Організаційні засади діяльності неурядового сектору Польщі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організаційні засади діяльності неурядового сектору Польщі

Ю.В. Окуньовська

У статті розглянуто організаційні засади діяльності неурядового («третього») сектору Польщі в контексті європейської інтеграції. Проаналізовано джерела та літературу з даної теми. Досліджено особливості процесу реєстрації організацій та оформлення їх діяльності. Розглянуто процес становлення громадського суспільства у відповідності до законодавчої бази Польщі та Європейського Союзу.

Ключові слова: товариство, фундація, реєстрація, законодавство, організація, структура, статут, Європейський Союз.

Okun 'ovs'ka Y.V. Organizational principles offunctioning of the non-governmental sector in Poland

The article studies the organizational foundations of the activity of the non-governmental (third) sector in Poland in the context of European integration. The author analyzes sources and

literature on the topic and examines peculiarities of the registration process and the paperwork necessary for the organization activity. The process of civil society establishment is regarded in accordance with the legislative bases of Poland and the European Union.

Key words: organization, foundation, registration, legislation, structure, statute, the European Union

Окуневская Ю.В. Организационные принципы деятельности неправительственного сектора Польши.

В статье рассмотрены организационные основы деятельности неправительственного («третьего») сектора Польши в контексте европейской интеграции. Проанализированы источники и литература по данной теме.

Исследованы особенности процесса регистрации организаций и оформления их деятельности. Рассмотрен процесс становления гражданского общества в соответствии с законодательной базой Польши и Европейского Союза

Ключевые слова: общество, фонд, регистрация, законодательство, организации, структура, устав, Европейский Союз.

Дана стаття є частиною дослідження діяльності громадських організацій Польщі в контексті євроінтеграції. Тому вивчення організаційних засад функціонування неурядового сектору Польщі є важливим елементом наукової роботи.

Згідно із законом Польщі від 24 квітня 2003 р. «Про діяльність суспільної користі та волонтерство», а саме п. 2 ст. 3 вказує, що неурядовими організаціями («третім сектором») у Польщі визначаються юридичні особи або одиниці, що не належать до сектору фінансів, не діють з метою отримання прибутку та створені на основі закону це - фундації та товариства. З врахуванням винятків, зазначених в п.4 ст.3 закону «Про суспільно корисну діяльність та волонтерство», неурядовими організаціями не визнаються політичні партії, профспілки та організації роботодавців, органи самоврядування професійних груп, фонди, єдиним засновником яких є держава) [1]

Специфіка всіх організацій, які входять у громадянське суспільство полягає в тому, що вони створюються не державою, а самими громадянами, підприємствами, існують автономно від держави, але в межах чинного законодавства.

Мета статті - дослідити організаційні засади діяльності «третього сектору» Польщі в контексті Європейської інтеграції

Завдання передбачають: вивчення та аналіз форм громадського суспільства у Польщі; визначення структури організацій та порядку їх реєстрації відповідно до законодавства.

Проблема становлення та розвитку громадського сектору у Польщі не знайшла комплексного висвітлення, однак окремі питання їх діяльності досліджували: Грабовська О. [2], Бех В. [3], Стецик М. [4], Ціох Н., Кідиба А. [5], Скіба Р. [6]

У Польщі існує дві основні форми самоорганізації активного громадянського суспільства, що у свою чергу виступають і основними типами неурядових організацій - товариства та фундації. Товариства та фундації мають дуже подібні цілі, але між ними існують істотні відмінності щодо форм утворення, функціонування та фінансової діяльності.

Грабовська О. юрист, президент РБФ «Резонанс», експерт проектів «Товариства сприяння українсько-польській співпраці» у галузі юридичної освіти та науки, у своїй публікації «Неурядові організації в Польщі і в Україні: порівняльний аналіз» вказує основну відмінність між товариствами та фундаціями, яка полягає в тому, що товариства є формою об'єднання осіб для спільного досягнення певної мети. Це може бути як загальносуспільна мета, так і партикулярна (в такому випадку товариство має служити лише його членам). У той же час при створенні фундації найважливішим є капітал. [2]

Під час вивчення організаційних засад діяльності неурядових організацій ми звернулися до закону від 7 квітня 1989 року «Про товариства», який регулює створення та діяльність товариств у Польщі. [7]

Згідно закону, для утворення товариства необхідною є співпраця що найменше 15 членів- засновників або ж 3, в залежності від типу товариства. У випадку якщо кількість членів спаде до менш, ніж 15, товариство підлягає розпуску. [7]

Сучасний український вчений, доктор філософських наук, професор Бех В., досліджуючи самоорганізації і саморегуляції соціальних систем, у колективній монографії «Громадські організації у дискурсі демократизації суспільства» звертає увагу, що товариство опирається в своїй діяльності на громадську роботу членів, а також самостійно визначає свої цілі, програми діяльності, організаційну структуру і ухвалює внутрішні акти, що визначають його діяльність.

Вищим органом товариства є загальні збори членів. Члени товариства, відповідно до способу, зазначеного в статуті, можуть змінювати цілі діяльності товариства, можуть прийняти рішення про його розпуск чи вихід із товариства. Ціль товариства не обов'язково повинна бути суспільно важливою, тобто товариство може реалізовувати партикулярні інтереси вузької групи осіб (наприклад, товариство прихильників відпочинку в горах). [3]

Стаття 40 закону Польщі «Про товариства» визначає, що товариства в поділяються на звичайні, зареєстровані, об'єднання товариств та спортивні клуби, що функціонують у формі товариств [7].

Історія розвитку організацій визначає, що звичайні товариства виступають як спрощена форма організацій. Вони не мають статусу юридичної особи і реалізують свої цілі, опираючись на положення про діяльність. Звичайне товариство можуть створити щонайменше три особи, котрі приймають положення, визначають сфери діяльності, юридичну адресу та обирають свого представника, котрий буде репрезентувати організацію. У письмовому вигляді повідомляють про створення товариства в контролюючий орган - зазвичай це відділ справ громадян в органі місцевого самоврядування.

Звичайні товариства можуть розпочати свою діяльність, якщо впродовж 30 днів з дня отримання повідомлення про створення організації орган місцевого самоврядування не прийме рішення про заборону діяльності такої організації. [8, 8.21]

Обов'язковою умовою функціонування товариств є наявність статуту, який повинен містити такі дані: назву організації, яка відрізняється від інших об'єднаннь; сфери діяльності; цілі і методи реалізації поставленої мети; обов'язки членів; причини втрати членства; способи отримання членських внесків; можливість внесення поправок у статут.

Вимоги польського законодавства стосовно реєстрації організації є досить складними, порівняно з іншими країнами Європейського Союзу. Наприклад, у Франції та Нідерландах для реєстрації організації достатньо двох засновників, а в Німеччині - семи. Мінімальний вік, коли особа може бути членом громадської організації, складає 14 років, тоді як у Польщі є вимога досягнення 16 - річного віку.

Загалом, що стосується правової бази Європейського Союзу стосовно неурядових організацій, то у липні 2002 р. учасниками організованої Радою Європи багатосторонньої зустрічі у Страсбурзі, прийнято «Фундаментальні принципи щодо статусу неурядових організацій в Європі», у яких вперше систематизовано основні європейські стандарти у цій галузі. [9]

Основним правовим актом, що регулює статус фундації в Польщі, є закон від 6 квітня 1984 року «Про фундації», який і досі має юридичну силу. [10]

У даному законі не дається безпосереднього визначення фундації, однак в окремих статтях визначаються основні риси цієї інституції. Зокрема, фундація є організацією:

- створеною для досягнення суспільно чи економічно корисних цілей (ст. 1) - організована засновником чи фізичними особами, незалежно від їх громадянства і місця проживання або юридичною особою, зареєстрованою в Польщі чи за кордоном, котрі подали заяву про створення фундації (ст.2) [6]

Досить влучно поняття «фундація» розкриває дослідник Стецик М. у своїй статті «Поняття фундації у законодавстві Польщі». Зокрема, він вказує, що фундація може бути заснована для реалізації суспільно і економічно корисних цілей, особливо таких, як охорона здоров'я, розвиток економіки і науки, освіта і виховання, культура і мистецтво, суспільна допомога, охорона навколишнього середовища і опіка над історичними цінностями (стаття 1 Закону) [10].

Згідно із законом «Про фундації» цілі, які ставить перед собою фундація мають були дотичними до пріоритетних напрямків розвитку Республіки Польщі. Тому в період Європейської інтеграції саме через фундації встановлювалися зв'язки з іноземними організаціями. Згідно ст. 1 закону «Про фундації» закордонні фонди, що мають юридичну адресу за кордоном, можуть утворювати на території Польщі свої представництва. Для створення представництва потрібно отримати дозвіл, який одночасно означає згоду на ведення діяльності, визначеної у дозволі. Дозвіл видає міністр компетентний з огляду на сферу своєї діяльності і цілі створення представництва. Дозвіл може бути виданий, якщо представництво утворюють для реалізації цілей та має підтримку польської фундації. [10]

Засновниками фундації можуть бути фізичні особи, незалежно від їх громадянства чи місця проживання, юридичні особи, що зареєстровані в Польщі або за кордоном. При цьому місцезнаходження (юридична адреса) фундації повинно бути на території Польщі.

У коментарі до закону «Про фундації» прописано, що наміри про заснування фундації повинні бути складені у формі нотаріального акту. Засновник повинен вказати мету фундації і майнові складники, які він призначає для реалізації мети. Такими майновими складниками можуть бути гроші, цінні папери, а також передане у власність фундації рухоме і нерухоме майно. [5, 8. 67]

У статуті засновник визначає назву фундації, її місцезнаходження і майно, цілі, принципи, форми і сферу діяльності, склад і організацію правління, спосіб призначення, обов'язки і компетенції цього органу і його членів. Статут може містити інші положення, особливо такі, що стосуються ведення фундацією господарської діяльності, допустимості і умов її злиття з іншою фундацією, зміни цілей і статуту, а також передбачити утворення інших органів фундації, окрім правління.

Відповідно до ст. 7 закону, фундація обов 'язково повинна бути зареєстрована у Крайовому Судовому Реєстрі Польщі. З моментом внесення до Реєстру фундація набуває правоздатність. [10]

У третьому секторі Польщі є вираз: «Якщо маєш знайомих - засновуй товариство, а якщо маєш гроші - реєструй фундацію». Фундація утворюється шляхом повідомлення засновника про її створення і виділення певних коштів на реалізацію цілей фундації. Таке повідомлення повинно бути здійснене у формі нотаріального акту. Іншими словами можна сказати, що фундація - це капітал (гроші, цінні папери, рухоме та нерухоме майно), призначений засновником на реалізацію важливих соціальних або економічних цілей. Цілі фундації можуть бути змінені лише у випадку, якщо така можливість передбачена статутом. Також засновник не має жодних особливих повноважень щодо діяльності фундації, за винятком тих, котрі належать йому відповідно до статусу. [5, 8. 89]

Як фундації, так і товариства, підлягають обов'язковій реєстрації в реєстрі об'єднань інших громадських і професійних організацій, фундацій та публічних закладів опіки Державного судового реєстру. З моменту реєстрації ці суб'єкти набувають юридичного статусу..

Грабовська О. у статті «Реєстрація неурядових організацій в Україна та Польщі» зазначає перелік необхідних документів для реєстрації фундації. Серед них виділяє такі:положення про створення фундації (нотаріально завірена заява або інший документ, що свідчить про створення фундації); статут (в двох екземплярах, а у випадку, якщо діяльність фундації поширюється на одне воєводство - три екземпляри); рішення про створення органів фундації (можуть бути прийняті різними організаційними структурами фундації, наприклад Радою засновників, Радою фундації). Таким рішенням можуть бути створені різні представницькі органи фундації, наприклад Правління; все залежить від того, як окреслюються відносини між органами фундації в статуті. Рішення приймаються на зборах, на яких ведеться протокол; нотаріально завірені зразки підписів осіб, що входять до представницьких органів (стосується фундацій, котрі здійснюють господарську діяльність). Зразки підписів складаються в присутності судді чи уповноваженого працівника суду; положення, в якому вказується міністерство, котре буде здійснювати нагляд за діяльністю фундації. [11]

Після прийняття закону в Польщі від 24 квітня 2003 р. «Про суспільну корисну діяльність і волонтаріат» ухвалено спеціальні положення, що безпосередньо прив'язують реєстрацію до наявності в діяльності організації суспільно корисного компонента, що включає:

• перелік статутних видів діяльності спрямований на інтереси цілої громади або групи громадян у скрутних життєвих обставинах;

• суспільно корисну діяльність, яка є єдиним типом діяльності організації;

• усі отримані грошові надходження йдуть на суспільно корисні цілі;

• наявність колективного контрольного-наглядового органу, що діє незалежно від керівництва;

• установчими документами заборонено укладання контрактів з організацією як стороною та її участь в діяльності, що містить в собі небезпеку появи конфлікту інтересів. [12]

Скіба Р. провідний польський дослідник «третього сектору» у своїй праці «Правові основи функціонування громадських організацій» посилається на законодавство Польщі, яке встановлює період часу, протягом якого владні органи мають прийняти рішення про присвоєння статусу суспільно корисної організації. Цей період становить у Польщі - 90 днів (до 6 місяців у разі, якщо влада потребує додаткових відомостей)

Мета встановлення кінцевого терміну винесення подібних рішень - забезпечити дотримання принципу правової ясності і захистити неурядові організації від зловживання владою з боку державних органів. [6]

У Польщі товариства на підставі п. 4 ст. 17 закону «Про товариства», а фундації на підставі п.2 ст. 8 закону «Про фундації» звільняються від оплати за реєстрацію в Державному судовому реєстрі. Законом про судові витрати в цивільних справах від березня 2006 року відмінено норму про звільнення фундацій та товариств від оплати за реєстрацію, однак рішення про звільнення є предметом різної інтерпретації. Тому під час реєстрації організації в Польщі на даний потрібно з'ясувати в регіональному відділенні Державного судового реєстру необхідність таких оплат. У випадку, якщо оплата все-таки вимагається, до установчих документів необхідно додати квитанцію про оплату.

Окрім законів про фундації, товариства та волонтаріат у Польщі діє ще ряд законів, де також прописані засади діяльності, до них належать: «Про державні фінанси» 1998 р. [13] та «Про доступ до інформації» 2001 р. [14], «Про професійну реабілітацію та соціальну зайнятості інвалідів» 1997 р. [15]. Питання, які розглядались у даних законах стосувались фінансування громадських організацій, та способів реалізації їхньої діяльності.

Таким чином, громадські організації, які створюється для реалізації потреб громадянського суспільства та його членів мають різну структуру. Згідно польського законодавства є дві основних форми організацій - товариства і фундації, які мають свої організаційні особливості, що відображаються у законах від 6 квітня 1984 р. «Про фундації», від 7 квітня 1989 р. «Про товариства» та ще у ряді законів, які носять допоміжний характер та показують зміни у питаннях фінансування та розвитку філантропії. Процеси створення та реєстрації організацій базуються на прийнятих статутах, тобто саме статутом визначається яку саме форму самоорганізації вибрали засновники організації.

З огляду на аналіз організаційних засад діяльності громадських організацій на основі законів Польщі та ЄС ми дійшли висновку, що неурядові організації, не зважаючи на відмінності форм та реєстраційних етапів є невід'ємною складовою польського суспільства. Перебираючи на себе окремі функції держави неурядовий сектор сприяв процесам євроінтеграції та розвитку демократичних інститутів.

Джерела та література

1. Ustawa o dzialalnosci pozytku publicznego i wolontariacie z dnia 24 kwietnia 2003 r. [Електронний ресурс]// Internetowy System Aktow Prawnych - Режим доступу: http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet

2. Грабовська О. Неурядові організації в Польщі і в Україні: порівняльний аналіз. [Електронний ресурс] /О.Грабовська // Юриспруденція. - 24.06.2008. - Режим доступу: http://www. lawyer.org.ua/ ?w=r&i=&d=721

3. Громадські організації у дискурсі демократизації суспільства: Монографія. / За наук. ред. В. П. Беха. [Електронний ресурс]/ В. Бех - К.: Вид. НПУ ім..М.П.Драгоманова, 2011. - 680 с. - Режим доступу: http://www.uk.xlibx.com/4istoriya/19263 -42-gromadski-organizacii-diskursi

4. Стецик М. Б. Поняття фундації в законодавстві Польщі. [Електронний ресурс] / М. Стецик // Третя міжнародна наково-практична конференція «Наука в інформаційному просторі» 29 -30 жовтня 2007 - Режим доступу: http://www.confcontact.com/2007nov/stecik.php

5. Cioch H, Kidyba A. Ustawa o fundacjach. Komentarz / Cioch H., Kidyba A., - Warszawa, 2007. - 199 s.

6. Skiba R.. Prawne warunki dzialania organizacji pozarz^dowych./ R. Skiba - Warszawa, 2003. - 68 s.

7. Ustawa z dnia 7. kwietnia 1989 r. prawo o stowarzyszeniach. [Електронний ресурс] // Internetowy System Aktow Prawnych - Режим доступу: http://mostiskeruju.at.ua/news/reestracija_gromadskikh_ob_ednan

8. Biala ksi^ga prawa dla organizacji pozarz^dowych. Analiza prawno-finansowych uwarunkowan dzialalnosci organizacji pozarz^dowych w Polsce./ M. Swi^tczak, K. D^browska, K. Kopcinska, T. Schimanek (red.) - Warszawa 2002. - 145 s.

9. Фундаментальні принципи щодо статусу неурядових організацій в Європі. Прийнято учасниками багатосторонньої зустрічі, організованою Радою Європи, Страсбург, 5 липня 2002 р.// Юридичний вісник України.-2002. - №50 - С.34-43

10. Ustawa z dnia 6. kwietnia 1984 r. o fundacjach. [Електронний ресурс] // Internetowy System Aktow Prawnych - Режим доступу: http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet

11. Грабовська О. Реєстрація неурядових організацій в Україні та Польщі. [Електронний ресурс] / О. Грабовська // Електронний правовий дайджест для громадянського сектору. - №10. - 2008. - Режим доступу: http://www.lawngo.net/digest/010.pdf

12. Грабовська О. Організації з особливим статусом у Польщі. [Електронний ресурс] / О. Грабовська //Юрист НУО - Режим доступ: http://www.lawngo.net/index

13. Ustawa z dnia 26 listopada 1998 r. o finansach publicznych. [Електронний ресурс] -Режим доступу : http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServle

14. Ustawa z dnia 6 wrzesnia 2001 r. o dost^pie do informacji publicznej. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://isap.sejm.gov.p

15. Ustawa z dnia 27 sierpnia 1997 r. o rehabilitacji zawodowej i spolecznej oraz zatrudnianiu osobniepelnosprawnych. [Електронний ресурс] -Режим доступу:http://zielonalinia.gov.pl/ upload/baza-aktow-prawnych

Размещено на Allbest.ru