Центральні органи виконавчої влади як ключові суб’єкти реалізації фіскальної політики в Україні

Размещено на http://allbest.ru

Центральні органи виконавчої влади як ключові суб'єкти реалізації фіскальної політики в Україні

Соф'їн М.І.

Вступ

Формування та реалізація фіскальної політики є важливим і складним процесом, здійснення якого прямо залежить від роботи уповноважених органів державної влади.

У фахових юридичних джерелах сутність органів державної влади розкривають як організаційно та структурно виділену частину державного механізму, яка наділена в установленому законодавством порядку державно-владними повноваженнями, правовими та матеріальними засобами для виконання завдань і функцій, які покладені на ці органи [1, с. 184].

Із цього випливає, що, визначаючи роль і призначення окремо взятого органу державної влади, слід враховувати особливості закріплення його правового статусу в положеннях чинного національного законодавства, а також наявність у нього державно-владних повноважень, спрямованих на реалізацію фіскальної політики держави, що характеризує його як суб'єкт даних правовідносин.

Важливим суб'єктом (групою суб'єктів) реалізації фіскальної політики в Україні є центральні органи виконавчої влади. Саме ці органи державної влади відіграють провідну роль у реалізації фіскальної політики в Україні. Як зазначають у фахових юридичних джерелах, центральні органи державної влади - це ті органи держави, повноваження та діяльність яких поширюються на всій території держави, а також на тих її громадян, які перебувають за межами країни. фіскальний фінансовий україна законодавство

Єдність системи цих органів базується на принципах цілісності України, розмежуванні предметів відання між органами державної впади й водночас на їх взаємозв'язку один з одним, взаємодії та взаємозалежності, тобто між ними існує щільний організаційно-правовий зв'язок [2, с. 153].

Окремі проблемні питання щодо суб'єктного складу фіскальної політики у своїх наукових працях розглядали В.Л. Андрущенко, О.В. Зварич, Є.О. Балацький, Н.С. Педченко, С.В. Каламбет, В.Ю. Стрілець, А.Л. Коломієць, І.Г. Лук'яненко, С.С. Мошкова, А.Д. Мельник та багато інших учених.

Однак, попри чималу кількість наукових розробок, в юридичній літературі відсутнє комплексне дослідження, присвячене сутності та призначенню окремих Центральних органів виконавчої влади як суб'єктів реалізації фіскальної політики в Україні.

Постановка завдання. Мета статті - розглянути сутність та призначення окремих Центральних органів виконавчої влади як суб'єктів реалізації фіскальної політики в Україні.

Результати дослідження

Починаючи наукове дослідження, відзначимо, що правовий статус Центральних органів виконавчої влади як суб'єктів реалізації фіскальної політики в Україні визначено на рівні Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17 березня 2011 року. У ст. 1 зазначеного акта встановлено, що систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України й інші центральні органи виконавчої влади. При цьому міністерства забезпечують формування та реалізують державну політику в одній чи декількох сферах, а інші центральні органи виконавчої влади виконують окремі функції з реалізації державної політики [3], а тому в як першу підгрупу зазначеної групи суб'єктів реалізації фіскальної політики в Україні слід розглядати саме міністерства України.

Відповідно до аналізу змісту Розділу ІІ «Міністерства» Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерство є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох визначених Кабінетом Міністрів України сферах, проведення якої покладено на Кабінет Міністрів України Конституцією та законами України. Міністерство очолює міністр України, який є членом Кабінету Міністрів України [3]. Перелік, а також офіційні назви міністерств України наведено в Положенні «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442. З аналізу положень даного нормативно-правового акта випливає, що сьогодні в нашій державі функціонує 19 міністерств [4].

З упевненістю можна стверджувати, що майже кожне з міністерств відіграє певну роль і має значення в реалізації фіскальної політики в Україні. Визначення аспектів функціонування всіх міністерств України в контексті досліджуваного питання є неможливим з огляду на встановлені вимоги до представленої наукової роботи. Саме тому стисло наведемо основні положення щодо правового статусу міністерств України, які відіграють найважливішу роль у діяльності з реалізації фіскальної політики в Україні. Такий правовий статус закріплений на рівні відповідної постанови Кабінету Міністрів України.

Отже, як один з провідних суб'єктів реалізації фіскальної політики в Україні слід розглядати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку). Правовий статус даного суб'єкта визначено в Положенні «Про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459. З аналізу приписів вищенаведеного нормативно-правового акта випливає, що Мінекономрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного розвитку й торгівлі, державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну інвестиційну політику, державну зовнішньоекономічну політику, управління об'єктами державної власності, політику розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, державних і публічних закупівель; забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної статистики, державного матеріального резерву, експортного контролю; реалізує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів, державної політики з контролю за цінами, державної регуляторної політики та державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності [5].

У контексті наведених позицій слід зазначити, що задля виконання покладених на Мінекономрозвитку завдань чинне національне законодавство [5] наділяє даний суб'єкт реалізації фіскальної політики в Україні значним обсягом (більше 250 пунктів) повноважень. Аналіз таких повноважень дозволяє згрупувати їх з урахуванням окремих напрямів реалізації Мінеко- номрозвитку фіскальної політики в Україні:

1) визначення правових засад функціонування правовідносин у сфері реалізації фіскальної політики в Україні. Мінекономрозвитку узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України й у встановленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України; розробляє проєкти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції; розробляє в межах повноважень, передбачених законом, пропозиції щодо вдосконалення бюджетного та податкового законодавства; розробляє в межах повноважень, передбачених законом, проєкти нормативно-правових актів у сфері інвестиційної діяльності, в тому числі з управління державними інвестиційними проєктами тощо;

2) здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності з реалізації фіскальної політики в Україні. Мінекономрозвитку здійснює аналіз стану та тенденцій економічного розвитку; готує плани і програми, складає прогнози розвитку економіки; здійснює аналіз стану конкурентоспроможності національної економіки, а також аналіз впливу інструментів валютно-курсової, грошово-кредитної політики на розвиток економіки, розробляє пропозиції щодо підвищення ефективності їх використання для досягнення економічного зростання; складає прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим бюджетні періоди; проводить економічну оцінку проєкту Державного бюджету України; готує висновки щодо економічної доцільності та можливого обсягу виділення коштів з резервного фонду державного бюджету та проєкти відповідних рішень Кабінету Міністрів України; формує єдину інформаційну систему для забезпечення реалізації державної політики у сфері розвитку малого та середнього підприємництва тощо;

3) здійснення контролю у сфері реалізації фіскальної політики України. Мінекономрозвитку виконує повноваження суб'єкта державного фінансового моніторингу щодо товарних та інших бірж, що проводять фінансові операції з товарами; проводить моніторинг та аналіз ефективності використання державної підтримки інвестиційної діяльності; проводить моніторинг ефективності діяльності органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування у сфері державно-приватного партнерства; здійснює щороку підготовку та подання до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Рахункової палати звіту, який містить аналіз функціонування системи публічних закупівель; проводить в установленому порядку антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування тощо;

4) здійснення кадрового забезпечення правовідносин у сфері реалізації фіскальної політики в Україні. Мінекономрозвитку формує державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних і робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів, здійснює координацію робіт державних замовників щодо його розміщення та виконання; організовує навчання та підвищення кваліфікації працівників регіональних центрів тощо;

5) здійснення взаємодії з міжнародними організаціями й оцінки їх впливу на реалізацію фіскальної політики в Україні. Мінекономрозвитку проводить аналіз діяльності Світової організації торгівлі (далі - СОТ), пріоритетів і шляхів розвитку співробітництва України в рамках СОТ, вирішує проблемні питання співробітництва України в рамках СОТ, виявляє їх вплив на торговельну політику України та подає Кабінетові Міністрів України узагальнені пропозиції щодо інституціонального формату участі України в СОТ; забезпечує взаємодію центральних органів виконавчої влади з питань виконання зобов'язань України, взятих у рамках вступу до СОТ, приведення законодавства України у відповідність до угод СОТ, проводить експертизу проєктів нормативно-правових актів на відповідність до угод СОТ і зобов'язань України як члена СОТ, проводить моніторинг виконання Україною й іншими членами СОТ положень угод СОТ і забезпечує захист прав та інтересів України в торговельно-економічній сфері з використанням механізму СОТ; здійснює координацію проведення переговорів між Україною й іншими державами щодо укладення угод про вільну торгівлю, а також щодо підготовки економічних обґрунтувань таких угод; забезпечує участь представників України в роботі Економічної ради СНД та Ради глав урядів СНД; готує пропозиції щодо стратегії економічного співробітництва України з державами-учасницями СНД; веде облік іноземних компаній, які застосовують до України обмежувальну ділову практику або несумлінно виконують зобов'язання перед Україною й українськими партнерами; забезпечує виконання завдань і заходів, спрямованих на розвиток економічного співробітництва з державами-членами Організації Північноатлантичного договору [5] тощо.

Окрім наведеного вище, до даної групи суб'єктів реалізації фіскальної політики в Україні слід віднести Міністерство фінансів України (Мінфін). Правовий статус даного органу державної влади визначено на рівні Положення «Про Міністерство фінансів України» від 20 вересня 2014 року № 375. Як випливає з аналізу вищенаведеного нормативно-правового акта, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування й реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку й аудиту, випуску та проведення лотерей, а також забезпечує формування й реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або протидії фінансуванню тероризму, забезпечує формування державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності та проводить формування й реалізацію єдиної державної податкової й митної політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку [6].

Як і розглянутий вище суб'єкт реалізації фіскальної політики в Україні, Мінфін задля виконання поставлених перед ним завдань наділений значним обсягом повноважень у досліджуваній сфері суспільних відносин, а тому такі повноваження слід розглядати відносно окремих напрямів реалізації Мінфіном фіскальної політики в Україні, що може бути представлено так:

1) формування правових засад реалізації фіскальної політики в Україні. Мінфін узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України; розробляє проєкти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції; погоджує проєкти законів, які надходять на погодження від інших міністерств і центральних органів виконавчої влади, готує в межах повноважень, передбачених законом, висновки та пропозиції до проєктів законів, інших актів законодавства, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, та проєктів законів, внесених на розгляд Верховної Ради України іншими суб'єктами права законодавчої ініціативи, нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; готує в межах повноважень, передбачених законом, зауваження та пропозиції до прийнятих Верховною Радою України законів, що надійшли на підпис Президентові України; здійснює нормативно-правове регулювання у фінансовій, бюджетній, податковій, митній сферах, у сфері адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; здійснює заходи з підготовки до імплементації у національне законодавство рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у сфері оподаткування, а також рекомендацій щодо обміну фінансовою інформацією в податкових цілях; розробляє разом з іншими центральними органами виконавчої влади проєкт Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період; розробляє в установленому порядку проєкт закону про Державний бюджет України на відповідний рік та готує відповідні матеріали, що додаються до нього; вносить у встановленому порядку пропозиції щодо щорічного перегляду ставок податків і зборів тощо;

2) здійснення контрольної діяльності у сфері реалізації фіскальної політики в Україні. Мінфін реалізує державну політику у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства; здійснює державний внутрішній фінансовий контроль; забезпечує формування державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності; здійснює оперативний облік державного та гарантованого державою боргу; веде реєстр державних гарантій; здійснює координацію організації проведення аудиту та контролю за виконанням в Україні спільних операційних програм прикордонного співробітництва; здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання; здійснює внутрішній контроль та аудит на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління тощо;

3) запобігання та протидія правопорушенням у сфері реалізації фіскальної політики в Україні. Мінфін запобігає та протидіє легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства; застосовує санкції до суб'єктів первинного фінансового моніторингу тощо;

4) здійснення інформаційного аналітичного забезпечення діяльності з реалізації фіскальної політики в Україні. Мінфін здійснює прогнозування й аналіз доходів бюджету; складає й уточнює прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди; забезпечує управління фіскальними ризиками; проводить разом з іншими органами виконавчої влади аналіз фінансово-економічного стану держави, перспектив її подальшого розвитку; розробляє в установленому порядку прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди; інформує громадськість про економічні та фіскальні цілі держави; здійснює підготовку аналітичних матеріалів до закону про Державний бюджет України тощо;

5) взаємодія з іншими суб'єктами реалізації фіскальної політики та міжнародними організаціями. Мінфін організовує і налагоджує співробітництво з Міжнародним валютним фондом та іншими міжнародними фінансовими організаціями; здійснює організаційне й аналітичне забезпечення діяльності представника України в Асамблеї Вкладників Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля; вносить в установленому порядку пропозиції стосовно участі України в діяльності міжнародних фінансових організацій, призначення представників України в таких організаціях та визначення національних координаторів із співробітництва з ними; готує та надсилає іноземним державам, банкам і міжнародним фінансовим організаціям офіційні звернення щодо спільної підготовки інвестиційних проектів; укладає договори з підприємствами, установами й організаціями, які беруть участь у реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями, іноземними державами, банками, іншими фінансовими установами та ЄС проектів; бере участь у переговорах з делегаціями урядів інших держав щодо підготовки проектів міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням тощо [6].

Висновок

Отже, серед міністерств України як представників центральних органів виконавчої влади провідну роль у реалізації фіскальної політики в Україні відіграють Мінекономрозвитку і Мінфін. Така роль даних суб'єктів зумовлена їх призначенням щодо здійснення заходів із формування та реалізації найбільш важливих напрямів фіскальної політики.

Так, напрямами реалізації вищенаведеними суб'єктами фіскальної політики в Україні слід вважати формування правових засад функціонування суспільних відносин, проведення контрольних заходів у їх межах, здійснення інформаційного, аналітичного та кадрового забезпечення.

Обидва суб'єкти здійснюють взаємодію та співпрацю з міжнародними організаціями та вітчизняними суб'єктами реалізації фіскальної політики, а також запобігають і протидіють правопорушенням, що відбуваються в даній сфері суспільних відносин.

Список використаних джерел

1. Перепелиця М. Теоретичні основи правового статусу владних суб'єктів фінансового права. Вісник Академії правових наук України. 2007. № 4 (51). С. 182-190.

2. Чехович Т.В. Державна влада як інститут конституційного права України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02. Київ, 2005. 218 с.

3. Про центральні органи виконавчої влади : Закон України від 17.03.2011 р. № 3166^1. Відомості Верховної Ради України. 2011. № 38. Ст. 1696.

4. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади : Постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442. Офіційний вісник України. 2014. № 74. Ст. 2105.

5. Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі : Постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. № 459. Офіційний вісник України. 2014. № 77. Ст. 2183.

6. Положення про Міністерство фінансів України : Постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. № 375. Офіційний вісник України. 2014. № 69. Ст. 1936.

Анотація

Центральні органи виконавчої влади як ключові суб'єкти реалізації фіскальної політики в Україні. Соф'їн М.І.

У статті на основі аналізу наукових поглядів вчених та норм чинного законодавства України розглянуто сутність та призначення окремих центральних органів виконавчої влади як суб'єктів реалізації фіскальної політики. Доведено та обґрунтовано, що серед міністерств України як представників центральних органів виконавчої влади провідну роль у реалізації фіскальної політики в Україні відіграють Мінекономрозвитку і Мінфін. З'ясовано, що єдність системи центральних органів державної влади базується на принципах цілісності України, розмежуванні предметів відання між органами державної впади й водночас на їх взаємозв'язку один з одним, взаємодії та взаємозалежності, тобто між ними існує щільний організаційно-правовий зв'язок.

Визначено, що повноваження Мінфіну при реалізації фіскальної політики в Україні представлено таким чином: формування правових засад реалізації фіскальної політики в Україні; здійснення контрольної діяльності у сфері реалізації фіскальної політики в Україні; запобігання та протидія правопорушенням у сфері реалізації фіскальної політики в Україні; здійснення інформаційного й аналітичного забезпечення діяльності з реалізації фіскальної політики в Україні; взаємодія з іншими суб'єктами реалізації фіскальної політики та міжнародними організаціями.

Наголошено, що Мінфін запобігає та протидіє легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства; застосовує санкції до суб'єктів первинного фінансового моніторингу тощо.

Зроблено висновок, що провідна роль Мінекономрозвитку і Мінфіну зумовлена їх призначенням щодо здійснення заходів із формування та реалізації найбільш важливих напрямів фіскальної політики. Так, напрямками реалізації вищенаведеними суб'єктами фіскальної політики в Україні слід вважати формування правових засад функціонування суспільних відносин, проведення контрольних заходів у їх межах, здійснення інформаційного, аналітичного та кадрового забезпечення. Обидва з зазначених суб'єктів здійснюють взаємодію та співпрацю з міжнародними організаціями та вітчизняними суб'єктами реалізації фіскальної політики, а також запобігають і протидіють правопорушенням, що вчиняються в даній сфері суспільних відносин.

Ключові слова: центральні органи виконавчої влади, суб'єкт, реалізація, фіскальна політика України, Мінекономрозвитку, Мінфін.

Annotation

In the article, based on the analysis of scientific views of scientists and norms of the current legislation of Ukraine, the essence and appointment of certain central executive bodies as subjects of implementation of fiscal policy are considered. It is proved and grounded that the Ministry of Economic Development and Finance and the Ministry of Finance play a leading role in the implementation of fiscal policy in Ukraine among the ministries of Ukraine as representatives of central executive authorities.

It is found that the unity of the system of central bodies of state power is based on the principles of the integrity of Ukraine, the separation of subjects of responsibility between the bodies of state decline and at the same time on their interconnection with each other, interaction and interdependence, that is, between them there is a close organizational and legal connection.

It is determined that the powers of the Ministry of Finance in the implementation of fiscal policy in Ukraine are presented as follows: formation of legal bases for the implementation of fiscal policy in Ukraine; carrying out control activities in the field of fiscal policy implementation in Ukraine; prevention and counteraction of offenses in the field of fiscal policy implementation in Ukraine; implementation of informational analytical support of activities on implementation of fiscal policy in Ukraine; interaction with other fiscal policy-makers and international organizations.

It is emphasized that the Ministry of Finance prevents and counteracts the legalization (laundering) of proceeds of crime; ensures the formation and implementation of state policy in the field of combating offenses in the application of tax and customs legislation; apply sanctions to the entities of the initial financial monitoring; etc. It is concluded that the leading role of the Ministry of Economic Development and the Ministry of Finance is due to their appointment to implement measures to formulate and implement the most important areas of fiscal policy.

Thus, the directions of implementation of the above-mentioned subjects of fiscal policy in Ukraine should be considered the formation of legal bases of functioning of the data of public relations, carrying out control measures within their limits, implementation of information analytical and personnel support. Both of these entities interact and cooperate with international organizations and domestic entities implementing fiscal policy, as well as prevent and counter the offenses that occur in this area of public relations.

Key words: central bodies of executive power, subject, implementation, fiscal policy of Ukraine, Ministry of Economic Development, Ministry of Finance.

Размещено на Allbest.ru