Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим за вчинення кримінальних правопорушень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим за вчинення кримінальних правопорушень

Ісраєлян А.О. - аспірант кафедри кримінального права Національного університету «Одеська юридична академія»

Аннотация

Стаття присвячена дослідженню особливостей звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим за вчинення кримінальних правопорушень.

На основі аналізу Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 р. (далі Закон про проступки) встановлено, що хоча розробники Закону про проступки вказують, що склади кримінальних проступків утворюються за рахунок злочинів невеликої тяжкості, однак співвідношення чинної і «нової» редакції ст. 12 КК України говорять про інше, адже за кримінальні проступки не передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 2 років на відміну від злочинів невеликої тяжкості.

В результаті таких змін значна частина злочинів трансформується в кримінальні проступки, а ряд злочинів невеликої тяжкості - стануть нетяжкими злочинами. Зроблено висновок, що такий підхід законодавця призведе до того, що ряд кримінальних правопорушень, за які сьогодні можна застосувати положення ст. 46 КК України, із вступом в силу Закону про проступки, втратять таку можливість.

Зазначено, що законодавцем враховано рекомендації науковців в частині того, що за вчинення кримінального проступку буде можливе звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку примирення винного з потерпілим.

Поряд з цим, зроблено висновок, що в результаті поділу кримінальних правопорушень на основі кримінально-процесуального критерію та механічних змін до ст. 46 КК України звузиться сфера застосування звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, а це у свою чергу є певним відступом від курсу кримінальної політики України в аспекті розширення приватноправових засад у сфері кримінальної юстиції.

Ключові слова: звільнення від кримінальної відповідальності, примирення винного з потерпілим, кримінальний проступок.

Abstract

кримінальний відповідальність правопорушення

Постановка проблеми. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 р. (далі - Закон про проступки) вносить численні зміни до Кримінального кодексу України (далі - КК України). Зміни торкнуться і інституту звільнення від кримінальної відповідальності.

Після вступу Закону про проступки в силу ст. 46 КК України «Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим» буде викладено в наступній редакції: «Особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім коруп- ційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду». Тобто, законодавець замінив в тексті ст. 46 КК України «злочин невеликої тяжкості» на «кримінальний проступок», а «злочин середньої тяжкості» на «нетяжкий злочин». Важливо встановити до чого призведе така автоматична заміна в ст. 46 КК України.

Стан дослідження. У різні періоди розвитку науки кримінального права багато вчених приділяли увагу дослідженню інституту звільнення від кримінальної відповідальності та розкриттю змісту умов звільнення, зокрема, Х.Д. Алікпе- ров, П.П. Андрушко, Ю.В. Баулін, О.О. Дудоров, В.С. Єгоров, О.О. Житний, О.В. Ковітіді, О.С. Козак, В.Т. Маляренко, А.А. Музика, Т.Б. Ніколаєнко, В.П. Тихий, П.В. Хряпінський та інші. Враховуючи прийняття Закону про проступки, стає актуальним встановлення, як такі серйозні зміни до КК Україин вплинуть на інститут звільнення від кримінальної відповідальності.

Метою статті є розкриття особливостей звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим за вчинення кримінальних правопорушень.

Виклад основного матеріалу. Закон про проступки передбачає два види кримінальних правопорушень: кримінальні проступки та злочини. У свою чергу злочини поділяються на три види: нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі. Відповідно до Закону про проступки склади кримінальних проступків буде утворено за рахунок злочинів невеликої тяжкості, а поняття «злочин невеликої тяжкості» буде виключено з КК України.

Відповідно до Закону про проступки в ст. 12 КК України буду внесені суттєві зміни. Так, Закон про проступки передбачає, що кримінальним проступком є передбачене діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Хоча розробники Закону про проступки вказують, що склади кримінальних проступків утворюються за рахунок злочинів невеликої тяжкості, однак співвідношення чинної і «нової» редакції ст. 12 КК України говорять про інше. Адже, відповідно до чинної редакції ст. 12 КК України злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто за кримінальні проступки не передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 2 років на відміну від злочинів невеликої тяжкості.

Такий підхід законодавця призведе до того, що значна частина злочинів трансформується в кри-мінальні проступки, а ряд злочинів невеликої тяжкості стануть нетяжкими злочинами. Крім того, Законом про проступки передбачено, що ряд злочинів, стануть кримінальними проступками, шляхом виключення з санкцій статей Особливої частини КК України покарання у вигляді позбавлення волі або зменшення розміру штрафу, як основного покарання. Наприклад, Закон про проступки передбачає виключити з санкції ч. 1 ст. 175 КК України «Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат» позбавлення волі на строк до двох років, таким чином дане кримінальне правопорушення стане кримінальним проступком. Ще в ряді статей КК України виключити із санкцій позбавлення волі: ч. 1 ст. 289 КК України «Незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини», ч. 1 ст. 350 КК України «Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок» та інші, тобто такі діяння стануть кримінальними проступками. Однак таких змін не так і багато.

Є й інша група кримінальних правопорушень, які на думку законодавця повинні стати більш «суспільно небезпечними». Йдеться про ч. 1 ст. 286 КК України «Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами», відповідно до якої кримінально караним є порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. Вказаний злочин згідно з чинною редакцією КК України є злочином невеликої тяжкості. Однак, відповідно до Закону про проступки у вказану статтю будуть внесені зміни в частині збільшення розміру штрафу «від двохсот до п'ятисот» на «від трьох тисяч до п'яти тисяч». Таким чином, відповідно до класифікації кримінальних правопорушень за Законом про проступки діяння передбачене ч. 1 ст. 286 КК України визначатиметься як нетяжкий злочин.

Схожа ситуація з кримінальним правопорушенням передбаченим ч. 1 ст. 326 «Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біо-логічними агентами чи токсинами». Так, вказане кримінальне правопорушення шляхом збільшення розміру штрафу стане нетяжким злочином, будучи відповідно до чинної редакції КК України злочином невеликої тяжкості.

Поряд з цим, ряд кримінальних правопорушень, за які сьогодні можна застосувати положення ст. 46 КК України, із вступом в силу Закону про проступки, втратять таку можливість. Мова йде наприклад, про ст. 124 КК України «Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення», ч. 1 ст. 134 КК України «Незаконне проведення аборту або стерилізації», ч. 1 ст. 161 КК України «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками». Дані злочини законодавцем, шляхом доповнення санкції позбавленням волі, стануть нетяжкими злочинами. Якщо вони будуть вчиненні умисно, а не із необережність, що взагалі виключається наприклад щодо ст. 124 КК України, то застосувати ст. 46 КК України щодо них буде неможливо.

Крім того, злочин, передбачений ст. 126-1 «Домашнє насильство», за чинним КК України є злочином невеликої тяжкості, адже передбачає максимальне основне покарання до двох років позбавлення волі. Після вступу Закону про проступки в силу «Домашнє насильство» стане нетяжким злочином, а враховуючи, що такий злочин може бути вчинено лише умисно, то застосувати щодо особи винної у його вчиненні звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку примирення винного з потерпілим буде неможливо. Хоча враховуючи специфіку цього злочину в ряді випадків це було б абсолютно виправдано. Аналогічна ситуація і з іншими злочинами невеликої тяжкості, які передбачають в санкції серед покарань позбавлення волі.

Слід зазначити, що в науковій літературі вже неодноразово наголошувалось на доцільності розширення сфери застосування ст. 46 КК України. Так, вчені зазначають, що виходячи з аналізу умов звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених ст. 46 КК України у разі заподіяння вперше умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, особа, без огляду на те, що вона усвідомила свою провину, має бажання примиритися з потерпілим, усунути заподіяну шкоду і отримала згоду потерпілого на примирення, не зможе бути звільнена від кримінальної відповідальності. Те саме стосується випадків вчинення, наприклад, крадіжки (ч. 1 ст. 185 КК України), грабежу (ч. 1 ст. 186 КК України), вимагання (ч. 1 ст. 189 КК України), умисного знищення або пошкодження майна (ч. 1 ст. 194 КК України) та інших злочинів проти власності, що також визнаються умисними злочинами середньої тяжкості [1, с. 12]. Враховуючи це, науковцями пропонувалось, поширити сферу застосування ст. 46 КК України не тільки на необережні злочини середньої тяжкості, але й на умисні злочини вказаної категорії.

Відповідно до Закону про проступки ряд злочинів невеликої або середньої тяжкості стануть кримінальними проступками. Так, крадіжка ч. 1 ст. 185 КК України стане кримінальним проступком, хоча сьогодні це злочин середньої тяжкості. Закон передбачає ще в ряді статей КК України виключити із санкцій позбавлення волі: ч. 1 ст. 289 КК України «Незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини», ч. 1 ст. 350 КК України «Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок» та інші, тобто такі діяння стануть кримінальними проступками. Таким чином, щодо таких діянь можливо буде застосувати ст. 46 КК України. Одна, ряд статей законодавець залишив без змін, мова йде про грабіж (ч. 1 ст. 186 КК України), вимагання (ч. 1 ст. 189 КК України), умисне знищення або пошкодження майна (ч. 1 ст. 194 КК України) та інші.

Тобто, поділ кримінальних правопорушень на злочини та кримінальні проступки відбувся більшою мірою на основі кримінально-процесуального критерію, шляхом вибіркового коректування санкцій під класифікацію кримінальних правопорушень, а не на основі таких критеріїв як: ступінь суспільної небезпеки та правові наслідки кримінально караного діяння для особи, суспільства і держави; практика застосування кримінального та адміністративного законодавства; міжнародний досвід захисту людини, суспільства і держави від злочинів та проступків.

Слід зауважити, що ще на етапі, розробки та обговорення Закону про проступки науковці звертали увагу, на важливість при його прийнятті враховувати позицію потерпілого. Так, Н.А. Орловська зазначала, що потерпілий як учасник кримінально-правового конфлікту також вимагає уваги до своїх прав та свобод. З огляду на це було б логічним очікувати від кардинально реформованого кримінального законодавства розумного розширення можливостей участі потерпілого у вирішенні кримінально-правових конфліктів. Зокрема, йдеться про примирення винного з потерпілим [2, с. 307]. Л.М. Демидова також вказувала, на важливість розширення можливості звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили кримінальні проступки, на підставі більш широкого використання процедур примирення і відшкодування заподіяної шкоди [3, с. 1086].

Як висновок, можна зазначити, що законодавець урахував рекомендації науковців в частині того, що за вчинення кримінального проступку передбачено звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку примирення винного з потерпілим. У результаті поділу кримінальних правопорушень на основі кримінально-процесуального критерію та механічних змін до ст. 46 КК України звузиться сфера застосування звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, а це у свою чергу є певним відступом від курсу кримінальної політики України в аспекті розширення приватноправових засад у сфері кримінальної юстиції.

Список використаних джерел

кримінальний відповідальність правопорушення

1.Гізімчук С. Деякі питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням з потерпілим (ст. 46 КК України) / С. Гізімчук, І. Зінов'єва // Вісник Академії правових наук України. 2010. № 4. С. 206-217.

2.Орловська Н.А. Проблеми класифікації кримінальних правопорушень (до питання про запровадження кримінальних проступків). Порівняльно-аналітичне право. № 2. 2018. С. 305-308.

3.Демидова Л.М. Кримінальний проступок як кримінально-процесуальна новела і кримінально-правова проблема / у кн. Кримінальний процесуальний кодекс 2012 року: ідеологія та практика правозастосування: колективна монографія / За заг ред. Ю.П. Аленіна; відпов. за вип. І.В. Гловюк. Одеса : Вид. дім «Гельветика». 2018. С. 1071-1093.

Размещено на Allbest.ru