Документні ресурси архівів Полтавського регіону: типологічний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Документні ресурси архівів Полтавського регіону: типологічний аспект

Ю.М. Спасьонова

Аналізуються документні ресурси архівів Полтавського регіону. Акцентується увага на типологічних аспектах поділу архівних документів.

Ключові слова: архівні ресурси, архівні фонди, організація архівних документів.

Анализируются документные ресурсы архивов Полтавского региона. Акцентируется внимание на типологических аспектах распределения архивных документов.

Ключевые слова: архивные ресурсы, архивные фонды, организация архивных документов.

Analyzes the document resources archives of Poltava region. Attention is focused on the distribution of typological aspects ofarchival documents.

Key words: archival resources, archival collections, organization of archival documents.

Актуальність дослідження зумовлена процесом інформатизації сучасного суспільства, який дедалі більше інтенсифікується і сприяє накопиченню величезного масиву інформації, зафіксованої на документних носіях. У зв'язку із цим нині актуальності набувають питання вивчення, аналізу й удосконалення підходів до відбору, експертизи цінності документів, їхньої класифікації, описування, зберігання та створення ефективних систем пошуку документів.

Мета -- з'ясувати сучасний стан і перспективи розвитку системи формування архівних ресурсів для задоволення потреб суспільства в архівній документній інформації, що є однією з визначальних функцій державних архівів.

Значним внеском у розвитоккласифікації документівстали праці Г.М. Швецової-Водки, С. Кулешова, А. Сокова, В.В. Бездрабко, Н.М. Кушнаренко та ін. архівний документ інформація

Передусім необхідно закцентувати на виході друком перших спеціальних навчальних виданнях Г. М. Швецової-Водки «Типологія документа» (1998 р.) і «Типологія книги» (1999 р.) [14, с. 43]. На основі класифікації, як процедуриподілу певних об'єктів на класи (види, роди, типи, жанри) за характерними ознаками документа, виокремлюється основна її вимога: необхідність визначення класів у процесі диференціації за однією ознакою [14, с. 38]. Процес поділу документів дослідниця називає «класифікуванням», а найзагальнішими назвами підрозділів одного рівня -- поняття «клас», «тип», «вид», «група», «жанр». Розмежування змісту «типологічна класифікація » та «типологія документів » відбувається завдяки вказівці на їх призначення. Якщо типологічна класифікація має на меті визначення видів документів, то типологія є розділом наукового знання («наука про типи»), який визначає типи, види й інші їх типологічні підрозділи [14, с. 39].

Фахівці зазначають, щотипологізація документа не може бути одновимірною, оскільки її метою є не тільки поділ документів на певні типи, але й визначення ступеня належності об'єктів до цих типів, їхньої подібності з іншими типами.

Відповідно до тези С. Кулешова, більшість нині діючих класифікацій документів в архівній справі базується на їх тематичних, предметних чи поглиблених семантичних характеристиках, а, отже, має йтися не про документну класифікацію, а про класифікацію документної інформації [7, с. 183].

Серед найхарактерніших новітніх проектів істориків-архівістів, джерелознавців і документознавців слід назвати формування та впровадження «Генеральної схеми класифікації документної інформації в систематичних каталогах державних архівів України» (2006 р.) [3]. Особливостями Генеральної схеми, порівняно з попередніми схемами єдиної класифікації документної інформації в систематичних каталогах, є їх поділ на дорадянський і радянський періоди.

Такий поділ відбито й у документних ресурсах, що містяться в архівах Полтавщини. Вони поділяються за історичними умовами, часом і місцем створення на три підгрупи під умовними назвами: «документи дорадянського періоду», «документи радянського періоду», «документи періоду незалежності». Так, до документів дорадянського періоду, наявних у Державному архіві Полтавської області, належать документи Полтавського губернського й волосних правлінь, Полтавської казенної палати, Кременчуцької межової комісії. Наприклад, у фонді казенної палати зберігаються автографи видатного діяча України Панаса Мирного [4, с. 42-43].

Доархівнихресурсів радянського періоду належать ті документи, що стосуються Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.), оскільки ці події неможливо повністю відновити без документів їх учасників. Зібрані документи переважно містяться у фонді Р-9075 «Колекція документів полтавчан-учасників Великої Вітчизняної війни 19411945 років». У фонді налічуються 22 справи, зокрема спогади учасників боїв за звільнення Полтави у вересні 1943 р. А. І. Холодного та М. С. Руденка, фото воєнних часів, фронтові щоденники, листи, бойові листки, вирізкиз фронтових газет тощо [8, с. 190].

В архівному відділі Зіньківської районної державної адміністрації у Фонді особового походження -- документи фонду «Історія рідного краю» (1944-1993 рр.) зберігаються унікальні твори зіньківського поета Т. Т. Лиманського.

В архівному відділі Кобеляцької районної державної адміністрації особових фондів на обліку в архіві немає, але зібрано документи фонду заслуженого лікаря М. А. Касьяна з 1960 р. -- 15 документів.

До документів незалежної України належить документація органів місцевої влади й державного управління (Полтавської міської ради та виконавчого комітету Полтавської міської ради й 3 районних виконавчих комітетів), яка міститься в 4 фондах (8670 од. зб., 1959-1991 рр.). Основні документи: протоколи засідань президії Полтавської міської ради народних депутатів, документи сесій, протоколи засідань міськвиконкому, рішення міськвиконкому, розпорядження міського голови, документи постійних комісій, плани, затверджені штатні розписи, річні бухгалтерські звіти, документи профспілкового комітету, а також документи правоохоронних органів (міської прокуратури), культурно-освітніх закладів, міського відділу охорони здоров'я, планування та статистики (Головне управління економіки, ринкових реформ та соціальних питань, міський відділ статистики), громадських організацій тощо.

Слід зазначити, що архіви Полтавської області -- важлива складова Національного архівного фонду України -- вони забезпечують збереження цінної інформації про факти, події та явища, які дозволяють відтворити історичну істину, забезпечують збереження духовних цінностей Полтавського регіону для майбутніх поколінь. Матеріали, що накопичилися в процесі історичного розвитку Полтавського краю, потребують надійного збереження, класифікації та систематизації.

Так, фонд 222 Полтавського Державного архіву «Скаржинська Катерина Миколаївна (/1851-1852/)-1932) -- краєзнавець, член етнографічного, археологічного й антропологічного товариств» має велике значення для вивчення історичного минулого всієї України [6]. Цей великий за обсягом документальний фонд (2650 од. зб.) охоплює значний історичний період. Більшість документів -- оригінали, найдавніший з яких датується 1693 роком. Документи в ньому поділені на три розділи: діловодство музею; документи, зібрані музеєм; документи родин Скаржинських та Райзерів, а також їхніх родичів. У цьому фонді зберігаються оригінали універсалів гетьмана Мазепи значковому товаришу Василеві Свічці на володіння млинами поблизу Горобиної греблі в Лубнах (1702 р.), гетьмана Кирила Розумовського лубенському полковнику Івану Кулябці на володіння селами в Лукімській та Лубенській сотнях (1752 р.), гетьмана Данила Апостола переяславському полковникові Тетері на будівництво млина біля Воришівської греблі в Лубнах (1732 р.); документи установ м. Лубни (звіти земської управи; міського громадського банку, повітового казначейства; рапорти приставів тощо), позови поміщиків у Лубенський земський суд, скарги, доноси справнику та городничому про незаконне захоплення земель та переховування втікачів-кріпаків. За документами цього ж фонду (журнали Полтавського тимчасового губернського комітету з реалізації положення про земські установи; комітету з упорядкування селянського побуту, інструкції про перші земські засідання і порядок стягнення зборів земськими управами, листи, відгуки) можна вивчати процес упровадження реформ на Полтавщині, розпочатих у 1861 р.

Досвід минулих поколінь є важливим не тільки для історичної пам'яті, а й для вирішення поточних практичних питань. Це безпосередньо стосується юридичного значення архівних документів, завдяки яким юридичні та фізичні особи можуть підтвердити свої права. Тобто архівні документи мають не лише історичне й адміністративне значення, як, наприклад, книги й предмети, що зберігаються в бібліотеках і музеях. Водночас вони мають юридичне значення, яке зумовлює особливе місце архівних установ у сучасному суспільстві. Крім того, слід зазначити, що наявність деяких архівних матеріалів сприяє розвиткові суспільних наук, а також багатьох природознавчих дисциплін.

Архівні документи Полтавської області класифікуються відповідно до закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи». Одиницею класифікації в межах архівів Полтавщини, як і в інших архівних установах України, є архівний фонд, під яким розуміється накопичена за час діяльності однієї чи декількох юридичних або фізичних осіб сукупність архівних документів, об'єднаних за ознакою генетичного, історичного чи логічного зв'язку, що підлягають постійному зберіганню [11, с. 44].

Архівні фонди, у свою чергу, поділяються на створені юридичними особами (група архівних фондів офіційного походження) та на фонди, фондоутворювачами яких є фізичні особи (група архівних фондів особового походження).

До юридичних осіб -- джерел формування НАФ, які передають документи до архіву (список джерел комплектування архіву), належать такі юридичні особи, таких форм власності:

- державної або комунальної, під час діяльності яких утворюються документи НАФ, що згідно із законодавством мають надходити на зберігання до відповідного архіву;

- зміненої державної, де тимчасово зберігають документи НАФ, створені в процесі їх діяльності до зміни форми власності (означені установи входять до списку без укладання з ними договору);

- приватної, зокрема об'єднання громадян, релігійні організації, що уклали з архівом договір про передавання документів на постійне зберігання до НАФ [11, с.13].

У держархіві Полтавської області налічуються 34 фонди особового походження, 6388 справ за 1693-2010 рр. Це документи керівників області («Моргун Федір Трохимович -- перший секретар Полтавського обкому партії, Герой Соціалістичної Праці, письменник»), відомих працівників народного господарства («Гайовий Тимофій Володимирович -- начальник Полтавського тепловозоремонтного заводу, Герой Соціалістичної Праці», колекція документів про колективи й ударників комуністичної праці), вчених, діячів науки і техніки («Аксентьєва Зінаїда Миколаївна -- член-кореспондент Академії наук УРСР, директор Полтавської гравіметричної обсерваторії, депутат Верховної Ради УРСР», «Нані Софія Петрівна -- відомий зоотехнік-селекціонер», «Побєдоносцев Ю.А. -- лауреат Державної премії, заслужений діяч науки і техніки, член-кореспондент Міжнародної Академії астронавтики», «Комарницький Микола Антонович -- ветеран і популяризатор авіації та планеризму»), учасників етапних історичних подій («Абрамов Іван Олексійович -- учасник штурму Зимового палацу 24-25 жовтня 1917 року, почесний громадянин міста Полтави», «Каменський Ричард Кастанович -- учасник польського національно-визвольного руху 1863-1864 років», «Дем'яновський Володимир Васильович -- учасник народовольчого руху»), відомих полтавських дворян (ф.181 «Галагани Петро Григорович та Павло Григорович -- поміщики Прилуцького повіту Полтавської губернії», ф.767 «Коршун Микола Пилипович (1889-рік смерті не встановлений) -- дворянин, голова Лубенської повітової земської управи», ф.242 «Щербатов Микола Борисович -- князь, Полтавський губернський предводитель дворянства», ф.1017 «Орільська економія поміщиків Чернишів, с. Чернишівка Миргородського повіту Полтавської губернії» та ін.). Окрім того, на зберіганні є й архівні колекції, тобто сукупність окремих архівних документів різного походження (що належать до різних архівних документальних фондів), об'єднаних за тематичною, хронологічною, авторською, номінальною, об'єктною, географічною чи іншими ознаками.

Організація документів Національного архівного фонду -- це комплекс організаційно-правових, науково-методичних і технологічних рішень та заходів, спрямованих на визначення структури НАФ, профілю і мережі архівних установ, формування ієрархічно пов'язаних документальних комплексів на всіх структурних рівнях НАФ з метою збереження їх цілісності та підвищення ефективності систем інтелектуального доступу до них.

Організація документів здійснюється послідовно:

- на міжархівному рівні завдяки розподілу документальних комплексів у межах системи архівних установ;

- на архівному рівні за допомогою формування цілісних документальних комплексів у межах архіву;

- на рівні комплексу завдяки формуванню справ та їх систематизації в межах документального комплексу;

- на рівні справи через систематизацію документів та їх складових [10, с. 38].

Організаційна впорядкованість забезпечується наданням документам облікових номерів, що значно спрощує їх систематизований пошук. Так, усі документи, що зберігаються в Полтавських архівах, мають свої відповідні номери, яківнесені до облікових документів або спеціальної облікової системи.

Основою організації документів Національного архівного фонду, зокрема й в архівах Полтавської області, є їх наукова класифікація. Основні класифікаційні ознаки є такі:

- належність документів до документації одного утворювача;

- форма власності на документи;

- терміни зберігання документів;

- ступінь цінності документів;

- належність документів до певних адміністративно-територіальних одиниць;

- історичні умови, час і місце створення документів;

- належність документів до певних сфер життєдіяльності суспільства;

- види носіїв інформації, способи і техніка закріплення інформації;

- категорії доступу до документів [11, с. 38-39].

Архівні ресурси Полтавської області класифікують також за ознакою виду носія, способів і техніки закріплення інформації, вони підлягають зберіганню в спеціалізованих архівах або підрозділах загальних архівів. Так, у фондах Полтавського Державного архіву зберігається така кількість одиниць обліку:

- 10 (кінодокументи за 1964-1973 рр.);

- 26 9б2 (фотодокументи за 1888-2010 рр.);

- 581 (фонодокументи за 1960-2010 рр.);

- 104 (відеодокументи за 2005-2011 рр).

Аудіовізуальні, електронні документи, а також окремі групи наукової, технічної, проектної, конструкторської документації зберігаються за нефондовою системою організації документів

Організація кіновідеодокументів основується на таких класифікаційних ознаках: жанри кіно (документальне, науково-популярне, навчальне, ігрове тощо); форми організації відзнятого матеріалу (фільми, спецвипуски, кіножурнали, окремі сюжети); носії інформації (негативи і позитиви, горюча і негорюча плівка, відеоплівка).

Організація фотодокументів основується на таких класифікаційних ознаках: жанри фотографії (хронікальне фото, портрети, пейзажі); форми організації відзнятого матеріалу (окремі фото, фотонариси, фотоальбоми); носії інформації (негативи і позитиви на склі, фотоплівці, фотопапері тощо).

Ознаками внутрішньожанрового класифікаційного розподілу є: для хронікальних фото -- тематика (громадсько-політична, народно-господарська, наукова, культурна, спортивна тощо); для портретів і пейзажів -- об'єкт і місце зйомки (індивідуальні, групові, студійні, позастудійні портрети; сільські, міські, індустріальні пейзажі тощо).

Організація фонодокументів основується на таких класифікаційних ознаках: жанрова належність записаного матеріалу (хронікальний, мемуарний, виконання творів літератури і мистецтва, навчальні, науково-освітні програми тощо); форми організації записаного матеріалу (репортажі, хронікальні записи подій, радіопрограми, виступи, спогади, інтерв'ю тощо); місце запису (студійні, позастудійні, трансляційні); системи запису звуку (механічна, фотооптична, магнітна); носії інформації (граморигінали, грамплатівки, магнітні стрічки, компакт-диски тощо).

Організація електронних документів ґрунтується на таких класифікаційних ознаках: тип комп'ютерного обладнання, програмного забезпечення, на базі яких вони були створені, особливості змісту та мета використання документної інформації.

Технічні документи, зазвичай, групуються в комплекси за об'єктною ознакою. Організація цих документів може здійснюватися також за територіальною або тематичною ознакою.

Злагоджена робота архівної системи є важливою умовою збереження історичних цінностей України, оскільки вони виконують основні функції: збирають, ідентифікують, описують і класифікують документи, забезпечують їхнє зберігання, реставрацію й організують доступне користування ними.

Тому питання організації фондів документних ресурсів архівів (або архівних ресурсів) є актуальними і потребує подальшого дослідження, особливо в контексті розвитку інформатизації, технічного, програмного забезпечення та систем «електронних архівних ресурсів».

Стан інформатизації архівів Полтавської області не узгоджується з сучасними вимогами. Лише 13 комп'ютерів архівних відділів підключені до мережі Інтернет і мають умови для ведення службового листування електронною поштою, доступ до баз даних документів як держархіву області, так і всієї інформаційної системи Національного архівного фонду України. Усі інші не мають необхідного технічного забезпечення, що значно знижує продуктивність роботи архівів.

Перспективи подальших досліджень класифікації архівних ресурсів Полтавського регіону полягають у вирішенні питаньзміцнення матеріально-технічної бази архівних установ, збільшення штатної чисельності працівників архівної галузі, реставрації унікальних та особливо цінних документів, створення на них страхового фонду та фонду користування.

Актуальним є розроблення перспективного проекту електронних архівних ресурсів в архівах Полтавщини на базі інтернет-комунікацій, що дозволить підвищити якість архівних послуг та значно скоротити процес пошуку архівної інформації.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Архівна наука і освіта в Україні 1920--1930-х років / І. Матяш.-- К. : Б.в., 2000. -- 591 с.

2. Архівні установи України: Довідник. Т 1. Державні архіви / Держкомархів України. УНДІАСД; Редкол.: Г В. Боряк (голова), І. Б. Матяш, Г В. Папакін. -- 2-е вид., доп. -- К., 2005. -- C. 378-390.

3. Генеральна схема класифікації документної інформації в систематичних каталогах державних архівів України: методичний посібник / Н. М. Христова, Л. В. Андрієвська, В. В. Бездрабко та ін. -- К., 2006. -- С. 80.

4. Державний архів Полтавської області. Анотований реєстр описів. -- Т 1. Фонди дорадянського періоду. -- Полтава, 2004. -- 72 с.

5. Документальні джерела наукової інформації: поняття, типологія, історія, типологічні схеми / С. Кулешов.-- К. : УкрІНТЕІ, 1995. -- 192 с.

6. Історія архіву державного архіву Полтавської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://poltava.archives.gov.ua/page/pro-arkhiv-0. -- Назва з екрана.

7. Класифікація архівних документів: проблеми і пошук / В. В. Бездрабко // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: міжвідомчий науковий збірник. -- К., 2005. -- Вип. 5: Архіви -- складова інформаційних ресурсів суспільства. -- С. 179-184.

8. Колекції документів Держархіву Полтавської області з історії Другої світової війни / О. Бігдан // Архіви України. -- 2005. -- № 1-3. -- С. 190-193.

9. Матяш І. Б. Організація архівної справи в сучасній Україні / І. Б. Матяш // Спеціальні історичні дисципліни: зб. наук. праць. -- К., 2004. -- № 11. -- Ч. 2.

10. Мітюков О. Г. Науково-інформаційна діяльність державних архівів України / О. Г. Мітюков // Український історичний журнал. -- 1983. -- № 9 (260). -- С. 28-36.

11. Основні правила роботи архівів України. -- К., 2004. -- 334 с.

12. Сельченкова С. В. Методика визначення джерел комплектування державних архівів / С. В. Сельченкова // Архіви України. -- 1993. -- № 4-6. -- С. 63-67.

13. Современные документные классификации / К. И. Рудельсон. -- М. : Наука, 1973. -- 267 с.

14. Типологія документа: навч. посіб. для студ. ін-тів культури / Рівн. держ. ін-т культури / Г. М. Швецова-Водка. -- К. : Кн. палата України, 1998

Размещено на Allbest.ru