Зародження права на українських землях періоду становлення суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зародження права на українських землях періоду становлення суспільства

Т. Б. Ніколаєнко

кандидат юридичних наук, доцент, професор

кафедри кримінального права Національної

академії Державної прикордонної служби

України імені Богдана Хмельницького

У статті розглядається виникнення, становлення, розвиток та значення звичаїв як першоджерел права в період від палеоліту до початку залізної доби. Аналізуються перші кроки зародження об'єднань громадян, вплив соціальних, політичних, економічних та екологічних умов розвитку суспільства на виникнення права і його систему на кожному етапі розвитку.

Ключові слова: кам'яний вік, бронзовий вік, розвиток суспільних відносин, звичаї, воїни, зброя.

звичай право першоджерело суспільство

В статье рассматривается возникновение, становление, развитие и значение обычаев как первоисточников права в период от палеолита до начала железного века. Анализируются первые шаги зарождения объединений граждан, влияние социальных, политических, экономических и экологических условий развития общества на возникновение права и его систему на каждом этапе развития.

Ключевые слова: каменный век, бронзовый век, развитие общественных отношений, обычаи, воины, орудие.

The article deals with the emergence, formation, development and significance of customs as the primary source of law in the period from the Stone Age to the early Iron age. The first steps of associations incipience, the impact of social, economic and ecological conditions of the society development on the emergence of law and its system at every stage of its development are being analyzed.

Keywords: Stone Age, Bronze Age, social relations development, customs, warriors, armament.

Дослідження історії розвитку кримінального законодавства України охоплює багатовіковий період і починається з моменту становлення Київської Русі й до сьогодення. Отриманий безцінний науковий матеріал дає можливість відновити цілісне уявлення про кримінальне законодавство в системі права та визначити особливості його розвитку залежно від економічних, соціальних, політичних змін у державі.

Особливе місце в дослідженні кримінального права займали проблемні питання кримінального покарання та його виконання. Вагомим внеском є ґрунтовні праці Т. А. Денисової, І. Г. Богатирьо- ва, А. Х. Степанюка, Ю. В. Шинкарьо- ва, В. О. Бугаєва, Ю. А. Пономаренка та ін. [1; 3; 6; 10; 11; 12; 13]. Про це свідчить титанічне опрацювання різнопланової та об'ємної літератури, нормативних джерел (першоджерел) з ґрунтовними висновками щодо вдосконалення чинного законодавства з питань виконання та призначення видів і груп покарань. Проте в жодній роботі аналіз проблем, пов'язаних з історією становлення та розвитку кримінальних покарань, у хронологічному порядку в закінченому вигляді не був предметом дослідження. Окремі роботи науковців, зокрема: Е. М. Кісілюка, І. Й. Бойка, О. А. Гавриленка, М. В. Єпура стосуються дослідження окремих періодів розвитку кримінального законодавства або кримінальних покарань чи його видів, починаючи лише з І тис. до н. е. [2; 4; 5; 7]. Розгляд не- вирішених проблемних питань раннього (початкового) періоду генезису покарання (5000-1000 до н. е.) надає можливість сконцентрувати увагу сучасним науковцям.

Всебічне пізнання закономірностей виникнення та становлення покарання як інституту кримінального права з моменту виникнення перших об'єднань громадян надасть можливість визначити, окреслити проблеми вирішення та вдосконалення чинного кримінального законодавства з питань призначення покарання й уникнення помилок минулого. Великий досвід минулого сприятиме зміні усталених понять, в деяких питаннях і безспірних, для визначення впливу розвитку економічних, політичних, соціальних та екологічних відносин на кримінальне покарання.

Таким чином, відсутність єдиного комплексного дослідження на монографічному рівні з питань виникнення, становлення та розвитку кримінальних покарань, починаючи з моменту виникнення перших об'єднань людей, необхідність дослідження впливу розвитку суспільства цього періоду історії на зародження та зміни кримінального покарання і його видів, визначення та формування теоретичних питань реформування покарань на сучасному етапі розвитку України визначає актуальність обраної теми та важливість її результатів.

Виникнення та становлення права, в т. ч. й кримінального, не можна визначити конкретною датою. Свої витоки воно починає з моменту зародження суспільних відносин людей: сім'ї, родин, племен. Вони регулювалися правилами поведінки, звичаями сім'ї.

Кожний період розвитку мав свої особливості. Так, найдавніший період розвитку людства як ранній палеоліт (від появи людини до 150 тис. р. до н. е.) [9, с.15] характеризується появою перших об'єднань людей (стадо), необхідних для спільного збирання та заготівлі плодів, ягід, полювання на тварин. Постійний пошук їжі вимагав освоювати нові території, вдосконалювати знаряддя праці та полювання. Проте небезпека з боку природи, непостійна результативність праці змушували людей об'єднуватися в общини та переходити до осілого способу життя. В цей період рід стає основною ланкою суспільного життя, де родичі об'єднувались по лінії матері (матріархат). Формування племінної організації суспільства сприяло виникненню правил поведінки (звичаїв), які регулювали поведінку людей.

Власне права в сучасному розумінні у первісних людей не було і не могло бути. Відсутність писемності та відповідного рівня правосвідомості впливало на це. Єдиним правом було право сильнішого. Наявність перших конфліктів серед людей та знищення подібних собі для задоволення кулінарних потреб свідчать про це. Людина керувалася лише своїми інстинктами, реагуючи на ті чи інші події.

Глобальне всесвітнє потепління суттєво вплинуло на існуючий клімат та ландшафтно-географічні зони (період мезоліту - 10-6 тис. до н. е.) [9, с.16]. Змінився тваринний та рослинний світ. Змінювалось і життя людей. Вдосконалення засобів ведення полювання та рибальства, приручення диких тварин сприяли поділу великих общин на невеликі родинні об'єднання. Це було поштовхом до масового переселення людей та освоєння нових територій. Кожне з племен мало свої кордони. Це спричинило перші збройні конфлікти, в результаті яких гинули люди. Можна стверджувати, що в період мезоліту виникають перші озброєні конфлікти серед людей за територію. Про виникнення військової організації ще не йдеться. Люди (тільки чоловіки) лише починають захищати свої родинні землі. Це впливало і на розвиток звичаїв. Людина поступово змінює своє емоційне ставлення до подій на постійне вольове діяння. За вчинками найбільш сильних та енергійних осіб спостерігала уся громада. Реагування на схожі життєві ситуації цих осіб переймало і все населення. Така діяльність набирала сили загального правничого процесу. Тобто звичай набуває ознак неписаного права, а народ виступає його творцем. Починають окреслюватися перші елементи правничого розвитку.

Характерна особливість епохи неоліту (VI-IV тис. до н. е.) - «неолітична революція». Людство стало переходити на нову стадію розвитку від присвоюючих форм господарювання (мисливство, рибальство, збиральництво) до відтворюючих (скотарство, землеробство) з удосконаленням засобів ведення господарства, методів обробки матеріалів [9, с. 17].

Зростає кількість населення, продовжується розвиток відтворювального господарства, збільшується кількість поселень. Це призводить до зміни соціально-економічних умов життєдіяльності общин та виникнення постійних сутичок. Захист своїх земель від нападів інших переселенців вимагає від общини виховувати та утримувати у своєму середовищі «спеціалістів» захисників та створювати перші засоби ведення війни [8, с. 14].

Наявність кам'яних булав, сокир-мо- лотів для ураження людини може свідчити про зародження військової справи як соціально необхідного явища. Це стимулювало виникнення нових видів зброї та необхідних укріплень, а також проявлялося у поселенні людей на територіях високих мисів або терасах з крутими уривчастими схилами, побудові житла за принципом будинка-стіни, створення штучних оборонних ровів [8, с. 18-19].

Необхідність захисту своїх земель, родин впливає на розвиток звичаїв. Вони змінюються, поступово, протягом століть, враховуючи розвиток суспільних відносин. Така повільна еволюція правничих відносин рятує людей, їх об'єднань від війн та великих жертв, від негативного впливу інших народів.

В епоху енеоліту (IV-Ш тис. до н. е. - мідно-кам'яний вік) подальший розвиток скотарства, землеробства, ремесла призвів до змін у суспільстві. Роль голови сім'ї поступово переходила від матері до батька, матріархат змінюється патріархатом. Удосконалюється і поширюється відновлювальне господарство в інші регіони України, де проживали скотарські племена. Швидкий розвиток скотарства і землеробства сприяв остаточному поділу племен, що займалися такою діяльністю. Перший суспільний поділ праці в період бронзового віку (ІІІ-І тис. до н. е.) сприяв розвитку металургії, обробки бронзи та виникненню надлишку продуктів, який зосереджувався в руках родових груп і племінної верхівки. Це призвело до назрівання внутрішніх та зовнішніх соціальних суперечностей [9, с. 22]. Починає створюватися військова аристократія, з'являються перші професійні воїни, винайдені бойові колісниці, чудово розвивається конярство. Удосконалюється зброя, з'являються перші фортеці (Михайлів- ка, Острів Байда на Дніпрі та Левінців- ська і Каратаївська на Нижньому Дону), які розташовані на важкодоступних місцях [8]. Розвиток суспільства позитивно вплинув і на інші сфери життя людей, зокрема, з'являються зародки майбутнього письма. Це великий крок, що сприяв появі писемного права, де звичаї набувають ознак обов'язковості його застосування. Їх строкатість та різноманітність у цей період обумовлюється відсутністю єдиного державного утворення. Кожне поселення мало свої звичаї, які інколи суперечили звичаям інших сусідів. Децентралізація влади, неможливість вирішення сусідських питань щодо єдності застосування звичаїв, постійні оборонні заходи, а також виникнення племінної верхівки сприяли зародженню рабовласницьких держав та права, яке могло б вирішувати питання окремих громадян та придушувати невдоволення інших.

Цим характеризується початок залізного віку (І тис. до н. е. - І ст. н. е.): другий великий суспільний поділ праці: відокремлення ремесла від землеробства. Посилення майнової та соціальної диференціації суспільства викликало необхідність виникнення станово-класових відносин та держави. Подальший розвиток права, в т. ч. й кримінального, з появою перших державотворень і відповідальності воїнів за вчинені діяння нами буде розглянуто в інших дослідженнях.

Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити певні висновки.

На кожному етапі розвитку людства, починаючи з палеолітичної доби, населення розвивалося та вдосконалювалося. Небезпека з боку природи, непостійна результативність полювання та рибальства змушували людей об'єднуватись в общини та переходити до осілого способу життя. Збалансування правил поведінки її членів визначалося звичаями і розповсюджувалось на всіх членів певної групи. Проте необхідність споживання собі подібних не визнавалось протиправним. З часом таке становище змінилося.

Перехід від привласнюючого до відтворюючого господарства, осілий спосіб життя, перехід до постійного ведення господарства, обробки земель вимагали від населення захищати свої території від нападів інших переселенців. Це мотивувало зародження «спеціалістів» захисників та виникнення перших обороню- вальних заходів (природних та штучних). Поступовий розвиток звичаїв набував ознак обов'язковості. Це свідчить про початок зародження права, яке створювалось населенням, набувало ознак обов'язковості та застосовувалося в тотожних ситуаціях. При захисті своїх земель люди також застосовували звичай, незалежно від функцій, які вони виконували. В цей період захист своїх земель інколи супроводжувався вбивством людей. Як порушенням звичаїв воно не визнавалося. Не було відповідальності (покарання) за неправомірне вбивство. Викристалізовується зародження воїнів, воєнної справи як самостійної ланки, до якої залучалися лише чоловіки. Специфіка застосування звичаїв воїнами не простежується.

Отже, з епохи палеоліту до періоду епохи раннього заліза існував звичай як першоджерело права з його особливостями, але без тих ознак, які обов'язкові в сучасному праві.

Перспективою подальших розвідок у цьому напрямку є дослідження історичного аспекту розвитку інституту покарання та особливості його застосування щодо військових на українських землях залежно від етапів розвитку суспільства, починаючи з періоду перших державо- творень.

Список використаної літератури

1. Богатирьов І. Г. Кримінальні покарання, не пов'язані з позбавленням волі (теорія і практика їх виконання кримінально-виконавчою інспекцією) : дис. ... докт. юрид. наук : 12.00.08 / Київський національний університет внутрішніх справ. - К., 2006.

2. Бойко І. Й. Кримінальні покарання в Україні (ІХ-ХХ ст.) : навч. посіб. / І. Й. Бойко. - Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013. - 408 с.

3. Бугаєв В. О. Військові злочини і покарання : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Одеська національна юридична академія. - О., 2002. - 194 с.

4. Гавриленко О. А. Античні держави Північного Причорномор'я: біля витоків вітчизняного права (кінець VII ст. до н. е. - перша половина VI ст. н. е.). моногр. / О. А. Гавриленко.- Харків : Парус, 2006.- 352 с.

5. Єпур М. В. Еволюція інституту покарання на українських землях Великого князівства Литовського : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова. - О., 2012. - 233 с.

6. Денисова Т. А. Покарання: кримінально-правовий, кримінологічний та кримінально-виконавчий аналіз [текст] : моногр. / Т. А. Денисова ; Інститут права ім. Володимира Сташиса Класичного приватного ун-ту. - Запоріжжя : КПУ, 2007. - 287 с.

7. Кісілюк Е. М. Кримінальне законодавство в період українського державотворення (1917-1924 рр.) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Е. М. Кісілюк. - К., 2003. - 208 с.

8. Клочко В. І. Озброєння та військова справа давнього населення України (5000-900 рр. до Р. Х.). - К. : АрТек, 1996. - 337 с.

9. ЛазаровичМ. В. Історія України : навч. посіб. / М. В. Лазарович. - 2-ге вид., виправл. і допов. - К. : Знання, 2011. - 685 с.

10. Пономаренко Ю. А. Виды наказания по уголовному праву Украины : моногр. - Харьков : Издательство «ФИНН», 2009. - 344 с.

11. Степанюк А. Х. Актуальні проблеми виконання покарань (сутність та принципи кримінально-виконавчої діяльності: теоретико-правове дослідження) : дис. ... докт. юрид. наук : 12.00.08 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2002. - 393 арк.

12. Уголовное право. История юридической науки / Под ред. В. Н. Кудрявцева. - М., Наука, 1978. - С. 8.

13. Шинкарьов Ю. В. Арешт як вид кримінального покарання та особливості правового регулювання його виконання та відбування : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Харківський національний педагогічний ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х., 2006. - 243 арк.

Размещено на Allbest.ru