Суб’єкти адміністративно-юрисдикційної діяльності в митних органах України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Суб'єкти адміністративно-юрисдикційної діяльності в митних органах України

Савранчук Л.Л., кандидат юридичних наук, доцент; Матчук С.В., кандидат юридичних наук, доцент кафедри публічного управління та адміністрування Національної академії внутрішніх справ

У статті на підставі аналізу позицій учених досліджено розуміння сутності адміністративно-юрисдикційної діяльності. Виокремлено і досліджено такі основні властивості, що притаманні адміністративно-юрисдикційній діяльності митних органів України, а саме: 1) самостійний вид діяльності; 2) регулюється нормами митного та адміністративного права; 3) має державно-владний характер; 4) здійснюється в офіційному порядку; 5) пов'язана з реалізацією правоохоронних функцій; 6) виникає через порушення митних правил; 7) пов'язана із застосуванням адміністративного стягнення; 8) під час здійснення діяльності виявляються факти вчинення адміністративних проступків.

Встановлено, що органами, які уповноважені розглядати справи про порушення митних правил є митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митницю та митний пост) та суди. Визначено, що суб'єктами адміністративно-юрисдикційної діяльності в митних органах є керівники митниць та їх заступники, посадові особи, уповноважені на це відповідно до посадових інструкцій, або інші особи, уповноважені на це керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політик, а також суди.

В статті розкривається та аналізується правовий статус суб'єктів адміністративно-юрисдикційній діяльності митних органів України. Розглянуто такі елементи статусу суб'єкта адміністративної юрисдикції митних органів України як компетенція та підвідомчість. Розмежовано адміністративно-юрисдикційну підвідомчість в митних органах на територіальну, суб'єктну, об'єктну, альтернативну і виняткову.

Визначено, що суб'єкти адміністративно-юрисдикційної діяльності в митних органах України можна поділити: 1) посадові особи митних органів, які виявили порушення митних правил, складають протокол про порушення митних правил та, у разі необхідності, застосовують заходи адміністративного примусу та здійснюють збір доказів; 2) посадові особи митних органів, які здійснюють провадження у справі про порушення митних правил; 3) посадові особи митних органів, які уповноважені розглядати справи про порушення митних правил та приймати по ній відповідні рішення.

Ключові слова: суб'єкти адміністративно-юрисдикційної діяльності, митні органи, правовий статус суб'єктів, порушення митних правил, провадження за скаргами громадян, дисциплінарне провадження.

Subjects of administrative and jurisdictional activity in the customs authorities of Ukraine

The article examines the understanding of the essence of administrative and jurisdictional activity on the basis of the analysis of the positions of scientists. The following basic properties that are inherent in the administrative and jurisdictional activities of the customs authorities of Ukraine, namely: 1) an independent type of activity; 2) is regulated by the norms of customs and administrative law; 3) has a state-authoritarian character; 4) is carried out officially; 5) related to the implementation of law enforcement functions; 6) arises due to violation of customs rules; 7) is related to the application of an administrative penalty; 8) during the implementation of the activity the facts of committing administrative offenses are revealed.

It has been established that the bodies authorized to consider cases of violation of customs rules are the customs authorities (the central executive body that implements the state customs policy, customs and customs post) and the courts. It is determined that the subjects of administrative and jurisdictional activities in the customs authorities are the heads of customs and their deputies, officials authorized to do so in accordance with job descriptions, or other persons authorized to do so by the head of the central executive body implementing state customs policy, as well as courts.

The article reveals and analyzes the legal status of the subjects of administrative and jurisdictional activities of the customs authorities of Ukraine. The following elements of the status of the subject of administrative jurisdiction of the customs authorities of Ukraine as competence and jurisdiction are considered. The administrative-jurisdictional jurisdiction in the customs authorities is divided into territorial, subjective, object, alternative and exclusive.

It is determined that the subjects of administrative jurisdiction in the customs authorities of Ukraine can be divided into: 1) customs officials who found violations of customs rules, draw up a report on violations of customs rules and, if necessary, apply measures of administrative coercion and collect evidence ; 2) officials of customs authorities who carry out proceedings in the case of violation of customs rules; 3) officials of customs authorities who are authorized to consider cases of violation of customs rules and make appropriate decisions on it.

Key words: subjects of administrative and jurisdictional activity, customs authorities, legal status of subjects, violation of customs rules, proceedings on complaints of citizens. disciplinary proceedings.

Вступ

Правова природа суб'єктів адміністративно-юрисдикційної діяльності в митних органах України зумовлюється змістом ст. 19 Конституції України, згідно з якою вони зобов'язані діяти лише на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціально-юридична природа статусу митних органів України зумовлена їхніми завданнями та функціями та характером службово-владних повноважень, якими наділені посадові особи митних органів.

Постановка завдання

На сьогоднішній день для удосконалення державного механізму реагування на правопорушення з метою здійснити надійну охорону життя, здоров'я, честі і гідності особи, забезпечити суворе виконання законів важливе значення відіграє проблема удосконалення діяльності суб'єктів адміністративної юрисдикції - органів і осіб відповідних посадових категорій, уповноважених здійснювати адміністративну юрисдикцію, в тому числі і митної служби. Це завдання неможливо вирішити без ретельного аналізу проблем, що стосуються визначення статусу суб'єкта адміністративної юрисдикції. З'ясування усіх елементів статусу, а також проблеми його реалізації дозволять науково обґрунтувати можливі шляхи удосконалення адміністративно-юрисдикційної діяльності в інтересах забезпечення законності і правопорядку в сфері юрисдикційної діяльності митних органів України.

Стан дослідження

Варто зазначити, що окремі проблемні питання вдосконалення адміністративно-юрисдикційної діяльності митних органів України неодноразово досліджувались у науковій літературі, зокрема такими вченими, як: І.А. Артеменко, О.М. Бандурка, О.І. Безпалова, І.П. Голосніченко, О.В. Джафарова, Р.А. Калюжний, А.Б. Калюта, В.М. Колпаков, Т.О. Коломоєць, А.Т. Комзюк, О.І. Миколенко, О.В. Петришин, Д.В. Приймаченко, Н.Г. Салищева, М.М. Тищенко, В.К. Шкарупа, Н.Ю. Хаманева та ін.

Саме тому метою статті є визначення суб'єктів адміністративно-юрисдикційної діяльності в митних органів та визначити їхній правовий статус.

адміністративний юрисдикційний компетенція митний

Виклад основного матеріалу

З метою дослідження суб'єктів адміністративно юрисдикційної діяльності в митних органах України вважаємо за доцільне розглянути позиції вчених щодо аналізованої діяльності Варто звернути увагу на те, що наукове обґрунтування сутності поняття «адміністративна юрисдикція» запропоноване Н.Г. Саліщевою. На її думку, адміністративна юрисдикція - це окремий вид виконавчої та розпорядчої діяльності,що пов'язана з можливістю реалізації в примусовому порядку відповідних адміністративно-правових актів, які визначають права та обов'язки учасників матеріальних адміністративних правовідносин [1, с. 11].

На думку В.К. Шкарупи адміністративна юрисдикція розглядається як встановлена законодавча діяльність органів державного управління та окремих посадових осіб (наділених відповідними повноваженнями) щодо розв'язання індивідуальних адміністративних справ і застосування відповідних юридичних санкцій до правопорушників в адміністративному порядку [2, с. 18].

Д.В. Приймаченко під адміністративно-юрисдикційною діяльністю митних органів розуміє врегульовану нормами митного та адміністративного права діяльність щодо розгляду справ про порушення митних правил і накладення стягнень [3, с. 8] Водночас він звергає увагу на те, що в адміністративно-правовій літературі, крім цього вузького розуміння поняття, трапляється також ширше розуміння поняття «адміністративна юрисдикція» - адміністративно-процесуальна діяльність, здійснювана в позасудовому або судовому порядку з метою розгляду й вирішення адміністративно-правових спорів та застосування адміністративно-правових заходів [3, с. 8]. Також учений зазначає, що адміністративно-юрисдикційна діяльність митних органів характеризує те, що вона завжди має виключно державно-владний характер, здійснюється тільки в офіційному порядку та пов'язана з реалізацією правоохоронної функції [3, с. 8].

У свою чергу А.Б. Калюта зазначає, що під адміністративно-юрисдикційною діяльністю митних органів слід розуміти самостійній вид державної, підзаконної, правозастосовної й правоохоронної діяльності, що полягає в розгляді та вирішенні в передбаченому правовими актами порядку правових спорів із метою виконання завдань, покладених на митну службу [4, с. 14].

Таким чином, аналізуючи різні позиції вчених щодо розуміння адміністративно-юрисдикційної діяльності митних органів та поділяючи думки вищевказаних науковців, вважаємо за доцільне визначити основні властивості, що притаманні адміністративно-юрисдикційній діяльності митних органів України, а саме: 1) самостійний вид діяльності; 2) регулюється нормами митного та адміністративного права; 3) має державно-владний характер; 4) здійснюється в офіційному порядку; 5) пов'язана з реалізацією правоохоронних функцій; 6) виникає через порушення митних правил; 7) пов'язана із застосуванням адміністративного стягнення; 8) під час здійснення діяльності виявляються факти вчинення адміністративних проступків.

Для розгляду статусу суб'єкта адміністративної юрисдикції, то на нашу думку, варто виходити з загальнотеоретичного поняття «статус суб'єкта права». Розкриваючи сутність правового статусу особи, більшість науковців підкреслюють, що його основою є загальні (конституційні) права і обов'язки. Що ж до митних органів, то їм властиві спеціальний правовий статус, який полягає в виконанні специфічних завдань, що пов'язані з їх особливим правовим положенням при забезпеченні правоохоронних функцій.

Правовий статус суб'єкта адміністративної юрисдикції митних органів України є складною правовою конструкцією. Тому для повного і всебічного розкриття його змісту доцільно виділити його складові частини - елементи. Відзначимо, що чинне адміністративне законодавство України не використовує категорію «суб'єкт адміністративної юрисдикції», вона є суто науковою. Наприклад, ст. 522 Митного Кодексу України встановлює перелік органів, уповноважених розглядати справи про порушення митних правил, ними є митні органи та суди. Відмітимо, що до митних органів українське законодавство відносить: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митницю та митний пост [5].

Також зазначимо, що в ст. 523 Митного Кодексу України від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику [5].

Таким чином, суб'єктами адміністративно-юрисдикційної діяльності в митних органах є керівники митниць та їх заступники, посадові особи, уповноважені на це відповідно до посадових інструкцій, або інші особи, уповноважені на це керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політик, а також суди. За своїми посадовими обов'язками, дані суб'єкти наділені службовими повноваженнями, яким властивий владний характер. Одним із важливих проявів їх владних повноважень є право приймати адміністративні акти, що виступають підставою виникнення, зміни чи припинення правовідносин з іншими суб'єктами. Межі цих повноважень визначаються відповідно до компетенції митного органу чи його підрозділу.

В юридичній літературі не склалося єдиної думки щодо розуміння змісту правової природи компетенції органів держави. Визнаючи в структурі компетенції наявність взаємопов'язаних елементів, вчені-державознавці висловили різні точки зору про те, що ж слід включати до складу цих елементів. Так, враховуючи те, що в ряді нормативних актів були розділи «завдання», в літературі висловлювалася думка, що «коло завдань» є одним з елементів компетенції органу [7, с. 20].

Деякими авторами компетенція органу визначалась як «коло підвідомчих йому питань з відповідним обсягом прав та обов'язків, які необхідні для їх вирішення» [8, с. 102]. Вказівка в законодавстві на коло питань, які підвідомчі органу (наприклад, глава 17. КУпАП, де використано термін «підвідомчість справ»), не означає, що саме ці питання є самостійним, відмінним від повноважень та обов'язків елементом компетенції органу [6]. Таким елементом є повноваження та обов'язки вирішувати або брати участь у вирішенні цих питань (справ).

Відповідно до чинного адміністративного законодавства митні органи є суб'єктами юрисдикційних повноважень. Займаючи специфічне місце в системі суб'єктів адміністративної юрисдикції, митні органи виконують і специфічні завдання, пов'язані з їх особливим правовим статусом. Відразу зазначимо, що поняття «суб'єкти адміністративної юрисдикції в митних органах» вужче за поняття «митні органи», оскільки далеко не всі посадові особи митних органів є носіями юрисдикційних повноважень. Чинне митне законодавство наділяє такими повноваженнями тільки деяких з них. Юрисдикційна діяльність не є головною і такою, що визначає зміст правоохоронної і правозастосовчої роботи митних органів та їх підрозділів [9, с. 110].

Як було з'ясовано вище, компетенція є складовою частиною статусу суб'єктів права та складається із сукупності владних повноважень цих суб'єктів. Компетенція митних органів у сфері здійснення адміністративної юрисдикції зводиться до повноважень щодо вирішення індивідуально-конкретних підвідомчих адміністративних справ. Більше того, в інституті адміністративної відповідальності компетенція митних органів не зводиться тільки до застосування заходів адміністративного стягнення. До змісту зазначеного поняття включаються й інші складові компоненти, які не охоплюються поняттям адміністративної юрисдикції, наприклад, право щодо застосування адміністративного затримання, особистого огляду, вилучення та ін. Вважаємо, що юрисдикція як адміністративно-правова діяльність - це прерогатива певних учасників правовідносин, у тому числі і митних органів щодо розгляду і вирішення правових спорів [9, с. 110].

Митним органам підвідомче широке коло справ про порушення митних правил. Так, для органів влади, в тому числі і митних органів, підвідомчість - це віднесення конкретної адміністративної справи, об'єктом якої є спір про право, до відання певного суб'єкта адміністративної юрисдикції, згідно з функціями, які виконуються і обсягом покладених завдань в сфері правоохоронної діяльності [10, с. 30].

Юридичні норми, що визначають підвідомчість, мають змішаний, матеріально-процесуальний, характер. Віднесення конкретних справ до підвідомчості суб'єктів визначається однаковою мірою як матеріальними, так і процесуальними нормами, у тому числі і нормами адміністративного матеріального і процесуального права [11, с. 42].

Адміністративно-юрисдикційна підвідомчість в митних органах може бути територіальною, суб'єктною, об'єктною, альтернативною і винятковою. Під територіальною підвідомчістю розуміють нормативне вирішення питання про те, де повинна вирішуватися конкретна справа [10, с. 31]. Наприклад, головне правило територіальної підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення таке: справа розглядається за місцем вчинення правопорушення, за місцем проживання правопорушника або у деяких випадках за місцем реєстрації транспортних засобів. Як правило, справи про порушення митних правил розглядаються за місцезнаходженням митного органу, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі [5]. Крім того, ч. 7 ст. 276 КУпАП передбачено, що законодавством може бути передбачено і інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення [6]. Наприклад, провадження за скаргами громадян та провадження про дисциплінарні проступки здійснюються у більшості випадків митними органами за місцем служби відповідної посадової особи [9, с. 112].

Суб'єктна підвідомчість визначає здатність конкретної посадової особи здійснювати адміністративну юрисдикцію у чітко визначених в законодавчих актах справах [10, с. 31]. Так, справи про порушення митних правил уповноважені розглядати суди та митні органи (ст. 522 МК України) [5].

Об'єктна підвідомчість визначається об'єктом адміністративно-карного посягання, предметною ознакою певної адміністративної справи. Це дозволяє виділити справи про різні порушення митних правил в залежності від об'єкта посягання [10, с. 31].

Альтернативна підвідомчість означає можливість здійснення юрисдикційних повноважень на вибір тим чи іншим суб'єктом адміністративної юрисдикції [10, с. 31]. Так, справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468, 469, ч. 1-5 ст. 470, статтями 474, 475, 477-480, ч. 1-5 ст. 481, ст.485 Митного Кодексу, розглядаються митними органами; справи про порушення митних правил, передбачені ч. 6 ст. 470, статтями 471-473, 476, ч. 6 ст. 481, статтями 482-484 Митного Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями) [5].

Виняткова підвідомчість зводиться до того, що та чи інша справа може розглядатися тільки чітко визначеними посадовими особами [10, с. 31].

Окремо необхідно зауважити, що суб'єктна, об'єктна, альтернативна і виняткова види підвідомчості є характерними і для інших видів адміністративно-юрисдикційних проваджень митних органів, а саме: дисциплінарні провадження, провадження за скаргами громадян або юридичних осіб.

В наш час адміністративна юрисдикція митних органів здійснюється в більш широкому масштабі, ніж юрисдикція судова. Підвідомчість конкретних адміністративних справ митним органам, їх посадовим особам визначається насамперед предметною ознакою, яка означає, що певні види адміністративних справ вирішуються тими компетентними носіями юрисдикційних повноважень, у віданні яких зазвичай перебувають відповідні об'єкти протиправних посягань. Саме цим конкретні юрисдикційні повноваження певних посадових осіб митних органів безпосередньо пов'язані з основними їх посадовими інструкціями [9, с. 113].

Як свідчить практика, юрисдикційні повноваження у рамках певної підвідомчості (у більшості випадків у такому виді проваджень, як провадження у справах про порушення митних правил) практично повністю реалізуються нижчою ланкою митних органів. Якщо, наприклад, взяти юрисдикційну діяльність митних органів щодо здійснення проваджень у справі про порушення митних правил, то необхідно зазначити, що юрис- дикційними повноваженнями у цій сфері наділені посадові особи митниці, в зоні діяльності якої було вчинено або виявлено таке порушення. Також, окремі процесуальні дії у справі про порушення митних правил можуть вчинятися посадовими особами, уповноваженими складати протоколи про порушення митних правил, та у окремих випадках, - також посадовими особами іншого митного органу [5].

Відповідно до ст. 494 Митного Кодексу України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол. У свою чергу протокол про порушення митних правил мають право складати: 1) посадові особи, які відповідно до посадових інструкцій уповноважені здійснювати митний контроль, митне оформлення і пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України і які безпосередньо виявили порушення митних правил; 2) посадові особи митних органів, які згідно з посадовими обов'язками мають таке право; 3) інші посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або керівником митниці [5].

Отже, на сьогоднішній день в українському законодавстві існує велика кількість суб'єктів юрисдикційної діяльності, які розглядають і вирішують справи про адміністративні правопорушення. Але, не дивлячись на деякі позитивні тенденції цього явища, вважаємо, що у цілому збільшення суб'єктів адміністративної юрисдикції не сприяє, в цілому, реалізації ідеї захисту прав людини, повному, всебічному і об'єктивному розгляду та вирішенню адміністративних правових спорів. Тому, на нашу думку, відмітимо, що в митних органах в цілому як суб'єкта адміністративної юрисдикції, доцільно в законодавстві України наділено юрисдикційними повноваженнями керівників та заступників митниць, при цьому залишивши за іншими посадовими особами митних органів здійснення повноважень щодо здійснення початкових дій для розгляду та вирішення справ про порушення митних правил.

Висновки

Таким чином, суб'єктів адміністративно-юрисдикційної діяльності в митних органах України можна поділити на такі категорії:

- перша - посадові особи митних органів, які виявили порушення митних правил, складають протокол про порушення митних правил та, у разі необхідності, застосовують заходи адміністративного примусу та здійснюють збір доказів;

- друга - посадові особи митних органів, які здійснюють провадження у справі про порушення митних правил;

- третя - посадові особи митних органів, які уповноважені розглядати справи про порушення митних правил та приймати по ній відповідні рішення.

Список використаних джерел

1. Салищева Н.Г. Административный процесс в СССР М.: Юридическая литература, 1964. 158 с.

2. Шкарупа В.К. Адміністративна юрисдикція в АПК України: навч. посібник. К.: Магістр, 2008. 688 с.

3. Приймаченко Д.В. Адміністративно-юрисдикційна діяльність митних органів України. Митна справа. 2003. № 6. С 7-11.

4. Калюта А.Б. Адміністративно-юрисдикційна діяльність митних органів України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Х. : 2007. 18 с.

5. Митний кодекс України: Закон України від 13 берез. 2012 р. № 4495-VI.

6. Якимов А.Ю. Статус субъекта административной юрисдикции. Государство и право. 1996. № 8. С. 100-111.

7. Лория В.А. Некоторые вопросы теории кодификации администритивно-процессуального права. Тбилиси: Изд-во Тбилисского ун-та, 1974. 104 с.

8. Козлов Ю.М. Административные правоотношения. М.: Юрид. лит., 1975. 184 с.

9. Калюта А.Б. Адміністративно-юрисдикційна діяльність митних органів України: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Х.: 2007. 198 с.

10. Константінов С. Ф. Адміністративно-юрисдикційна діяльність поліції :навчальний посібник. Київ : «Центр учбової літератури». 2016. 336 с.

11. Коренев А.П. Нормы административного права и их применение. М.: Юрид.лит, 1978. 194 с.

Размещено на Allbest.ru