Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу: сучасний стан

Размещено на http://www.allbest.ru/

Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу: сучасний стан

Adaptation of Ukrainian legislation to the legislation of the European union: current state

Карнафель К.

студентка

Національного юридичного університету

імені Ярослава Мудрого

Анотація

правовий законодавство захист споживач

У даній статті досліджено питання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (далі - ЄС) та його сучасний стан. Було проаналізовано низку нормативно-правових актів, які стосуються адаптації вітчизняного законодавства, зокрема Закон України “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу”. Також було досліджено Угоду про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Зокрема було вказано, що адаптація законодавства України до законодавства ЄС є пріоритетною складовою процесу інтеграції України до Європейського Союзу у певних сферах і зазначено саму мету адаптації. Автором було зазначено про етапи адаптації законодавства та його сучасний стан, також було визначено пріоритетні сфери, в які Україна повинна внести зміни та саму послідовність здійснення змін у зазначених пріоритетних сферах. Було розглянуто та визначено цілі відповідної асоціації між Україною, з однієї сторони, та Союзом і його державами-членами, з іншої сторони. У статті аналізується питання адаптації митного законодавства, зокрема зазначено про ступінь відповідності митних стандартів України до необхідних стандартів ЄС. Більш того, автором було розглянуто стан адаптації у сфері захисту прав споживачів, зокрема зазначено про сумісність української системи захисту прав споживачів з системою ЄС. Було охарактеризовано стан адаптації законодавства у сфері інтелектуальної власності, прийняті закони та внесення змін до вже існуючих законів. У статті аналізується ступінь адаптації у сфері енергетики, зокрема ядерної. Автором було досліджено основний зміст і зобов'язання у даній сфері, стан його адаптації та співпрацю з ЄС. Також було зазначено про співробітництво у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей відповідних сторін. Наприкінці автором було зроблено відповідні висновки стосовно загального стану адаптації українського законодавства та перспективи подальшого вдосконалення.

Ключові слова: адаптація законодавства, гармонізація, Європейський Союз, європейське право, інтеграція.

Abstract

This article explores the issue of adaptation of Ukrainian legislation to the legislation of the European Union (the EU) and its current state. A number of normative legal acts related to the adaptation of domestic legislation were analyzed, in particular the Law of Ukraine “On the National Program for Adaptation of the Legislation of Ukraine to the Legislation of the European Union”. The Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their Member States, on the other hand, was also analysed. Particularly, it was stated that the adaptation of Ukrainian legislation to EU legislation is a priority component of the process of Ukraine's integration into the European Union in certain areas. The author also pointed out a special purpose of adaptation. The author noted the stages of adaptation of the legislation and its current state, also identified priority areas in which Ukraine should make changes and the sequence of changes in these priority areas. The objectives of the relevant association between Ukraine, on the one hand, and the Union and its Member States, on the other, were considered and defined. The article analyzes the issue of adaptation of customs legislation and the degree of compliance of customs standards of Ukraine with the required EU standards. Moreover, the author considered the state of adaptation in the field of consumer protection, in particular, noted the compatibility of the Ukrainian consumer protection system with the EU system. The state of adaptation of legislation in the field of intellectual property, adopted laws and amendments to existing laws were described. The article analyzes the degree of adaptation in the field of energy, in particular nuclear. The author examined the main content and commitments in this area, the state of its adaptation and cooperation with the EU. Cooperation in the field of employment, social policy and equal opportunities of the relevant parties was also mentioned. In the end, the author made appropriate conclusions about the general state of adaptation of Ukrainian legislation and the prospects for further improvement.

Key words: adaptation of legislation, harmonization, European Union, European law, integration.

Постановка проблеми

Гармонізація національної системи України з правовою системою ЄС є дуже важливим кроком для вступу та членства України в ЄС. Разом з цим, це досить серйозний та поступовий процес, який повинен здійснюватися з огляду на національні інтереси України, але з урахуванням європейських норм. Тому, важливим є адаптація українського законодавства у визначених міжнародною угодою сферах та ефективний вплив прийнятих правових змін на політичне та економічне життя країни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема адаптації законодавства України до законодавства ЄС тією чи іншою мірою вивчалась багатьма науковцями, зокрема Ямковий В.І, Шаповал Р.В., Шпак А.П, Муравйов В.І., Мушак Н.Б., Калініченко А.І., Доротич С.І.

Виокремлення невирішених раніше частин загальної проблеми. Нині стан адаптації законодавства лише поступово приходить до тих норм і стандартів, які встановлені для України ЄС. В деяких виділених сферах існує динамічний прогрес, проте, інші залишаються без уваги законодавця. Необхідним є подальше, ретельне впровадження європейських норм до національної системи права з урахуванням національних інтересів.

Мета роботи

Метою статті є аналіз стану адаптації законодавства на сучасному етапі, виокремлення невирішених завдань у відповідних сферах задля гармонізації системи права України до правової системи ЄС.

Виклад основного матеріалу

Закріпивши в Конституції України європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України найбільш актуальним постало питання адаптації національного законодавства до законодавства ЄС. Це зумовлено тим, що вступ та членство України обумовлюється відповідними вимогами, яким країна повинна відповідати. Гармонізація правової системи є важливим кроком для держави як гарантії позитивних, демократичних змін в правовій системі та в країні в цілому.

Цілеспрямовану державну політику направлену на адаптацію українського законодавства було прийнято разом з Законом України про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Державна політика України щодо адаптації законодавства формується як складова частина правової реформи в Україні та спрямовується на забезпечення єдиних підходів до нормопроектування, обов'язкового врахування вимог законодавства Європейського Союзу [1]. В цьому законі визначений перелік необхідних та пріоритетних для реформування сфер, зокрема: митне право; законодавство про компанії; банківське право; бухгалтерський облік компаній; податки, включаючи непрямі; інтелектуальна власність; охорона праці; фінансові послуги (у тому числі послуги в системі накопичувального пенсійного забезпечення);правила конкуренції; державні закупівлі; охорона здоров'я та життя людей, тварин і рослин; довкілля; захист прав споживачів; технічні правила і стандарти; енергетика, включаючи ядерну; транспорт.

Гармонізація законодавства є поступовим та планомірним процесом і тому потребує виважених дій з боку законодавця, саме тому вона складається з декількох етапів. Перший етап включає адаптацію законодавства України у визначених пріоритетних сферах, зокрема підготовку проектів законів України та інших нормативно-правових актів, включених до переліку законопроектних робіт, та їх прийняття. Наступні етапи будуть включати періоди, які стануть визначатися згідно з результатами, які сформувались на попередньому етапі, а також від економічної, політичної та соціальної ситуації в Україні, і також важливим фактором буде стан взаємовідносин між Україною та ЄС. Іншим вагомим нормативно-правовим актом є міжнародна Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Зокрема, в цілях цього документу зазначається про запровадження умови для посилених економічних та торговельних відносин, які вестимуть до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, у тому числі завдяки створенню поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, та підтримки зусиль України стосовно завершення переходу до діючої ринкової економіки, у тому числі шляхом поступової адаптації її законодавства до acquis ЄС. Стаття 4 цієї угоди наголошує, що в усіх сферах, що становлять взаємний інтерес, між Сторонами повинен розвиватися та зміцнюватися політичний діалог. Це сприятиме поступовій конвергенції із зовнішніх питань та питань безпеки для все більш глибокого залучення України до Європейської зони безпеки [2]. Отже, реформування правової системи до права ЄС стане ще одним кроком для досягнення зазначених цілей.

До сфер, що потребує гармонізації відноситься митна сфера. Основні міжнародні стандарти митної справи та організації діяльності митних адміністрацій містяться у трьох джерелах: Кіотській конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, Рамкових стандартах безпеки та полегшення всесвітньої торгівлі ВМО, а також Митних прототипах, що сконцентрували найкращі принципи та стандарти ЄС у галузі митної справи.

Відтак, для вдосконалення нормативно-правового забезпечення діяльності вітчизняних митних органів з метою створення в Україні сучасної європейської митної служби сьогодні існує нагальна потреба в всесторонньому вивченні практики застосування митними адміністраціями європейських країн норм зазначених документів [3,с. 123]. Після гармонізації національного законодавства результатом має стати спрощення митних процедур та сприяння торгівлі, впровадження сучасних технологій митного контролю, а також спрощених процедур відпуску товарів та контролю після розмитнення. Також адаптоване законодавство до правил та регламентів ЄС призведе до значного спрощення митних формальностей для підприємств з високим ступенем довіри та створить передумови визнання статусу Уповноваженого економічного оператора (УЕО), що надається митними органами України, органами країн ЄС; спрощення руху товарів між Україною та ЄС; приєднання України до Конвенції про єдиний режим транзиту. Між цим, вже було ухвалено Дорожню карту приєднання України до спільної транзитної процедури ЄС/ ЄАВТ. А у грудні 2018 року Кабінет Міністрів у постанові від 18 грудня 2018 року № 1200 ухвалив рішення про реорганізацію Державної фіскальної служби України шляхом її поділу на дві служби: тепер це Державна податкова служба України та Державна митна служба України. Більш того, було до національного законодавства України було імплементовано положення Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами.

Сфера захисту прав споживачів теж зазнала певних змін. Згідно з умовами Україна повинна забезпечити високий рівень захисту прав споживачів та поступово наблизити своє законодавство до acquis ЄС. Вже було Розпочато запровадження контролю безпечності продукції «від лану до столу», та передбачено обов'язкове впровадження операторами ринку міжнародної системи контролю за безпечністю та якістю харчових продуктів - Hazard Analysis and Critical Control Points (НАССР) [4]. Проведена робота із гармонізації українського законодавства з європейським дозволила удосконалити існуючу систему захисту прав споживачів досить суттєво. Однак все ще стоїть питання стосовно виваженої цінової політики та контролем за їх підвищенням.

Стан гармонізації законодавства інтелектуальної власності полягає в забезпеченні належного та ефективного виконання зобов'язань за міжнародними договорами у сфері інтелектуальної власності Україною, до прикладу, за Угодою про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності. Щодо фактичних змін, то набув чинності Закон України прийнятий Верховною Радою України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав». Він належним чином забезпечує права правовласників на справедливу винагороду та прозору діяльність організацій колективного управління відповідно до Директиви Європейського Парламенту, що є позитивним кроком. Також відбулись зміни у вдосконаленні процесу видачі контрольних марок, самостійного здійснення власниками своїх прав на об'єкти авторського права і суміжних прав контролю за видачею контрольних марок. Більш того, відбулося спрощення умов отримання і захисту права власності на компонування мікросхем, а також інтеграція національного законодавства з правом в ЄС у питаннях охорони прав на географічні зазначення. Також важливим є питання кодифікації вітчизняного законодавства у сфері захисту прав інтелектуальної власності. Процес кодифікації необхідно поділити на певні умовні етапи, які передбачали б послідовність й узгодженість дій [5, с. 34]. Отже, загалом Україною було проведено значні зусилля для гармонізації цієї сфери, проте актуальним залишається питання охорони прав інтелектуальної власності і захисту від незаконного використання.

Крім цього, важливою для України є сфера енергетики. Метою змін в цій сфері є інтеграція об'єднаної енергетичної системи України до Союзу центральноєвропейської електричної мережі відповідно до вимог ENTSO-E (Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії) [6]. Законодавець повинен прийняти кроки для посилення наявної інфраструктури та її модернізації згідно з стандартами ЄС. Крім цього, повинен бути прозорий та конкурентоспроможний енергетичний ринок, який має формуватись згідно з правилами та вимогами ЄС. Найбільшу увагу потрібно приділити розробці програм з відновлюваної енергетики, що має бути побудованою на принципах економічної діяльності, альтернативних джерел енергії та охорони навколишнього середовища. Також ціллю гармонізації є просування Механізму спільного впровадження Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату 1997 року з метою зменшення викидів парникових газів. Щодо змін, які відбулися, варто віднести прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії», згідно з яким є можливим впровадження конкурентної моделі стимулювання розвитку відновлювальної енергетики шляхом проведення аукціонів з розподілу підтримки («зелених» аукціонів) [6]. Та прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії», що покликаний врегулювати питання радіаційного захисту в окремих сферах використання ядерної енергії. Також було внесено зміни в законодавство і відповідно до цього, тепер громадяни можуть вільно обирати постачальника природного газу та кожен споживач має право на зміну постачальника природного газу. Це було зумовлено вимогами стандартами, які існують в правовій системі ЄС. Таким чином, можна спостерігати позитивні зміни, які відбуваються у сфері енергетики, проте питання “зеленої енергії” залишається відкритим. Важливим має стати підтримка та фінансування програм у забезпеченні населення можливості щодо розробки проектів пов'язаних з використанням альтернативних джерел енергії та їх впровадження в інфраструктуру.

Співробітництво у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей у національному законодавстві не повною мірою відповідає вимогам конвенцій МОП та інших організацій, а тому дана сфера є найбільш проблемною, та такою, що потребує уваги. Згідно із зазначеною міжнародною угодою Україна має посилити діалог та співробітництво щодо забезпечення гідної праці, політики зайнятості, безпечних та здорових умов праці, соціального діалогу, соціального захисту, соціального залучення, гендерної рівності та недискримінації. Перед державою постає перелік цілей, яких вона повинна досягти починаючи з покращення якості людського життя до збільшення кількості та покращення якості робочих місць з гідними умовами праці та скорочення бідності та посилення соціальної єдності. Однак, багато питань соціальної сфери суспільного життя українців залишаються невирішеними та такими, що потребують якісного врегулювання. Вплив на дану сферу суспільних відносин може відбуватися як нормотворчим, так і правозастосовчим шляхом [7, с. 353].

Угодою про асоціацію передбачено так званий еволюційний підхід до процесу зближення законодавства, суть якого полягає в поступовому приведенні українського законодавства у відповідність до змісту та цілей, закріплених у нормах права Євросоюзу. Такий підхід виправданий, якщо національна система права є достатньо розвиненою, тобто коли внутрішнє законодавство охоплює переважну більшість сфер, що входять до acquis ЄС [8, с. 15].

Отже, реформування правової системи до регламентів та директив ЄС є трудомістким та багаторівневим процесом, який потребує інституційних механізмів та фінансових вкладень. Поступово Україна адаптує законодавство, проте, це потребує часу та зусиль.

Висновки

Стан адаптації є трудомістким та плановим процесом, важливим при цьому є дотримання строків на адаптацію та імплементацію норм виважено, з урахуванням національних інтересів. Визначений перелік необхідних та пріоритетних для реформування сфер включає певні регламенти та директиви, яким вони мають відповідати. На даному етапі Україна планово імплементує визначені норми, а тому виконує програму адаптації до норм та стандартів ЄС, при цьому досягає успіхів в сферах, прикладом цього є сфера захисту прав споживачів. Отже, необхідним є подальше впровадження норм європейського права та детальне вивчення його джерел задля успішної імплементації в правову систему України.

Список використаних джерел

1. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України від 18.03.2004 URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1629-15#n161 (дата звернення: 25.11.2020).

2. Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011/conv#n2820 (дата звернення: 25.11.2020).

3. Дорофеєва Л.М. Зближення митного законодавства України та Євросоюзу: вимоги сьогодення. Теорія та практика адаптації законодавства України до законодавства ЄС: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 2018. Київ, за ред. Р.С. Мельника; відп. ред. Л.Ю. Малюга. Київ: Видавничий Дім «Гельветика», С. 121-124.

4. Захист прав споживачів. Євроінтеграційний портал: веб-сайт. URL: http://eu-ua.org/ yevrointehratsiia/zakhyst-prav-spozhyvachiv (дата звернення: 25.11.2020).

5. Шаповал Р.В. Адаптація чинного законодавства України до вимог європейського щодо захисту прав інтелектуальної власності. Право та інновації. - 2015. - № 2. - С. 32-36.

6. Енергетика. Євроінтеграційний портал: веб-сайт. URL:http://eu-ua.org/

7. yevrointehratsiia/enerhetyka (дата звернення: 25.11.2020).

8. Мотін О.О. Формування європейських соціальних стандартів в Україні в умовах євроінтеграції. Теорія та практика адаптації законодавства України до законодавства ЄС: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 2018. Київ, за ред. Р.С. Мельника; відп. ред. Л.Ю. Малюга. Київ: Видавничий Дім «Гельветика», С. 351-353.

9. Муравйов В. Гармонізація законодавства України з правом Європейського Союзу в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Віче. 2013. № 8. С. 12-18.

Размещено на Allbest.ru