Захист права народу на волевиявлення: адміністративно-деліктний аспект

Стаття 212-21. Порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру

Слід зауважити, що Державна служба статистики України щорічно оприлюднює статистичний бюлетень про кількість вчинених правопорушень. Зокрема, за 2016 р. наведено дані про кількість адміністративних правопорушень, передбачених главою 15-А КУпАП (див. табл. 2). До статистичного бюлетеня ввійшла інформація всього про чотири види правопорушень [7]. Інших правопорушень із вказаної глави кодексу у 2016 р. зафіксовано не було.

Реєстру), ст. 17 (Підстави виконання дій щодо ведення Реєстру), ст. 18 (Порядок подання документів до органу ведення Реєстру).

Аналіз статті 212-10 КУпАП дає підстави визначити, що це правопорушення передбачає притягнення до адміністративної відповідальності за:

* здійснення передвиборної агітації особою, участь якої у передвиборній агітації заборонена законом;

Таблиця 2. Кількість адміністративних правопорушень, передбачених главою 15-А КУпАП, вчинених у 2016 р. [7]

У чому полягають особливості адміністративної відповідальності за правопорушення, визначені у главі 15-А КУпАП? Розглянемо для прикладу статті 212-7 та 212-8 КУпАП.

Статті 212-7 та 212-8 стосуються порядку ведення Державного реєстру виборців. Зазначені норми мають бланкетний характер, тобто відсилають нас до Закону України «Про Державний реєстр виборців». Частина перша ст. 212-7 передбачає відповідальність посадової особи, на яку законом покладено такий обов'язок, за порушення:

• порядку ведення Державного реєстру виборців;

• порядку та строків подання відомостей про виборців до органу Державного реєстру виборців, виборчої комісії;

• порядку складання та подання списку виборців, списку громадян України, які мають право брати участь у референдумі.

Отже, особа, на яку законом покладено право зафіксувати відповідне правопорушення та провести розслідування, під час якого скласти протокол про адміністративне правопорушення, має з'ясувати особливості змісту Закону України «Про Державний реєстр виборців». Передовсім ідеться про ст. 14 (Органи Державного реєстру виборців), ст. 16 (Дії щодо ведення

• проведення передвиборної агітації поза строками, встановленими законом, чи в місцях, що заборонені законом;

• здійснення передвиборної агітації у формах і засобами, що суперечать Конституції або законам України; або

• інше порушення встановлених законом обмежень щодо ведення передвиборної агітації;

• агітацію в день проведення референдуму.

Реалізація цієї статті передбачає, що особа,

яка складає протокол, знає, що стаття 74 Закону України «Про вибори народних депутатів» (у Законі України «Про вибори Президента України» це стаття 64 аналогічного змісту) визначає коло осіб, яким заборонено брати участь у передвиборній агітації. Зокрема, така заборона поширюється на іноземців та осіб без громадянства, посадових і службових осіб органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів і судів, членів виборчих комісій під час виконання обов'язків членів виборчих комісій на строк здійснення повноважень.

Потрібно знати, що форми і засоби передвиборної агітації визначені у ст. 58 Закону України «Про вибори Президента України» або ст. 68 Закону України «Про вибори народних депутатів». Обидва закони містять перелік із 9 видів форм передвиборної агітації. Складність ідентифікації діяння, яке підпадає під ознаки такого правопорушення, обумовлюється необхідністю проведення порівняння вчиненого діяння з тими формами передвиборної агітації, які є дозволеними, з подальшим висновком про те, що вчинене діяння не входить до переліку дозволених.

Автор статті провів пошук постанов у справах про адміністративні правопорушення, які містяться в главі 15-А КУпАП, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР). Дослідження проводилось вибірково.

Наприклад, за 2015 р. у ЄДРСР було знайдено 93 постанови в справах про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 212-14 КУпАП (Порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях).

З цих 93 справ:

• у 46 справах особи притягались до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу;

• 33 справи було закрито за відсутністю складу правопорушення, закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності або за малозначністю вчиненого правопорушення;

• 14 справ було повернуто до органів Національної поліції на доопрацювання у зв'язку з суттєвими недоліками матеріалів справи.

За 2016 р. у ЄДРСР було знайдено 51 постанову в справах про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 212-13 КУпАП (Виготовлення або розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск).

З 51 справи:

• у 15 справах особи притягались до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу;

• 26 справ було закрито за відсутністю складу правопорушення, закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності або за малозначністю вчиненого правопорушення;

• 10 справ було повернуто до органів Національної поліції на доопрацювання у зв'язку з суттєвими недоліками матеріалів справи.

За 2017 р. у ЄДРСР було знайдено 9 постанов у справах про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 212-10 КУпАП (Порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації, агітація в день проведення референдуму).

З цих 9 справ:

• у 4 справах особи притягались до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу;

• 2 справи закрито за малозначністю вчиненого правопорушення;

• 3 справи було повернуто до органів Національної поліції на доопрацювання у зв'язку з суттєвими недоліками матеріалів справи.

За 2018 р. у ЄДРСР було знайдено 5 постанов у справах про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 212-10 КУпАП.

З цих 5 справ:

• у 2 справах особи притягались до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу;

• 2 справи закрито за відсутністю складу правопорушення та закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності;

• 1 справу було повернуто до органів Національної поліції на доопрацювання у зв'язку з суттєвими недоліками матеріалів справи.

За 2018 р. у ЄДРСР було знайдено 4 постанови в справах про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 212-13 КУпАП. Усі ці справи завершилися притягненням до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

За 2018 р. у ЄДРСР було знайдено 25 постанов у справах про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 212-14.

З цих 25 справ:

• у 7 справах особи притягались до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу;

• 14 справ було закрито за відсутністю складу правопорушення, закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності або за малозначністю вчиненого правопорушення;

• 4 справи було повернуто до органів Національної поліції на доопрацювання у зв'язку з суттєвими недоліками матеріалів справи.

Якщо узагальнити аналіз справ за весь період дослідження, то всього було вивчено 187 справ, з яких 78 (41,7 %) справ завершилися притягненням правопорушників до відповідальності у вигляді штрафу; 77 (41,2 %) справ було судами закрито, а 32 (17,1 %) справи було повернуто органам Національної поліції на доопрацювання. Це свідчить про доволі низький коефіцієнт корисної дії проведених розслідувань органами Національної поліції.

Ситуація кардинально не змінилася і під час проведення останніх дострокових виборів до Верховної Ради України у 2019 р. За допомогою інформаційно-аналітичної системи МВС України «Вибори-2019» можна було проводити моніторинг здійснення правопорушень для відображення публічної інформації про стан громадської безпеки. Портал МВС дає можливість на базі гео- інформаційної системи в режимі реального часу вести моніторинг здійснених правопорушень виборчого процесу, зокрема й адміністративних правопорушень виборчого законодавства [23].

За допомогою цієї інформаційно-аналітичної системи можна отримати інформацію про кількість повідомлень про адміністративні правопорушення виборчого законодавства, наприклад, у червні та липні 2019 р. у м. Києві (див. табл. 3).

Таблиця 3. Повідомлення про адміністративні правопорушення виборчого законодавства в м. Києві за червень та липень 2019 р. [23]

Правопорушення, які активно фіксують і розглядають. Найбільше справ у ЄДРСР було знайдено щодо застосування ст. 212-21 КУпАП. Усього станом на січень 2019 р. в реєстрі було 1690 матеріалів. Це можна пояснити тим, що Законом.

Ще один висновок, зроблений після вивчення справ, полягає в тому, що значну кількість правопорушень, передбачених главою 15-А КУпАП, складно виявити. Уповноважені особи Національної поліції мають певні навички щодо проведення адміністративного розслідування та затверджені процесуальні форми документів провадження, проте їм бракує глибоких знань базових законів, що не сприяє виявленню правопорушень, пов'язаних із використанням реєстру виборців тощо. З іншого боку, надання можливості складення протоколів про адміністративні правопорушення головою, заступником голови, секретарем, іншими членами виборчої комісії, комісії з референдуму, кандидатами, уповноваженими особами, офіційними спостерігачами призводить до таких негативних наслідків. Такі особи, своєю чергою, не обізнані з особливостями здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення, порядком складення процесуальних документів. Можна стверджувати, що зазначені чинники негативно впливають на якісні показники фіксації правопорушень, на якість складення процесуальних документів, на негативне реагування судами на такі матеріали, що призводить до закриття справ або повернення матеріалів на підставі їх неякісного складення.

Треба усвідомити, що норми глави 15-А КУпАП не відповідають вимогам сьогодення, а саме не передбачають можливості притягнення до відповідальності за правопорушення, які вчиняються в мережі Інтернет. Логіка розвитку суспільних відносин вказує на те, що поле битви за виборця може переміститися у віртуальне середовище ІТ-технологій. Чинна редакція КУпАП не дає можливості адекватного реагування на такі правопорушення.

Також слід звернути увагу на те, що реєстр судових рішень усе ж таки містить один вид

України «Про політичні партії» встановлено обов'язок надання фінансової звітності політичної партії (ст. 17 «Фінансова звітність політичної партії») [24].

Політична партія щоквартально, не пізніше ніж на сороковий день після закінчення звітного кварталу, зобов'язана подати до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) у паперовій формі (за підписом керівника політичної партії, засвідченим печаткою політичної партії), а також на електронному носії звіт політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за відповідний квартал, а також оприлюднює такий звіт на своєму офіційному веб-сайті (за наявності) у цей самий строк. У звіті політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру обов'язковому оприлюдненню підлягають прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання фізичної особи [24].

Слід зазначити, що в реєстрі політичних партій України зафіксовано понад 350 партій. Згідно із законом, у разі виявлення під час аналізу звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру чи під час перевірки інформації про порушення законодавства у сфері фінансування політичних партій або передвиборної агітації ознак порушення вимог законодавства, які є підставою для притягнення до адміністративної, кримінальної чи іншої передбаченої законом відповідальності, НАЗК у п'ятиденний строк з дня виявлення відповідних ознак письмово повідомляє про це органи (посадових осіб), уповноважені забезпечити притягнення осіб, які вчинили порушення вимог законодавства, до передбаченої законом відповідальності, та надсилає відповідним органам (посадовим особам) матеріали, що підтверджують факт вчинення відповідного правопорушення, або забезпечує притягнення відповідних осіб до такої відповідальності в межах своїх повноважень, а також оприлюднює інформацію про це на своєму офіційному веб-сайті [24].

Саме так відреагувало НАЗК після отримання звіту політичної партії «Сила права» і встановлення порушень у цьому звіті. Було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 212-21 КУпАП. Цікавим є результат розгляду справи у Шевченківському суді м. Києва. Суд встановив, що голова партії не є суб'єктом адміністративної відповідальності за ст. 212-21 КУпАП. Суб'єктом може бути, на думку судді, політична партія як юридична особа. Суд закрив справу саме у зв'язку з відсутністю складу правопорушення (відсутній суб'єкт відповідальності). Суд зазначив у постанові, що з аналізу положень чинного законодавства вбачається, що до відповідальності, передбаченої ст. 212-21 КУпАП, за порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру у виді штрафу може бути притягнута юридична особа - політична партія, а фізична чи посадова особи не можуть бути суб'єктом правопорушення за вказаною статтею [25].

Іншої думки дотримується Голосіївський районний суд м. Києва. В аналогічній справі голову політичної партії «Україна понад усе» було притягнуто до адміністративної відповідальності. Голову партії було визнано суб'єктом адміністративної відповідальності за ст. 212-21 КУпАП [26].

Ще в одній аналогічній справі, яку розглядав Голосіївський районний суд м. Києва, було знайдено третій варіант вирішення такої ситуації. Суд теж встановив невідповідність між тим, що звіт має подавати політична партія «Республіканська партія України», а не голова політичної партії. Суд не вирішив справу по суті і повернув матеріали справи до НАЗК для дооформлення [27].

Такі рішення місцевих судів є наслідком не зовсім зрозумілої і чіткої диспозиції ст. 212-21 КУпАП.

адміністративний відповідальність правопорушення

Висновки

1. Право вибору є системотвірним правом у контексті формування справедливого розподілу публічних ресурсів у державі.

2. Реалізація інституту адміністративної відповідальності як правового механізму захисту права народу на волевиявлення потребує якісного реформування. Правопорушення, визначені в главі 15-А КУпАП, у своїй більшості не фіксуються уповноваженими на те особами. Своєю чергою, кількість зафіксованих правопорушень є доволі незначною. Водночас лише в 41 % випадків суди вирішують справи шляхом накладення адміністративних стягнень.

3. На адміністративні правопорушення у сфері виборчого права уповноважені реагувати органи Національної поліції. Передовсім це реагування на порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації (ст. 212-10 КУпАП), виготовлення або розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск (ст. 212-13 КУпАП), та порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях (ст. 212-14 КУпАП).

4. Кількість справ про адміністративні правопорушення у сфері виборчого права є незначною, самі правопорушення не мають системного характеру, локальні за територією вчинення і не впливають на результати волевиявлення.

5. Норми КУпАП не можуть захистити результати волевиявлення в разі вчинення протиправних дій у мережі Інтернет, зокрема поширення фейкової інформації. Розвиток сучасних інформаційних технологій призведе до перенесення боротьби за виборця, зокрема і протиправними засобами, саме у сферу ІТ-технологій. Чинна редакція КУпАП не розрахована на реагування на порушення виборчого законодавства в мережі Інтернет.

6. Професійна підготовка осіб, на яких законом покладені повноваження проводити адміністративне розслідування, складення протоколів про адміністративні правопорушення, не відповідає тим вимогам, які закладені в Кодексі України про адміністративні правопорушення. Загалом, застосування адміністративно-деліктного законодавства у сфері захисту права народу на волевиявлення є неефективним та таким, що не досягає своєї мети.

7. Неоднозначною є судова практика щодо застосування судами ст. 212-21 КУпАП у частині визначення суб'єкта адміністративної відповідальності та розуміння змісту диспозиції' цієї статті.

Список використаної літератури

1. Остапенко О. І. Адміністративна деліктологія: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Українська академія внутрішніх справ. Київ, 1996. 475 с.

2. Комзюк А.Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Національний університет внутрішніх справ. Харків, 2002. 37 с.

3. Коломоєць Т.О. Адміністративний примус у публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Національний університет внутрішніх справ. Харків, 2005. 465 с.

4. Колпаков В.К. Деліктний феномен в адміністративному праві України: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Національна академія внутрішніх справ України. Київ, 2005. 455 с.

5. Лук'янець Д.М. Розвиток інституту адміністративної відповідальності: концептуальні засади та проблеми правореаліза- ції: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / НАН України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. Київ, 2007. 410 с.

6. Миронюк Р.В. Суб'єкти адміністративно-деліктного процесу: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ, 2014. 40 с.

7. Аналіз стану правопорушень (за даними Державної служби статистики України).

8. Луговий І.О. Адміністративна відповідальність за правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Київ. нац. ун-т внутр. справ. Київ, 2007. 19 с.

9. Опацький Р.М. Адміністративно-правові засади діяльності міліції щодо забезпечення громадського порядку під час виборів народних депутатів та Президента України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ. Дніпропетровськ, 2008. 20 с.

10. Гудзь Л.В. Забезпечення виборчих прав громадян України та діяльність міліції у цій сфері: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Київ. нац. ун-т внутр. справ. Київ, 2009. 18 с.

11. Тимошенко І.В. Юридична відповідальність за порушення виборчого законодавства України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Київ, 2010. 20 с.

12. Стукаленко В.А. Адміністративна відповідальність посадових осіб за порушення виборчого законодавства: авто- реф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Класич. приват. ун-т. Запоріжжя, 2011. 20 с.

13. Качинська М.О. Адміністративно-правові засади діяльності міліції щодо виконання законодавств про вибори та референдуми: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Міжнар. ун-т бізнесу і права. Херсон, 2011. 20 с.

14. Плукар В.В. Адміністративне провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час проведення виборів в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Львів. держ. ун-т внутр. справ. Львів, 2011. 18 с.

15. Смокович М.І. Теоретичні засади правового регулювання розгляду адміністративними судами виборчих спорів: ав- тореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ, 2015. 35 с.

16. Цвіркун Ю. Оскарження рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму за новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України. Право України. 2018. № 2. С. 148-163.

17. Конституція України: Закон України від 28.06.1996. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141 (зі змінами).

18. Про вибори народних депутатів України: Закон України № 4061-УІ від 17.11.2011.

19. Про вибори Президента України: Закон України № 474-ХІУ від 05.03.1999.

20. Про місцеві вибори: Закон України № 595-УШ від 14.07.2015.

21. Про Державний реєстр виборців: Закон України № 698-У від 22.02.2007.

22. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Відомості Верховної Ради Української РСР. 1984. Додаток до № 51. Ст. 1122 (зі змінами та доповненнями).

23. Сайт МВС України: Інформаційно-аналітична система МВС України «Вибори-2019».

24. Про політичні партії: Закон України № 2365-Ш від 05.04.2001.

25. Постанова Шевченківського районного суду м. Києва. Справа № 757/21940/18.

26. Постанова Голосіївського районного суду м. Києва. Справа № 752/26801/17.

27. Постанова Голосіївського районного суду м. Києва. Справа № 752/5112/18.

Размещено на Allbest.ru