Основні фактори впливу на адміністративну результативність та ефективність публічного адміністрування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні фактори впливу на адміністративну результативність та ефективність публічного адміністрування

Даниленко А.О., аспірант, науковий співробітник Науково-дослідного інституту публічного права

Стаття присвячена формуванню системи основних факторів впливу на адміністративну результативність та ефективність публічного адміністрування в Україні. Заявлена до розгляду тематика не нова. Окремі її аспекти знайшли своє відображення у наукових дослідженнях учених, однак системно фактори впливу на зазначену діяльність науковою спільнотою не досліджувались, оскільки здебільшого зосереджено наукові пошуки на методологічних, філософсько-правових та інших дотичних аспектах. Відповідно, адміністративна результативність та ефективність публічного адміністрування є малодослідженою в царині адміністративної науки.

В умовах сучасності публічна влада має «служити» своїй громаді - адмініструвати основні сфери її життєдіяльності. Здебільшого зарубіжні вчені вважають, що саме адміністрування є тим керівним процесом, який впливає на публічний та приватний сектори. Відповідно, публічне адміністрування - його різновид, секторна приналежність, яка навіть назвою репрезентує орієнтацію на загальне благо.

У розумінні автора категорії адміністративної ефективності та результативності є складниками більш загального феномена - раціональності діяльності публічної адміністрації. Хоча цілком ймовірно, що це три самостійні блокові концепти, які характеризують досліджуване явище з різних сторін. Однак з урахуванням того, що адміністрування передбачає здійснення сукупності раціональних впливів прийнято рішення зупинитись на першому варіанті співвідношення зазначених категорій із розумінням того, що діяльність публічних органів влади ґрунтується на певних імперативах, які включають не тільки вигодові й затратні критерії, а й низку інших, зокрема таких як цінність, доступність, своєчасність тощо.

Сформовано перелік внутрішніх та зовнішніх факторів впливу на зазначену діяльність та акцентовано увагу, що він не є вичерпним. Це наявність або відсутність певних детермінантів, які залежно від зазначеного вектора слугують джерелами стабільності або чинниками дестабілізації реалізованого публічного адміністрування. Стверджується про необхідність подальшого вивчення змісту, сутності та ознак заявленої до розгляду проблематики у комплексному вимірі.

Ключові слова: джерела стабільності, ефективність, публічне адміністрування, раціональність, результативність, фактори впливу, чинники дестабілізації.

Main factors influencing on the administrative efficiency and effectiveness public administration

The article devoted the formation of system of main factors influencing the administrative efficiency and effectiveness of public administration in Ukraine. The subject matter is not new. Some of its aspects have been reflected in the scientific research of scientists, but systematically the factors of influence on the specified activity by the scientific community have not been investigated, since for the most part the scientific research is focused on methodological, philosophical and other aspects. Accordingly, the administrative efficiency and effectiveness of public administration is poorly understood in the field of administrative science.

In today's world, public authority must “serve” its community - to administer the basic spheres of its life. For the most part, foreign scholars believe that administration itself is the governing process that affects the public and private sectors. Accordingly, public administration is its kind, sectoral affiliation, which even by name represents an orientation towards the common good.

In the author's understanding, the categories of administrative efficiency and effectiveness are components of a more general phenomenon - the rationality of public administration. Although, it is likely that these are three separate block concepts that characterize the phenomenon under study from different sides. However, given that the administration implies a set of rational influences, the decision was made to focus on the first variant of correlation of these categories with the understanding that the activity of public authorities is based on certain imperatives, which include not only cost criteria, but also a number of other criteria including value, availability, timeliness, and more.

The list of internal and external factors of influence on the defined activity has been formed and the emphasis is that it is not exhaustive. This is the presence or absence of certain determinants, which, depending on the vector, serve as sources of stability or factors of destabilization of the implemented public administration. The need for further study of the content, nature and features of the complex dimension of the problem is stated.

Key words: destabilization factors, efficiency, efficiency, influence factors, public administration, rationality, sources of stability.

Постановка проблеми

Держава - це могутній механізм, наділений максимальним обсягом обов'язків. Реалізація цих обов'язків може бути різною, однак завжди сконцентрована на одному - своєчасно реагувати на зміни зовнішнього середовища, процеси розвитку певних феноменів і явищ, проблеми, що виникають у ході динамічного розвитку суспільних відносин.

На сучасному етапі державних, економічних та соціальних перетворень як в Україні, так і у світі помітні тенденції дещо оновленого розуміння значення обов'язків держави, умов та форм їх реалізації та й загалом взаємин владних суб'єктів із суспільством. У зв'язку з цим провідні країни світу зорієнтовані на систематичне перепрофілювання державних інститутів на нові моделі функціонування з прагненням урахування побажань більшості громадян. Це зумовлює проведення відповідних адміністративних реформ, спрямованих більшою мірою на оптимізацію системи здійснення публічної влади.

Запорукою такої оптимізації виступають критерії адміністративної ефективності та результативності вже реалізованих державою обов'язків (у особі уповноважених нею суб'єктів), за сукупним показником яких оцінюється раціональність діяльності владних суб'єктів.

Стан опрацювання проблематики. Заявлена до розгляду тематика не нова. Окремі її аспекти знайшли своє відображення у наукових дослідженнях таких учених, як: П. Друкер, О. Красноруцький, І. Мінаєва, О. Оболенський, Н. Обушна, Л. Приходченко, Б. Райзберг, В. Тимцуник та багато інших. Однак системно фактори впливу на зазначену діяльність вищеперелічені вчені не досліджували, а зосереджували свої наукові пошуки на методологічних, філософсько-правових та інших дотичних аспектах.

Метою статті є формування системи основних факторів впливу на адміністративну результативність та ефективність публічного адміністрування в Україні.

Виклад основного матеріалу

У демократичному суспільстві публічна влада включає три владні підсистеми: законодавчу, виконавчу і судову, які мають відмінні державні органи та структури, які виконують ці функції. Між ними є механізм взаємодії, що пов'язаний з їх взаємними обмеженнями, які реалізуються шляхом «стримувань» та «противаг» [1, с. 6].

В умовах сучасності публічна влада має «служити» своїй громаді - адмініструвати основні сфери її життєдіяльності. Здебільшого зарубіжні вчені вважають, що саме адміністрування є тим керівним процесом, який впливає на публічний та приватний сектори. Відповідно, публічне адміністрування - його різновид, секторна приналежність, яка навіть назвою репрезентує орієнтацію на загальне благо.

Визначаючи основні фактори впливу на адміністративну результативність та ефективність публічного адміністрування необхідно уточнити, що поняття «ефективність» нерозривно пов'язане з поняттям «ефект» (лат. Effectus), що означає дію чи результат діяльності. Ефект є абсолютною категорією, яка відображає отриманий результат від взаємодії або процесу, що складається із сукупності якісних та кількісних характеристик параметрів системи, яких набула остання після реалізації процесу чи взаємодії [2]. На відміну від «ефекту», категорія «ефективність» є відносною, властива лише цілеспрямованому процесу. Крім ефективності, значну увагу дослідники завжди приділяли поняттю «результативність». За словами П. Друкера, результативність є наслідком того, що робляться потрібні та слушні речі; а ефективність - наслідок того, що правильно створюються ці самі речі. Як бачимо, обидва ці поняття є однаково важливими. Причому одностайного бачення різниці між ними досі немає [3; 4, с. 46].

До прикладу, Л. Приходченко пропонує розмежовувати аналізовані поняття як:

- ефективність - багаторівнева характеристика, яка означає співвідношення між продуктом та ресурсами на його створення з огляду на результат;

- результативність - це результати порівняно з цілями, тобто ступінь досягнення цілей, причому у зіставленні з використаними ресурсами, пов'язана із технічною раціональністю [5, с. 59].

Суміжною до зазначених вчена вважає категорію «якість», яку трактує як ступінь цінності, придатності чого-небудь для використання за призначенням, сукупність характеристик товару (послуги) стосовно його здатності задовольняти встановлені й передбачувані норми; вона не обмежується окремими властивостями, а охоплює послугу цілком і невіддільна від неї [5, с. 59].

Своєю чергою адміністративну ефективність і результативність окремі вчені вважають ключем до позитивних адміністративних змін [6]. Це невід'ємний елемент модернізаційного процесу задоволення суспільних потреб, захисту публічних благ та збереження національних цінностей.

Методологічним підґрунтям таких змін вважаються концептуальні положення адміністративного антикризового реформування, зорієнтовані на нові моделі взаємин держави та суспільства, - окремі складники теорій активізуючої держави, електронного уряду та урядування, нового публічного менеджменту тощо.

Уточнимо, що адміністративна ефективність і результативність відрізняється від економічної та має дещо інші цілі, однак поглинає окремі її аспекти. Примітно, що у країн, які розвиваються, відсутні ефективні та дієві адміністративні механізми для задоволення потреб громадян. Урядовці обіцяють підвищити адміністративну ефективність і результативність у разі істотних адміністративних змін [6] публічного середовища.

У нашому розумінні категорії адміністративної ефективності та результативності є складниками більш загального феномена - раціональності діяльності публічної адміністрації. Хоча цілком ймовірно, що це три самостійні блокові концепти, які характеризують досліджуване явище з різних сторін. Однак з урахуванням того, що адміністрування передбачає здійснення сукупності раціональних (тобто запрограмованих і виокремлених за певними ознаками із можливих з урахуванням стану зовнішнього середовища) впливів на функціонування та розвиток колективу людей на основі програми управління та інформації про поведінку та стан об'єкта управління, спрямованих на підтримку, поліпшення та розвиток об'єкта управління для досягнення наперед визначеної сукупності цілей [7, с. 5], нами прийнято рішення зупинитись на першому варіанті співвідношення зазначених категорій із розумінням того, що діяльність публічних органів влади ґрунтується на певних імперативах, які включають не тільки вигодові й затратні критерії, а й низку інших, зокрема таких як цінність, доступність, своєчасність тощо.

Зазначимо також, що ми є прибічниками думки, згідно з якою модель адміністративної раціональності як імператив публічно-владної діяльності заснована на знаменитому есе Вудро Вільсона (1887) [8] про державне управління (мовою оригіналу - public administration), в якому міститься заклик до вивчення цього процесу в професійному плані, де термін «ефективність» набуває абсолютно нової перспективи, коли ми намагаємося вивчати її в середовищі традиційно вимірюваних величин у системі, яка значною мірою заснована на цінностях, натхненні й людському сприйнятті. Таке додавання вимірювання «цінність» дає унікальну перспективу ефективності публічного адміністрування [9].

Тому адміністративну раціоналізацію публічного адміністрування ми визначаємо як: індикатор оцінки якості адміністративної політики держави, репрезентований адміністративними діями публічних органів влади в організованому середовищі; адміністративну ефективність та результативність публічного адміністрування - як основні показники адміністративної раціональності, результати діяльності адміністративних одиниць, які можна об'єктивно оцінити.

З огляду на вищевикладене, до таких критеріїв слід віднести:

- критерій об'єктивності (реалістичності) - слід розуміти те, що суспільно значущий результат діяльності органу влади реально існує;

- критерій вимірюваності означає практичну можливість визначення розміру суспільно значущого результату у вартісному вираженні;

- критерій публічності (інформативності) розглядає можливість використання суспільно значущого результату для інформування суспільства і влади про важливість підсумків діяльності органу влади [10, с. 53].

Відповідно, які є фактори впливу на результати діяльності адміністративних одиниць, які можна об'єктивно оцінити? За нашим баченням, це внутрішні та зовнішні чинники, до яких належать такі:

1) наявність/відсутність корупційних проявів у публічному та приватному секторах;

2) низький/високий рівень правової освіти та правосвідомості суб'єктів, наділених владними повноваженнями;

3) наявність/відсутність передумов для професійної деформації представників делегованих державних функцій;

4) (не)систематизована, (не)гармонізована, (не)узгоджена законодавча база секторальних, галузевих сфер;

5) (не)достатнє адміністративно-правове, організаційно-технічне, фінансове, інформаційне та інше забезпечення діяльності публічних органів влади необхідними ресурсами;

6) злагоджена/відсутня комунікативна, діалогова співпраця держави і громади;

7) наявність/відсутність внутрішньодержавного тиску та втручання у діяльність органів влади;

8) злагоджена/відсутня внутрішньоієрархічна взаємодія владних інституцій;

9) наявність/відсутність чітко розробленої адміністративної політики.

Перелік вищезазначених складників не слід вважати вичерпним, оскільки рівень результативності та ефективності публічного адміністрування зумовлений з-поміж іншого складною взаємодією ситуативних, індивідуальних і мотиваційних чинників. Врахування зовнішніх і внутрішніх обставин, в яких здійснюється адміністрування, зокрема публічне, залежить не лише від організаційної побудови цієї системи, ресурсного забезпечення, від професійності державних службовців або їх кількості та інших внутрішніх обставин (внутрішнього середовища), а й від врахування чинників зовнішнього середовища, які можуть бути не підконтрольними суб'єктам адміністрування і тому значною мірою впливатимуть на ефективність такої діяльності [11, с. 98].

раціоналізація публічний адміністрування результативність

Висновки

Підбиваючи підсумок проведеного дослідження, зазначимо, що факторами впливу на адміністративну ефективність та результативність публічного адміністрування є наявність або відсутність певних детермінантів, які залежно від зазначеного вектора слугують джерелами стабільності або чинниками дестабілізації реалізованого публічного адміністрування.

У зв'язку з тим, що адміністративна результативність та ефективність публічного адміністрування є малодослідженою в царині адміністративної науки є сенс стверджувати про необхідність подальшого вивчення змісту, сутності та ознак зазначеної проблематики у комплексному вимірі.

Список використаних джерел

1. Мінаєва І.М. Складники поняття «публічна влада». Державне будівництво. 2008. № 1.

2. Райзберг Б.А. Современный экономический словарь. 3-е изд. перераб и доп. М.: ИНФРА-М, 2002. 480 с.

3. Друкер П. Классические работы по менеджменту. М.: Альпина Паблишер, 2015. 349 с.

4. Красноруцький О.О. Напрями вдосконалення оцінки ефективності публічного адміністрування. Актуал. проблемиінновац. економіки. 2016. № 3. С. 45-54.

5. Приходченко Л. Щодо сутності поняття «ефективність» у системі демократичного врядування. Акт. пробл. держ. упр. : зб. наук. пр. Одеса : ОРІДУ НАДУ 2007. Вип. З (31). С. 57-65.

6. Khan A.H. Administrative Efficiency and Effectiveness with the Application of E-Government: A Study on Bangladesh Public Administration. / In: Saeed S., Ramayah T., Mahmood Z. (eds) User Centric E-Government. Integrated Series in Information Systems. Springer, 2018, Cham.

7. Оболенський О.Ю. Публічне управління: цивілізаційний тренд, наукова теорія і напрям освіти. Публічне управління: шляхи розвитку : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Київ, 26 листоп. 2014 р.) : у 2 т. Київ : НАДУ, 2014. Т 1. 150 с.

8. Уилсон В. Исследование администрации. Политология Квартальный. 1887. № 2. С. 197-222 .

9. Azhar Manzoor. A Look at Efficiency in Public Administration: Past and Future. SAGE Open. 2014.

10. Обушна Н. Результативність та ефективність управління - парадигма сучасного публічного управління. Державне управління та місцеве самоврядування. 2015. Вип. 4. С. 47-60.

11. Тимцуник В.І. Публічне управління та адміністрування : навчальний посібник. Полтава: РВВ ПДАА, 2015. 280 с.

Размещено на Allbest.ru