Окремі аспекти правової регламентації особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття поліцейського в зарубіжних країнах

Размещено на http://www.allbest.ru/

4

ОКРЕМІ АСПЕКТИ ПРАВОВОЇ РЕГЛАМЕНТАЦІЇ ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ПРАВ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ СОЦІАЛЬНЕ БУТТЯ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

МАРІНІЧ Ж.С.

Стаття присвячена виокремленню певних аспектів правової регламентації особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття поліцейського в зарубіжних країнах. На основі порівняльно-правового методу дослідження автор визначив особливості окремих аспектів правової регламентації особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття поліцейського в зарубіжних країнах. Наголошено, що шлях проголошення норм діяльності, прийняття присяги поліцейським як факт офіційного прийняття і згоди з ними не є вичерпними процедурами реформування системи правоохоронних органів України. Цей шлях потребує врахування цивілістичних механізмів розуміння та персоніфікації особистих немайнових прав у діяльності працівників поліції передусім на особистісному рівні з урахуванням їх правової регламентації як на національному, так і на зарубіжному рівнях. З'ясовано, що особистість працівника поліції як учасника цивільних правовідносин має риси, з одного боку, громадянина, а з іншого - посадової особи, представника органу державного управління, держави загалом, що реалізує правоохоронну функцію держави й у зв'язку з цим потребує створення відповідних умов для своєї діяльності, забезпечення стану належної правової захищеності. Визначено, що ефективність реалізації особистих немайнових прав, які забезпечують соціальне буття поліцейського, залежить від досконалості правової бази, що регламентує порядок та умови проходження служби в органах поліції, ефективного захисту цих прав. Наголошено, що працівникові поліції в зарубіжних країнах у службовій діяльності доводиться поступатися певною часткою своїх цивільно-правових можливостей на користь належного виконання службових обов'язків у контексті публічної безпеки та порядку. Зроблено висновок, що цивільне законодавство зарубіжних країн здебільшого спрямоване на закріплення природних особистих немайнових прав. Особисті немайнові права, які забезпечують соціальне буття, є похідними від природних. Соціальне буття поліцейського - це правова категорія, що охоплює сукупність прав, спрямованих на запобігання ситуаціям соціально-правового ризику в нормальному житті особи й підтримання оптимальних умов життя.

Ключові слова: поліцейський, особисті немайнові права, правова регламентація, зарубіжний досвід, соціальне буття.

The article is devoted to the distinction of certain aspects of the legal regulation of personal non-property rights that ensure the social existence of a policeman in foreign countries. On the basis of the comparative legal method of the study, the author identified the features of certain aspects of the legal regulation of personal non-property rights that ensure the social existence of a policeman in foreign countries and made his own conclusions. It is emphasized that the way of proclaiming the norms of activity, taking the oath by the police, as a fact of official acceptance and agreeing with them, are not exhaustive procedures for reforming the law enforcement system of Ukraine. This path requires taking into account the civilistic mechanisms of understanding and personifying personal non-property rights in the activities of police officers, first and foremost, at the personal level, taking into account their legal regulation at both national and foreign levels. It is revealed that the personality of a police officer as a participant in civil legal relations is a trait on the one hand, a citizen, and on the other hand - an official, a representative of public administration, the state as a whole, which implements the law enforcement function of the state and in connection what it requires to create the right conditions for its activity, to ensure a state of proper legal protection. It is determined that the effectiveness of the exercise of personal non-property rights that ensure the social existence of a police officer depends on the perfection of the legal framework governing the procedure and conditions of service in the police, effective protection of these rights. It is emphasized that police officers in foreign countries in their professional activity have to give up some of their civil legal capacity in favor of the proper performance of their duties in the context of public safety and order. It is concluded that the civil law of foreign countries is mainly aimed at securing natural personal non-property rights. Personal non-property rights that ensure social existence are derived from natural ones. The social life of a police officer is a legal category that covers the totality of rights aimed at preventing situations of social and legal risk in a person's normal life and aimed at maintaining optimal living conditions.

Key words: policeman, personal non-property rights, legal regulation, foreign experience, social being.

немайнові права присяга поліцейський

Вступ

Правова регламентація, особливо й реалізація, особистих немайнових прав поліцейського як в Україні, так і в зарубіжних країнах насамперед ґрунтується на зіткненні публічних і приватних інтересів поліцейського. Здійснюючи заходи щодо охорони публічного порядку та безпеки, працівник поліції залишається також і в статусі фізичної особи як учасника цивільних правовідносин. Обравши професію «поліцейського», особа добровільно обмежує себе в цивільній правоздатності, а отже, працівникові поліції доводиться поступатися певною часткою своїх цивільно-правових можливостей на користь належного виконання службових обов'язків. Слушною є думка В. Сокуренка стосовно того, що специфіка службової діяльності поліцейського створює неможливість здійснення працівником поліції в повному обсязі своїх суб'єктивних цивільних прав і призводить до відмови від своїх приватних інтересів на користь функціонування публічної організації влади [1, с. 18-19].

Особисті немайнові права поліцейського, що забезпечують соціальне буття, - досить складний і різноманітний інститут цивільного права. Ця категорія прав пов'язана з тим, що кожна людина живе в суспільстві, це зумовлює виникнення інших особистих немайнових прав. Такий стан справ сприяє актуальності й водночас створює проблеми щодо переліку особистих немайнових прав поліцейських як в Україні, так і в зарубіжних країнах.

Разом із тим порівняльний аналіз досліджуваного цивільно-правового інституту в Україні та зарубіжних країнах сприятиме виявленню певних правових позицій у зарубіжному законодавстві, які можна імплементувати у правову систему України з метою вдосконалення національної цивілістичної доктрини.

Особисті немайнові права поліцейського, що забезпечують соціальне буття, завжди акумулюються в межах певної їх системи. Л. Малюга наголошує на тому, що ці права виникають з приводу якостей і властивостей особи у зв'язку з її місцем і цінністю в соціумі [2, с. 14], що сприяє значущості та свободі як найвищому прояву справедливості [3, с. 181].

Із цим і пов'язана складність нормативної регламентації особистих немайнових права поліцейського, що забезпечують соціальне буття, оскільки правові, економічні, соціальні, психологічні та інші чинники сприятимуть закріпленню інших особистих немайнових прав, а отже, може ускладнитися перехід (переосмислення) старих, уже задекларованих, норм до регламентації нових. У контексті реформи поліції нові норми, що регулюють діяльність поліцейського, іноді входять у протиріччя з нормами, притаманними іншим елементам структури правоохоронних органів України, та зустрічають супротив [4, с. 79-84].

У контексті дослідження варто зважати на те, що в межах однієї сфери застосування й реалізації особистих немайнових права поліцейського, що забезпечують соціальне буття, доцільно розрізняти дві системи норм:

- ті, що зафіксовані в нормативних документах;

- ті, яких дотримуються фактично та недотримання яких призводить до настання реальних санкцій.

Відомий психолог і соціолог Г. Балл зазначає: «Між першою та другою системами завжди існує певне розходження. Воно особливо значуще в тих випадках, коли норми першої системи декларуються без урахування об'єктивних і суб'єктивних передумов їх виконання» [5, с. 25-34].

Наведене ще раз засвідчує необхідність опрацювання науково обґрунтованих підходів до формування очікуваної системи особистих немайнових прав працівників поліції. Шлях проголошення норм діяльності, прийняття присяги поліцейським як факт офіційного прийняття і згоди з ними не є вичерпними процедурами реформування системи правоохоронних органів України. Цей шлях потребує врахування цивілістичних механізмів розуміння та персоніфікації особистих немайнових прав у діяльності працівників поліції передусім на особистісному рівні з урахуванням їх правової регламентації як на національному, так і на зарубіжному рівнях.

Дослідженням цієї проблеми присвячені роботи фахівців різних галузей знань. Позиції окреслених аспектів відображено в працях сучасних українських цивілістів, таких як І. Бірюков,

О.Дзера, Ю. Заіка, О. Кохановська, Н. Кузнєцова, Л. Малюга, О. Лов'як, А. Петровський, Р. Сте- фанчук, О. Угриновська, Є. Харитонов, Я. Шевченко та інші. У сфері наукових досліджень щодо поліцейського адміністрування відзначимо праці таких науковців, як В. Заросило, М. Лошиць- кий, М. Пихтін, В. Сокуренко, В. Січкар та інші.

Постановка завдання. Мета статті - визначити особливості окремих аспектів правової регламентації особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття поліцейського в зарубіжних країнах.

Предметом дослідження є деякі підходи до виокремлення певних аспектів правової регламентації особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття поліцейського в зарубіжних країнах.

Методологія. Дослідження базується на аналізі нормативно-правових актів зарубіжних країн щодо правового регулювання особистих немайнових прав, які забезпечують соціальне буття поліцейського. На основі порівняльно-правового методу дослідження визначаються можливості й межі імплементації окремих положень щодо здійснення особистих немайнових прав, які забезпечують соціальне буття поліцейського.

Результати дослідження показали, що працівникові поліції в службовій діяльності доводиться поступатися певною часткою своїх цивільно-правових можливостей на користь належного виконання службових обов'язків у контексті публічної безпеки та порядку. Цивільне законодавство зарубіжних країн здебільшого спрямоване на закріплення природних особистих немайнових прав. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття, є похідними від природних. Пропонується відійти від стандартного стереотипу, що в системі органів національної поліції особисті немайнові права, які забезпечують соціальне буття поліцейського, - це лише правові можливості покращення матеріального складника життя. Насамперед у сфері діяльності поліції - це правова категорія, яка охоплює сукупність прав, спрямованих на запобігання ситуаціям соціально-правового ризику в нормальному житті особи й підтримання оптимальних умов життя.

Необхідною й доцільною є думка, що особистість працівника поліції як учасника цивільних правовідносин має риси, з одного боку, громадянина, а з іншого - посадової особи, представника органу державного управління, держави загалом, що реалізує правоохоронну функцію держави й у зв'язку з цим потребує створення відповідних умов для своєї діяльності, забезпечення стану належної правової захищеності. Окреслюючи перелік особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття поліцейського, виокремили спільні позиції з національним законодавством, а саме: заборону політичних об'єднань (Велика Британія, Франція); повагу до честі й гідності (США - «Правило Міранди»). Також виявлено деякі особливості стосовно права на вільне місце проживання (Португалія - не більше ніж 50 км від місця роботи); «право текстового рівноправ'я» (Австрійська Республіка); правову допомогу за рахунок держави (Бельгія).

Співвідношення/оригінальність. Проведення аналізу можливого застосування інших підходів через призму вказаного дослідження може стати фундаментом для розроблення найбільш перспективних напрямів розвитку вітчизняного цивільного та цивільного процесуального законодавства в цій сфері й удосконалення цивільно-правової доктрини загалом.

Загальновідомим є положення, що правові системи, тобто законодавство, зарубіжних країн, на яких базується також і діяльність поліції, поділяються на загальну (система статутного права - її дотримуються Великобританія, США, Канада) та континентальну, яку представляє правова система Франції, Німеччини тощо. Ми переконані, що в основу дослідження нормативної регламентації особистих немайнових права поліцейського, що забезпечують соціальне буття в зарубіжних країнах, доцільно покласти порівняльно-правовий метод дослідження, за допомогою якого виокремити загальні положення цивільного законодавства зарубіжних країн у поєднанні зі специфікою службової діяльності поліції загалом. Окрім цивільного законодавства, серед міжнародних гарантій здійснення повноважень поліцією можна назвати Загальну декларацію прав людини (1948 р.), Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), Міжнародний пакт про громадянські й політичні права (1966 р.), Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (1966 р.), Декларацію Парламентської Асамблеї Ради Європи про поліцію (1979 р.), Європейський кодекс поліцейської етики (2001 р.) і додатки до нього, відповідні міжнародні угоди тощо. Ці документи стали для багатьох держав орієнтиром під час розроблення власних національних професійних стандартів роботи поліцейських служб [6, с. 16-24].

Франція. У першій книзі «Про осіб» Цивільного кодексу (далі - ЦК) Франції (Кодекс Наполеона) містяться основні принципи рівності й цивільно-правових свобод французьких громадян, що складаються з 13 титулів: «Про громадянські права», «Про французьке громадянство», «Про акти громадянського стану», «Про шлюб», «Про батьківські права» тощо. У цій книзі також передбачено положення, які визначають місце проживання, дієздатність, безвісну відсутність фізичної особи, правила, що регулюють установлення походження дітей, усиновлення, опіку, охорону прав повнолітніх осіб, які в силу стану здоров'я або інших обставин не можуть захистити свої інтереси, тощо [7]. Привертає увагу стаття 3 ЦК Франції, де зазначається, що закони, які стосуються громадського порядку й безпеки, підлягають виконанню всіма, хто проживає на французькій території. Громадський порядок і безпека тут розуміються в широкому сенсі. Фактично мова йде про публічно-правовий порядок, який забезпечується всіма законами, що містять імперативні норми, такими, наприклад, як закони адміністративного, податкового, кримінального права тощо. Зазначені закони спрямовані на забезпечення нормальної соціальної, економічної й політичної життєдіяльності держави, тому не допускають будь-яких відступів шляхом угод між окремими сторонами. Титул I ЦК Франції закріплює основні права особи, ключовими з яких є право на приватне життя, особиста недоторканність, презумпція невинуватості, співпраця з правосуддям тощо. Отже, можемо констатувати, що ЦК Франції здебільшого спрямований на закріплення природних особистих немайнових прав.

На відміну від країн загального права, у Франції правовими основами діяльності поліції та жандармерії поряд із кримінальним і кримінально-процесуальним кодексами є безліч нормативних актів. Це закони, декрети, ордонанси й інші кодекси, які містять конкретні вказівки щодо діяльності поліції та жандармерії. Крім того, щодо діяльності поліції та жандармерії Франції на кожній поліцейській дільниці є детально розроблені описи стандартних ситуацій і дій поліції в тих чи інших з них, так звані адміністративні накази.

У Франції є детально розроблені збірники для поліцейських, які щорічно поновлюються згідно з розвитком законодавства й у багатьох випадках гарантують безпомилкову діяльність поліції. Р. Шай [8, с. 222] звертає увагу на те, що правоохоронні органи країн Європи мають спільні риси своєї структурної побудови, а саме:

- розгалуженість і різноманітність поліцейських систем, наявність поліцейських органів у різних міністерствах і відомствах, незалежність їх одна від одної. Звідси випливає відповідна побудова системи підготовки фахівців, орієнтованість її не лише на загальні завдання правоохоронної діяльності, а передусім на специфіку конкретної роботи в конкретній поліцейській службі. У результаті максимально скорочується період адаптації до професійної діяльності, набуття необхідної ефективності; поділ поліцейських структур за джерелами фінансування на державні, муніципальні (місцевого самоврядування), приватні (фірм, концернів, синдикатів тощо) за умов тісної співпраці між ними; соціальна спрямованість роботи поліції, яка орієнтована насамперед на захист прав і свобод громадянина;

- високий професіоналізм поліції, який досягається не лише завдяки глибокій професійній підготовці у фахових поліцейських закладах освіти. Поліцейські у США, Великій Британії, Франції та інших країнах змушені навчатися протягом усієї служби, оскільки від цього залежать кар'єра, присвоєння офіційного чину, рівень оплати праці, пільги тощо;

- позапартійність у роботі поліції, що накладає певні обмеження на прояви політичних, партійних переконань, забезпечує неупередженість у службовій діяльності поліцейських, усвідомлення й переконання того, що поліція служить народові, державі, а не окремим партіям, кланам, групам;

- активна діяльність громадських добровільних об'єднань, спрямована на підтримку й допомогу поліції;

- відкритість, гласність, постійна апеляція до громадської думки під час розв'язання складних ситуацій, що виникають у правоохоронній практиці, забезпечують поліції довіру та підтримку населення [9, с. 31].

Німеччина. Основоположною позицією особистих немайнових прав у Німеччині є право на ім'я. Так, Цивільне укладення Німеччини закріплює норму, що якщо право особи на ім'я заперечується іншою особою або інтереси особи, яка має право на ім'я, порушуються неправомірним використанням іншою особою такого ж імені, то вона має право вимагати від цієї особи припинення порушення свого права. Якщо є побоювання щодо подальшого порушення, особа може пред'явити позов про заборону вчиняти певні дії [10]. Дещо більше закріплення особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття поліцейського, можемо віднайти в окремих нормативно-правових актах Німеччини. Так, Закон ФРН про чиновників Федеральної поліції від 3 червня 1976 року встановлює для поліцейських такі правові можливості: 1) навчання та переведення; 2) компенсація вільного часу в разі операцій і навчань; 3) резервування штатних посад; 4) відшкодування витрат на навчання; 5) проживання у спільних помешканнях і участь у спільному утриманні [11]. У свою чергу, Закон про завдання і повноваження Баварської державної поліції від 14 вересня 1990 року [12] і Закон про організацію Баварської державної поліції від 10 серпня 1976 року [13] розширюють позиції особистих немайнових прав у сфері збирання, використання та обробки персоніфікованої інформації. Зазвичай це здійснюється щодо пересічних громадян, але не виключається можливість застосування положень цих нормативно-правових актів і стосовно поліцейських.

Привертає увагу в контексті особистих немайнових прав і Федеральний Закон Австрійської Республіки про створення та організацію Федеральної кримінальної служби від 2002 року, де закріплюється позиція «текстового рівноправ'я» [14]. Текстове рівноправ'я стосується того, що якщо в цьому Федеральному Законі стосовно фізичних осіб використовуватимуться позначення тільки в чоловічому роді, то вони стосуються рівною мірою жінок і чоловіків Під час використання позначень до певних фізичних осіб має використовуватися відповідна специфічна для відповідної статі форма [15, с. 90].

Сполучені Штати Америки. У Сполучених Штатах не існує єдиного закону, що регламентує діяльність поліції, так само як і єдиного кодифікованого цивільного законодавства. Повноваження американських правоохоронних органів досить широкі. Поліцейський не зобов'язаний показувати своє посвідчення, але повинен мати спеціальний жетон на видному місці. У них немає потреби шукати понятих. При цьому за фабрикацію показань співробітника правопорядку чекає тривале тюремне ув'язнення. У Сполучених Штатах поліцейський має право на арешт як за фактом учиненого злочину, так і за підозрою в скоєнні його. При цьому можна проводити обшук затриманого, головним чином щоб знайти зброю [16].

Співробітник дорожньої поліції вправі обшукувати автомобіль, вимагати у водія відкрити багажник. Громадянин США зобов'язаний у разі необхідності надавати поліцейському свій транспортний засіб [16].

У США діє так зване «правило Міранди». Під час арешту поліцейський повинен повідомити затриманому таку інформацію: «Ви маєте право зберігати мовчання. Усе, що ви скажете, може й буде використано проти вас у суді. Ваш адвокат може бути присутнім під час допиту. Якщо ви не можете оплатити послуги адвоката, він буде наданий вам державою. Ви розумієте свої права?» Показання людини, яка не ознайомлена із цими юридичними положеннями, не можуть використовуватися в суді [16].

Американському поліцейському заборонено застосовувати силу без об'єктивної необхідності. При цьому він може використовувати табельну зброю в будь-якій ситуації, яку вважає небезпечною для свого життя і здоров'я інших осіб. Будь-яке застосування зброї автоматично тягне за собою медичний огляд, а також відпустку й розслідування законності її застосування. Також співробітникам правопорядку в Штатах заборонено використовувати вогнепальну зброю проти злочинця, що тікає [16].

Одним із визначальних аспектів правової регламентації особистих немайнових прав поліцейських, на наш погляд, є можливість надання поліцейському правової допомоги. Так, Закон Королівства Бельгії про діяльність поліції від 1992 року в статті 52 закріплює положення, що службовцю поліції, згідно зі статтею 47, або колишньому службовцю поліції, на якого подано позов до суду або проти якого розпочате публічне переслідування за дії, вчинені під час виконання службових обов'язків, надається правова допомога адвоката за рахунок громади, міжкомуналь- ного об'єднання або Держави [17; 18].

Про неможливість здійснення працівником поліції в повному обсязі своїх суб'єктивних цивільних прав, що призводить до відмови від своїх приватних інтересів на користь функціонування публічної організації влади, свідчать положення Закону-декрету Португальської Республіки про статус поліцейських від 2009 року, де в частинах 1 і 2 статті 7 зазначено: «Персонал поліції зобов'язаний перебувати в постійній готовності до виконання службових обов'язків, навіть якщо для цього необхідно принести в жертву особисті інтереси. Персонал поліції зобов'язаний проживати в місцевості, де він несе службу, або ж на відстані не більше ніж 50 км від неї» [19]. У цьому законі закріплено також положення, що персоналу поліції, який належним чином представився та виконує свої службові завдання, надається вільний доступ до громадського наземного, річкового й морського транспорту на всій території країни; спеціальне службове посвідчення не замінює собою посвідчення громадянина й містить відомості про професійний статус його власника; персонал поліції має право на юридичну допомогу в обсязі, який передбачає найм адвоката, оплату судових та інших пов'язаних із провадженням зборів у всіх випадках, коли службовець виступає у провадженні як учасник, підозрюваний або обвинувачуваний, а саме провадження стосується виконання ним своїх функцій і ведеться за обґрунтованим наказом національного директора, за його ініціативою або ж за ініціативою заінтересованої особи [19].

Угорщина. Однією з новел 2 книги нового ЦК Угорщини можна вважати виділення в спеціальний розділ положень про права особистості як учасника цивільних відносин. Варто зазначити, що норми про такі основні права громадян, як право на добре ім'я, на повагу до особистого й сімейного життя, на недоторканність житла й захист особистих даних, закріплені як основні права особистості в Основному Законі країни.

До прав особистості, охоронюваних ЦК, зараховано право на добре ім'я й репутацію, право на недоторканність особистої сфери, право на власне зображення та звукозапис, право на ім'я та збереження пам'яті. Установлюючи відповідальність за порушення особистих немайнових прав, новий ЦК вводить нову санкцію - плату за образу, яку вправі вимагати особа, право якої порушено і якщо це порушення не пов'язане з утратою майна.

Розмір плати за образу визначається судом в єдиній сумі з урахуванням усіх обставин конкретного випадку. Крім того, в новому ЦК міститься норма, що позовна заява про встановлення плати за образу не може бути уступлена шляхом факторингу й не успадковується [20, с. 227]. Водночас діяльність поліції Угорщини також має спільні особливості порівняно, наприклад, із Польщею чи Румунією. Цивільне законодавство цих країн формувалося під впливом Кодексу Наполеона.

Слушно зазначає Б. Тищик, М. Сирко, що в Румунському та Польському цивільному законодавстві відображено основоположні принципи, перейняті з нього: рівність усіх перед законом, поділ майна на рухоме та нерухоме, власність як найважливіше реальне право, рівність усіх форм власності й власників, передача власності як через договори, так і через заповіт, особиста відповідальність особи за свої вчинки, ґрунтування всіх положень, що стосувалися договорів, на загальній теорії зобов'язань і понятті цивільної відповідальності тощо. Багато із цих положень відбито й у сучасному цивільному законодавстві України [21, с. 14].

Діяльність поліції Польщі регламентується Законом Республіки Польща про поліцію від року, де серед основних немайнових прав поліцейського перевага надається достатньому соціальному захисту. Сюди належать різного роду вихідні допомоги, компенсації та заохочення [22]. Подібні аспекти закріплені й у Законі Чеської Республіки про поліцію громади від

1990 року [23], Законі Чеської Республіки про поліцію Чеської Республіки від 17 липня 2008 року [24], Законі Республіки Словенія про поліцію від 1998 року [25].

Висновки. Отже, проаналізувавши окремі аспекти нормативної регламентації особистих немайнових права поліцейського, що забезпечують соціальне буття в зарубіжних країнах, через призму загальних положень цивільного законодавства зарубіжних країн у поєднанні зі специфікою службової діяльності поліції загалом, ми можемо резюмувати таке:

- працівникові поліції в зарубіжних країнах у службовій діяльності доводиться поступатися певною часткою своїх цивільно-правових можливостей на користь належного виконання службових обов'язків у контексті публічної безпеки та порядку;

- цивільне законодавство зарубіжних країн здебільшого спрямоване на закріплення природних особистих немайнових прав. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття, є похідними від природних;

- окреслюючи перелік особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття поліцейського, виокремлено спільні позиції з національним законодавством, а саме: заборону політичних об'єднань (Велика Британія, Франція); повагу до честі й гідності (США - «Правило Міранди»). Також виявлено деякі особливості стосовно права на вільне місце проживання (Португалія - не більше ніж 50 км від місця роботи); «право текстового рівноправ'я» (Австрійська Республіка); правову допомогу за рахунок держави (Бельгія);

- уважаємо за необхідне відійти від стандартного стереотипу, що в системі органів національної поліції особисті немайнові права, які забезпечують соціальне буття поліцейського, - це лише правові можливості покращення матеріального складника життя. Насамперед у сфері діяльності поліції - це правова категорія, яка охоплює сукупність прав, спрямованих на запобігання ситуаціям соціально-правового ризику в нормальному житті особи й підтримання оптимальних умов життя;

- особистість працівника поліції як учасника цивільних правовідносин має риси, з одного боку, громадянина, а з іншого - посадової особи, представника органу державного управління, держави загалом, що реалізує правоохоронну функцію держави й у зв'язку з цим потребує створення відповідних умов для своєї діяльності, забезпечення стану належної правової захищеності;

- ефективність реалізації особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття поліцейського, залежить від досконалості правової бази, що регламентує порядок та умови проходження служби в органах поліції, ефективного захисту цих прав.

Подальшими науковими розвідками в цій сфері може вдосконалення ефективності реалізації особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття поліцейського, через співпрацю з міжнародними організаціями, такими як Європол.

Список використаних джерел:

1.Сокуренко В.В. Специфіка здійснення окремих видів особистих немайнових прав працівниками поліції. Проблеми цивільного права та процесу. Харків, 2016. С. 18-19.

2.Малюга Л.В. Особисті немайнові права фізичних осіб в цивільному праві: теоретичні основи та проблеми правового забезпечення : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03. Київ, 2004. С. 14.

3.Малюга Л.В. Особисті немайнові права фізичних осіб в цивільному праві: теоретичні основи та проблеми правового забезпечення : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03. Київ, 2004. С. 181.

4.Кудерміна О.І., Лісун С.Л. Психологічні особливості нормативної регуляції поведінки працівників національної поліції України. Вісник Національного авіаційного університету. Серія «Педагогіка. Психологія» : збірник наукових праць. 2015. № 2 (7). С. 79-84.

5.Балл Г.А. Нормы деятельности и творческая активность личности. Вопросы психологии. 1990. № 6. С. 25-34.

6.Швець Д.В. Гарантії професійної діяльності поліцейських. Вісник ХНУВС. 2017. № 4 (79). С. 16-24.

7.Гражданский кодекс Франции (Кодекс Наполеона) / пер. с франц. В. Захватаев ;предисловие: А. Довгерт, В. Захватаев. Киев: Истина, 2006. Приложения 1-4 / отв. ред. А. Довгерт. 1008 с.

8.Шай Р. Перспективи модернізації правоохоронних органів в умовах глобалізації. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Юридичні науки» : збірник наукових праць. 2017. № 861. С. 219-225.

9.Реформирование полиции в странах Европы: Процесс и прогресс / П. Абрахам, Д. Бакрач, А. Бек и др. ; под ред. М. Капарини, О. Маринина ; предисловие А.Н. Ярмыша. Киев : Задруга, 2005. С. 31.

10.Гражданское уложение Германии: Ввод, закон к Гражд. Уложению / пер. с нем. ; В. Берг- манн, введ., сост. ; науч. редакторы - А.Л. Маковский и др. 2-е изд., доп. Москва : Волтерс Клу- вер, 2006. 816 с.

11.Закон ФРН про чиновників Федеральної поліції від 3 червня 1976 року. URL: http://pravo.org.ua/files/Criminal%20justice/Polic_FRN.pdf.

12.Закон про завдання і повноваження Баварської державної поліції від 14 вересня 1990 року. URL: http://pravo.org.ua/files/Criminal%20justice/Bav_90.pdf.

13.Закон про організацію Баварської державної поліції від 10 серпня 1976 року. URL: http://pravo.org.ua/files/Criminal%20justice/Bavariya.pdf.

14.Федеральний Закон Австрійської Республіки про створення та організацію Федеральної кримінальної служби від 2002 року. ЦКЬ: http://pravo.org.ua/files/Criminal%20justice/avst.pdf.

15.Статус поліції: міжнародні стандарти і зарубіжне законодавство / за заг редакцією О.А. Банчука. Київ : Москаленко О.М., 2013. С. 90.

16.Права и обязанности полицейских в США. URL:http://optimist.mirtesen.ru/

Ыog/43470644763/Prava-i-obyazannosti-politseyskih-v-SSHA.

17.Закон Королівства Бельгії про діяльність поліції від 1992 року. URL: http://pravo.org.ua/files/Crimmal%20justice/Belg.pdf.

18.Закон Королівства Бельгії про організацію інтегрованої поліцейської служби, струк- турованої на два рівні, від 7 грудня 1998 року. ЦКЬ: http://pravo.org.ua/files/Criminal%20justice/ Belg_98.pdf.

19.Закон-декрет Португальської Республіки про статус поліцейських від 2009 року. URL: http://pravo.org.ua/files/Criminal%20justice/port_09.pdf.

20.Меркулова Т.А Новый гражданский кодекс Венгрии. Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. 2014. № 2. С. 227.

21.Тищик Б., Сирко М. Вплив Цивільного кодексу Франції 1804 р. на правове регулювання цивільних відносин у Буковині та Галичині. Історико-правовий часопис. Теорія, історія, філософія держави та права. 2016. № 1 (7). С. 14.

22.Закон Республіки Польща про поліцію від 1990 року. ЦКЬ: http://pravo.org.ua/files/Criminal%20justice/Poland.pdf.

23.Закон Чеської Республіки про поліцію громади від 1991 року. URL: http://pravo.org.ua/files/Crimmal%20justice/CHeh.pdf.

24.Закон Чеської Республіки про поліцію Чеської Республіки від 17 липня 2008 року. URL: http://pravo.org.ua/files/Criminal%20justice/cheh_2.pdf.

25.Закон Республіки Словенія про поліцію від 1998 року. ЦКЬ: http://pravo.org.ua/files/Crimmal%20justice/cloveniya.pdf.

Размещено на Allbest.ru