Тактика слідчого експерименту

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Тактика слідчого експерименту



1. Сутність слідчого експерименту та перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння як складових дій слідчого експерименту

Згідно з ч. 1 ст. 240 «Слідчий експеримент» КПК України, з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор мають право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певного діяння, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Тобто слідчий експеримент - це слідча дія, яка полягає в тому, що слідчий та/або прокурор у присутності понятих, а в необхідних випадках - за участю спеціаліста, підозрюваного, потерпілого, свідка, захисника, представника, з метою перевірки та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, проводить відтворення дій, обстановки, обставин певної дії, проводить інші необхідні досліди чи випробування.

Метою слідчого експерименту є перевірка та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Важливою умовою проведення слідчого експерименту є його проведення в умовах, максимально наближених до тих, у яких у минулому відбувалося досліджуване діяння. Тому, перш ніж проводити дослідницькі дії, необхідно відтворити (реконструювати) обстановку, у якій вони проводитимуться. Ступінь реконструкції залежить від характеру експерименту, обстановки, у якій він здійснюватиметься, від можливостей реконструювання. Недотримання цієї умови розцінюється як порушення вимог кримінального процесуального закону, що спричиняє втрату доказового значення одержаних відомостей.

Піддавши більш детальному аналізу норми ст. 240 «Слідчий експеримент» КПК України можна побачити те, що завданням цієї слідчої дії є:

1. Відтворення дій, обстановки, обставин певного діяння, однак використання даного вислову «відтворення дій, обстановки, обставин певного діяння» є необґрунтованим і таким, який нібито спонукає слідчого і прокурора організувати знову вчинення кримінального правопорушення. Тому це завдання краще за все виконувати в контексті такої слідчої дії, як перевірка та/чи уточнення показань на місці діяння, під яким варто розуміти перевірку та/чи уточнення раніше отриманих показань будь-якого особистісного джерела на місці діяння.

2. Проведення необхідних дослідів чи випробувань, що вже більш правильно здійснювати у процесі такої слідчої або принципово й експертної дії, як експеримент, під яким більш правильно розуміти процесуальну дію, завданням якої є перевірка у штучно створених, але значущих для правильного вирішення справи умовах:

2.1) можливості сприйняття будь-яких фактів;

2.2) можливості здійснення певних дій;

3.3) як розпочалося і розвивалося певне діяння, його послідовність;

3.4) виявлення механізму чи ситуації утворення певних кримінальних слідів;

3.5) виготовлення у цих умовах об'єктів чи слідів для експертного порівняльного дослідження.

На підставі викладеного завданням перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння повинне стати:

1. Перевірка та/чи уточнення показань на місці діяння показань раніше допитаних особистісних джерел.

2. Розшук за участю вказаних особистісних джерел певного значущого для правильного вирішення справи приміщення чи певної ділянки місцевості.

При перевірці показань на місці штучно не створюються певні умови для перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння раніше допитаних осіб.

Хоча це не значить, що для перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння не треба відповідним чином готувати те місце, де мають бути перевірені та чи уточнені показання особистісного джерела, оскільки це місце (приміщення, місцевість):

1) з одного боку, не має містити підказки особистісному джерелу (за винятком початкового розшуку такого місця до того, як воно стане відомим кримінальним органам і не буде проведений його процесуальний огляд), який має його знайти;

2) з іншого боку, все ж таки бути таким же, яким це місце було на момент вчинення кримінального правопорушення.

Інакше перевірка показань може виявитися неповною чи неточною або взагалі стане неможливою чи неефективною.

Отже усі експериментальні дії, що можуть проводитись в рамках слідчого експерименту, можна поділити на дві групи:

1) ті, що пов'язані із відтворенням дій

2) ті, що пов'язані із реконструкцією обстановки та обставин діяння.

До експериментальної дії першої групи можна віднести ті, що проводяться з метою:

1) установлення можливості сприйняття якого-небудь явища, факту, перевірки наявних даних і припущень про можливість у певних умовах чути або спостерігати що-небудь;

2) установлення можливості виконати ті чи інші дії і часу, необхідного на їх виконання (зокрема наявність або відсутність професійних або кримінальних навичок, можливість виготовлення предмета з певного матеріалу, у певний проміжок часу, за допомогою використання тих або інших засобів, тією або іншою особою; проникнути у певне приміщення даним способом або даною особою);

3) з'ясування можливості і часу подолання певних відстаней за допомогою технічних засобів (автомобіля, велосипеда, мотоцикла, літака тощо) або без таких.

До експериментальних дій другої групи, пов'язаних із реконструкцією, можна віднести дії, що проводяться з метою:

1) з'ясування механізму діяння, що відбувалося в цілому або окремих їх деталей;

2) підтвердження (або спростування) можливості існування якогось явища;

3) з'ясування механізму утворення слідів.

Слідчий експеримент може бути проведений для перевірки виниклих у слідчого різного роду припущень, версій з метою перевірки фактичних даних, отриманих у результаті допиту підозрюваного, свідка, потерпілого, проведення інших слідчих дій (огляду, пред'явлення для впізнання тощо).

Для забезпечення достовірності висновків, які отримуються під час проведення дослідницьких дій, необхідно, щоб умови, у яких проводиться слідчий експеримент, були максимально наближені до тих, у яких відбувалося діяння, що перевірялося.

Крім того, необхідно забезпечити належну повноту і точність відтворення самих експериментальних дій, які іноді необхідно виконати багато разів, а також із відповідними варіаціями.

Слідчий експеримент може бути проведений не в усіх випадках.

Неприпустимо проведення експериментів, які:

1) принижують гідність людини;

2) загрожують життю або здоров'ю учасників експерименту або інших осіб;

3) загрожують майну або можуть призвести до значних матеріальних збитків.



2. Підготовка до слідчого експерименту та вимоги до тактичних прийомів

Перш ніж проводити слідчий експеримент, до нього необхідно ретельно підготуватися.

Підготовчі дії слідчого до виїзду на місце проведення слідчого експерименту:

1. Визначення завдань, умов, змісту і способу проведення дослідів (експериментів), для чого слід вивчити матеріали справи та всі обставини, з огляду на які проводиться слідчий експеримент.

2. Встановлення місця, часу і черговості проведення дослідів.

3. Попереднє ознайомлення з місцем та обстановкою проведення дослідів або перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння.

4. Визначення учасників слідчої дії: обов'язкові, факультативні, треті особи (які будуть допомагати проведенню, здійснювати фотовідеодокументування дії тощо). Якщо досліди проводяться у різних приміщеннях, а учасники експерименту поділяються на групи, то рекомендується запрошувати більше двох понятих, яких слід підбирати завчасно. Треба пам'ятати, що роль понятих при проведенні слідчого експерименту полягає в тому, що вони посвідчують можливість якогось діяння за певних умов. Тому підбираючи понятих, необхідно враховувати їх суб'єктивні якості - зір, слух.

5. Підготовка технічних засобів та іншого матеріального забезпечення.

6. Проведення реконструкції обстановки на місці проведення дослідів або перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння.

7. Складання плану проведення цієї слідчої дії. У разі, якщо експеримент є складним, доцільно складати письмовий план його проведення.

Спеціальної форми плану експерименту не існує, однак до плану доцільно внести такі обставини:

1) місце і час проведення експерименту;

2) кількість учасників та їх розташування;

3) сутність дослідів, їх послідовність та роль учасників експерименту при проведенні кожного досліду.

У разі потреби при складанні плану, особливо щодо проведення дослідів, слід проконсультуватися із спеціалістами - судово-медичним експертом, криміналістом, які можуть дати цінні вказівки з відтворення обстановки експерименту і характеру проведення дослідів. Під час підготовки до експерименту слідчому доцільно побувати на місці майбутнього експерименту, аби краще орієнтуватися у навколишній обстановці при його проведенні.

Методика слідчого експерименту передбачає виконання та додержання правил його проведення - процесуальних та тактичних. До процесуальних правил належать такі:

1) при проведенні слідчого експерименту необхідно запросити понятих; як уже відмічалося, їх кількість визначається характером дослідів та розташуванням учасників експерименту;

2) необхідною є участь спеціалістів у випадках, коли їхні спеціальні знання можуть бути використані для відтворення обстановки діяння або явища, а також для визначення місця розташування учасників експерименту або їхніх поз - у разі визначення пози потерпілого при пораненні та ін.;

3) доцільною є присутність при проведенні експерименту осіб, показання яких перевіряються; якщо слідчим експериментом перевіряється можливість певних осіб бачити або чути щось, участь їх в експерименті є обов'язковою;

4) про перебіг і результати проведення слідчого експерименту складається протокол відповідно до ст. ст. 104-107 КПК України.

Тактичні правила проведення слідчого експерименту такі:

1) слідчий експеримент слід проводити в умовах та обстановці, максимально наближених до тих, в яких відбулося діяння.

З цією метою при відтворенні обстановки використовуються протокол місця діяння, фотознімки, креслення, показання свідків та обвинувачених;

2) слідчий експеримент бажано проводити на тому самому місці, де відбулося діяння, яке перевіряють.

Тут важливо відзначити, що коли факт, який перевіряють, тісно пов'язаний з місцем дійсного діяння або умовами цього місця, то слідчий експеримент, як правило, проводиться на цьому самому місці;

3) слідчий експеримент має проводитися у такий час, коли відбулося діяння, яке перевіряють, з метою створення аналогічних умов чутності (особливо у місті), видимості, що забезпечує об'єктивність результатів експерименту;

4) для проведення слідчого експерименту слід використовувати ті самі знаряддя та засоби, які застосовувалися при діяння злочину, або однорідні предмети і знаряддя;

5) для відтворення обстановки учасників треба розташувати сааме так, як вони про це повідомили, а понятих поставити в місце проведення дослідів та на точки спостереження;

6) досліди необхідно повторювати декілька разів, змінюючи умови експерименту.

Повторення дослідів дозволить виключити випадкові результати та достовірно з'ясувати певний факт. Не рекомендується проводити досліди слідчому або понятим.

Для цього повинні бути запрошені спеціальні особи (статисти), а слідчий та поняті мають спостерігати за проведенням дослідів.

Слідчий регулює черговість проведення дослідів та визначає специфіку кожного з них.

Якщо обвинувачений, який бере участь у слідчому експерименті, заявляє клопотання про проведення того чи іншого досліду, то, як правило, таке клопотання задовольняється.

Під час дослідів слідчому доцільно робити помітки про їх результати, а у разі потреби фотографувати окремі моменти досліду або проведення його в цілому. криміналіст слідчий експеримент

Підготовчі дії слідчого на місці проведення дослідів чи перевірки та/чи уточнення показань:

1. Перевірка відповідності обстановки та умов проведення слідчої дії тим, що піддаються перевірці.

2. Прийняття заходів щодо охорони місця проведення слідчої дії.

3. Роз'яснення учасникам характеру дій, що мають бути здійснені, прав та обов'язків кожного з них, порядку їх дій у процесі досліду або перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння.

4. Розподіл і підготовка матеріального забезпечення.

Криміналістикою розроблені більш широкі вимоги щодо тактичних прийомів проведення експерименту і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння:

1. Безпечність дослідів і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння.

2. Етичність дослідів і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння.

3. Виключення невиправданого пошкодження майна.

4. Проведення досліду (експерименту) в певних умовах та у певному темпі.

5. Багаторазовість проведення дослідів.

6. Поетапність у напряму погіршення умов проведення дослідів.

7. Проведення дослідів у обстановці, що максимально походить на ту, у якій здійснювалися дії, котрі піддаються перевірці.

8. Необхідність врахування умов, що з того часу змінилися і не піддаються реконструкції.

9. Запрошення до участі в дії лише необхідних осіб.

10. Виключення навмисної чи необережної підказки особи, дії якої перевіряються, розшукуваного місця діяння та інших обставин.

3. Тактика проведення експерименту на місці діяння

Загальні положення тактики проведення полягають у такому:

1. Треба мати попередні навички із проведення за певним сценарієм в основному з пам'яті та в умовах, як правило, відеозапису цієї слідчої дії - стислий сценарій дії має бути написаний і цей папір слідчий повинен мати постійно при собі, а загальні моменти та їх послідовність добре пам'ятати.

2. Початок дії в кабінеті слідчого, де:

2.1. Після включення відеокамери:

2.1.1) оголошується місто (інший населений пункт) провадження дії, дата і час початку дії, посада слідчого, у якій справі проводиться дія;

2.1.2) що у процесі цієї слідчої дії буде підданий відеозапису, за допомогою якої саме відеокамери (марка), прізвище ім'я та по-батькові, посада спеціаліста, який буде проводити відеозапис, чи є з приводу цього відводи або інші зауваження;

2.1.3) свідки і потерпілі попереджаються про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих відомостей;

2.1.4) свідок, окрім цього, про кримінальну відповідальність за відмову від участі у дії, за винятком його прав у відповідності із ст. 63 Конституції України та п. 3 ч. 1 ст. 66 «Права та обов'язки свідка» КПК України, коли показання стосуються самого особистісного джерела, або його близьких родичів;

2.1.5) понятим (участь яких, згідно з вимогами ч. 7 ст. 223 КПК України, є обов'язковою, за винятком випадку застосування безперервного відеозапису ходу проведення цієї дії) і при наявності іншим учасникам пояснюються їхні права спостерігати за тим, що буде діятися, і в кінці слідчої дії засвідчити своїми підписами правильність документування, права вносити пояснення до протоколу слідчої дії, чи є відводи до цих осіб;

2.1.6) особистісному джерелу ставиться питання, на яке власне місце треба виїхати, де воно розташовано, як туди дістати і чи згоден він показати це місце чи розповісти на ньому про певні обставини.

2.2. Оголошується, що на час слідування у вказане особистісним джерелом місце відеозапис буде зупинений, всі учасники слідчої дії йдуть у такий-то транспортний засіб або йдуть до такого-то орієнтира пішки; точний час перед вимкненням запису.

3. Після приїзду чи приходу до певного орієнтира, який ще не повинен бути місцем проведення цієї дії, відеозапис включається, слідчий оголошує точний час включення відеокамери, що проведення дії продовжується і на цьому місці:

3.1. Пропонується особистісному джерелу вже безпосередньо всіх учасників вивести на те місце, де мало місце діяння, що перевіряється, якщо є індивідуально відомі орієнтири шляху - назвати їх.

3.2. Підозрюваний, який охороняється, має слідувати попереду понятих і осіб, які його охороняють, щоб у наступному не було заяв, що власне ці особи, а не він вивели всіх учасників на місце діяння.

Особлива увага у цьому відношенні при пересуванні на вузьких драбинних маршах багатоповерхових будинків тощо, коли охоронці мають і запобігти втечі переслідуваного й вперед чи заподіяння попереду ним шкоди тощо, але при цьому не бути попереду самого переслідуваного.

3.3. Особи, які мають охороняти переслідуваного додатково на місці чи інші особи, які допомагають проведенню дії, не повинні бути на місці діяння до приходу туди особистісного джерела.

3.4. Саме місце діяння:

3.4.1. Не повинне мати у зовнішньому вигляді певних підказок, що це є власне місце діяння, наприклад, й досі зламані у процесі кримінального правопорушення двері, сліди, схожі на кров, що залишилися після трупа тощо.

3.4.2. Разом із тим, повинне все ж таки мати той вигляд, яке мало на момент діяння. Змінена обстановка місця діяння зможе внести помилки у проведення слідчої дії.

3.4.3. Слідчий повинен бути добре ознайомлений і пам'ятати результати:

3.4.3.1. Обстеження місця діяння, які саме сліди кримінального правопорушення чи інші речові джерела були знайдені тут і де саме.

3.4.3.2. Які саме показання про послідовність діяння дали інші співучасники кримінального правопорушення.

4. У разі знаходження раніше невідомих слідів діяння та інших речових джерел слідчий повинен:

4.1. Детально допитати особистісне джерело про обставини утворення власне цих слідів чи знаходження тут інших речових джерел.

4.1. Зібрати сліди кримінального правопорушення і впакувати знайдені речові джерела таким чином:

4.1.1. Щоб особистісне джерело та інші учасники до них не торкалися і не могли внести змін.

4.1.2. Щоб збирання та упаковка зайняли небагато часу, оскільки відеозапис вимикати не бажано (тому безпосереднє збирання мікрооб'єктів не робиться, збираються лише їхні ймовірні носії).

Якщо це займе багато часу, то відеозапис зупиняється з повідомленням причини та точного часу вимкнення відеозапису.

Вмикається відеозапис після завершення цих дій із оголошенням точного часу увімкнення відеозапису і про те, що дії зі збирання та упаковки завершені і продовжується відеозапис і слідча дія.

5. Після завершення слідчої дії оголошується про те, що:

5.1. Дія завершена і чи мають учасники які-небудь клопотання чи заяви, якщо так - які саме.

5.2. Відеозапис вимикають, на підставі відеозапису виготовляється протокол, який буде наданий учасникам цієї дії для підпису.

5.3. Час завершення дії і вимкнення відеозапису.

6. Виготовлення протоколу бажане одразу після проведення дії, якщо ні (коли дія зайняла багато часу, відеозапис довгий), то перед вимиканням відеозапису оголошується про час і місце виготовлення і надання учасникам протоколу для підпису.

7. При ознайомленні із протоколом учасники можуть заявляти клопотання про перегляд відеозапису ще раз у цілому чи його певних моментів, щоб співставити правильність відображення у протоколі того, що фактично мало місце при проведенні дії.

7.1. Відеозапис у повному обсязі демонструється учасникам, про що складається окремий протокол.

7.2. Слідчий зобов'язаний задовольнити й клопотання про повторний перегляд відеозапису в цілому та його фрагментів з метою співставлення з основним протоколом слідчої дії, якщо цим правом учасники не будуть зловживати.

7.3. У разі відмови у задоволенні такого клопотання, сутність клопотання заноситься у протокол, а відмова оформляється вмотивованою постановою слідчого.

8. Особливості тактики судового експерименту і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння полягають у тому, що участь беруть усі учасники судового засідання.

8.1. При проведенні експерименту в залі суду - хід і результати документуються у протоколі судового засідання.

8.2. При проведенні експерименту й перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння поза приміщенням суду складається окремий протокол цієї слідчої дії.

Цей підхід вважається неправильним і пропонується, щоб і в такому випадку хід і результати фактично судової, а не слідчої дії документувалися у протоколі судового засідання, який має відображати увесь хід і всі результати судового засідання без винятку.

Запитання для самоконтролю

1. Яка різниця у завданнях слідчого експерименту та перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння?

2. Яким вимогам повинні відповідати тактичні прийоми при проведенні експерименту і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння?

2. В чому полягає сутність етапів підготовки до слідчого експерименту?

Размещено на Allbest.ru