Размещено на http://www.allbest.ru/

Опольський університет

Пріоритетні напрями щодо завершення договірно-правового оформлення сухопутної ділянки українсько-російського державного кордону України

Н.А. Сіцінський, магістр права

Анотації

У статті запропоновано пріоритетні напрями реалізації державної політики у сфері безпеки і оборони України, що спрямовані на завершення процесу договірно-правового оформлення державного кордону України з Російською Федерацією в умовах анексії російською стороною частини державної території України. Наголошено, що ситуації на українсько-російській ділянці державного кордону обумовлюють нагальну потребу вжиття термінових заходів щодо врегулювання питань договірно-правового оформлення сухопутної ділянки спільного державного кордону з Росією. Обґрунтовано прогнозовані виклики та загрози національній безпеці України у сфері безпеки державного кордону, що пов'язані із незавершеністю договірно-правового оформлення сухопутної ділянки українсько-російського державного кордону. Розкрито зміст пріоритетних напрямів щодо завершення процесу договірно-правового оформлення сухопутної державного кордону України з Російською Федерацією.

Ключові слова: українсько-російській державний кордон, договірно-правове оформлення державного кордону, демаркація державного кордону.

The paper suggests priorities for implementation of the state policy in the sphere of security and defense of Ukraine, aimed at the completion of the process of legal registration of the state border of Ukraine with the Russian Federation in conditions of annexation by the Russian side part of the state territory of Ukraine. Noted that the situation on the Ukrainian-Russian section of the border makes the urgent need to take urgent measures to settle the issues of legal registration of land plots with the total state border with Russia. Reasonable, predictable challenges and threats to national security of Ukraine in the sphere of security of the state border, related to the incompleteness of the legal registration of land plot of the Ukrainian-Russian state border. Contents of the priority directions regarding the completion of the process of legal registration of land of Ukraine's state border with the Russian Federation.

Key words: Ukrainian-Russian state border, the legal registration of the state border, the state border demarcation.

державний кордон україна росія

Постановка проблеми

Сухопутна ділянка українсько-російського державного кордону, що має протяжність 1974,04 кілометри є найбільшою за протяжністю ділянкою державного кордону України із суміжними країнами. Зазначимо, що упродовж тривалого часу українсько-російський державний кордон активно використовувався чисельними міжнародними злочинними угрупованнями, що мають за мету налагодити стійкі канали незаконної міграції та торгівлі людьми, контрабандної діяльності та наркотрафіку, незаконного переміщення через кордон зброї, вибухових речовин, засобів терору та вчинення інших протиправних дій на кордоні. Відтак діяльність транскордонних злочинних угруповань на спільній ділянці державного кордону між Україною і Російською Федерацією завжди представляла потенційну загрозу національній безпеці держави у сфері безпеки державного кордону. Водночас, особливу небезпеку державному суверенітету, територіальній цілісності та соборності України представляють сьогоднішні дії Москви на спільній ділянці державного кордону. Щоденно через українсько-російську ділянку державного кордону намагаються потрапити до України численні злочинні угруповання, що мають за мету дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в нашій державі. Вперше за часів незалежності України по обидва боки кордону з Росією накопичено потужне угруповання військових сил та засобів, що перебувають у повній бойовій та мобілізаційній готовності до військових дій. По суті, за сучасних умов державності перед Україною постала потенційна загроза щодо втрати суверенітету та територіальної цілісності держави в умовах безпосередньої військової загрози з боку Російської Федерації. Все вищенаведене може стати передумовою до втрати Україною частини державної території на кордоні з Росією, з огляду на невизначений правовий статус спільної ділянки державного кордону. Ситуація є доволі небезпечною та потребує вжиття невідкладних заходів, що мають бути спрямовані на врегулювання питань договірно-правового оформлення українсько-російського державного кордону.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що дослідженню питань, що пов'язані із завершенням процесу договірно-правового оформлення державного кордону між Україною і Російською Федерацією присвячені роботи дослідників: А.Л. Боднаря, М.З. Кулика, Л.В. Осовалюка, М.О. Трюхана, В.С. Сіцінського.

Водночас, необхідність захисту суверенітету та територіальної цілісності держави в умовах безпосередньої військової загрози з боку Російської Федерації, потребує розробку та реалізацію невідкладних завдань у сфері забезпечення національної безпеки, що мають бути спрямовані на врегулювання питань договірно-правового оформлення українсько-російського державного кордону.

Мета статті

Мета статті - визначити пріоритетні напрями реалізації державної політики у сфері безпеки і оборони України щодо завершення процесу договірно-правового оформлення державного кордону України з Російською Федерацією.

Виклад основного матеріалу

Аналіз сучасної ситуації на українсько-російській ділянці державного кордону обумовлює нагальну потребу вжиття термінових заходів щодо врегулювання питань договірно-правового оформлення сухопутної ділянки спільного державного кордону з Росією. Це обумовлено тим, що російською стороною наприкінці лютого 2014 року було грубо порушено положення Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року [1], Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року [2] та Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року [3], а також усталені принципи міжнародного права щодо поваги до суверенітету, територіальної цілісності держав, а також відмови від застосування зброї у міждержавних відносинах.

За результатами військової агресії на сьогодні Росією практично окуповано частину державної території України - Автономну Республіку Крим. Наразі Кремль активно заохочує екстремістські та сепаратистські настрої в Україні, що мають за мету переглянути належність державної території України у південно-східних регіонах країни з метою подальшої анексії частини території української держави.

Ситуація є доволі загрозливою з огляду на той факт, що між Україною і Російською Федерацією відсутні базові міждержавні договори та угоди, що врегульовують питання спільного державного кордону, а саме:

1) відсутня демаркація українсько-російського державного кордону, ділянка якого на сьогодні не позначена прикордонними знаками на основі документів про делімітацію кордону;

2) не укладено міждержавний договір про режим державного кордону між Україною і Росією співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань, предметом якого є порядок утримання кордону, провадження господарської діяльності, робота змішаної прикордонної комісії та прикордонно-представницького апарату тощо;

3) не врегульовано міждержавними договорами порядок господарювання на прикордонних об'єктах та у прикордонних водах, а також низку міждержавних майнових та фінансових відносин між Україною і Російською Федерацією.

Прогнозовані виклики та загрози національній безпеці України у сфері безпеки державного кордону, що пов'язані із незавершеністю договірно-правового оформлення сухопутної ділянки українсько-російського державного кордону є актуальними і набувають гостроти. До зазначених загроз можна віднести:

суттєві перешкоди у процесі європейської інтеграції України, що пов'язані із незавершеністю процесу договірно-правового оформлення державного кордону на всій його протяжності;

зростання небезпеки ескалації прикордонних конфліктів та прикордонних інцидентів на кордоні із Росією, а також проникнення на територію України екстремістських, сепаратистських та інших угруповань, що мають за мету дестабілізувати ситуацію в Україні;

можливість втрати частини державної території України та юридичного титулу на певні прикордонні регіони української держави;

активізація діяльності транскордонних злочинних угруповань на кордоні з Росією, що займаються незаконною міграцією та торгівлею людьми, контрабандою, трафіком зброї і наркотичних речовин, а також іншої протиправною діяльністю;

загроза виникнення техногенних аварій та катастроф у прикордонних районах, а також відсутність дієвих міждержавних механізмів мінімізації зазначених загроз.

З метою мінімізації викликів та загроз національній безпеки України, що пов'язані із незавершеністю договірно-правового оформлення сухопутної ділянки українсько-російського державного кордону вбачається за доцільне визначити пріоритетні напрями, що спрямовані на завершення правового оформлення спільної ділянки державного кордону з Росією.

Перший пріоритетний напрям щодо завершення процесу договірно-правового оформлення сухопутної державного кордону України з Російською Федерацією має бути спрямований на завершення процесу демаркації українсько-російського державного кордону у двосторонньому форматі. При цьому акцентуємо увагу на тому, що зазначений процес буде ефективним лише у разі досягнення принципових політичних домовленостей з Москвою з питань завершення демаркації спільної ділянки кордону у відповідності до підсумкових документів делімітації, затверджених Договором між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28.01.2003 року [4].

Комплексний аналіз ситуації, що склалась навколо демаркаційного аспекту сучасних українсько-російських відносин дає підстави стверджувати, що Кремль сьогодні займатиме вичікувальну позицію з питань завершення правового оформлення спільного державного кордону. Враховуючи той факт, що російська сторона у попередні роки тривалий час більш ніж сім років блокувала переговорний процес з демаркації спільного державного кордону, можна стверджувати про безперспективність сподівань щодо успішного врегулювання зазначеного питання у двосторонньому форматі на сьогоднішній день. Наразі в діях російської сторони присутній очевидний політичний інтерес, що спрямований на забезпечення власних політичних, військових, економічних та інших геополітичних інтересів на кордоні з Україною шляхом:

1) інтенсивної політизації питань щодо державно-територіального статусу певних прикордонних регіонів України;

2) реалізації намірів щодо територіального розмежування на користь Російської Федерації, нехтуючи підсумкові делімітаційні документи проходження лінії українсько-російського державного кордону;

3) висунення територіальних претензій до України та заохочення сепаратистських та екстремістських настроїв у прикордонних регіонах;

4) створення певної "зони нестабільності" на українсько-російській ділянці державного кордону шляхом створення передумов до виникнення прикордонних інцидентів та конфліктних ситуацій на кордоні.

Таким чином, на сьогодні перспектива завершення процесу демаркації українсько-російського державного кордону у двосторонньому форматі, з огляду на сучасний стан міждержавних відносин України з Російською Федерацією є доволі сумнівною. Цілком ймовірно, що Москва намагатиметься використовувати проблеми, пов'язані із незавершеністю договірно-правового оформлення спільного державного кордону як один із важелів політичного тиску на Україну, а також нехтування суверенітетом та територіальної цілісністю нашої країни.

Другий пріоритетний напрям щодо завершення процесу договірно-правового оформлення сухопутної державного кордону України з Російською Федерацією, доцільно спрямувати на запровадження у односторонньому порядку заходів, спрямованих на підтримання режиму спільної ділянки кордону. Введення Україною односторонніх заходів з підтримання режиму українсько-російського державного кордону обумовлено:

ескалацією військової присутності на кордоні з Україною потужних військових угруповань: сил, засобів, бойової та спеціальної техніки Російської Федерації та пов'язана з цим потенційна загроза військового вторгнення на територію нашої держави;

потенційною загрозою втрати юридичного титулу на частину суверенної території України, територіальну цілісність та недоторканість державного кордону;

активізацією розвідувально-підривної діяльності російських спеціальних служб щодо заохочення екстремістських сепаратистських угруповань у прикордонних регіонах України і Російської Федерації, а також загостренням діяльності проросійських елементів у східних і південних регіонах держави;

подальшими спробами в'їзду в Україну екстремістських настроєних громадян Російської Федерації із спеціальними засобами для участі в несанкціонованих акціях у східних регіонах України;

провокативними діями російської сторони, що спрямовані на вжиття цілеспрямованих політичних та воєнних заходів щодо ескалації конфлікту з Україною, загостренням діяльності проросійських елементів у східних і південних регіонах та проведенням масових заходів у підтримку окупації Криму;

активізацією діяльності транскордонних злочинних угруповань, що здійснюють протиправну діяльність на українсько-російському державному кордоні.

Запровадження односторонніх заходів з підтримання режиму українсько-російського державного кордону дозволить:

1) здійснити додаткові комплексні заходи із забезпечення суверенітету, територіальної цілісності України та захист її національних інтересів на державному кордоні;

2) мінімізувати потенційну військову загрозу з боку Російської Федерації, а також усунути передумови до виникнення прикордонних інцидентів та військових конфліктів на кордоні;

3) ввести додаткові режимні обмеження для осіб, що перетинають українсько-російський державний кордон та по відношенню до яких є підозра щодо намірів дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в Україні;

4) ефективніше протидіяти розвідувально-підривній діяльності російських спеціальних служб, що мають наміри заохочення екстремістських сепаратистських угруповань у прикордонних регіонах України і Російської Федерації;

5) спонукати російську сторону до участі у роботах з демаркації кордону у двосторонньому форматі;

6) підвищити ефективність українських контролюючих служб у протидії незаконній міграції, контрабандній та іншій протиправній діяльності на кордоні з Росією.

Зазначимо, що сучасна міжнародна практика реалізації прикордонної політики має прецеденти з визначення меж поширення суверенітету суміжних держав шляхом позначення державного кордону на місцевості в умовах незавершеності переговорного процесу з його делімітації та демаркації. Саме у зазначений вище спосіб, Російська Федерація у односторонньому порядку провела демаркацію спільних ділянок державного кордону з Литовською Республікою та Естонською Республікою. Цілком ймовірно, що Кремль намагатиметься у односторонньому порядку встановити так звану "тимчасову контрольну лінію" на спільному кордоні з Україною та облаштувати так звану "контрольну лінію" інженерно-технічними спорудами та загорожами. Прогнозовано що зазначені вище дії російської сторони матимуть за мету ревізію узгодженої раніше делімітаційної лінії українсько-російського державного кордону, що у подальшому створить передумови до можливої анексії частини суверенної території України.

Третій пріоритетний напрям щодо завершення процесу договірно-правового оформлення сухопутної державного кордону України з Російською Федерацією доцільно спрямувати на позначенням Україною в односторонньому порядку українсько-російського державного кордону на місцевості (далі-проведення односторонньої демаркації українсько-російського державного кордону). Акцентуємо увагу на тому, що проведення односторонньої демаркації українсько-російського державного кордону є вимушеною мірою для української сторони з огляду на потенційну небезпеку анексії Росією частини державної території нашої країни.

На нашу думку, одностороння демаркація кордону з Росією дозволить забезпечити суверенітет та територіальну цілісність України та стане вагомим аргументом у сучасному військово-політичному протистоянні з Росією. У разі прийняття українською владою політичного рішення щодо проведення односторонньої демаркації українсько-російського державного кордону, нагальним буде вжиття комплексу упереджувальних заходів, серед яких основними будуть такі:

моделювання можливих варіантів вирішення проблемних питань, що пов'язані із реалізацію практичних заходів з проведення односторонньої демаркації кордону з Росією із врахуванням історичних прецедентів та норм міжнародного права;

підготовка комплексної оцінки ресурсного потенціалу українських сил та засобів, що будуть залучені до практичного виконання робіт з проведення односторонньої демаркації українсько-російського державного кордону;

аналіз доцільності і можливості використання інструментарію міжнародного арбітражу у процесі проведення односторонньої демаркації українсько-російського державного кордону;

організація двосторонніх та багатосторонніх консультацій з офіційними представниками Європейського Союзу та країнами-партнерами України, спрямованих на підтримку дій української сторони;

проведення розгорнутої інформаційної кампанії як в Україні, так і за її межами, що спрямована на підтримку дій нашої держави з врегулювання питань спільного державного кордону з Російською Федерацією;

проведення масштабної роз'яснювальної роботи з місцевим населенням щодо уникнення негативного суспільного резонансу місцевого населення прикордонних регіонів тощо.

Зазначимо, що з боку Російської Федерації прогнозовано очікується вкрай негативна реакція на дії української сторони з проведення демаркації спільного державного кордону у односторонньому порядку. Можливою реакцією Москви на такі дії можуть бути:

виникнення міжнародно-правового спору відносно проходження українсько-російського державного кордону;

дипломатичні демарші та ноти протесту стосовно дій української сторони;

масовані антиукраїнські інформаційні акції російських та деяких українських засобів масової інформації;

підбурення проросійськи налаштованого населення України, зокрема мешканців прикордонних з Росією регіонів;

небезпека виникнення прикордонних інцидентів та конфліктних ситуацій на окремих ділянках українсько-російського державного кордону.

Висновки

Підсумовуючи вищенаведене зазначимо, що відсутність завершення договірно-правового оформлення українсько-російського державного кордону за сучасних умов державності представляє потенційну загрозу суверенітету та територіальній цілісності України.

Серйозною загрозою для національної безпеки і оборони України є те, що українсько-російський державний кордон не оформлено у договірно-правовому відношенні, а саме: не проведено демаркацію кордону та не позначено кордон на місцевості; відсутні базові міждержавні договори, що регламентують питання дотримання режиму державного кордону, співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань, не врегульовано низку майнових, фінансових та господарських питань на кордоні з Росією тощо.

Дана ситуація потребує вжиття невідкладних заходів, що мають бути спрямовані на врегулювання питань договірно-правового оформлення українсько-російського державного кордону.

Перспективою подальших розвідок даної проблематики є розробка організаційно-правових механізмів, що мають бути спрямовані на врегулювання питань договірно-правового оформлення українсько-російського державного кордону з метою захисту суверенітету та територіальної цілісності держави в умовах безпосередньої військової загрози з боку Російської Федерації.

Література