Побузька об'єднана територіальна громада Кіровоградської області як перспективний осередок соціально-економічного розвитку

Постановка проблеми дослідження

Україна обрала курс на процес децентралізації у 2014 р. із прийняттям Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, законів "Про добровільне об'єднання територіальних громад" та "Про співробітництво територіальних громад", пізніше - змін до Бюджетного і Податкового кодексів.

Адміністративна реформа в Україні набрала оберти протягом минулих трьох років і за цей час здобула багато своїх прихильників у створених об'єднаних територіальних громадах. Відповідно до законодавства, яке лягло в основу формування обласних Перспективних планів, громади мають об'єднуватися або формувати нову мережу територіальних об'єднань за власним бажанням. В іншому випадку їх об'єднають добровільно-примусово.

Процес об'єднання територіальних громад у контексті децентралізації є складним трансформаційним процесом як для економіки країни, так і для свідомого сприйняття їх пересічними громадянами, тому потребують об'єднання зусиль влади на всіх рівнях. Актуальність аналізу процесу створення нової об'єднаної територіальної громади (найнижчий рівень місцевого самоврядування), її доцільності та функціонування є беззаперечним із огляду на складність економічного та політичного характеру середовища для здійснення реформ.

Головною стратегічною метою реформи місцевого самоврядування є створення умов для забезпечення його здатності самостійно вирішувати питання місцевого значення за рахунок власних ресурсів. Основним шляхом досягнення цієї мети виступає максимально можлива передача повноважень територіальним громадам і відповідно, створення умов для динамічного розвитку регіонів та надання якісних і доступних суспільних послуг громадянам.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання процесу децентралізації, перерозподілу повноважень між гілками влади, фінансових і політико-правових аспектів висвітлені в багатьох роботах таких дослідників, як Ф. М. Попової, О. К. Линьова, Б. М. Данилишина, А. Л. Мельничука, В. В. Мамонової, П. В. Ворони, Ю. Амосова тощо.

Фінансові складові при створенні та функціонуванні громад висвітлюють наукові роботи таких дослідників, як О. Є. Нездойминоги, Л. В. Сухарської, С. О. Білої, З. Сторонянської. Дослідженню питань щодо визначення, статусу, формування й функціонування об'єднаних територіальних громад у зв'язку з реформою децентралізації присвячено невелику кількість наукових публікацій: А. П. Павлюк, Я. Ф. Жовнірчика, В. Берданової, Н. М. Гринчук, Н. А. Липовської, В. Патоки, Р. М. Костюкевича, В. І. Рошило.

Крім того, ця проблематика висвітлена в нормативно-правових актах, що регулюють процес децентралізації, починаючи від Конституції України і закінчуючи законами України "Про добровільне об'єднання територіальних громад", "Про місцеве самоврядування в Україні" тощо. Також теоретичні та практичні аспекти створення і функціонування об'єднання територіальних громад (ОТГ) висвітлюють "Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України", Асоціація Міст України (АМУ), Асоціація об'єднаних територіальних громад тощо.

Метою статті є здійснення аналізу процесу формування Побузької ОТГ у контексті адміністративної реформи та децентралізації стосовно перспектив та ризиків її існування за нинішніх умов, адже саме за громадської ініціативи, участі місцевого населення, сприянні іноземних партнерів і програм досягається фінансова автономія місцевого самоврядування, а відтак підвищується рівень життя населення у громаді.

Виклад основного матеріалу

Децентралізація - одна з найскладніших реформ, яка в окремих країнах тривала десятки років. Україна стала на шлях децентралізації відносно нещодавно - із 2014 р., проте процес поступово починає активізуватися. Для успішного здійснення цієї реформи потрібна консолідація зусиль усіх рівнів влади.

В Україні за період із 2015 до ІІ півріччя 2018 р. кількість створених об'єднаних територіальних громад зросла у 5,2 рази (159 громад у 2015 р.), кількість жителів громад збільшилася на 5,7 млн осіб і у 2018 р. становить 7,1 млн осіб. За площею громади займають 36,2 % території України. Власні доходи місцевих бюджетів за розглянутий період зросли на 35,6 % із 68,6 млн грн до 192,7 млн грн. Доходи на одного мешканця за останні два роки зросли у 1,6 разів із 2395,1 грн до 3835,9 грн. На жовтень 2018 р. в Україні створено 838 об'єднаних територіальних громад, із яких у 705 уже відбулися перші вибори, а 133 чекають виборів 27 грудня цього самого року. Найбільша кількість створених ОТГ у Дніпропетровській (60), Житомирській (45), Запорізькій (43), Тернопільській (42) та Полтавській (40) областях. Кіровоградська область за кількістю створених ОТГ (16) перебуває на найнижчих позиціях [13] і посідає 19 місце в загальному рейтингу областей нашої країни. Зважаючи на активний процес децентралізації, питання створення ОТГ у цій області набуває важливого значення.

Станом на 2018 р. у Кіровоградській області функціонують 16 об'єднаних територіальних громад. Загальна їх площа становила 2271,79 км², що займає 9,2 % площі області. За результатами моніторингу процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування найбільш успішними першоствореними громадами в області сміливо можна назвати Бобринецьку, Новоукраїнську та Маловисківську.

Бобринецька міська об'єднана громада складається із дев'яти населених пунктів. Адміністративний центр - місто Бобринець. Загальна чисельність населення 11739 осіб. Бюджетна децентралізація та надана можливість громаді розпоряджатися доходами й витратами дозволило громаді надати суттєву підтримку для поліпшення матеріально-технічної бази лікарні. Одним із ключових факторів успішності Бобринецької ОТГ є орієнтація на підростаюче покоління, тому в рамках міжнародної співпраці молодь уже отримала сучасний баскетбольний майданчик. У майбутньому у Бобринці планують створити центр дозвілля молоді [3; 10]. За сім місяців 2018 р. надходження власних доходів місцевого бюджету Бобринецької ОТГ зросли у 1,14 рази (на 2,9 млн грн) порівняно з аналогічним періодом минулого року (із 20,1 до 23,0 млн грн) [5]. Фактичні надходження власних доходів на одного мешканця за період 2016-2107 рр. зросли в 1,3 рази із 2343 до 3157 грн. На І півріччя 2018 р. цей показник становить 1642,7 грн [1; 5; 15].

Новоукраїнська міська об'єднана громада у своєму складі має 12 населених пунктів. Чисельність населення становить 21891 осіб, а адміністративний центр знаходиться у місті Новоукраїнка. Завдяки створенню ОТГ відновлено амбулаторію загальної практики на території селища цукрового заводу та відбулася передача закладів соціальної сфери на баланс громади. У Новоу- країнці функціонують міні-ГЕС, гарний футбольний стадіон, безкоштовний Wi-Fi у центрі міста, створюється ультрасучасний майданчик для активних занять спортом і багато іншого. У своєю розвитку Новоукраїнська ОТГ орієнтується і враховує інтереси молоді. Результатом цього стало створення сучасного Центру розвитку ініціатив молоді, обладнання й техніку для якого було придбано за кошти Агентства США з Міжнародного розвитку [2; 10; 14]. У найближчих планах - створення інклюзивного центру. За сім місяців 2018 р. надходження власних доходів місцевих бюджетів Новоукраїнської та Ганнівської ОТГ Новоукраїнського району збільшились на 5,2 млн грн порівняно з аналогічним періодом минулого року (із 40,6 млн грн до 45,8 млн грн) [5]. Фактичні надходження власних доходів Новоукраїнської ОТГ на одного мешканця у громаді за період 20162107 рр. зросли у 2,6 рази із 1422 до 3659 грн і за перше півріччя цього року становлять 1805,9 грн [1; 5; 15].

Маловисківська територіальна громада об'єднує 10 населених пунктів із адміністративним центром у місті Мала Виска, нараховує 13 607 мешканців. Із 2015 р. громада змогла провести капітальні ремонти у школах, дошкільних навчальних закладах, створити новий НВК, упровадити систему енергозберігаючих технологій, побудувати новий водогін та покращити якість питної води. За кошти міста й обласного бюджету громада придбала новий шкільний автобус. Завдяки угоді про співпрацю між Урядами України та Китайської Народної Республіки, для Маловисківської гімназії було закуплено 20 нових комп'ютерів, з'явилася секція ме- діаосвіти [10; 11]. У 2016 р. власні доходи громади становили 33373,6 млн грн, а за сім місяців 2018 р. надходження власних доходів місцевих бюджетів Маловисківської та Смолінської ОТГ Маловисківського району збільшились на 8,8 млн грн порівняно з аналогічним періодом минулого року (із 35,97 до 44,8 млн грн) [5]. Фактичні надходження власних доходів на одного мешканця Маловисківської громади за період 2016-2107 рр. зросли в 1,3 рази із 2420 до 3170 грн, а за перші півроку 2018 р. становлять 1549,5 грн [1; 5; 15]. Серед зазначених громад найбільше навантаження на одного службовця з надання послуг саме у Маловиськівській ОТГ - 340 осіб на одного службовця.

Варто зазначити успішний досвід Заводської ОТГ Тернопільської області, яка єдина подібна за конфігурацією об'єднання (одне смт та одне село) до майбутньої Побузької громади. Ця громада була утворена у р. Об'єднує смт Заводське (адміністративний центр) та село Угринь, налічує 4399 мешканців. Із часу свого створення, завдяки залученню донорських коштів та державної підтримки на розвиток ОТГ, громада провела капітальні ремонти опорної школи, тротуарів, доріг, створила реформований Центр первинної медико- санітарної роботи, значно покращила стан житлово- комунального господарства, запровадила роздільне збирання сміття, покращила матеріально-технічну базу закладів соціальної інфраструктури. Власні доходи на одного мешканця з 2015 р. зросли у 6,4 рази з 338 до 2183,6 грн (за дев'ять місяців 2018 р.). Капітальні видатки бюджету на одну особу у 2016 р. становили 298,37 грн, що на 73 % більше, ніж у 2017 р. - 218,20 грн. Причиною цього є зменшення суми субвенції на розвиток інфраструктури. Обсяг надходжень до бюджету від сплати єдиного податку на одну особу в р. становив 130, 34 грн, у 2017 р. збільшився на 47 % і становив 192,04 грн [8; 9].

Сьогодні йдеться про створення нової об'єднаної територіальної громади Кіровоградської області Голо- ванівського району - Побузької, яка має на меті об'єднати смт Побузьке та село Капітанка. Вибір саме цих населених пунктів обумовлено здебільшого географічним фактором: віддаленістю від решти населених пунктів Голованівського району та межування на півдні з Миколаївською областю. Також має місце політичний і економічний фактори - вирватися з-під контролю нинішнього адміністративного центру району - смт Голованівська, де закладений бюджет Побузького, становить 2 млн грн на 2018 р. (у 22 рази менше видатків на утримання Голованівської РДА). За своїм складом громада належить до найменших по країні.

Природні ресурси у Побузькій ОТГ представлені сприятливими кліматичними умовами, мальовничими ландшафтами, водними ресурсами. Річка Мокра Деренюха протікає через обидва населені пункти. Уздовж цієї річки та в місці її впадіння у Південний Буг рослинний покрив у загальному представлений формаціями степу (типчак, ковила тощо) та зеленими насадженнями лісів байрачного типу. Ці комплекси лісових насаджень доповнюються рослинністю водноболотного типу (очерет, рогіз, осоки, лучна та болотна м'ята, деревій лучний і болотний тощо). Наявні природні ресурси можуть сприяти розвитку туризму, зокрема сільського зеленого туризму як для самих мешканців громади, так і для мешканців сусідніх населених пунктів. Адже саме розвиток цього виду туризму не вимагає великих витрат і має велике значення як для туристів, так і для громади, що сприятиме соціально- економічному розвитку території. Для територіального розвитку це дасть можливість отримати додатковий дохід до бюджету, зберегти культурну спадщину, поліпшити інфраструктуру території. На території громади знаходиться родовище окислених залізонікелевих руд, поклади якого використовуються для переробки на По- бузькому феронікелевому комбінаті.

Після об'єднання смт Побузьке та с. Капітанка чисельність населення у Побузькій ОТГ становитиме 7062 осіб (20 % загальної чисельності Голованіського району), а територія займатиме 13,5 км², що становитиме 1,36 % від загальної площі району та 0,05 % від загальної площі Кіровоградської області. За чисельністю населення майбутня громада буде меншою на 1303 особи від аналогічного середнього показника по Україні, який на 2018 р. становить 8 365 осіб. Належить до громад із кількістю жителів у 5-10 тис. осіб.

Відповідно до методичних рекомендацій щодо визначення центру громади, адміністративним центром Побузької ОТГ визначатиметься смт Побузьке.

На всю об'єднану громаду буде одна спільна рада та один голова. Останній обирається всією об'єднаною територіальною громадою. Рада ОТГ у межах затверджених нею структур і штатів може створювати відділи (економічного розвитку, фінансовий, юридичний, освітній, охорони здоров'я), управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до виконавчих органів ради ОТГ [16, с. 70]. Створення і склад цих структур визначається наявністю фінансових ресурсів у місцевому бюджеті на утримання відповідного штату.

Передусім, метою реформи місцевого самоврядування є забезпечення його спроможності самостійно, за рахунок власних ресурсів, вирішувати питання місцевого значення. Відповідно, отримавши самостійність, бюджет громади збільшиться за рахунок нової системи формування, доходна частина якої буде складатися з відрахувань: 100 % єдиного податку, 100 % податку на прибуток підприємств, 60 % податку з доходів фізичних осіб, 100 % податку на майно, 25 % екологічного податку, 5 % акцизного податку, а також усіх місцевих зборів, передбачених законом [4].

На досліджуваній території утримання об'єктів соціальної сфери наразі знаходиться у жахливому стані: зношеність систем водопостачання, водовідведення та каналізації давно перетнуло позначку 80 %, іноді 100 %. Це загрожує екологічною катастрофою. Заборгованість за утримання житлофонду та комунальні послуги сягають 2-2,5 млн грн. Одним із наслідків цього може стати банкрутство всієї системи ЖКГ, оскільки кошти на відновлення мереж та погашення боргів не закладені. Логічно, що необхідна доходна частина бюджету, яка може з'явитися після створення Побузької об'єднаної територіальної громади.

Однією з великих переваг ОТГ є повне надання всіх адміністративних послуг у самій громаді через наявність своїх фахівців або підписаних договорів про обслуговування з державними органами. Система Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) успішно діє в Україні, тому необхідно відкриття свого Побузького центру надання адміністративних послуг.

Окремо варто виділити банківські та нотаріальні послуги, бо нові відділення банків й нотаріуси мають існувати в самій громаді, оскільки смт Побузьке та с. Капітанка за кількістю населення мають право на декілька нотаріальних округів. Наявність останніх полегшить життя мешканців, бо потреби їздити в районний центр для обслуговування та отримання консультацій не буде. Усі послуги надаватимуться на місці.

За прогнозними розрахунками Кіровоградського відділу Асоціації міст України, доходи смт Побузького у складі ОТГ збільшаться із 2 млн грн до 24,77 млн грн на рік за рахунок власних та закріплених доходів із ПДФО. Освітня й медична субвенцій виростуть на 18,53 млн грн, реверсні дотації, передбачені для розвитку ОТГ, збільшуватимуться на 4,55 млн грн. Бюджет Капітанки після об'єднання також збільшиться із млн грн приблизно до 6,99 млн грн [12]. У загальному, доходи зростуть майже у 12 та 3,5 рази відповідно.

Тобто, така фінансова незалежність створить підґрунтя для громади бути спроможною самостійно розвиватися, виділяючи кошти на власні потреби, тим самим покращувати рівень життя населення. Додатковим ефектом буде підвищення конкурентоспроможності Голованівського району в цілому, збільшення його інвестиційної привабливості та зменшення відсталості території, оскільки соціально-економічний розвиток району невід'ємний від розвитку самої громади.

Для досягнення успішного розвитку Побузької ОТГ був розроблений Перспективний план розвитку, який дасть змогу органам місцевого самоврядування поєднувати аналіз поточних подій, розробку чітких кроків для соціально-економічного розвитку, сформувати загальне бачення перспектив, які будуть зрозумілі як для управлінців самої громади, так і для пересічних мешканців. Цей план включає два блоки: економічний та соціальний.

Економічний блок спрямований на залучення інвестицій, розвиток транспортної інфраструктури та ЖКГ. Залучення інвестицій має бути в основних напрямах, таких, як: санітарна очистка смт Побузького та с. Капітанки; будівництво заводу з переробки ТПВ на умовах концесії; будівництво асфальтного заводу для відновлення доріг, які сполучають населені пункти громади; ремонт, реконструкція мереж водопостачання та водовідведення, каналізації, будівництво сучасних очисних споруд на умовах концесії та залучення альтернативного виробництва у Побузьку ОТГ. У сфері транспортної інфраструктури та ЖКГ передбачаються такі заходи: створення єдиного Побузького Центру надання всіх адміністративних послуг (ЦНАП) за системою єдиного вікна; створення комунального автопарку на базі новоствореного комунального підприємства та безкоштовний проїзд пільгових категорій населення в комунальному транспорті в межах населених пунктів Побузької Громади та до обласного центру; відновлення співпраці "Укрзалізницею". Особлива увага приділяється питанню створення єдиної керуючої компанії для надання якісних послуг для ЖКГ і відновлення існуючої системи освітлення з використанням енергоефективних технологій, запровадження муніципальної програми "Світло".

Соціальний блок передбачає розробку дієвих заходів у галузях освіти, медицини, культури, спорту та соціальної політики. Основними питаннями у сфері освіти є збереження (у деяких випадках - реконструкція і переобладнання за рахунок коштів об'єднаної громади й залучених коштів) дошкільних навчальних закладів, створення в рамках освітньої реформи опорного навчального закладу на базі Побузької ЗОШ, відкриття інтерактивних класів, безкоштовне харчування дітей та підвищення заробітної плати вихователів і вчителів Побузької громади за рахунок субвенцій із бюджету ОТГ. У галузі медицини передбачається розробка та прийняття регіональної програми розвитку медицини Побузької ОТГ, зокрема, створення Побузької лікарні інтенсивного лікування (ЛІЛ) першого ступеня та єдиного центру надання первинної медико-санітарної допомоги в смт Побузькому, будівництво (або реконструкція існуючих на базі ФАПів) Капітанської медичної амбулаторії сімейної медицини за рахунок бюджету об'єднаної громади та цільових субвенцій із державного бюджету, придбання реанімобіля для швидкої допомоги жителям об'єднаної громади та підвищення заробітної плати медичним працівникам. Заходи з питань розвитку культури передбачають виділення коштів для функціонування будинків культури смт Побузького, с. Капітанки, підтримку існуючих секцій та музичної школи, клубу ветеранів і відкриття кінотеатру. Для розвитку фізичної культури та спорту передбачається реконструкція існуючих спортзалів, будівництво спортивних мінімайдан- чиків і басейну, відкриття спорткомплексу існуючих мереж "Спортлайф", закупівля нового спортивного інвентаря й підтримка існуючих спортивних секцій. Соціальна політика спрямована на створення муніципальної поліції, розробку та фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету регіональних програм ("Підтримки онкохворим", "Допомоги інвалідам та самотнім людям", "Регулювання кількості та стерилізації бродячих тварин"), створення умов для інклюзивного розвитку банківських послуг і відкриття доступних нотаріальних послуг.

У 2016 р. стартувала нова програма співпраці й допомоги USAID "Децентралізація приносить кращі результати та ефективність" (DOBRE). Реалізація програми DOBRE розрахована на період до 2021 р., загальна вартість програми - $50 млн. На сьогодні вже відібрано 50 ОТГ, яким буде надано допомогу у створенні стратегічних планів їхнього розвитку, розробленні й реалізації проектів у сфері покращення надання послуг, місцевого економічного розвитку та інфраструктури [6].

18 жовтня програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) "Децентралізація приносить кращі результати та ефективність" (DOBRE) підписала меморандум про співпрацю з Кіровоградською облдержадміністрацією та облрадою. Кожна громада - партнер програми DOBRE - самостійно готує проекти і вирішує, на що саме спрямовувати кошти [6]. Результатом підписання цього меморандуму в подальшому може бути тісна співпраця та допомога Побузькій ОТГ для її розвитку, реалізації деяких пунктів перспективного плану розвитку й нових проектів.

При створенні Побузької ОТГ можуть виникнути певні ризики, а саме:

• відсутність підтримки з боку широких верств населення внаслідок неправильного розуміння процесу децентралізації, через страх утрати робочого місця та повноважень тощо;

• можливий супротив з боку районної адміністрації;

• суперечливість щодо розподілу функцій та повноважень між органами місцевого самоврядування районними державними адміністраціями й районними радами;

• нестача підготованих кадрів для виконання нових функцій, що може призвести до неефективного використання фінансових ресурсів територіальних громад;

• нецільове використання бюджетних коштів.

Для усунення зазначених ризиків потрібно було б запровадити дієві програми підвищення кваліфікації службовців місцевого самоврядування, надання їм необхідної консультативної допомоги з боку органів виконавчої влади, забезпечення ефективного поточного контролю за цільовим використанням коштів. Сьогодні регулярно проводяться збори і зустрічі з місцевим населенням та ініціативними групами з метою роз'яснення питань, що виникають, визначення стратегічних цілей і тактичних завдань.

У підсумку, майбутня Побузька ОТГ відповідає основним принципам добровільного об'єднання, закладеним у законодавстві [7]: нерозривності території, повсюдності місцевого самоврядування, добровільності об'єднання, економічної ефективності та відповідної якості надання послуг. Усі визначені податки та кошти за надання адміністративних послуг будуть надходити до бюджету перспективної громади, що є визначним плюсом для об'єднання. Але, у той же час, для існуючого Голованівського району негативним буде втрата надходжень до його бюджету від Побузь- кого феронікелевого комбінату (ПФК), який потрапляє в межі ОТГ. ПФК є одним із основних роботодавців Кіровоградської області та щорічно здійснює інвестування соціального сектору, освіти та інфраструктури як на місці, так і на обласному рівні. Цей факт і в майбутньому може покращувати загальні показники розвитку Кіровоградської області в цілому.

Проте з утворенням Побузької об'єднаної територіальної громади сформується новий адміністративний центр, а у ньому - нова рада (обирається та підпорядковується виключно громаді). Основні повноваження, які сьогодні реалізовуються в Голованівському районі, перейдуть на рівень об'єднаних громад, тому існування районних державних адміністрацій стає недоречним. За умов формування нової або нових ОТГ на території вищезазначеного району в майбутньому загрожує пов- ною його ліквідацією, адже для нього не залишається компетенцій. Надалі, коли на території всіх районів Кіровоградської області будуть сформовані ОТГ, утворюватимуться три-п'ять нові райони шляхом об'єднання в один район територій двох і більше суміжних районів. За таких обставин і буде в майбутньому здійснюватися ліквідація районів, які увійдуть до складу новоутвореного району. При утворенні оновленого району встановлюються його межі, що визначаються по зовнішніх межах територій юрисдикції міських, сільських, селищних рад, які в нього входять.

Стосовно решти території Голованівського району, то відповідно до адміністративної реформи, якщо решта населених пунктів добровільно не об'єднаються для створення ОТГ, то у 2020 р. таке об'єднання матиме примусовий характер.

Висновки

Вивчаючи процеси децентралізації, можна дійти висновку, що сучасне реформування місцевих органів самоврядування дає нові можливості для перспективного й ефективного розвитку територій у регіонах України. Створення Побузької ОТГ є доволі далекосяжим для соціально-економічного розвитку населених пунктів, що входять до її складу. Позитивним аспектом варто зазначити, що рівень доходів бюджету майбутньої громади реально може збільшитися майже у і2 разів. Це дає можливість проводити дієві заходи на місцях, підвищити доступність і якість надання послуг, тим самим поліпшуючи рівень та якість життя мешканців громади. Окрім цього, зросте конкурентоспроможність Голованівського району на рівні Кіровоградської області.

Побузька об'єднана територіальна громада здатна самостійно забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сфері освіти, культури, медицини, соціальної політики, ЖКГ та транспортної інфраструктури, що передбачено створеним Перспективним планом розвитку. Позитивний досвід співпраці успішних діючих громад Кіровоградської області з агентством США з міжнародного розвитку (USAID) дає шанс на допомогу реалізації майбутніх проектів Побузької ОТГ. При грамотному менеджменті, ризиків, які можуть виникнути при створенні та функціонуванні громади, можна бути уникнути.

Список використаних джерел

1. Аналіз фінансової спроможності ОТГ Кіровоградщини та Черкащини [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://storage.decentralization.gov.ua/uploads/attachment/document/120/% D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80 %D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0.pdf.