Адаптація законодавства України до законодавства ЄС як складова процесу інтеграції України до Європейського Союзу

Процес інтеграції передбачає зміни в усіх сферах суспільного життя держави, формування нових правил, спільних переконань, визнання цінностей демократії та верховенства права, поступового їх приведення у відповідність до стандартів Європейського Союзу. Демократія, верховенство права, неухильне дотримання прав людини та забезпечення її основоположних свобод є основними цінностями ЄС, а також головними принципами внутрішньої політики України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування спрямовують свою діяльність на їх утвердження та розвиток.

Підписуючи Угоду про асоціацію України з ЄС [1], наша держава підтвердила курс на євроінтеграцію, входження у європейський політичний, економічний, правовий простір.

У процесі виконання Угоди про асоціацію України з ЄС Україна має виконати Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу [2], що включає адаптацію законодавства, утворення відповідних інституцій та інші додаткові заходи, необхідні для досягнення відповідності правової системи України acquis communautaire з урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом до держав, які мають намір вступити до нього.

Угода про асоціацію відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства. Важливою умовою для зміцнення економічних зв'язків між Україною та ЄС є зближення існуючого і майбутнього законодавства України із законодавством ЄС. Одним із зобов'язань українських законодавців, є всебічне наближення національного законодавства до нормативно-правових актів ЄС, перелічених у додатках до Угоди про асоціацію та в інших міжнародних договорах між Україною та ЄС і політичних документах. Угода встановлює конкретні строки для узгодження українського законодавства з відповідним законодавством ЄС, які коливаються у межах від 2 до 10 років після набуття Угодою чинності.

При проектуванні нового і внесення змін до чинного законодавства України з урахуванням загальних європейських стандартів, що відображені у чинному законодавстві ЄС та держав-членів ЄС, а також забезпеченні ефективної реалізації оновленого законодавства важливим чинником є аналіз і узагальнення практики юридико-лінгвістичного аналізу текстів нормативно-правових актів, а також міжнародних документів. Видається доцільним, щоб кожний переклад юридичного документа піддавався ретельній експертизі за участю не лише перекладачів, а й юристів з метою запобігання можливим помилкам, оскільки вилучення офіційних текстів з помилками і заміна їх відкоректованими підриває довіру до інститутів права і вимагає додаткових витрат.

З метою впорядкування процедури здійснення перекладів на українську мову актів Європейського Союзу (acquis ЄС) Кабінет Міністрів України затвердив Порядок здійснення перекладу на українську мову актів Європейського Союзу acquis communautaire. Реалізація Постанови має забезпечити функціонування чіткого механізму здійснення перекладів на українську мову актів acquis ЄС та сприяти виконанню зобов'язань України, передбачених Статтею 114 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27 червня 2014 р. щодо забезпечення сумісності чинного законодавства та майбутніх законодавчих актів України із законодавством ЄС [3].

Оскільки звичайне копіювання або інкорпорація норм законодавства ЄС у нормативно-правові акти України не можуть бути ефективними, важливим є забезпечення впровадження та реалізації оновленого законодавства, що є неможливим без врахування усієї системи термінів і термінологічних зворотів та їх визначень, термінологічно-мовного опрацювання текстів нормативно-правових актів, вивчення й дослідження правил юридико-лінгвістичного тлумачення.

Потреба у внутрішній узгодженості законодавства вимагає у процесі створення нового правового акта його аналізу як з погляду уніфікації термінологічно-мовного оформлення, дотримання принципу єдності юридичної термінології, синтаксичних конструкцій, що мають сталий характер і потребують однакового вживання в текстах нормативно-правових актів, так і координації, співвідношення з термінологічно-мовним оформленням інших правових актів, нормами, які є елементами відповідної правової системи, інституту, галузі. З огляду на практику правозастосування здійснення такого аналізу є можливим за допомогою використання правил юридико-лінгвістичного тлумачення із залученням знань не лише теорії та особливостей перекладу, а й знання вимог до юридичної термінології з погляду юридичної техніки та юридико-лінгвістичного тлумачення, спрямованих на забезпечення потреб юриспруденції.

При дослідженні особливостей юридико-лінгвістичного аналізу перекладу текстів законодавства ЄС з метою адаптації законодавства ЄС до законодавства України, слід звернути увагу на узгодження термінологічно -мовного вираження існуючих і нових нормативно-правових актів.

Залишається актуальною необхідність створення переліку термінів у процесі перекладу та підготовки нового акта з визначенням їх точного значення з метою забезпечення точності законодавчих формулювань, усунення багатозначності термінів майбутнього акта. Ще Ю. Зайцев обґрунтовував ефективність існування спеціалізованих комп`ютерних програм, які дають змогу здійснювати накопичення й аналіз термінологічно-мовного матеріалу, автоматизований контроль за додержанням термінологічних нормативів [4]. При створенні таких комп`ютерних систем можна об`єднати і тиражувати знання найбільш авторитетних фахівців, що дозволяє оптимально уніфікувати тлумачення тексту нормативно-правового акта.

Практично необхідним є врахування також тлумачення термінів, яке надає Конституційний Суд України, Верховний Суд України, їх юридико-лінгвістичний аналіз, узагальнення практики тлумачення з метою недопущення помилок у мовному оформленні текстів проектів нормативно-правових актів подібних тим, що вже були предметом розгляду цих суб`єктів тлумачення, введення даної інформації до подібних нормативів юридичних термінів.

Однією з рис високого професійного рівня перекладу текстів нормативно - правових актів є вивчення усіх попередніх актів з певного питання, узгодження з ними термінологічно-мовного вираження нових створюваних правових норм. Юридико-лінгвістичний аналіз актів, які регулювали аналогічні відносини, сприяє правильному вираженню суті нових правових норм у даній галузі, їх своєчасності, вибору адекватного (можливо, іншого, ніж раніше, більш ефективного) мовного засобу.

Перекладачі, які працюють над новим текстом нормативно-правового акта, мають враховувати різні підготовчі матеріали, пояснювальні записки тощо, тексти скасованих нормативних актів і, оперуючи ними, можуть зробити висновок про точність і правильність перекладу тексту нормативно-правового акта ЄС.

Переклад нормативних актів з іншомовних оригіналів вимагає не лише особливо обережного ставлення до передачі змісту документа, а й ретельного добору українських відповідників до іншомовних юридичних термінів. Помилки у перекладі, внаслідок яких змінюється значення, звужується чи розширюється сфера застосування визначень та положень документа, мають наслідком невідповідність перекладеного документа оригіналу, його застосування в юридичній практиці стає сумнівним і може призвести до непередбачуваних наслідків.

Урахування теоретичних та практичних розробок у перекладацькій діяльності текстів нормативно-правових актів, усталеного функціонування одних і тих же термінів у межах однієї галузі права, їх співвіднесеність з термінами, які вжито в тексті Конституції України, сприяє однозначному розумінню і застосуванню юридичних документів. А це шлях до відповідності законодавства України нормам і стандартам законодавства ЄС.

Даний аспект проблеми юридико-лінгвістичного тлумачення у процесі перекладу дозволяє виокремити його та інтерпретаційну діяльність взагалі як один із факторів адаптації законодавства ЄС до законодавства України, що є складовою процесу інтеграції України до Європейського Союзу.

Правова реформа в Україні має враховувати необхідність єдиних підходів до проектування нових текстів нормативно -правових актів, обов'язкового дотримання вимог законодавства Європейського Союзу, підготовки кваліфікованих спеціалістів, створення належних умов для забезпечення процесу інтеграції України до Європейського Союзу.

Список використаних джерел

1. Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони. Набрання чинності 01.09.2017. Електронний ресурс: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984 011/page

2. Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу». Відомості Верховної Ради України. 2004, № 29, ст.367. Електронний ресурс: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1629-15

3.Про порядок здійснення перекладу на українську мову актів Європейського Союзу acquis communautaire. Постанова Кабінету Міністрів України № 512 від 31.05.2017.

4.Зайцев Ю. Деякі питання стратегії та методики термінологічних робіт у період кодифікації українського законодавства. Українське право. 1996..№1. С.76- 87.

Размещено на Allbest.ru