Щодо проблеми наукового обґрунтування змісту поняття "пенітенціарна система"

Безумовно, важливими ознаками системи, що мають бути відображеними в її визначенні, є характеристика системоутворювальних факторів. Зазначені питання, спроектовані на специфіку правової науки, досить глибоко вивчалися науковцями. Так, А.М. Авер'янов, досліджуючи системоутворювальні фактори, диференціює їх на зовнішні та внутрішні. Зовнішніми факторами вчений уважає такі, що притаманні навколишньому середовищу та які сприяють виникненню, формуванню й розвитку системи, залишаючись при цьому чужими для внутрішніх системоутво- рювальних факторів, що породжуються або окремими елементами чи їх групами, або всією сукупністю елементів, що об'єднуються в систему [20, с. 52, 57]. Розвиваючи цю ідею в розрізі особливостей системоутворення кримінального процесу України, Е.В. Манівлець указує на дію зовнішніх системоутворювальних факторів, завдяки яким створюється сама система кримінального процесуального права й визначається його форма. Внутрішні ж чинники забезпечують надійне об'єднання та взаємодію внутрішніх елементів такої системи [21].

С.П. Штелик виділяє як головний системоутворювальний фактор мету функціонування певної системи, яка є її головним призначенням, характеризується динамічністю й конкретизується в завданнях. Дослідник зазначає, що будь-яка система саме й створюється виходячи з її конкретного цільового призначення та що система без мети існувати не може [22]. О.В. Кустовська абсолютно обґрунтовано визначає як вагомий системоутворювальний фактор множину функцій відповідної системи, яка загалом сприяє досягненню її мети й завдань, а також забезпеченню збереження її структури, впорядкованості й можливостей функціонування загалом. Також до сис- темоутворювальних факторів учена зараховує здатність системи зберігати свій стан у незмінній рівновазі протягом тривалого часу та стійкість, яка виявляється в здатності повертатися до стану рівноваги після виведення з неї й перебування в стані нестабільності [23].

Отже, сутність дефініції «пенітенціарна система» має містити родове поняття, до змісту якого ця система входить, посилання на зовнішні та внутрішні системоутворювальні фактори й зв'язки між ними, а також визначати її мету, завдання та функції. Останні вимоги, безумовно, мають базуватися на розумінні значення терміна «пенітенціарна».

Поняття «пенітенціарний» походить від латинського «poenitentia», що означає каяття. Сучасний зміст зазначеного терміна зорієнтовано на формування негативного ставлення засудженого до скоєного ним злочину, усвідомлення його протиріччя засадам суспільної моралі й формування прагнення до правової поведінки. Суспільні науки відображають зазначені процеси терміном «ресоціалізація». Уважаємо в цьому контексті абсолютно доцільною позицію Д.В. Ягу- нова, який, характеризуючи пенітенціарну функцію держави, визначає її як «діяльність соціальних та громадських інституцій, яка має системний характер і спрямована на створення умов для ре соціалізації осіб, які злочин, внаслідок соціального виключення, порушення соціально корисливих зв'язків або інших обставин з метою убезпечення суспільства» [1, с. 20].

Аналіз та узагальнення результатів вищезазначених наукових досліджень дає підстави для формулювання авторського визначення змісту поняття «пенітенціарна система».

Висновки

Отже, формування категорійного апарату нормативно-правового регулювання суспільних відносин у пенітенціарній системі України є актуальною проблемою, вирішення якої становить передумови дослідження адміністративно-правового забезпечення реформування пенітенціарної системи України. Аналіз результатів правових досліджень у зазначеній галузі та відповідної нормативно-правової база дають підстави для виділення вищезазначених понять, тлумачення яких потребує закон, який регулюватиме суспільні відносини в пенітенціарній системі. Змістове наповнення більшості зазначених понять подано в дослідженнях і нормативно-правових актах, однак певна частина потребує відповідного тлумачення.

Передусім це стосується визначення змісту поняття «пенітенціарна система», яке ми пропонуємо сформулювати як сукупність взаємовпорядкованих, спеціально уповноважених державою та врегульованих Законом державних і громадських інституцій, метою діяльності якої є захист суспільства від рецидивної злочинності, а завданнями - реалізація державної політики у сфері виконання покарань, ресоціалізація та реінтеграція засуджених, а також забезпечення функціонування такої системи.

Список використаних джерел

1. Ягунов Д.В. Пенітенціарна система України: монографія. Одеса: Фенікс, 2009. 314 с.

2. Бодюл Є.М. Проблеми доктринального визначення поняття «пенітенціарна система». Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2013. № 1. С. 29-35.

3. Пенитенциарная система. Энциклопедия пенитенциарного права / под общ. ред. Р.А. Ромашова. Самара: Самар. юрид. ин-т ФСИН России, 2013. 692 с.

4. Радов Г.О. Доктринальна модель Закону «Про пенітенціарну систему України». Проблеми пенітенціарної теорії і практики. 1997. № 1. С. 11-16.

5. Яцишин М.М. Проблеми визначення поняття «пенітенціарна система» в сучасних умовах. Історико-правовий часопис. 2014. № 1. С. 3-7.

6. Пташинський О.Б. Правові проблеми реформування пенітенціарної системи в Україні: дис.... канд. юрид. наук. Київ, 2001. 185 с.

7. Чакубаш Ю.В. Формування наукового погляду на тюрму як суспільно-державний інститут. Проблеми пенітенціарної теорії і практики: бюлетень. Київ: КіВС, 1998. № 3. С. 29-40.

8. Радов Г.О. Роль та місце пенітенціарної системи в структурі державного управління України. Проблеми пенітенціарної теорії та практики: бюлетень. Київ: КІВС, 1997. № 1 (2). С. 5-10.

9. Шкута О.О. Визначення пенітенціарної системи як елемента кримінально-виконавчої доктрини. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2016. Вип. 37. Том 3. С. 79-83.

10. Шкута О.О. Теоретико-правовий аналіз поняття «пенітенціарна система». Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Юриспруденція». 2017. Вип. 30 (2). С. 56-59.

11. Пенітенціарна система України: історія та сучасність: Видання до 15-ої річниці утворення центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань / І.Г. Богатирьов, С.О. Богунов, О.А. Дука, С.А. Зінченко, І.М. Копотун, ГО. Фрейман ; за заг ред. канд. юрид. наук О.В. Лісіцкова. Київ: Державна пенітенціарна служба України, 2013. 268 с.

12. Калюжний Р.А., Шкарупа В.К., Горобець Г.Г. Пенітенціарна політика (історико-правовий огляд виникнення і розвитку). Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС. 1996. № 1. С. 55-68.

13. Про пенітенціарну систему: Проект Закону України від 24.11.2017 № 7337. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62965 (дата звернення: 05.03.2020).

14. Про засади внутрішньої і зовнішньої політики: Закон України від 01.07.2010 № 2411-VI, у редакції від 08.07.2018. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2411-17 (дата звернення: 05.03.2020).

15. Про затвердження Положення про систему управління безпекою руху поїздів у Державній адміністрації залізничного транспорту України: Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.09.2004 № 818, утратив чинність від 04.07.2011. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/z 1232-04/ed20110704/find?text=%D1%E8%F1 %F2%E5%EC%E0+%F3%EF%F0%E0% E2%EB%B3%ED%ED%FF (дата звернення: 12.03.2020).

16. Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII, у редакції від 13.12.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 (дата звернення: 12.03.2020).

17. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII, у редакції від 16.01.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 12.03.2020).

18. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України; Концепція від 22.07.1998 № 810/98.

19. Українська радянська енциклопедія: у 12 т. 2-ге вид. Київ: Головна редакція УРЕ, 1983. Т 10. 543 с.

20. Аверьянов А.Н. Системное познание мира: методологические проблемы. Москва: Политиздат, 1985. 263 с.

21. Манівлець Е. Системоутворюючі фактори кримінального процесу України: Юридичний вісник. 2014. № 3. С. 237-240.

22. Штелик С. П. Інстанційна організація системи судів загальної юрисдикції України: окремі проблеми теорії і практики. Вісник Академії адвокатури України. 2011. № 3. С. 167-175.

23. Кустовська О.В. Методологія системного підходу та наукових досліджень: курс лекцій. Тернопіль: Економічна думка, 2005. 124 с. С. 24-28.

Размещено на Allbest.ru