Запобігання злочинам у фіскальній сфері спеціальним органом - Бюро фінансових розслідувань: новий погляд на проблему

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запобігання злочинам у фіскальній сфері спеціальним органом - Бюро фінансових розслідувань: новий погляд на проблему

Хоменко В. П. - кандидат юридичних наук,

здобувач Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Метою публікації є дослідження завдань запобігання злочинам у фіскальній сфері новим органом - Бюро фінансових розслідувань. Методологія. У статті використано комплекс наукових методів, а саме: історичний, термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий. Наукова новизна. На підставі аналізу нормотворчих процесів виокремлено етапи запровадження в національну систему запобігання та протидії злочинам у фіскальній сфері спеціального органу - Бюро фінансових розслідувань. Встановлено об'єктивні передумови створення спеціального органу протидії економічній злочинності: зосередження в одній структурі зусиль із протидії загрозам у фінансово-економічній сфері; усунення дублювання функцій правоохоронних органів і збереження бюджетних коштів; послаблення тиску на бізнес; прозорість фінансових правовідносин. Проаналізовано завдання та принципи діяльності Бюро фінансових розслідувань, передбачені у відповідному законопроекті, в аспекті запобігання економічній злочинності, зокрема злочинам у фіскальній сфері. Класифіковано завдання Бюро фінансових розслідувань залежно від функцій на оперативно-розшукові, слідчі, організаційно -управлінські, контрольні, охоронні. Висновки. Реалізація завдань Бюро фінансових розслідувань забезпечить безпеку держави шляхом комплексної протидії злочинам у фіскальній сфері, які негативно позначаються на національній економіці, сприяють її тінізації, масштабній недобросовісній конкуренції, витоку капіталу й іншим негативним явищам в економіці держави.

Ключові слова: злочин; запобігання; фіскальна сфера; порушення; податкове законодавство; Бюро фінансових розслідувань; принцип; завдання.

розслідування фінансовий бюро

Khomenko V. - Ph.D in Law, Research of the National Academy of Internal Affairs, Kyiv, Ukraine

Prevention of Criminal Crimes by the Special Body - Financial Investigation Office: a New Look at a Problem

The purpose of the article is to study the tasks of preventing crime in the tax sphere by a new body - the Bureau of Financial Investigations. Methodology. In the article a set of scientific methods is used, namely: historical, terminological, systemic-structural, formal-logical, comparative legal. Scientific novelty. Based on the analysis of normative processes, the stages of introducing a separate special body, the Bureau of Financial Investigations, into the national system of preventing and counteracting crimes in the tax sphere are identified. Objective prerequisites have been established for the creation of a single body to combat economic crime: concentration in one structure of work to counter threats in the financial and economic sphere; elimination of dubbing the functions of law enforcement agencies and saving budget money; reduction of pressure on the business; transparency of financial relations. The tasks and principles of the activities of the Financial Investigation Office, provided for in the relevant bill, in the aspect of preventing economic crimes, in particular in the tax sphere, are analyzed. The tasks of the Bureau of Financial Investigations are classified depending on the functions of operational-investigative, investigative, organizational and managerial, control, security. Conclusions. The implementation of the proposed financial investigation by the Bureau of Financial Investigations will ensure the security of the state by comprehensively combating tax crimes that negatively affect the national economy, contribute to its shadowing, large-scale unfair competition, capital flight and other negative phenomena in the state economy.

Keywords: prevention; crime; violation; tax laws; Financial Investigation Office; the principle; assignments.

ВСТУП

У XXI ст. спостерігаються безпрецедентне зростання рівня економіки, її глобалізація, передусім у контексті процесів торгівлі та міграції (Baier, 2020). За цих умов фінансова складова в економічній системі держави відіграє важливу роль. Фінанси є основною рушійною силою економіки. Фінансові інновації, фінансові та цифрові технології трансформують спосіб життя, роботу, попит, виробництво товарів і послуг (Filippov, 2019).

Водночас існують тенденції до збільшення кількості протиправних посягань у фінансовій сфері, зокрема щодо сплати податків і митних зборів. Внутрішні інвестори створюють і капіталізують «підставні» компанії за кордоном у податкових сховищах перед тим, як інвестувати кошти у власні ринки внутрішнього капіталу, де кошти, що надходять, ураховують як іноземний капітал й оподатковують за вигіднішою ставкою. Зміни в податковій різниці між внутрішнім та іноземним інвестором є важливим чинником, що визначає потоки іноземного капіталу й показник ухилення від сплати податків (Kemme, Parikh, & Steigner, 2020).

Злочини у фіскальній сфері мають досить високий рівень латентності. Натомість забез-печення правильної сплати податків платниками податків має концептуальне значення для підтримання інвестицій, що корисні для суспільства загалом. Без податків неможливо гарантувати базові послуги, такі як охорона здоров'я, освіта, санітарія, транспорт, інфраструктура, що потрібні населенню (Matos et al., 2020).

Латентність фінансової злочинності зумовлює складність виявлення відповідних злочинів правоохоронними органами та їх профілактику. Якщо виявлення та розкриття злочинів зазначеної групи відбувається порівняно активно, то питання запобігання їм досліджують поверхнево (Tykhonova, 2019, p. 150).

Сучасна кримінально-правова політика означена лібералізацією юридичної відповідаль-ності за злочини у фіскальній сфері. Протягом останнього десятиліття, зазначають М. І. Орешкін та М. О. Сутурін, вектор кримінально-правової політики щодо протидії злочинам у сфері економічної діяльності має тенденцію до гуманізації. Вона була зумовлена стійким переко-нанням певної частини підприємницького та громадського середовища про те, що вітчизняний бізнес необґрунтовано зазнає тиску з боку контролюючих і правоохоронних органів. Це вияв-ляється в рейдерських захопленнях, порушенні «замовних» кримінальних справ (Oreshkin, & Suturin, 2019, p. 48).

Відповідно до меморандумів про економічну та фінансову політику співпраці з Міжнародним валютним фондом у 2017 і 2018 роках, пріоритетним для України визначено створення нової цивільної служби, відповідальної за розслідування фінансових злочинів проти держави при Міністерстві фінансів для заміни нинішньої податкової міліції та консолідації всіх повноважень з протидії фінансовим злочинам

проти держави в одному агентстві. Нині суспільство очікує прийняття відповідного закону про орган протидії фінансовим злочинам.

Крім того, нова ера фінансових технологій актуалізує потребу докорінного перегляду нинішнього фінансового регулювання, супрово-джується кардинальними змінами в інвестиційному та споживчому попиті/пропозиції. Нині пропозиція фінансового продукту та послуг має переважно транскордонний характер (Andriushin, & Kuznetsova, 2019, p. 1318).

Постає необхідність розроблення нових підходів до реформування служб, що здійснюють протидію економічній злочинності. Структура та режим функціонування цих служб нині не відповідають сучасним вимогам. Ідеться, передусім, про усунення дублювання функцій правоохоронних органів у сфері запобігання та протидії фінансовим правопорушенням, адже наявна в Україні система є надмірно розгалуженою та неефективною. Найприйнятнішим шляхом подолання цієї ситуації видається створення одного органу, який буде протидіяти кримінальним правопорушенням у фінансовій сфері, а саме Бюро фінансових розслідувань (БФР).

Ідея створення БФР як правоохоронного органу, що має об'єднувати відповідні підрозділи Національної поліції, Державної податкової служби, Служби безпеки України та Державної аудиторської служби, є надзвичайно актуальною. Такі спеціалізовані служби вже функціонують у більшості європейських країн. Вони здійснюють фінансову розвідку, а також запобігання, виявлення та розслідування всіх категорій злочинів у сфері економіки. Переваги створення БФР очевидні: зосередження в одній структурі зусиль із протидії загрозам у фінансово- економічній сфері; усунення дублювання функцій правоохоронних органів і збереження бюджетних коштів; зниження тиску на бізнес; прозорість фінансових правовідносин.

Реальний крок до формування БФР здійснено на розширеній колегії МВС України 23 серпня 2019 року, коли було прийнято рішення ліквідувати Департамент захисту економіки Національної поліції, натомість створити БФР й укомплектувати його професіоналами з ліквідованого підрозділу ("Vystup Arsena Avakova", 2019).

Мета і завдання дослідження

Метою статті є дослідження завдань запобігання злочинам у фіскальній сфері новим органом - Бюро фінансових розслідувань.

Виклад основного матеріалу

Ідею створення фінансової поліції в Україні почали обговорювати ще на початку 90-х років ХХ століття, ознайомлюючись з відповідною практикою Європейського Союзу та США. Пропонували, щоб відповідна служба зосередила всі повноваження щодо протидії злочинам у сфері економіки, це давало б змогу виявляти й припиняти такі правопорушення ефективніше, ніж відповідні служби податкової міліції чи інші підрозділи.

2014 року (другий етап) відповідно до доручення Уряду України щодо підготовки Концепції формування БФР розроблено проекти законів «Про основи протидії та боротьбу з економічними правопорушеннями і здійснення фінансового контролю», «Про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями і здійснення фінансового контролю», «Про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями». Останній документ було зареєстровано у Верховній Раді України за № 4449а, проте наприкінці 2014 року його відкликав Уряд у зв'язку із критикою з боку МВС і профільного комітету Верховної Ради України.

Третій етап законодавчої підготовки створення БФР розпочався у вересні 2015 року, коли проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням реформи (щодо податкової міліції)» було оприлюднено на сайті Державної фіскальної служби для громадського обговорення. Однак у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України зазначено, що доцільно розглядати цей законопроект одночасно з проектом, який врегульовував би питання створення та функціонування Служби фінансових розслідувань СРгоеЮ Zakony", 2015).

У Верховній Раді України знаходився і проект закону «Про Фінансову поліцію» від 15 березня 2016 року реєстраційний номер 4228, що позначив четвертий етап у законодавчій підготовці утворення БФР ('Ргоек Zakony", 2016). Проект бюджетної резолюції на 2017 рік, схвалений Кабінетом Міністрів України 23 червня 2016 року, передбачав ліквідацію податкової міліції та створення служби з фінансових розслідувань. На думку розробників, нова служба дасть змогу поєднати сервісну й правоохоронну функції фіскальної служби, забезпечити ефективну протидію злочинам у фінансовій сфері.

На сучасному, п'ятому, етапі профільний комітет Верховної Ради України ІХ скликання розглянув три законопроекти: 1) «Про Бюро фінансових розслідувань» (реєстр. № 1208 від 30 серпня 2019 року), поданий народним депутатом України Д. О. Гетманцевим; 2) «Про Національне бюро фінансової безпеки України» (реєстр. № 1208-1 від 10 вересня 2019 року), поданий народним депутатом України Н. П. Южаніною та ін.; 3) «Про Бюро фінансових розслідувань» (реєстр. № 1208-2 від 18 вересня 2019 року), поданий народними депутатами України О. М. Василевською-Смаглюк і Д. О. Монастирським.

На підставі аналізу цих законопроектів встановлено, що БФР має стати центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань запобігання, виявлення, припи-нення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності, які безпосередньо чи опосередковано заподіюють шкоду публічному інтересу у сфері фінансів.

Діяльність БФР має спрямовувати та координувати Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів України.

Бюро фінансових розслідувань буде виконувати такі основні завдання:

- участь у забезпеченні безпеки держави шляхом комплексної протидії кримінальним правопорушенням, які негативно позначаються на національній економіці, сприяють її тінізації, масштабній недобросовісній конкуренції, витоку капіталу й іншим негативним явищам, що сповільнюють темпи економічного зростання та загрожують національним інтересам у сфері економіки;

- підготовка пропозицій щодо формування державної політики у сфері комплексної протидії кримінальним правопорушенням, протидія яким належить до компетенції БФР, передання їх в установленому законом порядку на розгляд

Кабінету Міністрів України через Міністра фінансів.

Запропонована модель органу з протидії економічним злочинам, передусім - злочинам у фіскальній сфері, стане ефективнішою, знизить податковий тиск на платників податків. Злочини у фіскальній сфері за своєю сутністю різноманітні, характер їх динамічно змінюється і доповнюється новими способами вчинення правопорушень. Порушення податкового законодавства становить тільки їх частину. Такі види правопорушень і способи їх учинення, як отримання монопольних надприбутків, порушення правил конкуренції, фінансове шахрайство, кіберзлочинність, порушення споживчих норм і стандартів, фальси-фікація бухгалтерської звітності, складно віднести як до традиційної компетенції Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Служби безпеки України, так і Міністерства фінансів або іншої урядової структури.

Отже, до БФР перейдуть повноваження щодо запобігання та розслідування економічних злочинів інших правоохоронних структур - підрозділів Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції тощо.

Зазначені вище завдання корелюють з передовими відповідними іноземними практиками. Так, на службу податкового розшуку Німеччини (податкову поліцію) покладено виконання таких основних завдань: розслідування податкових злочинів і порушень порядку стягнення податків; визначення бази оподаткування у зв'язку з податковими злочинами й порушеннями порядку стягнення та сплати податків; викриття і розслідування невідомих податкових злочинів, тобто злочинів, у яких не встановлено особу порушника або обставини справи (Dudorov, 1999).

Значну кількість злочинів у фіскальній сфері вчиняють проти приватних або публічних корпорацій, фінансових установ їхні власні співробітники, клієнти або партнери. Викриття більшості таких злочинів здійснюють внутрішні служби безпеки корпорацій і фінансових установ, і тільки після цього інформацію передають до правоохоронних органів. Нав'язування бізнесу імперативного правоохоронного захисту з боку правозастосовних органів у таких випадках може бути контрпродуктивним для розвитку економіки й загальної протидії відповідним кримінальним правопорушенням.

Важливим для запобігання економічній злочинності загалом і злочинам у фіскальній сфері зокрема є чітке окреслення принципів діяльності БФР. До них належать:

1) верховенство права, що означає визнання людини, її прав і свобод найвищими цінностями в державі. Принцип верховенства права засто-совують відповідно до практики Європейського суду з прав людини;

2) пріоритет додержання прав й інтересів фізичних і юридичних осіб - забезпечення дотримання прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, гарантованих Конституцією, законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою;

3) законність - здійснення діяльності виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

4) повага до особи та соціальна справед-ливість - гідне ставлення до будь-якої особи; невтручання в її особисте й сімейне життя; недопущення привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця мешкання, за мовними або іншими ознаками;

5) оперативність - негайне та безпосереднє вживання заходів з протидії кримінальним правопорушенням, що віднесені до компетенції БФР;

6) безсторонність і незалежність - здійснення своїх повноважень без особистої заінтересованості у справі, самостійно, незалежно від інших органів державної влади, органів місцевого самовря-дування, їх посадових і службових осіб;

7) відкритість та прозорість - постійне інформування органів державної влади й органів місцевого самоврядування, а також громадськості про свою діяльність;

8) політична нейтральність - здійснення діяльності незалежно від політичних переконань і партійної приналежності;

9) нульова толерантність до виявів корупції - вияв корупційної діяльності будь-якого працівника БФР невідкладно фіксують підрозділ внутрішнього контролю БФР, інші уповноважені органи.

У зв'язку з визначеними завданнями та принципами в структурі БФР варто створити підрозділи з виявлення і запобігання злочинам на пріоритетних напрямах економіки. Служба має бути укомплектована професійними кадрами, прийнятими з Національної поліції, передусім - розформованого Департаменту захисту економіки, митної і податкової служб, які мають досвід оперативно-розшукової, контрольно-перевірочної, процесуальної та експертної діяльності щодо протидії злочинам у сфері економіки.

Водночас слід ураховувати певне групування завдань залежно від місця, яке посідає підрозділ БФР у загальній системі органів. Зокрема, можна виокремити завдання центрального апарату БФР (республіканський рівень) і регіональних підрозділів (обласний рівень).

Ці структурні елементи БФР утворюють єдину систему, яка становить сукупність елементів (підрозділів, посад) центрального й обласного рівнів. Між зазначеними утвореннями різного рівня є субординаційні зв'язки, тобто вищий підрозділ консолідує зусилля решти підрозділів БФР на виконання її стратегічних цілей, забезпечує узгодженість, ефективність діяльності всіх її суб'єктів.

Внутрішня структура БФР має будуватися за вертикальним принципом, має ієрархічно розміщені рівні. Організація підрозділів кожного рівня орієнтована на виконання завдань, які перед ними стоять, а кожен підрозділ БФР має і власну внутрішню структуру.

Наділення БФР повноваженнями право-охоронного органу щодо запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримі-нальних правопорушень передбачає реалізацію новоствореним органом правоохоронної та правозастосовної функцій. Як частина право- застосовної діяльності правоохоронна діяльність є її невід'ємним елементом, має основні ознаки першої (це організаційна владна діяльність; здійснюється завжди в межах конкретних правовідносин; реалізується в спеціальній формі особливими суб'єктами) (Matuzov, & Маїко, 2003, р. 455-456). Правоохоронною є такий вид правозастосовної діяльності, яку здійснюють з метою охорони урегульованих правом суспільних відносин спеціально створені державні органи шляхом застосування заходів юридичного впливу в певній процедурній формі за суворого дотримання чинного законодавства (Bandurka, 2007, p. 164). Деталізуючи правоохоронну діяльність БФР у контексті положень законопроекту, зазначимо, що Бюро виконує властиві тільки йому оперативно- розшукові, кримінальні процесуальні й охоронні функції. На нашу думку, ці функції є головними, визначальними напрямами діяльності БФР.

Слід детальніше проаналізувати завдання БФР у забезпеченні безпеки держави шляхом комплексної протидії кримінальним правопору-шенням, які негативно позначаються на національній економіці, сприяють її тінізації, масштабній недобросовісній конкуренції, витоку капіталу й іншим негативним явищам, що уповільнюють темпи економічного зростання та загрожують національним інтересам у сфері економіки.

Виявлення злочинів у сфері фінансово- економічних відносин та їх розслідування є досить специфічним процесом, порівняно з іншими категоріями кримінальних правопорушень, що потребує поєднання загальних юридичних знань і фахової економічної підготовки. Здебільшого в межах одного кримінального провадження розслідують кілька взаємопов'язаних технологій злочинної діяльності, у структурі яких один злочин є «головним» (наприклад, передбачений ст. 191 чи 212 КК України), а інші (наприклад, передбачені ст. 205, 209, 358, 366 КК України) - «допоміжними».

У зв'язку із цим законодавець цілком обґрунтовано передбачає основну й додаткову підслідність БФР. Зокрема, до основної підслідності належать кримінальні правопорушення, перед-бачені КК України:

- незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204), підроблення документів, які подають для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців (ст. 2051); протидія законній господарській діяльності (ст. 206), протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації (ст. 2062); легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209); умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (ст. 2091); нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням (ст. 210); видання нормативно- правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону (ст. 211); ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (ст. 212); ухилення від сплати єдиного внеску на загально-обов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (ст. 2121);

доведення банку до неплатоспроможності (ст. 2181); доведення до банкрутства (ст. 219); порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності (ст. 2201); фальсифікація фінансових документів і звітності фінансової організації, приховування неплатоспроможності фінансової установи або підстав для відкликання (анулювання) ліцензії фінансової установи (ст. 2202); маніпулювання на фондовому ринку (ст. 2221); підроблення документів, які подають для реєстрації випуску цінних паперів (ст. 2231); порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів (ст. 2232); виготовлення, збут і викори-стання підроблених недержавних цінних паперів (ст. 224); незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару (ст. 229); незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю (ст. 231); розголошення комерційної або банків-ської таємниці (ст. 232); незаконне використання інсайдерської інформації (ст. 2321); приховування інформації про діяльність емітента (ст. 2322); незаконна приватизація державного, комуналь-ного майна (ст. 233);

до додаткової:

- заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192); незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками й іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення (ст. 200); незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок (ст. 216); підроблення документів, печаток, штампів і бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (ст. 358); службове підроблення (ст. 366), а також шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222), якщо розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в тисячу п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб ("Proekt Zakony", 2019).

Для своєчасного проведення оперативно- розшукових заходів, ефективного розслідування кримінальних правопорушень необхідною є можливість оперативного використання допомоги фахівців відповідного профілю, автоматизованих пошукових систем і пошукових баз даних, сформованої навчально-методичної та науково- дослідної бази. В умовах трансформації податкового адміністрування за всіма напрямами активно використовують цифрові технології, серед яких - система обліку інформації з метою податкового контролю, інтегрованих у державні інформаційні системи, а також інформаційно- телекомунікаційна інфраструктура нових форм виявлення порушень у податковій сфері та способів протидії цьому (Kuznetsov, Makarenko, & Porollo, 2019, p. 60).

У Національній поліції та податковій міліції напрацьовано значний досвід організаційно- управлінського забезпечення проведення скоорди-нованих дій слідчих, працівників оперативних підрозділів і фахівців-податківців (ревізорів, інспекторів, аналітиків, експертів та інших), передусім під час розслідування міжрегіональних кримінальних проваджень стосовно великих фінансово-промислових груп або «конвертаційних центрів», що надає можливість співробітникам своєчасно здійснювати аналіз роботи, виявляти та фіксувати сліди злочинів на ранніх стадіях. Якщо для підрозділу Національної поліції розшук особи не залежить від виду вчиненого злочину, то для БФР це питання має принципове значення, оскільки особа, оголошена в розшук, має бути, зокрема, платником податку, який ухиляється від сплати податків або інших обов'язкових платежів.

Наукова новизна

Таким чином, завдання БФР можуть бути класифіковані також за конкретними функціо-нальними підрозділами. Так, можна виокремити завдання, покладені на: оперативні підрозділи, які своєю чергою поділяються на завдання відділів (відділень) боротьби із суб'єктами фіктивної підприємницької діяльності, боротьби з незаконним відшкодуванням податку на додану вартість, боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів тощо; підрозділи перевірок повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень; підрозділи роботи з персоналом; слідчі підрозділи БФР; підрозділи фізичного захисту.

Отже, початок функціонування БФР підвищить ефективність діяльності правоохоронних органів у сфері формування та використання фінансових ресурсів держави, її економічної безпеки, як наслідок - сприятиме запобіганню тіньовому бізнесу в Україні та збільшенню надходжень податків і зборів, оптимізації структури право-охоронних органів, матеріально-технічної бази та скорочення загальної кількості працівників, що протидіють злочинам у фіскальній сфері.

Передання правоохоронних функцій з протидії злочинам у сфері економіки від окремих відомств (МВС, Служби безпеки України, податкової міліції) до новоствореного БФР об'єктивно зумовлено потребами вдосконалення функціонування органів, які здійснюють контроль за додержанням законодавства у сфері державних фінансів і запобігання злочинам у фіскальній сфері, провадять оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування кримінальних право-порушень у галузях економіки.

REFERENCES