Поняття "загальнообов’язкове державне соціальне страхування" в законодавстві та сучасній юридичній доктрині

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Поняття «загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в законодавстві та сучасній юридичній доктрині

Зімін М.В.

Зімін М.В., аспірант кафедри цивільно-правових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Стаття присвячена аналізу стану правової визначеності у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування. Досліджено поняття «загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у законодавстві та у сучасній юридичній літературі. Визначено нормативне регулювання, основні нормативно-правові акти загальнообов'язкового державного соціального страхування, зокрема спеціальний Закон України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Проаналізовано надане у законодавчих актах визначення поняття «загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Акцентовано увагу на існуванні правової проблеми наявності двох визначень поняття, що вживається в одному інституті права. Визначено співвідношення між наведеними у законодавчих актах поняттях. Наголошено на дотриманні юридичної техніки під час прийняття нормативно-правових актів. Досліджено підходи вітчизняних правників-науковців до визначення поняття «загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Акцентовано увагу на існуванні різних наукових підходів до визначення вказаного терміна та на необхідності розкриття в дефініції участі держави у забезпеченні гарантій соціального захисту. Визначено, що легальне визначення терміна не враховує особливості правовідносин у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування. Автором визначено недосконалості розкриття змісту поняття «загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у чинних нормативно-правових актах та у сучасній юридичній доктрині. Наведено авторське визначення терміна «загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Запропоновано з метою забезпечення єдності правозастосовної практики розробити єдине правове визначення терміна «загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в якому необхідно розкрити зміст дефініції з урахуванням особливостей правовідносин у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування. Визначена роль держави у забезпеченні гарантій соціального захисту застрахованих осіб та членів їхніх сімей. Пропонується закріпити базове поняття «загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в Законі України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Ключові слова: держава, державні гарантії, соціальний захист, застраховані особи, загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

THE CONCEPTS OF “GENERAL BINDING STATE SOCIAL INSURANCE” IN LEGISLATION AND MODERN LEGAL DOCTRINE

The article is devoted to the analysis of the state of legal certainty in the field of compulsory state social insurance. The concept of “compulsory state social insurance” in the legislation and in the contemporary legal literature is investigated. The statutory regulation, the main legal acts of obligatory state social insurance, in particular the special Law of Ukraine “Fundamentals of the legislation of Ukraine on obligatory state social insurance” and the Law of Ukraine “On obligatory state social insurance” are defined. The definition of the concept of “compulsory state social insurance” provided in the legislative acts is analyzed. Emphasis is placed on the existence of a legal problem in the presence of two definitions of the concept used in one institution of law. The relation between the concepts given in the legislative acts is determined. Emphasis was placed on adherence to legal technique when adopting regulatory acts. Approaches of national legal scholars to define the concept of “compulsory state social insurance” are investigated. Attention is drawn to the existence of different scientific approaches to the definition of the specified term and to the necessity of disclosing in the definition of state participation in providing guarantees of social protection. It is determined that the legal definition of the term does not take into account the peculiarities of legal relationships in the field of compulsory state social insurance. The author defines the imperfection of disclosure of the content of the definition of “compulsory state social insurance” in the current legal acts and in the current legal doctrine. The author defines the term of compulsory state social insurance.

In order to ensure the unity of law enforcement practice, it is proposed to develop a single legal definition of the term “compulsory state social insurance”, in which it is necessary to disclose the meaning of the definition taking into account the peculiarities of legal relationships in the field of compulsory state social insurance. Determine the role of the state in providing guarantees for social protection for insured persons and their families. It is proposed to consolidate the basic concept of “compulsory state social insurance” in the Law of Ukraine “Fundamentals of the legislation of Ukraine on compulsory state social insurance”.

Key words: state, state guarantees, social protection, insured persons, compulsory state social insurance.

Постановка проблеми

Правничі терміни пронизують і наповнюють собою все правове життя. Вони уособлюють у собі однозначно виражені поняття (категорії), які послідовно використовуються у правовому полі. Поняття, його внутрішній зміст, обсяг і структура є логіко-смисловою основою для побудови термінологічного значення у вигляді дефініції, яка узагальнює найістотніші ознаки і взаємозв'язки правового явища.

Термінологія права характеризується її динамічністю. Вона постійно розвивається та доповнюється. Від ступеня визначеності юридичного терміна залежить рівень злагодженості і стабільності окремо взятого інституту правової системи. Таке твердження стосується будь-якої галузі права і сфери правового регулювання, не є винятком і сфера соціального захисту населення загалом та система загальнообов'язкового державного соціального страхування зокрема.

У статті 46 Конституції України закріплено, що «Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними» [1].

Слід зазначити, що термін «загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вживається як у законодавстві, так і у сучасній юридичній доктрині, проте натепер відсутній єдиний підхід до визначення цієї дефініції, що, як зазначалось нами вище, негативно позначається «на рівні злагодженості і стабільності» інституту загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Крім того, наявні нормативно закріплені визначення терміна «загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на нашу думку, не розкривають його змісту, зокрема не враховують ролі держави у забезпеченні гарантування соціального захисту населення. Все це підтверджує актуальність дослідження поняття «загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на сучасному етапі державотворення.

Стан опрацювання цієї проблематики розкривається в дослідженнях багатьох учених. Зокрема, дослідженню визначення поняття «загальнообов'язкове державне соціальне страхування» приділялась увага в наукових працях таких учених, як В.Я. Буряк, М.І. Мальований, О.В. Москаленко, П.Д. Пилипенко, І.Б. Сташків, О.М. Ярошенко та інші. Проте комплексні дослідження переважно проводилися до 2010 року і не враховують законодавчі зміни, що відбулись у 2014 році, а також зміни, які пов'язані із реформами у самій сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, що свідчить про актуальність обраної нами тематики. правовий державний соціальний страхування

Метою статті є дослідження сутності терміна «загальнообов'язкове державне соціальне страхування», змістовий аналіз його легального закріплення та наукового розуміння, а також надання авторського бачення щодо його визначення.

Виклад основного матеріалу

Як справедливо зазначає Н.Р. Шеремета, «правничий термін скорельований із правовим поняттям як першоелементом правового знання й слугує його знаковою (мовною) моделлю, яка репрезентована у звуковій і літерній формах. Поняття, його внутрішній зміст, обсяг і структура є логіко-смисловою основою для творення значення термінології у вигляді дефініції, що акумулює найістотніші риси та взаємини явища права. Термін права формулюється як загальноюридичний (поширений в усіх галузях права), галузевий (притаманний певній галузі права), міжгалузевий (актуальний для двох або кількох царин права), суміжний з іншими сферами діяльності» [2, с. 121].

На думку О.В. Малько, у правовій системі загалом саме правові визначення уособлюють у собі основні ознаки, притаманні певній юридичній категорії. За загальним правилом юридичної техніки у разі прийняття правових актів важливо враховувати, щоб зміст юридичних приписів (дух) та форма (буква) відповідали б один одному, щоб не було незрозумілості, двозначності [3, с. 189].

Легальні визначення терміна «загальнообов'язкове державне соціальне страхування» натепер містяться у нормах двох законів України.

Так, у ст. 1 Закону України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом [5].

Зауважимо, що з прийняттям 28 грудня 2014 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» було викладено в новій редакції Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який дістав назву Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в якому теж було закріплено термін «загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Так, відповідно до п.п. 3 п. 1 ст. 1 зазначеного Закону загальнообов'язкове державне соціальне страхування - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України [5].

Аналіз наведених визначень дає змогу зробити висновок про їх нетотожність, оскільки перше є ширшим за своїм розумінням та втілює у собі положення ч. 1 та 2 ст. 46 Конституції України, проте жодне з них, на нашу думку, не позбавлене недоліків.

Так, у визначенні, закріпленому у Законі України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», законодавцем вказується на матеріальне забезпечення лише «громадян», однак з огляду на положення ч. 1-2 ст. 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» [6] система прав, обов'язків і гарантій загальнообов'язкового державного соціального страхування поширюється також і на осіб, які не є громадянами України, проте сплачують єдині внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у встановленому законом порядку.

Своєю чергою у визначенні в Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» як суб'єктів зазначено застрахованих осіб, що, на нашу думку, є більш правильним, однак вважаємо за доцільне визначити і членів сім'ї застрахованих осіб, на яких також поширюються гарантії соціального захисту.

Ще одним аспектом, на який ми хочемо звернути увагу, є перевантаженість терміна «загальнообов'язкове державне соціальне страхування», визначеного в Законі України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», через те, що в ньому перераховуються різновиди державного загальнообов'язкового державного соціального страхування. Враховуючи динамічність сфери загальнообов'язкового державного соціального страхування, зазначені у визначенні різновиди можуть змінюватись, розширюватися, набувати інших форм, тому вважаємо недоцільним їх перерахування у базовому визначенні. На нашу думку, цілком доречним буде зазначення у ньому вказівки на настання страхового випадку, визначеного Законом.

Одним з ключових принципів, закріплених у ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», є державні гарантії реалізації застрахованими громадянами своїх прав. Аналогічний принцип державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав закріплений у ст. 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Саме тому, на нашу думку, законодавець під час надання легального визначення терміна «загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у базовому законі має розкрити сутність участі держави у соціальному страхуванні, адже вона виступає гарантом соціальних прав і свобод своїх громадян та проводить відповідну соціальну політику для забезпечення соціального захисту громадян, які через об'єктивні обставини неспроможні самостійно здійснювати свої конституційні права.

Аналіз наявних теоретико-методологічних розробок учених у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування свідчить про полісемантичність зазначеного терміна.

Так, у юридичній енциклопедичній літературі загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено як систему прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у випадках, встановлених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати обов'язкових страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також з бюджетних та інших джерел [7].

Практично аналогічне визначення наводиться П.Д. Пилипенком, який визначає загальнообов'язкове державне соціальне страхування як цілісну систему прав, обов'язків і гарантій соціального захисту для надання матеріального забезпечення громадянам у випадах, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхових внесків роботодавцем та самими громадянами, а також за рахунок бюджетних й інших джерел, визначених законом [8, с. 227].

Як бачимо, зазначені визначення ґрунтуються на нормах Закону України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із включенням його перевантаженості, на чому наголошувалось вище.

І.Б. Сташків зазначає, що у літературі можна знайти багато доктринальних визначень поняття «загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Автор розуміє його як виділену в окрему організаційно-правову форму частину національної системи соціального забезпечення, яка спрямована на збір коштів у спеціальні фонди і надання з них різних видів соціального забезпечення економічно активному населенню в разі втрати працездатності повністю чи частково або недостатності засобів до існування, що трапились через хворобу, старість, інвалідність, втрату годувальника, через нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання або визнання безробітним чи настанням іншого випадку, передбаченого законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування [9, с. 75].

Така позиція має право на існування, однак незрозумілим, на наш погляд, є словосполучення «економічно активне населення», оскільки воно значно звужує коло суб'єктів, які підлягають соціальному захисту. До того ж в ньому не враховано ролі держави у забезпеченні гарантій соціального захисту населення.

Натомість І.С. Ярошенко якраз таки наголошує на ролі держави у цьому процесі. О.В. Москаленко, цитуючи поважну вчену, пише: «Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це діяльність держави, працівників і роботодавців щодо реалізації системи державних правових гарантій, яка передбачає надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам у разі настання страхового випадку за рахунок коштів, що акумулюються у спеціальних фондах і формуються шляхом солідарної сплати страхових внесків роботодавцями та працівниками, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом» [10, с. 127].

Найбільш повно в юридичній літературі розкриває сутність терміна «загальнообов'язкове державне соціальне страхування» О.М. Ярошенко, який визначає, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування є формою соціального забезпечення населення, що становить сукупність створюваних і гарантованих державою економічних, організаційних і правових заходів, спрямованих на компенсацію або мінімізацію наслідків погіршення матеріального й соціального становища працівників, а в передбачених законом випадках інших категорій громадян у разі хвороби, втрати працездатності, годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, старості, а також у разі настання інших установлених законодавством страхових ризиків за рахунок коштів страхових фондів, що формуються шляхом сплати обов'язкових страхових внесків роботодавцями, громадянами, а також за рахунок надходжень, передбачених з інших джерел, що використовуються виключно за їх цільовим призначенням [11, с. 25].

Однак і наведене визначення, на нашу думку, не позбавлене недоліків, адже О.М. Ярошенко у наданому ним визначенні перераховує певні страхові ризики, а потім робить вказівку на те, що інші страхові ризики установлені законодавством. Вказане призводить до зайвої перевантаженості терміна, про що нами зазначалось вище. Підбиваючи підсумок дослідженню вживання вказаного терміна в юридичній науковій доктрині, на наш погляд, доцільно в юридичній літературі зазначати термін «загальнообов'язкове державне соціальне страхування» виходячи з визначення, наданого у законодавстві.

Висновки

Узагальнюючи вищенаведене, зазначимо, що термін «загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначається у юридичній літературі через розкриття його фундаментальної основи, яка розкриває сутність такого страхування, притаманні йому особливості та визначає спрямованість загальнообов'язкового державного соціального страхування. Водночас у законодавстві є два легальні визначення цього терміна, які є відмінними між собою. Наявність двох термінів у межах одного інституту правової системи, які мають відмінності у їх визначенні, можуть призвести до дисбалансу у правозастосуванні. На нашу думку, загальнообов'язкове державне соціальне страхування слід визначити як систему прав, обов'язків і державних гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам та членам їхніх сімей у разі настання страхових випадків, визначених законодавством, за рахунок коштів відповідних державних фондів. Вважаємо за доцільне закріплення у законодавстві єдиного терміна «загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на рівні базового закону, яким є Закон України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Література

1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року № 254к/96-Вр Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141 (із змінами і доповненнями станом на 27.12.2019).

2. Шеремета Н. Правнича термінологія української мови та процеси творення. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Проблеми української термінологїї. 2013. № 765. С. 120-123.

3. Малько А.В. Теория государства и права: учебник. Москва: Юристъ, 2001.304 с.

4. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування: Закон України від 14 січня 1998 р. № 16/98-ВР Відомості Верховної Ради України. 1998. № 23. Ст. 121.

5. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування: Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV. Відомості Верховної Ради України. 1999. № 46-47. Ст. 403 (із змінами і доповненнями станом на 27.12.2019).

6. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: Закон України від 8 липня 2010 року № 2464-Vl. Відомості Верховної Ради України. 2011. № 2-3. ст.11 (із змінами і доповненнями станом на 27.12.2019).

7. Юридична енциклопедія / за заг. ред. Ю.С. Шемшученко. Київ: Вид. «Українська енциклопедія» імені М.П. Бажана, 1999. 741 с.

8. Право соціального забезпечення України: підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, С.М. Синчук та ін. Київ: Ін Юре, 2014. 480 с.

9. Сташків Б.І. Право соціального забезпечення. Загальна частина: навчальний посібник. Чернігів: ПАТ «ПВК» «Десна», 2016. 692 с.

10. Москаленко О.В. Основні засади соціального страхування в сучасних умовах. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. «Право». 2011. Вип. 17. С. 126-131.

11. Право соціального забезпечення: підручник / О.М. Ярошенко, А.М. Слюсар, І.А. Вєтухова та ін. Харків: Право, 2019. 376 с.

Размещено на Allbest.ru