Способи підробки нотаріальних документів та їх ознаки

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Національний університет ДПС України

Способи підробки нотаріальних документів та їх ознаки

А.О. Мілевська

Анотація

У статті розглянуто способи підробки документів зі спеціальними формами захисту, та нотаріальних документів і ознаки підробки, як повної, так і часткової.

Ключові слова: документ, нотаріальний бланк, способи підробки документа, повна підробка.

Аннотация

В статье рассмотрены способы подделки документов, которые имеют специальные формы защиты, и нотариальных документов и признаки подделки, как полной так и частичной.

Annotatіon

This paper investigates methods of forgery with special forms of protection and notarial documents and signs of forgery, as full and partial.

У техніко-криміналістичному дослідженні нотаріальних документів встановлення способу виготовлення документа є одним із завдань, яке полягає у визначенні прийомів і засобів, що застосовували для виготовлення документа, наданого на дослідження.

Встановлення способу підробки нотаріальних документів із спеціальними засобами захисту є дуже важливим завданням їх криміналістичного дослідження, оскільки це дає можливість на стадії досудового слідства побудувати обґрунтовані слідчі версії щодо скоєного злочину, а також спланувати оперативно-розшукові заходи з метою пошуку джерела підроблених документів. Результати криміналістичного дослідження цього виду документів можуть використовувати не тільки для отримання доказової інформації, а й для одержання розшукової інформації щодо місця знаходження поліграфічної або іншої техніки, яку використовували для виготовлення підробок, а також для встановлення відомостей стосовно осіб, причетних до вчинення даного злочину. На підставі вивчення способу виготовлення підроблених нотаріальних документів можна запобігти підробці документів із спеціальними засобами захисту вже відомим способом. криміналістичний нотаріальний документ фальсифікація

Нотаріальні документи серед усієї маси документів можна віднести до таких, підробка яких становить підвищену небезпеку для держави та громадян. Для ускладнення процесу фальсифікації і полегшення діагностики підробок спеціальні нотаріальні бланки забезпечують комплексом захисних властивостей. Це досягається внесенням до них захисних елементів, застосуванням спеціальних технологічних прийомів при їх виготовленні, певним поєднанням способів і прийомів нанесення поліграфічного оформлення, а також використанням спеціальних матеріалів.

Проблемою дослідження підробки документів у різний час займалися вітчизняні та зарубіжні вченні, роботи яких стали вагомим внеском у розвиток криміналістики та кримінально-процесуального права, зокрема наукові праці Р. С. Бєлкіна, Г. Р. Богапова, Б. С. Болотського, О. В. Воробей, О. Ф. Дьяченко, А. В. Іщенко, О. Л. Кобилянського, К. Лисиченко, О. А. Леві, В. Є. Ляпичева, О. П. Мілевського, В. А. Орловського, Д. Павленко, В. М. Палій, Ю. П. Попова, І. Й. Робур, Л. І. Робур, К. Ю. Усков, І. Я. Фрідмана, П. В. Цимбала, В. І. Чепурко, Д. В. Ширяєва, А. Ф. Ягодіна та інших, які присвятили свої праці окремим питанням дослідження та захисту документів. Однак у зв'язку зі зміною правових, організаційних норм виготовлення, оформлення та реалізації документів, а особливо нотаріальних та розвитком технічних можливостей впливу на їх підробку, до слідження проблеми залишається актуальним на сьогоденні.

Метою цієї статті є наукове обґрунтування криміналістичних критеріїв підробки нотаріальних документів та їхніх ознак.

Підробленими є документи, реквізити, зміст яких не відповідають дійсності. Підробленими можуть бути документи внаслідок матеріальної чи інтелектуальної підробки. Для криміналістів має значення лише його матеріальна сторона. Виділяють такі види підробок документів, у тому числі із спеціальними засобами захисту: 1) часткова підробка; 2) повна підробка.

Поняття „часткова підробка” в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. N° 6 „Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів” ототожнюється з поняттям „істотна фальсифікація”, а „повна підробка” - „повна імітація” [5]. Ці поняття, по суті, є синонімами, а їх спільне використання свідчить про недоліки в уніфікації юридичних термінів.

У техніко-криміналістичному дослідженні документів встановлення способу виготовлення документа є одним із завдань, яке полягає у встановленні прийомів та засобів, що застосовували для виготовлення документа, наданого на дослідження.

Дуже важливим завданням криміналістичного дослідження є встановлення способу підробки документів із спеціальними засобами захисту, оскільки це дає можливість на стадії досудового слідства побудувати обґрунтовані слідчі версії щодо скоєного злочину, а також спланувати оперативно-розшукові заходи з метою пошуку джерела підроблених документів. Результати криміналістичного дослідження цього виду документів можуть використовувати не тільки для отримання доказової інформації, а й для одержання розшукової інформації щодо місця знаходження поліграфічної або іншої техніки, яку використовували для виготовлення підробок, а також для встановлення відомостей стосовно осіб, причетних до вчинення даного злочину. На підставі вивчення способу виготовлення підроблених документів можна запобігти підробці документів із спеціальними засобами захисту вже відомим способом.

Часткову і повну підробку необхідно диференціювати. У першому разі на оригіналі змінюють який-небудь з його реквізитів, наприклад цифрове позначення номіналу грошової купюри. У документах, що засвідчують особу, надають права, звільняють від обов'язків, часто зустрічаються такі способи часткової підробки, як підчищення з наступною допискою чи без неї, хімічний вплив на фарбувальний матеріал штрихів (змивання, травлення), заміна фотокартки, аркушів, фальсифікація відтисків печаток, штампів.

Розпізнавання часткової підробки документів із спеціальними засобами захисту має свою специфіку тільки у тому разі, коли пошкоджені (змінені) засоби захисту або злочинцем використані інші матеріали (наприклад, туш замість спеціальних чорнил, звичайний клей замість спеціального). В інших випадках дослідження проводиться за загальноприйнятою методикою, що дозволяє розпізнати дописку, підчищення, травлення, підробку відтисків печаток тощо. Часткова підробка припускає внесення змін у початковий зміст справжнього документа, метою якого є приховання фактичних даних. Часткова підробка реквізитів або рукописних текстів шляхом зміни навіть їх окремих елементів практично завжди призводить до порушення цілісного малюнка фонової сітки, локальних змін оптичної щільності паперу, а також розпливів фарбувального матеріалу.

При скоєнні злочинів, пов'язаних з підробкою нотаріальних документів, злочинці активно використовують сучасні досягнення науки та техніки. З одного боку, удосконалюються шляхи вчинення традиційних способів матеріального підроблення - дописування або допечатування, підчистки, заміни фрагментів документів, травлення. Так, поява нових хімічних речовин канцелярського і побутового призначення (коректорів, сучасних пральних порошків та ін.) дозволяє достатньо просто і з мінімальною кількістю видимих та слабо видимих слідів видаляти текст та інші реквізити письмових документів. У спеціальній літературі приводяться приклади практично безслідного видалення тексту, нанесеного на папір за допомогою лазерного принтеру, а також широкого застосування побутових миючих і відбілюючих засобів для видалення рукописних текстів, факт якого без застосування спеціальних експертних методик встановити практично неможливо [7, с. 45]. З іншого боку, з'являються нові, не достатньо ретельно вивчені криміналістикою способи підроблення документів, в основу яких покладено використання можливостей сучасної комп'ютерної, копіювально-розмножувальної техніки, засобів оперативної поліграфії тощо [1, с. 12-14].

Технічна підробка підпису - це сукупність способів виконання підпису від імені іншої особи з використанням різних приладів і способів, які дозволяють відтворити підпис за зовнішнім виглядом і будовою, що не відрізняються від справжніх підписів певної особи [2, с. 399]. До способів технічної підробки підписів належать копіювання з використанням копіювального паперу; перемальовування на просвіт; передавлювання за штрихами; за допомогою матеріалів, які мають копіювальні якості (вологе копіювання); з використанням плоского кліше, переманювання з наступним обведенням.

Дописка - зміна початкового змісту тексту шляхом внесення до нього нових записів, окремих знаків, домальовування штрихів. У документах дописуються окремі букви, цифри, слова, речення і фрагменти тексту на вільні ділянки.

П. Д. Біленчук, А. П. Гель, М. В. Салтевський як один із способів часткової підробки, разом з допискою, розглядають вставку. Дописку, як правило, виконують до числа, до слова, на початку або у кінці; вставку - шляхом внесення змін у середині слова, речення, числа тощо [3, с. 157].

Ознаки дописок і вставок: 1) порушення топографії тексту; 2) різний колір чи відтінок фарбувального матеріалу; 3) неоднакова ширина штрихів, різний їх нахил; 4) форма знаків дописки відрізняється від форми таких самих знаків основного тексту; 5) дописаний знак нанесений пізніше головного тексту, тому штрихи його розташовані вище штрихів головного тексту, штрихів відтиску печатки, штампу тощо.

Специфічними ознаками, характерними для ознак копіювання підпису, є такі:

- при електрофографічному копіюванні: відсутність рельєфності штрихів, яка звичайно виникає при надавлюванні засобом письма на папір; відсутність інших слідів пишучого прибору; висока якість зображення; повне співпадання копії підпису з оригіналом (при вільному виконанні підписи мають певну варіаційність); ознаки барвника, характерні для елекірофотографічного методу нанесення зображення на документ (наявність мікрочастинок тонеру біля підпису, блиск барвника тощо) [7, с. 44];

- при попередньому скануванні: нерівність штрихів; наявність фону того самого кольору навколо підпису; висока якість підпису. У даному випадку потрібно звертати увагу на принтер, за допомогою якого було роздруковано документ з відсканованим попередньо документом. Так, штрихи підпису, виконаного за допомогою лазерного принтера, при візуальному дослідженні майже не відрізняються від штрихів підпису, виконаного гелевою ручкою з чорним барвником. Водночас при мікроскопічному дослідженні способи нанесення підпису просто діагностуються. Незвичність підпису, виконаного за допомогою кольорового струминного принтера, як правило, помітна навіть неозброєним оком, тому до такого способу підроблення прибігають достатньо рідко [6, с. 22]. Останнє стосується і матричних принтерів.

Підчистка - механічне видалення знаків тексту за допомогою гумки, леза ножа, бритви, скальпеля, голки та інших предметів з метою зміни початкового змісту документа. При підчищенні може бути вилучений весь текст або окремі його фрагменти, знаки та інші позначення у документі, іноді з наступним виконанням нових записів на місці вилучених. Штрихи, як правило, видаляються з шаром паперу Однак іноді штрихи можуть видалятися без значного пошкодження паперу.

Ознаки підчистки: 1) ушкодження поверхневих шарів паперу (порушення глянцю, захисної сітки, ліній, знаків тексту, реквізитів бланка тощо); 2) кошлатість (скуйовдженість) волокон паперу (може виникнути також внаслідок природного зношення документа); 3) зменшення оптичної щільності паперу за рахунок видалення частини його поверхневого шару; 4) залишки штрихів початкових знаків; 5) вдавлені штрихи (сліди від натиску пишучого приладу); 6) розпливи фарбувального матеріалу нових записів, проникнення його на значну глибину, іноді на зворотну сторону документа; 7) сліди загладжування (з метою маскування підчищення).

Інтелектуальна підробка підпису - це створення нового варіанта підпису, без спроби копіювання оригіналу або відтворення оригіналу підпису без використання технічних засобів. До таких способів належать: перекручення власного підпису (автопідлог); підпис від імені вигаданої особи; підпис від імені існуючої особи з імітацією оригіналу без використання технічних засобів і приладів. Треба зазначити, що в криміналістичній літературі інтелектуальному способу фальсифікації підписів приділяється менша увага, ніж технічній підробці.

Аналіз розробок науковців свідчить про поширення останнім часом компетентного автопідлогу, який здійснюється з використанням спеціальних знань у сфері судового почеркознавства. Спеціальні знання злочинці отримують від експертів унаслідок консультацій, висновків почеркознавчих експертиз та спеціальної літератури, яка сьогодні вільно продається, а також доступна за допомогою мережі Інтернет [4, с. 636].

У разі повної матеріальної підробки чистому аркушу паперу різними способами надається видимість справжнього документа. При цьому застосовуються нерегламентовані матеріали і технологічні процеси. Це може бути як груба підробка, так і якісна, виконана на достатньо високому технічному рівні, коли відтворюються деякі властивості основних елементів технологічного захисту: 1) спеціального паперу; 2) спеціальних фарбувальних та інших матеріалів; 3) нетрадиційної технології поліграфічного друку. Повністю підроблені документи відрізняються розмаїттям використаних технологічних прийомів виготовлення бланків, внесення необхідних реквізитів та імітацією елементів захисту. Під повною підробкою документів із спеціальними засобами захисту розуміють повне відтворення документа, включаючи добір відповідної матеріальної основи, нанесення зображень за допомогою поліграфічної чи копіювально-множильної техніки, а також внесення чи імітацію основних елементів захисту.

У експертній практиці повна підробка документів із спеціальними захисними засобами зустрічається досить часто.

Надійність документа (рівень захисту) характеризує складність його відтворення і визначається технологією виготовлення, а також особливостями оформлення документа. Спосіб виготовлення підроблених документів із спеціальними засобами захисту є прийомом, методом або сукупністю засобів, що використовують для виготовлення цих документів.

Вибір способу (в широкому розумінні), визначається взаємодією часу, географічних, соціальних, економічних та науково-технічних факторів. У вузькому сенсі - вибір способу підробки зумовлений наявністю у суб'єкта певних матеріалів і устаткування, а також його професійними навичками та кримінальним досвідом.

Для сучасних способів повної підробки документів характерне також поєднання декількох технологій виготовлення документа для нанесення різних реквізитів на один і той самий документ. При цьому в різній послідовності можуть застосовувати апаратно-програмний комплекс на базі персонального комп'ютера, КРА, факси та інше обладнання. Поєднання різних технологій виготовлення документа та різних технічних засобів, а також частин різного документа традиційно називається монтажем. Виділяють три види монтажу - механічний електронний і комбінований, як поєднання електронного і механічного [9, с. 111; 8, с. 76].

Отже, спосіб підроблення документа має комплексний характер і включає в себе дії з підготовки, безпосереднього вчинення і приховування ознак підроблення. Вибір злочинцями способу підроблення документів зумовлений такими чинниками: видом документа (функціональне призначення, форма носія інформації); наявністю і характером обов'язкових реквізитів (бланку суворої звітності, печатки, штампу); умовами документообігу; способом, за допомогою якого планується використати даний документ, що також впливає на якість підроблення; злочин, у механізмі якого їх планують використати. Способи підроблення документів часто визначають способи вчинення основних злочинів, в основу механізму яких покладено використання підроблених документів.

Спосіб злочинного діяння відіграє визначальну роль у формуванні інформації про вчинене та особу злочинця. Тому визначення способу скоєння злочину можна розглядати як метод практичної діяльності, як один з шляхів встановлення істини у конкретній справі, розслідування якої може відбуватися від встановлення способу вчинення злочину до його розкриття. Принципова можливість для цього створюється завдяки тому, що кожний спосіб вчинення злочину залишає характерні тільки йому сліди, що є ознаками його застосування. Досліджуючи ці ознаки в процесі виявлення і розслідування злочину, можна побудувати уявну модель того, що відбулося, висунути версію про спосіб, який застосовувався.

Джерела доказової інформації й ознаки використання підробленого документа відрізняються у кожній конкретній ситуації виявлення і розслідування злочину, залежно від способу використання і характеру основного злочину. Використання узагальнених даних щодо ознак і джерел доказів використання підроблених документів значно полегшує діяльність слідчого на етапі прийняття рішення про порушення справи та на початковому етапі розслідування.

Список використаної літератури

1. Костин П. В. Место машинных носителей информации в механизме преступлений в сфере экономики, совершаемых с использованием средств компьютерной техники / П. В. Костин // Российский следователь. - 2006. - N° 7. - С. 11-16.

2. Курс криминалистики: в 3 т. - Т. I. Общетеоретические вопросы. Криминалистическая техника. Криминалистическая тактика / [под ред. О. Н. Коршуновой и А. А. Степанова. - СПб.: Изд-во „Юридический центр Прес”, 2003. - 683 с.

3. Основи теорії криміналістики та криміналістична техніка: курс лекцій / Біленчук П. Д., Гель А. П., Салтевський М. В. - Вінниця: Вінницька філія МАУП, 2000. - 208 с.

4. Сукманова Т. А. Об исследовании подписей, выполненных путём компетентного автоподлога / Т. А. Сукманова // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. - Харків: Право, 2002. - С. 634-638.

5. Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів: Постанова Пленуму Верховного Суду України: від 12.04.1996 р. №6 (зі змінами, внесеними постановою Пленуму від 03.12.1997 р. №12) // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1998. - № 1. - С. 217-220.

6. Шашкин С. Исследование документов, выполненных с помощью компьютерных технологий / С. Шашкин, П. Бондаренко // Законность. - 2003. - № 1. - С. 20-22.

7. Шведова И. Н. Современные способы подделки документов: проблемы распознавания / И. Н. Шведова // Вестник криминалистики. - 2003. - Вып. 1 (5). - С. 43-46

8. Шведова О. Встановлення факту монтажу в документах, виконаних за допомогою компютерних технологій / О. Шведова // Право України. - 2006. - № 2. - С. 75.

9. Щербаковський М. Г. Поняття та види сучасних способів матеріальної підробки паперових документів / Щерабаковський М. Г., Осика І. М., Щербаковська Л. П. // Экспертное обеспечение правосудия на современном этапе судебно-правовой реформы. - Симферополь. 2000. - С. 108-112.

Размещено на Allbest.ru