Становлення та інституційно-правовий статус державного бюджету УСРР в умовах договірних відносин з РСФРР та конституційного оформлення СРСР

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТАНОВЛЕННЯ ТА ІНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УСРР В УМОВАХ ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН З РСФРР ТА КОНСТИТУЦІЙНОГО ОФОРМЛЕННЯ СРСР

Колесник В.Ф.,

доктор історичних наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Україна, Київ),

Чеберяко О.В.,

доктор історичних наук, кандидат економічних наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Україна, Київ),

Аннотация

Становлення та формування інституційно-правового статусу державного бюджету УСРР в умовах договірних відносин з РСФРР відбувалося доволі суперечливо, відчутним був брак матеріальних та фінансових ресурсів, а на функціонально-правових основах бюджету позначався вплив міждержавного союзного договору РСФРР та УСРР від 28 грудня 1920р., який задекларував об'єднання фінансової справи, але не регламентував бюджетних відносин і передбачив спільне з РСФРР утримання об'єднаних наркоматів. Таким чином, державний бюджет УСРР включав дві складові: доходи і видатки, визначені за кошторисами об'єднаних із РСФРР комісаріатів, а також доходи і видатки за кошторисами необ'єднаних наркоматів республіки. Наявність частини об'єднаних наркоматів визначала тогочасні особливості інституційно-правового статусу державного бюджету УСРР. Адже об'єднані наркомати за відсутності чіткого законодавчого розмежування бюджетних відносин між УСРР та РСФРР долучали УСРР через інститут уповноважених (з вересня 1923 р. через Наркомфін) до загально-федеративного бюджету (бюджет РСФРР, УСРР та інших радянських республік). Останній, по суті, не мав інституційного статусу фінансової надбудови, а виконував розподільчі функції шляхом адміністративного встановлення республіканських «квот», які не відповідали економічним інтересам УСРР.

При цьому розпис видатків державного бюджету України направлявся до НКФ РСФРР для узгодження федеративного бюджету, тобто територіальних видатків на утримання об'єднаних наркоматів. Але вони фінансувалися за рахунок податків, зібраних на території України. За таких умов на початку 1920-х рр. активно обговорювалося питання самостійності українського бюджету

З утворенням СРСР інституційно-правовий статус державного бюджету УСРР зазнав деяких трансформацій, адже почали функціонувати наркомати трьох видів: загальносоюзні, об'єднані, республіканські. При цьому об'єднані комісаріати, по суті, мали статус союзних. Наркомфін УСРР, створений 20 вересня 1923 р., мав статус об'єднаного. Народні комісари союзних відомств, які мали право призупиняти і скасовувати постанови, що суперечили загальносоюзному законодавству, фінансувалися із загальносоюзного бюджету, але за рахунок податків і зборів зібраних на території радянської України.

Тому після конституційного оформлення СРСР теоретики і практики бюджетної справи використовували терміни «союзний бюджет, що функціонує на Україні», загальносоюзний доход на території України». А це значить, що формування «єдиного державного бюджету СРСР» здійснювалося за рахунок частини доходів, які мали йти до державного бюджету УСРР.

«Положення про бюджетні права Союзу РСР та союзних республік», ухвалене постановою ЦВК та РНК СРСР 25 травня 1927 р., не заперечувало існування державного бюджету республіки, але передбачало, що Наркомфін СРСР має об'єднати його з проектом загальносоюзного бюджету. Інституційно-правовий статус державного бюджету УСРР відповідно до «Положення...» залишався без суттєвих змін, про що свідчили визначені в ньому умови фінансування галузей народного господарства та порядок затвердження єдиного бюджету та бюджетів союзних республік.

Ключові слова: державний бюджет, загально-федеративний бюджет, загальносоюзний бюджет, інституційно-правовий статус, Українська СРР, РСФРР, СРСР.

Annotation

Kolesnyk V. F.,

Doctor of Historical Science, Professor, Taras Shevchenko National University of Kyiv (Ukraine, Kyiv),

Cheberyako O. V.,

Doctor of Historical Science, Ph. D. in Economics, Professor, Taras Shevchenko National University of Kyiv (Ukraine, Kyiv),

FORMATION AND INSTITUTIONAL AND LEGALSTATUS OF THE STATE BUDGET OF THE USRRIN TERMS OF CONTRACTUAL RELATIONSWITH THE RSFSR AND THE CONSTITUTIONALFORMULATION OF THE USSR

Becoming and forming of institutionally-legal status of the state budget of UKRAINE in the conditions of contractual relations with the RSFSR took place sufficiently contradictory, perceptible was a shortage of material and financial resources, and functionally-legal bases of budget influence of the intergovernmental allied greement of the RSFSR and the USRR affected from December, 28 1920, that declared the association of financial business,but did not regulate budgetary relations and envisaged common with of the RSFSR maintenance of incorporated people's commissariats. Thus, the state budget of the USRR included two constituents: profits and charges certain after the estimates of the commissariats incorporated from of the RSFSR, and also profits and charges, after the estimates of unincorporated people's commissariats. The presence of a part of the combined people's commissariats determined the peculiarities of the institutional and legal status of the state budget of the Ukrainian SRR at that time. In the absence of a clear legislative delineation of budgetary relations between the USRR and the RSFSR, the combined people's commissariats involved the USRR through the institute of commissioners (from September 1923 through the People's Commissariat of Finance) to the federal budget (the budget of the RSFSR, the USRR and other Soviet republics). The latter, in fact, did not have the institutional status of a financial superstructure, but fulfilled distributive functions through the administrative establishment of republican “quotas ” that did not meet the economic interests of the USRR.

At the same time, the schedule of expenditures of the state budget of Ukraine was sent to the NCF of the RSFSR for coordination of the federal budget, that is, territorial expenditures for the maintenance of the combined people's commissariats. But they were financed by taxes collected in Ukraine. Under these conditions, the issue of independence of the Ukrainian budget was actively discussed in the early 1920s.

With the formation of the USSR the institutional and legal status of the state budget of the USRR has undergone some transformations since three types of people's commissariats began to function: nationwide, united and republican. In this case, the united commissariats were essentially allied. The People's Commissar of Finance of the USRR, established on September 20, 1923, had the status of united. The People's Commissars of the Union agencies, which had the right to suspend and annul resolutions that were contrary to the Union legislation, were financed from the Union budget, but at the expense of taxes and fees collected in the territory of Soviet Ukraine. Therefore, after the constitutional formulation of the USSR, theorists and practitioners of budgetary affairs used the terms “union budget operating in Ukraine”, “all-Union income in Ukraine.” This means that the formation of a “single state budget of the USSR” was carried out at the expense ofpart of the revenues that were to go to the state budget of the USRR.

The “Budgetary Rights of the USSR and Union Republics”, approved by the decree of the CEC and the CPC of the USSR on May 25, 1927, did not deny the existence of the state budget of the republic, but provided that the USRR People's Commissariat of Finance should integrate it with the draft national union budget. The institutional and legal status of the state budget of the USSR in accordance with the “Regulation...” remained unchanged, as evidenced by the conditions defined in it for financing the branches of the national economy and the procedure for approving a unified budget and budgets of the Union republics.

Keywords: state budget, federal budget, nationwide budget, institutional legal status, Ukrainian SRR, RSFSR, USSR.

Перехід більшовиків на початку 1920-х рр. від воєнного комунізму до НЕПу потребував створення бюджетної системи. Водночас становлення та інституційно-правовий статус державного бюджету УСРР 1920-х рр. в умовах дії договору (від 28 грудня 1920 р.) між РСФРР і радянською Україною та створення унітарної союзної держави залишаються недостатньо дослідженими. В узагальню-вальних історіографічних монографіях Г. М. Васильчука, С.І. Дровозюка, які охоплюють широку проблематику соціально-політичного та культурно-духовного розвитку УРСР 1920-30-х рр. [5; 10], не згадується жодної спеціальної розвідки, присвяченої становленню державного бюджету УСРР у першій половині 1920-х рр., його інституційно- правовому статусу.

У величезному масиві сучасних історико-економічних та історичних студій, присвячених історії радянської України 1920-х років, поки що обмаль тих, що розкривають історію становлення бюджетної системи, статус її інституційних складових. Найбільш повно означені аспекти відображені в монографії О. В. Чеберяко, яка охоплює широке коло питань, пов'язаних із організаційно-правовими та соціально-економічними основами функціонування бюджетної системи в УСРР 1920-х рр.[22]. Особливості становлення та статус міських бюджетів в означений період розкриті в дослідженнях В. В. Антоненко [1, с. 64-68; 2, с. 7-19]. Водночас історія становлення державного бюджету УСРР та формування його правового статусу аж до конституційного утворення СРСР, по суті, унітарної союзної держави, на наш погляд, заслуговує спеціального дослідження.

Варто зазначити, що з переходом більшовиків до НЕПу становлення бюджетної системи в УСРР розпочалося з державного бюджету республіки. Уже у 1921-1922 рр. чиновники Наркомфіну, члени ВУЦВК, фінансисти використовували у зв'язку з цим такі визначення: «бюджет України», «український самостійний бюджет», «республіканський бюджет», «державний бюджет УСРР», «бюджет радянської України», бюджет радянської республіки» тощо. Але з самого початку становлення державного бюджету радянської України обтяжувалося відсутністю матеріально-фінансових ресурсів та суперечливою політично-правовою колізією, зумовленою так званим об'єднавчим рухом республік на шляху творення союзної радянської держави. Як відомо, міждержавний союзний договір РСФРР та УСРР від 28 грудня 1920 р., укладений на основі декрету Всеросійського ЦВК від 1 червня 1919 р. про військово-економічний союз республік, означав, що цим актом Російська федерація формально визнавала незалежність радянської України, хоча окупована Червоною армією УСРР у першій половині 1920 року, по суті, вже стала складовою частиною РСФРР. Договір двох республік передбачав створення об'єднаних наркоматів: зовнішньої торгівлі, транспорту, фінансів. Водночас він лише задекларував об'єднання фінансової справи, не регламентував бюджетних відносин, не уніфікував і не централізував бюджетної системи, тому що радянська Україна і після його ухвалення формально не була суб'єктом РСФРР. Отже, між державним бюджетом УСРР та федеративним бюджетом РСФРР, крім вищезазначених політично-правових актів, не було законодавчого розмежування. Практика державного бюджетування передбачала, що ЦВК та РНК РСФРР законодавчо виписували правила деталізованого складання кошторису доходів і видатків, поступово застосовуючи їх на території суб'єктів федерації.

Водночас РНК УСРР їх ураховувала через інститут Уповноваженого НКФ РСФРР при уряді радянської України. Таким чином, так званий загально-федеративний бюджет (бюджет УСРР, РСФРР та інших радянських республік), крім договору від 28 грудня 1920 р., тоді не регламентувався ні законодавчо, ні конституційно. Закони РСФРР мали дорадчу функцію в Україні, навіть постанови і циркуляри уповноважених об'єднаних наркоматів проходили відповідну процедуру їх ухвалення Раднаркомом УСРР та ВУЦВ- Ком. Федеральний бюджет РСФРР мав силу закону лише для суб'єктів федерації, а загально-федеративний бюджет, до якого долучилася Україна через інститут уповноважених від об'єднаних наркоматів, не мав інституційного статусу фінансової надбудови, а лише виконував розподільчі функції. Це означає, що об'єднані наркомати в УСРР не були адміністративно-територіальними органами влади РСФРР в Україні, а колегіальними виконавськими структурами, діяльність яких обмежувалася не лише Всеросійським ЦВК, а також ВУЦВК та РНК УСРР. Посередницьку функцію у справі бюджетного фінансування об'єднаних наркоматів до вересня 1923 р., коли з'явився Наркомфін радянської України, якраз і виконувало створене у квітні 1920 р Управління Уповноваженого НКФ РСФРР при РНК УСРР (Уповнаркомфін). Загалом внутрішня організаційна структура загально-федеративного бюджету (бюджет РСФРР, УСРР та інших республік) не передбачала адміністративно-територіального представництва УСРР, а лише спільне з РСФРР утримання об'єднаних наркоматів. Спільність полягала в тому, що на потреби цих наркоматів спрямовувалися суми податків, зібраних на території України.

Державний бюджет УСРР та федеративний бюджет РСФРР фінансово забезпечували діяльність об'єднаних і республіканських наркоматів аж до ухвалення на 2-й сесії ЦВК СРСР 1-го скликання 6 липня 1923 р. тексту союзної конституції і введення її в дію. До цього в УСРР використовували досвід формування державного бюджету, який накопичували фінансові органи РСФРР. Але тоді радянська Україна, не мала федеративного устрою і не була членом іншої федерації, тому намагалася створити самостійний державний бюджет.

На початку 1920-х рр. державний бюджет УСРР через низку, насамперед, об'єктивних труднощів (зруйнована і невідбудована економіка, відсутність матеріальних ресурсів, стабільних грошей, надмірно високі інфляційні процеси тощо) недостатньо забезпечувався фінансовими та матеріальними ресурсами. У зв'язку з цим часто фінансові теоретики і практики визнавали, по суті, відсутність справжнього державного бюджетування.

Так, М.І.Боголєпов, аналізуючи у своїй статті підсумки бюджетного 1922/23 р., прямо заявляв про брак «справжнього державного бюджету» [3, с. 5-10], тому що «фінансова система» протягом бюджетного року лише створювалася, а функції бюджету виконували місячні кошторисні плани, сума яких і становила так званий річний бюджет. В УСРР місячні, квартальні та піврічні плани, над якими працювали фінансисти, також стосувалися, насамперед, доходів і видатків республіки. Використовуючи термін «радянський бюджет», М. І. Боголєпов мав на увазі державний бюджет [4, с. 60-72], який перебував у процесі організаційно-правового становлення не лише в УСРР, РСФРР, а і в інших радянських республіках і мав з самого початку уніфікований порядок підготовки, ухвалення й виконання.

Щоб зрозуміти реальний інституційно-право- вий статус державного бюджету УСРР, варто звернути увагу на положення статті М.Боголєпова про те, що в «...межах єдиного федеративного бюджету бюджети окремих республік виділялися лише на основі відсоткової розверстки» [4, с. 60-72]. А це означає, що так звана «правова конструкція» загально-федеративного бюджету базувалася на банальному розподілі коштів, здійснювалася за принципом «розверстки» відповідно до визнаних квот. І, дійсно, з самого початку формування загально-федеративного бюджету (бюджету УСРР, РСФРР та інших республік) практично відбувалося шляхом адміністративного встановлення республіканських «квот», серед яких на Україну припадало 19%, РСФРР- 64%, а решта коштів - на інші республіки. «За такого методу побудови бюджету, -наголошував М. Боголєпов, - його федеративна природа виявлялася дуже і дуже слабкою, а з іншого боку, республіканські бюджети, позбавлені балансу, не мали права вважатися бюджетами, оскільки за фактичної позиції і змісту вони лишалися звичайними кошторисами» [4, с. 66].

Судячи з його категоричного висновку, формально існував «єдиний федеративний бюджет», «квотовим» учасником якого була Україна. Але подібне тлумачення, як видається, стосувалося більше «бюджетної бухгалтерії», обрахунків кошторису кожної республіки, але, водночас, не заперечувало інституційної самостійності республіканських бюджетів, у тому числі бюджету УСРР.

Отже, як свідчать історичні документи та історична практика, в УСРР на початку 1920-х рр., коли лише розпочиналося радянське державне бюджетування, складали переважно кошториси для об'єднаних і необ'єднаних наркоматів, які можна назвати державним бюджетом. Таким чином, державний бюджет УСРР мав дві власні складові. Це доходи і видатки, визначені за кошторисами об'єднаних із РСФРР комісаріатів, а також доходи і видатки за кошторисами необ'єднаних наркоматів республіки. В «Основних правилах складання державного бюджету УСРР на жовтень 1922 р. - вересень 1923 р.» (в той час це був господарський рік), які з'явилися 4 липня 1922 р. та були визнані РНК РСФРР, так і зазначалося: «Державний бюджет

УСРР охоплює всі державні доходи і всі видатки, встановлені за кошторисами необ'єднаних наркоматів України і за кошторисами усіх без винятку об'єднаних з РСФРР комісаріатів та окремих установ, що знаходяться на території УСРР»[18]. При цьому розпис видатків державного бюджету України направлявся до НКФ РСФРР для узгодження федеративного бюджету, тобто територіальних видатків на утримання об'єднаних наркоматів. Об'єднані наркомати підпорядковувалися Москві через інститут уповноважених, а необ'єднані (республіканські) - уряду УСРР. Водночас існувала фінансова залежність республіки від московської влади, яка зумовлювалася політично-правовим статусом виконавчих органів УСРР, особливо Наркомфіну, який мав статус об'єднаного наркомату. Справа в тому, що податковий апарат підпорядковувався саме йому, а суми податкових внесків централізовано перерозподілялися Москвою. Податки, які сплачували фізичні та юридичні особи в Україні, оголошувалися державними. За таких умов на початку 1920-х рр. точилася гостра дискусія довкола повноцінної самодіяльності українських радянських органів влади в галузі бюджетної політики.

Наприкінці 1921 р. - протягом першої половини 1922 р. Раднарком УСРР та ВУЦВК, незважаючи на централізований розподіл коштів, здійснили організаційно-функціональне визначення республіканського бюджету. Були видані постанови, які юридично й політично започатковували становлення бюджетної системи в УСРР і регламентували порядок створення державного і місцевого бюджетів (у цьому випадку термін «місцевий бюджет» охоплює сукупність усіх місцевих бюджетів УСРР) [11, арт. 36, 37, 57]. Виокремлення державного і місцевих бюджетів в самостійні фінансово- економічні одиниці, яке фактично та юридично відбулося протягом 1921-1923 рр., свідчило про внутрішню інституційну структуризацію бюджетної системи в УСРР. Якщо державний бюджет обслуговував республіканські та об'єднані наркомати, але з різних фінансових джерел, то місцеві бюджети спиралися переважно на власні кошти, хоча й одержували дотації від першого.

На початку 1920-х рр., в умовах становлення державного бюджету УСРР, проблема самостійності українського бюджету активно обговорювалася в пресі, а також різного рангу посадовцями партійно-радянської влади республіки. Вона стосувалася значення союзного договору від 28 грудня 1920 р. для політично-правового об'єднання фінансової системи, позаяк «.державні доходи і видатки усіх республік радянської федерації об'єднуються в єдиний загально-федеративний бюджет» [9, с. 4], ролі України в «загальнодержавному бюджеті Росії» та «колоніальної політики» в Україні [9, с. 4-9].

Договір між РСФРР та УСРР, як уже зазначалося раніше, не регламентував бюджетних відносин, а наявний на теренах республіки Уповнаркомфін був колегіальним органом. Об'єднання частини наркоматів, по суті, не означало усунення чи ліквідації державного бюджету УСРР, особливо в частині утримання необ'єднаних народних комісаріатів. Але суму їх фінансування визначала Москва. У зв'язку з цим А. Давид, визнаючи факт часткової уніфікації бюджетної системи, виокремлював функціональну самодіяльність «українського» та «загально-федеративного» бюджетів. Він розмежовував їх за номенклатурно-інституційним статусом. «Український Радянський Уряд, - наголошував А. Давид, - прагне до з'ясування свого загальнодержавного бюджету, як прибуткової, так і видаткової частин, як у необ'єднаних, так і в об'єднаних з Р.С.Ф.Р.Р. відомствами» [9, с. 9]. Отже, наявність українського «загальнодержавного бюджету» не викликала сумніву, однак його реальне наповнення залежало від зовнішніх факторів. Теза А. Давида про те, що без закритого кордону - немає замкненого бюджету, свідчила про актуалізацію питання організаційно-функціонального співіснування державного бюджету УСРР і так званого федеративного бюджету (бюджету РСФРР і радянських республік).

На VIII Всеукраїнський з'їзд рад (17-20 січня 1924 р.), який відбувся напередодні відкриття другого з'їзду рад СРСР, що остаточно затвердив союзну конституцію, нарком фінансів УСРР С. М. Кузнєцов зазначав: «На нашу думку, затвердження державного бюджету Українського Уряду мусить бути передане Сесії Всеукраїнського Виконавчого Комітету, а також питання про бюджетові права Української Радянської Республіки» [6, с. 75]. Отже, він першим порушив питання про розмежування бюджетних прав між республікою і союзними наркоматами в УСРР. Насправді мова йшла про функціональні повноваження «союзного бюджету», «республіканського бюджету» та «єдиного загальносоюзного бюджету», які активно висвітлювалися теоретиками і практиками бюджетних відносин [8, с. 6-8; 17, с. 10-12].

24 січня 1924 р., тобто за тиждень до ухвалення конституції СРСР, НКФ УСРР звернувся до ВРНГ УСРР та ВУЦВК із законодавчою пропозицією щодо «...визначення та розмежування понять і змісту загальносоюзного та республіканського бюджетів» [13, с. 31-32]. Актуалізація цієї політично-правової та організаційно-фінансової проблеми віддзеркалювала тоді, по суті, припинення дії так званого федеративного бюджету (бюджет УСРР, РСФРР та інших радянських республік), а також засвідчила про початок нового періоду складних і суперечливих бюджетних відносин СРСР. Але тенденція розглядати державний бюджет УСРР, як «складову частину» бюджету РСФРР залишилася у свідомості окремих чиновників. Так, упорядковуючи «Пояснювальну записку до проекту державного розпису доходів і видатків УСРР» на 1924/25 р., її розробники констатували: «Україна, будучи частиною федерації, а згодом СРСР, пережила усі ті фази бюджетної політики і практики, які мали місце в радянській державі» [19]. Ще раз нагадаємо, що УСРР не була частиною РСФРР, а союзний договір 28 грудня 1920 р. стосувався об'єднання базових комісаріатів республік. У фінансовій справі відносини між республіками, як зазначалося раніше, здійснювалися через інститут Уповноваженого НКФ РСФРР при уряді УСРР. Він був ліквідований у вересні 1923 р., а натомість постав НКФ УСРР із широкою оперативною діяльністю.

Затвердження конституції СРСР на другому з'їзді рад СРСР 31 січня 1924 р. [7, с. 16] засвідчило про політично-юридичне завершення оформлення союзної радянської держави. Її утворення вплинуло не лише на організаційні форми, структуру, але і на функції і статус бюджетної системи, яка залишалася радянською, але змінилися права і повноваження самих республік. Правове тлумачення «загальносоюзного бюджету», крім згадки в конституції, з'явилося 21 серпня 1923 р. у «Положенні про Держплан СРСР», а згодом у «Положенні про РНК СРСР» від 12 листопада 1923 р. Тепер центральними стали наркомати двох видів - загальносоюзні (іноземних справ, військових та морських справ, зовнішньої торгівлі, шляхів сполучення, пошти і телеграфу) та об'єднані (ВРНГ, продовольства, праці, фінансів, робітничо-селянської інспекції). Перші мали своїх уповноважених при урядах союзних республік із правом дорадчого або вирішального голосу згідно з рішенням їх центральних виконавчих комітетів. Об'єднані комісаріати, по суті, здобули статус союзних, що діяли через «однойменні народні комісаріати союзних республік». Вони отримали право призупиняти і скасовувати постанови, які суперечили загальносоюзному законодавству, розробляли плани господарської діяльності, розпоряджалися загальносоюзними фондами. Народні комісари союзних відомств мали право одноосібного ухвалення рішень, доводячи їх до відома колегії. Наркомфін УСРР, створений 20 вересня 1923 р., мав статус об'єднаного. Отже, з утворенням СРСР нова конфігурація владних структур зафіксувала функціонування наркоматів трьох видів - загальносоюзних, об'єднаних, республіканських. Фактично було збережено попередній формат, але появилися загальносоюзні державні органи.

Конституція союзної держави виписала повноваження центральних (союзних) і республіканських органів влади. Виявилося, що Наркомфін УСРР, а він мав безпосередній стосунок до розробки державного бюджету, вважався виконавчим органом республіки, підпорядковувався ВУЦВК та РНК УСРР [14, с. 12]. Другий розділ конституції СРСР, основу якого становив текст договору про створення союзної держави, законодавчо оформив структуру бюджетної системи Радянського Союзу, хоч і без зазначення цього терміну. Ця структура охоплювала єдиний державний бюджет СРСР та бюджети союзних республік, які разом представляли єдиний загальносоюзний бюджет.

Встановлена організаційна структура бюджетної системи СРСР обслуговувала економічну та соціально-культурну галузі суспільства. Але державний бюджет УСРР прагнув більшої самостійності, особливо щодо фінансових джерел наповнення доходної частини за рахунок так званих загальносоюзних податків, зібраних на території республіки.

Формування першого «єдиного державного бюджету СРСР» припадає на 1924/25 бюджетний рік. Цей бюджет враховував зміст Положення від 29 жовтня 1924 р. «Про бюджетні права Союзу і приналежних до його складу Союзних Республік». Безпосередній вплив на економічне життя в УСРР мав загальносоюзний державний бюджет, бо на його утриманні перебували установи та представництва союзних наркоматів, промислових трестів.

Терміни «територіальний бюджет Союзу», «союзний бюджет, що функціонує на Україні» [17, с. 10-12], «загальносоюзний доход на території України» [12], які з'явився після конституційного оформлення СРСР і які використовували тоді теоретики і практики бюджетної справи, свідчили про формування в УСРР тієї частини союзного бюджету, яка призначалася для фінансування установ і відомств загальносоюзних наркоматів та промислових трестів союзного підпорядкування. Вони належали до компетенції загальносоюзного бюджету з особливим статусом екстериторіальності. Але доходи для фінансування союзних відомств та підприємств в УСРР формувалися з українських податків, із мита й акцизного збору стягнених з підприємств республіканського і союзного підпорядкування на території радянської України. На таких принципах почала функціонувати радянська бюджетна система, хоча у 1924/25 бюджетному році вона ще не мала «твердого» бюджету, тобто реально збалансованих доходів і видатків.

Практика взаємовідносин загальносоюзного і республіканського бюджетів УСРР викрила недоліки спільного законодавства, яке не відповідало реальним соціально-економічним потребам республіки, продемонструвала недоліки та обмеженість Положення 29 жовтня 1924 р., викликала необхідність його суттєвого перегляду. Делегати 4-ої сесії ВУЦВК, яка відбулася 15-19 лютого 1925 р., звернули увагу на проблему дольової участі України в загальносоюзному бюджеті, на «...непропорційність економічної потужності кожної республіки, яка входила до Союзу, їх участі в бюджеті» [23, с. 86]. Фінансово-бюджетна політика союзного уряду, спрямована на економічне вирівнювання республік шляхом такого непропорційного перерозподілу бюджетних коштів, на переконання делегатів сесії ВУЦВК, могла б призвести до «.занепаду господарської потужності більш розвинених республік, таких, як наша Українська Республіка» [23, с. 86]. Принципова позиція, висловлена делегатами сесії стосовно мізерної частки асигнувань союзного бюджету на потреби республіканського бюджету, не лише виявила їхню політичну волю, але й засвідчила нерівноправність суб'єктів радянської бюджетної системи. Вона стосувалася несправедливого розподілу фінансових джерел доходної частини державного бюджету, тобто відрахувань прямих і непрямих податків, зібраних на території УСРР, до союзного бюджету, особливо акцизного та митного зборів, які не потрапили до республіканського бюджету.

На розширенні прибуткової частини державного бюджету УСРР наполягав і український уряд.

Делегуючи свого представника до Москви для остаточного затвердження «Положення про бюджетові права Союзу та союзних республік» [20] 9 жовтня 1926 р., Раднарком УСРР підготував свій проект редакції «Положення.», який з'явився окремою брошурою у 1926 р. [16]. Хоча цей проект не порушував усталеної структури бюджетної системи, але надавав ВУЦВК та РНК УСРР право ухвалення республіканського бюджету, використання податкових і неподаткових доходів та різних надбавок до них для збалансування республіканського бюджету.

Остаточний текст «Положення про бюджетні права Союзу РСР та союзних республік» було ухвалено 25 травня 1927 р. постановою ЦВК та РНК СРСР, яку підписали М. Калінін і О. Риков. Відповідно до цього документу державний бюджет УСРР, ухвалений її законодавчим органом, направлявся до РНК СРСР. Уряд Радянського Союзу доручав союзному Наркомфіну об'єднати його з проектом загальносоюзного бюджету. Отже, крім появи ще одного посередника (НКФ СРСР), процедура бюджетного процесу залишилася справді «непохитною». 29 липня 1927 р. були внесені зміни до статей 5 та 33 «Положення про бюджетні права Союзу РСР та союзних республік», які стосувалися умов кредитування галузей народного господарства та порядку затвердження єдиного бюджету та бюджетів союзних республік [21]. Їх інституційно- правовий статус залишався без суттєвих змін. бюджет фінансовий правовий нормативний

Отже, союзна номенклатура не прагнула вносити кардинальні зміни до чинного законодавства про бюджетні права СРСР та республік. Уніфікація бюджетних відносин, ігнорування союзною номенклатурою бюджетних прав республік, першочерговість фінансового забезпечення об'єднаних наркоматів та підприємств загальносоюзного підпорядкування - свідчили про зміцнення централізаторських тенденцій. Тому порядок формування, ухвалення та виконання державного бюджету виявився доволі суперечливим.

Список використаних джерел

1. Антоненко В.В. Міські бюджети УСРР 1920-х рр.: Формування нормативно-правової бази / В.В.Антоненко // Гілея: науковий вісник: збірник наукових праць. - 2014. - Вип. 90 (11). - С.64-68.

2. Антоненко В.В. Становлення бюджетів губернських і округових міст Української СРР на початку 1920х рр. / В.В.Антоненко // Архіви України. - 2014. - № 6 (294). - С.7-19.

3. Боголепов М. Бюджетные итоги 1922/23 года // Экономическое обозрение. - 1924. - №3. - С.5-10.

4. Боголепов М.И. Бюджетный план // Плановое хозяйство. - 1926. - № 3. - С.60-72.

5. Васильчук Г.М. Радянська Україна 20-30-х рр. ХХ ст.: сучасний історіографічний дискурс / Васильчук ГМ.

- Запоріжжя: Запоріз. нац. ун-т, 2008. - 314 с.;

6. VIII Всеукраїнський з'їзд рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, 17-20 січня 1924 р. - Х., 1924. - С. 75.

7. Втораясессия Центрального Исполнительного Комитета Союза Советских Социалистических Республик. М., 1923. - С.16.

8. Гринштейн А. Величина нашого бюджета и национальный доход // Финансовый бюллетень. - 1924. - №1. С.6-8

9. Давид А. Бюджет Украины // Финансовый вестник. - 1922. - №9. - С. 4.

- Дровозюк С.І. Національно-культурне та духовне життя українського селянства у 20-30-х рр. ХХ ст.: Історіографічний нарис / С.І.Дровозюк. - Вінниця, 2005. 364 с.

10. ЗУ України. - 1922. - № 3. - Арт. 36, 37, 57.

11. Материалы для определения роли Украины в общегосударственном бюджете СССР в 1913, 22-23, 23-24 и 24-25 г.г. - Х.: Издание Укргосплана, 1925. - 81 с.

12. О внесении поправок в действующие Вр. Правила

0 составлении смет и розписи расходов от 21-VIII-1923 г. // Финансовый бюллетень. - 1924. - № 16. - С. 31-32.

13. Основной закон (Конституция) Союза Советских Социалистических республик. - М., 1924. - С. 12.

15.Положение о бюджетных правах Союза ССР и союзных республик. Постановление ЦИК и СНК СССР. 25 мая 1927 г. // Известия. - 1927. - 27 мая.

1. Проект положения о бюджетных правах Союза Советских Социалистических Республик и входящих в его состав союзных республик / в редакции правительства УССР. - Харьков, 1926. - 25 с.

2. Раевский А.А. Госбюджет Украины в 1924-25 году // Финансовый бюллетень. - 1924. - №1.- С.10-12.

3. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі - ЦДАВО України). - Ф. 30. - Оп. 1. - Спр. 470. - Арк. 1.

4. ЦДАВО України. - Ф.1. - Оп. 2. - Спр. 3292. - Арк. 2.

5. ЦДАВО України. - Ф.1. - Оп. 2.- Спр. 3290. - Арк. 126.

6. ЦДАВО України. - Ф.1. - Оп. 3. - Спр. 2571. - Арк. 1.

7. Чеберяко О.В. Бюджетна система в УСРР 1920х рр.: організаційно-правові та соціально-економічні основи функціонування / О.В.Чеберяко. - К.: Нілан- ЛТД. - 438 с.

8. IV Сесія Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету 8-го скликання, 15-19 лютого 1925 р. - Х., 1925. - С. 86.

References

1. Antonenko V.V. Miski biudzhety USRR 1920-kh гг.: formuvannia normatyvno-pravovoi bazy / V.V. Antonenko // Hileia: naukovyi visnyk: zbirnyk naukovykh prats. - 2014. - Vyp. 90 (11). - S.64-68.

2. Antonenko V.V.Stanovlennia biudzhetiv hubernskykh

1 okruhovykh mist Ukrainskoi SRR na pochatku 1920-kh rr. / V.V.Antonenko // Arkhivy Ukrainy. - 2014. - № 6 (294). S.7-19.

3. Boholepov M. Biudzhetnue ytohy 1922/23 hoda // Эkonomycheskoe obozrenye. - 1924. - №3. - S.5-10.

4. Boholepov M.Y. Biudzhetnui plan // Planovoe khoziaistvo. - 1926. - № 3. - S.60-72.

5. Vasylchuk H.M. Radianska Ukraina 20-30-kh rr. KhKh st.: suchasnyi istoriohrafichnyi dyskurs / Vasylchuk H.M. - Zaporizhzhia: Zaporiz. nats. un-t, 2008. - 314 s.;

6. VIII Vseukrainskyi zizd rad robitnychykh, selianskykh ta chervonoarmiiskykh deputativ, 17-20 sichnia 1924 r. - Kh., 1924. - S. 75.

7. Vtoraiasessyia Tsentralnoho Yspolnytelnoho Komyteta Soiuza Sovetskykh Sotsyalystycheskykh Respublyk. - M., 1923. - S.16.

8. Hrynshtein A. Velychyna nashoho biudzheta y natsyonalnui dokhod // Fynansovui biulleten. - 1924. - №1. S.6-8

9. Davyd A. Biudzhet Ukraynu // Fynansovui vestnyk. - 1922. - №9. - S. 4.

10. Drovoziuk S.I. Natsionalno-kulturne ta dukhovne zhyttia ukrainskoho selianstva u 20-30-kh rr. KhKh st.: Istoriohrafichnyi narys / S.I.Drovoziuk. - Vinnytsia, 2005. 364 s.

11. ZU Ukrainy. - 1922. - № 3. - Art. 36, 37, 57.

12. Materyalu dlia opredelenyia roly Ukraynu v obshchehosudarstvennom biudzhete SSSR v 1913, 22-23, 23-24 y 24-25 h.h. - Kh.: Yzdanye Ukrhosplana, 1925. - 81 s.

13. O vnesenyy popravok v deistvuiushchye Vr. Pravyla o sostavlenyy smet y rozpysy raskhodov ot 21-V4I-1923 h. // Fynansovui biulleten. - 1924. - № 16. - S. 31-32.

14. Osnovnoi zakon (Konstytutsyia) Soiuza Sovetskykh Sotsyalystycheskykh respublyk. - M., 1924. - S. 12.

15. Polozhenye o biudzhetnukh pravakh Soiuza SSR y soiuznukh respublyk. Postanovlenye TsYK y SNK SSSR. 25 maia 1927 h. // Yzvestyia. - 1927. - 27 maia.

16. Proekt polozhenyia o biudzhetnukh pravakh Soiuza Sovetskykh Sotsyalystycheskykh Respublyk y vkhodiashchykh v eho sostav soiuznukh respublyk / v redaktsyy pravytelstva USSR. - Kharkov, 1926. - 25 s.

17. Raevskyi A.A. Hosbiudzhet Ukraynu v 1924-25 hodu // Fynansovui biulleten. - 1924. - №1.- S.10-12.

18. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy (dali - TsDAVO Ukrainy). - F. 30. - Op. 1. - Spr. 470. - Ark. 1.

19. TsDAVO Ukrainy. - F.1. - Op. 2. - Spr. 3292. - Ark. 2.

20. TsDAVO Ukrainy. - F.1. - Op. 2.- Spr. 3290. - Ark. 126.

21. TsDAVO Ukrainy. - F.1. - Op. 3. - Spr. 2571. -Ark. 1.

22. Cheberiako O.V. Biudzhetna systema v USRR 1920- kh rr.: orhanizatsiino-pravovi ta sotsialno-ekonomichni osnovy funktsionuvannia / O.V.Cheberiako. - K.: Nilan- LTD. - 438 s.

23. IV Sesiia Vseukrainskoho Tsentralnoho Vykonav- choho Komitetu 8-ho sklykannia, 15-19 liutoho 1925 r. - Kh., 1925. - S. 86.

Размещено на Allbest.ru