір та зіставлення незалежних характеристик; аналіз навчальної і (або) трудової діяльності особи; зіставлення відомостей про особу з різних джерел; призначення судово-психологічних експертиз та врахування їх висновків; безпосереднє спостереження за людиною (емоції, мова та ін.) та інше. Необхідно також вивчити сторінки злочинця в соціальних мережах і відвідати сайти, які найчастіше відвідував допитуваний. Інформацію можна отримати в результаті вивчення даних користувача соціальної мережі - інформації, яку необхідно вказати під час реєстрації в соціальній мережі, а також відомостей про особисте життя користувача, розміщених їм добровільно в процесі користування сайтами. Це прізвище, ім'я, стать, середні і вищі навчальні заклади, рік їх закінчення, дата і місце народження, сімейний стан (при цьому, якщо близькі родичі зареєстровані в тій самій соціальній мережі, автоматично з'являються посилання на їх персональні сторінки), місце роботи, контактна інформація, дані, що характеризують особистість. надалі людина сама наповнює свою сторінку інформацією, у процесі аналізу якої можна прямо або побічно його характеризувати. наприклад, коло спілкування можна встановити, вивчивши список друзів, коло особистих інтересів - через групи, в яких користувач включений. Ставлення до тих чи інших соціальних явищ і найбільш обговорюваних у суспільстві подій можна з'ясувати, аналізуючи коментарі на стіні користувача. Також якщо номер мобільного телефону невідомий у контактах на сторінці, слідчий може його з'ясувати, адже під час реєстрації в соціальній мережі необхідно вказати номер свого мобільного телефону для завершення реєстрації.

Психологічна характеристика окремих кібервандалів - безумовно, важлива складова частина розслідування кібервандалізму. Проблема отримання інформації про типові характеристики особистості кібервандала, що вчиняє злочини цієї категорії, ускладнюється відсутністю достатнього обсягу емпіричного матеріалу.

Кібервандалів умовно можна поділити за рівнем технічної оснащеності та залежно від мотивів, у зв'язку з якими вони вчиняють злочин: завдання збитку та отримання вигоди, помста та демонстрація заперечення проти певних дій/позиції особи, продемонструвати свою силу та авторитет.

Інформацію про особу підозрюваного слідчий може отримати з криміналістичних обліків, під час допиту його знайомих і родичів та безпосереднього стеження за ним, після чого проаналізувати відповідну діяльність та «трудовий шлях» такої особи, призначити судово-психологічні або судово-психіатричні експертизи. За результатами таких дій може бути встановлений рівень професійних навичок підозрюваного, схильність до вчинення злочинів, коло спілкування, наявні у підозрюваного засоби комп'ютерної техніки і місця їх зберігання, ймовірні цілі і мотиви вчинення злочину.

Допит та обшук кібервандала є важливим етапом розслідування по збиранню та перевірці не тільки доказової, а й орієнтуючої інформації, яку слідчий може отримати.

Під час проведення допиту слідчому треба враховувати, що кіберпростір істотно змінює сприйняття людиною дійсності, а саме: створює в злочинця враження можливості ухилення від кримінальної відповідальності. Це враження складається завдяки анонімності, яка дає злочинцю змогу створити бажаний образ особистості, що не відповідає дійсності, бути деякий час неідентифікованим.

Через це в кібервандалів можуть зустрічатися такі психічні відхилення, як інтернет-залежність, тривожні розлади, фобії, діссоціатівні розлади особистості.

Обираючи відповідну тактику проведення слідчих (розшукових) дій, необхідно враховувати, що особи, які вчинили кібервандалізм, не мають, як правило, антисоціальної установки. з урахуванням цього слідчі ситуації, що утворюються у процесі допиту, можуть бути умовно поділені на неконфліктні та конфліктні, коли слідчий не володіє інформацією про злочин.

Як показує практика, здебільшого допити підозрюваного (обвинуваченого) у справах про кібервандалізм проходять у конфліктних ситуаціях. допитувані відмовляються від надання пояснень або надають неправдиві показання.

Особливістю характеру кібервандалів в основному є їх ретельна спланованість, а також обізнаність злочинця про інформацію, яка є в слідчого. Тому кібервандал чітко продумує показання, які він буде надавати, а також перевантажує неправдиву версію спеціальними термінами, що дедалі більше ускладнює роботу слідчого. Тому слідчому необхідно ретельно продумати тактику, яка застосовується під час допиту, і особливості фіксації цієї слідчої (розшукової) дії.

Під час проведення допиту підозрюваному (обвинуваченому) спочатку ставляться загальні питання (навик і рівень роботи з комп'ютером, місце роботи, що входить в обов'язки допитуваного по роботі (якщо злочин пов'язаний із робочою діяльністю), який мотив вчинення. Після цього слідчий ставить конкретні питання, що стосуються безпосередньо вчиненого кібервандалізму, перелік яких має бути завчасно підготовлений разом зі спеціалістом.

Як зазначалося раніше, допит свідків, потерпілих має тактичні особливості, які залежать не тільки від механізму вчинення кібервандалізму, а й від криміналістичного типу допитуваної особи. У процесі їх допиту необхідно встановити місцезнаходження юридичної особи, вид діяльності і форму організації, режим діяльності юридичної особи, зміст і обсяг інформації, що зберігається в комп'ютері, хто із співробітників і яким чином вступав у контакт із можливими злочинцями. цей перелік залежить від конкретної типової слідчої ситуації і не є вичерпним. до предмета допиту таких осіб можна зарахувати таке: які комп'ютерно-технічні засоби використовувалися потерпілим або свідком; якими знаннями про комп'ютерно-технічні засоби, їхні характеристики володіють допитувані; якими навичками роботи на комп'ютері або технічно складному пристрої володіють.

Отже, тактично значима інформація про особу кібервандала під час проведення допиту має включати відомості про рівень їх технічної підготовленості та комп'ютерних навичок, мотиви вчинення кібервандалізму, інформацію, розміщену в соціальних мережах про самого себе, психологічний стан або інформаційні хвороби, залежності, фобії.

Успішність проведення слідчих (розшукових) дій під час розслідування кібервандалізму суттєво залежить від умінь слідчого знаходити нові тактичні ходи, їх комбінації на основі знань психологічних закономірностей поведінки допитуваного і застосовування традиційних прийомів, але з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного обвинуваченого по конкретному провадженню. Тактика проведення допиту в кримінальних провадженнях цієї категорії безпосередньо залежить від специфіки механізму здійснення кібервандалізму і інших, як позитивних, так і негативних факторів. Вибір тактичних прийомів тієї чи іншої слідчої (розшукової) дії залежить від рівня його технічної підготовленості і навичок кібервандала, мотивів вчинення кібервандалізму, диференціації мотивів залежно від локалізації злочинної діяльності, інформації, розміщеної злочинцем у соціальних мережах про себе, психологічного стану і (або) інформаційних хвороб, комп'ютерних фобій.

1. Нікулеско Д. Кібербезпека: вразливі моменти. Юридична газета. URL: http://yur-gazeta.com/publications/practice/ inshe/kiberbezpeka-vrazlivi-momenti.html

2. Веліканов С.В. Виявлення криміналістичних ознак використання криптовалют у вчиненні кіберзлочинів. Міжнародні стандарти з кібербезпеки та їх застосування в Україні: матеріали «круглого столу», м. Харків, 19 квіт. 2016 р. / М-во освіти і науки України, Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, Каф. кримінології та кримінал.-виконав. права. Харків: Право, 2016. С. 23-25.

3. Карчевський М.В. Питання оптимізації зобов'язань, зумовлених ратифікацією Конвенції про кіберзлочинність. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2012. № 3. С. 70-74.

4. Козак Н. Криміналістичні аспекти поняття «комп'ютерні злочини». Підприємництво, госп-во і право: наук.-практ. госп.-прав. журнал. 2013. № 2. С. 40-43.

5. Марущак A.І. Проблеми розслідування кіберзлочинів в Україні. Економіка, фінанси, право. 2018. № 1. С. 23-27.

6. Шеломенцев В.П. Кіберзлочини як протиправні діяння, пов'язані з використанням кібернетичних комп'ютерних систем. Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах: міжнар. наук.-практ. конф., 5 листоп. 2010 р. / гол. оргкомітету С.М. Алфьоров. Запоріжжя: Юрид. ін-т ДДУВС, 2010. Ч. 2. С. 174-176.

7. Хоменко О.М. Деякі проблеми розслідування та попередження кіберзлочинності / О.М. Хоменко, В.В. Топчій. Правові реформи в Україні: реалії сьогодення: тези доп. VII Всеукр. наук.-теорет. конф., присвяч. Дню юриста України, м. Київ, 29 жовт. 2015 р. / МВС України, Нац. акад. внутр. справ, Нац. акад. держав. упр. при Президентові України. Київ: Ліра-К, С. 316-319.

Размещено на Allbest.ru