Зупинення та відновлення досудового розслідування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ ВНУТРIШНIХ СПРАВ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

КУРСОВА РОБОТА

Зупинення та відновлення досудового розслідування

Ковалюк Тетяна

Київ - 2018

ЗМІСТ

• ВСТУП
• 1. Поняття і сутність зупинення та відновлення досудового розслідування
• 2. Підстави, умови та порядок зупинення досудового розслідування
• 3. Підстави та порядок відновлення досудового розслідування
• ВИСНОВКИ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Актуальність теми. В умовах сьогодення, коли все більшої актуальності набуває забезпечення захисту прав і свобод людини в Україні, виникає необхідність адаптації практики розслідування кримінальних правопорушень відповідно до умов КПК України. У зв'язку з цим існує нагальна потреба поглибленого дослідження, осмислення процесуальних інститутів і норм, серед яких важливе місце займає інститут зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Адже необґрунтоване й поспішне рішення слідчого, прокурора щодо зупинення досудового розслідування прямо пов'язане з дотриманням прав учасників кримінального провадження та витратами державних коштів, впливає на забезпечення швидкого, повного і неупередженого розслідування і судового розгляду. досудове розслідування відновлення

Як відомо, зупинення досудового розслідування допускається лише за наявності передбачених законом підстав. Під ними, за загальноприйнятим у теорії кримінального процесу розподілу підстав будь-якого рішення на юридичні та фактичні, потрібно розуміти сукупність доказів, що з достовірністю підтверджують наявність однієї із зазначених у КПК України обставин. Разом із тим в історії кримінального судочинства України перелік підстав зупинення досудового розслідування кримінального провадження не залишався незміненим.

Отже, з'ясування природи зазначеного інституту, його сутності є першоосновою для його істинного розуміння, правильного використання та вдосконалення. Саме ці аспекти процесуальної діяльності зумовлюють актуальність даної курсової роботи.

Інститут зупинення досудового розслідування був предметом досліджень протягом багатьох років. Різні аспекти цього інституту вивчались у роботах відомих вчених-процесуалістів: Ю. М. Грошевого, А. Я. Дубинського, П. С. Елькінд, М. С. Єгорової, Г. К. Кожевнікова, А. М. Ларіна, М. М. Михеєнка, В. Т. Нора, М. С. Строговича, Г. П. Хімічевої, Л. Д. Удалової та ін. Попри значну кількість праць, присвячених розгляду різноманітних питань зупинення та відновлення досудового розслідування, окремі актуальні аспекти його використання та правової регламентації відображені у наукових дослідженнях недостатньо, по деяких у літературі висловлено суперечливі судження. Крім цього, більшість досліджень цієї проблеми були присвячені лише окремим аспектам стадії досудового розслідування й окремі їх положення ґрунтуються на матеріалах уже колишнього кримінально-процесуального законодавства.

Метою курсової роботи є визначення і системне дослідження основних теоретичних положень, що регламентують актуальні питання функціонування інституту зупинення та відновлення досудового розслідування.

Для досягнення зазначеної мети передбачається вирішення таких задач:

- узагальнити наукові підходи стосовно поняття та підстав зупинення і відновлення досудового розслідування;

- розглянути умови та порядок зупинення досудового розслідування;

- дослідити процесуальний порядок відновлення досудового розслідування.

Об'єктом роботи є кримінально-процесуальні відносини, що виникають під час зупинення та відновлення досудового розслідування.

Предметом роботи є зупинення та відновлення досудового розслідування.



1. Поняття і сутність зупинення та відновлення досудового розслідування

Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України). Тобто, законодавець передбачив, що розслідування повинне бути безперервним. Разом з тим в силу об'єктивних обставин реалізація даного положення не завжди можлива. У таких випадках закон передбачив тимчасову перерву в провадженні шляхом його зупинення.

Зупинення досудового розслідування - це тимчасова вимушена перерва у провадженні досудового розслідування, зумовлена обставинами, що унеможливлюють його подальше провадження.

У теорії кримінального процесу існують різні визначення інституту зупинення досудового розслідування:

1) регламентована законом перерва у провадженні;

2) виняткова кримінально-процесуальна форма, яка складається у винесенні слідчим, прокурором постанови про зупинення досудового розслідування, а так само подальшому вжиттю заходів до розкриття, розшуку особи, відновленню досудового розслідування та її закінченню в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом;

3) особливий вид кримінального провадження, спрямований на усунення обставин, що викликали тимчасову затримку в її русі.

На думку більшості авторів, зупинення досудового розслідування є зумовленою об'єктивними обставинами змушеною перервою у кримінальному провадженні, але існує й інший погляд. Наприклад, В. М. Биков і В. Д. Ломовський, аналізуючи особливості правового регулювання цього інституту в різних країнах світу, відзначають, що зупинення досудового розслідування - це встановлена кримінальним процесуальним законом особлива, виняткова процесуальна форма, що застосовується до порівняно невеликої кількості кримінальних проваджень і тільки у випадках, коли відсутній основний учасник кримінального провадження (підозрюваний) або не встановлено особу, що притягується як обвинувачений (підозрюваний). На їх думку, зупинення досудового розслідування полягає у винесенні особою, що здійснює провадження за кримінальним правопорушенням, у випадках, вказаних у законі, постанови про зупинення досудового розслідування, а також у подальшому вжитті заходів з розкриття кримінального правопорушення, розшуку підозрюваного, відновлення досудового розслідування або його зупинення в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством [2, с. 10].

Винесення постанови про зупинення, а пізніше - про відновлення досудового розслідування, - це кінцевий етап прийняття процесуального рішення, що характеризує відповідно початок або закінчення певного періоду в діяльності слідчого, прокурора.

Зупинення досудового розслідування дозволяє слідчому, прокурору, не припиняючи своєї діяльності щодо кримінального провадження уникнути формальної процедури продовження терміну досудового розслідування.

Таким чином, інститут зупинення досудового розслідування кримінального провадження - це сукупність однорідних кримінально-процесуальних норм, що регламентують перерву строків досудового розслідування і провадження слідчих (розшукових) дій, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного, за наявності однієї із таких обставин:

1) підозрюваний захворів на важку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком;

2) підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та його місце знаходження невідоме;

3) слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування;

4) наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

Інститут зупинення досудового розслідування регламентовано нормами гл. 23 КПК України. Слідчий, до зупинення досудового розслідування, зобов'язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, оскільки після його зупинення проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, що спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного (ч. 2, 5 ст. 280 КПК України) [11].

Аналіз і синтез положень чинного КПК України дозволяє дійти висновку про те, що зміст порядку зупинення досудового розслідування складають такі структурні елементи:

1) вивчення матеріалів кримінального провадження з метою встановлення підстав зупинення, зазначених у п. 1-3 ч. 1 ст. 280 КПК України;

2) встановлення наявності процесуальних умов, за яких можливе зупинення досудового розслідування за тією або іншою підставою;

3) складання постанови про зупинення досудового розслідування;

4) вирішення правових і організаційних питань супутніх зупиненню провадження;

5) повідомлення учасників кримінального судочинства про зупинення досудового розслідування;

6) внесення відомостей про зупинення кримінального провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвалюючи рішення про зупинення досудового розслідування, слідчий та прокурор повинні мати у своєму розпорядженні достатні докази, що підтверджують наявність зазначених в законі обставин, які перешкоджають досудовому провадженню.

Це означає, що докази, якими обґрунтовується рішення про зупинення досудового розслідування, повинні бути достовірними, перевірені й оцінені за загальними правилами, які висуваються до них законом (ст. 94 КПК України). Їх кількість повинна скласти сукупність, що дозволяє прийняти правильне рішення.

При цьому рішення про зупинення повинне базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі, під якою розуміється безліч доказів, логічно пов'язаних між собою (ч. 1 ст. 280 КПК України).

Відомо, що обґрунтованість є загальною вимогою, яка пред'являється до всіх процесуальних рішень. Вона пов'язана з відповідністю викладених у процесуальному рішенні висновків про фактичні обставини справи доказам, наявним у справі, і приписам закону [3, c. 78].

Вмотивовувати - наводити аргументи, докази, які пояснюють, виправдовують певні дії, вчинки тощо або доводять їх необхідність [15, с. 314]. Вмотивованість процесуального рішення логічно випливає з вимоги обґрунтованості процесуального рішення.

Одним з найбільш складних елементів у представленій системі дій слідчого та прокурора щодо зупинення досудового розслідування є складання відповідної постанови про прийняття такого рішення (ч. 4 ст. 280 КПК України). Як і будь-яка постанова, вона є різновидом процесуального рішення у кримінальному процесі, та їй властиві всі його основні риси:

1) складається тільки компетентною посадовою особою - слідчим або прокурором;

2) містить відповіді на ті, що виникають у кримінальному провадженні, правові питання, пов'язані з аналізом і оцінкою зібраних у провадженні доказів з погляду їх достатності для достовірного висновку про об'єктивну неможливість продовжувати розслідування й завершити провадження;

3) виражає владне волевиявлення слідчого або прокурора про тимчасову перерву у провадженні, що випливає із встановлених ними обставин і приписів закону, спрямованих на досягнення завдань кримінального провадження;

4) виноситься у встановленій законом процесуальній формі.

Постанова про зупинення досудового розслідування складається із чотирьох частин: вступної, описово-мотивувальної, резолютивної й заключної.

Вступна частина повинна містити:

- найменування процесуального рішення - «постанова про зупинення досудового розслідування». Якщо зупинення досудового розслідування здійснюється одночасно з оголошенням розшуку підозрюваного (ч. 2 ст. 281 КПК України), найменування даного документа повинно відображати сутність і такого роду рішення - «постанова про зупинення досудового слідства (дізнання) і оголошення розшуку підозрюваного»;

- місце й дата винесення постанови;

- ким складений документ: посада, спеціальне звання, класний чин, прізвище й ініціали;

- найменування кримінального провадження, коротка юридична сутність кримінального правопорушення і його кримінально-правова кваліфікація. У випадку оголошення розшуку підозрюваного, вказується його прізвище, ім'я та по батькові, день, місяць і рік його народження;

- реєстраційний номер кримінального провадження.

Описово-мотивувальна частина:

- юридична фабула кримінального провадження (опис події кримінального правопорушення з юридичною кваліфікацією складових дій (бездіяльності);

- виклад встановлених у провадженні конкретних обставин, які є підставою для ухвалення рішення: короткий аналіз доказів, що підтверджують наявність події кримінального правопорушення і наявності достатніх підстав для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення; зазначення підстав зупинення провадження з посиланням на докази, що їх підтверджують, а також відповідні норми КПК України [20, c. 339];

- виклад мотивів, які свідчать про обґрунтованість прийнятого рішення, шляхом приведення доводів щодо дотримання загальних і спеціальних умов прийняття рішення;

- посилання на норми кримінального процесуального закону, які використовувалися посадовою особою, при ухваленні рішення у кримінальному провадженні.

Резолютивна частина:

- формулювання ухваленого рішення щодо суті виниклої правової ситуації. Воно прямо залежить від підстав й умов зупинення;

- формулювання рішення про внесення відомостей про прийняте рішення до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

- порядок виконання постанови про зупинення досудового розслідування (наприклад, «Здійснення розшуку підозрюваного доручити (найменування оперативного підрозділу); «У випадку виявлення місця знаходження повідомити…» і т. п.);

- формулювання рішення про повідомлення потерпілого, стороні захисту, направлення копії постанови ним або оперативному органу у зв'язку з дорученням розшуку підозрюваного («Копію постанови направити для виконання..»;

- порядок оскарження постанови («вказана постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 303, 304 КПК України слідчому судді протягом десяти днів з дня отримання її копії).

Заключна частина:

- підпис посадового суб'єкта, який прийняв рішення (слідчого, прокурора);

- спеціальний реквізит, пов'язаний зі згодою прокурора про зупинення провадження (ч. 4 ст. 280 КПК України). При цьому вказується посада, класний чин (звання), прізвище й ініціали прокурора, його підпис, дата ухвалення рішення.

Постанова про зупинення досудового розслідування повинна бути законною і обґрунтованою. Це передбачає наявність у ній:

1) фактичних даних, що підтверджують його правильність по суті;

2) сукупності доводів, що свідчать про логічність і змістовну несуперечність всіх висновків слідчого або прокурора;

3) посилань на відповідні правові норми, які встановлюють підстави, умови й порядок прийняття такого рішення.

Відомості про зупинення досудового розслідування вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (п. 4 ст. 280 КПК України) протягом 24 годин з моменту прийняття процесуального рішення [12].

Таким чином, організаційно-правовий алгоритм зупинення досудового розслідування - це організована слідчим (прокурором) послідовність визначених КПК України і практикою його застосування дій, виконання яких веде до настання законної і обґрунтованої перерви у кримінальному провадженні.

2. Підстави, умови та порядок зупинення досудового розслідування

У науковій та навчальній літературі з кримінально-процесуального права не надається визначення підстав зупинення досудового слідства, а в чинному кримінально-процесуальному законодавстві приведено лише їх перелік.

Підстави - це передбачені законом обставини, з якими законодавець пов'язує можливість прийняття рішення про зупинення досудового розслідування.

За чинним кримінальним процесуальним законодавством України, згідно із ст. 280 КПК України досудове розслідування зупиняється у випадках, коли:

- підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком;

- підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме;

- слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування;

- наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

Наведений в законі перелік підстав зупинення досудового слідстває вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає.

Однак деякі автори вважають, що зупинення досудового розслідування можливе за наявності інших обставин, які знаходяться поза межами закону. Так, П. С. Елькінд зазначає, що досудове розслідування може бути зупинене: у випадку зимування підозрюваного (обвинуваченого), коли місце зимування відоме органам розслідування, а навігація найближчим часом не передбачається, та у випадку тяжкого захворювання потерпілого, коли подальше розслідування без нього неможливе [18, с. 187].

І. С. Кривоноспропонує розширити перелік підстав для зупиненнядосудового розслідування, доповнивши його двома пунктами, що вказують на неможливість провадження слідчих (розшукових) дій, у випадках:

- стихійних явищ природи (повідь, повінь, землетрус тощо);

- проведення повторних ревізій та судово-бухгалтерських експертиз, які вимагають тривалого часу [6, с. 79].

Автори вважають, що встановлений в законі перелік підстав є неповним, оскільки на практиці іноді виникає об'єктивна необхідність зупинити провадження, але жодна з підстав, вказаних у законі, для ситуації, яка склалась, не підходить.

Необхідно зауважити, що всі ці пропозиції заслуговують на увагу, проте зазначені обставини, в своїй більшості, не можуть розглядатись нами як підстави зупинення кримінального провадження, оскільки закон дає повний і вичерпний перелік підстав (ст. 280 КПК України). У даному випадку, якщо складається одна з вищенаведених ситуацій, слідчий повинен через прокурора вирішити питання про продовження строку досудового розслідування (§ 4 гл. 23 КПК України). Вважаємо, що зупинення провадження в зв'язку з тяжкою тимчасовою хворобою потерпілого має сенс, коли без його участі неможливо виконувати слідчі (розшукові) дії, які для слідчого є дуже важливі.

Розглянемо кожну підставу, про яку сказано в законі окремо. Перша підстава виникає, якщо підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком (п. 1 ч. 1 ст. 280 КПК України).

Критерій тяжкості захворювання як обставина, що обумовлює можливість зупинення досудового розслідування, відрізняється від медичних критеріїв тяжкості захворювань і ступеня суттєвості шкоди здоров'ю як кримінально-правової категорії. Захворювання є тяжким у сенсі п. 1 ч. 1 ст. 280 КПК України, якщо воно перешкоджає участі підозрюваного в провадженні слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій. У той же час деякі тяжкі за медичними критеріями захворювання на певних етапах свого розвитку не перешкоджають участі у кримінальному провадженні і не є тяжкими в кримінальному процесуальному значенні.

Захворювання повинно бути встановлене медичним висновком. На жаль, законодавець не визначає, яку форму повинен мати медичний висновок. Припускається, що ним можуть бути такі документи: довідка лікаря, висновок експерта (судового медика або психіатра). При цьому довідка або висновок, складені лікарем поза зв'язком із конкретним кримінальним провадженням, можуть бути прийняті як документи, що підтверджують наявність такого характеру захворювання саме на момент вирішення питання про зупинення досудового розслідування. Ініціатива в їх отриманні може виходити як від слідчого, прокурора, так і від підозрюваного, його захисника, законного представника.

Якщо під час кримінального провадження буде встановлено, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає її осудність, то в таких випадках досудове розслідування не зупиняється. Кримінальне провадження продовжується за правилами, встановленими гл. 39 КПК України.

Зупинення досудового розслідування за п. 1 ч. 1 ст. 280 КПК України можливе, якщо:

а)доведено факт вчинення кримінального правопорушення;

б)прокурором, слідчим за погодженням з прокурором особі повідомлено про підозру;

в)захворювання за своїм характером є таким, що передбачає можливість через деякий час як повного одужання, так і зняття його гострих форм. Якщо підозрюваний захворів іншою тяжкою хворобою, яка взагалі перешкоджає закінченню провадження, можливе вирішення питання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України і ст. 48 КК України у зв'язку зі зміною обстановки, оскільки особа в результаті тяжкого захворювання перестає бути суспільно небезпечною;

г)слідчий виконав всі слідчі (розшукові) дії та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе за відсутності підозрюваного.

До другої підстави (п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України) відносяться випадки, коли підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме. Зазначена підстава означає, що під час кримінального провадження особу підозрюваного встановлено, але він переховується, його місцезнаходження залишається невідомим, і це перешкоджає закінченню досудового розслідування.

Отже, ця підстава включає дві складові:

1) підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності;

2) місцезнаходження його органам досудового розслідування та суду невідоме.

Умисне ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування повинно бути підтверджене доказами. Таке ухилення особи тягне за собою також і зупинення перебігу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, який відновлюється лише після затримання особи чи її явки із зізнанням (ч. 2 ст. 49 КК України).

Зупинення досудового розслідування на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України можливе лише за додержання таких умов:

а)доведено факт вчинення кримінального правопорушення;

б)прокурором, слідчим за погодженням із прокурором особі повідомлено про підозру;

в)слідчий виконав всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для визначення місцезнаходження особи. Встановлення такої вимоги обумовлене існуванням небезпеки втрати доказів впродовж часу, який може пройти з моменту зупинення розслідування, до його відновлення.

До КПК України Законом № 1689-VII від 07 жовтня 2014 р. було винесено нову підставу, а саме: слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування (п. 2¹ ч. 1 ст. 280).

Дана підстава передбачає, що слідчий суддя може відмовити у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та перебуває поза межами України.

Оновлена редакція ст. 42 КПК України визначає, що особа вважатиметься підозрюваною, якщо складене письмове повідомлення про підозру їй особисто не вручене внаслідок не встановлення її місцезнаходження в межах України, проте вжито заходів для вручення цього повідомлення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень. Законодавець визначає цей випадок як винятковий.

У зв'язку із цим ст. 297⁵ КПК України упорядковано процедуру направлення повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування за останнім відомим місцем його проживання чи перебування. Напевно, законодавець має на увазі останнім відомим місцем в Україні, оскільки порядок виклику особи, яка перебуває за межами України, врегульовано ч. 7 ст. 135 та ст. 566 КПК України. Згідно з положеннями ст. 297⁵ КПК України повістки про виклик підозрюваного обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційних веб-сайтах органів, які здійснюють досудове розслідування. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом. Тобто самим фактом опублікування повістки законодавець підміняє її фактичне вручення підозрюваному за правилами, визначеними ст.ст. 135, 136 КПК України, утворюючи тим самим юридичну фікцію вручення повістки.

Зокрема, відповідно до існуючої нині редакції ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування підлягає зупиненню також у разі наявної необхідності виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва (глави 42-45 КПК України). Цей вимушений захід обумовлений необхідністю звернення компетентних органів України із запитами до уповноважених органів іноземних держав про виконання певних процесуальних дій, передбачених КПК України та міжнародними договорами. Їх виконання в інших державах може тривати досить довго. Тому на час виконання відповідних процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва до отримання компетентними органами України матеріалів щодо виконання запитів про міжнародну правову допомогу досудове розслідування може бути зупинене.

Зупинення досудового розслідування на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України можливе за додержання таких умов:

а)доведено факт вчинення кримінального правопорушення;

б)прокурором, слідчим за погодженням із прокурором особі повідомлено про підозру;

в)слідчий виконав всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких можливе та необхідне до зупинення досудового розслідування.

Слід ще раз підкреслити, що вказаний у ч. 1 ст. 280 КПК України перелік підстав для зупинення досудового розслідування є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

З прийняттям нового КПК постає питання щодо права прокурора, слідчого за погодженням з прокурором зупиняти досудове розслідування кримінальних проступків у формі дізнання. Відповідно до ст. 298 КПК України досудове розслідування проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими КПК України, з урахуванням положень гл. 25 КПК України «Особливості досудового розслідування кримінальних проступків».

На нашу думку, гл. 23 КПК України «Зупинення досудового розслідування» належить до процесуальних інститутів, що використовуються відповідними повноважними особами у ході дізнання, а, отже, прокурор, слідчий за погодженням із прокурором вправі зупиняти як досудове слідство, так і дізнання.

Розглянувши загальну характеристику підстав зупинення досудового розслідування, необхідно також сказати й про умови, без виконання яких кримінальне провадження не може бути зупинене. Умови зупинення в КПК України окремо не виділяються, а зазначаються щодо окремої підстави.

Умови зупинення - це фактори, які разом з будь-якою обставиною впливають на її розвиток, забезпечують досягнення певного результату.

Умови зупинення - це припис закону, який зобов'язує слідчого, прокурора виконувати певний комплекс процесуальних та слідчих (розшукових) дій до винесення постанови про зупинення досудового розслідування.

За своєю метою вони покликані, з одного боку, сприяти усуненню обставин, які викликають зупинення досудового розслідування, з іншого - забезпечувати законність та обґрунтованість зупинення [16, с. 80].

Таким чином, зупинення досудового розслідування залежить під виконання необхідних умов, які можна поділити на загальні та індивідуальні, або окремі. Загальні умови - це такі вимоги кримінального процесуального закону, без дотримання яких при наявності однієї з підстав неприпустимо зупинення кримінального провадження [19, с. 89]. До загальних умов зупинення досудового розслідування можна віднести вірогідне встановлення події кримінального правопорушення, наявність в ньому ознак складу кримінального правопорушення та відсутність обставин, які виключають кримінальне провадження, виконання до зупинення розслідування усіх необхідних і можливих слідчих (розшукових) дій за відсутності підозрюваного, необхідність вжиття усіх заходів до збереження доказів, забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.

До індивідуальних умов, які окремо стосуються кожної підстави зупинення досудового розслідування, можна віднести вимоги кримінального процесуального закону стосовно повідомлення особі про підозру, виконання всіх слідчих (розшукових) та інші процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе за відсутності підозрюваного. Індивідуальні умови також охоплюють обов'язок оголосити розшук підозрюваного, якщо невідоме його місцезнаходження; встановлення факту тяжкого захворювання підозрюваного. Особливою умовою є проведення всіх необхідних і можливих слідчих (розшукових) дій, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваногопісля зупинення досудового розслідування.

На відміну від загальних індивідуальні умови характеризуються тим, що для зупинення досудового розслідування необхідна їх певна сукупність залежно від однієї з чотирьох вказаних у ст. 280 КПК України підстав.

Перелік умов в законі чітко не обумовлений, тому має суто теоретичний характер. Процесуалісти називають різну кількість окремих умов. Так, Л. М. Лобойкозазначає сім таких умов [13, с. 252], Л. М. Репкін - п'ять, які називає приватними, тобто індивідуальними або окремими [16, с. 85].

Названий нами перелік загальних та індивідуальних умов є, на нашу думку, найповнішим і вбирає в себе узгоджені з кримінальним процесуальним законодавством вимоги. Кожна з обставин, названа в ст. 280 КПК України, є самостійною підставою для зупинення кримінального провадження, проте однієї лише підстави для зупинення досудового розслідування недостатньо. Лише в сукупності з деякими вказаними у законі та розглянутими нами умовами ці обставини утворюють підстави та умови зупинення досудового розслідування.

3. Підстави та порядок відновлення досудового розслідування

Винесення слідчим постанови про відновлення досудового розслідування - це завершальний етап прийняття процесуального рішення, який характеризує початок нового періоду в діяльності органів досудового розслідування [42, с. 120-129].

Прийняттю вказаного рішення передує наявність ряду умов, передбачених КПК України. Про підстави для відновлення досудового розслідування йдеться у главі 23 КПК України «Зупинення досудового розслідування». Таким чином, законодавець підкреслив той факт, що відновлення та зупинення досудового розслідування є складовими частинами одного правового інституту.

Норми, які регулюють відновлення досудового розслідування, - це невід'ємна частина інституту зупинення, адже існування норм, які регулюють зупинення розслідування, неможливе без врегулювання підстав для його відновлення. Саме відновлення розслідування у кінцевому випадку сприяє реалізації завдань кримінального судочинства. Як слушно зазначив з даного приводу В. М. Биков, «діяльність слідчого, прокурора, судді та суду по зупиненій справі тісно взаємопов'язана з її поновленням» [5, с. 25].

Норми, які регламентують підстави для відновлення досудового розслідування, закріплені у ст. 282 КПК України. Виходячи зі змісту вказаної статті, досудове розслідування відновлюється за наявності однієї з трьох обставин:

- якщо підстави для зупинення досудового розслідування перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва);

- у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій;

- у разі скасування слідчим суддею постанови про зупинення досудового розслідування.

В останньому випадку після проведення необхідних слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій досудове розслідування знову зупиняється. Така ситуація може повторюватися декілька разів [34, с. 704].

Досудове розслідування певним слідчим здійснюється тільки на підставі доручення керівника відповідного органу (ст. 39 КПК України). Після цього слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє прокурора про початок досудового розслідування (ч. 6 ст. 214 КПК України). Виходячи з самого значення інституту зупинення розслідування, яке полягає в економії строків розслідування, було б доцільним введення норми, відповідно до якої відновлення перебігу строків досудового розслідування розпочиналось би з моменту отримання слідчим матеріалів досудового розслідування та постанови слідчого судді про скасування постанови про зупинення.

Ми цілком погоджуємося з пропозицією М. С. Колосович та О. С. Колосович щодо закріплення у кримінально-процесуальному законодавстві норми, яка у випадку визнання постанови про зупинення досудового розслідування незаконною зобов'язувала би відновити строки розслідування, а також строки давності притягнення до кримінальної відповідальності [21, с. 63].

Така вказівка повинна міститися в ухвалі слідчого судді про скасування постанови про зупинення досудового розслідування. Після винесення зазначеної ухвали прокурор повинен своєю постановою встановити строк розслідування у межах, які не перевищують місяця, залежно від складності кримінального провадження. Аналогічні зміни необхідно також внести до ст. 219 КПК України «Строки досудового розслідування».

Подібне нововведення сприятиме, по-перше, уникненню безпідставного скасування постанов про зупинення.

По-друге, відновлення перебігу строків давності притягнення до кримінальної відповідальності забезпечить захист прав та законних інтересів громадян. Поновлення вирахування вказаних строків, на нашу думку, цілком обґрунтоване. Оскільки у випадку визнання постанови про зупинення досудового розслідування такою, що не відповідає нормам КПК України, всі наслідки, які мали місце після її винесення, повинні бути також скасовані, процесуальна ситуація має скластися таким чином, якби дане рішення не приймалося.

По-третє, наявність вказаної норми дисциплінує слідчого та змусить його неодноразово подумати та все уважно зважити перед тим, як винести постанову про зупинення досудового розслідування, у випадку, коли не проведені всі необхідні слідчі (розшукові) дії, як того вимагає закон, або якщо вони проведені поверхово та неякісно. Ще однією з багатьох новел КПК України є поява у слідчого та прокурора обов'язку надсилати копію постанови про зупинення досудового розслідування стороні захисту, потерпілому. А також виникнення в останніх права на оскарження вказаної постанови слідчому судді.

У випадку незгоди з рішенням слідчого сторона кримінального провадження зверталася з відповідною скаргою до прокуратури за місцем провадження досудового розслідування. Однак закон не зобов'язував слідчого надавати сторонам копію постанови про зупинення слідства, що значно ускладнювало процедуру оскарження для останніх. На підставі скарги прокурор розглядав законність винесення постанови про зупинення слідства і якщо доходив висновку про її необґрунтованість, - скасовував.

Вважаємо, що закріплення на законодавчому рівні обов'язку слідчого щодо надання копії вказаної вище постанови сторонам кримінального провадження сприятиме зміцненню захисту прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження. Тим більше, що аналогічна процедура існує майже у всіх країнах пострадянського простору. Практика її використання підтвердила доцільність існування.

Дискусійним є питання про відновлення досудового розслідування у випадку видужання підозрюваного. Труднощі, пов'язані з визначенням моменту, коли підозрюваний за станом здоров'я здатний брати участь у проведенні слідчих дій, виникають через отримання чи неотримання останнім листка непрацездатності.

Підозрюваного, який перебував у лікувальному закладі на стаціонарному лікуванні, у зв'язку з поліпшенням стану здоров'я можуть виписати додому. В той же час він може отримати листок тимчасової непрацездатності. Як бути в такому випадку? Вважати підставою для відновлення досудового розслідування момент виписки хворого зі стаціонару чи не проводити за його участю слідчих дій до повного видужання?

Так, В. М. Биков вважає, що у подібній ситуації слідчий повинен отримати довідку від спеціаліста, який проводив лікування, щодо можливості обвинуваченого за станом здоров'я брати участь у слідчих діях [5, с. 67].

Досудове розслідування може бути відновлено, якщо стан здоров'я підозрюваного дозволяє йому брати участь у проведенні слідчих (розшукових) дій, причому незалежно від наявності в нього листка тимчасової непрацездатності. У випадку виникнення сумнівів з приводу дійсного стану здоров'я підозрюваного слідчий або прокурор вправі призначити з даного приводу медичну експертизу.

Досудове розслідування, зупинене у зв'язку з тимчасовою психічною хворобою підозрюваного, відновлюється виключно після отримання офіційної медичної довідки, виданої лікарем психіатром, який здійснював лікування вказаної особи амбулаторно, або висновку психіатричної експертизи щодо його одужання.

Ще однією підставою для відновлення досудового розслідування, передбаченою КПК України, є наявність потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. На думку Р. Х. Якупова, всі слідчі дії повинні бути виконані до винесення постанови про зупинення. У випадку, коли вони були виконані не в повному обсязі, в результаті чого виникли прогалини у доказовому матеріалі, то саме зупинення було незаконним. Заповнювати подібні прогалини відновленням розслідування не можна [96, с. 9-10].

Дана підстава має досить широкий зміст. Під визначення «наявність потреби проведення слідчих дій» може потрапити будь-яка обставина (необхідність перевірки слідчим шляхом нової версії, проведення допиту свідка, призначення експертизи тощо). У такому випадку повноваження слідчого або прокурора щодо відновлення досудового розслідування нічим не обмежуються. Необхідною умовою щодо відновлення розслідування за цією підставою є можливість проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій без участі підозрюваного. Тому, на нашу думку, до ст. 282 КПК України слід внести відповідні уточнення.

ВИСНОВКИ

Дослідивши тему курсової роботи «Зупинення та відновлення досудового розслідування» можемо зробити наступні висновки.

1. Сутність зупинення полягає у вимушеній тимчасовій перерві, а перерва - це проміжок часу, певний його відрізок, який може бути коротким або досить тривалим і навіть продовжуватись щодо нерозкритих кримінальних правопорушень до закінчення строків давності.

2. Зупинення досудового розслідування - це тимчасова перерва у кримінальному провадженні, яка може бути зумовлена однією із підстав, передбачених ч. 1 ст. 280 КПК України, а саме, якщо:

- підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком;

- підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме;

- слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування;

- наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

3. До КПК України Законом № 1689-VII від 07 жовтня 2014 р. було винесено нову підставу, а саме: слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування (п. 2¹ ч. 1 ст. 280).

Дана підстава передбачає, що слідчий суддя може відмовити у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та перебуває поза межами України.

4. Відновлення зупиненого досудового розслідування це - правова діяльність, яка виникає при наявності певних у законі підстав, протікає у формі, що встановлена законом, і тягне настання певних процесуальних, правових наслідків.

Відновлення досудового розслідування носить загально-правовий характер, що, перш за все, виявляється в тому, що воно має пряме відношення до виконання призначення кримінального провадження. Своєчасне відновлення зупинених проваджень, усунення помилок та інших недоліків по зупинених провадженнях, продовження розслідування безсумнівно, впливають на швидке і повне розкриття кримінальних правопорушень, забезпечення правильного застосування закону.

5. Виходячи зі змісту ст. 282 КПК України, досудове розслідування відновлюється за наявності однієї з трьох обставин:

- якщо підстави для зупинення досудового розслідування перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва);

- у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій;

- у разі скасування слідчим суддею постанови про зупинення досудового розслідування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальні питання кримінального процесуального законодавства України (Київ, 26 квітня 2013 року): збірник матеріалів міжвузівської наукової конференції / Національна академія прокуратури України. - К. : Алерта, 2013. - 168 с.

2. 5Быков В. М. Приостановлениепроизводства по уголовномуделу / В. М. Биков, В. Д. Ломовський. - М. : Юрид. лит., 1978. - 108 с.

3. 16Захарченко О. В. Теорія та практика кримінального судочинства: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 20-21 травня 2011 р.) / О. В. Захарченко // МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Харків : ТИТУЛ, 2011. - С. 23-25.

4. 21Колосович М. С. Обеспечение прав и законних интересовлиц при применении норм институтаприостановленияпроизводства по уголовномуделу на стадиипредварительногорасследования : учеб. пособие / М. С. Колосович. - Волгоград : Волгогр. акад. МВД России, 2007. - 76 с.

5. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Cт. 141.

6. 25Кривонос І. С. Проблемні питання процесуального порядку відновлення досудового розслідування в контексті Кримінального процесуального кодексу України / І. С. Кривонос // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ . - 2013. - Вип. 1. - С. 74-81.

7. Кримінальний процес [текст] : підручник / За заг. ред. В. В. Коваленка, Л. Д. Удалова, Д. П. Письменного. - К. : «Центр учбової літератури», 2013. - 544 с.

8. Кримінальне процесуальне право України : [навчальний посібник] / За редакцією професорів В. Г. Гончаренка та В. А. Колесника. - К. : Юстиніан, 2014. - 576 с.

9. Кримінальний процес в питаннях і відповідях: Загальна і Особлива частини: навч. посіб. /Л. Д. Удалова, В. В. Рожнова, Д. О. Савицький, О. Ю. Хабло. - 3-тє вид., доповн. і переробл. - К. : Скіф, 2013. - 250 с.

10. Кримінальний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар/ за ред. В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. Є. Шумила. - К. : Юстиніан, 2012. - 1217 с.

11. 33Кримінальний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Відп. ред.: С. В. Ківалов, С. М. Міщенко, В. Ю. Захарченко. - Х. : Одіссей, 2013. - 1104 с.

12. 34Кримінальний процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар: у 2 т. Т.1 /О.М. Бандурка, Є.П. Бурдоль та ін.; за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова - Х. : Право, 2012. - 768 с.

13. 38Лобойко Л. М. Кримінальний процес : підручник / Л. М. Лобойко. - К. : Істина, 2014. - 432 с.

14. 42Лупинская П. А. Решения в уголовномсудопроизводстве. Ихвиды, содержание и формы / П. А. Лупинская. - М. : Юрид. лит., 1976. - 168 с.

15. 44Марченко К. Г. Організаційно-правовий алгоритм призупинення досудового розслідування / К. Г. Марченко // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. - Серія: Юридичні науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 2-2. - С. 312-318.

16. 62Репкин Л. М. Понятиеприостановленияпредварительногоследствия // ТрудыВысшейследственнойшколы МВД СССР. - Волгоград, 1970. - С. 80-86.

17. Тертишник В. М. Кримінальний процес України. Особлива частина: підручник / В. М. Тертишник // Академічне видання. - К.: Алерта, 2014. - 420 с.

18. 92Элькинд П. С. Толкование и применение норм уголовно-процессуального права / Элькинд П. С. - М., 1967. - 192.

19. 93Юркова Г. Зупинення досудового слідства та розшуку обвинуваченого у разі, коли його місце перебування невідоме / Г. Юркова // Вісник прокуратури України. - 2009. - № 6. - С. 86-90.

20. 95Юрченко Л. В. Початок досудового розслідування: проблеми правозастосування / Л. В. Юрченко // Вчені записки Таврійського національного університету В. І. Вернадського. - 2013. - Серія «Юридичні науки». - Том 26 (65). - №1. - С. 338-343.

21. 96Якупов Р. Х. Возобновлениепредварительногоследствия : учеб. пособие / Р. Х. Якупов. - Волгоград : НИ и РИО ВСШ МВД СССР, 1976. - 56 с.

Размещено на Allbest.ru