Дослідження проблем управління проектом організації державних закупівель в Україні

Ключевые слова: государственные закупки, организация процесса закупки, управление проектом государственных закупок.

The article is devoted to the analysis of the public procurement and identification process of the main related problems. The timing question of the procurement procedure in accordance with the Law is investigated. Modern Ukrainian legislation on public procurement is imperfect. This is the cause of abuse by officials and performers of procurement procedure. The creation of a new procurement organization is so important. In the article the attention is paid to the search suggestions for this project quality control improvement in Ukraine

The responsibility distribution of the project team public procurement is proposed

Key words: public procurement, the organization of the procurement process, project management public procurement.

Постановка проблеми. Розвиток економіки України, проведення економічних реформ, інтеграція з європейськими економічними структурами і приєднання до системи ГАТТ/СОТ вимагає приведення внутрішнього законодавства України, зокрема з питань державних закупівель, у відповідність з нормами і правилами міжнародної торгівлі.

Вимоги Світової організації торгівлі щодо зазначеного питання визначені в Угоді про державні закупівлі СОТ, прийнятій у квітні 1994 року. Ця Угода поширюється на будь-який закон, норму чи практику, що стосуються державних закупівель, включаючи державні закупівлі у сфері послуг. Обов'язковими умовами Угоди про державні закупівлі є відсутність дискримінації постачальників залежно від їх статусу і державної належності і здійснення закупівель на конкурсній основі із забезпеченням прозорості на кожній стадії торгів (тендерів) на вимогу будь-кого з постачальників. У рамках реалізації заходів щодо вдосконалення системи державних закупівель в Україні і з метою наближення діючих процедур розміщення державних замовлень до передбачених вимогами системи Світової організації торгівлі 10 квітня 2014 р. прийнято нову редакцію Закону України "Про здійснення державних закупівель" (далі - Закон). На думку деяких експертів, Закон нечітко розписує процедуру здійснення державних закупівель і встановлює додаткові перешкоди учасникам, які бажають прийняти участь у даній процедурі. Крім того, тендерні процедури складні, потребують багато часу, що зриває постачання товарів, робіт і послуг для системи науки і освіти, транспортної галузі, військового відомства. У приклад приводять неякісні дитячі автобуси, закуплені при міністрі освіти Табачнику і відсутність елементарного забезпечення військових на момент початку окупації Криму російськими військами.

Мета статті. Метою статті є проведення аналізу організації процесу проведення державних закупівель, виявлення головних проблем і пошук пропозицій щодо покращення управління даним проектом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання удосконалення управління системою державних закупівель в умовах трансформаційної економіки є предметом аналізу багатьох науковців. Зокрема, цій проблематиці присвячені праці таких науковців, як: В. Мельникова [3], А. Патрона [12], О. Підмогильного [5], В. Смиричинського [7], І. Смотрицької [8], Н. Ткаченко [10], В. Федоровича [12], Г. Харченка [13] й інших дослідників. При визначенні пріоритетів відповідної державно-управлінської діяльності фахівці підкреслюють важливість розробки несуперечливої нормативно-правової бази, запровадження чітких і прозорих правил поведінки учасників торгів, формування належної інформаційної інфраструктури і врегулювання інших важливих аспектів проведення державних закупівель.

Проте єдиної думки щодо багатьох ключових питань державного управління зазначеною сферою господарських відносин серед дослідників поки що немає, багато проблем потребують додаткового опрацювання, насамперед у частині врахування особливостей посткризового розвитку економіки нашої країни при прийнятті і реалізації відповідних державно-управлінських рішень [11]. Також питання дослідження організації державних закупівель в Україні є досить актуальним і йому приділяється увага багатьох українських і іноземних науковців. Серед останніх можемо відзначити Константинова В.С. [1], Марусов А.[2], Потяк В.Ю.[6], Соболівська Ю. О.[9], Храмкін А.[14].

Виклад основного матеріалу дослідження. У всьому цивілізованому світі принципи державних закупівель ґрунтуються на певних засадах:

- закупівлі повинні бути економними (найкраща з можливих комбінація якості і ціни);

- рішення щодо надання контрактів повинні бути справедливі і неупереджені;

- процес закупівель повинен бути гласним (інформація доступною, торги - публічними, всі рішення повинні реєструватись);

- процес закупівель повинен бути ефективним (повнота правил, простота і швидкість процедур);

- важливість підзвітності (складання і зберігання звітів).

При традиційному паперовому документообігу зобов'язання, прийняті сторонами, і надані ними відомості, в тому числі, інформація по конкурсних торгах, пропозиції конкурсних торгів, договори і т.д., підтверджуються документами на паперовому носії, підписаними уповноваженими посадовими особами відповідних державних органів або суб'єктів господарської діяльності [9].

З прийняттям першої редакції Закону, в якій було приділено цілий розділ електронним торгам, з' явилось багато дискусій з приводу того чи полегшить і покращить процедуру державних закупівель таке нововведення. Нова редакція Закону не містить окремого розділу про електронні реверсивні аукціони. Ця процедура з'явилася два року тому з ініціативи народного депутата України Ірини Горіної. Весь цей час норма не діяла, оскільки не було прийнято необхідних підзаконних актів.

З іншого боку, сама процедура була копією російського законодавства, з усіма його недоліками. Крім того, у директивах ЄС стосовно державних закупівель відсутня окрема "електронна процедура". Акцент зроблено на застосуванні електронних засобів під час проведення будь-яких процедур закупівлі. управління державний закупівля законодавство

За рекомендаціями міжнародних експертів, спробу реалізувати такий підхід було зроблено в новій редакції Закону. Так, у статті 12 ідеться про те, що "замовник має право здійснювати будь-які процедури закупівлі із використанням електронних засобів", зокрема "з метою подання пропозицій конкурсних торгів, кваліфікаційних і цінових пропозицій і здійснення їх оцінки".

Причому вони мають використовуватися з урахуванням вимог законів "Про електронні документи і електронний документообіг" і "Про електронний цифровий підпис". Крім того, "особливості застосування електронних засобів під час здійснення процедур закупівлі" має визначити Кабінет Міністрів України. Одночасно запроваджується можливість використання електронних аукціонів під час проведення конкурентного відбору за рамковими угодами (стаття 13). Порядок проведення такого відбору також має визначити уряд. Згідно з Прикінцевими положеннями, Кабінет Міністрів України також має розробити і подати до Верховної Ради України протягом двох місяців законопроект про електронні закупівлі.

Разом з тим до нової редакції потрапила суперечлива норма про те, що "інформація для оприлюднення на веб-порталі може подаватися у формі електронних документів відповідно до законів України "Про електронні документи і електронний документообіг" і "Про електронний цифровий підпис". У разі подання інформації в іншій формі зміст такої інформації підтверджується у письмовій формі" (стаття 10). Тобто не є зрозумілим ось що: повинні замовники подавати документи з використанням електронного цифрового підпису чи не повинні [2]?

Для розгляду питання щодо строків проведення процедури закупівлі відповідно до Закону [15] (табл. 1). Додамо, що скорочена процедура визначена 2-м абзацем ч. 3 ст. 21 Закону (у разі обґрунтованої нагальної потреби у закупівлі продукції харчової промисловості, лікарських засобів і виробів медичного призначення строк для подання пропозицій конкурсних торгів може бути скорочено до 10 робочих днів (далі - скорочена процедура).

Таблиця 1. Хронологічна послідовність проведення державних закупівель за процедурою відкритих торгів

Отже, як видно з таблиці, найкоротший термін, за який можна провести процедуру закупівлі товарів, робіт і послуг, які не підпадають під проведення скороченої процедури, за умови повного сприяння, злагодженої роботи і прийняття рішень всіх членів комітету конкурсних торгів, від моменту подачі оголошення до укладення договору про закупівлю, складає більше, ніж 40 календарних. Варто додати, що сюди не віднесено час на планування процедури закупівлі, визначення технічних і якісних характеристик предмету закупівлі, створення документації конкурсних торгів і інших процедур, які потребують великі обсяги часу і праці.

Висновки і пропозиції

З урахуванням результатів проведеного дослідження, приходимо до висновку, що необхідно розробити і впровадити такі програмні продукти, які б економили час секретарів комітетів конкурсних торгів і інших осіб причетних до проведення процедур державних закупівель у замовників. Адже, завдяки вивільненому часу, можна прискорити роботу комітету у частині прийняття рішень і оцінки пропозицій учасників конкурсних торгів, і, як наслідок, скорочення часу проведення всієї закупівлі.

На нашу думку, для розуміння ролей і завдань членів комітету з конкурсних торгів доцільно розробити "Матрицю відповідальності", як це показано у табл. 2.

Така матриця, на нашу думку, дозволить призначити для елементів структури проекту відповідальних, що надасть можливість ефективно управляти операціями проекту, звітувати по виконаних роботах. Очевидним є те, що практичне втілення наведених пропозицій, норм залежатиме від спільних зусиль Міністерства економічного розвитку і торгівлі, АМКУ, інших відомств, замовників, громадян тощо. Попереду - розробка нової редакції законодавства про державні закупівлі, сучасного програмного забезпечення для прискорення роботи всіх ланок процесу, зменшення навантаження на працівників підприємств-замовників, відсутність можливості у "ручному режимі" впливати на хід закупівель.

Таблиця 2. Розподіл відповідальності команди проекту

Щодо комітетів з конкурсних торгів підприємств, то досягти покращення показників і зменшення перевитрат ресурсів, які виникають на деяких етапах, можна завдяки побудові календарного плану і матриці відповідальності, адже детально розроблений календарний план проекту дозволяє більш реально побачити всі особливості проекту, визначитися з термінами проекту, спрогнозувати основні витрати, виявити і усунути перевитрату ресурсів.

Література

1. Константинова В.С. "Державні закупівлі: правила проведення і участі в них. Методичний посібник" / В. Константинова - Фактор, 2012 - 576.

2. Марусов А. Новий закон про державні закупівлі - ключові антикорупційні нововведення. [Электроний ресурс] - Режим доступу: http://cpsa.org.ua/novyny/novyj-zakon-pro-derzhavni-zakupivli- klyuchovi-antykoruptsijni-novovvedennya

3. Мельников В.В. Институциональная трансформация механизма государственных закупок в постсоветской России: монография / В.В. Мельников. - Новосибирск: Изд-во НГТУ, 2008. - 220 с.

4. Нестерович Н.В. Как выйти из госзакупочного тупика / Н.В. Нестерович, В.И. Смирнов // Моск. торги. - 2012. - № 2. - С. 22-28.

5. Підмогильний О.О. Недосконалість державної політики щодо формування кадрового потенціалу для сфери державних закупівель / О.О. Підмогильний // Держава і регіони. Серія "Державне управління". - 2011. - № 1. - С. 101-105.

6. Державне регулювання закупівель в умовах реалізації адміністративної реформи. /Навчальна програма за загальною редакцією Потяка В.Ю.// Івано-Франківський центр науки, інновацій і інформатизації. - Івано-Франківськ: 2012. - с. - 82.

7. Смиричинський В.В. Логістичний менеджмент державних закупівель. Теоретично-правовий і методологічний аспект / В.В. Смиричинський. - Тернопіль: Карт-бланш, 2009. - 301 с.

8. Смотрицкая И.И. Развитие рынка государственных заказов: институты и механизмы /

9. И.И. Смотрицкая // Вестн. Ин-та экономики РАН. - 2007. - № 3. - С. 25-47.

10. Соболівська Ю.О. Питання законодавчого регулювання повноважень державної контрольно- ревізійної служби в Україні. // Держава і право: Зб. Наук. Праць: Юридичні і політичні науки. Вип. 27.

11. К., 2005. - С. 424-430.

12. Ткаченко Н.Б. Управління державними закупівлями: монографія / Н.Б. Ткаченко. - К. : Книга, 2007. - 296 с.

13. Фалко Ю. Удосконалення управління системою державних закупівель в умовах модернізації економіки України / Вісник Національної академії державного управління при Президентові України.

14. 2012. - Вип. 3. - С. 133-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vnadu_2012_3_20.pdf

15. Федорович В.А. США: государство и экономика / В.А. Федорович, А.П. Патрон. - М. : Междунар. отношения, 2009. - 386 с.

16. Харченко Г.А. Шляхи вдосконалення управління державними закупівлями в Україні / Г.А. Харченко // Держава і регіони. Серія "Державне управління". - 2012. - № 2. - С. 136-139.

17. Храмкін А. Теоретичні й методологічні основи сучасної системи державних закупівель / А. Храмкін, О. Воробйова // Державні закупівлі України. - 2008. - № 2. - С. 17.

18. Про здійснення державних закупівель. - Закон України / офіц. текст: за станом на 15 лип. 2014р. - [електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1197-18

Размещено на Allbest.ru