Об’єкт і предмет адміністративних правопорушень у сфері законодавства про захист прав споживачів

The object of an administrative offense is public relations, which are governed by the rules of law and protected by measures of administrative responsibility. The object of an administrative offense should be considered as an integral part of its object. The object of the misdemeanor is a mandatory feature of their object, the absence of which indicates the absence of the legal composition of the misdemeanor. The article deals with the specific issues of determining the object and subject of administrative offenses in the field of consumer protection legislation.

Types of objects of administrative offenses in the sphere of consumer protection legislation are characterized. It is noted that one of the elements of administrative offenses in the field of consumer protection legislation is the object of unlawful encroachment, from which the qualification of an administrative offense begins.

Attention is drawn to the fact that the peculiarity of administrative offenses in the field of consumer protection legislation is that in many cases, social dangers of actions are only indirectly related to the field of consumer rights protection and are determined by other areas: trade, catering, provision of services, performance work, product quality, standardization, metrology and certification, and consumer rights in these areas play a secondary role compared to the relationships of the areas defined above.

Equally important is the issue of administrative offenses in the field of consumer protection legislation. The subject matter of such an offense indicates that the object is directly related to the objective party and other elements of the offense. It affects the actual signs of the latter, the nature and degree of its social danger.

Defining the object and subject of an administrative offense in the field of consumer protection legislation is of practical importance, as it allows to identify how the actions of a person relate to the legal features of offenses in the field of consumer protection legislation provided by the Code of Administrative Offenses.

In some cases, the object of an administrative offense in the field of consumer protection law cannot exist without the subject of the offense because of their relationship. In such cases, the question of the subject of the offense is resolved simultaneously with the question of its object.

The subject of an administrative offense must be considered as an integral part of its object. If the subject of the offense in the investigated area is named in the specific rules of the Administrative Code, it is a mandatory feature of their object, the absence of which indicates the absence of the offense.

Key words: consumer, administrative offense, object of administrative offense, subject of administrative offense, goods, work, service.

Постановка проблеми. Дані Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів свідчать про численну кількість адміністративних правопорушень у сфері законодавства про захист прав споживачів. За таких умов актуалізується потреба в суттєвому підвищенні рівня правової захищеності споживачів з урахуванням можливостей адміністративно-правового захисту та покарання винних у ситуації, яка склалася.

Для здійснення кваліфікації адміністративного правопорушення у сфері законодавства про захист прав споживачів необхідна наявність чітко визначених його ознак. Саме з об'єкта розпочинається здійснення кваліфікації адміністративного правопорушення. Предмет такого правопорушення вказує на безпосередній зв'язок об'єкта із об'єктивною стороною та іншими елементами складу правопорушення.

Стан опрацювання цієї проблематики. Окремі аспекти зазначеної проблеми досліджувалися в роботах вчених-правників Д.Н. Бахрах, Ю.П. Битяка, Л.Б. Вяткіної, С.Т. Гончарук, Ю.Т. Добромислова, В.В. Зуй, Л.М. Іваненко, ТЮ. Кагал, В.К. Колпакова, А.Г Кравченко, Е.Д. Корнілова, С.О. Косінова, В.Ф. Опришко та інших. Питання визначення об'єкта і предмета адміністративних правопорушень у сфері законодавства про захист прав споживачів у вітчизняній науці в існуючих працях досліджувалися фрагментарно або в рамках ширшої проблематики, що і зумовило вибір теми дослідження.

Метою статті є подальша теоретична розробка питань об'єкта і предмета адміністративних правопорушень у сфері законодавства про захист прав споживачів.

Виклад основного матеріалу. За даними Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у 2018 році було перевірено понад 6,3 тис. суб'єктів господарювання щодо дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів сфери торгівлі, ресторанного господарства та надання послуг (робіт). Порушення встановлені у 44,3% від перевіреної кількості. Всього під час перевірок було виявлено понад 15,6 тис. видів порушень. За 2018 рік за результатами перевірок до адміністративної відповідальності притягнуто 1717 осіб шляхом накладання адміністративних санкцій на суму 265,31 тис. грн [1].

Об'єкт адміністративного правопорушення має важливе значення для визначення поняття адміністративного правопорушення. Крім того, він визначає його суспільну шкідливість, враховується при застосуванні адміністративного стягнення за конкретне правопорушення. З огляду на це його правильне визначення при порушенні законодавства про захист прав споживачів має не лише теоретичне, але й практичне значення.

В теорії адміністративного права розрізняють загальний, родовий, видовий, безпосередній об'єкти адміністративних правопорушень. Як зазначають автори підручника "Адміністративне право України" за загальною редакцією С.В. Ківалова, загальним об'єктом адміністративних правопорушень є суспільні відносини, які охороняються нормами адміністративного права: суспільний порядок і суспільна безпека, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління [2, с. 99].

На думку Ю.П. Битяка, В.М. Гаращука, О.В. Дьяченка, загальний об'єкт становить вся сукупність суспільних відносин, які охороняє законодавство про адміністративні правопорушення [3, с. 176]. Як вважає Р.Л. Біла, загальний об'єкт - це всі суспільні відносини, які охороняються законодавством про адміністративні правопорушення [4, с. 176]. Автор погоджується, що загальний об'єкт адміністративного правопорушення - це сукупність суспільних відносин, які охороняються законодавством і яким завдається шкода.

Родовим об'єктом складу адміністративного правопорушення є однорідна група суспільних відносин як невід'ємна і самостійна частина загального об'єкта [5, с. 61]. На основі аналізу норм законодавства про захист прав споживачів і законодавства про адміністративні правопорушення автор дійшов висновку, що родовим об'єктом протиправного посягання складу адміністративного правопорушення є права споживачів, які охороняються адміністративними санкціями.

Правопорушення, які належать до таких, що порушують права споживачів у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг, закріплені в статтях 155, 155-2, 156, 156-1, 156-2, 159, 160 глави 12 КУпАП "Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницької діяльності"; правопорушення, які порушують права споживачів у галузі стандартизації, метрології, сертифікації, якості продукції, закріплені в статтях 167, 168, 168-1, 168-2, 170, 170-1, 172 глави 13 "Адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та технічного регулювання".

Фактично в главі 12 КУпАП об'єднано декілька родових об'єктів: відносини в галузі торгівлі, відносини в сфері громадського харчування, відносини в сфері надання послуг, відносини в сфері фінансів і підприємницької діяльності. В главі 13 об'єднані адміністративні правопорушення, родовими об'єктами посягання є суспільні відносини в галузі стандартизації, суспільні відносини в галузі якості продукції, суспільні відносини в галузі стандартизації, метрології та сертифікації.

Автор вважає, що при підготовці проєкту Кодексу України про адміністративні проступки автори повинні більш точно класифікувати адміністративні правопорушення за родовими об'єктами.

Безпосередній об'єкт делікту за наявності особливих ознак повинен лежати в площині родового об'єкта та зазнавати при посяганні однорідного збитку [7, с. 46]. Варто зауважити, що законодавець лише в деяких випадках визначає безпосередній об'єкт правопорушення у нормативному акті. Здебільшого в статтях КУпАП, якими передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів, не вказується на безпосередній об'єкт адміністративного правопорушення, а його визначення потребує з'ясування.

Наприклад, безпосереднім об'єктом правопорушення, передбаченого статтею 155 КУпАП "Порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю", є суспільні відносини щодо дотримання правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг; безпосереднім об'єктом правопорушення, передбаченого статтею 155-2 КУпАП "Обман покупця чи замовника", є суспільні відносини щодо захисту законних майнових інтересів покупців і замовників; безпосереднім об'єктом протиправного посягання, передбаченого статтею 156 КУпАП "Порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами" є суспільні відносини щодо дотримання правил торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами; безпосереднім об'єктом протиправного посягання, передбаченого статтею 156-1 КУпАП "Порушення законодавства про захист прав споживачів", є суспільні відносини щодо захисту прав споживачів на інформацію, якість і безпечність придбаного товару тощо.

Аналіз статей КУпАП, які передбачають відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів, свідчить, що однією статтею можуть охоплюватися різні видові об'єкти. Зокрема, два об'єкти протиправного посягання - відносини, які визначають права споживачів на інформацію про продукцію (право споживача на необхідну, доступну, достовірну, повну, своєчасну інформацію), та відносини, що визначають права споживачів у сфері якості, безпечності продукції, захисту прав споживачів у випадку придбання товарів неналежної якості, передбачені статтею 156-1 КУпАП.

Статтею 156-1 КУпАП "Порушення законодавства про захист прав споживачів" закріплений складний склад адміністративного правопорушення, в якому є два об'єкти протиправного посягання. В кожному випадку безпосереднім об'єктом протиправного посягання можуть бути або суспільні відносини, які визначають право споживача на доступну, достовірну, своєчасну, повну інформацію про продукцію, або відносини у сфері якості та безпеки продукції. Для настання адміністративної відповідальності діяння можуть бути вчинені одночасно або одне із них.

Автори підручника "Адміністративне право України" за загальною редакцією Т.О. Коломоєць, ГЮ. Гулєвської наголошують, що деякі з адміністративних проступків можуть заподіювати шкоду не одному, а кільком об'єктам одночасно. В цьому разі один із об'єктів визначається головним, інші - додатковими. Головним об'єктом виступають ті суспільні відносини, які законодавець поставив під адміністративно-правову охорону насамперед і які більше, ніж інші об'єкти, визначають характер шкідливого проступку [8, с. 85].

Слід зазначити, що два об'єкти адміністративного правопорушення - відносини у сфері забезпечення якості продукції та відносини у сфері захисту прав споживачів - передбачені також статтею 42-1 КУпАП "Виробництво, заготівля, реалізація сільськогосподарської продукції, що містить хімічні препарати понад гранично допустимі рівні концентрації", статтею 42-2 КУпАП "Заготівля, переробка або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції". Хоча в КУпАПі ці правопорушення закріплені у главі 5 "Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров'я населення", однак головним об'єктом правопорушень, передбачених статтями 42-1, 42-2 КУпАП, є відносини у сфері забезпечення якості сільськогосподарської чи іншої продукції, а відносини у сфері захисту прав споживачів будуть виступати додатковим безпосереднім об'єктом.

Автор вважає, що адміністративні правопорушення, передбачені статтями 42-1, 42-2 КУпАП, є такими, що порушують права споживачів, тому пропонує закріпити їх у главі 12 КУпАП.

Додатковий факультативний об'єкт адміністративного правопорушення - це такий об'єкт, який при вчиненні певного протиправного діяння може існувати, бути присутнім поряд з основним, а може й не існувати [2]. У КУпАПі закріплено склади правопорушень, в яких відносини у сфері захисту прав споживачів можуть виступати додатковими факультативними об'єктами.

Зокрема, це протиправні адміністративні діяння, передбачені, наприклад, статтею 96 КУпАП "Порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва", головним безпосереднім об'єктом в яких є суспільні відносини у сфері стандартів під час проєктування і будівництва, а додатковим факультативним об'єктом - відносини у сфері захисту прав споживачів щодо надання недостовірної інформації про умови проєктування і будівництва чи необгрунтованої відмови в наданні такої інформації; статтею 121-2 КУпАП "Порушення правил перевезення пасажирів при наданні послуг із перевезення пасажирів" головним безпосереднім об'єктом є суспільні відносини у сфері перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом, а додатковим факультативним об'єктом - суспільні відносини щодо захисту прав споживачів на безпеку послуг перевезення. Оскільки відносини у сфері захисту прав споживачів в цих правопорушеннях будуть виступати як додатковий факультативний об'єкт адміністративного правопорушення, то вони не належатимуть до таких, що вчинені у сфері законодавства про захист прав споживачів.

Загалом у сфері суспільних відносин щодо захисту прав споживачів об'єкти протиправних посягань вписуються у загальну класифікацію: загальний, родовий, видовий і безпосередній об'єкти (головний безпосередній об'єкт та додатковий необхідний і додатковий факультативний об'єкти).

Не менш важливим є питання про предмет адміністративних правопорушень у сфері законодавства про захист прав споживачів. Предмет правопорушення в юридичній літературі визначається як речі матеріального світу (в тому числі різні документи, відомості та інші цінності), впливаючи на які, особа посягає на об'єкт правової охорони [9, с. 131].

В галузі адміністративного права необхідність подібного виділення предмета посягання обґрунтував професор В.К. Шкарупа. Він зазначає, що будь-який проступок посягає на якийсь об'єкт, на суспільні відносини. Але в багатьох випадках шкода об'єкту заподіюється шляхом впливу на ті чи інші предмети матеріального світу [10, с. 6].

У складах адміністративних правопорушень, пов'язаних із порушенням законодавства про захист прав споживачів, законодавець в одних випадках прямо вказує на предмет правопорушення (ст. 155-2, 156, 156-1 КУпАП), в інших - не називає його. Аналіз нормативних актів у досліджуваній сфері дозволяє визначити предметом правопорушення товар, роботу (послугу), що надходить у роздрібну торгівлю для споживання, оскільки споживачі вступають у відносини з їх контрагентами з метою придбання товарів, робіт (послуг).

Поняття "товар" у законодавчих актах визначається в широкому розумінні: будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, які підтверджують зобов'язання та права (зокрема, цінні папери) (стаття 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції") [11]; предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об'єкти права інтелектуальної власності (стаття 1 Закону України "Про рекламу") [12].

Крім товару, предметом адміністративних правопорушень у сфері законодавства про захист прав споживачів є "робота", "послуга" (статті 155, 155-1, 155-2, 156-1, 168-1, 170-1 КупАП). Так, роботою у нормативно-правових актах визнається діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 21 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" [13]).

Предметом адміністративних правопорушень у досліджуваній сфері є і послуги. В ЦК України вказується, що послуга - це один із об'єктів цивільного права (стаття 177 ЦК України) [14]. Проте цього визначення не досить для розуміння сутності вказаної правової категорії. В чинному законодавстві послуга визначається як діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів").

В окремих випадках об'єкт адміністративного правопорушення у сфері законодавства про захист прав споживачів не може існувати без предмета правопорушення через їх взаємозв'язок. В таких випадках питання про предмет правопорушення вирішується одночасно із питанням про його об'єкт. Наприклад, при обмані покупця чи замовника шляхом обмірювання, обважування, обрахування, перевищення встановлених цін чи тарифів або іншого обману покупця чи замовника працівниками торгівлі, громадського харчування чи сфери послуг (стаття 155-2 КУпАП) важливе значення при застосуванні адміністративного стягнення до правопорушника має встановлення цінності предмета адміністративного правопорушення.

Визначення об'єкта та предмета адміністративного правопорушення у сфері законодавства про захист прав споживачів має практичне значення, адже дозволяє виявити, як діяння особи співвідносяться із юридичними ознаками правопорушень у сфері законодавства про захист прав споживачів, передбаченими Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Всі ці правопорушення у сфері законодавства про захист прав споживачів містяться в різних главах кодексу (глава 12 "Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницької діяльності", глава 13 "Адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та технічного регулювання"). Вони не згруповані між собою, що викликає певні труднощі у правозастосовній діяльності. З огляду на це автор вважає за доцільне в новому Кодексі України про адміністративні правопорушення виділити окрему главу "Адміністративні правопорушення в сфері законодавства про захист прав споживачів", яка б визначала склади всіх адміністративних проступків, згрупованих за родовим об'єктом.

1. Інформація щодо діяльності територіальних органів Департаменту захисту споживачів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів у сфері захисту прав споживачів за 2018 рік (внутрішня торгівля) // Державна служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів. URL: http://www.consumer.gov.ua/ContentPages/Kontrol_U_Sferi_ Vnutrishnoi_TorgivN/183/ (дата звернення: 28.04.2020)

2. Ківалов С.В. Адміністративне право України / С.В. Ківалов. Одеса: Юридична література, 2003. 896 с.

3. Битяк Ю.П. Адміністративне право України: підручник / Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дяченко та ін.; за ред. Ю.П. Битяка. К. : Юрінком Інтер, 2006. 544 с.

4. Біла РЛ. Адміністративний примус і відповідальність по адміністративному праву / РЛ. Біла / Адміністративне право України: підручник / С.В. Ківалова. Одеса: Юридична література, 2003. 896 с.

5. Миколенко А.И. Административный процесс и административная ответственность в Украине: [учебное пособие] / А.И. Мико- ленко. [3-е изд., доп.]. Х. : Одиссей, 2006. 352 с.

6. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 07.12.1984 № 8073-Х // Відомості Верховної Ради УРСР, 1984. Ст. 1122.

7. Борисов И.В. Уголовная ответственность за нарушение правил, норм и стандартов, обеспечивающих безопасность дорожного движения: [монография] / И.В. Борисов, С.В. Гизимчук. Х. : Консум, 2001. 160 с.

8. Адміністративне право України: навчальний посібник / за заг. ред. Т.О. Коломоєць, Г.Ю. Гулевської. К. : Істина, 2007. 216 с.

9. Андрусів Г.В. Кримінальне право України. Загальна частина: [підручник] / Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко, В.В. Бенківський та інші; за ред. П.С. Матишевського. К. : Юрінком Інтер, 1997. 512 с.

10. Шкарупа В.К. Доказування та докази в адміністративно-примусовій діяльності органів внутрішніх справ (міліції) / В.К. Шкарупа. К.,

1995. 127 с.

11. Про захист економічної конкуренції : Закон України від 11.01.2001 // Відомості Верховної Ради України, 2001. № 12. Ст. 64.

12. Про рекламу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 39. Ст. 181.

13. Про захист прав споживачів: Закон України від 13.01.2006 // Відомості Верховної Ради УРСР, 1991. № 30. Ст. 379.

Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради України, 2003. № 40-44. Ст. 356.

Размещено на Allbest.ru