Особливості покарання за злочини невеликої тяжкості за чинним Кримінальним кодексом України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ПОКАРАННЯ ЗА ЗЛОЧИНИ НЕВЕЛИКОЇ ТЯЖКОСТІ ЗА ЧИННИМ КРИМІНАЛЬНИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ

FEATURES OF PUNISHMENT FOR CRIMES OF MINOR SEVERITY OF THE CURRENT CRIMINAL CODE OF UKRAINE

Скок О.С.,

кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Шевченко Т.В.,

старший викладач кафедри кримінально-правових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

У статті проаналізовані злочини невеликої тяжкості в частині призначення покарання за чинним КК України. Відповідно до проведеного аналізу наведена класифікація злочинів невеликої тяжкості. Крім того, приділено увагу питанню призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, яке поширюється на категорію злочинів невеликої тяжкості, окрім корупційних злочинів невеликої тяжкості.

Ключові слова: злочини невеликої тяжкості, покарання, штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт, позбавлення волі.

В статье проанализированы преступления небольшой степени тяжести в части назначения наказания за действующим УК Украины. В соответствии с проведенным анализом дана классификация таких преступлений. Кроме того, уделено внимание вопросу назначения более мягкого наказания, чем предусмотрено законом, которое распространяется на категорию преступлений небольшой тяжести, кроме коррупционных преступлений небольшой степени тяжести.

Ключевые слова: преступления небольшой степени тяжести, наказание, штраф, общественные работы, исправительные работы, арест, лишение свободы.

The article analyzes crimes of minor severity in terms of the purpose of punishment for the current Criminal Code of Ukraine and their classification is given. In accordance with the conducted analysis of there is classification of such crimes. In addition, paid attention to the question of setting of more light punishment, than envisaged by a law that spreads to the category of crimes of small weight, except the corruption crimes of small degree of weight.

Key words: crimes of small degree of weight, punishment, fine, social works, correctional works, arrest, imprisonment.

Постановка проблеми. Категорія злочинів невеликої тяжкості має безпосереднє значення для дії інститутів Загальної частини КК України, зокрема, для розділу Х «Покарання та його види» (ст. 53 КК) та розділу ХІ «Призначення покарання» (ст. 69 КК).

Злочини невеликої тяжкості становлять доволі значну кількість серед інших злочинних діянь, представлених в Особливій частині КК. Необхідно звернути увагу на статистичні дані, представлені МВС України (до 2012 р.) та Генеральною прокуратурою України (з 2012 р. по т.ч.) щодо стану та структури злочинності в Україні [1-13]. Так, за даними МВС України, за 2005 р. показник кількості злочинів невеликої тяжкості становив 13,5% від загальної кількості кримінально караних правопорушень, у 2006 р. - 17%, у 2007 р. - 19,6%, у 2008 р. - 21%, у 2009 р. - 17,7%, у 2010 р. - 14,5%, у 2011 р. - 13,3%. За даними Генеральної прокуратури України: у 2012 р. - 12,9%, у 2013 р. - 28,7%, у 2014 р. - 25,2%, у 2015 р. - 22,8%, у 2016 р. - 20,8%, у 2017 р. - 20,4%, у 2018 р. - 21,9%. Так, явно просліджується стійка тенденція до доволі великої кількості (в межах 20-28%) зареєстрованих кримінальних проваджень злочинів невеликої тяжкості.

Метою дослідження є дослідження злочинів невеликої тяжкості в частині призначення покарання за досліджуване коло діянь, правовий аналіз різновидів покарань, визначених у санкціях статей Особливої частини Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за злочини невеликої тяжкості.

Обрана тема дослідження відповідає тематиці кримінологічних досліджень в Україні, пріоритетним напрямам наукових та дисертаційних досліджень у системі МВС України на період 2015-2019 рр., планам науково-дослідної роботи Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.

Аналіз наукових досліджень та публікацій. Проблеми класифікації злочинів залежно від ступеня тяжості відображені в роботах вітчизняних науковців, а саме: ГС. Крайніка, Л.М. Кривоченко, В.О. Навроцького,

В.О. Тулякова, А.М. Ященко та інших. Однак наукові дослідження проводилися стосовно загальної класифікації, а стосовно окремо злочинів невеликої тяжкості таких досліджень проводилось недостатньо. На особливу увагу заслуговує впровадження інституту кримінальних поступ- ків, які безпосередньо стосуватимуться обраної нами для дослідження теми.

Виклад основного матеріалу дослідження. Вирішуючи питання про правила призначення покарання, ПВСУ у постанові «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 р. № 7 звертає увагу судів на те, що вони під час призначення покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватись вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання (п. 1 постанови). Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів (абз. 1 п. 1 постанови) [14].

З огляду на зміст ч. 1 ст. 65 КК до загальних засад призначення покарання можна зарахувати такі: 1) призначення покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК; 2) призначення покарання відповідно до положень Загальної частини КК; 3) призначення покарання з огляду на ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Варто зауважити, що досліджувана категорія злочинів справляє неабиякий вплив на норму, якою регулюються питання, пов'язані з покаранням у вигляді штрафу. Так, розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти н.м.д.г до п'ятдесяти тисяч н.м.д.г., якщо статтями Особливої частини КК не передбачено вищого розміру штрафу. Тобто розмір штрафу як основного покарання за злочин невеликої тяжкості має становити від тридцяти до трьох тисяч н.м.д.г. Якщо в санкції статті зазначено «карається штрафом до п'ятдесяти н.м.д.г», то її варто розуміти як «карається штрафом від тридцяти до п'ятдесяти н.м.д.г.».

Деякі науковці зазначають: «Суд обов'язково має розглядати можливість призначення штрафу у випадках, передбачених Особливою частиною КК, оскільки штраф можна застосовувати і як основне, і як додаткове покарання. Водночас штраф не слід розглядати як засіб відкупу від покарання або розорення винуватця» [15, с. 73].

Аналіз норм, які встановлюють відповідальність за злочини невеликої тяжкості у виді штрафу, показав, що штраф визначено у чітких розмірах («від» і «до»), або визначено верхню межу розміру штрафу («до»).

В Особливій частині КК України встановлено такі розміри штрафів за злочини невеликої тяжкості: 1) до п'ятдесяти н.м.д.г.: ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 139,

ч. 1 ст. 143, ст. 145, ч. 1 ст. 154, ч. 1 ст. 168, ч. 1 ст. 171,

ч. 1 ст. 173, ст. 174, ч. 1 ст. 180, ч. 2 ст. 180, ч. 1 ст. 190,

ч. 1 ст. 192, ст. 195, ст. 197, ч. 1 ст. 269, ч. 1 ст. 280, ч. 1

ст. 283, ст. 285, ст. 293, ст. 295, ч. 1 ст. 299, ч. 1 ст. 302, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 318, ч. 1 ст. 323, ч. 1 ст. 32б, ч. 1 ст. 337, ч. 2 ст. 338, ст. 339, ст. 356, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 376, ч. 1 ст. 412, ст. 445; 2) до сімдесяти н.м.д.г.: ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 327, ч. 2 ст. 337; 3) до ста н.м.д.г.: ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 238, ст. 247, ч. 1 ст. 268, ч. 1 ст. 281, ч. 1 ст. 282, ст. 284, ч. 1 ст. 298 ч. 1 ст. 325, ч. 1 ст. 343, ч. 1 ст. 353, ч. 1 ст. 358; 4) до ста п'ятдесяти н.м.д.г.: ч. 1 ст. 300; 5) до двохсот н.м.д.г.: ч. 1 ст. 142, ч. 2 ст. 171, ч. 1 ст. 239, ч. 2 ст. 299, ч. 1 ст. 342, ч. 2 ст. 358; 6) до двохсот п'ятдесяти н.м.д.г. : ст. 254, ч. 1 ст. 366; 7) до однієї тисячі н.м.д.г.: ч. 2 ст. 184; 8) від п'ятдесяти до ста н.м.д.г.: ч. 2 ст. 125, ст. 132, ч. 1 ст. 134, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 163, ч. 2 ст. 173, ч. 2 ст. 244, ч. 1 ст. 2981, ч. 2 ст. 192, ч. 1 ст. 301, ч. 1 ст. 387; 9) від п'ятдесяти до ста двадцяти н.м.д.г.: ч. 1 ст. 270; 10) від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти н.м.д.г.: ч. 1 ст. 279; 11) від п'ятдесяти до двохсот н.м.д.г.: ч. 1 ст. 313, ч. 1 ст. 347, ч. 1 ст. 3471; 12) від п'ятдесяти до трьохсот н.м.д.г.: ч. 1 ст. 385, ст. 386; 13) від ста до ста п'ятдесяти н.м.д.г.: ч. 1 ст. 193; 14) від ста до двохсот н.м.д.г.: ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 165, ч. 1 ст. 1881, ч. 1 ст. 241, ч. 1 ст. 242, ч. 3 ст. 243, ч. 1 ст. 244, ч. 1 ст. 248, ч. 1 ст. 249, ч. 1 ст. 252, ч. 1 ст. 272, ч. 1 ст. 275, ч. 2 ст. 342, ст. 360, ч. 1 ст. 397; 15) від ста до двохсот п'ятдесяти н.м.д.г.: ч. 1 ст. 354; 16) від ста до трьохсот н.м.д.г.: ч. 1 ст. 1581, ч. 1 ст. 159, ч. 1 ст. 160, ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 2392, ч. 2 ст. 300, ч. 1 ст. 381, ч. 2 ст. 387; 17) від ста до п'ятисот н.м.д.г.: ч. 1 ст. 310; 18) від ста до тисячі н.м.д.г.: ч. 1 ст. 351, ч. 1 ст. 3511; 19) від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти н.м.д.г.: ст. 290; 20) від ста п'ятдесяти до чотирьохсот н.м.д.г.: ч. 1 ст. 3641, ч. 1 ст. 3683, ч. 1 ст. 3684; 21) від двохсот до трьохсот н.м.д.г.: ч. 1 ст. 1971, ч. 1 ст. 344; 22) від двохсот до п'ятисот н.м.д.г.: ч. 1 ст. 136, ч. 1 ст. 161, ч. 3 ст. 171, ч. 1 ст. 2391, ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 3692, ч. 1 ст. 388; 23) від двохсот до однієї тисячі н.м.д.г.: ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 177; 24) від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот н.м.д.г.: ч. 3 ст. 354; від трьохсот до п'ятисот н.м.д.г.: ч. 3 ст. 1971, ст. 227, ч. 1 ст. 374, ч. 2 ст. 397; 25) від трьохсот до шестисот н.м.д.г.: ч. 1 ст. 240; 26) від п'ятисот до тисячі н.м.д.г.: ч. 2 ст. 136, ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 2051, ч. 2 ст. 2051, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 3611, ст. 363, ч. 1 ст. 3631, ч. 1 ст. 3612; 27) від п'ятисот до двох тисяч н.м.д.г.: ч. 2 ст. 351; 28) від шестисот до однієї тисячі н.м.д.г.: ч. 1 ст. 362; 29) від восьмиста до однієї тисячі н.м.д.г.: ч. 1 ст. 2202; 30) від однієї тисячі до двох тисяч н.м.д.г.: ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 2121, ч. 1 ст. 2231; 31) від однієї тисячі п'ятсот до двох тисяч н.м.д.г.: ч. 1 ст. 213; 32) від двох тисяч до трьох тисяч н.м.д.г.: ч. 1 ст. 172, ч. 2 ст. 2322 КК України.

Змога застосувати покарання у виді штрафу в санкціях зазначених статей існує поряд з іншими, альтернативними видами покарань, такими як громадські роботи, виправні роботи, арешт, обмеження волі, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певної діяльністю, службове обмеження, тримання в дисциплінарному батальйоні, позбавлення волі.

Виключно штраф як покарання передбачено в санкціях статей КК України: 1) до однієї тисячі н.м.д.г.: ч. 1 ст. 183; 2) від п'ятисот до однієї тисячі н.м.д.г.: ч. 1 ст. 216, ст. 227; 3) від п'ятисот до двох тисяч н.м.д.г. : ч. 1 ст. 205; 4) від семисот п'ятдесяти до двох тисяч н.м.д.г.: ч. 1 ст. 2321; 5) від восьмисот до однієї тисячі н.м.д.г.: ч. 1 ст. 2201, ч. 3 ст. 2201; 6) від однієї тисячі до двох тисяч н.м.д.г.: ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 2091, ч. 2 ст. 212, ч. 1 ст. 224, ч. 1 ст. 229, ч. 1 ст. 2322; 7) від однієї тисячі до трьох тисяч н.м.д.г.: ч. 1 ст. 206, ч. 1 ст. 222, ст. 232; 8) від двох тисяч до трьох тисяч н.м.д.г.: ч. 2 ст. 2121, ст. 219, ч. 2 ст. 2201 КК.

Якщо особі, яка вчинила злочин невеликої тяжкості, судом призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше трьох тис. н.м.д.г, але яка через певні причини та відсутність підстав для розстрочки виплати штрафу його не сплачує, то відповідно до ч. 5 ст. 53 КК суд замінює не- сплачену суму штрафу покаранням у вигляді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством н.м.д.г, або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством н.м.д.г., але на строк не більше двох років.

Усі покарання, передбачені в санкціях Особливої частини КК за злочини невеликої тяжкості, можна поділити на три групи. До першої належать покарання, не пов'язані з позбавленням волі, до другої - альтернативні покарання, або позбавлення волі, або інше, більш м'яке покарання, до третьої - покарання у виді позбавлення волі. Аналіз змісту санкцій злочинів невеликої тяжкості вказує на їх невелику суспільну небезпеку порівняно з іншими злочинами.

Серед 189 умисних злочинів невеликої тяжкості за 156 (82,5%) передбачені покарання, не пов'язані з позбавленням волі. До таких покарань належать: громадські роботи, виправні роботи, арешт, обмеження волі, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Всі ці покарання в різних варіаціях присутні в санкціях статей Особливої частини КК за злочини невеликої тяжкості.

Найбільший відсоток становлять санкції, що передбачають покарання у вигляді: штрафу/арешту/обмеження волі (13,3%) - ч. 2 ст. 136, ч. 3 ст. 1971, ч. 1 ст. 2051, ст. 295, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 300, ч. 1 ст. 301, ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 313, ч. 1 ст. 325, ч. 1 ст. 327, ч. 1 ст. 347, ч. 1 ст. 3471, ч. 1 ст. 351, ч. 1 ст. 3511, ч. 1 ст. 353, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 3641 КК України; штрафу/виправних робіт/обмеження волі (10,8%) - ч. 1 ст. 142, ч 1 ст. 143, ч. 1 ст. 1581, ч. 1 ст. 159, ч. 1 ст. 1591, ч. 2 ст. 1591, ч. 3 ст. 1591, ч. 1 ст. 160, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 163, ч. 1 ст. 1881, ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 213, ст. 290, ч. 1 ст. 326, ст. 360, ч. 1 ст. 381, ч. 1 ст. 388 КК; штрафу/обмеження волі (14%) - ч. 1 ст. 154, ч. 1 ст. 161, ч. 3 ст. 171, ч. 2 ст. 173, ч. 1 ст 193, ч. 2 ст. 2051, ч. 1 ст. 2202, ч. 1 ст. 2391, ч. 1 ст. 2392, ч. 1 ст. 249, ч. 1 ст. 252, ст. 254, ч. 1 ст. 268, ч. 2 ст. 299, ч. 2 ст. 300, ч. 1 ст. 302, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 318, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 3631, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 397 КК.

Найменшу питому вагу (по 0,6%) становлять санкції, що містять такі види покарань: громадські роботи / виправні роботи / арешт / обмеження волі (ст. 124 КК); штраф / громадські роботи / виправні роботи / арешт / обмеження волі (ч. 2 ст. 125 КК); громадські роботи / арешт / обмеження волі / позбавлення волі (ст. 126-1КК); штраф / громадські роботи / арешт (ч. 1 ст. 136 КК); позбавлення права обіймати певні посади чи займатися пев- ною діяльністю / виправні роботи / обмеження волі (ч. 1 ст. 144 КК); штраф / громадські роботи / позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю / виправні роботи (ст. 145 КК); штраф / обмеження волі / позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю (ч. 2 ст. 171 КК); штраф / позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю / арешт / обмеження волі (ч. 1 ст. 173 КК); штраф / виправні роботи / арешт / обмеження волі (ч. 1 ст. 182 КК); арешт (ст. 395 КК).

За 31 (16,4%) умисний злочин невеликої тяжкості передбачені альтернативні покарання, або позбавлення волі, або інше, більш м'яке покарання. Поряд із позбавленням волі на строк до двох років передбачені покарання у виді виправних робіт, обмеження волі, громадських робіт, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися пев- ною діяльністю, арешту, штрафу та тримання у дисциплінарному батальйоні.

Доволі значний відсоток (12,9%) становлять альтернативні покарання у виді: обмеження волі або позбавлення волі на строк до двох років - ч. 1 ст. 135; ч. 2 ст. 1971; ч. 2 ст. 323; ч. 2 ст. 390 КК; штраф, або виправні роботи, або позбавлення волі на строк до двох років - ч. 1 ст. 175; ч. 1 ст. 176; ч. 1 ст. 177; ч. 1 ст. 3611 КК.

Менший відсоток (по 3,2%) становлять покарання таких видів: громадські роботи / виправні роботи / обмеження волі / позбавлення волі на строк до двох років (ст. 123 КК); позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю / виправні роботи / обмеження волі / позбавлення волі до двох років (ч. 1 ст. 140 КК); штраф / виправні роботи / обмеження волі / позбавлення волі на строк до двох років (ч. 1 ст. 269 КК); штраф / арешт / позбавлення волі на строк до двох років (ч. 2 ст. 338 КК); штраф / громадські роботи / виправні роботи / обмеження волі / позбавлення волі на строк до двох років (ч. 1 ст. 354 КК); штраф або позбавлення волі на строк до двох років (ч. 1 ст. 3612 КК); арешт або позбавлення волі на строк до двох років (ст. 394 КК); штраф / громадські роботи / позбавлення волі на строк до двох років (ст. 3661 КК).

Покарання у виді позбавлення волі законом передбачено у 2 випадках (1%): ч. 1 ст. 3682 КК - позбавлення волі на строк до двох років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі спеціальною конфіскацією та конфіскацією майна; ч. 2 ст. 435 КК України - позбавлення волі на строк до двох років.

За 20 (83,3%) необережних злочинів невеликої тяжкості передбачені покарання, не пов'язані з позбавленням волі: ст. 128, ч. 1 ст. 171, ст. 197, ч. 1 ст. 241, ч. 1 ст. 242, ч. 3 ст. 243, ст. 247, ч. 1 ст. 270, ч. 1 ст. 271, ч. 1 ст. 272, ч. 1 ст. 275, ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 281, ч. 1 ст. 282, ч. 1 ст. 283, ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 326, ст. 363, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 412 КК. До покарань, що встановлені в санкціях зазначених статей, належать: громадські роботи, виправні роботи, обмеження волі, штраф, арешт, службові обмеження для військовослужбовців, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, тримання у дисциплінарному батальйоні.

За 4 (18,2%) необережних злочини невеликої тяжкості передбачені покарання у виді: службового обмеження / тримання в дисциплінарному батальйоні / позбавлення волі на строк до двох років (ч. 1 ст. 403 КК), штрафу / обмеження волі / позбавлення волі на строк до двох років (ч. 1 ст. 240, ч. 1 ст. 244 КК), арешту / тримання в дисциплінарному батальйоні / позбавлення волі на строк до двох років (ч. 1 ст. 413 КК).

Необхідно звернути також увагу на те, що стосовно злочинів невеликої тяжкості відповідно до ч. 1 ст. 69 КК суд, умотивувавши своє рішення, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного може (крім випадків засудження за корупційний злочин) призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті Особливої частини КК України, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті Особливої частини КК України за цей злочин. У цьому разі суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині КК України. За вчинення злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тис. н.м.д.г., суд із підстав, зазначених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть є нижчим від найнижчої межі, встановленої у санкції статті Особливої частини КК України.

Не можемо погодитися з позицією тих учених, які вважають, що більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, може бути призначено судом винному тільки за вчинення злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Викликає заперечення й те, що більш м'яке покарання не може призначатися за вчинення винним злочину невеликої тяжкості внаслідок того, що у процесі призначення покарання у разі вчинення такого злочину суд зобов'язаний призначити найменш суворе покарання із числа передбачених санкцією відповідної статті Особливої часини КК, а якщо суд відмовляється від цього, то він має навести у вироку мотиви звернення до більш суворого покарання. Складно погодитися і з тим, що в цьому разі суд має широкі можливості для звільнення особи від кримінальної відповідальності або покарання [15, с. 93].

Наша позиція аргументована тим, що неможливість застосування цього інституту до категорії злочинів невеликої тяжкості існувала до 2 листопада 2004 р. Саме в цей день КСУ у справі за конституційним поданням ВСУ щодо відповідності КУ (конституційності) положень ст. 69 КК (справа про призначення судом більш м'якого покарання) прийняв рішення і визнав неконституційним положення ч. 1 ст. 69 КК у частині, яка унеможливлювала призначення особам, які вчинили злочини невеликої тяжкості, більш м'якого покарання, ніж передбачено законом [16; 17, с. 147-148].

Аналіз зазначеного рішення показав, що під час його прийняття КСУ акцентовано на дуже важливих моментах: 1) призначення покарання нижче від найнижчої межі на підставі ст. 69 КК лише за вчинення особливо тяжкого, тяжкого злочину або злочину середньої тяжкості є дискримінацією стосовно осіб, які вчинили злочини невеликої тяжкості; 2) за ст. 69 КК особи, які вчинили злочини невеликої тяжкості, поставлені в гірші умови, ніж ті, які вчинили більш тяжкі злочини; 3) загальні засади призначення покарання не містять винятків щодо неврахування ступеня тяжкості, зокрема, щодо злочинів невеликої тяжкості, і поширюються на всі злочини незалежно від ступеня їх тяжкості; 4) можливість застосування до осіб, які вчинили злочин невеликої тяжкості, пільгових інститутів не може бути перепоною для індивідуалізації покарання, зокрема, шляхом призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом; 5) не маючи змоги призначити більш м'яке покарання, суд не зможе в належний спосіб індивідуалізувати покарання і забезпечити його справедливість; 6) відсутність індивідуалізації покарання особам, які вчинили злочини невеликої тяжкості, є порушенням конституційних положень щодо рівності громадян перед законом [16].

Варто зазначити, що не всі вітчизняні науковці та судді КСУ одностайно підтримали таке рішення.

Зі змісту ст. 69 КК стає очевидним, що призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, неможливе стосовно осіб, які вчинили корупційний злочин невеликої тяжкості.

Висновки

Отже, проведений аналіз покарань за злочини невеликої тяжкості показав, що їх можна поділити на три групи: 1) покарання, не пов'язані з позбавленням волі; 2) альтернативні покарання, або позбавлення волі, або інше, більш м'яке покарання; 3) покарання у виді позбавлення волі. За вчинення злочину невеликої тяжкості можуть бути застосовані такі основні покарання, як штраф, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, громадські роботи, виправні роботи, арешт, обмеження волі, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі. Норма, що регулює питання призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, поширюється на категорію злочинів невеликої тяжкості, окрім корупційних злочинів невеликої тяжкості.

злочин тяжкість невеликий україна

Список використаних джерел

Стан та структура злочинності в Україні (2005-2006 рр.) URL: http://www.mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/48496 (дата звернення: 15.03.2019).

Стан та структура злочинності в Україні (2006-2007 рр.) URL: http://www.mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/53966 (дата звернення: 15.03.2019).

Стан та структура злочинності в Україні (2007-2008 рр.). URL:http://www.mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/53966 (дата звернення: 15.03.2019).

Стан та структура злочинності в Україні (2008-2009 рр.). URL:http://www.mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/233004 (дата звернення: 15.03.2019).

Стан та структура злочинності в Україні (2009-2010 рр.) URL : http://www.mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/374130 (дата звернення: 15.03.2019).

Стан та структура злочинності в Україні (2010-2011 рр.). URL: http://www.mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/717134 (дата звернення: 15.03.2019).

Стан та структура злочинності в Україні (станом на 20 листопада 2012 р.). URL: http://www.mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/ article/813157 (дата звернення: 15.03.2019).

Єдиний звіт про кримінальні правопорушення за січень-грудень 2013 р. URL: https://www.gp.gov.ua/ua/stat.html. html?dir_id=110381. (дата звернення: 15.03.2019).

Єдиний звіт про кримінальні правопорушення за січень-грудень 2014 р. URL: https://www.gp.gov.ua/ua/stat.html. html?dir_id=110381. (дата звернення: 15.03.2019). за січень-грудень 2015 р. URL:

Єдиний звіт про кримінальні правопорушення id=110381 (дата звернення: 15.03.2019).

Єдиний звіт про кримінальні правопорушення за січень-грудень 2016 р. URL: id=110381 (дата звернення: 15.03.2019).

Єдиний звіт про кримінальні правопорушення за id=110381 (дата звернення: 15.03.2019).

Єдиний звіт про кримінальні правопорушення за id=110381 (дата звернення: 15.03.2019).

Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах. Київ : Вид. дім «Скіф», 2009. 536 с.

Пєтков С.В. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. Київ : Центр учбов. літ., 2015. 696 с.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) від 2 листопада 2004 р. № 15-рп/2004. Офіційний вісник України. 2004. № 45. Ст. 2975.

Скок О.С. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом в контексті кримінальної відповідальності за злочини невеликої тяжкості. Реформування законодавства України та розвиток суспільних відносин в Україні: питання взаємодії : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., м. Ужгород, 22-23 квітня 2016 р. Ужгород, 2016. С. 146-149.

Размещено на Allbest.ru