Сучасні особливості модернізації державної служби в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні особливості модернізації державної служби в Україні

Сидоренко В.В.

Новак Я.В.

Статтю присвячено проблемі визначення основних передумов та сучасних особливостей модернізації державної служби в Україні.

Проаналізовано та визначено основні сутнісно-змістовні характеристики здійснення реформування інституту державної служби з урахуванням основних векторів політико-правових перетворень та відповідних завдань, що постають перед державою та суспільством на сучасному етапі впровадження адміністративної реформи. Стверджується, що модернізація є постійно триваючим процесом удоско-налення на тлі постійного процесу розвитку держави, суспільства та індивіда. При цьому основною метою модернізації та адаптації інституту державної служби в Україні до загальновизнаних міжнародних стандартів є: підвищення рівня професійної компетентності державних службовців; забезпечення реального політичного нейтралітету державних службовців та створення передумов для поступального і стабільного розвитку взаємодії держави та громадянського суспільства. модернізація державний служба

Виділено основоположні характеристики можливості використання досвіду країн Європи в аспекті адаптації соціального простору та функціонуючої системи публічної адміністрації з урахуванням практики децентралізації, впровадженням дієвих механізмів взаємодії між центральними, регіональними і місцевими органами управління та громадянським суспільством.

Здійснено спробу аналізу стану системи державної служби в Україні та окреслено коло проблем, які перешкоджають її розвитку та реальній адаптації до умов Європейського співтовариства. Встановлено, що адаптація зарубіжних моделей державної служби в Україні має ряд проблем, на вирішення яких і повинна спрямовуватись основна увага держави і суспільства.

Наголошується на необхідності вироблення науково обґрунтованої стратегії та концепції модернізації інституту державної служби, що відображала би базові цінності та потреби українського суспільства в контексті подальших соціальних змін і перетворень в Україні та необхідності уніфікації законодавства в межах взаємодії України та ЄС, постійних інтеграційних процесів та нових геополітичних викликів, сучасних принципів громадського діалогу як масштабного проекту реформування державної служби.

Ключові слова: модернізація, система державної служби, сучасний інститут державної служби, адаптація, реформування, публічна адміністрація.

The main substantive and substantive characteristics of the reform of the civil service institute have been analyzed and identified, taking into account the main vectors of political and legal transformations and the corresponding tasks facing the state and society at the present stage of the implementation of administrative reform. It is argued that modernization is a continuous process of improvement in the face of the ongoing process of development of the state, society and the individual. At the same time, the main objective of modernization and adaptation of the civil service institute in Ukraine to the generally accepted international standards is to: increase the level of professional competence of civil servants; ensuring the real political neutrality of civil servants and creating prerequisites for the progressive and stable development of interaction between the state and civil society.

The basic characteristics of the possibility of using the experience of European countries in the aspect of adaptation of social space and the functioning system of public administration taking into account the practice of decentralization, introduction of effective mechanisms of interaction between central, regional and local authorities and civil society are highlighted.

An attempt to analyze the state of the civil service system in Ukraine was made and outlines the range of problems that hinder its development and real adaptation to the conditions of the European community. It has been established that adaptation of foreign models of civil service in Ukraine has a number of problems, which the state and society should focus on.

It is emphasized that it is necessary to develop scientifically grounded strategy and concept of modernization of the civil service institute, which would reflect the basic values and needs of Ukrainian society in the context of further social changes and transformations in Ukraine and the need for unification of legislation within the framework of Ukraine-EU interaction, permanent integration processes and new geopolitical challenges, modern principles of public dialogue as a large-scale civil service reform project.

Key words: modernization, civil service system, modern civil service institute, adaptation, reform, public administration.

Вступ. Створення диверсифікованої системи державної служби України потребує вироблення конкурентоздатних стратегічних програм розвитку національної моделі функціонування інституту державної служби. Для України важливим є врахування та впровадження досвіду країн континентальної Європи в аспекті адаптації соціального простору та функціонуючої системи публічної адміністрації з урахуванням практики децентралізації, впровадженням дієвих механізмів взаємодії між центральними, регіональними і місцевими органами управління та громадянським суспільством. Це сприятиме поліпшенню якості надання адміністративно-сервісних послуг населенню та більш чіткій структуризації інститутів громадянського суспільства в контексті налагодження взаємозв'язків із представниками публічної адміністрації.

Формування сучасного інституту державної служби є однією з основних тем наукових досліджень модернізації системи соціального управління в Україні. Проблематика особливостей модернізації державної служби в Україні на сучасному етапі розвитку даного публічно-правового інституту досліджувалася в працях: Н. Гончарук, Ю. Кізілова О. Линдюк, О. Онуфріенка, Л. Прудиус та ін.

Відповідно, значущість подальших досліджень процесів модернізації, які відбуваються в усіх сферах життєдіяльності, викликає потребу реального коригування призначення та ролі державної служби для суспільства, а врахування основних векторів нової реальності та ситуаційних завдань, що постають перед державою, вимагають системно-структурних перетворень державного апарату, функціонального перезавантаження органів влади, змін підходів до відбору та розстановки кадрів та професійної підготовки державних службовців, зокрема і в аспекті дослідження сучасних особливостей модернізації державної служби в Україні.

Постановка завдання. Метою статті є здійснення комплексного аналізу передумов та сучасних особливостей модернізації державної служби в Україні.

Результати дослідження. Основні проблеми, що постають на шляху реформування інституту державної служби в Україні, насамперед виявляються у: відсутності дієвих підходів до вирішення питання запобігання конфлікту інтересів на державній службі та недосконалості ан- тикорупційного законодавства; низькому престижі державної служби, що спричиняє постійний відтік висококваліфікованих кадрів, недостатньому рівні відкритості і прозорості добору кадрів, призначення на вакантні посади, просування по службі, чітко регламентованих процедур здійснення громадського контролю за діяльністю державних службовців та адекватної реакції правоохоронних та судових органів влади на виявлені порушення, низькому рівні соціальних комунікацій та толерантності державних службовців, що призводить до зловживань, порушень, безвідповідальності та нехтування інтересами окремих індивідів, недосконалості умов проход-ження державної служби, у плинності кадрів унаслідок постійних політичних змін, відсутності чітко регламентованих національних стандартів надання послуг державними службовцями тощо.

Треба відмітити, що головними очікуваннями громадян від реформи, яка передбачає модернізацію інституту державної служби в контексті взаємодії громадянського суспільства і системи державного управління, є: визначення конкретних посадових осіб, які відповідальні за проведення реформ із персоніфікованою відповідальністю за їх реалізацію у визначені терміни їх проведення; використання людиноцентристських методів та підходів, які відносяться до вста-новлених розмірів оплати праці державних службовців; використання системних засад у розробленні генеральної схеми посад державної служби з використанням диференційованих підходів до виконуваних завдань та функцій відповідно до макро- та мікроекономічних показників, що лежать в основі оцінки ефективності діяльності державних службовців; оптимізація здійснення заходів громадського контролю в системі державної служби та управління; захищеність державних службовців від змін політичної кон'юнктури та персональних призначень у вищих органах держаної влади; створення відкритої інформаційної системи управління людськими ресурсами на державній службі; реформа системи професійного навчання державних службовців тощо.

За твердженням, О. Линдюк, особливо важливим в аспекті реформування державної служби «є моніторинг виконання завдань і постійне втілення норм чинного законодавства в життя. Для визначення концептуальних основ реформування державної служби в Україні слід використати теоретичні засади та досвід у цій сфері інших країн. В основі західного досвіду управління державною службою - стратегія використання і розвитку «людських ресурсів». Вказана стратегія привносить дві відмінності в систему управлінських інновацій у цій сфері. По-перше, це гуманоцентрична переорієнтація управлінської діяльності, оскільки в систему державної служби України в якості системоутворюючої детермінанти закладається абсолютна цінність людини. По-друге, це сприятиме формуванню системи суб'єкт-об'єктних управлінських відносин на основі нових, гуманістичних цінностей. Вказана новація з організаційного боку забезпечить перехід до стратегічного кадрового управління» [1, с. 134].

Як зазначає Ю. Кізілов, «майже скрізь у світі модернізація державної служби відбувається на основі ідей нового державного менеджменту, що передбачає широке використання в державній службі методів роботи, які застосовуються в приватному секторі і сприяють вдосконаленню проходження державної служби та підвищенню якості роботи державного апарату» [2, с. 59].

Тому аналіз основних напрямків модернізації інституту державної служби потребує використання комплексного підходу до розуміння сутності та змісту даного явища в науковій літературі. Як слушно зазначає О.В. Онуфріенко, «проблематика модернізації різних аспектів державного управління на рівні вітчизняних суспільних наук розглядається переважно в контексті глобаліза- ційних та євроінтеграційних процесів. Цей напрям наукових досліджень сформував одну з фундаментальних парадигм розвитку науки державного управління в Україні, концентруючи увагу на проведенні порівняльного аналізу зарубіжного досвіду державного управління з метою запозичення і запровадження ефективних управлінських концепцій, рішень, елементів систем державного управління, моделей державної служби тощо на вітчизняному ґрунті» [3, с. 52].

У Стратегії реформування державного управління України на 2016-2020 роки відповідно до європейських стандартів належного адміністрування, сформульованих у документі SIGMA «Принципи державного управління», а також належних практик держав-членів ЄС, одним із основних напрямів реформування визначено модернізацію державної служби та управління людськими ресурсами. Стратегія за напрямом модернізації державної служби та управління людськими ресурсами спрямована на розв'язання таких проблем, що стоять перед системою державного управління: нестача на керівних та інших посадах державної служби висококваліфікованих кадрів, які є важливими для розроблення та проведення національних реформ і здатні долати виклики реформування в різних галузях; високий рівень корупції в системі державної служби, що становить перешкоди для ефективності та результативності державного управління; гендер- ний дисбаланс; недостатній рівень управління людськими ресурсами в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, відсутність автоматизованої системи управління [4].

Слушною є думка Н. Гончарук та Л. Прудиус, які вказують, що «в рамках створення моделі державної служби європейського зразка необхідно вирішити такі питання: упорядкування публічно владних компетенцій та функцій, адміністративних процедур у прийнятті управлінських рішень та наданні публічних послуг; закріплення індикаторів оцінки інституційної, соціальної, економічної, маркетингової ефективності діяльності органів влади; забезпечення макси-мального врахування європейських стандартів роботи з кадровим корпусом державної служби щодо регулярного підвищення кваліфікації, використання тренінгових продуктів, спрямованих на покращення вмінь та вдосконалення основних компетенцій; застосування антикорупційних механізмів, інструментів управління конфліктом інтересів для подолання кадрових деформацій в органах державної влади [5, с. 47]. Так, країни, що почали модернізаційні процеси першими, досягли суттєвих змін, що, у свою чергу, дало змогу іншим країнам використати їхній досвід модернізації. Але потрібен критичний підхід, обачність та обережність у виборі країни, яка може бути прикладом для України. Важливо враховувати аналогічні характеристики держави (розмір території, кількість населення, стан економіки тощо), традиції правової системи та державного і місцевого управління та ін. Аналіз передового досвіду модернізації державної служби в зарубіжних країнах дозволив виділити основні тенденції, які потрібно врахувати в Україні: правове й організаційне забезпечення, створення необхідних для здійснення реформ інституцій, орієнтація на надання якісних адміністративних послуг, децентралізація, деконцентрація, інноваційність, впровадження нових управлінських технологій, реформування державної служби, вдосконалення управління людськими ресурсами. Посилюються тенденції використання органами державної влади методів менеджменту, характерних для бізнесу, які вважаються перспективним. Використання сучасних методів удосконалення управлінської діяльності в публічному секторі (aсесмент центр, аутсорсінг, aутстаффінг, бенчмаркінг, реінжиніринг, коучинг, електронний уряд) дозволить упровадити системи управління якістю державної служби. Організація державної служби має базуватись на принципах верховенства права, законності, публічності, професійності, компетентності, відкритості, політичної нейтральності, стабільності та доброчесності [6, с. 36].

Відповідно, аналіз стану системи державної служби свідчить про наявність проблем, які перешкоджають її розвитку та реальній адаптації до умов Європейського співтовариства і тому потребують вирішення. Серед них виокремлюють такі: 1) відсутність чіткого розмежування політичних та адміністративних функцій і посад у системі державного управління, що сприяє не завжди обґрунтованій плинності посадових осіб органів державної влади залежно від політичних змін; 2) діяльність кадрів державної служби залишається непрестижною, недостатньо відкритою і прозорою, відсутні умови для надійного громадського контролю за такою діяльністю, створюються додаткові можливості для зловживань, порушень, безвідповідальності; 3) якість послуг, які надаються державними службовцями, залишається низькою, відсутні чітко регламентовані процедури і національні стандарти надання послуг; 4) недосконалою є система проходження державної служби, зокрема система добору, призначення на вакантні посади, просування по службі (на посади призначаються державні службовці в довільний спосіб, зокрема за партійними квотами та критерієм особистої відданості, а не за конкурсом); 5) потребує регулювання питання запобігання конфлікту інтересів на державній службі (розмежування державного і приватного секторів) [1, с. 140].

Виходячи з проаналізованих поглядів на проблематику визначення особливостей модернізації інституту державної служби в Україні, слушно зазначити, що адаптація зарубіжних моделей державної служби в Україні має ряд проблем, на вирішення яких і повинна спрямовуватись основна увага держави і суспільства. Першочерговими шляхами модернізації державної служби на сьогодні є: формування належного для виконання завдань та функцій держави рівня компетентності державних службовців; впровадження ефективних критеріїв та засобів оцінювання діяльності державних службовців; вирішення проблеми просування по службі (просування в службовій ієрархії); створення відкритої та соціально орієнтованої професійної спільноти чиновників; визначення чітких та прозорих механізмів добору та розстановки кадрів у системі державної служби зі створенням дійсно дієвих механізмів відкритого конкурсного відбору; переорієнтування державних інституцій на надання якісних управлінсько-сервісних послуг; запровадження єдиного підходу до функціону-вання інституту підготовки та підвищення рівня кваліфікації службовцями всіх рівнів тощо.

У сучасних умовах розвитку вітчизняної державності однією з визначальних проблем реформування державної служби в Україні є проблема вміння знаходження соціального компромісу, формування усталених етичних правил у сфері управлінської діяльності, поступового розвитку моральної культури державних службовців, яка формується через нормативне закріплення правил професійної етики на державній службі

Крім цього, потребує модернізації система матеріального забезпечення державних службовців для створення реальної конкурентоздатності в системі функціонування ринку праці. Необхідність підвищити дієвість державного сектора в умовах зростання витрат, внутрішньої і зовнішньої нестабільності та прискорення структурно-інституційних реформ, які є важливими для процесу модернізації, вимагає ефективного використання бюджетних асигнувань у межах справедливого розподілу коштів між всіма ланками та елементами державного механізму із запровадженням контролю за цільовим використанням ресурсів для досягнення поставлених завдань і цілей діяльності в аспекті дотримання принципу економічної обґрунтованості та реальних стандартів фінансової спроможності держави. Необхідно впровадити систему перерозподілу коштів між органами державної влади для того, щоб створити прозорі механізми розрахунку індивідуального доходу державного службовця з одночасним зацікавленням його в результатах своєї праці. Доцільним виглядає запровадження дієвих механізмів соціального та медичного страхування, підвищення рівня пенсійного забезпечення, створення системи спеціальних гарантій особистої безпеки державних службовців та належних умов для вдосконалення рівня професійної компетентності.

План створення нової соціально орієнтованої моделі державної служби в Україні перш за все повинен базуватися на основі використання новітніх підходів організації взаємодії публічної адміністрації з населенням через надання можливостей реального впливу суспільства на формування сутнісно-змістовних характеристик розбудови інституту державної служби за принципами соціальної орієнтованості та людиноцентризму в інтересах всіх членів соціальної спільноти. У цьому сенсі доцільність переформатування моделі державної служби України повинна виходити з таких позицій: 1) розроблення ефективної державної політики, спрямованої на забезпечення реалізації потенціальних можливостей усіх членів соціальної спільноти, яка контролюється інститутами громадянського суспільства; 2) підвищення рівня конкурентоздатності та авторитету державно-владних структур на тлі динамічних видозмін та трансформації суспільних відносин; 3) стимулювання розвитку особистісних якостей державних службовців, зокрема: інноваційного стилю мислення, професіоналізму, абстрактної неупередженості у прийнятті рішень, патріотизму та служіння національним інтересам; 4) підвищення якості надання соціальних та адміністративних послуг через удосконалення системи мотивації та розроблення чітких критеріїв та показників ефективності професійної діяльності державних службовців тощо.

Висновки. Таким чином, для модернізації системи державної служби необхідним є залучення висококваліфікованих фахівців у галузі державного управління, права, економіки, соціальних комунікацій для розроблення концепції оптимізації використання потенціальних можливостей України, запровадження інноваційних моделей управління з метою ефективного використання інтегрованої у світове демократичне співтовариство інформаційної системи, системи добору, обліку та розстановки кадрів, системи соціального та матеріально-фінансового забезпечення державних службовців, формування відкритої, прозорої національно-свідомої системи державної служби і, що найголовніше, ефективної спільноти професіоналів на державній службі.

Передумовою реалізації нової парадигми модернізації державної служби в Україні є об'єктивна закономірність подальшого поступального розвитку всіх державних та суспільних інституцій. Упровадження сучасної експериментальної модернізованої системи державної служби з урахуванням відповідних практик інших країн дозволить більш ефективно впроваджувати нову модель державного управління, яка забезпечить належні передумови для ефективного розподілу функцій держави щодо послідовного впровадження інновацій в умовах політичного протистояння, управлінської, соціальної та економічної кризи. Інститут державної служби покликаний стати провідником ідеалів професійності, політичної нейтральності та соціальної відповідальності, надаючи широкий спектр якісних сервісних послуг для розвитку партнерства між державою і громадянським суспільством.

Модернізація системи державного управління та державної служби допоможе створити професійну, стабільну, престижну і сильну державну службу в Україні, здатну вирішувати поточні проблеми і надавати якісні державні послуги громадянам, сумісні з європейськими стандартами, але для цього Україні потрібна науково обґрунтована стратегія і концепція модернізації даного інституту, що відображає базові цінності та потреби українського суспільства.

Список використаних джерел

1. Концептуальні засади реформування державної служби України. Актуальні проблеми державного управління. 2015. Вип. 3. С. 138-142.

2. Кізілов Ю.Ю. Зарубіжний досвід проходження державної служби та можливості його використання в Україні в умовах адміністративної реформи. Аспекти публічного управління. 2016. № 6-7. С. 57-65. иКЬ : http://nbuv.gov.ua/UJRN/aplup2016_6-7 (дата звернення : 6 07.06.2019)

3. Онуфріенко О.В. Еволюція державної (публічної) служби: діалектика традицій та модернізації. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Серія: Державне управління. 2017. № 1. С. 51-60. ЬКЬ : http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnaddy_2017_1_9(дата звернення : 07.06.2019)

4. Деякі питання реформування державного управління України : розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 черв. 2016 р. № 474-р. "ЖЬ : http:kmu.gov.ua/ua/npas/249175778 (дата звернення : 07.06.2019).

5. Гончарук Н.Т., Прудиус Л.В. Модернізація державної служби та управління людськими ресурсами в Україні. Аспекти публічного управління.2018. Т. 6, № 1-2. С. 42-51. ІЖЬ : ЙІРУ/ПЬШ?.gov.ua/UJRN/aplup_2018_6_1-2_8 (дата звернення : 07.06.2019)

6. Линдюк О. Основні теоретико-методологічні підходи до модернізації державної служби зарубіжних країн. Теоретичні та прикладні питання державотворення. 2015. Вип. 17. С. 25-40. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/tppd_2015_17_4(дата звернення : 07.06.2019).

Размещено на Allbest.ru