Відстеження екологічної та харчової безпеки в маркетингових процесах при розведенні тварин та постачанні аграрно-харчової продукції за умов євроінтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відстеження екологічної та харчової безпеки в маркетингових процесах при розведенні тварин та постачанні аграрно-харчової продукції за умов євроінтеграції

Гуменний В. Д., д. с.-г. н.

Презентовано комплекс наукових досліджень у напрямку координування національних програм розведення тварин із інтегрованими підходами до забезпечення європейських вимог із відстеження харчової та екологічної безпеки у «харчовому » ланцюзі, зокрема виконання необхідних процедур із організаційного та правового забезпечення при створенні української уповноваженої інфраструктури, відповідно до вимог базових безпекових інституцій ЄС: Європейського уповноваженого органу з харчової безпеки (EFSA), Наукових комітетів із розгалуженнями (Scientific Committee and Scientific Panels), Системи швидкого оповіщення для продовольства та кормів (RASFF).

Ключові слова: харчова та екологічна безпека, європейські вимоги до регулювання аграрного ринку та «харчового» ланцюга.

Отслеживание экологической и пищевой безопасности в маркетинговых процессах при разведении животных и поставок аграрно-пищевой продукции в условиях евроинтеграции

Презентовано комплекс научных исследований в направлении координации национальных программ разведения животных с интегрированными подходами к обеспечению европейских требований по отслеживанию пищевой и экологической безопасности в «пищевой» цепи, в частности исполнения необходимых процедур по организационному и правовому обеспечению при создании украинской уполномоченной инфраструктуры, в соответствии к требованиям базовых институций ЕС: Европейского уполномоченного органа по пищевой безопасности (EFSA), Научных комитетов с разветвлениями (Scientific Committee and Scientific Panels), Системы быстрого оповещения для продовольствия и кормов (RASFF).

Ключевые слова: пищевая и экологическая безопасность, европейские требования при регулировании аграрного рынка и «пищевой» цепочки.

Monitoring of environmental and food security in the marketing process of breeding and supply agro-food products in the european integra tion process

Been presented a set of scientific research in the direction of coordination of national programs for the breeding of animals with an integrated approach to ensure that satisfy European requirements for tracking food and environmental safety in the "food" chain, in particular the execution of the necessary procedures for organizational and legal support in the creation of Ukrainian authorized infrastructure according to the requirements the basic institutions of the EU: European Commissioner for Food Safety Authority (EFSA), the Scientific Committee with the ramifications (Scientific Committee and Scientific Panels), Rapid Alert System for Food and Feed (RASFF).

Keywords: food and environmental security, the European Requirements for the regulation of the agricultural market, and "food" chain.

Навесні 2014 року ЄС надало українським виробникам можливість пільгового експорту до країн-членів ЄС, що набуло стану постійних преференцій після вступу у силу Статті 4 Угоди про асоціацію, у котрій йдеться про встановлення поглибленої та Всеосяжної Зони Вільної Торгівлі (ПВЗВТ). Стаття 4 вступила у силу 31 грудня 2015 року, і для підтримки українських експортерів ЄС продовжило час дії автономних торговельних преференцій до того ж самого дня [1], які стають вже постійними після набуття чинності ПЗВТ. У перехідний період, 22 липня 2014 року, Верховна Рада України прийняла важливі аграрні закони, якими змінено принципові засади національної системи контролю виробництва та обігу харчових продуктів у відповідності до вимог ЄС. Прийняте рамкове законодавство лише окреслює специфічні особливості європейської регуляторної системи для аграрного сектору, які викладені більше ніж у 85 директивах ЄС, і кількох тисячах міжнародних стандартів. Терміни втілення такої потужної нормативної бази визначені за окремим переліком - з повним завершенням до 1 січня 2018 року, що потребує детального наукового, експертного, громадського обґрунтування та повноцінного інституційного забезпечення по всіх вирішальних моментах.

Матеріал і методи досліджень

Концептуальні підходи були вироблені авторами в процесі послідовного аналізу структури зв'язків між регуляторними актами ЄС з розведення тварин та племінної справи - в цілісній структурі аграрної політики, а також дотичних європейських регуляторних актів й міжнародних стандартів. Для визначення проблематики та пріоритетів запровадження взаємних зобов'язань, визначених Угодою між Україною та ЄС, була сформована (за авторською методикою і при технічній підтримці ТОВ «Промпрогрес») база даних, загалом 46 315 правових документів, з яких 35 243 документів належать до аграрного сектора, й вони посилаються на зовнішні 11 072 регуляторних актів ЄС, що періодично оновлюються, проаналізовано типи регуляторних процесів і визначено вузлову проблематику для наукового та організаційно-правового супроводу процесів регуляторного забезпечення аграрної політики в Україні [2].

Результати досліджень

Українські аграрії отримали певні можливості потрапити на ринок ЄС, але на сьогодні вибираються лише квоти з товарної продукції, при тому системи сертифікації за європейськими вимогами впроваджені лише для незначного складу господарств - відносно їх загальної кількості. Практично не використовуються європейські фонди для підтримки програм збереження генофонду тварин, запровадження організаційних моделей «зеленої» економіки та постачання екологічно маркованої продукції. Прагнення усвідомити потреби реформування галузі задля досягнення європейських нормативів на всіх ланках «харчового» ланцюга, як це передбачене Угодою, має супроводжувати всі секторальні та галузеві програми наукового і виробничого ракурсів. Парламентом України за основу та в цілому прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів", а у першому читанні прийнято законопроекти "Про Державний контроль у сфері забезпечення безпечності та якості харчових продуктів і кормів, благополуччя тварин" та "Про побічні продукти тваринного походження, не призначених для споживання людьми". За повідомленнями Мінагрополітики [4], зазначені документи віддзеркалюють всі рекомендації експертів Європейського Союзу, що за думкою чиновників міністерства, мало дати змогу успішно пройти верифі- каційну місію інспекторів Офісу з питань продовольства та ветеринарії (Food and Veterinary Office (FVO). Але реальна ситуація з запровадженням зазначеного законодавства більш складна, законодавчі зміни не містять нормативно-методичного підґрунтя для проведення оцінки відповідності до міжнародних вимог, і тому оцінки Європейської бізнес-асоціації були більш скептичні відносно можливостей для вагомої кількості українських виробників тваринницької продукції вже у найближчому майбутньому потрапити на ринок ЄС. Прорив близько двох десятків лідируючих підприємств на світові ринки має бути визнаний як прогресивний досвід, але втілення зазначеного рамкового законодавства для всієї маси українських виробників потребує послідовного та системного опрацювання в науково-методичних та інституційних ракурсах. Нашими дослідженнями визначено, що діючими пріоритетами української аграрної політики не враховано регуляторні особливості щодо харчової безпеки та екологічного спектру, визначені Угодою з ЄС та пріоритетними європейськими програмами, що притаманні всій системі управління внутрішньою та міжнародною торгівлею на європейському рівні з початку 50-х років. Обсяги регуляторної бази відносно торгівлі харчовою продукцією (на внутрішніх ринках та з іншими країнами), харчової безпеки, біологічної безпеки, сталого розвитку, збереження біорізно- маніття та генофонду рослин і тварин, розвитку сільських територій в поточний період сягають близько 50% усієї суспільної проблематики, визначеної правовою системою ЄС. За таких умов, нарощування конкурентоспроможності національного аграрного виробництва першочергово пов'язане зі здатністю національної агроекологічної науки та адмінапарату до сучасної інституційної розбудови, що рекомендоване для усіх «третіх країн» [5]. Особливу роль має відігравати в таких умовах реформа галузі тваринництва - як вершини «харчового» ланцюга, що інтегрує в собі всі етапи відстеження харчової безпеки з попередніх ланок, і одночасно науково- методичної бази розведення, селекції та генетики сільськогосподарських тварин, що має спиратись на оцінку відповідності ґрунтів, кормів, зоогігієнічних умов утримання тварин і переробки тваринної продукції. Вивчення закономірностей генетичної обумовленості в прояві морфологічних ознак, процесів росту і розвитку, відтворю- вальних і фізіологічних особливостей та продуктивних якостей сільськогосподарських тварин, включаючи бджіл і шовкопрядів, що є предметом науки розведення, й подальша діяльність селекціонерів у розробці теорії і практики підбору сільськогосподарських тварин, спрямованих на вдосконалення їх продуктивних і племінних якостей, що дозволяють збільшити виробництво продуктів тваринництва з найменшими витратами праці і низькою собівартістю, повинні бути трансформовані в напрямі визнаної наприкінці 20 століття парадигми сталого розвитку для всього людства, коли економічна діяльність не повинна приносити шкоди майбутнім поколінням шляхом забруднення довкілля чи продукції, а залучені ресурси повинні сприяти відтворенню чи створенню нових виробничих потужностей та природних об'єктів - не зашкоджуючи інтересам соціуму та навколишнього середовища в цілому. Запровадження наукового підходу до розуміння і практики сталого розвитку (англ. Sustainable development) є втіленням загальної концепції необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи вимоги до безпечного і здорового довкілля [6, 7]. Сталий розвиток має важливим компонентом відстеження біологічного різноманіття та збереження генофонду порід і сортів, коли рівноправного значення набувають якість менеджменту процесів та продукції. Завдання збереження генофондових популяцій наближається до сукупності найбільш потужних глобальних факторів впливу, керований розвиток, який системно та поступово охоплює усі природні, економічні, соціальні фактори. Спираючись на сучасні інформаційні технології, науковці отримують можливості дуже швидко моделювати різні варіанти розвитку тварин за зміни компонентів «харчового» ланцюга, з високою точністю прогнозувати їх результати, вибирати найбільш оптимальні варіанти селекції - для дотримання балансу сталого розвитку, відстежувати та попереджати можливі ризики. Українська аграрна наука та дослідництво, особливо в частині розведення і селекції тварин, має стати своєрідною конструкторською площадкою з узагальнення багатовекторних підходів та формування практичної національної моделі сталого розвитку [8], коли відбудеться пропорційне урегулювання екологічної та харчової безпеки в аграрно-харчовому секторі, і одночасно - вироблені моделі покращення соціальних умов життя для сільських жителів та суттєве розширення можливостей експорту на світові ринки, за умовами чинної Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами-членами, з іншої сторони. Одночасно з прийняттям рамкового законодавства, влітку 2014 року, стартував проект ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні», спрямований на підтримку виробництва безпечних харчових продуктів, завдяки чому планується підвищити впевненість вітчизняних споживачів у безпеці продукції та сприяти експорту української продукції на європейський і світовий ринки. Проект ініційовано Європейським Союзом у рамках Програми всеохоплюючої інституційної розбудови (Comprehensive Institution Building Programme - CIB) у сфері безпечності харчових продуктів в Україні, із бюджетом у 10 мільйонів євро. Завдання Проекту ЄС направлені на продовження роботи, започаткованої та проведеної двома нещодавніми проектами з боку Європейського Союзу, а саме: Проекту технічної допомоги «Виконання Україною зобов'язань щодо членства в СОТ та реалізації Європейської політики добросусідства в сільському секторі (секторальний підхід)» (10/2008-01/2013), і Проекту Twinning «Надання допомоги українській ветеринарній службі з метою покращення правових та технічних аспектів системи контролю безпечності харчових продуктів» (09/2009-06/2011). Проект розрахований на 33 місяці. «Дуже важливо, щоб до комплексної Угоди про Асоціацію Україна досягла еквівалентності контролю не лише експорту, але й імпорту з країн, які не входять до ЄС. Така демонстрація еквівалентності стане сигналом для країн Євросоюзу, що виробництво в середині України відповідає тим самим стандартам виробництва, що діють в ЄС», - наголошує керівник проекту ЄС Тоні Віл [9, 10]. До основних завдань проекту віднесені наступні: вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні “від лану до столу” шляхом наближення системи до відповідних європейських та міжнародних стандартів, залучаючи приватний сектор та представників громадськості; сприяння подальшому проведенню інституційної реформи української системи контролю безпечності харчових продуктів; узгодження законодавства України у сфері безпечності харчових продуктів “від лану до столу” із законодавчою базою ЄС; проведення навчання для співробітників органів державного контролю, ветеринарів, персоналу митної служби та інших державних служб, діяльність яких пов'язана зі сферою безпечності харчових продуктів “від лану до столу”; створення національної системи управління даними та швидкого обміну інформацією (повідомлення про ризики) для харчових продуктів та кормів, яка б мала характеристики, подібні до RASFF (система швидкого оповіщення про харчові продукти та корми у ЄС); оптимізація мережі національних референс-лабораторій та лабораторій офіційного контролю, забезпечення відібраних за стратегічним розташуванням лабораторій новим устаткуванням, програмним та технічним забезпеченням; створення національних систем управління даними та інформаційних систем для лабораторій, органів державного контролю, а також отримання та обробки даних про імпорт та експорт; модернізація та вдосконалення навчальної програми та системи безперервного професійного розвитку.

За допомогою зазначеного проекту, здійснювалась підготовка до вступу в силу нової редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів" у період до 20.09.2015 року, що передбачало уточнення термінології, приведення класифікації видів правопорушень та адекватності міри покарання (штрафи, припинення діяльності підприємства) до європейських вимог, уточнення питань створення єдиного контролюючого органу в сфері безпечності харчових продуктів, скасування дозвільних документів та процедур, які відсутні в ЄС, запровадження європейських принципів регулювання процесів реєстрації і відстеження ГМО та пестицидів, якості води, ґрунту і повітря. Дотичний рамковий проект Закону України "Про Державний контроль у сфері забезпечення безпечності та якості харчових продуктів і кормів, благополуччя тварин" мав встановлювати вимоги до організації та здійснення заходів державного контролю представниками компетентного органу, з метою перевірки виконання операторами ринку вимог законодавства про безпечність харчових продуктів та кормів, а також законодавства про здоров'я та благополуччя тварин (але проект Закону знятий з розгляду за невідомих обставин, що утворює суттєві прогалини в регуляторній системі для всіх галузей тваринництва в системі «харчового ланцюга»). Аналогічно, головною ідеєю проекту Закону України "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людьми" є визначення основних вимог щодо зменшення ризиків для здоров'я людей і тварин, на різних етапах - від утворення та збору до використання побічних продуктів тваринного походження, утилізації або видалення таких продуктів.

У діючій редакції Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» (документ 771/97-вр, поточна редакція від 01.01.2015, підстава 67-19), згідно зі Ст. 4, до системи державних органів, які в межах їх компетенції забезпечують розробку, затвердження та впровадження санітарних заходів, а також державний контроль та нагляд за їх виконанням входять: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я;Державна санітарно-епідеміологічна служба України (далі - Санітарна служба); Державна служба ветеринарної медицини України (далі - Ветеринарна служба); центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики; центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Закон містить прогресивні норми щодо кардинальної зміни діючої системи санітарного чи ветеринарного нагляду за кінцевим продуктом, коли за новим підходом контролюватися буде весь ланцюг виробництва харчового продукту. Це дозволить виявити загрозу на ранньому етапі та запобігти виробництву небезпечного продукту та, відповідно, потраплянню такого продукту до споживача. При цьому, якщо на ринок потрапить небезпечний продукт, то відповідальність нестиме виробник. Загальноприйнята світова практика передбачає проведення глибокого експертного обговорення та повного спектру науково-методичних досліджень при побудові структури та механізмів діяльності переліченої сукупності органів, що мають забезпечувати належний рівень захисту здоров'я людей. Ключову роль у таких процесах мають відігравати технологи, що мають спільно з ветеринарами, медиками та екологами описувати наявні безпекові параметри основних типів технологій, визначати ключові вузли для моделювання рівнів обов'язкових параметрів безпечності та мінімальних специфікацій якості харчових продуктів, укладати звід правил і належну практику виробництва харчових продуктів, координувати діяльність органів виконавчої влади з узгодження та оновлення питань безпечності та якості харчових продуктів. Враховуючи масштаби виробництва, сертифікованого за застарілими правилами, та можливості фальсифікацій продуктів харчування на аграрному ринку України за таких обставин, варто більш прискіпливо віднестись до діапазону нарахування штрафів, які наприклад в Канаді сягають від $250 тис. до $5 млн. за різних обсягів порушень, з проміжними заходами у вигляді тимчасового або повного припинення доступу оштрафованих виробників до ринку. Запровадження превентивного підходу до контролю - замість необхідності боротися з наслідками - це ще одна кардинальна зміна системи. Перелічені ракурси, що визначають методичну основу встановлення національної системи контролю за харчовими ризиками, мають бути визначені як модельна структура приведення до наукових вимог, за результатами реальних та достовірних лабораторних досліджень і науково-експертних оцінок результатів. Минулого року механізми державного відстеження харчової безпеки вводились Постановою КМУ від 10 вересня 2014 р. № 442 [11], якою передбачалось утворити Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу, за мети інтегрованого втілення функції з реалізації державної політики на новому європейському рівні (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників, відносно яких застарілу нормативну базу було відмінено пізніше - але нової ще не запропоновано). При цьому в реальності зазначені організації продовжували діяти одноосібно, не було навіть здійснено відміни Указу Президента Про Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу України (Документ 400/2011, поточна редакція від 14.02.2012, підстава 85/2012). Вищезгаданий проект технічної підтримки ЄС також наголошує на потребі приведення методик контролю якості і безпечності харчової продукції у відповідність до діючого ринкового пакету ЄС стосовно впровадженням системи, що основана на принципах НАССР, для всіх виробників харчових продуктів (тобто ідентифікацію, оцінку та контроль небезпечних факторів, які є визначальними для безпечності харчових продуктів, та приведення технологій у відповідність до зазначених вимог). За результатами впровадження такої системи український аграрно-харчовий ринок має бути приєднаний до європейської Системи швидкого оповіщення для продовольства та кормів (RASFF - Rapid Alert System for Food and Feed). Система RASFF в повній мірі базується на європейському регламенті 178/2002 [12], що був рекомендований для запровадження усіма попередніми міжнародними проектами технічної підтримки, і тому він у різних версіях (за перекладом, що потребує поглибленого фахового обговорення і редагування) представлений на сайті ветеринарної служби [13], але насправді цей регламент має безпосереднє відношення до активування усіх гілок наукового забезпечення аграрного сектору, як один із базових «горизонтальних» (тобто загально секторального значення) регламентів ЄС. Нашими попередніми роботами в сфері євроінтеграції в стислому вигляді розкрито проблематику втілення регламенту 178/2002, що має стати предметом особливих досліджень. Стратегічне й оперативне науково-методичне забезпечення такої системи повинне здійснюватись шляхом невідкладного створення й міжнародної акредитації Національного Повноважного Органу з безпечності кормової та харчової продукції найближчим часом. Заснування такого Органу передбачається для усіх країн, що пов'язані з Європейськими ринками аграрно-харчової продукції. В країнах ЄС такий орган ефективно функціонує згідно з Регламентом Європейського парламенту і Ради 178/2002/ЕС від 28 січня 2002 р. про встановлення загальних принципів та вимог законодавства щодо безпеки харчових продуктів. Запровадження аналогічної інституційної системи рекомендоване в рамках першочергових заходів для країн, що прагнуть членства в ЄС чи стабільного виходу на європейські ринки кормової та харчової продукції, а також для цивілізованої організації та наукового супроводу торгівлі з «третіми» країнами. Заснування Органу з кормової та харчової безпечності передбачене на виборній основі, за наступним складом Наукових Комісій по напрямках врегулювання ринків:(а) харчових добавок, ароматизаторів, технологічних добавок і матеріалів, що вступають в контакт з харчовими продуктами (Panel on food additives, flavourings, processing aids and materials in contact with food); (b) біологічних факторів небезпеки (Panel on biological hazards); (с) добавок та продуктів або речовин, що використовують у годівлі тварин (Panel on additives and products or substances used in animal feed); (d) забруднюючих речовин в харчовому ланцюзі (Panel on contaminants in the food chain); (е) засобів захисту рослин та їхніх залишків (Panel on plant protection products and their residues); (f) дієтичних продуктів, дієтичного харчування та алергенів (Panel on dietetic products, nutrition and allergies); (g) генетично модифікованих організмів (Panel on genetically modified organisms); (h) здоров'я та благополуччя тварин (Panel on animal health and welfare); (і) здоров'я рослин (Panel on plant health).

Лише за такого підходу можуть бути запроваджені новітні системи Європейського інституційного забезпечення аграрного ринку з оцінювання та організації усього комплексу управління ризиками в харчовому ланцюзі, а національна наука - зайняти чільне місце в регуляторних процесах євроінтеграції. Підготовка наукових кадрів для цього Органу, а також відповідних інспекційних структур щодо оцінювання виробництва та обігу харчових продуктів та кормів, безумовно потребує розроблення цілісного комплексу консалтингових програм та їх інтенсивного запровадження в національному й регіональному аспектах, а програми оцінки племінних тварин і екологічного маркування продукції - втілені для кожної галузі на рівні директив, що спираються на «горизонтальне» регулювання [15]. Враховуючи, що Європейська регуляторна база змінюється в декілька разів швидше, ніж національна, оперативно реагуючи на проблематику світового ринку, слід передбачити національний механізм відстеження змін в Європейських актах з технічного регулювання агроекологічного спектру, аналізу їх значущості, оприлюднення та наукового обговорення цього аналізу, й наступного своєчасного визначення потреб у здійсненні адекватних змін у національній нормативно-правовій системі. Термінологічно- процедурний апарат має узагальнюватись у вигляді сучасних веб-ресурсів тематичної спрямованості, відкритих для фахового обговорення. Запропонований методичний підхід є високо інтегрованим саме за напрямом розведення тварин, завдяки найбільш високому рівню глобального концентрування інноваційних технологій у виробничих процесах в порівнянні з усіма іншими сферами економічної діяльності. Процес розведення тварин включає в собі компоненти ідентифікації та ведення електронних реєстрів походження й переміщення тварин, обліку їх продуктивного використання та обробок ветеринарними і зоогігієнічними препаратами, що надалі в більшості західних країн за системою мультиядерних процесорів узгоджується з процедурами відстеження походження, якості і безпечності продукції. Ці компоненти взаємодіють для всіх рівнів селекційних процесів оцінювання тварин в певних технологічних умовах, і глибоко узгоджуються з процедурами побудови екологічного менеджменту на вході системи (вода, ґрунти, повітря, хімічні та біотехнологічні компоненти) - і на виході в процесі виробництва, переробки, зберігання і транспортування продукції. Запропоновані підходи дозволяють оперативно сформувати інформаційно-методичні аспекти ринкового контролю та інвестиційного забезпечення при плануванні і супроводі технологій за Європейськими вимогами в умовах СОТ, шляхом втілення принципів стратегічної державної політики для різних стадій маркетингового контролю.

харчовий екологічний безпека

Висновок

Сформовані пропозиції до національної методології з гармонізації правової бази ЄС, як підґрунтя з науково-експертного забезпечення процедури відстеження екологічної та харчової безпеки в маркетингових процесах при розведенні тварин та постачанні аграрно-харчової продукції за умов Євроінтеграції, формування інноваційної регуляторної політики в аграрному секторі України в умовах ПЗВТ. Передумовою інституційної реформи слід визнати створення Національного Повноважного Органу з безпечності кормової та харчової продукції чи його аналогу для встановлення науково-експертного діалогу, приєднання до транскордонної Європейської Системи Швидкого Реагування по Харчовій продукції та Кормах (RASFF), що сприятиме прискореному досягненню мети подолання торговельних бар'єрів, формування інноваційних підходів на всіх стадіях аграрного виробництва, ефективного контролю агроекологічної безпеки, своєчасного проходження міжнародної сертифікації, подолання корупційних явищ, виходу рівноправними гравцями на світові ринки агропродовольчої продукції, забезпеченню збалансованого розвитку у всіх видах аграрної діяльності та розвитку сільських територій.

Бібліографічний список

1. Угода про асоціацію / Представництво Європейського Союзу в Україні. Інтернет-ресурс: http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/eu_ukraine/association_ agreement/index_uk. htm.

2. Проблеми адаптації нормативно-правової бази України до законодавства Європейського Союзу / Піщолка В. А., Гуменний В. Д., Козловська М. В., Волі- вач В. О., Омельчук О. Р. // Тваринництво України. - 2005.- № 12. - С. 2 - 4.

3. Концепція наукового обґрунтування напрямків гармонізації нормативної бази в аграрному секторі України до системи взаємозв'язків з Європейськими регламентами та вимогами світових організацій (FAO, ICAR, Interbull, RASFF, HACCP, ISO). На виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 р. №151-р. / Козир В. С., Козловська М. В., Гуменний В. Д. та ін. // Інститут тваринництва центральних районів УААН, Інститут розвитку аграрних ринків. Дніпропетровськ - 2006. -166 с.

4. Верховна Рада України прийняла важливі аграрні закони / Інтернет- ресурс: http://minagro.gov.ua/node/14180.

5. Розгон А. В., Касянчук В. В., Козловська М. В. Інноваційне забезпечення маркетингових процесів в аграрному секторі за умов Євроінтеграції // Агроекологічний журнал. - 2010. - №3. - С. 80-82.

6. Програма дій «Порядок денний на XXI століття»: Ухвалена конференцією ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро (Саміт «Планета Земля», 1992 р.): Пер. з англ. - 2-ге вид. - К.: Інтелсфера, 2000. - 360 с.

7. Гринів Л. С. Екологічно збалансована економіка: проблеми теорії: Монографія. / Л. С. Гринів - Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2001. - 240 с.

8. Кучинська В. В., Гуменний В. Д., Козловська М. В. Формування системи технічного регулювання аграрного ринку, збереження біорізноманіття та генофонду тварин // Історія освіти, науки і техніки в Україні / Матеріали п'ятої конференції молодих учених та спеціалістів. 28 травня 2009 року. З нагоди 125-річчя створення Полтавського інституту агропромислового виробництва ім. М. І. Вавилова УААН- Київ, 2009. - С. 115-117.

9. ЄС допоможе вдосконалити систему контролю безпеки харчових продуктів / Інтернет-ресурс: http://www.vet.gov.ua/node/1942

10. Проект ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» / Інтернет-ресурс: ses-help.org.ua>articles/17072/

11. Постанова КМУ від 10 вересня 2014 р. № 442 Про оптимізацію системи

центральних органів виконавчої влади Документ 442-2014-п, чинний, (поточна редакція від 24.04.2015, підстава 183-2015-п) / Інтернет-ресурс:

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/442-2014-%D0%BF.

Статистична оцінка безпечності харчових продуктів як інтегрований підхід до забезпечення здорового харчування населення / Касянчук В. В., Бергілевич О. М., Козловська М. В. та ін. // Наук. вісник Львівського національного університету вет. медицини та біотехнології ім. С. З. Гжицького. Технічні науки. Серія "Харчові технології". - Львів, 2010. - Ч.4. - С. 195-200.

12. Regulation (EC) No 178/2002 of the European Parliament and of the Council of 28 January 2002 laying down the general principles and requirements of food law, establishing the European Food Safety Authority and laying down procedures in matters of food safety (Регламент (ЄС) N 178/2002 Європейського Парламенту та Ради від 28 січня 2002 року, що визначає загальні принципи та вимоги до законів про продукти харчування, засновує Європейський Орган Безпеки Харчових Продуктів та встановлює процедури з питань безпеки харчових продуктів) (OJ L 31, 1.2.2002, p. 1-24) / Інтер- нет-ресурс: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ALL/?uri=celex:32002R0178.

13. Ветеринарне законодавство ЄС. Постанова (ЄС) № 178/2002

(32002R0178) Європейського парламенту і Ради від 28 січня 2002. Встановлення загальних принципів і вимог харчового законодавства, створених Європейською Владою Безпеки харчових продуктів і встановлюючи принципи з питань нешкідливості харчових продуктів. Офіційний протокол L 031, с. 01/02/2002 0001 - 0024/ Інтернет- ресурс: http://old.vet.gov.ua/int-coop/eu/?doc=67.

14. Оцінка життєвого циклу та визначення екологічних критеріїв виробництва молока на фермах / Касянчук В. В., Бергілевич О. М., Остапенко А. І., Гетя А. А., Пахолюк В. С.// Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького. - 2012. - Т.14, № 2 (52), Ч. 3.

Размещено на Allbest.ru