Проблемні аспекти визначення правового статусу криптовалюти в законодавстві України та іноземних держав

Дослідження основних наукових підходів до визначення поняття криптовалют, їх місця в системі об’єктів приватного права, з урахуванням ознак децентралізованості, анонімності, захищеності, незабезпеченості. Співвідношення електронних грошей та криптовалюти.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 03.03.2021
Размер файла 36,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут підготовки кадрів для органів юстиції України

Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Проблемні аспекти визначення правового статусу криптовалюти в законодавстві України та іноземних держав

Problematic aspects of the legal status of cryptocurrency in the legislation of Ukraine and foreign countries

Панаід Я.Л., студентка 1 курсу магістратури

Стаття присвячена дослідженню основних наукових підходів до визначення поняття криптовалют, їх місця в системі об'єктів приватного права, з урахуванням таких істотних ознак, як децентралізованість, анонімність, захищеність, незабезпеченість гарантіями. Здійснено аналіз співвідношення електронних грошей та криптовалюти. На прикладі таких країн як Німеччина, Південна Корея та Японія досліджено специфіку визначення правої природи, регулювання ринку криптовалют і операцій з ними, включаючи тлумачення, надані фінансовими інституціями та позиції судових установ даних держав.

Автором досліджуються історія виникнення поняття «криптовалюта» та різноманітні підходи до його визначення у економічній та юридичній літературі. Вперше термін «криптовалюта» був використаний в журналі Forbes в якості характеристики цифрової валюти і платіжної системи Bitcoin в 2011 р. Однак до теперішнього часу не існує загальновизнаного визначення цього поняття. Це пояснюється тим, що криптовалюта не вважається «грошима» в класичному їх розумінні. В той же час, однією з функцій криптовалюти вважається здатність служити засобом платежу.

Проаналізовано, яким чином класифікуються криптовалюти на рівні регулювання ЄС, з урахуванням позиції Суду ЄС. Зроблено висновок про наявність кількох основних підходів до визначення криптовалюти, а саме: як грошовий засіб / валюта; як засіб платежу або обміну; як товар / інше майно; як грошовий сурогат. Зроблено висновок про відсутність в Україні комплексної нормативної бази з регулювання «криптосрефи», за умов регулювання цього явища виключно на рівні Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Встановлено, що національні суди визначають криптовалюту грошовим сурогатом.

Проаналізовано варіанти колізійно-правового регулювання залежно від підходу до визначення криптовалюти. Проаналізовано можливість застосування деяких колізійних прив'язок, зокрема, закон валюти платежу і закон валюти боргу, закон національності емітента цінних паперів, закон місця реєстрації випуску цінних паперів тощо.

Ключові слова: віртуальні активи, електронні гроші, криптовалюта, біткоїн, блокчейн

The paper is devoted to the study of some scientific approaches to the definition of cryptocurrencies, their place in the system of objects of private law, considering such essential features as decentralization, anonymity, security, and lack of guarantees. The analysis of the relationship between electronic money and cryptocurrency is carried out. The specific features of the legal nature, regulation of the cryptocurrency market and transactions with them were studied on the example of the countries such as Germany, South Korea and Japan, including explanations provided by financial institutions and the opinions of the judicial authorities of these states.

The author analyzes the genesis of the term “cryptocurrencies”, as well as various theoretical approaches to the definition of cryptocurrencies in economic and and legal literature. For the first time, the term “cryptocurrency” was used in Forbes magazine in 2011 as a characteristic feature of digital currency and the Bitcoin payment system. However, to date, there is no generally accepted definition of this concept. The reason is that cryptocurrency is not considered to be “money” in the traditional sense. At the same time, its ability to serve as a means of payment is considered to be one of its functions.

The ways cryptocurrencies are classified at the EU level, including the position of the EU Court of Justice, are analysed. It is found out that there are several approaches to the definition of cryptocurrency, namely: as money / currency; as a means of payment or exchange; as a commodity / other property. It is concluded that nowadays there is no comprehensive regulatory framework for cryptocurrency in Ukraine, this phenomenon is regulated only by the Law of Ukraine “On Prevention and Counteraction to Legalization (Laundering) of Criminal Proceeds, Terrorist Financing, Financing of Proliferation of Weapons of Mass Destruction”. National courts define cryptocurrencies as monetary surrogates.

The article analyses the regulatory options for conflicts of law as well as possible connecting factors to be applied depending on the approach to the definition of cryptocurrency.

Key words: virtual assets, electronic money, cryptocurrency, bitcoin, blockchain.

Виклад основного матеріалу

електронні гроші криптовалюта

Спрощено блокчейн можна уявити як таблицю Excel з певною інформацією, яка зберігається відразу на багатьох комп'ютерах. Такою інформацією можуть бути дані про наявність у особи активів, які символізують будь-яке зобов'язання або приналежність матеріального об'єкта. При використанні блокчейну ця інформація зберігається на кожному пристрої в мережі, і дані є ідентичними для всіх учасників. [2, с. 30]

Головною перевагою технології є відсутність потреби в «довірі» між сторонами транзакції та зменшення потреби в посередниках, що є результатом трьох ключових ознак: анонімності, стійкості та незмінності (pseudonimity, resilience, immutability). Ано- німіність означає, що, хоча кожна транзак- ція записується у книзі, яка є відкритою для громадськості, особистість сторін не розкривається. Стійкість обумовлена тим, що «реєстр» не зберігається в якомусь одному місці чи комп'ютері. Він розподілений серед кількох тисяч комп'ютерів у всьому світі, що ускладнює одночасну атаку на них. Нарешті, незмінність означає, що транзакції не можна скасувати після внесення запису до блокчейну. [3, с. 96] Виводяться і інші, похідні від попередніх, переваги: підвищення ефективності та зниження затрат у зв'язку з відсутністю посередників; відсутність центральної точки, збій в роботі якої приводить до сбою всієї системи; прозорість, достовірність записаних в системі даних; спрощення системи за рахунок того, що всі дані заносяться в одну базу.[4,с.51]

Нові технології в багатьох аспектах і при наявності необхідної інфраструктури дозволять прискорити життєдіяльність громадян, і банки ряду країн (зокрема, Великобританії, Китаю, Данії, Японії, Південної Кореї, Канади) створили або працюють над створенням власних криптовалют. Однак, іншою важливою особливістю криптовалюти є неможливість впливу на транзакції та контроль за ними з боку банків, податкових органів, судів, що ставить перед державами завдання - регулювати нове явище, використовуючи всі його плюси, при цьому мінімізувавши такі ризики як відмивання грошей, фінансування тероризму, тощо[5], адже більшість криптовалют не приховують інформацію про транзакції, але їх учасники «ховаються» за псевдонімами, а отже криптовалюти можуть бути використані в незаконних операціях. Тобто, технічна реалізація даної технології здебільшого не викликає питань у фахівців, однак, з метою ефективного регулювання «криптосфери» необхідно виробити основу для розуміння природи сучасних грошових сурогатів через призму галузей права, переважно цивільного і фінансового права.[6, с. 22] При цьому, загальноприйнятої позиції щодо можливості та умов використання даного інструменту до теперішнього часу не вироблено. Зокрема, уявляється проблематичним визначити правову природу нових явищ за допомогою понятійного апарату, наявного у відповідних галузях права.

Так, блокчейн іноді розглядається як альтернатива правовим конструкціям. Деякі дослідники вважають, що технологія була розроблена для подолання недоліків заснованих на довірі банківських систем, де значна роль відводиться самим банкам і державі в цілому. Останні ж є корумпованими від самого початку, тому необхідно створити однорангову систему, в якій транзакції реєструються децентралізованою мережею комп'ютерів, а не посередниками.[3, с. 98]

В той же час, уявляється, що використання даної технології призводить до юридично значимих наслідків: так, одержувач переказу стає «власником» певної кількості «кошів», а такі поняття, як «право власності» та «майно», мають застосовуватися і до криптовалюти. Іншим прикладом є процедура спадкування: у випадку смерті особи її майно переходить до спадкоємців. Імовірно, до спадкової маси входить і криптовалюта, яка була набута за життя спадкодавця. Тобто, постає ряд практичних питань: хто володіє переданими активами; які юридичні наслідки злому та викрадення віртуальних активів; що відбувається у разі смерті або банкрутства власника криптовалюти? Отже, визначення правового режиму криптовалюти і її кваліфікація в якості об'єкта цивільних прав, таки є одним з найважливіших завдань.

В доктрині представлений широкий спектр підходів до визначення правової природи криптовалюти. Так, В. Архіпов вважає Bitcoin захищеною за допомогою криптографії електронну систему обліку обороту умовних одиниць між членами тимчасової децентралізованої мережі. На його думку, об'єкти, подібні Bitcoin, являють собою свого роду інтелектуальні конструкти, які мають, з одного боку, об'єктивний характер (тобто, вони вписані в систему цифрової інтерпретації), а з іншого - за умови домовленості між особами, наділяються певною купівельною спроможністю. [7] Кучеров І.І. пропонує розглядати криптовалюту як свого роду «електронну монету», а визначати, як електронний знак вартості або електронний розрахунковий знак. [8, с.190] Окрім того, криптовалюта розглядається як: валюта, що є платіжним засобом; як універсальний фінансовий інструмент; грошовий сурогат. Висуваються і інші точки зору, що зводяться до можливості віднесення криптовалюти до одного з існуючих об'єктів прав: майна, активу, інформації, нематеріального блага, іншого майна тощо.

Деякі науковці навіть висловлюють думки про нелегітимність такого роду об'єктів, оскільки «криптовалюта не передбачена в законодавчих актах в якості об'єкта цивільних прав, що при досить жорсткому регулюванні валютно-грошових відносин робить неможливим їх офіційне застосування». [9, с. 46 ] Отже, аналізуючи криптовалюту і можливі варіанти її регулювання, в першу чергу необхідно приділити увагу оцінці природи даного виду розрахунків і відповісти на питання чи можливо називати криптовалюту грошима і чому.

Можна виключити зі списку об'єктів цивільних прав ті, до яких криптовалюта точно не відноситься: речі (криптовалюта на має матеріального виразу), результати робіт і надання послуг, результати інтелектуальної діяльності, нематеріальні блага. Криптовалюту не можна віднести до комп'ютерних програм, оскільки вони зберігаються не на одному комп'ютері, а відразу на декількох і той або інший пристрій, як правило, має лише відкритий і закритий ключі для доступу до системи віртуальних валют.[6, с.27]

У зв'язку з відсутністю творчого характеру при створенні криптовалюти, вона не може бути віднесена до результатів інтелектуальної діяльності і прирівняним до них засобів індивідуалізації.[10, с. 113] Нематеріальні блага не можна відокремити від носія, вони є невідчужуваними, а тому до них криптовалюта не належить.

Що стосується можливості віднесення криптовалюти до грошей, то на думку Печегіна Д. А. криптовалюти на практиці виконують економічну функцію грошей. [6, с. 26] Однак наразі не існує єдиної теорії, яка б пояснювала сутність грошей, тому, як правило, визначення надається через функції. Як зазначає А.І. Савєльєв, «гроші - це те, що вони роблять».[11] Виділяється три основні функції:

1) міра вартості, тобто грошова одиниця використовується як еталон для порівняння вартостей товарів, робіт, послуг та інших ресурсів;

2) засіб обігу - гроші відіграють роль тимчасового посередника при обміні товарів, усуваючи при цьому необхідність в збігу потреб учасників обміну;

3) засіб збереження вартості - гроші виступають тим активом, який можна зберігати і використовувати для накопичення багатства.

Меліков У А. вказує, що дані функції лише частково притаманні криптовалюті. Зокрема, обов'язковими засобами платежу є національні валюти, а криптовалюта використовується між окремим учасниками відносин, які добровільно погоджуються на це.[12, с. 61]

Сам розробник Bitcoin використовує термін «електронна готівка» (англ. electronic cash).[13] Однак питання відповідності криптовалюти поняттю «електронні гроші» є спірним. Так, відповідно до Директиви 2009/110/ЕС електронні гроші - грошова вартість (monetary value), що зберігається на електронному пристрої, яка емітується після отримання грошей в розмірі не менше обсягу грошової вартості, і яка приймається іншими, ніж емітент, особами як засіб платежу. Між цифровими грошима і електронними наявна суттєва відмінність - для останніх зв'язок з традиційним грошовим форматом зберігається і має юридичну основу, оскільки кошти, що зберігаються, виражаються в одній і тій же розрахунковій одиниці. В системах віртуальної валюти розрахункову одиницю замінюють на віртуальну (наприклад, Bitcoin).[14, с.16]

Відсутність визначеності щодо правового статусу криптовалюту призвело до широкої дискусії і з інших питань, зокрема ліцензування діяльності криптовалютних бірж, оподаткування у вказаній сфері тощо.

Загалом, позиції різних держав розходяться, проте їх можна об'єднати в такі групи:

1) країни, які обрали варіант розробки нормативно-правової бази або не забороняють її використання (Австралія, Бельгія, Данія, Франція, Німеччина, Ізраїль, Японія, Норвегія, Сінгапур, Південна Корея, Швейцарія, Швеція, Великобританія, США та ін.);

2) країни, які кваліфікують криптовалюту як нелегальну і намагаються заборонити або обмежити її використання (Бангладеш, Болівія, В'єтнам, Еквадор, Ісландія, Індонезія, Киргизія, Ліван, Таїланд, та ін.).

Так, в 2018 р., податкова служба Ізраїлю випустила Циркуляр № 05/2018 в якому вказується, що криптовалюту слід розглядати як засоби віртуального платежу і об'єкт оподаткування [15] В проекті Закону про криптовалюти США (Crypto-Currency Act) пропонується наступне визначення: відображення валюти США або синтетичних похідних на базі блокчейну або децентралізованого криптографічного реєстру. [16]

Білоруський проект Currency.com, зареєстрований в Парку високих технологій, став першою в СНГ регульованою біржою криптовалют. Платформа провадить торгівлю токенізованими активами на сировину, акції, а також випускає токени, забезпечені держоблігаціями, придбаними компанією на Білоруській валютно-фондовій біржі. [17] В 2019 р. Міністерство цифрової трансформації України підписало з Currency.com меморандум про співпрацю з питань розвитку українського законодавства стосовно IT та криптовалют. [18]

Повертаючись до регулювання криптовалюти на рівні ЄС, необхідно зазначити, що згідно з рішенням Суду Європейського Союзу у справі Skatteverket v. David Hedqvist (від 22 жовтня 2015 року, C-264/14) купівля криптовалюти Bitcoin охоплюється нормами Директиви Європейського Союзу щодо податку на додану вартість (ПДВ), згідно з якою операції, пов'язані з валютним обміном банкнот і монет, які використовуються в якості законного платіжного засобу, слід звільнити від сплати ПДВ. Європейський суд прийшов до висновку, що віртуальні валюти можна визначити як вид (тип) неврегульованих правом цифрових грошей (digital money), які емітуються та контролюються їх розробниками і приймаються користувачами такої специфічної віртуальної системи. Віртуальні валюти аналогічні офіційним конвертованим валютам, що підтверджує практика їх відповідного використання. Однак віртуальні валюти відрізняються від електронних грошей, оскільки віртуальні валюти представлені не в традиційних розрахункових одиницях, наприклад євро, а в віртуальних рахункових одиницях, таких як біткоїни. [19]

Відповідно до Директиви 2018/843 «Про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму», віртуальні валюти визначаються як «цифрове представлення вартості, яке не видається або не гарантується центральним банком або державним органом, не обов'язково приєднується до законодавчо встановленої валюти і не має юридичного статусу валюти чи грошей, але приймається фізичними та юридичними особами як засіб обміну і може передаватися, зберігатися та торгуватися в електронному вигляді».[20]

В Німеччині біткоїни визнаються цифровою валютою із зазначенням, що така валюта не відноситься ні до електронних грошей (e-Geld), ні до так званої функціональної валюті, в тому числі іноземної (Buchgeld). Наразі криптовалюта в Німеччині вважається еквівалентом законних платіжних засобів, а криптовалютні транзакції розглядаються як заснований на договорі альтернативний спосіб оплати.[6,с. 26] При цьому єдиним законним засобом платежу, відповідно до ст. 14 закону про Федеральний банк Німеччини, залишається євро. [21]

Федеральне управління фінансового нагляду Німеччини (BaFin) визначає криптовалюту як фінансовий інструмент у розумінні ч.11 ст. 1 Закону про банки (German Banking Act/ KWG), що виражається в формі специфічних розрахункових одиниць (unit of account), які схожі на іноземні валюти і не є законним платіжним засобом. Вони включають одиниці вартості, що виконують функцію приватних платіжних засобів в бартерних угодах, а також будь-яку іншу замінну валюту, що використовується відповідно до приватно-правових угод як платіжний засіб на багатосторонніх розрахункових рахун- ках.[22]

Однак в 2018 році Вищй Регіональний суд Берліну дійшов висновку, що Біткоїн не можна класифікувати як розрахункові одиниці з огляду на таке:

1) Біткоїн не емітується центральним банком або іншим державним органом, а самій мережі загальний емітент також відсутній. Окрім того не існує жодного органу управляння, який міг би здійснювати центральний регуляторний вплив на розподіл біт- коїнів.

2) Це не валюта і не платіжний засіб, який згідно із законом приймається усіма для юридично ефективного виконання взятих на себе зобов'язань.

3) Біткоїн - це платіжний засіб, який приймається лише окремими учасниками господарської діяльності. Отже, вартість біткоїна залежить головним чином від того, як оцінюють його самі користувачі мережі.

Таким чином, Біткоїн не є загальновизнаним засобом платежу у розумінні Закону про банки (KWG), а через нестабільність Біткоїн не можна прирівняти до іноземних валют, а отже не можна класифікувати як одиницю розрахунку. [23]

З точки зору цивільного законодавства німецька доктрина відносить криптовалюту до «інших предметів», оскільки дані в їх різних проявах розглядаються саме в якості «інших предметів». Якщо відносити криптовалюту до цього виду об'єктів цивільного права, то придбання речей або предметів за допомогою криптовалюти, слід вважати не купівлею-продажем, а обміном, оскільки криптовалюта постає у вигляді специфічного «товару».[6, с. 26]

В Японії точкою відліку в регулюванні криптовалюти вважається закриття крип- товалютної біржі MtGox в лютому 2014 року. Компанія визнала, що в результаті злому було викрадено майже 150 000 BTC - близько 7% усіх біткоїнів вартістю приблизно 473 мільйони доларів. В тому ж році було створено Комісію з цифровим активів Японії (The Japan Authority of Digital Asset) а в наприкінці 2015 року з'явилася інформація про те, що робоча група Ради з фінансової системи (Financial System Council) склала проект пропозицій з регулювання цифровий валюти.

Згідно з новим законодавством поняття «віртуальна валюта» охоплює дві групи:

1) вартість майна, яка може бути використана як плата за придбання або оренду товарів або надання послуг невизначеними особами, яка може бути придбана або продана невизна- ченим особам і яка може бути передана через електронну систему обробки даних

2) вартість майна, яку можна взаємно обміняти на вищезазначену вартість майна з невизначеними особами та передавати через електронну систему обробки даних.[24]

Поправкою до Закону про платіжні засоби у 2019 р. поняття «віртуальні валюти» замінено на «крипто-активи». Вважається, що зміна термінології обумовлена необхідністю узгодити термінологію, з тією, яка використовуються в міжнародний практиці, а також, щоб уникнути плутанини між фіатними валютами та крипто-активами.[25] Операції з останніми підлягають оподаткуванню за стандартними правилами: дохід, отриманий фізичними і юридичними особами в крип- товалюті, підлягає обкладенню податком на прибуток («income tax» та «corporate tax»), продаж криптовалют - японським аналогом податку на додану вартість Consumption tax).[26,a 85]

В Південній Кореї вирішення питань регулювання та оподаткування торгівлі криптовалютами здійснюється лише на рівні Керівництва з боротьби з відмиванням грошей, яке було затверджено Службою з фінансової розвідки (Financial Intelligence Unit). Відповідно до цього Керівництва, віртуальні валюти визначаються як «токен або інформація, що зберігається на токені, сприймається договірною стороною як засіб обміну або зберігання вартості, переказ якої здійснюється за допомогою електронних засобів».

При цьому електронні валюти, визначені Законом про електронні фінансові операції, виключаються з визначення криптовалют. [27] В 2018 р. постановою Верховного Суду встановлено, що криптовалюту можна розглядати як прибуток, отриманий в результаті торгівлі товарами. [28] В березні 2020 року до законодавства було прийнято поправки, які стосуються криптобірж, фондів і інших учасників ринку. Вони будуть зобов'язані: дотримуватися всіх вимог фінансової звітності, використовувати тільки банківські рахунки з реальними іменами, проводити ідентифікацію особи користувачів тощо.[29] В Україні на сьогодні відсутня нормативно-правова база, яка б встановлювала правовий статус криптовалют і запроваджувала комплексне регулювання в сфері операцій з ними. В 2017 була опублікована Спільна заява фінансових регуляторів щодо статусу криптовалют в Україні. НБУ, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг зазначили, що «що складна правова природа криптовалют не дозволяє визнати їх ані грошовими коштами, ані валютою і платіжним засобом іншої країни, ані валютною цінністю, ані електронними грошима, ані цінними паперами, ані грошовим сурогатом».[30] Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» оперує поняттям «віртуальний актив», під яким розуміється цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей. Однак, слід погодитись з думкою розробників Законопроекту про віртуальні активи, які вказують на занадто вузьку спрямованість вказаного закону, пропонуючи власне визначення: сукупність даних в електронній формі, яка має вартість та існує в системі обігу віртуальних активів.[31]

Таким чином, в законодавстві України імплементовано визначення, запропоноване Міжнародною групою з протидії відмиванню грошей (FATF)[32] Судова практика наразі йде шляхом визнання криптовалют грошовим сурогатом, який не може використовуватись як засіб платежу, оскільки це протирічить нормам українського законодавства.[33][34]

Загалом, серед існуючих в міжнародній практиці позицій щодо криптовалюти можна виділити чотири основні підходи: як до грошового засобу / валюти; засобу платежу або обміну; товару / іншого майна; грошового сурогату. Однак незалежно від обраного підходу виникає проблема застосування до даної технології принципів і норм приватного права. Також, з огляду на розширення міжнародного торгово-економічного, науково-технічного і культурного співробітництва слід враховувати дію зарубіжних національних правових систем, вплив міжнародних угод. Тобто існує об'єктивна потреба у колізійно-правовому регулюванні, яке залежить від того, як розглядати криптовалюту.

Так, Ю.К. Меркулова аналізує наступні варіанти: криптовалюта як товар, як засіб платежу і як фінансовий інструмент. [35] [36] [37] При встановленні змісту грошових зобов'язань у правовідносинах застосовуються дві колізійні прив'язки: закон валюти платежу і закон валюти боргу. Якщо криптовалюту вважати товаром, то застосовується закон місця знаходження речі. Однак криптовалюта не має матеріального виразу, а отже і конкретного місця знаходження. Дані розподілені між великою кількістю комп'ютерів в різних країнах. Якщо криптовалюту розглядати в якості фінансового активу, то можуть застосовуватися такі прив'язки: закон національності емітента цінних паперів, закон місця реєстрації випуску цінних паперів, закон місця обігу цінних паперів, особистий закон власника.

Окрім того, висуваються пропозиції застосування інших прив'язок, наприклад, використовувати місце знаходження приватного ключа, який зберігається відповідною особою-власником. Однак, проблема полягає в тому, що треті особи, а також контрагент угоди не знають цього місця знаходження. А враховуючи, що приватний ключ може зберігатися, наприклад, у формі USB-ключа або на ноутбуці, це місце може змінитися в будь-який час.[38, с.52]

Висновки

На сьогодні у світі не вироблено усталеного підходу до місця крипто- валюти в системі об'єктів цивільного права. Однак, розвиток інформаційних технологій змінює економічну систему, популярність криптовалюти, як об'єкту для інвестицій дедалі зростає. Правовий вакуум призводить до того, що вкладення у криптовалюту часто супроводжуються ризиком втрати.

Оскільки обмежити розвиток даної технології неможливо, в Україні слід врегулювати на законодавчому рівні правовідносини щодо володіння, використання криптовалю- ти та проведення криптовалютних операцій. Враховуючи, що даний актив може виконувати роль засобу платежу, інвестиційного інструмента або посвідчувати право на володіння майном, програмним забезпеченням, акціями чи іншим віртульним або реальним активом, перспективним уявляється підхід розробників проекту Закону про віртуальні активи [32] які, не зупиняючись на класифікації за функціями, пропонують розрізняти забезпечені і незабезпечені віртуальні активи. Слід відзначити закріплення такої ознаки віртуального активу, як існування виключно в системі обігу віртуальних активів.

Прийняття відповідного закону надасть криптовалюті легальний статус, встановить засади організації та діяльності суб'єктів криптовалютних транзакцій та забезпечить правове поле для володіння, користування та розпорядження віртуальними активами. А ліцензування професійних учасників ринку - бірж допоможе захистити громадян від шахрайских дій.

Дійсно, універсального вирішення теоретичних і практичних питань, пов'язаних з визначенням правової природи криптовалюти, поки не існує, однак заборона, як і повне ігнорування, - лише відмова від відповідальності, навпаки - слід використовувати нові технології для зростання вітчизняної економіки. Доцільно виокремити найкраще з практики зарубіжних країн в сфері регулювання криптовалютних операцій і імплементувати в Україні.

Список використаних джерел

1. Масленников В. В., Федотова М.А., Сорокин А.Н. Новые финансовые технологии меняют наш мир. Финансы: теория и практика. 2017. № 2. С. 6-11. URL: https:// cyberleninka.ru/article/n/novye-finansovye-tehnologii-menyayut-nash-mir (дата звернення: 23.11.2020)

2. Федоров Д.В. Токены, криптовалюта и смарт-контракты в отечественных законопроектах с позиции иностранного опыта. Вестник гражданского права. 2018. № 2. С. 3074. URL: https://urfac.rn/?p=459#1 (дата звернення: 23.11.2020)

3. Matthias Lehmann, Who Owns Bitcoin? Private Law Facing the Blockchain, Minn. J.L. Sci. & Tech. 2019. № 21(93). URL: https://scholarship.law.umn.edu/cgi/viewcontent.cgi?arti- cle=1474&context=mjlst (дата звернення: 23.11.2020)

4. Перцева С.Ю. Финтех: механизм функционирования. Инновации в менеджменте. 2017. № 12. С. 50-53. URL: https://mgimo.ru/library/publications/fintekh_mekhanizm_ funktsionirovaniya/ (дата звернення: 23.11.2020)

5. Добровольская М. Р. Криптовалюты в международном банковском праве. Национальный исследовательский университет «Высшая школа экономики»: веб-сайт. URL: https://www.hse.ru/edu/vkr/296286244 (дата звернення: 23.11.2020)

6. Печегин Д. А. К вопросу о правовом регулировании криптовалют в Германии. Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. 2019. № 6. С. 21-33. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/k-voprosu-o-pravovom-regulirovanii-kriptovalyut-v- germanii (дата звернення: 23.11.2020)

7. Архипов В. Bitcoin: основные принципы и отдельные юридически значимые особенности. Закон.ру.: веб-сайт. URL: https://zakon.ru/blog/2014/1/13/bitcoin_ osnovnye_principy_i_otdelnye_yuridicheskiznachimye_osobennosti (дата звернення: 23.11.2020)

8. Кучеров И.И. Правовые подходы к легитимации криптовалют. Юридическая наука и практика: Вестник Нижегородской академии МВД России. 2018. №2 (42). С. 183-193. URL: https://cyberleninka.rU/article/n/pravovye-podhody-k-legitimatsii-kriptovalyut (дата звернення: 23.11.2020)

9. Никитин К. Законодательные новеллы правового регулирования обращения криптовалют. Рынок ценных бумаг. 2016. N 7. С. 45-47. URL: https://www.vegaslex.ru/upload/ iЫock:/5e9/Никитин_Рынок%20ценных%20бумаг_Законодательные%20новеллы%20пра- вового%20регулирования%20обращения%20криптовалют_09.2016.pdf (дата звернення: 23.11.2020)

10. Азархин А.В., Карев Д.А., Кавкаева Ю.А. К вопросу о правовой природе криптовалюты в России. Международный журнал гуманитарных и естественных наук. 2020. №4-2. С. 112-116. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/k-voprosu-o-pravovoy-prirode-kriptovalyuty- v-rossii (дата звернення: 23.11.2020)

11. Савельев А.И. Криптовалюты в системе объектов гражданских прав. Закон. 2017. № 8. С.136-153.

12. Меликов У А. Криптовалюта в системе объектов гражданских прав. Вестник ЮУр- ГУ. Серия: Право. 2018. №1. С. 60-66 URL: https://cyberleninka.ru/article/n/kriptovalyuta-v- sisteme-obektov-grazhdanskih-prav (дата звернення: 23.11.2020)

13. “Bitcoin: a peer-to-peer electronic cash system”. Bitcoin.org: веб-сайт. URL: https:// bitcoin.org/bitcoin.pdf (дата звернення: 23.11.2020)

14. Virtualcurrencyschemes/EuropeanCentralBank.October2012. TheEuropeanCentralBank: веб-сайт. URL: https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/other/virtualcurrencyschemes201210en. pdf (дата звернення: 23.11.2020)

15. Regulation of Cryptocurrency: Israel. The Library of Congress: веб-сайт URL: https:// www.loc.gov/law/help/cryptocurrency/israel.php (дата звернення: 23.11.2020)

16. What is the Crypto-Currency Act of 2020? Sygna: веб-сайт URL: https://www.sygna.io/ blog/what-is-cryptocurrency-act-of-2020 (дата звернення: 23.11.2020)

17. Белорусская биржа Currency.com проконсультирует Украину по вопросу криптовалют. ForkLog: веб-сайт. URL:

18. https://forklog.com/belorusskaya-birzha-currency-com-prokonsultiruet-ukrainu-po- voprosu-kriptovalyut/ (дата звернення: 23.11.2020)

19. Міністерство цифрової трансформації співпрацюватиме з білоруською криптобір- жею Currency.com. Урядовий портал. URL:

20. https://www.kmu.gov.ua/news/ministerstvo-cifrovoyi-transformaciyi-spivpracyuvatime- z-biloruskoyu-kriptobirzheyu-currencycom (дата звернення: 23.11.2020)

21. Judgment of the Court (Fifth Chamber) of 22 October 2015. Skatteverket v David Hedqvist. EUR-Lex.: веб-сайт. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/?uri=CELEX:62014CJ0264 (дата звернення: 23.11.2020)

22. Directive (EU) 2018/843 of the European Parliament and of the Council of 30 May 2018. 5AMLD. EUR-Lex.: веб-сайт. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CEL- EX%3A32018L0843 (дата звернення: 23.11.2020)

23. Bundesbank Act (Gesetz ьber die Deutsche Bundesbank). Deutsche Bundesbank: вебсайт. URL: 24. https://www.bundesbank.de/ resource/blob/618304 /6d6986cbc43dff11cf78d56b2c2950 2b/mL/bundesbank-act-data.pdf (дата звернення: 23.11.2020)

25. Bitcoins: Supervisory assessment and risks to users. Bundesanstalt fьr

Finanzdienstleistungsaufsicht: веб-сайт. URL: https://www.bafin.de/dok/7858622 (дата звернення: 23.11.2020)

26. SMP Transactions Briefing: Bitcoin - not a financial instrument after all? SMP: вебсайт. URL: 27. https://www.smp.law/EN/Briefing/Bitcoin_ not_a_financial_instrument_after_all.php (дата звернення: 23.11.2020)

28. Regulatory Approaches to Cryptoassets: Japan. The Library of Congress: веб-сайт. URL: https://www.loc.gov/law/help/cryptoassets/japan.php (дата звернення: 23.11.2020)

29. Japan's Financial Services Agency (FSA)To Enforce New Crypto-Asset Exchange Regulations from 1 May 2020. Sygna: веб-сайт.

30. URL: https://www.sygna.io/blog/japan-crypto-asset-regulation-financial-services- agency-changes-psa-fiea-may-2020/ (дата звернення: 23.11.2020)

31.Преснякова Е.В., Мартынович П.А. Правовой статус криптовалют в разных странах мира. Наукові праці НДФІ. 2017. № 4(81). С. 83-88. URL: http://www.irbis-nbuv.gov. ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMA GE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Npndfi_2017_4_19.pdf (дата звернення: 23.11.2020)

32. South Korea: AMK/KYC regulations on cryptocurrency exchanges. International Financial Law Review: веб-сайт. URL: https://www.iflr.com/article/b1lp1xz6z9g062/south-korea- amkkyc-regulations-on-cryptocurrency-exchanges (дата звернення: 23.11.2020)

33. Южная Корея признала криптовалюты активом, который может быть конфискован по решению суда. ForkLog: веб-сайт. URL:

34. https://forklog.com/yuzhnaya-koreya-priznala-kriptovalyuty-aktivom-kotoryj-mozhet- byt-konfiskovan-po-resheniyu-suda/ (дата звернення: 23.11.2020)

35. Южная Корея легализовала торговлю криптовалютой. РБК: веб-сайт. URL: https:// www.rbc.ru/crypto/news/5e60f5279a7947487962b2fe (дата звернення: 23.11.2020)

36. Спільна заява фінансових регуляторів щодо статусу криптовалют в Україні. Національний банк України. URL:

37. https://bank.gov.ua/ua/news/all/spilna-zayava-finansovih-regulyatoriv-schodo-statusu- kriptovalyut-v-ukrayini (дата звернення: 23.11.2020)

38. Проект Закону про віртуальні активи. Верховна Рада України: веб-сайт. URL: https:// w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69110 (дата звернення: 23.11.2020)

39. FATF (2020), 12-month Review Virtual Assets and VASPs, FATF, Paris, France. The FinancialActionTaskForce:Be6-caMT.URL:www.fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/ documents/12-month-review-virtual-assets-vasps.html (дата звернення: 23.11.2020)

40. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 грудня 2019 року / справа №359/1325/18-ц. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov. ua/Review/87945932 (дата звернення: 23.11.2020)

41. Ухвала Апеляційного суду міста Києва/ справа № 753/599/16 // Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/62052778 (дата звернення: 23.11.2020)

42. Меркулова Ю.К. Криптовалюта как товар с точки зрения международного частного права. Молодой ученый. 2018. № 43(229). С. 132-135. URL: https://moluch.ru/ archive/229/53253/ (дата звернення: 23.11.2020)

43. Меркулова Ю.К. Криптовалюта как средство платежа с точки зрения международного частного права. Молодой ученый. 2018. № 43(229). С. 135-139. URL: https://moluch.ru/ archive/229/53254 (дата звернення: 23.11.2020)

44. Меркулова Ю.К. Криптовалюта как финансовый инструмент с точки зрения международного частного права. Молодой ученый. 2018. № 43(229). С. 139-144. URL: https:// moluch.ru/archive/229/53298/ (дата звернення: 23.11.2020)

45. Hubert de Vauplane. Blockchain And Conflict of Laws. Kramer Levin: веб-сайт. URL: https://www.kramerlevm.com/images/content/3/6/v2/36468/1802-RTDF-HdV-Blockchain-and- Conflict-of-Laws.pdf (дата звернення: 23.11.2020)

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Дослідження правового регулювання та законодавчого закріплення статусу біженця в Україні. Визначення поняття статусу біженця, вимушеного переселенця та внутрішньо переміщеної особи. Розгляд процесу удосконалення державного управління у сфері міграції.

    статья [29,2 K], добавлен 18.08.2017

  • Загальна характеристика суб’єктів правового статусу іноземців та осіб без громадянства. Загальні положення про правоздатність і дієздатність іноземних громадян в Україні. Деякі аспекти правового статусу іноземців як суб’єктів права на землю в Україні.

    реферат [29,4 K], добавлен 21.10.2008

  • Характер співвідношення понять "права" та "свободи", визначення різниці між ними. Класифікація видів правового статусу та їх відмінні ознаки. Аспекти права громадянина на життя, відображені в Конституції України. Форми власності та порядок їх захисту.

    реферат [32,4 K], добавлен 14.11.2009

  • Використання терміну "житло" в законодавстві та доктрині України. Ознаки та перелік об’єктів права на житло, потреба у відмежуванні жилого приміщення від нежилого. Зміст терміна "житло" в конституційної, цивільної, житлової, кримінальної галузях права.

    реферат [25,0 K], добавлен 22.04.2012

  • Визначення особливостей джерел правового регулювання в національному законодавстві і законодавстві інших країн. Історичні аспекти розвитку торговельних відносин в Україні. Характеристика джерел торгового (комерційного) права окремих зарубіжних держав.

    курсовая работа [50,1 K], добавлен 12.10.2012

  • Висвітлення наукових підходів щодо сутності податкового правопорушення. Аналіз законодавства України, а також доктрини податкового права на предмет складових частин податкового правопорушення. Визначення відповідальності суб’єктів податкового права.

    статья [20,8 K], добавлен 14.08.2017

  • Визначення принципів цивільного права (ЦП) України та його співвідношення з засадами цивільного законодавства України (ЦЗУ). Необхідність адаптації цивілістичної концепції, принципів ЦП та засад ЦЗУ до Європейського приватного права на основі DCFR.

    статья [24,7 K], добавлен 17.08.2017

  • Дослідження категорії "адміністративне провадження", її поняття, значення й роль в адміністративному процесуальному праві України. Аналіз низки наукових підходів щодо визначення обсягу категорії "адміністративне провадження", її правова природа.

    статья [19,9 K], добавлен 14.08.2017

  • Громадяни України в сфері трудових правовідносин, умови набуття ними статусу працівників. Визначення поняття суб'єкта трудового права України. Класифікація суб'єктів трудового права: власник або уповноважений ним орган як суб'єкт трудового права.

    курсовая работа [52,9 K], добавлен 14.12.2009

  • Ознаки колективного суб’єкта права, його місце у законодавстві. Дослідження трудових колективів та професійних спілок як колективних суб’єктів права. Критерії класифікації колективних суб’єктів права на основі ознак цивільного та адміністративного права.

    статья [27,7 K], добавлен 24.04.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.