До понятійно-категоріальної визначеності дефініцій системи дитячого оздоровлення та відпочинку

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

До понятійно-категоріальної визначеності дефініцій системи дитячого оздоровлення та відпочинку

Анатолій Калініченко

здобувач кафедри державного управління і місцевого самоврядування ОРІДУ НАДУ при Президентові України

У статті концептуалізовано понятійно-категоріальний апарат дослідження системи дитячого оздоровлення та відпочинку. Проаналізовано ключові поняття та визначено їх змістове наповнення: види та форми діяльності закладів дитячого оздоровлення та відпочинку, особливості функціонування. Окреслено проблеми й питання подальших наукових досліджень. дитячий оздоровлення відпочинок понятійний

Ключові слова: державне управління, державне регулювання, механізм удосконалення діяльності дитячого оздоровлення та відпочинку, оздоровлення та відпочинок дітей, система дитячого оздоровлення.

Anatoliy Kalinichenko

BY THE CONCEPTS AND DEFINITIONS OF SYSTEM CATEGORICAL CERTAINTY

OF CHILDREN'S HEALTH AND RECREATION

The paper conceptualized concepts and categories of the research system of children's health and recreation. Analyzes key concepts and their semantic content: types and forms of children's health facilities and leisure features of functioning. Outlines the challenges and issues for further research.

Keywords: governance, regulation, mechanism of improvement of children's health and recreation, rehabilitation and recreation of children, the system of children's rehabilitation.

Анатолий Калиниченко

ПОНЯТИЙНО-КАТЕГОРИАЛЬНАЯ ОПРЕДЕЛЕННОСТЬ ДЕФИНИЦИЙ СИСТЕМЫ ДЕТСКОГО ОЗДОРОВЛЕНИЯ И ОТДЫХА

В статье концептуализирован понятийно-категориальный аппарат исследования системы детского оздоровления и отдыха. Проанализированы ключевые понятия и определено их содержательное наполнение: виды и формы деятельности учреждений детского оздоровления и отдыха, особенности функционирования. Очерчены проблемы и вопросы дальнейших научных исследований.

Ключевые слова: государственное управление, государственное регулирование, механизм совершенствования деятельности детского оздоровления и отдыха, оздоровление и отдых детей, система детского оздоровления.

Пріоритетним напрямком державної політики на сучасному етапі розвитку України є поліпшення стану здоров'я дітей, відновлення їх життєвих сил, створення умов для продовження виховного процесу та розвитку творчих здібностей. Адже питання оздоровлення та відпочинку дітей є показником рівня життя населення та розвитку держави в цілому, мають важливе соціальне та економічне значення. Відтак, це актуалізує потребу державного управління сферою дитячого оздоровлення та відпочинку, яка є специфічним об'єктом державного управління, адже оздоровчі та відпочинкові послуги мають задовольняти потреби споживача (як батьків, так і дітей) та сприяти зміцненню здоров'я підростаючого покоління, що в кінцевому підсумку сприятиме досягненню позитивного соціально-економічного ефекту. Тобто, державна підтримка та регулювання дитячого оздоровлення та відпочинку, як синтетичної та багатогранної економічної системи з розгалуженою мережею зв'язків, є очевидною.

Проблемні питання організації дитячого відпочинку та оздоровлення є предметом розгляду багатьох науковців з точки зору організації оздоровчого процесу як представниками медичної галузі, так і педагогами, економістами. Однак, дослідження механізмів державного регулювання, забезпечення дитячого оздоровлення та відпочинку практично не проводилися. Зокрема, впродовж останніх років з проблемних питань забезпечення ефективності державного управління у сфері охорони здоров'я було захищено ряд докторських та кандидатських дисертацій як вітчизняних науковців (М. Білинської, Д. Карамишева, Я. Радиша, І. Рожкової,О. Черниш, О. Шаптала), так і зарубіжних дослідників (І. Барчукова, А. Блинова, В. Бовтуна, Б. Винокурова, В. Попкова, Т Третьякова, Г Яковенка). Разом з тим, ґрунтовний огляд наукових праць переконливо свідчить, що більш детально розробляються напрямки державного управління туристичною галуззю, сферою туристично-рекреаційної діяльності, санаторно-курортним забезпеченням дітей, та й навіть оцінювання соціально-економічної ефективності дитячої рекреації. Відтак, дослідження механізмів організації дитячого оздоровлення та відпочинку потребує концептуалізації ключових понять саме з точки зору державного управління.

Тому метою даної статті є концептуалізація понятійно-категоріального апарату дослідження системи дитячого оздоровлення та відпочинку та визначення видів і форм діяльності закладів дитячого оздоровлення та відпочинку, особливостей їх функціонування в умовах сучасної України.

Загальновідомо, що зміст поняття визначає сукупність суттєвих ознак окремих предметів, обраних для дослідження, які забезпечують можливість узагальнення цих предметів у конкретному середовищі [7]. Тому для детального вивчення обраного предмету дослідження «механізм удосконалення діяльності дитячого оздоровлення та відпочинку» з точки зору державного управління та регулювання, необхідно його розділити на більш прості складові. Щонайперше, слід розрізняти поняття: «оздоровлення», «відпочинок», «заклади оздоровлення», «заклади відпочинку» та розуміти їхнє змістовне наповнення, визначити відмінності між державним управлінням та державним регулюванням сферою дитячого оздоровлення та відпочинку.

Зазвичай під оздоровленням розуміється комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, спрямованих на поліпшення та зміцнення стану фізичного і психічного здоров'я дітей Щодо відпочинку, то це заходи, що забезпечують організацію дозвіллєвої діяльності дітей, відновлення фізичних і психічних функцій дитячого організму, сприяють розвитку духовності та соціальної активності дітей. Відповідно ж до нормативно-правової бази [2], і оздоровлення, і відпочинок є комплексом спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, що здійснюються в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку протягом відпочинкової зміни. Відмінність між поняттями полягає в тому, що комплекс таких заходів при відпочинку забезпечує організацію дозвілля дітей, сприяє розвитку духовності та соціальної активності дітей. Що стосується фізичних і психічних функцій дитячого організму, то при оздоровленні відбувається їх зміцнення, а при відпочинку - відновлення.

Дитячі оздоровчі заклади є багатопрофільними організаціями, в яких надаються побутові, і комунальні послуги, відбувається громадське харчування, забезпечується охорона здоров'я, здійснюється позашкільна робота, організація дозвілля та виховання дітей. По-су- ті, мова про виховання здорового молодого покоління з гармонійним розвитком фізичних і духовних сил. У радянські часи це була цілісна відпрацьована система, де кожен щабель вертикалі управління знав коло своїх завдань і обов'язків. Керівництву таких закладів необхідно було підготувати базу, а за все інше відповідали профспілки і комсомол, органи освіти, охорони здоров'я, громадського харчування. Відтак, існувала широка мережа дитячих садків, шкіл-інтернатів, оздоровниць, таборів відпочинку та інших дитячих закладів.

Дитячі оздоровчі заклади, створені з метою реалізації права кожної дитини на повноцінний відпочинок і оздоровлення, зміцнення здоров'я дітей шкільного віку:

здійснюють принцип наступності і безперервності виховання;

виконують по відношенню до школи компенсуючу функцію;

надають можливість дітям відпочити, зняти фізичне і психічне навантаження навчального року;

створюють нові умови для збагачення їх соціального досвіду (перевірки і застосування нових знань і вмінь в різноманітній практичній діяльності, яка наповнена грою, романтикою і базується на розвитку дитячої ініціативи самодіяльності).

З урахуванням цього визначимо дитячий заклад оздоровлення та відпочинку як постійно або тимчасово діючий дитячий заклад, призначений відповідно для оздоровлення або відпочинку дітей, розташований у спеціально збудованому або пристосованому приміщенні (навчальний заклад, наметове містечко, табір тощо), в якого є необхідна матеріально-технічна база, кадрове забезпечення та технології для надання послуг з оздоровлення та відпочинку [3]. Основними критеріями щодо їх функціонування визначаються:

структура зайнятості дітей (протягом зміни і протягом кожного дня), її різноманітність;

рівень і характер взаємин у дитячому і дорослому середовищу і між ними;

реальна дитяча самодіяльність (що дитина може запропонувати і реалізувати);

творчий продукт дітей, їх особисті культурні досягнення (альбоми про життя закладу, вироби, грамоти, призи, сертифікати досягнень, нові знання й уміння, приміром, нові пісні, ігри, туристичний досвід тощо);

захищеність і комфортність дитини в закладі;

репутація закладу (команди, що проводить зміну).

Відповідно до умов та особливостей діяльності дитячі заклади оздоровлення та відпочинку поділяються на 2 основні типи: заклади оздоровлення та заклади відпочинку.

До дитячих закладів оздоровлення, в яких надаються послуги оздоровлення, що доповнюються комплексом медичних послуг, спрямованих на поліпшення стану здоров'я дітей, запобігання захворювання) належать: дитячий заклад санаторного типу; дитячий центр; позаміський заклад оздоровлення та відпочинку. Дитячий оздоровчий заклад веде пропаганду здорового способу життя, забезпечує дітям, які перебувають у ньому:

захист життя і здоров'я; належні умови для повноцінного оздоровлення та відпочинку, розвитку їхніх творчих здібностей, занять фізичною культурою, туризмом, природоохоронною та краєзнавчою роботою, суспільно корисною працею, оволодіння іншими корисними навичками тощо;

добровільний вибір видів діяльності та дозвілля;

користування матеріально-технічною, культурно-спортивною, оздоровчою, навчально-виробничою, науковою та корекційно-відновною базою дитячого оздоровчого закладу;

вільне висловлювання поглядів, думок, переконань;

захист від будь-яких форм експлуатації, насилля з боку педагогічних та інших працівників дитячого оздоровчого закладу, пропаганди релігійних конфесій.

Щодо дитячих закладів відпочинку, то в них забезпечується належний догляд, виховний процес, повноцінне дозвілля дітей, розвиток їх здібностей та інтересів. Але при цьому поряд з відпочинком організовується трудова діяльність з метою формування трудових інтересів і навичок, здійснюється комплекс заходів, спрямованих на формування навичок безпечної життєдіяльності, самообслуговування, колективізму. Відповідно, до дитячих закладів відпочинку належать: табір з денним перебуванням; дитячий заклад праці та відпочинку; наметове містечко.

Таким чином, дитячий заклад оздоровлення та відпочинку - постійно або тимчасово діючий, спеціально організований або пристосований заклад, призначений для оздоровлення, відпочинку, розвитку дітей, що має визначене місце розташування, матеріально-технічну базу, кадрове забезпечення та технології для надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей відповідно до державних соціальних стандартів надання послуг з оздоровлення та відпочинку.

Однак, незалежно від форми власності, всі дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, зобов'язані створювати умови для проживання, харчування, медичного обслуговування, виховання дітей, розвитку їх інтересів та здібностей, здобуття елементарних трудових навичок тощо відповідно до державних соціальних стандартів оздоровлення та відпочинку дітей, якими є:

нормативи матеріально-технічного забезпечення дитячих закладів оздоровлення та відпочинку інвентарем та обладнанням для надання медичних послуг, організації виховного процесу та дозвілля дітей;

нормативи розміщення дітей для оздоровлення та відпочинку на території, у будинках і приміщеннях дитячих закладів оздоровлення та відпочинку;

норми забезпечення дітей повноцінним харчуванням у дитячих закладах.

Аналіз наукових та методичних праць [1; 4; 5; 6], нормативно-правової бази надає змогу здійснити класифікацію існуючих типів дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, відповідно до встановлених ознак:

за організаційно-правовою формою: некомерційні та комерційні організації; відомчі; муніципальні;

за формою власності: державна, комунальна, приватна;

за видами діяльності: заміські стаціонарні; оздоровчі з денним перебуванням на період канікул; дитячі санаторії; санаторно-оздоровчі цілорічної дії; праці та відпочинку; палаточні та ін.;

за часом дії: заміські стаціонарні цілорічні; заміські стаціонарні літні; тимчасові на базі санаторіїв, баз відпочинку, закладів освіти; заміські нестаціонарні літні;

за специфікою призначення: спеціалізовані профільні табори (інтелектуального розвитку, соціальної адаптації, військово-спортивно-оздоровчих, еколого-біологічних, художньої та технічної творчості.

Водночас, якщо сприймати дитяче оздоровлення та відпочинок не як сферу діяльності, а як галузь економіки, то слід зазначити, що соціальний туризм (іноді його класифікують як дитячий комерційний туризм) має свої різновиди - пізнавальний, курортний, екологічний, сільський, спортивно-оздоровчий ін. Але в будь-якому разі в він передбачає як санаторно-курортне оздоровлення термальними та лікувальними джерелами, так і оздоровлення та відпочинок, що охоплюють інтелектуальну, емоційно-вольову і фізичну сфери.

Це закономірно, оскільки зміст діяльності дитячих закладів оздоровлення та відпочинку охоплює соціально-педагогічну, рекреаційно-оздоровчу, освітньо-розвиваючу діяльність. Це означає, що окрім створення умов для оздоровлення та відпочинку дітей, заклад повинен мати значний потенціал для виховання особистості через залучення до різних видів діяльності: пізнавальної, трудової, ігрової, художньо-естетичної, фізкультурно-спортивної, екологічної тощо. Для творчого, інтелектуального, культурного та фізичного розвитку дітей у закладах оздоровлення та відпочинку працюють гуртки, студії, секції, та інші творчі об'єднання, спрямовані на задоволення інтересів, індивідуальних потреб і запитів їх учасників. Розширенню діапазону інтересів дітей, фізичному та духовному оздоровленню сприяє різноманітна дозвіллєва діяльність, що передбачає проведення різнопланових заходів:

тематичних культурно-виховних заходів (конкурсів, вікторин, театральних, концертних дійств), спрямованих на виховання в дітей почуття національної самосвідомості, патріотизму, популяризацію загальнолюдських і національних цінностей;

спортивних та туристичних змагань, подорожей, тематичних естафет, конкурсу бардівської пісні;

конкурсів юних біологів, математиків, екологів, інтелектуальних естафет, інтерактивних ігор;

випуск періодичних, стендових видань, роботу прес-центрів в рамках профілю зміни.

В останні роки все більшої популярності набувають заходи, спрямовані на виявлення, навчання та підтримку юних лідерів, діяльності органів дитячого самоврядування, а також залучення в установленому порядку дитячих та молодіжних організацій до участі в патріотично-виховній, культурно-просвітницькій, спортивній, краєзнавчій і туристській роботі з дітьми тощо. По-суті, діяльність дитячих оздоровчих закладів представляє собою систему, в якій процес формування і розвитку індивіда здійснюється в умовах рухомості, простору для ініціативи, пошуку нових форм, методів, технологій, побудови змісту [5].

Таким чином, підсумовуючи, маємо зазначити, що визначальною рисою дитячого оздоровлення та відпочинку є його поліфункціональний характер, що надає змогу виокремити наступні функції:

рекреаційна - відновлення фізичних та психоемоційних сил дитини, що підвищує продуктивність навчання, розвиток спортивних напрямів туризму;

соціальна - набуття дитиною соціального досвіду, і в той же час, позитивний вплив на ринок праці через створення нових робочих місць, можливість реалізації підприємницьких здібностей у сфері оздоровлення та відпочинку, розвиток інфраструктури;

економічна - зростання основних макроекономіч- них показників, вирівнювання платіжного та торговельного балансів; податкові надходження до бюджетів різних рівнів; залучення інвестиційних ресурсів у сферу;

культурна - відродження та збереження народних традицій, стимулювання проведення фестивалів, концертів, конкурсів тощо;

просвітницько-виховна - пізнання власної історії; виховання патріотизму, любові до рідного народу, духовне збагачення;

інтеграційна - сприяння входженню країни у світові інтеграційні процеси, залучення іноземного капіталу у формі інвестиційних ресурсів, зближення культур і народів;

політична - стимулювання політичних відносин між державами при укладанні різних документів про співпрацю в сфері дитячого оздоровлення та відпочинку. дитячий оздоровлення відпочинок

Державне управління сферою дитячого оздоровлення та відпочинку реалізується через державну політику як цілеспрямовану діяльність державних, суспільних і приватних структур із розробки і реалізації методів, механізмів й інструментів дії правової, економічної, соціальної та іншого характеру з метою зміцнення здоров'я дитячого населення шляхом:

удосконалення системи оздоровлення та відпочинку дітей;

забезпечення державних гарантій щодо доступності та якості оздоровчих та відпочинкових послуг;

збереження та розвитку мережі дитячих оздоровчих закладів;

сприяння модернізації їх інфраструктури відповідно до сучасних умов.

Відповідно до Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» державна політика у сфері оздоровлення та відпочинку дітей ґрунтується на таких принципах [2, ст 3]:

рівності прав кожної дитини на оздоровлення та відпочинок;

визнання пріоритетним у діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування здійснення заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я дітей шляхом організації оздоровлення та відпочинку;

створення оптимальних умов для безпечного та ефективного перебування дітей у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку;

створення умов для зміцнення фізичного та психічного здоров'я дітей шляхом належної організації оздоровлення та відпочинку;

надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітям, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки;

адресності соціальної допомоги, що надається з державного і місцевих бюджетів для оздоровлення та відпочинку дітей.

Зазначені принципи є підґрунтям для організації діяльності та функціонування дитячих закладів оздоровлення та відпочинку. Серед них базовими, загально ціннісними слід вважати принципи:

гуманізації, що означає формування у дітей в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку цілісного ставлення до світу, культури;

демократизації, дотримання якого надає змогу здійснювати розвиток різноманітних форм співпраці всіх учасників оздоровлення та відпочинку на основі самовизначення видів діяльності;

індивідуалізації і диференціації, що передбачає залучення дітей до оздоровчо-виховного процесу з урахуванням їх індивідуальних та психофізіологічних особливостей [6, с.16-26].

Тобто, дитяче оздоровлення та відпочинок є сукупністю заходів, покликаних забезпечити розвиток творчого потенціалу дітей, охорону та зміцнення їх здоров'я, профілактику захворювання, заняття їх фізичною культурою, спортом, туризмом, формування навичок здорового способу життя, дотримання ними режиму харчування та життєдіяльності у сприятливому оточуючому середовищі при дотриманні санітарно-гігієнічних та санітарно-епідеміологічних вимог. Відтак, функціонування закладів дитячого оздоровлення та відпочинку в умовах трансформації суспільних відносин, реформування системи державного управління та модернізації системи оздоровлення та відпочинку видається доцільним розглядати як певний тип управлінської діяльності, який базується на органічному поєднанні відпочинку, праці, спорту з пізнавальною, естетичною, виховною та оздоровчою діяльністю.

Відповідно, під державним управлінням сферою дитячого оздоровлення та відпочинку слід розуміти вид діяльності держави, що передбачає цілеспрямований вплив на галузь чи окремі її складові через дієвий механізм державного управління з метою досягнення визначених стратегічних завдань. Щодо державного регулювання сферою дитячого оздоровлення та відпочинку, то, на нашу думку, це сукупність методів впливу суб'єктів управління на діяльність закладів дитячого оздоровлення та відпочинку як об'єкт, які мають практичний характер та функціональну спрямованість для досягнення визначених цілей. Особливістю державного регулювання, що відрізняє його від управління, є врахування законів ринку в ході реалізації управлінських функцій. Тобто державне управління є теоретичною оболонкою та концептуальною основою реалізації відповідного механізму, а державне регулювання відображене в практичному вимірі з обов'язковим включенням тих процесів, що відбуваються на ринку та їх прогнозів. й> Суттєва відмінність між дефініціями «відпочинок» та «оздоровлення» полягає в тому, що відпочинок не обмежується тільки поліпшенням та зміцненням фізичного і психічного стану здоров'я дітей, а й включає заходи, спрямовані на розвиток духовності і соціальної активності. Визначальною рисою дитячого оздоровлення та відпочинку є його поліфункціональний характер, що проявляється у виконанні наступних функцій: рекреаційної (у тому числі медико-біологічної); соціальної; економічної; культурної; просвітницько-виховної; інтеграційної; політичної. Відтак, дитяче оздоровлення та відпочинок є сукупністю заходів, покликаних забезпечити розвиток творчого потенціалу дітей, охорону та зміцнення їх здоров'я, профілактику захворювання, заняття їх фізичною культурою, спортом, туризмом, формування навичок здорового способу життя, дотримання ними режиму харчування та життєдіяльності у сприятливому оточуючому середовищі при дотриманні санітарно-гігієнічних та санітарно-епідеміологічних вимог Разом з тим, слід зазначити, що основними особливостями оздоровчих та відпочинкових послуг є:

сезонний характер їх надання, для яких характерно: нерозривність процесу виробництва та споживання;

диференціація та індивідуальний характер їх продукування;

високі вимоги до якості і значний термін використання.

Відповідно, функціонування закладів дитячого оздоровлення та відпочинку слід розглядати як певний тип управлінської діяльності, який базується на органічному поєднанні відпочинку, праці, спорту з пізнавальною, естетичною, виховною та оздоровчою діяльністю. Це надає змогу здійснити класифікацію існуючих типів дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, відповідно до встановлених ознак: за організаційно-правовою формою; за видами діяльності; за формою власності; за часом дії; за специфікою призначення та сприйняттям дитячого оздоровлення та відпочинку не як сфери діяльності, а як галузі економіки.

Це передбачає необхідність цілеспрямованого впливу органів публічної влади на галузь чи окремі її складові через дієвий механізм державного управління з метою досягнення визначених стратегічних завдань, що й потребує подальших наукових досліджень з метою забезпечення реалізації права дітей на повноцінне і якісне оздоровлення.

Література

Біль М. Механізм державного управління туристичною галуззю (регіональний аспект) : наук. розробка / М. Біль, Г Третяк, О. Край-ник. Р - К. : НАДУ, 2009. - 40 с.

Закон України від 25.10.08 № 204 «Про оздоровлення та відпочинок дітей» // http://zakon1.rada.gov.ua/.

Калініченко А. Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку: поняття, види та форми діяльності / А. Ка- лініченко // Державне управління в Україні: проблеми державотворення, виклики та перспективи : Матеріали II Міжнар. наук. конф. аспірантів та докторантів з державного управління (3 червня 2011 року). - [Електронний ресурс]. - Одеса : ОРІДУ НАДУ 2011. - С. 30-34.

Методическое пособие «Настольная книга директора детского оздоровительного лагеря» - Воронеж: Департамент образования, науки и молодежной политики Воронежской области, 2011. - 224 с.

Наказний М. Проектування діяльності дитячого оздоровчого закладу: теорія і технологія / М. Наказний : Монографія. - Дніпропетровськ, 2010. - 476 Соціальна педагогіка: Підручник. 4-те вид. виправ. та доп. / За ред. проф. А. Капської. - К. : Центр учбової літератури, 2009. - 488 с.

Сурмін Ю. Майстерня вченого : підручник для науковця / Ю. Сурмін. - К. : НИЦ «Консорціум з удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2006. - 302 с.

Размещено на Allbest.ru