Об’єкт складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чорноморський національний університет імені Петра Могили

Об'єкт складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Кравченко І.А.,

кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри конституційного та адміністративного права і процесу

Анотація

У статті вказано, що одним з найбільш поширених адміністративних правопорушень у сфері охорони громадського порядку є дрібне хуліганство, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Для з'ясування сутності дрібного хуліганства, виявлення причин неправильного застосування ст. 173 КУпАП детально розглядається об'єкт такого правопорушення. Наголошено, що визнання родовим об'єктом дрібного хуліганства суспільних відносин, що охороняють громадський порядок і громадську безпеку, не викликає суперечок серед науковців. Водночас визначення безпосереднього об'єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є досить неоднозначним. Тлумачення дрібного хуліганства у ст. 173 КУпАП дає змогу зробити висновок, що ця адміністративно-правова норма покликана охороняти суспільні відносини у сфері громадського порядку. Обґрунтовано, що проблемою є відсутність нормативного визначення «громадський порядок», яке було б універсальним у процесі правозастосування. Визначень громадського порядку в науковій літературі можна нарахувати кілька десятків. Їх різноманітність пояснюється тим, що практично кожен автор намагається акцентувати увагу на якійсь специфічній ознаці цього, безумовно, різноманітного явища. Ми вважаємо, що громадське місце не може слугувати критерієм для визначення просторових меж застосування повноважень уповноваженими органами й посадовими особами з метою забезпечення громадського порядку. Адже не місце вчинення відповідних дій, а їхня публічність має визначальне значення для кваліфікації більшості адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок. Сформульовано, що громадський порядок - це суспільні відносини, які полягають у дотриманні їх суб'єктами правових та етичних норм, покликаних забезпечувати захист прав і свобод громадян, їхнього життя й здоров'я, повагу до честі й людської гідності. З метою однакового розуміння терміну «громадський порядок» і правильної кваліфікації правопорушень вважаємо за необхідне закріпити його дефініцію в нормативно-правових актах, зокрема в Кримінальному кодексі України й КУпАП.

Ключові слова: об'єкт, правопорушення, громадський порядок, громадське місце, суспільні відносини, правова норма.

Abstract

The object of composition of the administrative offense, provided for art. 173 Code of Ukraine on administrative offenses

In the article is indicated that one of the most common administrative offenses in the field of public order is petty hooliganism, provided for by Art. 173 CUoAO. To find out the essence of petty hooliganism, identify the causes of misuse of Art. 173 CUoAO in detail deals with the object of this offense. It is emphasized that recognition as a generic object of petty hooliganism of public relations, protecting public order and public safety, does not cause controversy among scientists. At the same time, the determination of the direct object of an administrative offense under Art. 173 CUoAO, is rather ambiguous. Interpretation of petty hooliganism in Art. 173 CUoAO allows to conclude that this administrative-legal norm is intended to protect public relations in the sphere of public order. It is justified that the problem is the lack of a normative definition of «public order» that would be universal in the enforcement process. There are several dozen definitions of public order in the scientific literature. Their diversity is explained by the fact that almost every author tries to focus attention on some specific feature of this, of course, a diverse phenomenon. In our opinion, a public place cannot serve as a criterion for defining the spatial boundaries of the exercise of powers by authorized bodies and officials for the purpose of ensuring public order. It is not the place where the relevant actions are committed, but their publicity is crucial to qualifying most administrative offenses that violate public order. It is stated that public order is a public relation, which consists in the observance of the subjects of legal and ethical norms intended to protect the rights and freedoms of citizens, their life and health, respect for honor and human dignity. It is suggested that in order to understand the term «public order' and to properly qualify the offenses, we consider it necessary to consolidate its definition in normative legal acts, in particular in the Criminal Code of Ukraine and the Code of Ukraine on Administrative Offenses.

Key words: object, offense, public order, public place, public relations, legal norm.

Основна частина

Одним з найбільш поширених адміністративних правопорушень у сфері охорони громадського порядку є дрібне хуліганство, передбачене ст. 173 КУпАП.

Для з'ясування сутності дрібного хуліганства, виявлення причин неправильного застосування ст. 173 КУпАП слід детальніше розглянути об'єкт такого правопорушення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Склад дрібного хуліганства вивчали такі науковці: О.М. Бандурка, П.М. Білий, А.І. Берлач, Т.О. Гуржій, Т.С. Жилікова, О.О. Книженко, В.К. Колпаков, А.Т Комзюк, О.М. Миколенко, О.В. Остапенко, А.І. Саєнко, О.Ю. Салманова, О.Ф. Шишов та інші. Досліджувалося поняття «громадський порядок» у працях В.П. Нагребельного, Ф.Е. Колонтаєвського, Є.О. Корнєва, В.В. Лазарева, Л.Л. Панова, Л.М. Розіна, О.Ф. Скакун, К.О. Чишко та інших. Однак єдиного підходу до тлумачення змісту об'єкта дрібного хуліганства на сьогодні не вироблено, тому він потребує подальшого ґрунтовного вивчення.

Мета наукової статті. Розкрити сутність об'єкту адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Виклад основного матеріалу. Ст. 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство й тлумачить його як нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Наведене законодавче визначення свідчить про те, що дрібне хуліганство є небезпечним соціальним явищем, адже є не тільки поширеним правопорушенням, але й має різноманітні форми прояву.

Тому встановлення об'єкту дрібного хуліганства є досить важливим як для науки адміністративного права, так і для сфери правозастосування в цілому.

У загальній теорії права під об'єктом правопорушення розуміють суспільні відносини, які охороняються правовими нормами та яким у разі вчинення правопорушення заподіюється шкода або виникає загроза заподіяння такої шкоди.

Як зазначалося вище, розділ 14 КУпАП передбачає відповідальність за правопорушення проти громадського порядку й громадської безпеки, і саме ця обставина є ключовим моментом для розуміння суті досліджуваного питання.

Визнання родовим об'єктом дрібного хуліганства суспільних відносин, що охороняють громадський порядок і громадську безпеку, не викликає суперечок серед науковців. Водночас визначення безпосереднього об'єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є досить неоднозначним.

Тлумачення дрібного хуліганства у ст. 173 КУпАП дає змогу зробити висновок, що ця адміністративно-правова норма покликана охороняти суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Слід вказати, що держава встановлює нормативну модель громадського порядку й передбачає можливість застосування примусових заходів до тих, хто її порушує. Найбільш широко для охорони громадського порядку використовується інститут адміністративної відповідальності. Тому важливим у правозастосуванні є визначення її підстав і можливостей в охороні громадського порядку.

Цілком очевидно, що вихідний критерій у розумінні дрібного хуліганства - це правильне усвідомлення під час правозастосування такої важливої складової, як громадський порядок, який у процесі хуліганських дій, передбачених ст. 173 КУпАП, неодмінно має бути порушений.

Поняття «громадський порядок» є досить часто вживаним терміном як в законодавстві, так і в юридичній літературі. Однак в законодавстві України тлумачення громадського порядку надано лише в контексті порядку організації й проведення футбольних матчів.

Так, у Законі України від 8 липня 2011 р. №3673-17 «Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів» установлено, що громадський порядок - це сукупність суспільних відносин, що забезпечують нормальні умови життєдіяльності людини, діяльності підприємств, установ й організацій під час підготовки й проведення футбольних матчів шляхом установлення, дотримання й реалізації правових та етичних норм [1]. Очевидно, що наведене трактування громадського порядку розкриває його зміст саме у зв'язку з організацією та проведенням футбольних матчів, а не визначає його суть загалом.

Безсумнівно, проблемою є відсутність нормативного визначення громадського порядку, яке було б універсальним у процесі правозастосування. Разом із тим наукою не вироблено єдиного підходу до цього терміну.

Визначень громадського порядку в науковій літературі можна нарахувати кілька десятків. Їхня різноманітність пояснюється тим, що практично кожен автор намагається акцентувати увагу на якійсь специфічній ознаці цього безумовно різноманітного явища.

У коментарі до КУпАП визначено, що громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими й іншими соціальними нормами система відносин, що складаються в громадських місцях у процесі спілкування людей, яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці й відпочинку людей, діяльності державних органів, а також підприємств, установ й організацій [2, с. 334].

Так, В.П. Нагребельний громадський порядок тлумачить як «систему суспільних відносин, урегульовану правовими й іншими соціальними нормами, яка забезпечує захист прав і свобод громадян, їхнього життя й здоров'я, повагу до честі й людської гідності, дотримання норм суспільної моралі» [3, с. 639].

Ф.Ю. Колонтаєвський під громадським порядком розуміє «систему суспільних відносин, що виникають й існують головним чином у громадських місцях, основою якої є дотримання норм права та інших соціальних норм, спрямованих на забезпечення особистої безпеки громадян і громадської безпеки, створення сприятливих умов для нормального функціонування підприємств, установ, організацій і громадських об'єднань» [4, с. 9].

О.Ф. Скакун вказує, що громадський порядок - це «стан упорядкованості соціальними нормами (нормами права, моралі, корпоративними правами, нормами-зви - чаями) системи суспільних відносин і їх дотримання» [5, с. 492].

Н.Ж. Даніліна стверджує, що громадський порядок - це врегульований нормами права порядок поведінки людей в громадських місцях, що забезпечує спокій громадян, їхню честь, гідність і недоторканність особи, збереження майна, нормальну роботу державних органів і громадських організацій [6].

Як бачимо, у наведених визначеннях громадського порядку ряд учених застосовують словосполучення «громадське місце». Ми вважаємо, що громадське місце не може слугувати критерієм для визначення просторових меж застосування повноважень уповноваженими органами й посадовими особами з метою забезпечення громадського порядку. Адже не місце вчинення відповідних дій, а їхня публічність має визначальне значення для кваліфікації більшості адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок. Поняття «громадський порядок» і «порядок в громадському місці» не є тотожними, оскільки громадський порядок повинен підтримуватися й відповідно може бути порушений не тільки в громадських місцях, а й в інших.

На сьогодні судова практика розгляду справ про адміністративні правопорушення свідчить, що у прийнятті рішень щодо вчинення дрібного хуліганства суд здебільшого виходить саме з учинення дій у громадських місцях.

Так, 14 грудня 2018 р. о 14:00 О., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в громадському місці, біля Киселівської ЗОШ, висловлювався нецензурною лайкою на адресу громадянки Б. у присутності її малолітнього сина, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, за що передбачена відповідальність ст. 173 КУпАП [7]. 18 липня 2018 р. близько 8:30 Г., перебуваючи в громадському місці в с. Бишів, по вул. Київська, 52а, а саме в магазині «Хуторок», вчинила дрібне хуліганство відносно А., що виражалось в тому, що Г виражалася нецензурними словами до А. в присутності сторонніх осіб, чим порушила громадський порядок і спокій громадян і вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП [8].

Зрозуміло, що між громадським порядком і громадським місцем існує досить стійкий зв'язок, проте слід визнати, що громадський порядок не зводиться виключно до суспільних відносин у громадських місцях.

Водночас слід погодитися з тим, що попри відсутність у науковій літературі єдиного підходу до визначення поняття «громадський порядок» автори єдині в тому, що громадський порядок є сукупністю суспільних відносин, упорядкованих не лише нормами права, а й іншими етичними нормами, до яких можуть відноситися не тільки офіційно-легітимні приписи у формі законів, указів, інших імперативів, що містяться в підзаконних актах, а й правила поведінки в побуті, неписані моральні етико-норма - тивні еталони [9, с. 53].

На підставі наведеного положення законодавства й позицій науковців можемо сформулювати, що громадський порядок - це суспільні відносини, які полягають у дотриманні їх суб'єктами правових та етичних норм, покликаних забезпечувати захист прав і свобод громадян, їхнього життя й здоров'я, повагу до честі й людської гідності.

Якщо в тому, що безпосереднім об'єктом дрібного хуліганства визнаються суспільні відносини, які охороняють громадський порядок, у науковій літературі немає істотних суперечок, особливо у зв'язку з тим, що це закріплено в назві розділу 14 КУпАП, то з приводу інших суспільних відносин, що можуть виступати в такій ролі, є різні думки.

Виходячи з конструкції ст. 173 КУпАП, безпосереднім об'єктом посягання дрібного хуліганства є встановлені суспільні відносини громадського порядку, суспільної моралі й людської гідності [10, с. 213]. Наведене розуміння об'єкту дрібного хуліганства породжує сумніви, адже невже суспільна мораль і людська гідність перебувають поза межами громадського порядку, який, як було з'ясовано вище, врегульовується не лише правовими нормами, а й етичними нормами, які забезпечують також і повагу до честі та людської гідності.

Висновки. Отже, підсумовуючи вищевикладене, можемо стверджувати, що:

1) визнання родовим об'єктом дрібного хуліганства суспільних відносин, які охороняють громадський порядок і громадську безпеку, не викликає суперечок серед науковців;

2) безпосередній об'єкт дрібного хуліганства - це суспільні відносини, що охороняють громадський порядок;

3) громадське місце не може слугувати критерієм для визначення просторових меж застосування повноважень уповноваженими органами й посадовими особами з метою забезпечення громадського порядку;

4) громадський порядок - це суспільні відносини, які полягають у дотриманні їх суб'єктами правових та етичних норм, покликаних забезпечувати захист прав і свобод громадян, їхнього життя й здоров'я, повагу до честі й людської гідності;

з метою однакового розуміння терміну «громадський порядок» і правильної кваліфікації правопорушень вважаємо за необхідне закріпити його дефініцію в нормативно-правових актах, зокрема в Кримінальному кодексі України та КУпАП.

Список використаних джерел

хуліганство правопорушення адміністративний

1. Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів: Закон України від 8 липня 2011 р. №3673-17. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3673-17.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення: науково-практичний коментар / РА. Калюжний та ін.; 2-ге вид. Київ: Правова єдність, 2008. 655 с.

3. Нагребельний В.П. Громадський порядок. Юридична енциклопедія. Т 1. Київ, 1988. С. 639.

4. Колонтаевский Ф.Е. Организационные основы охраны общественного порядка в современных условиях. Москва, 1996. С. 9-13.

5. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. Харків: Консум, 2001.656 с.

6. Даніліна Н.Ж. Відмінності хуліганства від суміжних статей. Universum: Економіка та юриспруденція: електрон. наук. журн. 2018. №7 (52). URL: http:// 7universum.com/ru/economy/archive/item/6096 (дата звернення: 23.04.2020).

7. Постанова Менського районного суду Чернігівської області. Справа №738/4/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/79004990.

8. Постанова Макарівського районного суду Київської області. Справа №370/36/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/79004990.

9. Иванов, Н.Г. Хулиганство как преступление: критический взгляд. Государство и право. 2009. №6. С. 53-61.

10. Кузьменко О. Адміністративна відповідальність та провадження в справах про адміністративні правопорушення. Київ: Центр навчальної літератури. 2016. 388 с.

Размещено на Allbest.ru