Європейський інформаційний порядок: постановка проблеми

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Європейський інформаційний порядок: постановка проблеми

Шемчук В.В.

На жаль, такі категорії як інформаційний порядок чи європейський інформаційний порядок належною мірою ще не досліджені ні у вітчизняній науці, ані в зарубіжній. Безперечно, вже протягом тривалого часу вивчаються аспекти формування, еволюції та функціонування інформаційного суспільства, глобального інформаційного суспільства, інформаційних відносин, інформаційної безпеки, міжнародного інформаційного і комунікативного порядку, інформаційного суверенітету і т. д.. Водночас процеси глобалізації та євроінтеграції, зближення національних правових систем і правових систем міжнародних організацій змушують приділити увагу в аспекті концептуального вивчення також і низки інших категорій. З-поміж них, насамперед, варті уваги такі як інформаційний порядок, європейський інформаційний порядок, інформаційний простір та інші.

Якщо сучасні наукові дослідження не демонструють чітких підходів і власне визначень тих чи інших категорій, то на наше переконання, варто звернутись до теоретичних основ, напрацювань представників теорії держави і права, теорії міжнародного права, теоретичних основ галузевих наук і т.д.

Так, Подорожна Т. С. пропонує розглядати правовий порядок - як стан упорядкування суспільних відносин, при якому держава гарантує реалізацію і захист суб'єктивних прав, виконання юридичних обов'язків учасників правовідносин, заснований на реалізації права і забезпечений особливим конституційно-правовим механізмом.

Можна зустріти визначення правового порядку як стану відносно усталеної правової упорядкованості (урегульованості і погодженості), захищеності і безпеки правової системи суспільства, який складається в умовах реалізації принципу верховенства права та авторитету закону (законності), тобто це атмосфера (устрій) нормального, сприятливого, правового життя суспільства, що встановлюється в результаті здійснення приписів правових норм (використання дозволів (прав), виконання обов'язків, додержання заборон) усіма суб'єктами права.

Різновидами правового порядку є національний (Україна), міждержавний (інтеграційний) (ЄС) і міжнародний (всесвітній). Кожна країна формує свій національний правопорядок, який відображає специфіку національної правової системи. Усі означені правопорядки розкриваються через ознаки, принципи, функції, зміст, структуру.

На наше переконання, основним критерієм таких диференціацій є просторовий. Водночас, рідше за функціонально-галузевим критерієм вдаються до виокремлення того чи іншого різновиду правового порядку. Одним з таких, звісно, є інформаційний правовий порядок.

Слід підкреслити, що категорії «новий міжнародний інформаційний і комунікативний порядок» з'явилися ще 1969 р. за ініціатив Руху неприєднання, що проводив симпозіум з інформації, а також не без участі ЮНЕСКО. Концептуально вона регламентується у Міжнародній програмі для розвитку комунікацій. Міжнародній стратегії “Комунікація на службі людства” тощо. Визначальними при цьому є принципи свободи інформації і міжнародного співробітництва. У першому випадку свобода інформації є одним з основних прав людини, право висловлювати свої переконання є основоположним для побудови демократичного суспільства. По-друге, задля забезпечення вільного і рівноправного обміну інформацією потрібна рівноправна участь у міжнародному інформаційному просторі та міжнародних інформаційних потоках.

Разом з тим, держави Європи, так само як і інші держави сучасного світу, різняться різним рівним науково-технічного прогресу, розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, різними способами і гарантіями доступу до інформаційних ресурсів і потоків, специфічними національними інформаційними стратегіями тощо. Отже, доцільним є виокремлення, поряд з міжнародним інформаційним порядком, його регіональних підсистем, а саме європейського інформаційного порядку, американського інформаційного порядку, азійського інформаційного порядку тощо. Вони, безумовно, відмінні за підходами побудови, суб'єктами забезпечення та пріоритетними напрямами функціонування. Зокрема, підходи у США і Європі до побудови інформаційного порядку, інформаційного суспільства значно відрізняються: у США акцентується на технологічних аспектах, в Європі - на соціально-правових і т.д.

Європейський інформаційний порядок, на наш погляд, становить багатоаспектне політико-правове явище, зумовлене тенденціями розвитку національних інформаційних порядків європейських держав, а також спільною інформаційною політикою країн-членів Європейського Союзу. На його забезпечення, як відомо, спрямовується діяльність низки інституцій ЄС, керівних його органів, спеціальних мереж та агенцій.

Отже, європейський інформаційний порядок потребує належного доктринального вивчення, так само це стосується аналізу нормативно-правової основи його функціонування та забезпечення розвитку. Осторонь цих поставлених завдань, видається, не може стояти ні вітчизняна наука, ані зарубіжна наука.

Література

європейський інформаційний порядок правовий

1. Подорожна Т.С. Правовий порядок: теоретико-методологічні засади конституціоналізації. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціал. 12.00.01; 12.00.02. Київ, 2017. 503 с.

2. Правовий порядок: https://pidruchniki.eom/1122091243182/

3. Концепція нового міжнародного інформаційного і комунікативного порядку. http://megalib.com.ua/content/199529КоnсерсіуаNovogo miinarodnogoinformaciinogoіkomvnikaciinogoporyadky.html

4. Забара І. Розвиток міжнародних інформаційних правовідносин в період 1970 - 1990 років: ретроспективний аналіз концепцій і практики. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія міжнародні відносини. 2015, Вип. 1(43). С. 70-74

5. Фролова Оглобалізаційні процеси в інформаційній сфері та їх вплив на новий світовий порядок. http://iournals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/view/3328

6. Кирилюк О.В. Міжнародно-правове забезпечення розвитку глобального інформаційного суспільства: дисерт. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціал. 12.00.11. Київ, 2016. 248 с.

7. Камінська Н.В. Перспективи гармонізації законодавства України в умовах інтеграції в європейський інформаційний простір. Європейська інтеграція України: сучасний стан та перспективи розвитку: тези підсумкової наук. -теорет. конф. (Київ, 22 квіт. 2016 р.). К.: НАВС, 2016. С.33-35.

Размещено на Allbest.ru