Організація участі прокурора у розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією(на прикладі Одеської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація участі прокурора у розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією(на прикладі Одеської області)

Кубаєнко А.В.



В статті на основі аналізу правової регламентації повноважень прокурора у справах про адміністративні правопорушення, пов'язаних з корупцією та практики розгляду судами справ зазначеної категорії визначені проблеми, які ускладнюють ефективну реалізацію прокурором своїх повноважень, а також сформульовані пропозиції щодо удосконалення норм чинного законодавства у цій сфері. Аналіз судової практики Одеської області дозволяє обґрунтовано визначити недоцільність виключення прокурора із кола суб'єктів, наділених правом на апеляційне оскарження рішень судів у справах про адміністративні правопорушення, пов'язаних з корупцією. Автором наводяться причини закриття адміністративних проваджень у справах про правопорушення, пов'язані з корупцією, які визначені на підставі судових рішень за 9 місяців 2019 року.

Дослідження застосування норм антикорупційного законодавства дозволило автору стверджувати, що сьогодні відсутня усталена практика судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією та наявна проблема в забезпеченні уніфікації тлумачення та застосування адміністративно-правових заборон. Тому необхідним сьогодні залишається формування та узагальнення єдиної судової практики щодо справ відповідної категорії з роз'ясненням питань застосування законодавства про адміністративну відповідальність за правопорушення, пов'язані з корупцією. Автором доведена необхідність змін норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, що буде сприяти однаковому застосуванню судами норм матеріального та процесуального права антикорупційного спрямування та ліквідує суперечність конституційних принципів змагальності судочинства та процесуальної рівності учасників судового провадження.

Ключові слова: прокурор, право на апеляційне оскарження, адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, момент виявлення, судова практика.



Организация участия прокурорав рассмотрении дел об административныхправонарушениях, связанных с коррупцией (на примере Одесской области)

Кубаенко А.В.

В статье на основе анализа правовой регламентации полномочий прокурора по делам об административных правонарушениях, связанных с коррупцией и практики рассмотрения судами дел указанной категории определены проблемы, которые затрудняют эффективную реализацию прокурором своих полномочий, а также сформулированы предложения по совершенствованию норм действующего законодательства в этой сфере. Анализ судебной практики Одесской области позволяет обоснованно определить нецелесообразность исключения прокурора из круга субъектов, наделенных правом на апелляционное обжалование решений судов по делам об административных правонарушениях, связанных с коррупцией. Автором приводятся причины закрытия административных производств по делам об административных правонарушениях, связанных с коррупцией, которые определены на основании судебных решений за 9 месяцев 2019 года.

Исследование применения норм антикоррупционного законодательства позволило автору утверждать, что сегодня отсутствует устоявшаяся практика судебного рассмотрения дел об административных правонарушениях, связанных с коррупцией и имеется проблема в обеспечении унификации толкования и применения административно-правовых запретов. Поэтому необходимым сегодня остается формирование и обобщение единой судебной практики по делам соответствующей категории с разъяснением вопросов применения законодательства об административной ответственности за правонарушения, связанные с коррупцией. Автором доказана необходимость изменений норм Кодекса Украины об административных правонарушениях, которые будут способствовать единообразному применению судами норм материального и процессуального права антикоррупционного направления и ликвидируют противоречие конституционных принципов состязательности судопроизводства и процессуального равенства участников судебного производства.

Ключевые слова: прокурор, право на апелляционное обжалование, административные правонарушения, связанные с коррупцией, момент выявления, судебная практика.



Organization of participation of the prosecutorin the consideration of cases of administrativeoffenses associated with corruption (on the example of Odessa region)

Kubaienko Andrii

On the basis of the analysis of legal regulation of the prosecutor's powers in cases of administrative offenses related to corruption and the practice of court consideration of cases of the specified category, the article identifies problems that complicate the effective implementation by the prosecutor of his powers, as well as formulated proposals to improve the rules of the current legislation and the analysis of the case-law of the Odessa region makes it possible to reasonably determine the inappropriate exclusion of the prosecutor from the circle of subjects empowered to appeal against decisions of courts in administrative cases related to corruption. The author cites the reasons for the closure of administrative cases of corruption- related offenses, which were determined by court decisions for 9 months of 2019.

An investigation into the application of anti-corruption legislation has allowed the author to argue that there is no established practice of judicial review of administrative offenses related to corruption, and that there is a problem in ensuring the uniformity of interpretation and application of administrative and legal prohibitions. Therefore, it remains necessary today to formulate and synthesize a single case law on cases of the relevant category, clarifying the application of the law on administrative liability for corruption offenses. The author has proved the necessity to change the norms of the Code of Administrative Offenses, which will facilitate the equal application by the courts of substantive and procedural law of anti-corruption direction and eliminate the contradiction of the constitutional principles of competitiveness of the judiciary and procedural equality of participants in court proceedings.

Key words: the prosecutor, the right to apprehension, administrative offenses related to corruption,; the date of detection, forensic practice.



Однією з найактуальніших загроз за рівнем руйнівного впливу на суспільство є корупція. Пояснити це можна тим, що правопорушення корупційної спрямованості здійснюють негативний вплив, ними підривається віра громадян у справедливість, породжується соціальна напруженість, створюється перешкода для стійкого і поступального розвитку країни. Розмах корупції в Україні відзначений міжнародними організаціями, наприклад, «Transparency International», яка відносить Україну до списку країн з високим рівнем корумпованості та не приймають належних заходів по боротьбі з корупцією, а також вітчизняними вченими, громадськими та державними діячами.

Як відомо, корупція позначається негативно на розвитку економіки і соціальної інфраструктури, «роз'їдає» в першу чергу, органи державної влади та управління. Через корумпованість державних службовців, різних посадових осіб, громадяни позбавляються законодавчо закріплених прав безкоштовних послуг (освіта, охорона здоров'я, соціальне забезпечення). Таким чином, безкоштовні послуги стають платними. Не викликає сумніву те, що, сьогодні -- протидія корупції -- важливий напрямок суспільного розвитку, держава прагне посилити контроль за проявом корупційних напрямків і заходів боротьби з ними.

Отже, в умовах реформування правоохоронної системи перед державою стоїть важливе завдання розробки ефективних засобів протидії корупції.

Відповідно до національного законодавства прокуратура є спеціально уповноваженим суб'єктом у сфері протидії корупції. Тому актуальним сьогодні є дослідження проблемам участі прокурора у розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією на прикладі Одеської області.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням гарантування прав та свобод громадян та участі прокурора у справах про адміністративні правопорушення було присвячено чимало досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Зокрема у працях Агєєва О. В. [1], Годуєвої К. І. [2], Долежана В. В. [3], Дьоміна Ю. М. [4], Загор- ської О. І. [5], Коломоєць Т. О. [6], Колотило О. О. [7], Полянського Ю. Є.[3], Стефанчук М. М. [8], Шемякіна О. В. [6] та інших науковців найбільшу увагу приділено окремим аспектам організації та діяльності органів прокуратури, визначення її ролі та місця у державному механізмі. Виявлення та притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні правопорушень, пов'язаних із корупцією є одним з важливих напрямків діяльності прокурорів у сфері протидії корупції, тому дослідження питань обов'язкової участі прокурора у розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов'язаних з корупцією мають першочергове наукове значення.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета статті -- на основі аналізу правової регламентації повноважень прокурора у справах про адміністративні правопорушення, пов'язаних з корупцією та практики розгляду судами справ зазначеної категорії визначити проблеми, які ускладнюють ефективну реалізацію прокурором своїх повноважень, а також сформулювати пропозиції щодо удосконалення норм чинного законодавства у цій сфері.

Виклад основного матеріалу. На підставі звіту органів прокуратури Одеської області за підсумками роботи протягом 9 місяців 2019 року встановлено, що за вказаний період правоохоронцями області складено та направлено до суду 823 протоколи, пов'язані з корупцією. За результатами розгляду 563 протоколів, до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу притягнуто 271 особу та закрито 292 справи.

Більшість протоколів, пов'язаних з корупцією закрито за порушення вимог фінансового контролю (ст. 172-6 КУпАП) -- 264, за порушення вимог щодо врегулювання конфлікту інтересів (ст. 172-7 КУпАП) закрито -- 27 протоколів та 1 протокол -- за ст. 172-5 КУпАП [9].

Основною причиною для закриття судами проваджень за порушення вимог фінансового контролю у зв'язку із відсутністю складу правопорушення є недоведеність суб'єктивної сторони правопорушення (відсутність прямого умислу).

Вказана практика суддів сформована з урахуванням листа Вищого спеціалізованого суду України (надалі ВССУ) з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» [10].

Так, постановою Березівського районного суду Одеської області від 29.07.2019 року провадження у справі № 494/824/19 про адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією стосовно депутата Березівської районної ради за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП закрито, у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення [11].

Відповідно до протоколу Особа_1, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи депутатом районної ради, не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, а саме про придбання 20.04.2018 квартири вартістю 301 000 грн.

При винесенні постанови суд зробив висновок про відсутність доказів щодо наявності у Особи_1 умислу на вчинення вказаного правопорушення, зазначивши, що суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

При цьому, суд у своєму висновку послався на рішення Конституційного Суду України від 06.10.2010 (справа № 1-27/2010) у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень законів України «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» (справа про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів), зазначивши, що з суб'єктивної сторони корупційне правопорушення характеризується умисною формою вини, а саме прямим умислом, а також наявністю відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи чи інтересу третіх осіб, яким суб'єкт правопорушення мав керуватись при його вчиненні [12].

Варто зауважити, що перелік корупційних правопорушень визначено у примітці до ст. 45 Кримінального кодексу України. Адміністративні ж правопорушення, передбачені статтями 172-4-1729-2 КУпАП, віднесено до категорії правопорушень, пов'язаних з корупцією.

Відповідно до п. 2 листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності[10].

Водночас, позиція окремих суддів, згідно якої про умисел особи свідчить корисливий чи інший особистий інтерес, не відповідає зазначеному вище листу ВССУ.

Так, з указаних вище підстав Суворовським районним судом м. Одеси закрито провадження (№ 523/5544/19) стосовно начальника відділу організаційної роботи та зв'язків з громадськістю Су- ворівської райдержадміністрації Одеської міської ради, яка внесла завідомо недостовірні відомості до щорічної декларації [13]. Обґрунтовуючи рішення, судом заначено відсутність умислу та відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи чи інтересу третіх осіб, як обов'язкових ознак ко- рупційного правопорушення.

Іншою є практика окремих судів, які під час закриття адміністративних справ за ч.ч. 1, 2 ст. 172-6 КУпАП вказують про відсутність повноважень у працівників Управління захисту економіки в Одеській області ДЗЕ НПУ (надалі УЗЕ в Одеській області) на складення протоколів за відсутності попередньої перевірки та відповідного висновку Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі НАЗК).

Так, постановою Ананьївського районного суду від 13.05.2019 закрито провадження у справі № 491/50/19 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП стосовно державного кадастрового реєстратора відділу в Анань- ївському районі Головного управління Держгеока- дастру в Одеській області, який несвоєчасно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування [14]. У постанові суддею зазначено, що перевірку декларацій та право на складання протоколів у вказаній категорії справ покладено виключно на НАЗК, а уповноважені особи УЗЕ в Одеській області не наділені правом на складання протоколів. Крім того, звернуто увагу на недоведеність умислу, що є обов'язковою ознакою правопорушення.

Аналогічні прийняті рішення: Іллічівським міським судом у справах №№ 501/2063/19[15], 501/2062/19[16], 501/1982/19[17]; Малиновським районним судом м. Одеси -- № 523/1254/19[18]; Арцизьким районним судом -- № 492/173/19 [19]; Тарутинським районним судом -- №№ 514/55/19 [20], 514/341/19 [21], 514/391/19 [22], Татарбу- нарським районним судом -- №№ 515/72/19 [23], 515/70/19[24] тощо.

Між тим, у листі НАЗК до голови Національної поліції України від 06.02.2019 за № 44-01/8418/19 [25] зазначено, що Закон України «Про запобігання корупції» не передбачає затвердження НАЗК обґрунтованого висновку або повідомлення із встановленим фактом порушення вимог фінансового контролю у разі виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцію, за ч.ч. 1,2 ст. 172-6 КУпАП.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» спеціально уповноваженими органами щодо запобігання корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції [26].

Статтею 255 КУпАП визначено, що особами, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, передбачені ст.ст. 172-4-172-9 КУпАП, є уповноважені на те посадові особи Національної поліції [27].

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Ще однією причиною закриття адміністративних справ, пов'язаних з корупцією, є закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП (п. 7 ст. 247 КУпАП).

Під час закриття справ у зв'язку із закінченням строків накладення стягнення деякі судді вважають моментом виявлення правопорушення рапорт оперативного працівника та перший запит уповноваженої особи на збір доказів та складення протоколів. Закриття судами справ з указаних підстав стало можливим через невизначеність у законодавстві поняття «моменту виявлення правопорушення» [5].

Водночас, аналіз положень ст. ст. 38, 254 та інших норм КУпАП дає підстави для висновку, що законодавець пов'язує початок обчислення строку з моментом, коли у діях особи встановлено та підтверджено склад правопорушення.

Процесуально цей висновок оформлюється протоколом. Дії особи, що має право складати протокол, спрямовані на збір доказів, свідчить про виявлені окремі ознаки правопорушення. Але факт вчинення правопорушення (встановлення об'єкта, об'єктивну сторону, суб'єкта, суб'єктивну сторону) зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складення рахується строк накладення стягнення.

Зазначена позиція викладена у роз'ясненні Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 11.09.2018 № 04-18/10-1584 [28] та листі Національного агентства з питань запобігання корупції від 21.03.2019 № 44-06/21566/19 [29].

У протоколах працівники УЗЕ в Одеській області вказують часом виявлення правопорушення дату складення протоколу. Таку ж позицію висловлює прокурор під час судового розгляду справи. Однак не всі судді враховують дану позицію.

Так, Київським районним судом м. Одеси справу № 520/1357/19 [30] стосовно старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області закрито у зв'язку із закінченням строків накладення стягнення. Датою встановлення моменту виявлення правопорушення суддею зазначено повідомлення начальника Головного територіального управління юстиції в Одеській області про факт несвоєчасного подання декларації, яке скеровано до НАЗК.

Разом з цим встановлено, що дану адміністративну справу суддею призначено до розгляду та прийнято рішення за протоколом через 3 місяці з дати надходження його до суду, що є грубим порушенням ст. 277 КУпАП. Крім того, в порушення вимог ст. ст. 250, 268 КУпАП, справу розглянуто без обов'язкової участі особи, стосовно якої складено протокол та прокурора. Вказані порушення залишено без реагування прокурора.

У постанові Приморського районного суду м. Одеси про закриття провадження у справі № 522/309/19 [31] стосовно головного спеціаліста відділу інвестиційної політики управління інвестицій, міжнародного та міжрегіонального співробітництва Одеської облдержадміністрації датою виявлення правопорушення визначено дату запиту працівника УЗЕ в Одеській області до Одеської облдержадміністрації.

Суддею Южного міського суду Одеської області, в порушення ст. 277 КУпАП, через три місяці з дня надходження справи (№ 504/421/19) [32], винесено рішення про закриття провадження у зв'язку із закінченням строків накладення стягнення. Датою виявлення правопорушення суддею визначено дату надання оперуповноваженому УЗЕ в Одеській області пояснення особою, стосовно якої згодом складено протокол.

Важливо значення набувають і порушення, які допускаються прокурорами.

Так, у порушення вимог ст. 268 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, Южненським міським судом розглянуто та закрито адміністративне провадження № 519/548/19[33] про вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого

ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відносно заступника начальника філії «Дельта-Лоцман» ДП «Адміністрація морських портів України».

Аналогічні порушення допущені при розгляді Березівським районним судом справи № 494/396/19 стосовно депутата Березівської районної ради [34].

У вказаних випадках прокурором клопотання про примусовий привід правопорушників не заявлялось. Непоодинокі випадки порушення судами вимог ст. 250 КУпАП щодо розгляду справ за відсутності прокурора, участь якого є обов'язковою, що позбавило можливості прокурора використати свої повноваження та правильно зорієнтувати суд.

Прикладом є постанови про закриття провадження у справах, пов'язаних з корупцією, винесені суддею Суворовського районного суду м. Одеси у справі № 523/13158/19 [35] та суддею Ширяївського районного суду у справі № 518/789/19 [36].

Крім того, набула поширення практика звільнення осіб від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення (ст. 22 КУпАП).

Прокурори правильно орієнтують суди, що призначене покарання за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією є запобіганням вчиненню більш тяжких правопорушень, а застосування ст. 22 КУпАП суттєво знижує ефективність протидії корупції.

Здебільшого судді, вирішуючи питання про визнання правопорушення малозначним, беручи до уваги характеристику особи та обставини, які пом'якшують відповідальність.

Основною підставою для закриття провадження у справі за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, судом у постанові зазначається відсутність умислу та щире каяття особи, яка притягується до відповідальності. А також відсутність наслідків у вигляді суспільної шкоди суспільним або державним інтересам, правам і свободам інших людей. Хоча прокурор у засіданні звертає увагу суду, що вказані підстави не є достатніми та необхідними для застосування вимог ст. 22 КУпАП.

Прикладом є постанови винесені Приморським районним судом м. Одеса у справах № 522/197/19 [37] стосовно головного спеціаліста відділу інформаційних технологій та з питань доступу до публічної інформації виконкому Чорноморської міської ради; № 522/252/19 [38] стосовно лікаря ветеринарної медицини інспекційного відділу пункту ветеринарної медицини № 30 Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті; № 522/5276/19 [39] стосовно головного державного ревізора-інспектора відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС.

З огляду на викладене, необхідно вжити вичерпних заходів до ефективного застосування повноважень, якими наділені органи прокуратури згідно з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» та норм КУпАП.

Заслуговує на увагу позиція К. І. Годуєвої та О.І. Загорської щодо проблеми оскарження прокурором постанов у справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією [2]. Одним із спірних питань у теорії і практиці здійснення провадження у справах про правопорушення, пов'язані з корупцією, є невизначеність законодавства та позиції суддів щодо повноважень прокурора оскаржувати постанови судів у цих справах.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Проведений аналіз застосування норм антикорупційного законодавства дає підстави стверджувати, що сьогодні відсутня усталена практика судового розгляду справ про правопорушення, пов'язані з корупцією та наявна проблема в забезпеченні уніфікації тлумачення та застосування адміністративно-правових заборон. Тому необхідним сьогодні залишається формування та узагальнення єдиної судової практики щодо справ відповідної категорії з роз'ясненням питань застосування законодавства про адміністративну відповідальність за правопорушення, пов'язані з корупцією.

Потребують змін і норми Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині визначення повноважень прокурора щодо оскарження рішень судів першої інстанції у справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією. Відповідні зміни сприятимуть однаковому застосуванню судами норм матеріального та процесуального права антикорупційного спрямування та ліквідують суперечність конституційним принципам змагальності судочинства та процесуальної рівності учасників судового провадження.

Важливо наголосити, що Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, Національне агентство з питань запобігання корупції та інші органи мають право надавити роз'яснення щодо застосування положень законів України, однак такі роз'яснення не мають статусу офіційного тлумачення, таким чином, для усунення суперечностей норм антикорупційного законодавства, а також визначення повноважень прокурора у справах, пов'язаних із корупцією, необхідно внести зміни до законодавчих актів, які регулюють зазначені питання.



Література

1.Агєєв О. В. Прокурор як суб'єкт адміністративного процесу: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 -- адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Х., 2006. 199 с.

2.Годуєва К. І., Загорська О. І. Оскарження прокурором постанов у справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією. Вісник Національної академії прокуратури України. 2017. № 4/2. С. 117-126.

3.Полянський Ю. Долежан В. Участь прокурора у розгляді судом справ про адміністративні правопорушення. Вісник Національної академії прокуратури України. 2014. № 4. С. 22-27.

4.Дьомін Ю. Функції органів прокуратури в контексті конституційних змін. Вісник Національної академії про-куратури України. 2016. № 3. С. 20-28.

5.Загорська О. І. Темпоральні особливості притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушен¬ня, пов'язані з корупцією. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2017. 46 № 2 (14). С. 68¬75. URL: http://www.chasopysnapu.gp.gov.ua/ua/pdf/2-2017/zagorska.pdf

6.Коломоєць Т. О. Прокурор в адміністративно-юрисдикційних провадженнях: питання теорії та практики: мо-нографія. Т. О. Коломоєць, О. В. Шемякін. Запоріжжя: Запорізький національний університет. 2012. 220 с.

7.Колотило О. О. Участь прокурора в провадженні у справах про адміністративні правопорушення: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.10. Київ, 2015. 200 с.

8.Стефанчук М. М. Повноваження прокурора в адміністративно-деліктному провадженні: пошук функціональ¬ної приналежності. Адміністративне право і процес. 2016. № 3(17). С. 88-94.

9.Лист-орієнтування щодо участі прокурора у судовому розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупціє: прокуратура Одеської області від 30.10.2019 року № 05/4-1026-19hux-303

10.Інформаційний лист ВССУ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопору¬шення, пов'язані з корупцією» від 22 травня 2017 р. № 223-943/0/4-17

11.Постанова Березівського районного суду Одеської області від 29.07.2019 року по справі № 494/824/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/83653987

12.Рішення Конституційного Суду України від 06.10.2010 (справа № 1-27/2010). URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/v021p710-10

13.Постанова Суворовського районного суду м. Одеси від 13.06.2019 року по справі № 523/5544/19. URL: http:// reyestr.court.gov.ua/Review/82333057

14.Постанова Ананьївського районного суду від 13.05.2019 по справі № 491/50/19. URL: http://reyestr.court. gov.ua/Review/81672319

15.Постанова Іллічівського міського суду від 25.07.2019 року по справі № 501/2063/19. URL: http://reyestr. court.gov.ua/Review/83259330

16.Постанова Іллічівського міського суду від 25.07.2019 року по справі № 501/2062/19. URL: http://reyestr. court.gov.ua/Review/83259329

17.Постанова Іллічівського міського суду від 04.07.2019 року по справі № 501/1982/19. URL: http://reyestr. court.gov.ua/Review/83389558

18.Постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 08.02.2019 року по справі № 523/1254/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/79755948

19.Постанова Арцизького районного суду Одеської області від 13.03.2019 року по справі № 492/173/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80451388

20.Постанова Тарутинського районного суду Одеської області від 06.02.2019 року по справі № 514/55/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/79665743

21.Постанова Тарутинського районного суду Одеської області від 23.04.2019 року по справі № 514/341/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/81380500

22.Постанова Тарутинського районного суду Одеської області від 10.04.2019 року по справі № 514/391/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/81071909

23.Постанова Татарбунарського районного суду Одеської області від 06.02.2019 року по справі № 515/72/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/79639281

24.Постанова Татарбунарського районного суду Одеської області від 07.02.2019 року по справі № 515/70/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/79665762

25.Лист НАЗК до голови Національної поліції України від 06.02.2019 за № 44-01/8418/19

26.Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII. Відомості Верховної Ради України. 2014. № 49.Ст. 2056.

27.Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X. Відомості Верховної Ради УРСР. 1984. Додаток до № 51. Ст. 1122.

28.Роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяль¬ності від 11.09.2018 № 04-18/10-1584.

29.Лист Національного агентства з питань запобігання корупції від 21.03.2019 № 44-06/21566/19

30.Постанова Київського районного суду м. Одеси від 22.04.2019 року по справі № 520/1357/19. URL: http:// reyestr.court.gov.ua/Review/81315704

31.Постанова Приморського районного суду м. Одеси від 05.02.2019 року по справі № 522/309/19. URL: http:// reyestr.court.gov.ua/Review/79964160

32.Постанова Южного міського суду Одеської області від 30.05.2019 року по справі № 504/421/19. URL: http:// reyestr.court.gov.ua/Review/82307067

33.Постанова Южного міського суду Одеської області від 06.06.2019 року по справі № 519/548/19. URL: http:// reyestr.court.gov.ua/Review/82228348

34.Постанова Березівського районного суду Одеської області від 23.04.2019 року по справі № 494/396/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/82332273

35.Постанова Суворовського районного суду м. Одеси від 30.08.2019 року по справі № 523/13158/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/83999897

36.Постанова Ширяївського районного суду Одеської області від 26.07.2019 року по справі № 518/789/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/83260172

37.Постанова Приморського районного суду м. Одеси від 11.02.2019 року по справі № 522/197/19. URL: http:// reyestr.court.gov.ua/Review/80040578



References

прокурор корупція адміністративний

1.Aghjejev O. V. Prokuror jak sub'jekt administratyvnogho procesu: dys. ... kand. juryd. nauk: 12.00.07 -- adminis- tratyvne pravo i proces; finansove pravo; informacijne pravo. Kh., 2006. 199 s.

2.Ghodujeva K. I., Zaghorsjka O. I. Oskarzhennja prokurorom postanov u spravakh pro administratyvni pravopo- rushennja, pov'jazani z korupcijeju. Visnyk Nacionaljnoji akademiji prokuratury Ukrajiny. 2017. # 4/2. S. 117-126.

3.Poljansjkyj Ju. Dolezhan V. Uchastj prokurora u rozghljadi sudom sprav pro administratyvni pravoporushennja. Visnyk Nacionaljnoji akademiji prokuratury Ukrajiny. 2014. # 4. S. 22-27.

4.Djomin Ju. Funkciji orghaniv prokuratury v konteksti konstytucijnykh zmin. Visnyk Nacionaljnoji akademiji prokuratury Ukrajiny. 2016. #3. S. 20-28.

5.Zaghorsjka O. I. Temporaljni osoblyvosti prytjaghnennja do administratyvnoji vidpovidaljnosti za pravoporushen¬nja, pov'jazani z korupcijeju. Naukovyj chasopys Nacionaljnoji akademiji prokuratury Ukrajiny. 2017. 46 #2 (14). S. 68-75. URL: http://www.chasopysnapu.gp.gov.ua/ua/pdf/2-2017/zagorska.pdf

6.Kolomojecj T. O. Prokuror v administratyvno-jurysdykcijnykh provadzhennjakh: pytannja teoriji ta praktyky: monoghrafija. T. O. Kolomojecj, O. V. Shemjakin. Zaporizhzhja: Zaporizjkyj nacionaljnyj universytet. 2012. 220 s.

7.Kolotylo O. O. Uchastj prokurora v provadzhenni u spravakh pro administratyvni pravoporushennja: dys. ... kand. juryd. nauk: 12.00.10. Kyjiv, 2015. 200 s.

8.Stefanchuk M. M. Povnovazhennja prokurora v administratyvno-deliktnomu provadzhenni: poshuk funkcionaljno- ji prynalezhnosti. Administratyvne pravo i proces. 2016. #3(17).S. 88-94.

9.Lyst-orijentuvannja shhodo uchasti prokurora u sudovomu rozghljadi sprav pro administratyvni pravoporushenn¬ja, pov'jazani z korupcije: prokuratura Odesjkoji oblasti vid 30.10.2019 roku #05/4-1026-19hux-303

10.Informacijnyj lyst VSSU «Shhodo prytjaghnennja do administratyvnoji vidpovidaljnosti za okremi pravopo¬rushennja, pov'jazani z korupcijeju» vid 22 travnja 2017 r. #223-943/0/4-17

11.Postanova Berezivsjkogho rajonnogho sudu Odesjkoji oblasti vid 29.07.2019 roku po spravi #494/824/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/83653987

12.Rishennja Konstytucijnogho Sudu Ukrajiny vid 06.10.2010 (sprava #1-27/2010). URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/v021p710-10

13.Postanova Suvorovsjkogho rajonnogho sudu m. Odesy vid 13.06.2019 roku po spravi #523/5544/19. URL: http:// reyestr.court.gov.ua/Review/82333057

14.Postanova Ananjjivsjkogho rajonnogho sudu vid 13.05.2019 po spravi #491/50/19. URL: http://reyestr.court. gov.ua/Review/81672319

15.Postanova Illichivsjkogho misjkogho sudu vid 25.07.2019 roku po spravi #501/2063/19. URL: http://reyestr. court.gov.ua/Review/83259330

16.Postanova Illichivsjkogho misjkogho sudu vid 25.07.2019 roku po spravi #501/2062/19. URL: http://reyestr. court.gov.ua/Review/83259329

17.Postanova Illichivsjkogho misjkogho sudu vid 04.07.2019 roku po spravi #501/1982/19. URL: http://reyestr. court.gov.ua/Review/83389558

18.Postanova Malynovsjkogho rajonnogho sudu m. Odesy vid 08.02.2019 roku po spravi #523/1254/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/79755948

19.Postanova Arcyzjkogho rajonnogho sudu Odesjkoji oblasti vid 13.03.2019 roku po spravi #492/173/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80451388

20.Postanova Tarutynsjkogho rajonnogho sudu Odesjkoji oblasti vid 06.02.2019 roku po spravi #514/55/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/79665743

21.Postanova Tarutynsjkogho rajonnogho sudu Odesjkoji oblasti vid 23.04.2019 roku po spravi #514/341/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/81380500

22.Postanova Tarutynsjkogho rajonnogho sudu Odesjkoji oblasti vid 10.04.2019 roku po spravi #514/391/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/81071909

23.Postanova Tatarbunarsjkogho rajonnogho sudu Odesjkoji oblasti vid 06.02.2019 roku po spravi #515/72/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/79639281

24.Postanova Tatarbunarsjkogho rajonnogho sudu Odesjkoji oblasti vid 07.02.2019 roku po spravi #515/70/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/79665762

25.Lyst NAZK do gholovy Nacionaljnoji policiji Ukrajiny vid 06.02.2019 za # 44-01/8418/19

26.Pro zapobighannja korupciji: Zakon Ukrajiny vid 14.10.2014 # 1700-VII. Vidomosti Verkhovnoji Rady Ukrajiny. 2014. # 49. St. 2056

27.Kodeks Ukrajiny pro administratyvni pravoporushennja vid 07.12.1984 # 8073-X. Vidomosti Verkhovnoji Rady URSR. 1984. Dodatok do # 51. St. 1122.

28.Roz'jasnennja Komitetu Verkhovnoji Rady Ukrajiny z pytanj zakonodavchogho zabezpechennja pravookhoronno- ji dijaljnosti vid 11.09.2018 #04-18/10-1584

29.Lyst Nacionaljnogho aghentstva z pytanj zapobighannja korupciji vid 21.03.2019 #44-06/21566/19

30.Postanova Kyjivsjkogho rajonnogho sudu m. Odesy vid 22.04.2019 roku po spravi #520/1357/19. URL: http:// reyestr.court.gov.ua/Review/81315704

31.Postanova Prymorsjkogho rajonnogho sudu m. Odesy vid 05.02.2019 roku po spravi #522/309/19. URL: http:// reyestr.court.gov.ua/Review/79964160

32.Postanova Juzhnogho misjkogho sudu Odesjkoji oblasti vid 30.05.2019 roku po spravi #504/421/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/82307067

33.Postanova Juzhnogho misjkogho sudu Odesjkoji oblasti vid 06.06.2019 roku po spravi #519/548/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/82228348

34.Postanova Berezivsjkogho rajonnogho sudu Odesjkoji oblasti vid 23.04.2019 roku po spravi #494/396/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/82332273

35.Postanova Suvorovsjkogho rajonnogho sudu m. Odesy vid 30.08.2019 roku po spravi #523/13158/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/83999897

36.Postanova Shyrjajivsjkogho rajonnogho sudu Odesjkoji oblasti vid 26.07.2019 roku po spravi #518/789/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/83260172

37.Postanova Prymorsjkogho rajonnogho sudu m. Odesy vid 11.02.2019 roku po spravi #522/197/19. URL: http:// reyestr.court.gov.ua/Review/80040578

Размещено на Allbest.ru