Сутність криміналістичного прогнозування

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 343.98

СУТНІСТЬ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ

Теслюк І.О.,

здобувач кафедри психології та педагогіки

(Одеський державний університет внутрішніх справ)

У статті наведено комплексний аналіз криміналістичного прогнозування як методу криміналістичного дослідження слідчого під час попередження, запобігання та розкриття злочинів. Автором запропоновано визначення поняття «криміналістичне прогнозування», а також доведено важливість застосування цього методу під час досудового розслідування.

Ключові слова: криміналістичне прогнозування, слідчий, слідча діяльність, планування.

криміналістичний прогнозування дослідження слідчий

В статье приведен комплексный анализ криминалистического прогнозирования как метода криминалистического исследования следователя при предупреждении, предотвращении и раскрытии преступлений. Автором предложено определение понятия «криминалистическое прогнозирование», а также доказана важность применения этого метода в ходе досудебного расследования.

Ключевые слова: криминалистическое прогнозирование, следователь, следственная деятельность, планирование.

This paper presented a comprehensive analysis of forensic forecasting as a method of forensic research investigator at the prevention, prevention and detection of crimes. The author gives a definition of «forensic forecasting», and proved the importance of this method during the preliminary investigation.

Key -words: prediction forensic, investigator, investigative activity planning.

Криміналістичне прогнозування виступає тим вирішальним науковим фактором формування стратегії та тактики суспільного розвитку, основне призначення якого полягає у виробленні тактичних рішень в оперативно-розшуковій та слідчій діяльності.

У сучасній Україні для підвищення ефективності діяльності працівників правоохоронних органів, із метою попередження, запобігання й розслідування нових видів злочинів, прогнозування набуває особливого значення. Наразі спостерігається зростання рівня якості прогнозних досліджень, що потребує поглибленого вивчення та вирішення основних проблем, які виникають під час прогнозування явищ і процесів.

Тривалий час прогнозування розуміли як імовірність виникнення того чи іншого явища. Проте зі стрімким розвитком суспільства таке пояснення цього терміна науковців уже не задовольняє. Тому вчені неодноразово робили спробу дати визначення поняттю «прогнозування».

Ще в XV - XVII ст. із розвитком науки прогнозування знайшло своє відображення в інтуїтивних передбаченнях. І лише через становлення радянської криміналістичної науки прогнозування набуло прикладного характеру.

Основоположниками ідеї теорії криміналістичного прогнозування вважаються Г.А. Зорін [1], який присвятив свої праці питанню розслідування злочинів за допомогою прогнозування, Р.С. Бєлкін [2], який у своїх працях розкривав зміст і структуру теорії криміналістичного прогнозування, віднісши її до криміналістичної теорії, що знаходиться на стадії формування, В.А. Журавель [3] завдяки розробці теорії й методології криміналістичного прогнозування та інші. Тому недаремно наприкінці XIX ст. криміналістичне прогнозування повноправно ввійшло до першого розділу криміналістики як окреме вчення.

Б.М. Шавер [4] неодноразово говорив, що в методиці розслідування злочинів не можна обмежуватися використанням лише вже відомих прийомів вчинення злочинів, оскільки на основі вивчення конкретних даних про розслідування окремих категорій злочинів «можна визначити ще не розкриті, проте можливі способи та прийоми вчинення злочинів».

Постановка завдання. Прогнозування виступає тим засобом вирішення завдань, який покликаний сформувати моделі сучасного стану майбутнього, з урахуванням розвитку стратегії та цілей.

Термін «прогноз» походить від давньогрецького слова prognosis, яке означає «передбачення», «пророкування».

Прогностика - це наука про закони та способи розробки прогнозів [5]. Метою прогностики виступає створення ефективних методів наукового передбачення, яке відбувається на базі отриманої інформації, з використанням уяви, предметної інформації, логіки та кількісних даних.

Метою статті є розкриття сутності визначення функцій і принципів криміналістичного прогнозування.

Результати дослідження. Криміналістичне прогнозування є різновидом соціального передбачення, галуззю юридичного прогнозування та самостійним видом прогнозування. Воно тісно пов'язане з такими вагомими організаційними діями, як планування розслідування, програмування його методики. Побудова ефективної структури розслідування злочину є завданням і результатом організації розслідування злочинів. Без передбачення важко досягти ефективності організації.

Прогнозування, з одного боку, передує плануванню, а з іншого - є його складовою частиною, оскільки використовується на різних стадіях досудового розслідування.

Метою криміналістичного прогнозування є ретроспективний і перспективний аналіз об'єктів та явищ, що ґрунтуються на науковій основі, для передбачення й подальшого планування імовірних слідчих дій.

Криміналістичне передбачення пов'язане з випередженням явищ, з урахуванням особливостей криміналістичної діяльності щодо розслідування й попередження злочину. Прогнозування є необхідним складовим елементом наукового дослідження, яке за найбільш загальними теоретичними положеннями можна визначити як процес наукового передбачення майбутнього стану прогнозованого об'єкта на основі аналізу його минулого й сучасного станів [6].

Прогнозування носить спонтанний, неупереджений, імовірнісний характер. Досить часто неправильно визначається об'єкт дослідження, досить слабо поставлена мета або навіть підміна прогнозування емпіричним передбаченням. Тому ефективність слідчої (розшукової) діяльності багато в чому залежить від ступеня надійності криміналістичного прогнозу. На слідчого покладається важливе завдання - розробити багатоваріантні прогнози, оцінити ймовірні ризики та визначити очікуваний результат використання прогностичної моделі.

У своїх працях О.М. Васильєв та М.П. Яблоков зазначали, що за налагодженого криміналістичного прогнозування система методики стане вдосконаленою, порівняно легко буде пристосовуватися до різноманітних слідчих ситуацій, що з'являються в процесі розслідування, та нових завдань, які виникають у практиці розслідування злочинів. За таких умов вдається заздалегідь пристосуватися до вирішення нових методичних питань розслідування, а нові методи розкриття й розслідування розробляти та ставити на озброєння слідчих органів не тоді, коли настала кризова ситуація, а значно раніше [7].

Предметом криміналістичного прогнозування є загальні закономірності розвитку об'єктів та явищ, що підлягають прогнозуванню.

Об'єктом виступає розвиток криміналістичних ситуацій, поведінка учасників криміналістичної діяльності, просторово-часові умови вчинення злочинів, техніко- криміналістичні засоби й тактичні прийоми, слідчі ситуації, характер рішень, які приймає слідчий у процесі розкриття злочину, способи та засоби здійснення злочину тощо.

Об'єктами криміналістичного прогнозування виступають:

учасники процесу доказування: свідки, потерпілі, підозрювані, обвинувачені, поняті; їхня поведінка, дії; акти протидії розслідуванню з боку зацікавлених у результатах справи осіб; висновки і пропозиції обізнаних осіб;

матеріальні об'єкти: речові докази, документи, інші об'єкти, у тому числі об'єкти невідомої природи; їх місцезнаходження, природа, стійкість і незмінність, швидкість змін та результат змін (природних і штучних);

результати слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, наслідки використання цих результатів у доведенні в певній справі; можливості мінімізації тактичного ризику, нейтралізації або мінімізації негативних результатів; результати тактичних комбінацій; віддалені наслідки негативних результатів тощо.

Цей перелік не є вичерпним і носить приблизний характер. І лише точні умови розслідування й доказування можуть спричинити його розширення.

Криміналістичне прогнозування, являючи метолодогічну основу, спрямоване на побудову власної теорії, застосування власної криміналістично-прогностичної теорії та для забезпечення прогнозами практики боротьби зі злочинцями.

Філософський принцип розвитку відображає сутність теорії криміналістичного прогнозування, що вивчає закономірності розвитку прогнозної інформації. Використовуючи принцип зв'язку та взаємодії, криміналістичне прогнозування розкриває форми взаємодії криміналістично важливих об'єктів, у їх закономірному вираженні. Принцип історизму є тим спрямовуючим орієнтиром, який дозволяє осмислити історію цієї теорії, з'ясувати суть і розвиток, передбачаючи перспективи. Причинність як принцип дає змогу криміналістичному прогнозуванню встановити причинно-наслідковий зв'язок між явищами й процесами та встановити причини слідчих змін прогнозуючих об'єктів. Принцип системності сприяє структуруванню теорії криміналістичного прогнозування.

На нашу думку, до вищезазначеного переліку слід додати принцип плановості, тобто послідовного логічно-зв'язаного системного розвитку подій.

Криміналістичне прогнозування, будучи певною формою вираження знань, виконує ряд функцій, зокрема таких:

практична функція, сутність якої полягає в тому, що саме криміналістичне прогнозування, будучи теорією та не застосовуючись на практиці, не мало би сенсу. Так, виникаючи й формуючись у процесі прогностичної діяльності правоохоронних органів, вона є її результатом;

методологічна функція, яка полягає в розвитку й удосконаленні знань, поповнюючи методами прогнозування різні криміналістично важливі об'єкти. Закономірності, що відображаються теорією, та методи, за допомогою яких вони розкриваються, є невід'ємними складовими;

передбачувальна функція, яка реалізується через сутність самої теорії криміналістичного прогнозування. Характеризуючи наукову зрілість теорії, ця функція дає можливість «заглянути в майбутнє» та намітити напрямки наукового пошуку. Більше того, вона є настільки важливою, що здійснюється в усіх сферах криміналістики. Вона є важливою й під час боротьби зі злочинністю, оскільки дає можливість розробити нові методи й засоби запобігання злочинності, як із новими злочинами, так і зі злочинами, що вчинялися раніше;

ретроспективна функція пов'язана з криміналістичними фактами минулого, що слугує інформаційною базою для розробки криміналістичних прогнозів. Вона може стати засобом проникнення в латентну злочинність та надати допомогу в розкритті й розслідуванні злочинів, які з тих чи інших причин не були розкриті. Оскільки змодельовані кримінальна діяльність злочинця та дії правоохоронних органів нерозривно пов'язані з минулим;

пояснювальна функція, що здійснюється за допомогою законодавства та категоріально-понятійного апарату. Вона реалізується шляхом розгляду сутності предмета, його змісту та структури, об'єктів прогнозування, закономірностей процесу розробки прогнозів, місця й ролі в криміналістиці, як у науці, так і на практиці щодо розкриття й розслідування злочинів;

синтезуюча функція сприяє виявленню закономірних зв'язків між частинами та елементами теоретичної системи, що дозволяє виявити нові зв'язки, визначивши систематизацію теоретичних знань, усуваючи роздробленість.

Також необхідно знати, що існуюча «проблема невизначеності» дозволяє прогнозу бути лише приблизним, а не абсолютно точним. У самому слові «прогноз» уже закладена неможливість точного «прогнозування», а лише ймовірне настання подій. Результатом такого дослідження виступають прогнози як носії інформації про можливі напрямки й тенденції розвитку будь-якого об'єкта, про альтернативні шляхи та терміни настання певних його характеристик.

Попри активне дослідження криміналістичного прогнозування як стратегічного методу пізнання явищ і процесів, однозначного визначення цього поняття немає. Так, Г.О. Зорін вважає, що це вид спеціального дослідження, яке за своєю організацією та науковим апаратом стоїть на більш високому рівні, ніж передбачення [1]. Н.П. Яблоков визначає його як процес наукового пізнання майбутнього стану злочинності, факторів, що впливають на її зміни, і розробки криміналістичного прогнозу [7]. Т.В. Авер'янова, Р.С. Бєлкін, Ю.Г. Корухов та інші дотримуються думки, що це один із видів галузевого прогнозування, який розвивається на основі загальної прогностики. Це процес, результатом якого є складання прогнозу як форми наукового передбачення, як системи аргументованих уявлень про майбутнє, як характеристики ймовірних напрямків розвитку [8].

О.М. Цільмак вважає, що це стратегічний метод, в основі якого лежить передбачення (пророкування) закономірностей, механізмів і наслідків статики або динаміки ймовірного майбутнього об'єктів прогнозування для планування основних тактичних заходів правозастосовної діяльності [9].

Вважаємо, що слід погодитись з О.М. Цільмак, що це стратегічний метод, оскільки прогнозування явищ і процесів містить у собі планування розвитку подій.

На нашу думку, криміналістичне прогнозування - це стратегічний метод планування ймовірного майбутнього явищ і процесів, в основі якого лежить передбачення (пророкування) закономірностей імовірного майбутнього.

У такому формулюванні, на наш погляд, визначення поняття «криміналістичне прогнозування» є найбільш вдалим, оскільки суттєво відображає його властивості та закономірності.

Висновки

Таким чином, криміналістичне прогнозування є тим науково обґрунтованим стратегічним методом планування подій та явищ, за допомогою якого здійснюється правозастосовна діяльність. Передбачивши розвиток явищ та об'єктів у майбутньому, прогнозування дає можливість передбачити необхідність підготовки правоохоронних органів до вчинення злочинів, а можливо, і запобігання та попередження.

Список використаних джерел

1. Зорин Г.А. Проблемы применения специальных логико-психологических методов при подготовке и проведении следственных действий : дне. ... докт. юрид. наук / Г.А. Зорин. - М., 1991. - 162 с.

2. Белкин Р.С. Криминалистика : в 3 т. / Р.С. Белкин. - М., 1997- . - Т. 1. - 1997.-625 с.

3. Журавель В.А. Проблеми теорії та методології криміналістичного прогнозування / В.А. Журавель. - X. : Право, 1999. - 289 с.

4. Шавер Б.М. Предмет и метод советской криминалистики / Б.М. Шавер II Социалистическая законность. - 1938. - № 6. - С. 74.

5. Большая советская энциклопедия. - М. : Советская энциклопедия, 1969-1978.

6. Савельева М.В. Криминалистика : [учебник] / М.В. Савельева, А.Б. Смушкин. - М. : ИД «Дашов и К», 2009. - 608 с.

7. Васильев А.Н. Предмет, система и теоретические основы криминалистики / А.Н. Васильев, Н.П. Яблоков. - М., 1984.

8. Криминалистика : [учебник для вузов] / [Т.В. Аверьянова, Р.С. Белкин, Ю.Г. Ко- рухов, Е.Р. Российская] ; под ред. заслуж. деятеля науки Российской Федерации, проф. Р.С. Белкина. - М. : Норма, 2000. - 990 с.

9. Цільмак О.М. Загальнотеоретичні положення криміналістичного прогнозування/ О.М. Цільмак II Вісник Запорізького національного університету : збірник наукових статей. Серія «Юридичні науки». - Запоріжжя, 2013. - № 4. - С. 178-184.

Размещено на Allbest.ru