Закордонний досвід адміністративно-правового регулювання у сфері профілактики хвороб

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Харківський національний університет внутрішніх справ

Закордонний досвід адміністративно-правового регулювання у сфері профілактики хвороб

Лавриненко О.О., аспірант

Анотація

адміністративний здоровий довкілля безпека

У статті розглядаються питання адміністративно-правового регулювання профілактичної діяльності у сфері охорони здоров'я в зарубіжних країнах. Особлива увага приділяється таким напрямкам профілактичної діяльності, як забезпечення здорових умов довкілля, здорове харчування, фізична культура та безпека харчових продуктів.

Ключові слова: адміністративно-правове регулювання, закордонний досвід, профілактика хвороб.

Аннотация

В статье рассматриваются вопросы административно-правового регулирования профилактической деятельности в сфере здравоохранения в зарубежных странах. Особое внимание уделяется таким направлениям профилактической деятельности, как обеспечение здоровых условий окружающей среды, здоровое питание, физическая культура и безопасность пищевых продуктов.

Ключевые слова: административно-правовое регулирование, зарубежный опыт, профилактика болезней.

Annotatіon

The article ехашіпев the adrainistrative and legal regulation of preventive public health activities in foreign countries. Particular attention is paid to such areas as prevention activities to ensure healthy environraental conditions, healthy eating, physical activity and food safety.

Key words: administrative and legal regulation, international experience, prevention of disease.

Вступ. Тенденція пріоритетності профілактики захворювань на сьогодні набуває загальносвітового характеру, про що свідчить досвід сучасних соціально орієнтованих держав. Недарма Всесвітньою організацією охорони здоров'я в якості одних із головних актів були проголошені Глобальна стратегія профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом, і боротьби з ними на 2006-2015 роки [1] та Комплексна програма профілактики неінфекційних хвороб, прийнята в 2004 році [2]. Слід погодитися з фахівцями, що різке погіршення екологічної ситуації на земній кулі, зміна клімату, глобальні техногенні катастрофи підривають фізичне й психічне здоров'я людини. Тому фокус уваги законодавців розвинених країн світу все більше зміщується в бік забезпечення правового регулювання суспільних відносин у сфері охорони здоров'я громадян [3, с. 17]. Насамперед це стосується питань профілактичної діяльності. При цьому, незалежно від соціально-економічного рівня розвитку тієї чи іншої держави, саме правові засоби впровадження профілактичних заходів у сфері охорони здоров'я є ключовими, оскільки за допомогою юридичного впливу можливим є покладення на відповідних суб'єктів обов'язків, які безумовно мають бути виконані (наприклад, встановлення очисних споруд на об'єкти, що можуть спричиняти шкідливий вплив на навколишнє природне середовище, обов'язок проведення вакцинації, проходження обов'язкових медичних оглядів тощо). У зв'язку із цим розгляд адміністративно-правових аспектів профілактичної діяльності у сфері охорони здоров'я за кордоном видається доцільним та актуальним, особливо з позицій необхідності вдосконалення нормотворчої діяльності в цій сфері в Україні.

Питанням вивчення закордонного досвіду правового регулювання профілактичної діяльності на сьогодні в Україні достатньої уваги, на жаль, не приділено, проте окремі аспекти вказаної проблематики все ж досліджувалися Д.С. Бліновим, Т.В. Вуколовою, О.А. Лачиною, І.Я. Сенютою, Н.Г. Яровою.

Постановка завдання. Незважаючи на існуючі наукові доробки, ретельного аналізу адміністративно-правового регулювання профілактичної діяльності у сфері охорони здоров'я в зарубіжних країнах не проводилося. У зв'язку із цим метою статті є дослідження закордонного досвіду адміністративно-правового регулювання у сфері профілактики хвороб.

Результати дослідження. Аналіз закордонного досвіду в цій сфері слід пов'язувати з відповідними напрямками профілактичної діяльності. Звернувшись до офіційного веб-сайту Всесвітньої організації охорони здоров'я, зокрема до розділу «Профілактика хвороб», можна побачити, що на сьогодні в розвинених країнах є пріоритетними такі напрямки профілактики: вакцинація та фізична активність, стійкість до протимікробних препаратів, питання здорового харчування й безпеки харчових продуктів, протидія вживанню алкоголю, наркотичних засобів, палінню [4]. Окрім цього, стан навколишнього середовища, безумовно, є одним із визначальних факторів стану здоров'я людини, а тому вказаний напрямок також слід брати до уваги. З урахуванням наведеного звернемо увагу на досвід окремих держав у цій сфері.

Слід зазначити, що Всесвітня організація охорони здоров'я, дослідивши системи охорони здоров'я 191 країни світу, дійшла висновку, що така система в США заслуговує першого місця в рейтингу найбільш стабільних систем, здатних до швидкого реагування за змінних умов [5]. З огляду на такі результати досвід цієї країни заслуговує на увагу.

У США реалізація державних програм у сфері профілактики захворювань та охорони довкілля здійснюється шляхом передачі багатьох функцій центральних органів штатам і місцевим органам влади, а також завдяки розширенню самостійності окремих компаній у виборі засобів боротьби із забрудненням навколишнього середовища. Поправки до закону про чисту воду припускають істотне підвищення ролі штатів у фінансуванні природоохоронних заходів шляхом заміни субсидій федерального уряду поновлюваними фондами позикових коштів штатів. Така система накладає на штати додаткові фінансові зобов'язання, які, однак, компенсуються розширенням самостійності у використанні коштів [6, с. 7]. Отже, у США значна роль відводиться саме місцевим органам влади у вирішенні питань профілактики хвороб.

Важливу роль у профілактиці хвороб у США також відіграє фонд громадської охорони здоров'я, який постійно здійснює інвестиції в наукові заходи, включаючи медичні конференції, дослідження й спостереження, інфраструктуру громадської охорони здоров'я, щеплення, профілактику паління, навчання у сфері здорового способу життя [7]. Вказаний фонд було створено з метою покращення фінансування профілактичних заходів у випадках, коли державних коштів не вистачає. Кошти із цього фонду виділяються за окремими статтями залежно від того чи іншого захворювання. Наприклад, звернувшись до офіційного веб-сайту фонду, можна побачити, що в плані на 2014 рік визначено фінансування профілактики таких хвороб, як хвороба Альцгеймера, онкологічні захворювання, діабет, інфекційні захворювання, хвороби серця, ожиріння, паління, імунізація, профілактика самогубств, заохочення й допомога матерям, які здійснюють грудне вигодовування, тощо [7].

Звернувшись до Закону Канади «Про безпеку та гігієну праці на робочу місці», можна побачити, що значна увага в ньому приділяється саме питанням профілактики хвороб під час виконання трудових обов'язків. Наприклад, параграф 3 закону «Програма профілактики» містить положення про те, що роботодавець зобов'язаний забезпечити реалізацію на робочому місці програм профілактики, які спрямовані на усунення джерел небезпеки для здоров'я, забезпечення фізичної недоторканості працівників. Такі програми включають, відповідно до вказаного закону, такі напрямки роботи: адаптацію програми до стандартів, передбачених правилами щодо організації робочого місця, організації праці, обладнання, матеріалів, забруднюючих речовин, небезпечних матеріалів, процесів і приладів та апаратури колективного захисту; нагляд у сфері якості на робочому місці та профілактичного обслуговування; конкретні стандарти охорони здоров'я й безпеки в установі; навчальні програми та інформацію про здоров'я й безпеку [8]. Важливим із точки зору профілактики хвороб є також Закон Канади «Про захист та укріплення здоров'я» 1990 року. У статті 5 цього закону міститься важлива вказівка, що кожен має право на охорону здоров'я, яке зокрема включає профілактику травматизму, боротьбу із серцево-судинними захворюваннями, раком, СНІДом та іншими захворюваннями. Детальна увага приділяється питанням безпеки харчування. Зокрема, у статті 16 визначаються вимоги до осіб, які можуть працювати у сфері продовольства, особливості поширення інформації про стан продукції, особливості процесів переробки, підготовки, зберігання, обробки, перевезення, реалізації харчової продукції [9].

У Німеччині, як і в усіх розвинених країнах світу, значна увага приділяється питанням профілактики хвороб. При цьому мова йде не лише про суто медичні аспекти профілактики, а й про питання охорони довкілля, поширення фізичної культури тощо. Так, у Німеччині в межах загальнодержавної програми профілактики з 1989 року кожному громадянину старше 35 років пропонується пройти профілактичне обстеження, яке називається чек-ап (Check-up). Воно включає в себе клінічний огляд, аналіз крові й сечі, дає уявлення про загальний стан пацієнта та дозволяє зробити висновки про необхідність прийняття більш ретельних діагностичних заходів [10]. При цьому особливістю цієї системи є те, що вся інформація зберігається централізовано та постійно оновлюється. У результаті, як зазначають фахівці, можливими стають чітке забезпечення пацієнта превентивними послугами з метою запобігання виникненню захворювань або своєчасна допомога в межах диспансерного спостереження [10]. Такий підхід свідчить про профілактично орієнтований підхід німецької медицини, що доцільно враховувати й під час оптимізації вітчизняної системи охорони здоров'я.

Як зазначалося раніше, важливим аспектом профілактики захворювань слід визнати стан навколишнього природного середовища. Тому в Німеччині цьому питанню також приділяється підвищена увага. Так, у якості одного з найважливіших державних завдань у статті 20 Основного Закону ФРН передбачено охорону природи, що стало визначальним під час формування комплексу правових актів екологічної спрямованості. У законодавстві Німеччини про охорону здоров'я неабияке місце посідають еколого-орієнтовані принципи, зокрема принцип мінімального втручання, принцип збереження навколишнього середовища, принцип відповідальності заподіювала шкоди [11, с. 7].

Неабияка увага в Німеччині приділяється також розвитку фізичної культури та спорту. У державі має місце територіальна система управління масовим спортом, де управління ним, відповідно до Конституції і федеральної структури Німеччини, є завданням земель. Велику роль у формуванні фінансових ресурсів масового спорту в Німеччині відіграє система оподаткування. Основний принцип щодо спортивних клубів свідчить, що придбання статусу суспільно-корисної організації дозволяє претендувати на додаткові пільги [12, с. 36].

У Швейцарії діє Закон «Про профілактику та укріплення здоров'я» від ЗО вересня 2009 року, який спрямований на поліпшення заходів з управління профілактикою, зміцнення здоров'я та раннього виявлення хвороб. Вказаний закон регулює такі важливі аспекти профілактики хвороб: інструменти контролю й координації, як на національному рівні, так і на рівні кантонів; розподіл повноважень між конфедерацією та кантонами; заходи щодо забезпечення якості й ефективності профілактики, зміцнення здоров'я та раннього виявлення хвороб; фінансова допомога, що виділяється неурядовим організаціям; заохочення досліджень, освітніх програм у цій сфері; моніторинг стану охорони здоров'я [13]. Цікаво, що вказаним законом було запроваджено Швейцарський інститут щодо попередження хвороб та зміцнення здоров'я, який розглядається як центральний орган із розробки та впровадження державної політики у сфері профілактики хвороб.

У Нідерландах Міністерство охорони здоров'я, соціального забезпечення та спорту несе відповідальність за здоров'я населення на національному рівні. Воно формулює стратегічні цілі, пов'язані з профілактикою та зміцненням здоров'я, і контролює здійснення ефективних заходів. Відповідальність за охорону здоров'я, профілактику та зміцнення здоров'я на місцевому рівні лежить на місцевих органах влади. Кожні чотири роки муніципалітети розробляють стратегію в галузі громадської охорони здоров'я для їх області. Також у Нідерландах функціонує низка інститутів, які спеціалізуються на окремих напрямках профілактики хвороб. Вони отримують свою частину доходів від державного фінансування та спеціалізуються на дослідженнях і розробці навчальних матеріалів і програм зміцнення здоров'я. На сьогодні в Нідерландах діють такі інститути, які працюють у партнерстві із Центром щодо здорового способу життя: Інститут безпеки споживачів, Нідерландський центр харчування, Нідерландський інститут спорту й фізичної активності, Інститут здоров'я мігрантів, Інститут сексуального здоров'я, Інститут психічного здоров'я та наркоманії [14]. Цікаво, що в Нідерландах встановлено збори за «забруднення повітря» та «шум дорожнього руху». Надходження від цих зборів покривають усі витрати на санітарно-гігієнічні заходи в державі, вжиття профілактичних заходів, субсидії на розробку чистих технологій та організацію полігонів для захоронения хімічних відходів [6]. Такий підхід, коли податкові надходження за забруднення навколишнього середовища спрямовуються саме на вирішення проблем екологічного характеру, видається найбільш раціональним.

У Швеції основна увага у сфері профілактики хвороб та охорони довкілля приділяється адміністративному контролю, хоча в останні роки відзначається зростаючий інтерес до економічних методів. Економічні методи використовуються переважно у формі субсидій для прискореного здійснення ряду заходів. Поступово вводяться податки різного типу, такі як податки на реєстрацію пестицидів, розробку й видобуток окремих корисних копалин. Введення нового додаткового збору на тару для напоїв слугує здебільшого фінансовим цілям і стимулює використання багатооборотної тари (пляшок багаторазового користування та алюмінієвих банок) [6]. При цьому серед соціальних програм, які фінансуються за рахунок податків, одне із центральних місць посідають саме програми профілактичної спрямованості. Водночас вказані податки спрямовуються також на покращення екологічної ситуації.

З точки зору медичних аспектів профілактики у Швеції на нормативному рівні протягом останніх десяти років активно впроваджується державна програма протидії поширенню серцево-судинних захворювань. За останні 10 років реалізації програми більше 90% населення взяли участь в обстеженнях та консультуванні з питань здоров'я. Нова система маркування продуктів харчування була введена в продуктових магазинах, і через кілька років вона стала офіційною шведською системою маркування товарів. Статистика продажу молочних продуктів демонструє значний оборот продуктів із низьким вмістом жиру. Відповідно до громадської думки діагностика й консультування з питань здоров'я це найвпливовіші фактори, які підтримують високий рівень життя [15].

У Китаї важливе значення має Закон КНР «Про профілактику і боротьбу з професійними захворюваннями», у якому знайшли своє відображення питання профілактики хвороб і контролю в процесі виконання трудових обов'язків, діагностики професійних захворювань, нагляду в цій сфері та юридичної відповідальності. Зокрема, у статті 8 передбачається, що адміністративний орган у сфері охорони здоров'я при Державній Раді несе відповідальність за нагляд за профілактикою та боротьбою з професійними хворобами в усій країні. Відповідні відомства при Державній Раді, у межах їхніх відповідних обов'язків, відповідають за контроль у сфері профілактики й боротьби з професійними хворобами [16]. У статті 2 Закону КНР «Про психічне здоров'я» проголошено важливий принцип профілактико-орієнтованого підходу, необхідності дотримання принципу поєднання профілактики, лікування та реабілітації [17]. З метою врегулювання питань забезпечення продовольчої гігієни, попередження зараження харчових продуктів, уникнення шкідливого впливу виробничих факторів на здоров'я людини та покращення здоров'я в цілому було прийнято Закон КНР «Про гігієну харчування». У статті 33 цього закону на відповідні органи держави покладено обов'язок зі здійснення нагляду за безпекою харчових продуктів. Зокрема, до обов'язків держави в цій сфері віднесено такі: здійснювати моніторинг гігієни харчування, інспекцію та технічне керівництво, надавати допомогу у внутрішньому нагляді за безпекою харчової продукції під час виробництва, пропагування ідей харчової гігієни, здорового харчування, публікація умов гігієни харчування, здійснення розслідувань у випадку виявлення масових харчових отруєнь [18].

Висновки

Таким чином, на сьогодні в усіх розвинених країнах світу на законодавчому рівні приділяється істотна увага питанням профілактичної діяльності у сфері охорони здоров'я. У більшості з них такий підхід визнається одним із пріоритетних напрямків державної політики. Важливо, що розвиток адміністративного законодавства в зарубіжних країнах у цій сфері відбувається з урахуванням змін фактичних суспільних відносин. Мова йде про те, що активно приймаються такі законодавчі акти, які мають відвернути актуальні й нагальні загрози для здоров'я людини, а також створити позитивні умови для підвищення рівня здоров'я на сучасному етапі. Яскравим прикладом такого підходу є підвищена увага до проблем охорони довкілля, забезпечення здорового харчування та поширення інформації про здоровий спосіб життя тощо. Натомість ще сто років тому це не мало такої актуальності, оскільки не існувало такої великої кількості факторів забруднення навколишнього природного середовища, а продукти харчування не містили такої кількості потенційно шкідливих домішок.

Цікавою є також практика окремих зарубіжних країн щодо спрямування доходів від оподаткування за забруднення чи експлуатацію об'єктів навколишнього природного середовища саме на потреби екологічного характеру, а також на інші заходи, спрямовані на профілактику у сфері охорони здоров'я.

На сьогодні закордонний досвід переконливо свідчить про те, що в розвинених країнах світу профілактична діяльність виступає в якості пріоритетного напрямку підтримання належного стану здоров'я людини. Водночас слід зауважити, що вагоме місце у сфері профілактики хвороб посідає діяльність недержавних організацій. Це свідчить про високий рівень усвідомлення значущості проблем профілактики з боку суспільства.

Список використаних джерел

1. Глобальная стратегия профилактики инфекций, передаваемых половым путем, и борьбы с ними на 2006-2015 гг. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://whqlibdoc.who.int/publications/2007/9789244563472_rus.pdf/uaM.

2. Комплексная профилактика неинфекционных болезней : проект глобальной стратегии ВОЗ в области рациона питания, физической активности и здоровья [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://apps.who.int/iris/handle/10665/20502.

3. Блинов Д.С. Конституционные основы охраны здоровья граждан в Российской Федерации / Д.С. Блинов II Медичне право України: законодавче забезпечення царини охорони здоров'я (генезис, міжнародні стандарти, тенденції розвитку й удосконалення): матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції з медичного права (19-21 травня 2011 р., м. Одеса) /упоряд. : І.Я. Сенюта, Х.Я. Терешко. Львів : ЛОБФ «Медицина і право», 2011. С. 17-22.

4. Disease prevention [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.euro. who.int/en/health-topics/disease-prevention.

5. Татаренко О. Система охорони здоров'я в Сполучених Штатах Америки: страхування нації / О. Татаренко [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://healthysociety.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=73:2011-05-27-08-0656&catid=36:2011-04-19-08-30-45&Itemid=58.

6. Лачина О.А. Зарубежный опыт управления в области природопользования и охраны окружающей среды / О.А. Лачина [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://sisupr.mrsu.ru/2011 -4/PDF/l 0/Lachina.pdf.

7. Prevention and Public Health Fund [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.hhs.gov/open/recordsandreports/prevention.

8. Loi sur la sante la secure du travail [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www2.publicationsduquebec.gouv. qc.ca/dynamicSearch/telecharge.php?type=2&file=/ S_2_l/S2_l.html.

9. Health Protection and Promotion Act [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.e-laws.gov.on.ca/html/statutes/english/elaws_statutes_90h07_e.html.

10. Профилактика в Германии [Електронний ресурс]. Режим доступу : http: //webspital. ru/article s/content/25 8.

11. Вуколова T.B. Конституционно-правовые основы охраны окружающей среды в России и Германии : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Т.В. Вуколова. М., 2009. 25 с.

12. Ярова Н.Г. Зарубіжний досвід регулювання відносин у галузі спорту та окремі пропозиції щодо його можливого запозичення в Україні / Н.Г. Ярова II Митна справа. 2008.-№3(57).-С. 35-39.

13. Projet de loi federale sur la prevention et la promotion de la sante [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.bag.admin.ch/themen/gesundheitspolitik/07492/index. html?lang=fr.

14. Evaluation of nationwide health promotion campaigns in the Netherlands: an exploration of practices, wishes and opportunities [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://heapro.oxfordjournals.org/content/early/2010/08/24/heapro.daq058.full.

15. Prevention of cardiovascular disease in Sweden: the Norsjo community intervention programme-motives, methods and intervention components [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/11681559.

16. Law of the People's Republic of China on Prevention and Control of Occupational Diseases (Order of the President № 60) [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://english.gov.cn/laws/2005 -10/10/content_75718.htm.

17. Ф АА^А^ОД [Електронний ресурс]. Режим доступу :

http: IIwww. gov. cn/flfg/2012-10/26/content_2253975. htm.

18. ФФАЙФ®H^mФФй [Електронний ресурс]. Режим доступу : http: IIb aike .baidu.com/view/25 0669. htm.

Размещено на Allbest.ru