Особливості фотографічного твору як об’єкту авторського права

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості фотографічного твору як об'єкту авторського права

Янішевська К.Д.,

кандидат юридичних наук, доцент, старший викладач кафедри кримінально-правових дисциплін та судочинства

Навчально-науковий інститут права Сумського державного університету

Загорулько В.М.,

студент

Навчально-науковий інститут права Сумського державного університету

Анотаціz

У статті досліджено особливості фотографічних творів як об'єкту авторського права, який можна назвати одним із широковідомим та найпопулярнішим видом зображення навколишнього світу з широким колом використання як у рекламній, інформаційній, освітній, науковій, а також у побутовій сферах. Саме тому серед об'єктів авторських прав фотографічний твір займає одне з головних місць. Утворення дієвої системи правової охорони інтелектуальної власності є чи не найголовнішим завданням на сьогодні задля розбудови української державності. Це спричинено стрімким розвитком технологій серед різних видів результатів розумової діяльності людини, а саме в: науковій, художній, промисловій тощо.

Проаналізовано, що фотографії, які створюються без елементу творчості, тобто не підлягають авторсько-правовій охороні відповідно до чинних на сьогодні норм права, мають захищатися нормативно-правовим актами, які гарантують конституційні права та свободи людини. Надалі необхідним є законодавчо визначена класифікація видів фотографій в залежності від творчого елементу який використовується для їх створення, як успішний досвід закордонних країн.

На жаль, легкість відтворення фотографічних творів на матеріальному носії, переданим в електронному форматі стає причиною збільшення кількості будь-яких спроб їх неправомірного використання, тобто відповідно й порушення авторських прав на них. Таке становище потребує негайного вирішення даної проблеми через формування ефективної системи, перш за все, у правових засобів захисту авторських прав на фотографічні твори. Тож, недосконалість чинного законодавства України у питаннях реалізації та захисту авторського права на фотографічні твори викликає значний інтерес до дослідження даного предмету.

Саме через відсутність чіткого доктринального та законодавчого визначення ряду основоположних понять у сфері авторського права на фотографічний твори виникає науковий, практичний інтерес до національного законодавства, що визначають зміст охорони прав на фотографічні твори. власність право авторський

Ключові слова: фотографічний твір, авторське право, інтелектуальна власність, правова охорона, законодавство.

FEATURES OF A PHOTOGRAPHIC WORK AS AN OBJECT OF COPYRIGHT

The article deals with the features of photographic works as an object of copyright, which can be described as one of the widely known and popular types of images of the surrounding world with a wide range of uses in advertising, information, educational, scientific, and everyday life. That is why photographic work holds one of the prominent places among the objects of copyright. The formation of an effective system of the legal protection of intellectual property is perhaps the main task today to develop Ukrainian statehood. This is due to the rapid development of technology among various types of results of human intellectual activity, namely in: scientific, artistic, industrial, etc.

It is analyzed that photographs created without an element of creativity, i.e. they are not subject to copyright protection according to the current norms of law, should be protected by regulatory legal acts that guarantee constitutional human rights and freedoms. In the future, it is necessary to legislatively define the classification of types of photographs depending on the creative element that is used to create them, as a successful experience of foreign countries.

Unfortunately, the ease of reproducing photographic works on a tangible medium transmitted in an electronic format becomes the reason for an increase in the number of attempts to misuse them, i.e., accordingly, and violation of copyright for them. The situation requires an immediate solution to this problem by forming an effective system, primarily in the legal means of protecting copyright for photographic works. Therefore, the imperfection of Ukraine's current legislation on the implementation and protection of copyright for photographic works arouses considerable interest in the study of this subject.

The lack of a clear doctrinal and legislative definition of several fundamental concepts in the field of copyright in photographic works raises scientific, practical interest in national legislation, determining the content of protection of rights to photographic works.

Keywords: photographic work, copyright, intellectual property, legal protection, legislation.

Постановка проблеми. Фотографічний твір як об'єкт авторського права на даний час є одним із широковідомим та найпопулярнішим видом зображення навколишнього світу з широким колом використання як у рекламній, інформаційній, освітній, науковій, так і в побутовій сферах. На жаль, легкість відтворення на матеріальному носії, переданим в електронному форматі, стає причиною збільшення кількості будь-яких спроб їх неправомірного використання, тобто, відповідно й порушення авторських прав на них. Таке становище потребує негайного вирішення завдяки формування ефективної системи правових засобів захисту авторських прав на фотографічні твори. Тож, недосконалість чинного законодавства України у питаннях реалізації та захисту авторського права на фотографічні твори викликає значний інтерес до дослідження даного предмету.

Стан дослідження проблеми. Окремі питання з досліджуваного предмету були розглянуті вітчизняними науковцями, серед яких: О.В. Улітіна, О. Штефан, К.О. Афанасьєва, С.В. Мазуренко, Т.А. Роїк, В. Косова; однак фотографічному твору як об'єкту авторського права досі приділяється замало уваги.

Метою роботи є дослідження сучасних особливостей правової охорони фотографічного твору, як об'єкту авторського права, та пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення чинного законодавства України.

Виклад основного матеріалу. Словосполучення "фотографічний твір" передає найважливіше значення поняття "фотографія" для авторського права. Творчий характер будь-якої фотографії є основним критерієм, що робить процес фотографування мистецтвом, а не лише технічним засобом отримання зображення. Однак також і ступінь творчості для визнання фотографії художнім твором має також велике значення. Якщо порівнювати фотографічний твір з іншим об'єктами авторського права, яким правова охорона надається з моменту створення без особливих елементів охоронознатності, то у випадку фотографії все значно складніше. Так, щоб фотографія зайняла своє місце серед інших об'єктів авторського права, вона повинна мати таку особливу ознаку як творчий характер.

При оцінці рівня креативності фотографії найчастіше враховуються наступні показники: вибір об'єктів зйомки, розташування об'єктів, освітлення, підбір точки для зйомки, вибір матеріалу, на який фіксується зображення (плівка або цифровий файл), та вибір обладнання, на яке проводиться зйомка [1].

0. В. Улітіна, досліджуючи дане питання, пропонує класифікацію фотографій за рівнем творчих зусиль, що прикладаються творцями фотографій, а саме: фотографії як твори мистецтва, репортажні фото та технічні фотографії.

1. Фотографії, як твір мистецтва - це зображення, яким надається правова охорона відповідно до законодавства. Вони є творчими, тобто творець докладає значних творчих зусиль для їх створення. Ці твори мають найвищий ступінь захисту. Вони є оригінальними творами, що були задумані та створені як предмет образотворчого мистецтва. Саме таким чином наразі законодавець бачить усі фотографії. На думку автора, виключно художні фотографії повинні охоронятися протягом усього життя автора й 70 років після його смерті.

2. Репортажні фото мають більш соціальне чи історичне значення, ніж мистецьке. Ними, наприклад, можуть бути фотографії, що зображають моменти з масових подій таких як концерти, демонстрації тощо. У даному випадку від автора залежить набагато менше і не потребує забагато часу та підготовки, порівнюючи з фотографіями, що відносять до творів мистецтва.

3. Технічні фотографії мають мінімальний елемент творчості, оскільки фотограф, що робить зображення на паспорт, інші документи, чи оперативник, що фотографує місце злочину, виконують дії, подібні до творчих, - встановлюють світло, обробляють фото тощо, але такі дії не мають впливу на результат фотографії. Врешті-решт, отримане фото буде без жодного втілення творчого задуму автора, тобто не будуть охоронятися нормами авторського оправа [2, с. 49-50].

З цього приводу слід навести також схожу позицію С.В. Мазуренко, який вказує на те, що "у даному разі фотограф тільки фіксує певні дії, людей, факти, тому критерій творчості відсутній. Однак у спірних випадках наявність творчого внеску може бути встановлена експертизою" [3, с. 15].

Ми погоджуємось з такою класифікацією фотографій за рівнем творчих зусиль. Дійсно, якщо навести ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", у якій вказано, що автор - це "фізична особа, творчою працею якої створено твір" [4], то для технічної фотографії автором не докладається творчих зусиль для її створення.

Однак через таку ознаку неможливо говорити про відсутність правового захисту таких зображень. На нашу думку, до таких фотографій варто застосовувати нормативно-правові акти які гарантують конституційні права та свободи людини. Так, відповідно до Конституції України до таких прав належать право на повагу до гідності (ст. 28), право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (ст. 31), право на невтручання в особисте та сімейне життя (ст. 32), право на свободу думки й слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34), право на свободу світогляду і віросповідання (ст. 35), право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ст. 41) [5]. Також варто зазначити норми Цивільного кодексу України. Так, положення статей 307 та 308 Цивільного кодексу України гарантують захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок і охорону інтересів фізичної особи, яка зображена на фотографіях та в інших художніх творах [6].

Насправді ж, подібні класифікації мають місце на законодавчому рівні в закордонних країнах. Наприклад, у законі про авторське право та суміжні права Німеччини наводиться два види фотографій, яким надається охорона: фотографічні твори та звичайні фотографії. Різниця між ними у рівні "жорсткості" критерію оригінальності й строках охорони після смерті автора (відповідно 70 і 50 років) [7].

Натомість в Італії правова охорона надається трьом видам фотографій - фотографічні твори, що відрізняються творчим підходом, в яких можна легко розгледіти особистий вклад автора; прості фотографії, тобто світлини, що зображають осіб, навколишнє середовище або явища, події суспільного життя, отриманих шляхом фотографування чи іншими подібними способами; фотографічні репродукції, тобто прості репродукції письмових документів, бізнес-документів, матеріальних предметів, технічних креслень та аналогічних творів [8].

Запровадження подібної класифікації на законодавчому рівні з захисту авторських прав може бути використано в Україні, як успішний досвід зарубіжних країн, оскільки станом на 2019 рік за Глобальним рейтингом країн світу за рівнем захисту права власності (International Property Rights Index) Німеччина займає 17 місце, а Італія - 46 місце серед 129 країн світу, що увійшли в дослідження [9].

Для того щоб визначити критерії охороноздатності фотографічних творів, потрібно для початку розглянути ознаки творів, що охороняються авторським правом. На жаль, законодавство України не містить відповідного переліку, що значно ускладнює охорону фотографій, тому є доцільним дослідити це питання.

Передусім, охорона надається лише тим творам, які виражені в об'єктивній формі, а не як ідея або задум. Об'єктивну форму слід відрізняти від матеріальної. В деяких країнах, а саме з англо-американською правовою системою, матеріальна фіксація твору (лист, друк, фотографія, звуко- або відеозапис, скульптура або архітектура, живопис, відтворення у графічній формі тощо) є передумовою надання правової охорони, що пояснюється міркуваннями використання такої форми як доказу у випадку позову [10].

Цей ґрунтовний принцип знаходить своє місце у низці міжнародних конвенцій та в Законі України "Про авторське право та суміжні права". Так, статтею 12 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що "авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, в якому втілено твір, не залежать одне від одного, а відчуження матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки" [4].

Можливість визначення матеріальної форми як важливої передумови охорони творів визначена в пункті 2 статті 2 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів [11]. Водночас, в країнах континентальної правової системи, до складу яких входить й Україна, така вимога не висувається, а лише йдеться мова про вимогу об'єктивної форми. До того ж ця вимога розглядається як найважливіша для охорони твору засобами авторського права, оскільки безпосереднім об'єктом охорони є саме форма твору, а не її зміст, що є одним із найважливіших принципів авторського права.

Наступною, не менш важливою, ознакою охороноздатності твору є його оригінальність. Це означає, що твір має бути результатом творчої діяльності. Звернімося до визначення поняття "творча діяльність" і до дослідження Р. Еннана, який під даною категорією пропонує розуміти діяльність, у результаті якої народжується щось якісно нове, що вирізняється неповторністю, оригінальністю та суспільно-історичною унікальністю.

Творчість властива лише людині, що є єдиним суб'єктом творчої діяльності [12, с. 11].

Щодо міжнародного законодавства стаття 6 Директиви 93/98/ЄС визначає, що охоронятися повинні фотографічні твори, які вважаються оригінальними, у випадку, коли вони становлять собою витвір інтелектуальної діяльності автора. Жодні інші критерії, такі як цінність чи призначення, враховуватися при цьому не повинні [13]. Також варто звернути увагу на ст. 6 Директиви 2006/116/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 12 грудня 2006 року, якою встановлено єдиний критерій, що визначає, якою саме має бути фотографія, котра підпадає під авторсько-правову охорону: "охороняється лише та фотографія, яка є самобутньою, оригінальною, тобто становить інтелектуальний витвір автора, що показує його особистість" [14].

Таким чином, оригінальність є одним із вирішальних факторів для встановлення охороноздатності фотографії.

Зважаючи на технічні особливості отримання фотографічного твору, визнання оригінальності твору є, час від часу, кропітким процесом. Підтвердженням цьому є реальна ситуація, коли два професійні фотографи робили фотознімки з зображенням маяка на побережжі Атлантичного океану, де знаходилися на відстані один від одного. Попри це обидва отримали майже однакові фотографічні твори. Світлини зображували одну й ту ж саму хвилю, що накочувалась на маяк, ту ж саму хмару на небі позаду маяка, а через те, що відстань між ними була невеликою, то й ракурс у фото також майже такий самий. Тобто, з огляду на це, з'явилась спірна ситуація, яка насправді виникає часто [15]. З вказаного прикладу розуміємо, що створено дві різні фотографії, зроблені різними людьми, в обох був свій підхід, і використовувалася різна техніка, хоч їх задум був однаковим, і форма вираження його також випадково стала подібною. Глядачу дуже важко розрізнити ці фотографії, і без додатково вивчення обох фотографій вони сприймаються як абсолютно однакові.

В. Остапчук до основних ознак творів, що підлягають охороні авторським правом, відносить наступні ознаки:

1. твір включається до сфери літератури, науки та/або мистецтва;

2. твір виражений в будь-якій об'єктивній формі;

3. твір є оригінальним;

4. охорона твору не залежить від його призначення, жанру, обсягу, мети та цінності [16].

Загалом, враховуючи вищезазначене, можемо навести наявні ознаки, які властивих фотографічному твору як об'єкту авторського права:

1. творчий характер;

2. оригінальність;

3. об'єктивну форму вираження.

Такий перелік є загальноприйнятим, і більшість авторів виділяють саме такі три основні ознаки, тому ми повністю погоджуємось з ним.

Існує велика кількість досліджень вчених, які пропонують авторське тлумачення поняття "фотографічного твору". Це пов'язано з тим, що законодавець досі не передбачив на законодавчому рівні єдине поняття, яке б врегулювало суперечності.

О.Д. Святоцький та В.С. Дроб'язко у Словнику-довіднику з інтелектуальної власності, визначають "фотографію" як "сукупність методів відтворення зображень за допомогою проектування зображуваних ними світлових променів на поверхню світлочутливого матеріалу і наступного одержання цих зображень на непрозорому або прозорому матеріалі; зображальний оригінал (авторський, видавничий), що становить собою позитивне зображення, одержане на фотопапері (фотовідбиток) для поліграфічного репродукування", водночас "фотографічний твір" автори Словника розуміють як "твір, що становить зображення реальних об'єктів, одержаних на поверхнях, чутливих до світла або іншого випромінювання. Такі твори можуть охоронятися авторським правом як художні твори за умови, що композиція, відбір або спосіб фіксації вибраного об'єкту відзначається оригінальністю" [17, с. 29].

Варто звернути увагу на дисертаційне дослідження О.В. Улітіної, яка зазначає, що з одного боку "фотографія" - це сам процес створення зображення, а з іншого - більш проста назва світлини, тим самим їх називає "синонімами, оскільки мають тотожні значення", також наводить думку, що термін "фотографія" переважно вживається в повсякденному житті, в той самий час "фотографічний твір" використовується у правовій термінології [2, с. 44].

Ми погоджуємося з обома твердженнями О.В. Улітіної, тому в дослідженні під термінами "фотографія" та "фотографічний твір" маємо на увазі результат фотографічного процесу, тобто зображення.

Отже, ступінь творчості для визнання фотографії художнім твором має велике значення. Тобто, якщо порівнювати фотографічний твір з іншим об'єктами авторського права, яким правова охорона надається з моменту створення без особливих елементів охоронознатності, то у випадку фотографії все значно складніше. Тому, щоб фотографія зайняла своє місце серед інших об'єктів авторського права, вона повинна мати таку особливу ознаку як творчий характер.

Висновки

Дослідивши поняття фотографічного твору, звертаючи увагу на основні ознаки фотографічного твору та виходячи з міжнародної практики, пропонуємо ввести такі зміни до Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 23.12.1993 № 3792-XII: статтю 1 "Визначення термінів" доповнити терміном такого значення: "фотографічний твір" - зображення на відповідному матеріальному носії отримане за допомогою технології фотографії (фотографування) або виконується способами, подібними до фотографії із зображенням об'єкта навколишнього світу в певний момент часу, призначене для зорового сприйняття, є самобутнім та оригінальним.

Список використаних джерел

1. Bert P Krages Legal Handbook for Photographers: The Rights and Liabilities of Making and Selling Images. Amherst Media, Incorporated, 2017. 128 р.

2. Улітіна О.В. Правова охорона та захист авторського права на фотографічні твори: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. Київ, 2018. 226 с.

3. Мазуренко С.В. Авторське право на фотографії. Актуальні проблеми держави і права. 2008. № 42. С. 12 - 19.

4. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23.12.1993 N 3793-XI // ВВР України, 1993р., №13, ст. 64 .

5. Конституція України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1996. № 30. Ст. 141.

6. Цивільний кодекс України: кодекс України. Відомості Верховної Ради України від 16.01.2003 № 435-IV Ст. 308, 441.

7. Gesetz ьber Urheberrecht und verwandte Schutzrechte Erlassen am 9. September 1965 URL: https://www.gesetze-im-internet.de/englisch_urhg/englisch_urhg.html

8. The copyright on photo. URL: https://www.ufficiobrevetti.it/en/copyright/photo-graphs-copyright/

9. International Property Rights Index 2019. URL: https://www.internationalpropertyright- sindex.org/

10. Основи інтелектуальної власності: наук.-метод. вид-ня, за ред. Г. Якіменко. Київ: Видавничий Дім "Ін Юре", 1999. 578 с.

11. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів від 09.09.1886 р.: Паризький Акт від 24.07.1971 р., змінений 02.10.1979 р. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/995_051

12. Еннан Р Загальні засади правового регулювання інтелектуальної, творчої діяльності. Теорія і практика інтелектуальної власності, 2015. №6. С. 10-23

13. Council Directive 93/98/EEC of 29 October 1993 harmonizing the term of protection of copyright and certain related rights. URL: https://eurlex.europa.eu/legal-content/EN/ ALL/?uri=CELEX:31993L0098

14. Directive 2006/116/EC of the European Parliament and of the Council of 12 December 2006 on the term of protection of copyright and certain related rights (codified version) URL : http://www.wipo.int/wipolex/ru/textjsp?file_id=181683

15. Stealing Accusation Uncovers Incredible Coincidence. URL : https://fstoppers.com/orig- inals/stealing-accusation-uncovers-incrediblecoincidence-230273

16. Остапчук В. Загальні питання авторського права і суміжних прав. Науково-практичний журнал "Інтелектуальна власність", 2003 р., № 2

17. Інтелектуальна власність: словник-довідник / За заг. ред. О.Д. Святоцького та ін. Київ: Вид. дім "ІнЮре", 2000. Т. 1. 272 с.

Размещено на Allbest.ru