Правовий статус вищого навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Рівненський державний гуманітарний університет

Кафедра економічної теорії

Реферат

на тему:

"Правовий статус вищого навчального закладу"

Виконала:

студентка V курсу

ППФ групи МУ-51

Лозян А.Ю.

Перевірила:

Доц. Панюк Т.П.

Рівне-2020

Зміст

Вступ

1. Мета та завдання вищого навчального закладу

2. Управління вищим навчальним закладом

3. Організація навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Характеризуючи поняття "правовий статус вищого навчального закладу" не зовсім вірним буде визначати його як сукупність прав та обов'язків. Характеристика правового статусу вищого навчального закладу як суб'єкта публічного права, крім прав та обов'язків включає функції, цілі, завдання, принципи діяльності, а також такі динамічні ознаки, як взаємозв'язки з іншими суб'єктами, порядок вирішення установчих питань тощо. Крім того, правовий статус вищого навчального закладу "включає" в себе характеристики правового статусу його складових та структурних елементів, тобто характеристики відносин всередині суб'єкта. Зокрема, це стосується інститутів, факультетів, кафедр, рад, комісій вузу тощо.

Встановлення правового статусу вишу в повному обсязі передбачає відповіді на такі питання:

- до якого виду навчального закладу він належить: рівень акредитації, тип, спеціалізація;

- у який спосіб створюється вуз та утворюються його керівні та інші органи;

- кому він підконтрольний, перед ким відповідальний;

- його права та обов'язки, в тому числі й ті, що випливають із права юридичної особи;

- яка правова природа актів, що видаються керівником, їх назва;

- які джерела фінансування.

Тобто, правовий статус вищого навчального закладу в цілому є вихідним для характеристики його діяльності, від нього у свою чергу залежать і правоможність здійснення освітніх функцій, і зміст господарських операцій вищого навчального закладу, і право на реалізацію майнової правоможності тощо.

Відповідно правове регулювання статусу вищих навчальних закладів є комплексом правових засобів, які забезпечують його організацію та діяльність, відображають його становище як в системі вищої освіти, так і в колі суб'єктів економічних відносин. З огляду на це досить дискусійною є ст. 23 Закону України "Про вищу освіту".

Стаття 27. Правовий статус вищого навчального закладу

1. Вищий навчальний заклад утворюється у формі державної, комунальної, приватної установи і працює на засадах неприбутковості.

2. Юридична особа (крім наукової установи) набуває статусу вищого навчального закладу з моменту отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності.

3. Вищий навчальний заклад може бути засновником (співзасновником) інших юридичних осіб, які провадять свою діяльність відповідно до напрямів навчально-науково-виробничої, інноваційної діяльності вищого навчального закладу та/або забезпечують виконання його статутних завдань.

4. Вищі навчальні заклади державної, комунальної та приватної форми власності мають рівні права у провадженні освітньої, наукової та інших видів діяльності.

5. Вищі навчальні заклади можуть провадити освітню діяльність спільно з іноземними навчальними закладами за узгодженими освітніми програмами.

6. Вищі навчальні заклади можуть утворювати навчальні, навчально-наукові та навчально-науково-виробничі комплекси, наукові парки та входити до складу консорціуму. Всі учасники комплексу, консорціуму зберігають статус юридичної особи і фінансову самостійність.

7. Вищий навчальний заклад діє на підставі власного статуту.

Статут вищого навчального закладу повинен містити:

1) повне найменування із зазначенням типу вищого навчального закладу, його правосуб'єктність, місцезнаходження, дату прийняття рішення про його утворення;

2) концепцію освітньої діяльності вищого навчального закладу;

3) права та обов'язки засновника (засновників);

4) обсяг основних засобів (розмір статутного капіталу), наданих засновником (засновниками);

5) повноваження органів управління вищого навчального закладу;

6) права та обов'язки керівника вищого навчального закладу;

7) порядок обрання представників до органів громадського самоврядування;

8) підстави дострокового розірвання контракту з керівником вищого навчального закладу та керівником навчально-наукового інституту (факультету); правовий статус навчальний заклад

9) джерела надходження і порядок використання коштів та майна вищого навчального закладу;

10) порядок звітності та контролю за провадженням фінансово-господарської діяльності;

11) порядок внесення змін до статуту вищого навчального закладу;

12) порядок реорганізації та ліквідації вищого навчального закладу.

Статут вищого навчального закладу може містити інші положення, що стосуються особливостей утворення і діяльності вищого навчального закладу.

Статут вищого навчального закладу не повинен суперечити законодавству.

Стаття містить норми, що визначають права вищого навчального закладу як юридичної особи. Адже вузький зміст статті не відповідає назві, яка передбачає більш широкий сегмент предмета правового регулювання.

Набуття правового статусу вищими навчальними закладами пов'язане із:

- нормами законодавчих актів, інших нормативно-правових актів, а також положеннями засновницьких документів;

- отриманням відповідної ліцензії на право провадження освітньої діяльності.

На сьогодні правове регулювання статусу ВНЗ міститься в Законах України "Про освіту", "Про вищу освіту" та інших нормативно-правових актах. Закон України "Про вищу освіту" наразі є базовим у правовому регулюванні статусу вишів. Однак основні ціль і завдання, що повинні вирішуватись ним - це не врегулювання правового статусу ВНЗ, а побудова чіткої, науково обґрунтованої та практично виправданої системної моделі вищої освіти.

1. Мета та завдання вищого навчального закладу

Основною метою діяльності вищого навчального закладу є забезпечення умов, необхідних для отримання особою вищої освіти, підготовка фахівців для України.

Головними завданнями вищого навчального закладу є:

1) здійснення освітньої діяльності певного напряму, яка забезпечує підготовку фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів і відповідає стандартам вищої освіти;

2) здійснення наукової і науково-технічної, творчої, мистецької, культурно-виховної, спортивної та оздоровчої діяльності;

3) забезпечення виконання державного замовлення та угод на підготовку фахівців з вищою освітою;

4) здійснення підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів та їх атестація в акредитованих вищих навчальних закладах третього та четвертого рівнів акредитації;

5) вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці і сприяння працевлаштуванню випускників;

6) забезпечення культурного і духовного розвитку особистості, виховання осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, в дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України;

7) підвищення освітньо-культурного рівня громадян.

Вищий навчальний заклад є юридичною особою, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і мати обв'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, виступати засновником (співзасновником) інших юридичних осіб, що здійснюють свою діяльність відповідно до напрямів навчально-науково-виробничої діяльності вищого навчального закладу.

Законодавством встановлені такі рівні акредитації вищих навчальних закладів:

1) вищий навчальний заклад першого рівня акредитації - вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста;

2) вищий навчальний заклад другого рівня акредитації- вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста та бакалавра;

3) вищий навчальний заклад третього рівня акредитації- вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за напрямами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, а також за окремими спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня магістра;

4) вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації- вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за напрямами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра.

Відповідно до існуючих напрямів освітньої діяльності в Україні діють вищи навчальні заклади таких типів: університет, академія, інститут, консерваторія (музична академія), коледж, технікум (училище).

Державному вищому навчальному закладу четвертого рівня акредитації відповідно до законодавства може бути надано статус національного, що надає певні повноваження.

Вищий навчальний заклад діє на підставі власного статуту, який має містити:

1) повну назву, юридичну адресу, дату прийняття рішення про створення;

2) права та обов'язки власника (власників);

3) обсяг цивільної правоздатності вищого навчального закладу;

4) обсяг основних засобів (розмір статутного фонду), наданих власником (власниками);

5) порядок утворення, діяльності та повноваження органів управління вищим навчальним закладом, права та обов'язки керівника;

6) порядок обрання представників до органів громадського самоврядування;

7) джерела надходження та порядок використання коштів та іншого майна вищого навчального закладу;

8) порядок звітності, контролю за здійсненням фінансово-господарської діяльності;

9) концепцію освітньої діяльності;

10) порядок внесення змін до статуту вищого навчального закладу;

11) порядок реорганізації та ліквідації вищого навчального закладу.

Освітня діяльність на території України здійснюється вищими навчальними закладами на підставі ліцензій, які видаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Обов'язковою умовою видачі ліцензій вищим навчальним закладам є наявність у них необхідної матеріально-технічної, науково-методичної та інформаційної бази, бібліотеки, науково-педагогічних кадрів за нормативами, що встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Акредитація напряму, спеціальності та вищого навчального закладу здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки шляхом проведення акредитаційної експертизи. За результатами акредитації видаються сертифікати, термін дії яких не може перевищувати 10 років.

Ліцензії на освітню діяльність та сертифікати про акредитацію напрямів, спеціальностей та вищих навчальних закладів можуть бути анульовані відповідно до закону.

2. Управління вищим навчальним закладом

Управління вищим навчальним закладом здійснюється на основі принципів:

1) автономії та самоврядування, які реалізуються відповідно до законодавства і передбачають право:

а) самостійно визначати форми навчання, форми та види організації навчального процесу;

б) приймати на роботу педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників;

в) надавати додаткові освітні послуги;

г) самостійно розробляти та запроваджувати власні програми наукової і ї-виробничої діяльності;

д) створювати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, інститути, коледжі, технікуми, факультети, відділення, філії, навчальні, методичні, наукові, науково-дослідні центри та лабораторії, конструкторські та конструкторсько-технологічні бюро, територіально відокремлені та інші структурні підрозділи;

е) здійснювати видавничу діяльність, розвивати власну поліграфічну базу;

є) на підставі відповідних угод провадити спільну діяльність з іншими вищими навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями;

ж) брати участь у роботі міжнародних організацій;

з) запроваджувати власну символіку та атрибутику;

и) звертатися з ініціативою до органів управління вищою освітою про внесення змін до чинних або розроблення нових нормативно-правових актів у галузі вищої освіти, а також брати участь у роботі над проектами щодо їх удосконалення;

і) користуватися земельними ділянками в порядку, встановленому Земельним кодексом України;

2) розмежування прав, повноважень та відповідальності власника (власників), органів управління вищою освітою, керівництва вищого навчального закладу та його структурних підрозділів;

3) поєднання колегіальних та єдиноначальних засад;

4) незалежності від політичних партій, громадських та релігійних організацій.

Вищі навчальні заклади мають свої структурні підрозділи, такі як: кафедри, факультети, інститути, філії, бібліотека, наукові, навчально-наукові центри (комплекси, інститути), підготовчі відділення тощо.

Кафедра - базовий структурний підрозділ вищого навчального закладу (його філії, інститутів, факультетів), що проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін і здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямом. Вона створюється рішенням Вченої ради вищого навчального закладу за умови, якщо до її складу входить не менше ніж п'ять науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи, і не менше ніж три з яких мають науковий ступінь або вчене звання.

Факультет - основний організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ вищого навчального закладу третього та четвертого рівнів акредитації, що об'єднує відповідні кафедри і лабораторії. Він створюється рішенням Вченої ради вищого навчального закладу за умови, якщо до його складу входить не менше ніж три кафедри і на ньому навчається не менше ніж 200 студентів денної (очної) форми навчання.

Безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник - ректор (президент), начальник, директор.

3. Організація навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі

Навчально-виховний процес забезпечує можливість:

1) здобуття особою знань, умінь і навичок у гуманітарній, соціальній, науково-природничій і технічній сферах;

2) інтелектуального, морального, духовного, естетичного і фізичного розвитку особи, що сприяє формуванню знаючої, вмілої та вихованої особистості;

Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:

1) денна (очна);

2) вечірня;

3) заочна, дистанційна;

4) екстернатна - особлива форма навчання, що передбачає самостійне вивчення навчальних дисциплін, складання у вищому навчальному закладі заліків, екзаменів та проходження інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.

Форми навчання можуть бути поєднані. Терміни навчання за відповідними формами визначаються можливостями виконання освітньо-професійних програм підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах:

1) навчальні заняття;

2) самостійна робота;

3) практична підготовка;

4) контрольні заходи.

Основними видами навчальних занять у вищих навчальних закладах є:

1) лекція;

2) лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

3) консультація.

Вищим навчальним закладом може бути встановлено інші види навчальних занять.

Прийом осіб на навчання до вищого навчального закладу для підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів проводиться відповідно до умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів, відповідно до їх здібностей незалежно від форми власності навчального закладу та джерел його фінансування, за виключенням випадків і у порядку, передбачених законодавчими актами.

Правила прийому на навчання до вищого навчального закладу затверджується його керівником за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, можуть бути відраховані з вищого навчального закладу:

1) за власним бажанням;

2) за невиконання навчального плану;

3) за порушення умов контракту;

4) в інших випадках, передбачених законами.

Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, можуть переривати навчання у зв'язку із обставинами, які унеможливлюють виконання навчального плану (за станом здоров'я, призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї, навчанням чи стажуванням в освітніх і наукових установах іноземних держав тощо). Особам, які перервали навчання у вищих навчальних закладах, надається академічна відпустка.

Поновлення на навчання осіб, які відраховані з вищих навчальних закладів, здійснюється під час канікул.

Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, можуть бути переведені з:

1) одного вищого навчального закладу до іншого вищого навчального закладу;

2) одного напряму підготовки на інший напрям підготовки в межах однієї галузі знань;

3) однієї спеціальності на іншу спеціальність в межах одного напряму підготовки.

Порядок переведення осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Висновок

Визначення правового статусу ВНЗ передбачає також необхідність регламентації організаційно-правових форм діяльності ВНЗ, процедурних питань ліцензування освітньої діяльності, здійснення атестаційних проваджень науково-педагогічних працівників тощо. Однак, у рамках Закону України "Про вищу освіту" ці питання врегульовувати не варто, оскільки вирішення основного завдання, а саме, визначення чіткої системної моделі вищої освіти, здійснюватиметься побіжно, затиратиметься зайвою деталізацією окремих процедур і процесів.

Тому, як вбачається, для ефективного і оптимального регулювання особливостей правового статусу вищих навчальних закладів слід закріпити засади адміністративно-правого статусу в окремому законі "Про вищі навчальні заклади", де конкретизувати чітке поняття вищого навчального закладу, його види, завдання і функції, права і обов'язки, форми взаємодії з органами виконавчої влади, місцевими органами самоврядування та громадськістю, а також здійснити юридичне закріплення його організаційних структур.

Список використаних джерел

1. Про вищу освіту. Закон України від 17.01.2002. - № 2984-III. // [Електронний

ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2984-14/page2

2. Про освіту. Закон України від 23.05.1991. - № 1060-XII// [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1060-12

3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003.- № 435-IV. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page2

Размещено на Allbest.ru